Особливості організації обліку в бюджетних установах

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Київський національний торговельно-економічний університет, м. Київ

Особливості організації обліку в бюджетних установах

Шевченко С.О., аспірант

Анотація

В період розробки національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку державного сектору питання організації обліку в бюджетних установах постало дуже гостро. Особлива увага в організації обліку звертається на розробку та прийняття по установі наказу про облікову політику. В статті розглянуто і проаналізовано особливості організації обліку в бюджетних установах, зокрема в закладах охорони здоров'я.

Annotatіon

In the period of development of National statements (standards) of accounting in state sector, organization of accounting process in budgetary establishments is very actual problem. In the process of accounting organization in budgetary establishments special attention must be paid for acceptance of a registration policy. In this article the features of accounting organization in budgetary establishments are analyzed.

Вступ. Перехід до ринкової економіки, демократизація суспільства потребують і відповідних суттєвих змін в обліку, його наближення до реального економічного середовища, до вимог міжнародних стандартів. Ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової і статистичної звітності в кожній установі здійснюється на підставі нормативно-правових документів, що розробляються органами, на які покладено обов'язки регулювання питань обліку і звітності. Це дає змогу вести бухгалтерський облік і складати фінансову звітність за єдиними принципами та формами і таким чином забезпечувати можливість порівнювати та узагальнювати облікову інформацію. Однак це не означає, що бюджетна установа, виходячи з конкретних умов господарювання, не може вибирати найбільш прийнятні для нього форми ведення обліку.

В процесі здійснення економічних перетворень в Україні з'явились нові вимоги й проблеми щодо організації обліку. І перш за все це тісно пов'язано з реформуванням бухгалтерського обліку в бюджетних установах та наближенням його до Міжнародних стандартів державного сектору.

Відповідність обліку та звітності в бюджетній сфері Міжнародним стандартам фінансової звітності у державному секторі вже задекларована в Указі Президента України №1251/2001 від 25.12.2001р. „Про зміцнення фінансової дисципліни та запобігання правопорушень у бюджетній сфері”, але фактично не досягнута. Цим нормативним актом передбачено створення на основі міжнародних стандартів фінансової звітності державного сектора системи національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку щодо діяльності бюджетних установ. Згідно Міжнародних стандартів фінансової звітності у державному секторі необхідно надавати правдиву інформацію у фінансових звітах, що забезпечується такими інструментами, як вибір і застосування відповідної облікової політики.

Все вищевказане зумовлює специфіку і новизну в організації обліку і вимагає відповідного теоретичного обґрунтування, що необхідно для контролю за використанням ресурсів та покращенням якісних показників роботи бюджетних установ.

Аналіз наказів про облікову політику в окремих бюджетних установах закладах охорони здоров'я показав, що накази були затверджені протягом 2000 року та в подальшому не переглядалися, а в окремих закладах взагалі відсутні; у наказах не розроблені графіки документообігу, робочий план рахунків; для розмежування необоротних активів на основні засоби та інші необоротні матеріальні активи в деяких наказах застосовується застарілий критерій, а саме 500 грн за одиницю.

Метою статті є: дослідження особливостей організації бухгалтерського обліку бюджетних установ, зокрема формування облікової політики бюджетних установ відповідно до вимог чинного законодавства. Слід зазначити, що без належним чином організованого обліку не можлива ефективна діяльність установи.

Питання організації обліку завжди привертало до себе увагу багатьох науковців, серед них слід виділити Бутинця Ф.Ф., Бєлова М.Г., Атамаса П.Й., Орлова В.О., Бортника М.А., Кірейцева Г.Г., Палія В.Ф., Панкевича Л.В., Джоги Р.Т., Сопка В.В. Свірко С.В. та інші. Віддаючи належне науковим напрацюванням вітчизняних вчених, слід відзначити, що розкриття питання організації обліку бюджетних установ потребують подальшого наукового дослідження.

Так, на думку Бутинця Ф.Ф. організація бухгалтерського обліку - це комплекс заходів власника підприємства, направлених на забезпечення реєстрації фактів господарського життя, узагальнення їх з метою отримання необхідної інформації для складання звітності та прийняття управлінських рішень [2, ст. 39-48].

Чітка організація бухгалтерського обліку в установі дозволяє вирішувати такі завдання:

§ підвищувати оперативність бухгалтерського обліку;

§ дотримуватися чіткості та точності аналітичного та синтетичного обліку;

§ постійно удосконалювати документообіг в установі;

§ раціонально використовувати робочий час облікових працівників;

§ здійснювати точний та своєчасний облік при найменших витратах на його ведення;

§ своєчасно отримувати облікову інформацію для прийняття рішень щодо подальшої діяльності установи.

