Теоретичні та методологічні аспекти формування внутрішньої звітності про невиробничі витрати

Размещено на http://www.allbest.ru/

Теоретичні та методологічні аспекти формування внутрішньої звітності про невиробничі витрати

А.Ю. Козаченко

асистент кафедри аудиту та державного контролю

Вінницький національний аграрний університет, м. Вінниця

У статті висвітлено правила та вимоги до організації й складання внутрішньої звітності про невиробничі витрати, що допоможе розширити інформаційну базу для прийняття ефективних управлінських рішень пов'язаних з плануванням, обліком та контролем невиробничих витрат на цукрових заводах. Обґрунтовано доцільність виокремлення принципів контрольованості та відособленості. Визначено основні потреби до інформації при формуванні та наданні внутрішньої звітності. Обґрунтовано функції внутрішньої звітності для забезпечення інформаційних потреб персоналу управління щодо невиробничих витрат.

Ключові слова: внутрішня звітність, невиробничі витрати, принципи внутрішньої звітності, функції внутрішньої звітності, вимоги до внутрішньої звітності.

The article deals with the rules and requirements for the organization and preparation of internal reports about non-production costs, which will help expand the knowledge base for effective management decisions related to planning, accounting and control of non-production costs for sugar factories. Expediency separation principles controllable and isolation. The basic information necessary to the formation and provide internal reporting. Proved the internal reporting to ensure information needs of personnel management for non-production costs

Keywords: internal reporting, non-production costs, the principles of internal reporting, the internal reporting requirements for internal reporting.

Постановка проблеми. Управління підприємством представляє собою складний процес, який супроводжується різними інформаційними потоками даних ґрунтуючись на оперативній і достовірній інформації, що знаходить відображення в звітності. Звітність виступає джерелом контролю стану досліджуваного об'єкта в частині кінцевих результатів, що визначають ступінь досягнення мети, та в залежності від зацікавленості в інформації, щодо діяльності підприємства і потреб користувачів, може бути представлена різними видами. Тобто, потреби користувачів у звітності визначаються отриманням необхідної узагальненої облікової інформації про об'єкт дослідження.

З метою виявлення, надання оцінки, планування, прогнозування та контролю невиробничих витрат, власнику та керівництву структурних підрозділів, зокрема підприємств цукрової галузі, необхідна аналітична та оперативна інформація, що знаходить відображення у внутрішній звітності. Проте, формування внутрішньої звітності не має визначеної методики та відсутня нормативна база для її розробки. Їй властиві „власні форми та принципи побудови показників” [1, с. 65], що визначаються персоналом управління із врахуванням потреб. Зазначені проблеми визначили актуальність статті та потребують подальшого дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Наукові підходи щодо формування внутрішньої звітності висвітлюють в працях наступні вітчизняні та зарубіжні вчені-економісти, зокрема: P.А. Алборов, К. Безверхий, Ф.Ф. Бутинець, Л.В. Гуцаленко, В.В. Гливенко, В. А. Дерій, В.С. Лень, В.Ф. Палій, О.А. Подолянчук, І. Б. Садовська та інші. Проте їх дослідження зосереджені на загальних аспектах організації й складання внутрішньої звітності, що свідчить про недостатність розкриття інформації для планування, обліку та контролю невиробничих витрат.

Метою статті є дослідження теоретичних та методологічних аспектів формування внутрішньої звітності, як джерела якісної інформації для прийняття ефективних, обґрунтованих і стратегічних управлінських рішень пов'язаних із плануванням, обліком, аналізом та контролем невиробничих витрат.

Виклад основного матеріалу дослідження. Звітність, як зазначає І.В. Орлов, це система узагальнюючих взаємопов'язаних показників, які відображають стан і використання господарських засобів суб'єкта підприємницької діяльності, їх призначення, джерела формування, фінансові результати, напрями використання прибутку, тощо [2, с. 10].

Дослідження економічної літератури [3, с. 7; 4, с. 22; 5, с. 6; 6, с. 151] дали можливість узагальнити та зазначити, що зовнішня звітність - звітність, яка призначена для задоволення інформаційних потреб всіх зацікавлених користувачів щодо результатів діяльності підприємства, тобто його майнового та фінансового стану. Внутрішня звітність - складається для потреб управлінського персоналу щодо підсумку діяльності окремих структурних підрозділів з метою прийняття ефективних рішень.

Відмінності за цілями складання обумовлено наступними факторами:

- різними користувачами та їх потребами;

- складом показників звітності та періодичністю її надання;

- принципами побудови показників, які ґрунтуючись переважно на даних управлінського обліку відображаються в фінансовій звітності.

Представимо наведені розбіжності на рисунку 1 із врахуванням того, що потреби користувачів у звітності визначаються отриманням необхідної узагальненої облікової інформації про об'єкт дослідження.

