Сучасний розвиток обліку в державній казначейській службі України: організаційно-правові аспекти

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Сучасний розвиток обліку в державній казначейській службі України: організаційно-правові аспекти

Л. Л. Єфіменко

У статті проаналізовано сучасний розвиток облікової політики України, розкрито основний зміст, поняття та проблеми здійснення облікового процесу в Державному казначействі України. Охарактеризовано основні організаційні методи, за якими здійснюється ведення обліку і звітності в нашій державі.

В статье проанализировано современное развитие учетной политики Украины, раскрыто основное содержание, понятия и проблемы осуществления учетного процесса, в Государственном казначействе Украины. Охарактеризованы основные организационные методы, за которыми осуществляется ведение учета и отчетности в нашем государстве.

Modern development of registration policy of Ukraine is analysed in the article, basic maintenance, concept and problems of realization of registration process, is exposed in the State treasury Ukraine . Basic organizational methods are described after which the conduct of account and accounting is carried out in our state. облік державний казначейський звітність

Ключові слова: облікова політика Державного казначейства України, організація бухгалтерського обліку, методи здійснення облікової політики, касовий метод виконання бюджету.

Облік і звітність є ключовими елементами управління бюджетним процесом, а прийняття управлінських рішень базується на всебічному і глибокому аналізі облікових даних. Тому обґрунтування цих рішень залежить насамперед від повноти і достовірності вихідної інформації, яка формується на базі обліку та звітності. Прийняті рішення будуть дієвими тільки у тому разі, коли вони своєчасні. Це, у свою чергу, висуває вимоги оперативності в отриманні інформації про виконання бюджету.

Щодо досліджень науковців, то у фінансово-правовому аспекті дані проблеми розглядалися в працях Л. К. Воронової, М. В. Карасьової, Ю. О. Крохіної, П. С. Пацурківського, С. Д. Ципкіна та інших. Але, все-таки, як у теоретичному, так і у практичному аспектах проблеми залишаються не до кінця вирішеними.

Взагалі, на сучасному етапі розвитку нашої держави нагальним питанням у діяльності Державного казначейства стала розробка та проведення дієвої облікової політики. Щодо самого визначення „облікова політика Державного казначейства”, то під даним поняттям потрібно розуміти сукупність визначених принципів, методів і процедур, які використовує Державне казначейство для складання і подання фінансової звітності.

Відповідно до Бюджетного кодексу України єдині правила бухгалтерського обліку всіх фінансових операцій, активів і фінансових зобов'язань держави визначає Державне казначейство України за погодженням з Міністерством фінансів України. Бухгалтерський облік усіх операцій щодо виконання Державного бюджету України здійснюють органи Державного казначейства України. Цей облік повинен відображати всі активи та зобов'язання держави. А розпорядники бюджетних коштів ведуть бухгалтерський облік відповідно до правил, встановлених Державним казначейством України. Тому, звичайно, ефективне функціонування даного органу є дуже важливим у процесі контролю за правомірним витрачанням бюджетних коштів [1, с. 14-18].

Але, як показує практика, є й певні недоліки у функціонуванні даного органу. Так, до незадовільного виконання бюджету на сьогодні можна віднести:

невизначеність відповідальності за прийняття і виконання рішень з бюджетних питань серед кількості різноманітних органів;

бюджетну заборгованість, що продовжує посилювати напруження у бюджетній системі;

відсутність чітких і повних юридичних регламентацій для використання учасниками бюджетного процесу;

відсутність повної, точної та своєчасної інформації з бухгалтерського обліку щодо здійснення державного бюджету;

відсутність достатньої відповідальності за витрачання державних коштів та стимулів для хорошої роботи;

відсутність інформації, необхідної для визначення доцільності витрачання бюджетних коштів;

складні, неефективні та трудомісткі процедури по контролю за видатками, що сприяють збільшенню залишку коштів державного бюджету, коли потреба бюджету в запозичених коштах залишаються надмірними;

система щоденного визначення напрямів видатків та перерахування коштів залишається єдиним відгуком на потребу пристосування бюджету до зміни обставин [2, с. 92-98].

