Облікове забезпечення використання прибутку для відтворення основних засобів сільськогосподарських підприємств

Key words: agriculture, net income, production development fund, fixed assets, fixed assets reproduction.

ВСТУП

Сьогоднішній стан фінансування відтворення основ шення обсягів фінансування відтворення основних засобів. них засобів в Україні характеризується затяжною кризою. Унаслідок інфляції, кризи неплатежів, різкого павою підвищення ефективності виробництва та технічної Відтворення основних засобів є матеріальною оснодіння рівня доходів і нагромаджень відбувається зменозброєності праці. В ринкових умовах господарювання змінилася система економічних відносин, водночас ці зміни не створили позитивних тенденцій у відтворювальних процесах сільськогосподарського виробництва, зокрема, відтворення основних засобів. Тому, сьогодні перед сільським господарством України стоїть проблема формування джерел відтворення основних засобів.

Одним з найважливіших джерел відтворення основних засобів є прибуток. Останнім часом спостерігається тенденція до зниження прибутковості сільськогосподарських підприємств, що свідчить про неефективну політику щодо формування та розподілу прибутку, яка не враховує фактори впливу на нього. Крім того, на сучасному етапі в сільському господарстві відбуваються суттєві зміни, обумовлені вступом України до СОТ. І тому все це зумовлює потребу у подальшому досліджені питань формування та розподілу прибутку, його впливу на систему відтворення основних засобів сільськогосподарських підприємств.

ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ

Нині в економіці України відсутні передумови для створення ефективного механізму інвестиційного забезпечення відтворення основних засобів на інноваційній основі. Головний акцент державної інвестиційної політики має бути зроблений на вдосконаленні механізму самофінансуваня проектів оновлення основних засобів. Водночас, необхідно посилити роль прибутку як джерела фінансування у відтворенні основних засобів.

Бухгалтерський облік у системі управління на сучасному етапі становлення та розвитку аграрного ринку має реалізувати насамперед інформаційну функцію щодо регулювання процесів фінансового забезпечення розширеного відтворення. Облік забезпечує керівників якісною, оперативною, об'єктивною і реальною інформацією для прийняття на її основі оперативних, виважених тактичних і стратегічних рішень. У зв'язку з цим важливого значення набуває відображенням в обліку процесу розподілу та використання фінансових результатів за напрямами.

Сьогодні основною метою управління прибутком підприємства є не тільки забезпечення зростання його суми, а й ефективний його розподіл з метою формування реального джерела відтворення основних засобів. Тому теоретико-методологічні питання сутності прибутку як джерела відтворення основних засобів становлять значний науковий і практичний інтерес.

АНАЛІЗ ОСТАННІХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ПУБЛІКАЦІЙ

Останнім часом невпинно посилюється інтерес вітчизняних науковців до проблеми формування та використання прибутку як джерела відтворення основних засобів підприємства. Ключові питання управління, формування та розподілу прибутку підприємства, а також відображення даного процесу в обліку розглядаються у наукових роботах І. Бланка, В. Савчука, Н. Алпатової, П. Гарасима, С. Голова, В. Пархоменка, Ю. Литвина, П. Хомина та ін.

МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ

Метою дослідження є розкриття економічної сутності прибутку як джерела відтворення основних засобів сільськогосподарських підприємств, визначення проблемних питань стосовно розподілу і використання прибутку в системі рахунків бухгалтерського обліку та обґрунтування шляхів їх вирішення.

ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ

Ефективний розвиток сільського господарства значною мірою залежить від стану матеріально-технічної бази та її головної ланки -- основних засобів, їхнього якісного складу, раціонального співвідношення та відтворення.

Важливу роль у стабілізації сільськогосподарської діяльності відіграє інвестиційна політика. Сьогоднішній стан інвестиційного забезпечення аграрного сектору Житомирщини знаходиться на низькому рівні і не відповідає потребі виробництва. Враховуючи специфіку сільськогосподарського виробництва актуальним джерелом фінансування інвестицій залишаються кошти державного бюджету, водночас, участь держави в інвестиційному процесі залишається досить обмеженою, тому слід звернути увагу на власні джерела відтворення основних засобів, зокрема амортизаційний фонд і прибуток.