Рис. 1. Відмінності бухгалтерської звітності

Види бухгалтерської звітності, такі як управлінська та фінансова звітності - є основними джерелами узагальнення та відображення інформації про невиробничі витрати, в розрізах і обсягах, не властивих одна одній, з метою здійснення контролю, прийняття стратегічних рішень при управлінні діяльністю та в процесі ведення договірних відносин в розрізі господарської діяльності.

Основу підготовки звітності складають принципи (від лат. рrincipium - першооснова) бухгалтерського обліку, які різняться в залежності від поглядів науковців та видів обліку (табл.1).

Таблиця 1. Принципи формування звітності, їх відмінності у видах обліку та поглядах науковців

Під поняттям „принцип бухгалтерського обліку”, як зазначає Н. Яцишина, слід розуміти: „базову концепцію, покладену в основу оцінювання та визнання в обліку і розкриття у фінансовій звітності господарських фактів, явищ та процесів господарюючого суб'єкта, його активів, зобов'язань, капіталу, доходів, витрат, фінансових результатів, тощо” [15, c. 14].

З наведених у таблиці 1 принципів, доводиться спостерігати, що науковці при формуванні бухгалтерської звітності базуються, як на визначених на законодавчому рівні (НП(С)БО1 „Загальні вимоги до фінансової звітності”, Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”), так і на запропонованих принципах фінансового та управлінського обліку. Тобто на узагальнених власних та зазначених правилах, якими слід керуватись при „вимірюванні, оцінці та реєстрації господарських операцій і при відображенні їх результатів у фінансовій звітності” [16, 17].

Ґрунтуючись на дослідженнях переліку принципів бухгалтерського обліку, яких в обліково-економічній літературі виокремлено 128 з подібним змістом, але різними тлумаченнями їх сутності[18, c. 6], вважаємо доцільним за правила організації і складання внутрішньої звітності про невиробничі витрати брати наступні принципи бухгалтерського обліку (табл. 2):

Таблиця 2. Вплив принципів бухгалтерського обліку на формування внутрішньої звітності про невиробничі витрати на цукрових заводах

Розглянуті в таблиці 2 законодавчо сформовані принципи бухгалтерського обліку допомагають у визначенні інформації, яку необхідно обліковувати, порядку організації та веденні обліку і регламентують способи його здійснення в конкретних ситуаціях. Збільшення існуючого переліку принципів, що викладені у вітчизняних НП(С)БО 1, допоможе розширити інформаційну базу для прийняття управлінських рішень на цукрових заводах. Вважаємо, що виокремлення принципу контрольованості буде головним правилом від якого залежатиме періодичність та повнота інформаційного забезпечення власників та керівників структурних підрозділів з метою прийняття управлінських рішень.

Сутність принципу контрольованості полягає в тому, що керівник вищої ланки управління контролює діяльність менеджерів структурних підрозділів (служб, відділів) середнього рівня, які в свою чергу здійснюють контроль низового рівня керівництва. Саме в такій ієрархічній послідовності відбувається контроль інформаційного забезпечення про невиробничі витрати. Тому, менеджери кожного структурного підрозділу, де мають місце невиробничі витрати повинні: своєчасно подавати інформацію про дані витрати з метою виявлення загальної суми їх економії при управлінні діяльністю та організації господарської діяльності; сповіщати про можливі перевитрати і через чию провину вони допущені; об'єктивно оцінювати якості виконаної роботи та наданої інформації про невиробничі витрати на різних етапах трансакцій підприємства, для прийняття ефективних рішень щодо прогнозування та оптимізації невиробничих витрат. Виокремлення принципу контрольованості сприяє підвищенню рівня відповідальності менеджерів структурних підрозділів. Крім того, налагоджений за допомогою внутрішньої звітності контроль, дозволить керівникам структурних підрозділів приймати обґрунтовані рішення та здійснювати планування майбутньої діяльності.

Як результат зазначеного, принцип відособленості є необхідних правилом організації та складання внутрішньої звітності в структурних підрозділах, де мають місце невиробничі витрати, із визначенням персональної відповідальності керівника за величини витрат та прийняттям подальших рішень їх оптимізації.

Зарубіжні науковці, такі як Н. Адамов та Г. Адамова, Д. Лисенко, Л. Жарикова, В.Ф. Палій не приділяють значної уваги розмежуванню між принципами та вимогами до складання звітності.

Як підтвердження зазначеного, наведемо пропозицію В.Ф. Палія, щодо розподілу всіх принципів формування бухгалтерської звітності на дві групи, які складатимуть наступні вимоги:

- формальні вимоги - доцільність, об'єктивність і точність, оперативність, стислість, ефективність, адресність, порівнянність, доцільність, об'єктивність, достатність;

- спеціальні вимоги - гнучка, але єдина структура; зрозумілість та видимість інформації; оптимальність подання; придатність для аналізу та оперативного контролю [19, с. 168].