Також вагомою проблемою сучасного розвитку державного казначейського контролю за справлянням бюджетних коштів є нормативно-методичне забезпечення формування та порядку подання звітності, що потребує конкретизації та приведення у відповідність з міжнародною практикою обліку в державному секторі. У даний час існує ряд неврегульованих нормами права проблем, які порушують ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності. Одним з таких питань є несвоєчасність внесення змін до планових показників за видатками державного та місцевого бюджетів. Щодо місцевих бюджетів, то тут також є неврегульовані питання. Насамперед, це стосуються ухвалення рішення про переведення коштів місцевих бюджетів на казначейське обслуговування, де головною проблемою виступає тимчасова нестача грошових коштів, яка постає перед місцевими бюджетами й сьогодні.

Отже, можна стверджувати, що в даний час існують суперечності щодо контрольних функцій Державного казначейства в нормах чинного БК і водночас відбувається модернізація системи казначейського контролю і його інституційні зміни.

Важливе значення при дослідженні даного питання має розгляд сучасних методів організації ефективного використання даних обліку. На сьогодні здійснення організації обліку залишається недостатньо вивченою, вимагають більш глибокого дослідження і узагальнення такі питання, як порядок її здійснення, побудова оптимальної структури бухгалтерії, вибір ефективної форми обліку та системи документообігу, підготовка бухгалтерських кадрів в умовах комп'ютеризації. При розгляді організації бухгалтерського обліку в теоретичному аспекті необхідно з'ясувати значення самого терміна „організація” стосовно бухгалтерського обліку. Науковці поняття „організація” вживають як синонім до слів „структура”, „система”, „управління”. На жаль, в теорії бухгалтерського обліку не існує чіткого визначення організації та системи бухгалтерського обліку, часто відбувається зміщення понять системи, форми і організації бухгалтерського обліку, в ці поняття вкладається різний зміст.

Під час дослідження даного питання було встановлено, що слово „організація” має багато значень. Радянський енциклопедичний словник наводить три визначення слова „організація” [3, с. 736]:

внутрішня впорядкованість, узгодженість, взаємодія більш або менш диференційованих та автономних частин цілого, що зумовлені його будовою;

сукупність процесів або дій, що призводять до створення і удосконалення взаємозв'язків між частинами цілого;

об'єднання людей, що спільно реалізують програму або намагаються досягти мети на підставі певних правил та процедур.

Перше визначення слова „організація” пов'язане з певною характеристикою рівня узгодженості, впорядкованості, координованості, тобто організованості єдиного цілого. Друге - пов'язане з розумінням організації як сукупності заходів, дій, процесів з підвищення рівня організованості шляхом удосконалення конкретних параметрів (характеристик) цілого і його частин, у тому числі створення нових частин цілого. Третє визначення пов'язане з розумінням організації як результату заходів, дій, процесів з підвищення рівня організованості цілого, тобто як певної сукупності, спільності частин єдиного цілого.

На нашу думку, організацію бухгалтерського обліку потрібно розглядати в двох аспектах: по-перше, як сукупність дій зі створення цілого - системи бухгалтерського обліку, підтримання та підвищення її рівня організованості, і, по-друге, як специфічну структуру - бухгалтерію, що є результатом організаційної діяльності людей.

У процесі дослідження літературних джерел основними проблемами організації бухгалтерського обліку, як зазначає В. Ф. Палій, є те, що розробки в галузі теорії бухгалтерського обліку відстають від об'єктивно виникаючих практичних проблем, по суті, практика певною мірою випереджає теорію бухгалтерського обліку. Дещо іншою є думка Л. Кіндрацької, яка наголошує, що основними проблемами обліку є громіздкість самих методів ведення бухгалтерського обліку на окремих ділянках, недостатність технічних засобів обліку, недостатньо висока кваліфікація частини працівників, неправильний вибір організації' облікової праці [4, с. 88; 5, с. 30]. Тому серед проблем організації обліку можна виділити два блоки проблем: організацію бухгалтерської служби та організацію облікового процесу.

Щодо розуміння визначення „метод бюджетного обліку”, то вчені трактують його так. В. А. Луговий розглядає дане визначення як сукупність правил і технічних прийомів, за допомогою яких вирішуються завдання, що ставляться перед ним. Т П. Карпова визначає метод як сукупність різних прийомів і способів, за допомогою яких здійснюється бухгалтерський облік [6, с. 128].