В умовах ринкової економіки прибуток відіграє важливу роль, будучи головною метою підприємницької діяльності, створюючи базу економічного розвитку держави в цілому, будучи критерієм ефективності конкретної виробничої діяльності, основним внутрішнім джерелом формування фінансових ресурсів підприємства, що забезпечують його розвиток. Прибуток є головним джерелом зростання ринкової вартості підприємства, а також основним захисним механізмом, що охороняє підприємство від загрози банкрутства [1].

Основним завданням господарської діяльності є задоволення потреб споживачів та одержання прибутку в процесі господарської діяльності підприємства. Особлива роль у підвищенні ефективності бізнесу належить підвищенню прибутковості підприємства, оскільки збиткова діяльність господарюючих суб'єктів не створює умови для оновлення основного капіталу українських підприємств, здійсненню інвестицій і, як наслідок, не відбувається істотної модернізації українського виробництва.

Власні внутрішні джерела фінансування відтворення основного капіталу підприємств складаються з амортизаційних відрахувань, нерозподіленого прибутку, надходжень від здачі майна в оренду, додаткового капіталу та ін. Амортизаційні відрахування і нерозподілений прибуток є головними джерелами відтворення основного капіталу. Саме завдяки їм підприємство може здійснювати не лише просте, а й розширене відтворення цього ресурсу.

Нерозподілений прибуток є основним внутрішнім джерелом фінансового забезпечення відтворення основного капіталу. Він характеризує частину прибутку підприємства, отриманого в попередньому періоді та не використаного на споживання власниками та персоналом, реінвестується на розвиток підприємства. Необхідною умовою для наявності цього джерела є прибуткова діяльність підприємства. Фінансування відтворення основного капіталу за рахунок нерозподіленого прибутку має багато переваг, оскільки це джерело фінансування можна вважати безкоштовним і безповоротним. Але зазначимо, що платою за використання нерозподіленого прибутку на реінвестування підприємства виступає ставка оподаткування прибутку, оскільки прибуток залишається в розпорядженні підприємства вже після стягнення податку [2]. Напрями використання чистого прибутку підприємства визначають в своїх фінансових планах самостійно.

Прибуток є основним джерелом фінансування розвитку підприємства, удосконалення його матеріально-технічної бази, забезпечення всіх форм інвестування. Уся діяльність підприємства спрямовується на те, щоб забезпечити зростання прибутку або, принаймні, стабілізацію його на певному рівні. Проте сьогодні аграрна галузь неспроможна ефективно функціонувати, оскільки більшість підприємств продовжують працювати збитково, що свідчить про зниження можливості не лише розширеного, а й простого відтворення.

Таблиця 1

Ефективність виробництва сільськогосподарських підприємств Житомирської області

Прибуток -- це основне джерело задоволення інтересів як суб'єкта господарювання так і його засновників та держави. Власнику належить нерозподілений прибуток звітного періоду, який можна визначити по закінченню кожного фінансового року.

Таблиця 2

Фінансові результати діяльності підприємств галузі сільського господарства в Житомирській області за 2011-2013 рр.

Саме в прибутку зосереджуються інтереси власників, тому дуже важливим є забезпечення формування і розподілу прибутку згідно з чинним законодавством та адекватним відображенням в бухгалтерському обліку цих процесів.

Підвищити рівень прибутку можна ще за рахунок виробництва продукції, яка необхідна кінцевому споживачеві, та оптимальних шляхів реалізації продукції. Одна з ефективних формул успішної реалізації продукції -- виробляй те, що купується, а не продавай те, що виробляється.

Одним з найосновніших показників ефективності роботи сільськогосподарських підприємств Житомирської області є рівень рентабельності. Ефективність виробництва сільськогосподарських підприємств Житомирської області за 2011--2013 рр. представлено в таблиці 1.

На сільськогосподарських підприємствах Житомирської області у 2011--2013 рр. спостерігалася стійка тенденція до зменшення рентабельності діяльності сільськогосподарських підприємств. Так, загалом по Україні рентабельність виробництва сільськогосподарської продукції зменшилась на 15,8 %, а по Житомирській області -- на 7,2 %. Це пов'язано не лише із проблемами кризового періоду, а й зі складністю ведення конкурентної боротьби, особливо це стосується підприємств металургії та АПК. Таким чином, обсяги реалізації також мають велике значення для ефективності діяльності підприємств.

