Теоретичні питання сучасного обліку витрат

Размещено на http://www.allbest.ru/

Теоретичні питання сучасного обліку витрат

В умовах ринкової економіки кожен господарюючий суб'єкт підприємництва зацікавлений у одержані позитивного фінансового результату діяльності в цілому. Дана інформація, як правило, визначається шляхом порівнянням поточних доходів та витрат підприємництва. На цьому етапі підкреслюється важливість облікових процедур та їх підвищена значимість з розвитком сучасних процесів глобалізації ринкової економіки. Зокрема, вступ України до Світової Організації Торгівлі (СОТ) та наміри інтеграції з Європейським Співтовариством вимагають перегляду вітчизняних стандартів обліку з метою формування співставних показників фінансової звітності.

Результати дослідження діяльності м'ясопереробних підприємств України дають підставу зробити висновок про взаємозалежність успішного ведення бізнесу і оперативності прийняття управлінського рішення щодо мінімізації витрат. У зв'язку із цим посилюється увага вітчизняних молодих економістів та провідних фахівців, вчених-науковців навколо визначень, інтерпретацій значущості обліку, що обслуговує внутрішніх користувачів підприємства вищої ланки управління.

Загалом, господарська діяльність підприємств складається з господарських процесів, які поділяються на господарські операції. На великих виробничих підприємствах (фабриках, заводах, комбінатах) характерні операції складають у своїй сукупності процес заготівлі, процес виробництва, процес реалізації продукції, робіт, послуг та процес організації діяльності. Ця послідовність особливо характерна промисловій переробці, вагому частку якої складають м'ясопереробні підприємства країни.

В сучасний умовах економічного розвитку, залежно від природи облікової інформації господарський облік поділяють на оперативно-технічний, статистичний та бухгалтерський. В свою чергу, бухгалтерський облік методично поділяють на фінансовий та управлінський (9). При цьому фінансовий облік визначають як комплексний синтетичний облік усіх засобів та грошових коштів і всієї економічної діяльності підприємства, фірми, організації, установи.

Управлінський облік, набув офіційне право на існування із прийняттям Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».(5) Відповідно до Закону управлінський (внутрішньогосподарський) облік - це система підготовки й обробки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством, тоді як, бухгалтерський облік - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

На нашу думку, головна подібність і в той же час конфліктність визначень полягає у передачі інформації внутрішнім користувачам в обох, так би мовити, видах обліку. Це спричинило багато наукових дискусій, які не привели до єдиного висновку і сьогодні. У зв'язку із цим потрібно дати відповідь на запитання, яка ж саме інформація цікавить внутрішніх користувачів, і головне, який облік та в якій його частині відповідає за накопичення та групування всіх витрат підприємства з метою їх аналізу, контролю і мінімізацією?

Мета статті - сформувати основні вимоги до сучасного обліку витрат з урахуванням вітчизняного та зарубіжного досвіду, а також особливостей податкового законодавства у м'ясопереробній галузі.

Отже, аналіз тлумачень таких провідних вітчизняних науковців, як С.А. Ніколаєва, М.Г. Чумаченко, О.С. Бородкін, В.Палій, Ф.Ф. Бутинець, П.Т. Саблук, М.Я. Демяненко, В.Б. Моссаковський, П.Й. Атамас (6,7,1) (таблиця 1) дає можливість згрупувати різні точки зору, щодо визначення обліку зорієнтованого на потреби управління за наступними параметрами:

1. Управлінський облік ототожнюється з виробничим обліком;

2. Управлінський облік заперечується як самостійний елемент бухгалтерського обліку;

3. Управлінський облік виділяється в окрему підсистему бухгалтерського обліку.

При цьому головним залишається організація внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, як обліку, який не регулюється П(С)БО, а проводиться на розсуд та задля задоволення інформаційних потреб керівництва підприємства .

У зарубіжній практиці, економісти Б. Нідлз, Дж. Фостер, Ч.Т. Хорнгрен, Р. Ентоні, К. Друрі (3,10) дотримуються здебільшого єдності щодо визначення місця та ролі управлінського обліку у економічному середовищі підприємства, хоча також існують різнобічні погляди (таблиця 1).

Загалом, назва «управлінський облік» набула поширення в англомовній літературі у практиці багатьох зарубіжних держав з розвиненою економікою.

Проте ні в США, ні у великій Британії, ні у Франції немає єдиного трактування понять «управлінський облік» або «виробничий облік», а у Німеччині, взагалі, застосовується поняття «контролінг».