При організації обліку в бюджетних установах обов'язковим є додержання таких принципів як: цілісності, всебічності, системоутворюючих відносин, спів ставність показників, а також принципів адаптивності, ритмічності, безперервності та пропорційності.

Таким чином, організація обліку в бюджетних установах - це система методів, способів та заходів, які забезпечують оптимальне функціонування бухгалтерського обліку. Ми приєднуємося до думки Атамаса П.Й., який зазначає, що бухгалтерський облік не може бути ефективним, якщо не виконує контрольної функції. Але поряд з тим система контролю не повинна завдавати додаткової роботи [3, ст. 6-7].

Важливою складовою організації бухгалтерського обліку, як зазначає Свірко С.В. у своєму науковому дисертаційному дослідженні, виступає первинна її організація, яка є головною запорукою безперервної, планомірної діяльності облікових служб бюджетних установ, ефективного функціонування системи бухгалтерського обліку, а отже, і всієї установи. До базових складових первинної організації облікового процесу бюджетних установ слід віднести, на думку Свірко С.В. такий напрям організаційних процедур, як формування облікової політики[4].

Для забезпечення достовірності облікової інформації і складання якісної звітності установа обирає облікову політику, тобто складається наказ (або розпорядження) про облікову політику. Політику бухгалтерського обліку називають ще сферою діяльності нормалізації, яка знаходиться між практикою і теорією бухгалтерського обліку. Сформульована в такий спосіб сфера політики бухгалтерського обліку має загальний характер і не охоплює всієї облікової політики.

Визначення і застосування облікової політики передбачено у вітчизняному законодавстві, зокрема, у п.5 ст. 8 Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність” №996 зазначено, що „підприємство самостійно визначає свою облікову політику” [5]. Слід зазначити, що дія вищевказаного Закону поширюється на всіх юридичних осіб, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, в тому числі і на діяльність бюджетних установ.

Згідно ст. 1 Закону України №996 облікова політика - це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності. Слід зазначити, що згідно вищезгаданого Закону відповідальність за дотримання правил бюджетної дисципліни і правильну організацію бухгалтерського обліку несуть керівник установи та головний бухгалтер. Керівник установи повинен створити необхідні умови для правильної організації обліку, забезпечити безумовне виконання всіма підрозділами установи вимог головного бухгалтера з питань оформлення і подання необхідних звітів, кошторисів та іншої документації.

В Міжнародних стандартах фінансової звітності визначено, що облікова політика - це певні принципи, основи, домовленості, правила та практика, прийняті установою для складання і подання фінансових звітів.

У Положенні про організацію бухгалтерського обліку і звітності виконання державного та місцевих бюджетів в органах Державного казначейства України від 28.11.2000 №119 облікова політика Державного казначейства визначена як сукупність принципів, методів і процедур, обраних у межах чинного законодавства, що використовуються казначейством для складання та подання звітності про виконання бюджетів. [6]. Що стосується закладів охорони здоров'я, то Наказом Міністерства охорони здоров'я від 22.05.2007р. №253 „Про облікову політику державних підприємств підпорядкованих МОЗ України” регламентовано, в найближчий термін, обов'язково розробити і затвердити наказ про облікову політику [7].

На думку Панкевича Л.В. облікова політика бюджетної установи - це сукупність визначених у межах чинного законодавства принципів, методів і процедур, що використовуються бюджетною установою для складання фінансової звітності. [8, ст. 10].

Ми приєднуємося до думки Джоги Р.Т., який у своїй праці „Бухгалтерський облік в бюджетних установах” зазначає, що бюджетні установи мають замкнену систему обліку і ведуть облікову політику, спрямовану не на зіставлення витрат і результатів праці та отримання прибутку, а на облік видатків у процесі надання нематеріальних послуг [9, ст. 6].

Облікову політику можна розглядати, з одного боку, як сукупність прийомів і методів, за допомогою яких здійснюється керівництво бухгалтерським обліком в Україні в особі уповноважених на те законодавчих та виконавчих органів влади, з іншого -- як сукупність конкретних методів і способів організації та форм бухгалтерського обліку, прийнятих установою на підставі загальних правил і особливостей діяльності.

Таким чином, облікова політика підприємства - це не просто сукупність способів ведення обліку, обраних відповідно до умов господарювання, але і вибір методики обліку, яка надає можливість використовувати різні варіанти відображення фактів господарського життя в обліку. Іншими словами, облікову політику в широкому розумінні можна визначити як управління обліком, а у вузькому - як сукупність способів ведення обліку.

Ми вважаємо, що облікова політика бюджетних установ, це конкретні „правила” ведення бухгалтерського обліку, які обрані з декількох, що допускаються чинними нормативно-правовими актами і затверджені у вигляді наказу (розпорядження) по установі.