Фінансові результати діяльності підприємств галузі сільського господарства в Житомирській області за 201 1--2013 рр. представлено в таблиці 2.

Сучасний стан української економіки, характеризується ступенем збитковості у всіх галузях народного господарства, і в сільському господарстві зокрема. Причиною є нестабільність економічного середовища й велика кількість дестабілізуючих факторів.

В умовах гострої фінансової кризи стан господарської діяльності підприємств України, зокрема і Житомирської області, значно погіршився. Сільськогосподарська галузь є збитковою. Частка збиткових підприємств галузі в Житомирській області у 2013 р. склала 35,0 % від загальної кількості підприємств, проте це на 0,8 % менше, ніж у 2011 р. Що свідчить про відсутність такого важливого джерела у відтворенні основних засобів як прибуток. Незважаючи на зниження питомої ваги збиткових підприємств, спостерігаємо збитковість виробництва саме у 2013 р. Сума збитків у 2013 р. склала 73259,0 тис. грн.

Водночас, незважаючи на позитивний фінансовий результат діяльності сільськогосподарських підприємств у Житомирській області у 2011 р. та 2012 р. фінансовий стан сільськогосподарських підприємств залишається нестабільним для економічного піднесення й розширеного відтворення. Основними причинами такого незадовільного стану є фінансово-економічна криза, нераціональне використання ресурсів у сфері сільського господарства а також недостатність державної підтримки і бюджетного фінансування цієї галузі.

Низький рівень доходів та обмеженість інвестиційних ресурсів у сільське господарство не дозволяє вести виробництво на розширеній основі, підтримувати та поновлювати матеріально-технічну базу на належному науково-обгрунтованому рівні. Більшість підприємств зазнали суттєвих збитків і опинилися на межі банкрутства.

У ринкових умовах господарювання значним джерелом відтворення основних асобів є амортизаційні відрахування та прибуток (табл. 3).

Таблиця 3

Динаміка власних джерел оновлення основних засобів на сільськогосподарських підприємствах Житомирської області

Аналіз свідчить про можливість використання власних джерел для оновлення матеріально-технічної бази сільськогосподарських підприємств Житомирської області. Однак сума, яку аграрні підприємства можуть інвестувати в придбання техніки з внутрішніх джерел, залишаються незначною. Крім того, третина аграрних підприємств є збитковими та нерентабельними, а кошти, отримані за рахунок амортизаційних відрахувань для основних засобів за минулі роки були знецінені внаслідок інфляції та диспаритету цін.

Отже, сьогодні власні кошти для відновлення основних засобів як прибуток та амортизація не виступають повноцінним джерелом оновлення основних засобів. Проаналізувавши статистичну інформацію можна відмітити нестабільність фінансування підприємств за рахунок власних засобів, а також значний обсяг використання інших видів фінансування. Особливо гостро проблема фінансування за рахунок власних засобів (прибутку) стоїть на сучасному етапі діяльності підприємств, що пов'язана зі світовою фінансовою кризою і не готовністю вітчизняних підприємств реагувати на мінливість економіки.

Водночас, на сучасному етапі розвитку економіки нашої країни, навіть при умові прибуткової діяльності, отриманий прибуток нерідко використовується нераціонально, тоді як він має бути основною рушійною силою у системі інвестиційно-інноваційного розвитку підприємства, тому важливого значення набуває питання розподілу прибутку підприємства.

Варто зазначити, що для відтворення основних засобів сільськогосподарських підприємств досить важливою є сама організація формування та розподілу прибутку. У цьому контексті необхідно постійно здійснювати контроль за правильністю та законністю формування прибутку на підприємстві, за організацію аналітичного обліку на рахунках, де відображається прибуток, для своєчасного отримання достовірної інформації; правильного відображення в регістрах обліку і звітності операцій з прибутком, контролем за раціональним розподілом прибутку.

