Обліково-аналітичне забезпечення формування та розвитку сільськогосподарської галузі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Севастопольський національний технічний університет

Обліково-аналітичне забезпечення формування та розвитку сільськогосподарської галузі

Діденко Г.В.

У статті були розглянуті теоретичні засади суті обліково-аналітичного забезпечення формування та розвитку сільськогосподарської галузі. Серед головних причин втрати позицій бухгалерського обліку в забезпеченні інформацією були виділені: обмеження запитів чинного законодавства до бухгалтерського обліку галузевого управління та запровадження в Україні міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Стан бухгалтерського обліку фінансових результатів підприємств сільського господарства в цілому не відповідає задачам інформаційного забезпечення для проведення ґрунтовного економічного аналізу з метою виходу на перспективні управлінські рішення розвитку галузі.

Ключові слова: обліково-аналітичне забезпечення, сільськогосподарська галузь, галузеве управління, фінансова та статистична звітність.

Theoretical aspects of essence of accounting-analytical providing of agriculture' formation and development was considered in article. The main causes of loss of positions of book keeping in maintenance with the information are restriction of inquiries of the current legislation to book keeping of sectoral management and introduction in Ukraine the international standards of book keeping and the financial reporting. The book keeping condition at the agricultural enterprises does not correspond to problems of a supply with information for carrying out of the well-founded economic analysis for the purpose of an exit on perspective administrative decisions of development of branch.

Key words: accounting-analytical providing, agriculture, sectoral management, financial and statistical reporting.

В статье были рассмотрены теоретические аспекты сущности учетно-аналитического обеспечения формирования и развития сельськохозяйственной отрасли. Среди основных причин потери позиций бухгалтерского учета в обеспечении информацией были выделены: ограничение запросов действующего законодательства к бухгалтерскому учету отраслевого управления и внедрение в Украине международных стандартов бухгалтерского учета и финансовой отчетности. Состояние бухгалтерского учета на сельскохозяйственных предприятиях не соответствует задачам информационного обеспечения для проведения обоснованного экономического анализа с целью выхода на перспективные управленческие решения развития отрасли.

Ключевые слова: учетно-аналитическое обеспечение, сельскохозяйственная отрасль, отраслевое управление, финансовая и статистическая отчетность.

З реформуванням бухгалтерського обліку й фінансової звітності визначились підходи і вимоги до системи інформаційного забезпечення, яке повинно сприяти підвищенню результативності управлінських рішень спрямованих на поточний та довгостроковий стратегічний розвиток галузі в цілому й підприємства окремо. Головним джерелом обіково-аналітичного забезпечення формування та розвитку галузі постає бухгалтерський облік. У теоретичному плані і в реальній практиці облік зорієнтований головним чином на складання фінансової та податкової звітності, інформація якої є недостатньою для управління галуззю.

Аналіз різних точок зору з досліджуваної проблематики виявив, що, незважаючи на наявні наукові розробки, питання обліково-аналітичних засад управління формуванням та розвитком сільськогосподарських підприємств опрацьовані недостатньо, а тому є актуальними.

Вклад в теорію та методологію облікового забезпечення розвитку підприємств внесли вітчизняні та зарубіжні вчені: М.Т.Білуха, І.О.Бланк, Ф.Ф.Бутинець, М.Ф.Ван Бреда, С.Ф.Голов, О.М.Губачов, О.Д.Гудзинський, К.Друрі, В.М.Жук, Г.Г.Кірейцев, В.Г.Лінник, М.Р.Метьюс, Є.В.Мних, В.Б.Моссаковський, В.Ф.Палій, М.С.Пушкар, П.Т.Саблук, В.К.Савчук, Я.В.Соколов, В.В.Сопко, Л.К.Сук, Дж.Фостер, Е.С.Хендріксен, Ч.Т.Хорнгрен, Л.С.Шатковська, М.Г.Чумаченкао та інші.

Метою статті є дослідження суті обліково-аналітичного забезпечення та впливу бухгалтерської інформації на показники розвитку галузі.

Досягнення поставленої мети зумовило необхідність постановки та розв'язання комплексу завдань, основними з яких є:

- розглянути та узагальнити різні підходи щодо визначення суті обліково-аналітичного забезпечення;

- визначити місце бухгалтерського обліку в обліково- аналітичному забезпечені;

- оцінити вплив бухгалтерського обліку на достовірність відображення основних економіко-господарських процесів, що визначають ефективність здійснення діяльності;

- розробити напрямки подальшого удосконалення обліково-аналітичного забезпечення в формуванні та розвитку сільськогосподарської галузі.

Об'єктом дослідження є процес формування обліково-аналітичного середовища підприємств сільського господарства.