Враховуючи те, що кожне підприємство має власний набір форм внутрішньої звітності, індивідуальну систему її показників та порядок подання, вважаємо, за необхідне наводити чіткі розмежування між розумінням економічного змісту категорій „принципи” та „вимоги”:

- принципи - правила організації та ведення бухгалтерського обліку та, відповідно, основні правила формування бухгалтерської звітності, що припускають обов'язковість їх виконання.

- вимоги - потреби до інформації при формуванні та наданні бухгалтерській звітності.

Враховуючи те, що одним із головних завдань системи бухгалтерського обліку є задоволення інформаційних потреб менеджерів структурних підрозділів, наведемо перелік вимог, відповідно до яких буде надана інформація про невиробничі витрати, що відображатиметься у внутрішній звітності (див. табл. 3).

Таблиця 3. Вимоги до інформації при формуванні та наданні внутрішній звітності про невиробничі витрати на цукрових заводах

Враховуючи наведені правила та вимоги формування і надання внутрішньої звітності про невиробничі витрати, основна її мета буде полягати в забезпеченні внутрішніх користувачів інформацією, необхідною їм для прийняття управлінських рішень на різних рівнях управління підприємством.

Відповідно, основні функції, що виконуватиме внутрішня звітність для систематизації інформації про невиробничі витрати та забезпеченні потреб користувачів з метою прийняття ефективних рішень на різних ієрархіях управління підприємств цукрової галузі, не залежно від їх організаційної структури, полягатимуть у наступних (табл. 4):

Таблиця 4. Функції внутрішньої звітності для забезпечення інформаційних потреб керівників структурних підрозділів щодо невиробничих витрат

Наведені функції внутрішньої звітності, не залежно від форми господарювання, забезпечують організацію та визначають зміст інформаційних потоків, які узагальнюються, для прийняття управлінських рішень щодо планування, прогнозування, оптимізації та оперативного контролю невиробничих витрат.

Висновок

Таким чином, для формування внутрішньої звітності про невиробничі витрати запропоновано за правила її організації і складання брати, як законодавчо визначені принципи їх підготовки, так і принципи контрольованості й відособленості, що допоможуть розширити інформаційну базу для прийняття управлінських рішень на цукрових заводах. Виокремлення принципу контрольованості пов'язано із визначенням періодичності та повноти інформаційного забезпечення власників та керівників структурних підрозділів з метою прийняття управлінських рішень щодо прогнозування та оптимізації невиробничих витрат. Виокремлення принципу відособленості пов'язано із доцільністю організації та складання внутрішньої звітності в структурних підрозділах із визначенням персональної відповідальності керівника за величини невиробничих витрат та прийняття подальших рішень їх оптимізації.

В результаті узагальнення поглядів науковців пов'язаних із вимогами до інформації, запропоновано формування звітності з деталізованою інформацією, яка буде корисною на всіх ієрархіях управління для прийняття рішень, які впливатимуть на підвищення ефективності виробництва.

Обґрунтовано функції внутрішньої звітності для забезпечення інформаційних потреб з метою прийняття ефективних рішень щодо планування, прогнозування та оптимізації невиробничих витрат на різних ієрархіях управління підприємств цукрової галузі, не залежно від їх організаційної структури.

внутрішня звітність невиробничий витрати

Література

1. Гуцаленко Л.В. Внутрішньогосподарська звітність як інформаційне джерело для ефективного управління підприємством / Л.В. Гуцаленко // Економіка АПК. - 2004. - №4. - С.64-66.

2. Орлов І.В. Звітність підприємств: [Навч. посіб. для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит”]. - 3-є вид., доп. і перероб. - Житомир: ЖДТУ, 2008. - 484 с.

3. Гольцова С.М. Звітність підприємств (фінансова, статистична, консолідована та до фондів соціального та пенсійного страхування): навч. посіб. / С.М. Гольцова, І.Й. Плікус. - Київ: „Центр навчальної літератури”, 2004. - 292 с.

4. Звітність підприємств: навч. пос. / [Верига Ю.А., Фесенко Д.М., Шевченко З.М. та ін.]; за ред. проф. Вериги Ю.А. - Київ: Центр навчальної літератури, 2005. - 656 с.

5. Лень В.С. Звітність підприємства: підруч. / Лень В.С., Гливенко В.В. - 2-ге вид. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 612 с.

6. Подолянчук О.А. Облік доходів сільськогосподарських підприємств: Монографія. - Вінниця: Вид-во ПП „Едельвейс і К“, 2010. - 272 с.

Размещено на Allbest.ru