Для підприємств сільського господарства необхідно застосовувати найбільш прийнятну методику формування прибутку, враховуючи також всі їх організаційні особливості: величину аграрного підприємства, форму власності, організаційно-правову форму господарювання, кількість засновників товариства. Так, для великих сільськогосподарських підприємств доцільно формувати прибуток за схемою на основі зіставлення доходів і витрат за період та методикою складання фінансової звітності, яка дасть можливість уникнути надлишкової завантаженості інформацією та повторних робіт з формування фінансових результатів діяльності підприємства за певний період.

Крім того, кожному сільськогосподарському підприємству необхідно систематично проводити аналіз формування прибутку, щоб знати величину чистого прибутку, його складові частини та основні тенденції їх зміни. Основним завданням фінансового планування у сільськогосподарському підприємстві повинно бути виявлення та мобілізація резервів збільшення прибутку за рахунок раціонального використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів.

Для раціонального відтворення основних заосбів сільськогосподарських підприємств головною вимогою до системи розподілу прибутку є забезпечення фінансовими ресурсами потреби розширеного відтворення на основі встановлення оптимального співвідношення між основними засобами.

Для кожної організаційно-правової форми підприємства законодавчо установлений відповідний механізм розподілу прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, заснований на особливостях внутрішнього контролю і регулюванні діяльності підприємств відповідних форм власності. На будь-якому підприємстві об'єктом розподілу є загальний прибуток підприємства. Під його розподілом розуміється направлення прибутку в бюджет і за статтями використання на підприємстві. Законодавчо розподіл прибутку регулюється у вигляді податків та інших обов'язкових платежів. Визначення ж напрямів витрат прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, структури статей його використання знаходиться в компетенції самого підприємства.

Держава не встановлює яких-небудь нормативів використання прибутку. Підприємства розподіляють чистий прибуток за напрямками використання на власний розсуд. У процесі розподілу чистого прибутку формуюється грошовий фонд цільового призначення, який спрямовуються на розвиток і вдосконалення виробництва. Порядок розподілу і використання прибутку підприємства фіксується в його статуті і визначається положенням, що розробляється відповідними підрозділами економічних і фінансових служб і затверджується керівним органом підприємства.

При прийнятті рішень про розподіл чистого прибутку підприємство повинно знайти оптимальне співвідношення у спрямуванні додаткових фінансових ресурсів на цілі виробничо-технічного розвитку, соціального розвитку, матеріального заохочення працівників (акціонерів, пайовиків) і на інші цілі.

У 70--80-х рр. ХХ століття в системі бухгалтерського обліку існували фонди економічного стамулювання, які служили основним чи не основним важілем посиленням матеріальної зацікавленості в зростанні суспільного виробництва та підвищення його ефективності. Вони включали фонд матеріального заохочення, фонд соціально-культурних заходів та житолового будівництва та фонд розвитку виробництва.

Згідно з прийнятими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку не передбачено формування за рахунок прибутку ряду цільових фондів, як це мало місце раніше. Передбачено облік використання чистого прибутку на створення резервного фонду, виплату дивідендів, поповнення статутного фонду, інші напрямки використання.

Водночас, у процесі проведеного дослідення, нами обгрунтовано необхідність створення відповідного фонду грошових коштів, спрямованих на відтрворення основних засобів. Так, нами запропоновано до рахунку 47 "Забезпечення майбутніх витрат і платежів" відкривати субрахунок 479 "Фонд розвитку виробництва", який призначений для фінансування витрат на технічне переозброєння виробництва й удосконалення його організації. Створення цього фонду можливе лише за умови прибуткової діяльності і сума цього фонду має визначатися за результатами господарської діяльності підприємства.

За кредитом цього субрахунку відображається формування фонду, спрямованого на відтворення виробничої потужності підприємства, за дебетом -- його використання.

Оскільки, при одержанні прибутку сільськогосподарськими підприємствами, його розподіл також має значення для забезпечення відтворення основних виробничих фондів. Від того, яка сума чистого прибутку залишиться сільськогосподарському підприємству після розподілу, і буде залежати напрямок та шляхи оновлення та відтворення основних виробничих засобів. При визначенні основних напрямків використання прибутку насамперед враховується стан конкурентного середовища, що може диктувати необхідність істотного розширення і відновлення виробничого потенціалу підприємства. Відповідно до цього визначаються масштаби відрахувань від прибутку у фонди розвитку виробництва, ресурси яких призначаються для фінансування капітальних вкладень, упровадження нових технологій, переходу на прогресивні методи праці і т.п.