Отже, під впливом Західної думки, але з урахуванням вітчизняних потреб формувались погляди провідних фахівців управлінського обліку (Л.В. Нападовська, С.Ф. Голов, М.С.Пушкар), аналізуючи які приходимо до висновку, що управлінський облік, то є великий конгломерат економічних наук (4), в якому піднімаються проблеми іноді зовсім не облікового характеру.

Серед, зарубіжних вчених американський економіст Боб Райан однин з перших обґрунтував важливість виділення стратегічного обліку. Його підхід базується на певних ключових елементах діяльності підприємства, що дозволяють створювати економічні цінності. За його тлумаченням, модель стратегічного обліку представляється у вигляді, так званого «С-Циклу», в якому сконцентрована увага на зобов'язаннях підприємства (commitment), його потенційних можливостях (cаpability), витратах, що виникли в процесі діяльності (cash (cost)) і контролі в цілому (control) (8).

Дослідження зовнішніх факторів впливу на успішність діяльності та виробництва підприємства стає все більш актуальним в умовах дії справедливого закону попиту та пропозиції. Це відповідає принципам маржинальному підходу в теорії визначення вартості товару, який розглядали А. Маршалл, Дж. Кларк, В. Паретто. На відміну від економістів К. Маркса, Ф. Енгельса та інших прихильників затратного механізму, маржиналісти, опираючись на фактично понесені витрати підприємства, орієнтуються на кінцевого споживача з урахуванням, довгострокової кон'юнктури ринку.

Так, еволюція суспільства вимагає розвитку економіки та її облікової складової. Великий перелік тлумачень вітчизняних та закордонних вчених щодо облікової термінології не приводить до єдиного поняття управлінського обліку, оскільки воно дуже багатогранне.

Хоча неможливо не погодитись із М. С. Пушкарем в тому, що «інформація для бізнесу повинна бути адресною, а її формуванню передувати вивчення запитів користувачів» (12).

В даному випадку адресність інформації кожного підприємства полягає у підвищенні ефективності економічної роботи в цілому. Кажуть, людина багатіє не великими доходами, а розумними витратами. Парадокс даної дискусії зводиться до відсутності чіткого визначення терміну управлінський облік у книзі С.Ф. Голова, затвердженого Міністерством освіти і науки України під назвою «Управлінський облік». Натомість, автор пропонує визначення понять: «управлінський контроль» і «облік витрат» (таблиця 1). Щодо стратегічного обліку, то автор розуміє його як систему управлінського обліку сформовану на концепції конкурентноздатної стратегії М. Портера (4).

Розвиваючи тематику дослідження обліку витрат в сьогоднішніх умовах необхідно відмітити значимість та важливість ведення податкового обліку, увага якого на підприємствах, як правило, особливо акцентована. Податковий облік характеризується ситуативністю відповідно до зовнішнього економічного середовища та стрімкими змінами податкового законодавства. Це пов'язано із встановленням кримінальної відповідальності за правильність та достовірність накопичених даних про нарахування та сплату податків до місцевих та державного бюджету країни. В порівнянні із вище згаданими фінансовим та внутрішньогосподарськими обліками обєктом податкового обліку та звітності виступає база оподаткування щодо конкретного податку.

Таким чином, існує принципова різниця у накопиченні витрат та відображенні кінцевого результату діяльності підприємства по кожному виду обліку за різними параметрами, розуміння яких розкриє суть, переваги та особливості облікових процедур щодо витрат.

Результатом будь-якого «обліковування» є накопичена інформація у відповідній звітності. Для кожного виду обліку, звітність, як оболонка для живого організму, або як рамка для живопису, повинна мати свій зміст та форму. Так, в Законі № 296-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», чітко визначено, що «...фінансова звітність - це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період» (5). В основному, інформація про витрати підприємства міститься у формі 2 звіту про фінансові результати у першому розділі, сформована за видами діяльності та у другому розділі, згрупована за елементами операційний витрат. Частково витрати відображуються у інших формах фінансової звітності, зокрема витрати майбутніх періодів - в балансі; амортизаційні відрахування, витрати на сплату відсотків та інші - в звіті про рух грошових коштів; штрафи, пені, інші операційні та інші витрати - в примітках до річної фінансової звітності. Отже, всі звітні форми взаємопов'язані. Інформація відображена у фінансовій звітності повинна бути максимально точною (можливі незначні відхилення) та адекватно відображати реальний стан підприємства в цілому, в даному випадку витрати за певний звітний період та станом на звітну дату. Фінансова звітність повинна задовольняти потреби тих користувачів, які не можуть вимагати звітів, складених з урахуванням їх конкретних інформаційних потреб. В той же час вона формується на засадах співставності та можливості порівняння показників за певний минулий звітний період діяльності.

