Проблеми обліку виробничих запасів підприємств України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблеми обліку виробничих запасів підприємств України

О.П. Дріга

асистент кафедри обліку і аудиту, ДВНЗ «Національний гірничий університет», м. Дніпропетровськ

У статті досліджено та виявлено суттєві розбіжності визнання, оцінки та бухгалтерського обліку запасів згідно з національним Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» та Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 2 «Запаси», а також з'ясовано економічні проблеми, які викликані цими розбіжностями. У роботі проаналізовано основні поняття та положення, які стосуються обліку виробничих запасів та обґрунтовано відмінності між ними.

Ключові слова: виробничі запаси, облік, національний стандарт, міжнародний стандарт, витрати, собівартість, оцінка, визнання запасів, визначення запасів.

The essential disparities in recognition, assessment and accounting for inventories provided by the Ukrainian National Regulation (Standard) of Accounting 9 “Inventory” and International Accounting Standard 2 “Inventory” were found out. Business collisions caused by the disparities were highlighted. Basic notions and statements about accounting for inventories are analyzed and their distinguishing features are justified.

Keywords: inventories, accounting, national standard, international standard, expenses, cost, assessment, recognition of inventory, distinguishing inventory.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Заходи щодо реформування бухгалтерського обліку в Україні шляхом його гармонізації та стандартизації є основою впровадження економічних відносин ринкового спрямування.

Процес економічної трансформації в Україні вимагає від підприємств всіх форм власності пошуку шляхів підвищення результатів їх діяльності та вдосконалення системи обліку та контролю.

Для здійснення господарської діяльності підприємства використовують цілий ряд ресурсів: фінансових, матеріальних, трудових, які тісно взаємодіють між собою. Серед цих ресурсів домінуючу частину займають виробничі запаси підприємства - засоби та предмети праці, в результаті поєднання яких здійснюється процес ефективного виробництва. Раціональне використання запасів несе в собі потенціал підвищення результативності підприємства.

Формування правдивої інформації про наявність та рух запасів, а також правильна організація ведення бухгалтерського обліку їх вартості забезпечує достовірність фінансової звітності. Тому питання удосконалення бухгалтерського обліку виробничих запасів у відповідність до вимог ринкової економіки і міжнародних стандартів бухгалтерського обліку є актуальними і потребують дослідження.

Аналіз останніх досліджень. Питанням організації та ведення бухгалтерського обліку запасів приділяли увагу в різні часи такі вітчизняні учені та фахівці в галузі обліку як: Бутинець Ф.Ф.[3], Голов С.Ф.[4,5], Костюченко В.М.[5], Ткаченко Н.В.[6,7], Жолнер І. В.[8], Бабіч В.В.[9] та інші. Серед закордонних вчених можна виділити: Д. Коултер, Э. Шеперд, Р. Саксена, О. Митчелл, Р. Акофф, Д. Хедлі та ін.

Аналізуючи дослідження з питань організації бухгалтерського обліку запасів, можна стверджувати, що частина теоретичних положень обліку даних активів потребують доопрацювання і вдосконалення. Зокрема, існують розбіжності у визначеннях термінів, які подані у П(С)БО 9 «Запаси» та у міжнародних стандартах бухгалтерського обліку. Це особливо важливо, коли підприємство співпрацює із закордонними партнерами, має філіали у інших країнах. Також в умовах постійного розвитку господарської діяльності, стандарти бухгалтерського обліку виявляються неспроможними забезпечити облік усіх новітніх операцій.

Формулювання цілей статті. Враховуючи все вище наведене, метою дослідження, результати якого викладено у даній роботі, є виявлення суттєвих розбіжностей ведення бухгалтерського обліку запасів згідно П(С)БО 9 «Запаси» та МСБО 2 «Запаси» та з'ясування економічних проблем, які викликані цими розбіжностями. Для реалізації поставленої мети, у роботі виконано наступні завдання:

- проаналізовано основні поняття, які стосуються обліку виробничих запасів у наведених стандартах;

- проаналізовано основні положення, які стосуються обліку виробничих запасів у наведених стандартах;

- обґрунтовано розбіжності у поняттях та положеннях, які стосуються обліку виробничих запасів у наведених стандартах.

Результати дослідження. Основним нормативно-правовим актом, що визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» [1]. Але, оскільки національні стандарти обліку розроблені на основі міжнародних і не повинні суперечити їм, неможливо не звернути увагу на Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 2 «Запаси» [2].

З метою аналізу спільних та відмінних особливостей цих положень, необхідно виконати їх порівняння, результати якого наведено у табл. 1.

Таблиця 1. Порівняння МСФО 2 «Запаси» та П(С)БО 9 «Запаси»

Оскільки національні стандарти розроблялися на основі міжнародних, тому П(С)БО 9 «Запаси» та МСБО 2 «Запаси» мають такі спільні моменти:

- терміни, що використовуються в стандартах - запаси, чиста вартість реалізації;

- визначення поняття «запаси»;

- методи оцінювання запасів при їх вибутті;

- оцінка запасів на дату балансу;

- розкриття інформації про запаси у фінансовій звітності.

