Аудит дотримання принципу безперервності як перспективний напрямок розвитку аудиту

Размещено на http://www.allbest.ru/

аудит дотримання принципу безперервності як перспективний напрямок розвитку аудиту

Проскуріна Н. М.

У статті розглянуто сучасний стан банкрутства підприємств в Україні. Обґрунтовано доцільність проведення аудиту дотримання принципу безперервності, досліджено його сутність. Розроблено алгоритм здійснення аудиту дотримання принципу безперервності суб'єкта господарювання.

Ключові слова: аудит дотримання принципу безперервності, банкрутство, безперервність

Proskurina N.

AUDIT OF CONTINUITY PRINCIPLE OBSERVANCE AS THE PROMISING DIRECTION IN THE AUDIT DEVELOPMENT

Summary. The article reviews the present state of companies ' bankruptcy in Ukraine. The expediency of the audit of continuity principle observance is grounded, its essence is studied. The algorithm of the economic entity's audit of continuity principle observance is developed.

Keywords: audit of continuity principle observance, bankruptcy, continuity

банкрутство аудит безперервність господарювання

Вступ

Світова фінансова криза виявила цілий ряд проблем ринку аудиторських послуг. Очевидно, у найближчій перспективі аудитори будуть вимушені доводити свою професійну здатність правильно й об'єктивно оцінювати достовірність звітності. Зокрема, мова йде про здатність підприємства-клієнта продовжувати свою діяльність протягом найближчого року. На аудиторі лежить нелегке завдання: визначити ступінь “безнадійності” фінансового становища підприємства-клієнта для того, щоб зрозуміти, чи здатний він пережити кризу або варто починати процедуру банкрутства у випадку, коли підприємство-клієнт не здатний продовжувати господарську діяльність. Аудитору, що виказує думку щодо фінансової звітності та подальшого функціонування підприємства, потрібно бути максимально обережним і робити тільки зважені висновки, аби не погіршити положення підприємства-клієнта.

Оцінка принципу безперервності діяльності пов'язана з висловленням професійного судження аудиторів про факти господарської діяльності на дату складання фінансової звітності. У цих умовах саме обґрунтування теоретико-методологічних засад аудиторського оцінювання здатності суб'єкта господарювання дотримуватися концепції безперервності діяльності представляється актуальною проблемою, що має також й прикладну значимість.

Сутність та особливості принципу безперервності в обліку та аудиті, питання оцінки безперервності діяльності суб'єкта господарювання у своїх працях розглядали такі українські та зарубіжні вчені як: І. М. Белоусова, С. М. Бичкова, М. А. Булатов, Л. Л. Гриценко, О. В. Коновалова, Є. М. Ко- нончук, П. О. Куцик, Є. В. Мних, Н. С. Нетребенко, А. В. Озеран, О. А. Петрик [9], К. І. Редченко [10], В. С. Рудницький [8], П. Л. Сук, П. С. Тютюнник, В. І., О. Л. Шерстюк та ін.

Проте, на сьогоднішній день ґрунтовні дослідження щодо застосування принципу безперервності в аудиті та визначення сутності аудиту дотримання принципу безперервності відсутні. Недостатній рівень розроблення теоретико-методологічних підходів щодо обґрунтування етимологічного й лексичного використання терміну “припущення безперервності діяльності підприємств”, відсутність системного підходу до вибору аудиторських процедур для оцінки дотримання концепції безперервності діяльності суб'єкта господарювання в контексті соціально-економічного зростання країни свідчать про об'єктивну необхідність подальшого дослідження зазначеної наукової проблеми.

Мета статті - дослідити сутність аудиту дотримання принципу безперервності та обґрунтувати послідовність його проведення.

Сучасний стан банкрутства підприємств в Україні

На даний момент велика кількість українських підприємств здійснює перехід до застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності (далі - МСФЗ). Основою МСФЗ є “Концептуальна основа фінансової звітності”, яка була видана РМСБО у вересні 2010 р., і містить виклад концепцій, на яких ґрунтується складання та подання фінансових звітів.

Концептуальна основа передбачає, що єдиним припущенням є принцип безперервності, відповідно до якого фінансові звіти складаються на основі припущення, що суб'єкт господарювання є безперервно діючим і залишатиметься діючим в осяжно- му майбутньому [1]. Але сьогодні безперервність діяльності багатьох підприємств ставиться під значний сумнів, оскільки в умовах світової фінансової кризи розвиток економіки України характеризується нестабільністю функціонування суб'єктів господарювання та швидкими темпами зростання масштабів збитковості і банкрутства. Відповідно до даних ДКС Українипротягом 2004-2007 рр. Кількість збиткових підприємств в Україні постійно скорочувалась. Проте, починаючи з 2008 р. ситуація змінилась - частка підприємств, які одержали збиток, в загальній кількості підприємств почала стрімко зростати і у 2010 р. становила 41%, тобто майже половина підприємств України булла збитковою. У 2011 і 2012 рр. ситуація дещо покращилась, оскільки частка збиткових підприємств зменшилась (рис. 1).

Динаміка кількості порушених справ про банкрутство за цей період також мала переважну тенденцію до зростання [2].

У 2013 р. Міністерством юстиції України було проведено аналіз стану справ на підприємствах України, які перебувають у банкрутстві, за результатами якого було визначено 8811 підприємств, що знаходяться у процедурі банкрутства: 438 державних або підприємств, у статутному фонді яких державі належать більше 25% та 8373 підприємств приватного сектору економіки, у тому числі - фізичні особи підприємці [3].

Що стосується господарських товариств, у статутному капіталі яких є державна частка, то необхідно зазначити, що проведений аналіз дає змогу зробити висновок про зниження кількості господарських товариств, стосовно яких порушено провадження в справі про банкрутство, за 2011 р. в порівнянні з 2010 р. на 23,4%, що є позитивним показником на фоні зростання загальної кількості товариств на 1,2% (табл. 1).

Варто зазначити, що кількість та питома вага товариств, стосовно яких порушено провадження у справі про банкрутство у загальній кількості хоч і зменшилась на 5,8%, але залишилась на високому рівні - 18%.

Станом на 01.01.2013 р. у Реєстрі корпоративних прав держави обліковуються 629 господарських товариств, у статутному капіталі яких є державна частка. Кількість господарських товариств, стосовно яких порушено провадження в справі про банкрутство - 151, у тому числі на стадії розпорядження майном - 18, на стадії санації - 51, у процесі ліквідації - 41 підприємство [4]. Тобто, ситуація не покращилася.

Рис. 1. Питома вага підприємств, які одержали збиток, в загальній кількості підприємств у 2004-2012 рр. [2]

Таблиця 1

Аналіз господарських товариства, у статутному капіталі яких є державна частка, щодо яких порушено провадження в справі про банкрутство1