Натомість, визначення поточних напрямів роботи вимагає прийняття вищим керівництвом підприємства оперативних управлінських рішень, з урахуванням особливих умов виробництва того чи іншого продукту. З огляду на минуле, ще за часів радянського союзу було прийнято виділяти тільки бухгалтерську, статистичну та оперативну звітність, де останню використовували, головним чином для поточного контролю окремих господарських операцій.

В сучасних умовах виникла необхідність формування особливого виду звітності, яка мала б трактуватись як управлінська і формувалась на засадах індивідуального, креативного підходу економічної служби. Таким чином, управлінська (внутрішньогосподарська) звітність - це звітність, яка має задовольнити потреби внутрішніх користувачів вищого рівня з урахуванням їх конкретних управлінських потреб. Як правило, мова йде про витрати і тому така інформація має конфіденційний характер, доступ до якої суттєво обмежений керівництвом підприємства. Розроблені особливі форми поточної управлінської звітності повинні гарантувати аналітичність інформації із забезпеченням максимальної оперативності її надходження до управлінців. При цьому об'єктом управлінського обліку та звітності можуть бути окремі виробничі підрозділи, центри відповідальності, окремі види продукції та інше на розсуд керівництва. В управлінській звітності нехтують абсолютною точність у порівнянні із оперативністю.

З огляду на довгострокову перспективу діяльності на підприємстві виникає необхідність формування повноцінного пакету спеціальної звітності про ключові фактори успіху виробництва. Звітність стратегічного напрямку повинна сприяти моніторингу реалізації стратегії певного підприємства з метою виявлення власного потенціалу на майбутнє. Для цього доцільно використовувати так званий СВОТ - аналіз (SWOT), основним змістом якого є дослідження характеру сильних і слабких сторін підприємства в розрізі окремих внутрішніх факторів, позитивного або негативного впливу окремих зовнішніх факторів, що зумовлюють кризовий фінансовий розвиток підприємства. Об'єктами стратегічного обліку в сучасних умовах виступають окремі види та напрямки діяльності підприємства, центри відповідальності, бюджети та довгострокові плани, зовнішнє середовище ((11).

Щодо податкового обліку, то для сплати податку на прибуток база оподаткування зменшується на суму амортизації та валових витрат, які накопичуються відповідно до законодавства. Така інформацію відображується у спеціальних формах податкової звітності. При цьому основним принципом є сувора державна регламентація.

В фінансовому обліку використовуються законодавчо обґрунтовані загальноприйняті принципи обліку. Відповідно до П(С)БО 1 це принципи автономності, безперервності діяльності, періодичності, історичної (фактичної) собівартості, нарахування та відповідності доходів та витрат, послідовності, обачності, превалюванню змісту над формою, єдиного грошового вимірника. В управлінському обліку, на нашу думку, основним є принцип корисності інформації для прийняття своєчасного адекватного управлінського рішення. Проте вітчизняні науковці на чолі з Ф.Ф. Бутинцем поряд із загальноприйнятими принципами окреслили особливі принципи обліку для потреб управління, серед яких: принцип повноти і аналітичності інформації, принцип прийнятності і багаторазового використання, принцип комплексності, принцип оцінювання результатів структурних підрозділів підприємства, принцип бюджетного методу управління витратами (2). Кожен із цих принципів сприяє підвищенню оперативності накопичення потрібної інформації. Разом з тим планування на довгостроковий період у бізнесі повинно формуватись на засадах цілеспрямованості, системності, систематичності, оптимальності та своєчасності. Дані принципи є запорукою ефективної організації стратегічного обліку підприємств.