Всі суб'єкти господарювання, створюючи систему обліку, здійснюють певний комплекс процедур, які формують обліково-аналітичний процес.

Обліково-аналітичний процес являє собою сукупність процедур з формування і обробки первинної інформації про господарську діяльність, яку здійснюють підприємці, з метою активного впливу на постійне удосконалення виробництва продукції для підвищення ефективності господарювання. Цей процес необхідно розглядати за змістом і технологією обробки інформації, що характеризує господарську діяльність, та перетворює початкові дані в результативні за певними програмами для оптимізації управління виробництвом [1].

Американські автори Глен А.Велш і Деніел Г.Шорт розглядають облік як інформаційну систему керування, яка постійно пристосовується до потреб суспільства [2, с.198-212]. При цьому вони вважають, що облік знаходиться під впливом таких чинників, як: тип державного правління, тип економічної системи, галузь економіки, тип регулювання та контролю. В.В.Сопко, крім того, називає такі чинники, як вид діяльності (основна, допоміжна, обслуговуюча), структура організації виду діяльності (цехова або безцехова), характер технології (перервна або безперервна) і т.п.

М.Т.Білуха вважає, що обліково-аналітичний процес повинен розглядатися як єдина система безперервного добору й обробки необхідних показників [1, с.203-228]. Проте автор не деталізує, які саме показники є необхідними. М.Т.Білуха стверджує, що “наукова організація обліково-аналітичного процесу виникла у зв'язку з потребою координації і взаємозв'язку облікових і контрольних процедур при обліку і контролі фінансово-господарської діяльності” [1, с.300]. Як і кожна система, обліково-аналітичне забезпечення має бути раціонально організоване, тобто всі елементи системи упорядковані, приведені у системний взаємозв'язок і постійно вдосконалюватись.

Слід відзначити, що не всі автори розглядають обліково-аналітичний процес як єдину систему. Так, В.В.Сопко і В.П.Завгородній відокремлюють обліковий (первинний, поточний і підсумковий етапи), контрольний (підготовка, обробка даних, узагальнення результатів) та аналітичний (підготовка даних, аналітичні розрахунки, висновки й пропозиції) процеси, але підкреслюють їх тісний взаємозв'язок [3, с.30-151].

При дослідженні інформаційних потоків основним і найбільш значимим джерелом є інформація, яка надається бухгалтерським обліком, яка має бути більш деталізованою, розширеною і релевантною, відповідати інтересам зовнішніх і внутрішніх користувачів.

Бухгалтерський облік в системі управління відіграє ключову функцію, здійснюючи процес висвітлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення та передачі інформації про господарську діяльність та капітал підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам. Бухгалтерський облік є чинником в забезпеченні конкурентоспроможності підприємств та національної безпеки.

М.С.Пушкар робить висновки, що система управління є провідною для бухгалтерського обліку. Завдання обліку є професійне упорядкування інформації, чим більші і різноманітніші запити до обліку, тим досконалішою стає його система, тим значнішим стає бухгалтерський облік і в економічній системі [4].

Місія бухгалтерського обліку в системі управління визначається інституційними запитами (в тому числі і галузевими) на результативну інформацію. Місія, як і мета, на думку відомих вчених В.Ф. Палія та Я.В. Соколова, задається бухгалтерському обліку зовнішніми інститутами [5].

Існують наступні проблеми розвитку бухгалтерського обліку сільськогосподарських підприємств, які підіймають такі українські автори, як Ф.Ф.Бутинець, С.Ф. Голов та інші: перша, це суттєве обмеження запитів чинного законодавства до бухгалтерського обліку галузевого управління; друга, запровадження в Україні міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та міжнародних стандартів фінансової звітності; третя, українські провідні вчені не приймають участі у розробці міжнародних стандартів, тому постають питання адаптації українських підприємств до нової методології; п'ята, відсторонення Міністерства аграрної політики від формування методології бухгалтерського обліку та звітності сільськогосподарських підприємтсв.

Як стверджує провідний вчений сьогодення, В.М.Жук, інформація з фінансової звітності практично не використовується для галузевого управління та розвитку. На рівні підприємств функції бухгалтерського обліку звужуються до обслуговування статистичної та податкової звітності. Бухгалтерська звітність не націлена на розкриття інвестиційної привабливості та не сприяє залученню інвестицій в галузь [6].

Отже, всі ці проблеми створюють обмеженість інформаційного забезпечення, як національної економічної системи, так і окремих підприємств.