Створення фонду розвитку виробництва, передбачає також встановлення порядку використання грошових коштів виключно за цільовим призначенням, тобто для розширення виробничих потужностей; збільшення частки основних засобів у загальній їх кількості; придбання нової модернізованої техніки тощо.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

На сучасному етапі розвитку економіки нашої держави виникає потреба у розробці стратегії управління підприємством, спрямованої на вдосконалення механізму формування та використання прибутку, з метою отримання реального джерела відтворення основних засобів. Розподіл прибутку підприємства необхідно здійснювати відповідно до спеціально розробленої політики, формування якої є складною економічною задачею. Ця політика повинна відображати основні вимоги загальної стратегії розвитку підприємства, забезпечувати підвищення його ринкової ціни, формувати необхідні обсяги інвестиційних ресурсів, забезпечувати матеріальні інтереси власників та працівників. При цьому у процесі формування політики розподілу прибутку необхідно враховувати дві протилежні мотивації власників підприємства -- отримання високих поточних доходів або значне збільшення їх розмірів у перспективному періоді.

З точки зору посилення інформаційної та контрольної функції фінансового обліку є необхідним обов'язково закріпити у внутрішніх регламентах сільськогосподарських підприємств процедуру розподілу і використання фінансових результатів, що має передбачити максимальне врахування інтересів власників. У бухгалтерському обліку розподіл прибутку має знаходити відображення у відповідності із внутрішніми регламентами, участь в розробці яких приймають власники підприємства.

Отже, механізм розподілу прибутку має велике значення, адже у ньому відображається ефективність господарської діяльності, від нього залежить дієвість господарської самостійності й самофінансування підприємств з метою відтворення основних засобів. Від удосконалення форм і методів розподілу та використання прибутку залежить зацікавленість підприємств та окремих працівників у постійному підвищенні ефективності діяльності та покращенні кінцевих фінансових результатів.

ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

У подальшому мають бути проведенні грунтовні дослідження щодо відстеження динамічного процесу підвищення прибутковості сільськогосподарських виробництв та раціонального відтворення основних засобів.

Література

1. Алексєєв І.В., Мороз А.С., Романов Є.М., Хома І.Б. Фінансовий аналіз: техніка розрахунків та моделювання економічних ситуацій. Львів: Бескид Біт, 2003. 152 с.

2. Алескерова Ю.В. Кредитне забезпечення відтворення основних засобів сільськогосподарських підприємств: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук / Ю.В. Алескерова. К., 2008. 23 с.

3. Житомирщина в цифрах у 2011 році / За ред.Г.А. Пашинської; Головне управління статистики у Житомирській області. Житомир, 2012. 156 с.

4. Житомирщина в цифрах у 2013 році / За ред. Г.А. Пашинської; Головне управління статистики у Житомирській області. Житомир, 2014. 156 с.

5. Кравчук О. Розподіл прибутку державних підприємств / О. Кравчук // Дебет -- Кредит. 2008. С. 26 -- 31.

6. Офіційний сайт Державної служби статистики України. Оперативна і статистична інформація [Електронний ресурс]. Режим доступу: http//www.ukrstat.gov.ua.

7. Полянич Т.М. Формування власних джерел фінансування інвестицій в сільському господарстві / Т.М. Полянич [Електронний ресурс]. Режим доступу: http:/ /www.rusnauka.com/10_NPE_2010/Economics/ 62581.doc.htm.

8. Римарчук Т.П. Відтворення основних фондів підприємств харчової промисловості в сучасних умовах / Т.П. Римарчук [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://nauka.kushnir.mk.ua/?p=59273.

9. Статистичний щорічник Житомирської області за 2012 рік / За ред. Г.А. Пашинської; Головне управління статистики у Житомирській області. Житомир, 2013. 466 с.

Размещено на Allbest.ru