Значення фінансової звітності підприємств для прийняття на її основі рішень

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗНАЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ДЛЯ ПРИЙНЯТТЯ НА ЇЇ ОСНОВІ РІШЕНЬ

Леонова О.Ю.

Студентка 3 курсу

Факультету консалтинг та

міжнародний бізнес

Анотація

у статті визначено вплив облікової політики на основі положення фінансової звітності. Визначено групи користувачів фінансової звітності, та на цій основі серед них сформовано ранжований ряд.

Ключові слова: фінансова звітність, користувачі фінансової звітності, категорії користувачів.

Аннотация

в статье определено влияние учетной политики на основе положения финансовой отчетности. Определены группы пользователей финансовой отчетности, и на этой основе среди них сформирован ранжированный ряд.

Ключевые слова: финансовая отчетность, пользователи финансовой отчетности, категории пользователей.

Annotation

the article defines the impact of accounting policies on the basis of the financial statements. Groups of users of financial reporting have been identified, and on this basis, a ranked row has been formed among them.

Keywords: financial reporting, users of financial reporting, categories of users.

Виклад основного матеріалу

Поточний бухгалтерський облік містить розрізнену інформацію про господарську діяльність підприємства. Для одержання інформації про результати такої діяльності дані поточного обліку необхідно узагальнити в певній системі показників. Це досягається складанням звітності, яка є завершальним етапом бухгалтерського обліку. Вона розрахована насамперед на таких користувачів інформації, як інвестори, кредитори та інших, які не можуть вимагати звітів з урахуванням їх конкретних потреб. Слід зазначити, що основні питання фінансової звітності як бази для прийняття управлінських рішень було розглянуто у працях таких учених, як: Л.А. Бернстайн, М.Т. Білуха, І.О. Бланк, Ю. Брігхем, Ф.Ф. Бутинець, Дж.К. Ван Хорн, В.О. Ганусич, С.Ф. Голов, Н.О. Гура, Й.Я. Даньків, Н.І. Дорош, І.К. Дрозд, В.І. Єфіменко, Т.Р. Карлін, М.Ф. Коробов, В.М. Костюченко, Г.І. Купалова, Л.А. Лахтіонова, М. Лучко, М.С. Пушкар, Г. Уорд, Т. Хегарті, Ф. Хоудхурі, В.Г. Швець та ін. Проте досі не визначено пріоритетність значення даних звітності для різних категорій користувачів.

Метою статті є визначення впливу облікової політики на основні положення фінансової звітності. Важливим аспектом у цьому випадку є те, яким буде склад користувачів цієї звітності та розстановка пріоритетів між цими користувачами.

Фінансова звітність - це зведена бухгалтерська звітність, що містить в собі інформацію про фінансовий стан підприємства, результати діяльності та рух грошових коштів за звітній період [1]. Вона складається із взаємопов'язаних та узагальнюючих показників щодо фінансового стану та напрямків використання прибутку, застосування оборотних та основних засобів. Також можна сказати, що фінансова звітність являється сукупністю прийомів та способів узагальнення даних обліку, котрі є коротким витягом з поточного обліку, які висвітлюють зведені дані про результати діяльності підприємства за звітний (обліковий) період.

Умовно, усіх споживачів, котрі використовують фінансову звітність можна поділити на дві групи:

1) внутрішні - трудові колективи, органи вищої влади, власники;

2) зовнішні - органи виконавчої влади та інші користувачі [2].

Суб'єкти внутрішнього використання інформаційних ресурсів фінансової звітності, котрі першочергово зацікавлені в ефективній діяльності господарюючого об'єкта і ті, хто виконують функції менеджменту - це трудовий колектив, власники, виконавчі органи управління.

Серед зовнішніх користувачів звітністю можна виділити три групи:

1) Особи, які безпосередньо зацікавлені у ефективній роботі підприємства, а саме кредитори, потенційні інвестори, органи державної податкової служби, громадськість.

2) Суб'єкти, які на пряму не пов'язані із діяльністю, та не мають прямого інтересу щодо його фінансового стану, а дану інформацію використовують для об'єктивної оцінки економічної політики держави, та яким чином приймати рішення щодо управління у сфері керування діяльністю економічних систем. До цієї групи входять: органи державної статистики, державна комісія цінних паперів, місцеві органи влади.

3) Суб'єкти, які абсолютно не мають фінансового інтересу щодо даних, і ці значення вони використовують задля задоволення власних потреб або ж цю інформацію визначають як об'єкт господарської діяльності. До цієї групи входять: аудитори та господарюючі суб'єкти з надання інформаційних послуг, навчальні та науково-дослідні заклади [3].

Для повного розуміння усіх користувачів та їх інтересу щодо фінансової звітності необхідно виділити кожного за категоріями. Одна із основних - це органи та окремі представники державної влади, котрі у свою чергу безпосередньо виконують певні функції держави. Для них фінансова звітність є базою, за допомогою якої приймаються рішення з питань управління галуззю та державним майном, виконуються фіскальні заходи, створюється єдине інформаційне середовище. У таких випадках звітність виконує роль превалювання, у свою чергу забезпечуючи інформацією органи державної влади. Однак, державні органи під час виконання своїх функцій мають право створювати додаткові форми звітності, за допомогою яких можна отримати додаткову інформацію про підприємство та про його діяльність. До таких форм можна віднести: податкові декларації, форми статистичного обліку, спеціалізовані форми звітності відповідно до спеціалізації господарюючого суб'єкта. У разі необхідності органи державної влади мають право перевіряти звітність за допомогою ревізій, перевірок, запитів тощо. Щодо облікової політики, то виникає можливість формування оптимальної податкової бази і отримувати більш правдиву інформацію про діяльність підприємства.