Відмінність бюджетних установ полягає в тому, що їх бухгалтерський облік є специфічним і ведеться за своїми правилами. Як вже зазначалося, на бюджетні установи не поширюється дія стандартів (положень) бухгалтерського обліку, які госпрозрахункові підприємства беруть за основу своєї облікової політики. Однак бюджетні установи не можна повністю відділити від інших підприємств, адже крім специфічних вимог, що висуваються до бухгалтерського обліку бюджетних установ, на них поширюються і багато загальних вимог, які встановлені для всіх підприємств. Облікова політика в бюджетних установах базується на основних принципах бухгалтерського обліку, яких бюджетні установи повинні дотримуватись при веденні обліку і складанні фінансової звітності.

Основними нормативно-правовими документами, відповідно до яких організовується облік у бюджетних установах України, крім Закону України №996, є план рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ та порядок його застосування, бюджетна класифікація видатків, інструкція про кореспонденцію рахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ, інструкція про форми меморіальних ордерів бюджетних установ та порядок їх складання, інструкції з обліку основних засобів та інших необоротних активів, запасів бюджетних установ та багато інших.

Облікова політика бюджетних установ повинна включати такі аспекти:

§ методичний (здійснюється вибір системи певних способів та прийомів, в основі яких лежать документування, інвентаризація, використання синтетичних та аналітичних рахунків, застосування методу подвійного запису, оцінка, відображення в бухгалтерському балансі та звітності);

§ технічний (вибір форм бухгалтерського обліку, а саме вибір способу обробки облікових даних, розробка переліку і форм облікових регістрів);

§ організаційний (визначення структури бухгалтерії та розподіл обов'язків між її працівниками тощо).

Рис. 1 Результати запровадження облікової політики бюджетних установ

Це означає, що незважаючи на чітко окреслені межі для бюджетних установ, чинне законодавство надає можливість вибору між деякими способами обліку, зокрема: правил документообігу; технології обробки облікової інформації; порядку і термінів проведення інвентаризації майна, крім випадків обов'язкового її проведення; форм облікових регістрів та первинних документів, якими оформлюються господарські операції; робочого плану рахунків бюджетних установ та зобов'язань та ін. Отже, облікова політика - документ, який має бути інформаційним, економічним, містити оптимальний обсяг корисної інформації щодо об'єкта висвітлення.

Відносно необоротних активів бюджетних установ в наказі про облікову політику доцільно передбачити наступні моменти, а саме: що відноситься до необоротних активів, методика ведення аналітичного обліку, документальне оформлення операцій з необоротними активами та графік документообігу, робочий план рахунків, терміни і методика проведення інвентаризації необоротних активів. Слід зазначити, що при формуванні наказу про облікова політику потрібно уникати, простого цитування інструкцій, законів та наказів. При формуванні облікової політики передбачається, що розроблена і в установленому порядку затверджена установою облікова політика застосовується послідовно, від одного звітного року до іншого, зміни до облікової політики вносяться не частіше одного разу на рік. бухгалтерський облік документообіг бюджетний

Проведене дослідження дозволяє зробити наступні висновки:

1) питання організації бухгалтерського обліку в бюджетних установах України є практично не дослідженими;

2) основним документом, який регулює облік в бюджетній установі, є внутрішній наказ (розпорядження) про облікову політику.

3) єдиної типової форми наказу не існує, тому кожна установа самостійно, виходячи з пріоритетності та важливості висвітлення окремих питань, формує його зміст. При всьому цьому слід зважати, що облікова політика здійснює суттєвий вплив на формування інформації в бухгалтерському обліку бюджетних установ.

Література

1.Про зміцнення фінансової дисципліни та запобігання правопорушень у бюджетній сфері.- Указ Президента України №1251/2001 від 25.12.2001р.

2.Бутинець Ф.Ф. Організація бухгалтерського обліку - Житомир ПП „Рута” 2002.-589с.

3.Атамас П.Й. Основи обліку в бюджетних організаціях. - К. Центр навчальної літератури, 2003.-284с.

4.Свірко С.В. „Бухгалтерський облік в бюджетних установах України: методологія і організація” Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук.- К. 2006.

5.“Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” Закон України від 16.07.99р. № 996.

6. Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності виконання державного та місцевих бюджетів в органах Державного казначейства України від 28.11.2000 №119.

7. „Про облікову політику державних підприємств підпорядкованих МОЗ України” Наказ Міністерства охорони здоров'я від 22.05.2007р. №253.

8. Бухгалтерський облік в бюджетних установах : за ред. Панкевич Л.В.- Львів: Аверс, 2002.-316с.

9. Джога Р. Т. Бухгалтерський облік в бюджетних установах. - К.: КНЕУ, 2004.

Размещено на Allbest.ru