Сутність поняття "калькулювання" в теорії бухгалтерського обліку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівська комерційна академія

Сутність поняття „калькулювання” в теорії бухгалтерського обліку

Куцик П.О.

Точне, логічне визначення сутності та змісту ключових понять дослідження - основна вимога дійсного пізнання об'єкту дослідження. В бухгалтерському обліку, як і в будь-якій іншій науці, використовують поняття, що формуються століттями, однак деякі з них суперечать або не відповідають сучасному рівню теоретичних наукових узагальнень, що обумовлює необхідність перегляду його теоретичних основ.

І.А. Басманов [1,ст.120], М.І. Валуєв В.І. [5,ст.345],Г. Голл, Л.П. Краснова [3,ст.236], В.Г. Макаров [4,ст.125], А.Ш. Маргуліс [2,ст.455], Палій В.Ф [6,ст.157], А.Д. Шеремет.

Калькулювання в теорії бухгалтерського обліку є однією з найсуперечливіших та досить складних категорій. Особливої уваги заслуговує питання визначення сутності поняття «калькулювання» відносно якого позиції дослідників суттєво відрізняються, що виявлено на основі проведеного дослідження.

Розглянемо основі підходи щодо розуміння поняття «калькулювання», запропоновані різними авторами (рис. 1).

Автори першої групи, зокрема проф. І.А. Басманов [1,ст.120], М.Д. Врублевський, Л.Г. Деващук, В.І. Єрмалаєва,, Л.П. Краснова [3,ст.236], Н.Т. Шалашова, Н.М. Ярцева, А.К. Марченко, проф. Є.А. Мізіковський, розглядають калькулювання як обчислення або визначення собівартості продукції чи її одиниці. Визначення є неповним, адже характеризує лише мету калькулювання - обчислити собівартість, не відображаючи сутності.

Рис. 1. Погляди науковців щодо сутності поняття „калькулювання”

Вчені другої групи, серед яких проф. А.Ш. Маргуліс [2,ст.455], Г. Голл, проф. А.Д. Шеремет, розглядають калькулювання як процес обчислення собівартості. Можна погодитись з подібним визначенням, адже «процес - це сукупність послідовних дій, засобів, спрямованих на досягнення певного наслідку». «Наслідком» в даному випадку є визначена собівартість об'єкту калькулювання. Для повного відображення «сутності калькулювання необхідно уточнити, з чого складається сукупність послідовних дій» та які дані лежать в їх основі для забезпечення можливості здійснення процесу, результатом якого є достовірна оцінка результатів кожного господарського процесу.

Ще однією поширеною точкою зору серед авторів економічної літератури є розгляд калькулювання з позиції аналітичного обліку витрат. Дійсно, головне завдання калькулювання - відобразити собівартість об'єктів калькулювання в необхідному для користувачів інформації розрізі, що неможливо без аналітичного обліку витрат. Проте в даному випадку не можна ставити знак рівності між поняттям облік витрат та калькулювання, тому що калькулювання має місце не лише в обліку, але й в плануванні.

Важко погодитись з дослідниками четвертої групи, які розглядають калькулювання як складання калькуляції, тим самим звужуючи зміст калькулювання лише до оформлення документу.

Аналіз терміну “калькулювання” дозволив виділити ще декілька питань, що потребують уточнення. Окремі автори, наприклад, М.І. Вейсман, проф. В.Г. Макаров [4,ст.125] та проф. А.І. Сумцов до визначення калькулювання додають вираз «у грошовому вимірнику», підкреслюючи його зв'язок з оцінкою. Проф. Я.В. Соколов пов'язує калькулювання з обчисленням оцінок, розглядаючи його як «засіб присвоєння об'єкту (q) відповідно до тієї чи іншої ціни (p) певної оцінки (А)».

Більшість дослідників сутність калькулювання пов'язують лише з обчисленням собівартості кінцевих продуктів виробництва (готова продукція, виконані роботи, надані послуги) звужуючи тим самим зміст калькулювання. Вони доводять його нерозривний зв'язок тільки з процесом виробництва (заперечуючи, таким чином, необхідність калькулювання в інших господарських процесах). Така точка зору характерна майже для всіх дослідників, які знехтували здобутками своїх попередників у галузі калькулювання. калькулювання облік витрата собівартість

У процесі реалізації калькулювання повинно забезпечити інформацією управлінців щодо собівартості та ціни активу, що реалізовується, за різних умов реалізації для забезпечення можливості вибору оптимального варіанту реалізації.