Проте, між П(С)БО та МСБО існують певні відмінності.

Перш за все, визначення терміну «запаси» в обох стандартах практично аналогічні, проте згідно національному стандарту до запасів відносяться також активи, які утримуються для споживання в процесі управління підприємством. Таке доповнення є доцільним, оскільки запаси також використовуються на підприємстві для потреб управління, під час заготівлі, збереження та збуту.

Щодо сфери застосування стандартів також існують деякі несхожості. Перелік видів діяльності і суб'єктів господарювання, що не застосовують МСБО 2 до оцінки запасів по справедливій вартості набагато ширше, ніж в П(С)БО 9. Для вказаних суб'єктів господарювання МСБО 2 визначає свої вимоги щодо оцінки запасів. Таке доповнення у МСБО 2 є доречним через специфіку вказаних видів діяльності.

Аналізуючи класифікацію запасів, видно, що П(С)БО 9 містить докладніший перелік активів, які визначаються запасами. МСБО 2 порівняно з П(С)БО 9 не виділяють в окрему групу запасів малоцінні та швидкозношувані предмети. Для МСБО 2 важливим у цьому питанні є професійна думка бухгалтера.

Вимоги в частині первісної оцінки запасів за МСБО 2 та П(С)БО 9 дещо не збігаються. Поняття "первісної вартості" в МСБО 2 відсутнє, а первісна вартість придбання запасів, згідно П(С)БО 9, залежить від джерела придбання: придбані за плату, виготовлені власними силами, внесені до статутного капіталу підприємства, одержані безоплатно, придбані у результаті обміну на подібні запаси. Така конкретизація способів визначення первісної вартості в залежності від джерела придбання сприяє більш достовірній оцінці запасів та відображенню інформації у фінансовій звітності.

В обох стандартах наведено перелік витрат, які не включаються до вартості запасів, а визнаються як витратами підприємства. Але і тут є деякі відмінності. Так, згідно з МСБО 2 виключаються із собівартості запасів витрати на зберігання (крім тих витрат, які зумовлені виробничим процесом і є необхідними для підготовки до наступного етапу виробництва). А згідно П(С)БО 9 не включаються до первісної вартості фінансові витрати, методологічні засади формування інформації про які у бухгалтерському обліку визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати».

Крім цього, є декілька положень, які наведені у МСБО, але відсутні у П(С)БО.

Так, у МСБО 2 приділено увагу питанням витрат, пов'язаних з переробкою запасів. У П(С)БО 9 вказані питання розглядаються у П(С)БО 16 «Витрати».

Також, МСБО 2 передбачає можливість створення резерву знецінення запасів (особливо для тих, які реалізуються за твердим контрактом). У П(С)БО 9 такого положення немає. МСБО 2 не дозволяє включати до витрат на придбання запасів курсові різниці, що виникають внаслідок останнього придбання запасів. У П(С)БО 9 таке положення відсутнє, але у П(С)БО 21 «Курсові різниці» подібне положення відповідає МСБО 2.

МСБО 2 передбачає сторнування збитків від знецінення у разі, коли обставин, що спричинили списання запасів, більше немає. Згідно з П(С)БО 9 у подібному випадку раніше визнані витрати не сторнуються, а визнаються доходом.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі

Таким чином, для поліпшення співпраці з іноземними партнерами та ефективного ведення міжнародного бізнесу, необхідно вирішувати проблеми протиріч та відмінностей між національними та міжнародними стандартами з бухгалтерського обліку запасів. У дослідженні виявлено суттєві розбіжності ведення бухгалтерського обліку запасів згідно П(С)БО 9 «Запаси» та МСБО 2 «Запаси», а також з'ясовано економічні проблеми, які викликані цими розбіжностями. Проаналізовано основні поняття та положення, такі як: сфера застосування, визнання запасів, класифікація запасів, визначення «чистої вартості реалізації», перелік витрат, які не включаються до первісної вартості запасів, оцінка запасів на дату балансу, оцінка запасів при надходженні, методи оцінки вибуття запасів.

чиста вартість запаси вибуття

Література

1. Бутинець Ф. Ф. Бухгалтерський фінансовий облік: підручник для студентів спеціальності "Облік і аудит" вищих навчальних закладів; під заг. ред. Ф.Ф.Бутинця. - 8-ме вид., доп. і перероб. - Житомир: ПП "Рута", 2009. - 912 с.

2. Голов С.Ф. Бухгалтерський облік в Україні: аналіз стану та перспективи розвитку: Монографія. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 522 с.

3. Голов С.Ф., Костюченко В.М. Бухгалтерський облік за міжнародними стандартами: приклади та коментарі: Практичний посібник. - К.: Лібра, 2001. 840с.

4. Ткаченко Н.М. Бухгалтерский финансовый учет на предприятиях Украины: Учеб. для студ. высш. учеб. завед. экон. спец. -7-е изд. -К.: А. С. К. 2004.

5. Ткаченко Н. М. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність: Підручник. - 5-те вид. допов. і перероб. - К.: Алерта, 2011. - 976 с.

Размещено на Allbest.ru