Наступною категорією користувачів фінансової звітності можуть бути державні позабюджетні фонди. Їх діяльність та основна мета отримання даної інформації є досить схожою із попередньою групою. Так як основною діяльністю державних позабюджетних фондів є розподіл та поповнення державних фондів, то перш за все вони зацікавлені у більш детальній інформації про трудові ресурси (чисельність і склад), майновий та фінансовий стан підприємства. У такому випадку, облікова політика не має значного впливу на діяльність, адже від неї не залежить розмір заробітної плати, і як результат - відрахування в позабюджетні фонди, котрі існують на підприємстві.

Для працівників фінансова звітність може бути цікавою у разі перевірки даних, щодо регулярності виплат заробітної плати, чи робота підприємства є стабільною та відсутність скорочення робочих місць. Облікова політика в цьому випадку матиме вплив на звітність підприємства, як інструмент її формування, але для користувачів такий факт майже не впливає на працівників, адже вони і так знають про реальне становище підприємства та деяких аспектів які їх цікавлять.

Не менш зацікавленою у фінансовій звітності категорія замовників і покупців робіт і послуг. Для них першочергово необхідна стабільна робота підприємства, та чи надійними будуть партнерські стосунки із господарюючим суб'єктом, і саме тому, як правило, фінансова звітність вміщує в собі цю необхідну інформацію. Якщо ці данні є оптимальними, то відкривається можливість за допомогою сформованих показників звітності підприємство може залучати нових покупців, і як результат - укладання нових договорів.

Категорія постачальників та підрядників є найбільш зацікавленою у фінансовій звітності, адже співпраця в досить тривалий період із постійними постачальниками є запорукою стабільного виробництва для кожного підприємства. Тому для нього дуже важливо аби постачальники та підрядники мали лише позитивне враження та відгуки, і тому облікова політика, як інструмент формування звітності є дуже важливим.

Для підприємства найбільш привабливою групою користувачів фінансовою звітністю є постачальники і комерційні банки, адже для залучення додаткових ресурсів у виробничий цикл необхідний капітал. Саме банки є тією групою користувачів, котрі першочергово задля інформативності використовують фінансову звітність, аби дати оцінку майновому та фінансовому стану господарюючого суб'єкта. Це має зв'язок з тим, що саме виробничою необхідністю є робота з комерційними банками, адже такий варіант є звичним для залучення фінансових коштів. За допомогою облікової політики формується фінансова звітність, котра чітко відображає чи існує можливість надання кредиту, чи ні.

Категорія користувачів, яка прямо зацікавлена фінансовою звітністю - це безпосередньо власники підприємств, аби в майбутньому воно було прибутковим та цілком виправдовувало весь вкладений капітал. У цьому випадку розрахунок усіх показників фінансового аналізу дає змогу мати чітке уявлення про стан справ на підприємстві. Усі фінансові показники, котрі використовуються при аналізі, повинні формуватися з точки зору оптимальності отриманих розрахунків. А для інвесторів вивчення звітності та отримані показники мають бути привабливими з погляду прибутковості та вкладення грошових коштів.

Кожна категорія користувачів по-своєму зацікавлена в отриманні та аналізі фінансової звітності підприємства, тому їх можна проранжувати. Для цього необхідно враховувати, для якої категорії першочергово необхідне формування показників звітності, адже не завжди це є для них основною метою. На основі досліджень Г. В. Бакурова та О. І. Трохимець у своїй роботі надали класифікацію категорій користувачів та з якою метою вони використовують фінансову звітність. Саме на основі цих даних можна створити ранжованй ряд користувачів, котрий представлений у табл. 1 [5].

Таблиця 1

Ранжований ряд користувачів фінансової звітності

обліковий фінансовий звітність політика

Залежно від конкретної участі користувачів у справах товариства з огляду на їх матеріальну зацікавленість інтерес можна поділити на фінансовий і не фінансовий.

Таким чином можна зробити висновок, що список користувачів, котрий був сформований за пріоритетами, дасть можливість під час формування облікової політики підприємства розставити пріоритети та визначитися із оптимальною обліковою політикою, котра в майбутньому може сформувати фінансову звітність з погляду найбільшої показності для категорій користувачів відповідно до їх рангу.

Список використаної літератури

1. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. № 996-XIV [Електроний ресурс]. Режим доступу: http://zakon2. rada. gov. ua/laws/show/996-14.

2. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський облік в Україні / Ф.Ф. Бутинець. Житомир: ЖДТУ, 2003. 524 с.

3. Цал-Цалко Ю.С. Фінансова звітність підприємства та її аналіз: навч. посіб. / Ю.С. Цал-Цалко. 2-ге вид., перероб. і доп. Київ: ЦУЛ, 2002. 360 с.

4. Яцко М.В. Дефініція “інтерес користувачів фінансової звітності” в системі фінансово-інвестиційних відносин учасників ринку [Електроний ресурс] / М.В. Яцко // XIX Міжнародна науково-практична інтернет-конференція “Сучасний соціокультурний простір 2012”. Режим доступу: http://intkonf.org/yatsko-mv-definitsiyainteres-koristuvachiv-finansovoyi-zvitnostiv-sistemi-finansovo-investitsiynih-vidnosinuchasnikiv-rinku/.

5. Бакурова Г. В. Значення фінансової звітності підприємств для прийняття рішень на її основі / Г. В. Бакурова, О. І. Трохимець // Держава та регіони. Сер.: Економіка та підприємництво. 2013. № 1. С. 92-95. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/drep_2013_1_20.

Размещено на Allbest.ru