Класично, під час здійснення облікових процедур бухгалтер застосовує всі елементи методу обліку. Це перш за все рахунки і подвійний запис, документація і інвентаризація, оцінка і калькуляція, баланс та звітність. Оскільки, процедура ведення обліку для потреб управління передбачає поряд із фіксацією здійснених господарських операцій складання планових розрахунків на майбутнє, то використання подвійного запису через кореспонденцію рахунків не завжди є обов'язковим, а головне, потрібним. Це пов'язано із застосуванням автономної моделі внутрішньогосподарського обліку, що існує поза планом рахунків бухгалтерського обліку. Інакше кажучи, сучасна наукова думка допускає можливість існування обліку без його визначального елементу методу - рахунку. На нашу думку, дане припущення є не зовсім коректним, оскільки порушує умови балансового рівняння обліку - «актив=пасиву». Сьогодні облік, як загальна інформаційна база підприємства, відображуючи за принципом подвійного запису минулі господарські факти може виступати джерелом формування різнопланових економічних показників на вимогу керівництва. В цьому випадку, інформацію використовує не просто обліковець, а бухгалтер-аналітик, котрий акумулює в собі функції плановика, економіста, менеджера, технолога, а іноді і керівника підприємства. Якщо об'єктом такого обліку, будуть виступати витрати підприємства, то для прийняття повноцінно управлінського рішення, так званий «Нострадамус Бізнесу» повинен використовувати інформацію про витрати, що формують фінансову звітність підприємства, про витрати, що формують собівартість продукції, про витрати, що впливають на кінцевий результат діяльності, про витрати, що впливають на сплату податків, про витрати, що виникнуть в майбутньому, з урахуванням потенційних внутрішніх можливостей, заданих параметрів, зовнішніх факторів та багато іншого. Сформована таким чином інформація про витрати повинна групуватись навколо рахунку, що визначає об'єкт витрат та місце їх виникнення.

Таблиця 1Таблиця тлумачень обліку з позиції управління підприємством провідними вітчизняними та зарубіжними вченими - економістами

Ми підтримуємо маржиналістський підхід у формування вартості продукції в обліку, оскільки він передбачає аналіз не тільки внутрішнього середовища підприємства, але і вплив зовнішніх факторів економічної ситуації навкруги. Особливо характерною для захисту даної позиції є система встановлення закупівельних цін при заготівлі великої рогатої худоби м'ясопереробними підприємствами в живій масі. Коли ціна за 1 кг формується на основі аналізу цінової політики конкурентів в різних регіонах області та за її межами. Крім того, визначальним є фактор оперативності розрахунків у готівковій формі підприємства із безпосередньо сільськогосподарським виробником або підприємцем-посередником. Отже, облік витрат може бути повноцінним та всебічним, якщо охоплює всі напрямки описаних фінансового, податкового, управлінського та стратегічного обліків. Звітність, що формує інформацію для керівника про результати діяльності підприємства, має включати як статистичні, тобто суто накопичувальні показники, так і економічні розрахунки з огляду на коротко та довгострокові плани підприємства. Облік майбутнього, зокрема повноцінний всебічний облік витрат, має формуватись на засадах оперативності, аналітичності, індивідуальності відповідно до організації та умов виробництва з урахуванням податкового законодавства, яке суттєво впливає на матеріальну частину витрат м'ясопереробних підприємств України. Головним при цьому залишається встановлення дозованої межі креативності щодо класифікації витрат в обліку, з метою дотримання співставності показників статистичної та фінансової звітності підприємств.

Список використаних джерел

звітність облік витрата

1. Атамас П.Й. Управлінський облік: навчальний посібник. -К.: Центр навчальної літератури, 2006, -440 с.

2. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський управлінський облік. - Житомир: ЖІТІ, 2000. - 448 с.

3. Друри К. Введение в управленческий учет: Учебное пособие для вузов. - М.:Аудит, УНИТИ, 1998, - 783с.

4. Голов С.Ф. Управлінський облік:Підручник.-3-тє вид.-К.:Віра,2006.-704с

5. Михайлов М.Г. Національні стандарти в бухгалтерському обліку. Питання використання. - К.: Вища освіта, 2002. -400с.

6. Моссаковський В.Б. Стан та перспективи розвитку бухгалтерського обліку на Україні. Монографія.-К.: Інтерпрес ЛТД, 2009.-326с.

7. Николаева О.Е., Шишкова Т.В. Управленческий учет.3-е, испр. и дополн.-М.Эдиториал УРСС, 2002. -320 с.

8. Райан Боб Стратегический учет для руководителя. Пер. с англ. под редВ.А.Никрюкова.- М.:Аудит, ЮНИТИ, 1998-616с

9. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник.- 2-ге вид. доповнене К.:Алерта, 2007. - 454с.

10. Хорнгрен Ч.Т. Бухгалтерский учет: управленческий аспек /Ч.Т.Хорнгрен, Дж.Фостер/ пер. с англ.; под ред.проф. Я.В. Соколова - М.: Финансы и статистика, 1995.-416 с.

11. Шевчук В.Стратегічний управлінський облік: навчальний посібник. -Вища школа.-К.:Алерта,2009.-176с.

12. Збірник наукових праць. - Випуск 17, том 2. ПДАТУ. - Камянець-Подільський: Абетка, 2009.-330с.http://www.rada.gov.ua/

Размещено на Allbest.ru