Підкреслимо, що сутність калькулювання полягає у деталізації вартісної оцінки результатів господарських процесів (придбані активи, виготовлена продукція, реалізовані активи) і поданні їх у формі, зручній для аналізу доцільності такого процесу, тобто у формі калькуляції.

Калькулювання - це процес узагальнення і обробки задокументованих даних про витрати, пов'язані з придбанням, виробництвом та реалізацією, для вартісної оцінки активів з метою ефективного управління ними.

У процесі планування на підприємстві можуть розроблятися планові та нормативні калькуляції, що залежить від методики обліку витрат, обраної підприємством. Призначенням планової калькуляції є лише визначення рівня окремих витрат до початку здійснення господарського процесу, а нормативної - не тільки визначення витрат, але й контроль за їх рівнем в системі бухгалтерського обліку.

У системі бухгалтерського обліку за допомогою фактичного калькулювання відображається виконання запланованого обсягу діяльності та рівня витрат в процесі її здійснення. Калькулювання фактичної собівартості, що відноситься до облікової системи надає інформацію про наявність розбіжностей між фактичним станом системи, що підлягає управлінню, та запланованими показниками та відображає відхилення від плану. Виявленні розбіжності повинні акцентувати увагу суб'єкта управління на конкретних відхиленнях від плану, з метою виявлення винуватців відхилень, визначення можливих наслідків та найкоротших шляхів їх усунення.

Для достовірності як планової (нормативної), так і звітної калькуляції кожна їх стаття повинна бути документально підтверджена. Зокрема, для формування планової калькуляції необхідно дотримуватися норм витрат, які базуються на технічних розрахунках, для формування звітної - використовувати дані первинних документів. Таким чином, вимогою до калькулювання є документальне підтвердження витрат за кожною статтею як планової так і звітної калькуляцій. Важливим для дотримання даної вимоги є правильне визначення об'єктів та одиниць калькулювання для відображення в документах призначення витрат та формування на їх основі вартісної оцінки певних об'єктів.

Вивчення практики обліку витрат та калькулювання собівартості продукції на хлібопекарних підприємствах свідчить про значні запізнення у наданні інформації управлінському персоналу щодо вартості активів у процесі їх кругообороту, недостовірність та неповноту результатів калькулювання. Зазначені недоліки на досліджуваних підприємствах зумовлені такими причинами (рис. 2).

Причини незадовільного стану калькулювання на досліджуваних промислових підприємствах можна об'єднати в дві основні групи: 1) недосконалість організації калькулювання на підприємстві; 2) недосконалість процесу формування собівартості об'єктів калькулювання (неповнота охоплення витрат для формування собівартості та невідповідність віднесених до собівартості об'єкту калькулювання витрат реальному їх витрачанню).

Визначення місця калькулювання в системі бухгалтерського обліку на даний момент має важливе теоретичне значення, оскільки дозволяє розкрити внутрішню єдність цієї структури, органічну взаємозалежність і гармонічну взаємодію складових елементів системи бухгалтерського обліку в цілому. Адже раціональне використання різних пізнавальних засобів бухгалтерського обліку неможливе без розуміння шляхів їх становлення і розвитку, без визначення їх ролі в процесі наукового пізнання, ефективності й меж застосування.

Калькуляція витрат одиниці продукції, а також собівартості готової продукції необхідна для визначення собівартості реалізації готової продукції та прийняття рішення щодо випуску певного виду продукції, який буде рентабельним для досліджуваних підприємств Закарпатської області.

Список використаних джерел

1. Басманов І.А. «Теоретичні основи обліку і калькулювання собівартості промислової продукції» / Під ред. проф. В.А. Новакова. - М.: Фінанси, 1990.

2. Калькуляция себестоимости в промышленности. Под ред. проф. А.Ш. Маргулиса. - М., «Финансы», 1975.

3. Краснова Л.П., Шалашова ,Н.Т., Ярцева Н.М. Бухгалтерський облік: Підручник. - Юристь, 2001.

4. Макаров В.Г. Теорія бухгалтерського обліку. М.: Фінанси, 2002р.

5. Теорія бухгалтерського обліку: ,Навчальний посібник / за ред. проф. Б.І. Валуєва. - Одеса: ОДЕУ «Принт майстер», 2001.

6. Палий В.Ф. Основы калькулирования. - М.: Финансы и статистика, 1987. - 288 с.

Размещено на Allbest.ru