Досліджуючи дане питання, було встановлено, що облікова політика різних країн світу базується на застосуванні таких основних методів: касовий, модифікований касовий, метод нарахувань, модифікований метод нарахувань. Але, оскільки в нашій державі більш поширеним є застосування касового методу виконання бюджету, то основну увагу, ми хочемо звернути саме на дослідження даного методу.

Отже, під час розгляду застосування касового методу було встановлено, що у вітчизняному бюджетному законодавстві не має визначення поняття „касове виконання бюджету”. Дуже часто він вживається і тим більше ототожнюються з поняттям „казначейське обслуговування бюджету”, яке має законодавче оформлення [7]. Адже, як показує практика, касове виконання бюджету є одним із найскладніших і трудомістких етапів виконання бюджету. Він охоплює такі етапи виконання бюджету, як прийняття розрахункових документів на сплату податків, зборів, інших платежів; зарахування доходів на рахунки відповідних бюджетів; організацію та здійснення операцій із бюджетними коштами; розрахунково-касового обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів; ведення бухгалтерського обліку та складання звітності про стан виконання бюджетів. Але на сьогодні існує й багато недоліків у застосуванні цього методу. На нашу думку, особливу увагу потрібно звернути на такі недоліки, як відсутність законів, що регламентують діяльність казначейської служби України, а також відображають його інституціональний характер і особливості функціонування; на сьогодні немає єдиного підходу щодо визначення суті та змісту даного поняття. Тому вважаємо потрібно здійснити певні нововведення в казначейській системі виконання бюджету. Насамперед потрібно приділити увагу саме удосконаленням існуючої нормативної бази, особливо в напрямі оптимізації та спрощення процедур казначейського обслуговування бюджетів. Для підвищення ефективності контролю за витрачанням бюджетних коштів необхідно чітко регламентувати функції, права й відповідальність органів Державної контрольно-ревізійної служби у здійсненні контролю. Тільки при реалізації таких заходів можливо буде здійснити ефективне управління бюджетними коштами [8].

На підставі розглянутого вище можна стверджувати, що на сучасному шляху розвитку нашої держави необхідно здійснити удосконалення існуючої системи бухгалтерського обліку використання бюджетних коштів, що зумовлено внутрішніми та зовнішніми чинниками, причому останні сьогодні є визначальними. Інтеграція України в світове співтовариство вимагає відповідної адаптації чинного законодавства, у тому числі, облікової інформації до міжнародних вимог і стандартів. Тільки поліпшення системи державного бухгалтерського обліку дозволить вирішити не тільки проблеми бюджетної сфери, але і системи державного управління у цілому. Результатом має стати структурована система інформування про операції держави з виконання бюджетів, стан її активів і зобов'язань. Побудова прозорої і достовірної системи обліку стану та руху бюджетних коштів за міжнародними стандартами обліку і звітності, як підсистеми управління державними фінансами, і є метою нинішнього реформування.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Курносова К. В. Облік виконання бюджетів / Курносова К. В. - Харків, 2011, С 14-18.

Попова Л. М. Казначейська справа / Л. М. Попова, С. М. Попова, В. І. Успаленко - Київ: Центр учбової літератури, 2011. С. 92-98.

Радянський енциклопедичний словник 1969-1978 рр. - 736 с.

Палий В. Ф. Теория бухгалтерского учёта: современные проблемы / Палай В. Ф. - М. : Изд. „Бухгалтерский учт”, 2007, С. 88.

Кіндрацька Л. Теорія бухгалтерського обліку: сучасні реалії оновлення / Л. Кіндрацька // Бухгалтерський облік і аудит. - 2008. - N° 12 - С. 30.

Луговий В. А. Організація бухгалтерського обліку і звітності / Луговський В. А. - 2000, - 128 с.

Бюджетний кодекс України (нова редакція) від 01.01.2014 р. № 2456-17 [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Верховної Ради України.

Методы учета [Электронный ресурс] // Управление финансами - 2009 г - Режим доступа: http://geoims.com/osnovy-byudzhetnogo-ucheta/metody-ucheta.

Размещено на Allbest.ru