У наш час галузеві управління отримують узагальнену інформацію від органів Держкомстату України, на відміну від радянських часів, коли галузеві управління працювали із фінансовою звітністю, що в свою чергу сприяє втраті позицій бухгалтерського обліку в забезпеченні інформацією. Нав'язування державними інституціями пріоритетності податкого обліку та статистичних спостережень над системним бухгалтерським обліком стало суперечити інтересам власника. Це призвело до системного руйнування головних функцій служб бухгалтерського обліку на підприємствах, подачі неякісної інформації до органів держави та сприяло кризі в інформаційному забезпеченні управління.

Практика останніх десяти років підтверджує, що втрата профільними міністерствами можливості впливу на формування методології бухгалтерського обліку в аграрному секторі, обмежує його можливості здійснювати ефективне управління. Це підтверджують результати наукових досліджень таких авторів, як П.Я. Хомин, який зазначає, що «... тільки глибока обізнаність в галузевих особливостях бухгалтерського обліку, включаючи практичну роботу на підпримствах певних секторів є практично організованим, цілеспрямованим процесом, пов'язаним з спостереженням, реєстрацією, групуванням, зведенням, аналізом і передачею даних про господарське життя» [7, с.32].

Про недосконалість методології фінансової звітності та адаптацію міжнародних форм звітності до потреб управління та розвитку як національної економіки, так й аграрного сектору свідчить постійна зміна сумарної кількості показників, що відображаються у формах фінансової звітності. Однак слід зазначити, що незважаючи на кількість показників, виникає проблема необхідної достатньої інформації, яку несе бухгалтерський облік для вирішення задач ефективного управління.

За даними бухгалтерського обліку складаються показники фінансової та статистичної звітності, які в свою чергу формують результати діяльності галузі в цілому, але у зв'язку з різновідомчим принципом формування їх методології, ці показники неспівставні.

Причинами неспівставності стали: по-перше, використовування фінансових показників з різних форм; по-друге, в одному випадку зводяться дані по трьох галузях (сільське господарство, мисливство і лісове господарство), в іншому використовують основні економічні показники великих та середніх сільськогосподарських підприємств, які звітують за формою 50-с.г. «Основні економічні показники сільськогосподарських підприємств»; по-третє, відсутність єдиного визначення сільськогосподарського підприємства призводить до незіставності статистичних даних в розрізі окремих показників та по роках; по- четверте, невідповідність методології при розрахунках фінансових результатів від сільськогосподарської діяльності; по-п'яте, застосування підприємствами різних підходів в обліковій політиці створює проблему неспівставності показників по галузі. Зміна облікової політики на підприємстві створює проблему неспівставності інформації бухгалтерського обліку і в динаміці.

Постає питання розробки єдиного галузевого стандарту для сільськогосподарських підприємств з метою забезпечення органими державного управління, власників та інвесторів зіставними даними.

На основі розглянутого можна зробити наступні висновки.

Суть обліково-аналітичного забезпечення формування та розвитку сільськогосподарської галузі потребує подальшого вивчення. Стан бухгалтерського обліку фінансових результатів підприємств сільського господарства в цілому не відповідає задачам інформаційного забезпечення для проведення ґрунтовного економічного аналізу з метою виходу на перспективні управлінські рішення розвитку галузі.

Подальшого вирішення питань потребують: наукове забезпечення нормативного регулювання методології та організації бухалтерського обліку на рівні окремої галузі; дослідження впливу галузевої системи обліку і звітності на формування міжнародних стандартів і принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

обліковий аналітичний сільськогосподарський

Список використаних джерел

Білуха М.Т. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник / М.Т.Білуха. -- К.: 2000. -- 694 с.

Глен А. Велш, Деніел Г.Шорт. Основи фінансового обліку / Пер. з англ. О.Мініна та О.Ткач - К.: Основи, 1999. - 835 с.

Сопко В.В. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу / В.В.Сопко, В.П.Завгородній. - К.: КНЕУ, 2000. - 260 с.

Пушкар М.С. Метатеорія обліку або якою повинна стати теорія: Монографія. - Тернопіль: Карт-Бланш, 2007. - 359с.

Палий В.Ф. Введение в теорию бухгалтерского учета / В.Ф. Палий, Я.В. Соколов. -- М.: Финансы, 1979. - 304 с.

Жук В.М. Наукове забезпечення обліку в системі управління аграрним сектором економіки: теорія і практика: наукова доповідь / УААН; Національний науковий центр "Інститут аграрної економіки". -- К.: Інститут аграрної економіки, 2008. -- 978с.

Хомин П.Я., Журавель Г.П. Парадигми й контроверзи бухгалтерського обліку та звітності (спроба консеквентного аналізу): Монографія. - Тернопіль: Економічна думка, 2007. - 299с.

Размещено на Allbest.ru