Проблеми реформування бухгалтерського обліку в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Подільський державний аграрно-технічний університет

Проблеми реформування бухгалтерського обліку в Україні

реформування бухгалтерський облік

Слободян В.Д., к.е.н., доцент,

Семенишена Н.В.

Трансформація економіко-правового середовища, курс на ринкові перетворення в Україні супроводжуються реформуванням бухгалтерського обліку. Здійснення заходів з реформування потребує перегляду засад регулювання бухгалтерського обліку.

Головним завданням трансформації бухгалтерського обліку було приведення національної системи бухгалтерського обліку і звітності у відповідність з реаліями ринкової економіки та міжнародними стандартами фінансової звітності.

Відповідно до Закону та на виконання Програми реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів фінансової звітності затверджено пакет нормативно-методичних актів з бухгалтерського обліку, який складає його регламент і включає:

ь 34 положення (стандарти) бухгалтерського обліку (далі - ПБО);

ь форми фінансової звітності,

ь примітки з додатком до річної фінансової звітності;

ь План рахунків і спрощений План рахунків бухгалтерського обліку з Інструкцією про їх застосування;

ь регістри бухгалтерського обліку і Методичні рекомендації по їх застосуванню;

ь Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, біологічних активів і запасів, з формування облікової політики і застосування суттєвості;

ь Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку; Інструкцію по інвентаризації тощо.

ь Закон «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні;

ь Порядок подання фінансової звітності.

У створення цього регламентного пакета значний внесок зроблено Методологічною радою з бухгалтерського обліку.

Меморандумом урядових і неурядових організацій, укладеним з метою визначення перспективних напрямів розвитку бухгалтерського обліку в державі, встановлено за необхідне застосування основних принципів МСФЗ на всіх підприємствах. Проте визнано обґрунтованим передбачити різні вимоги щодо обсягу розкриття інформації у фінансовій звітності для різних груп підприємств, зокрема з урахуванням їх участі в операціях на ринках капіталу та обсягів діяльності.

Меморандумом рекомендуються три рівні застосування регламенту бухгалтерського обліку: підприємства з цінними паперами на фондовому ринку та ті, які зобов'язані оприлюднювати річну фінансову звітність (І рівень), для складання бухгалтерської (фінансової) та консолідованої бухгалтерської (фінансової) звітності застосовують безпосередньо МСФЗ; підприємства, що не випускають в обіг цінних паперів і не зобов'язані оприлюднювати річну фінансову звітність (ІІ рівень), застосовують національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, в основі яких мають бути усі суттєві аспекти МСФЗ; підприємства - суб'єкти малого підприємництва (ІІІ рівень) застосовують спрощену систему правил і процедур бухгалтерського обліку та бухгалтерської (фінансової) звітності, включаючи можливість оцінки активів за історичною собівартістю.

За місцем і роллю в реформуванні та регулюванні бухгалтерського обліку акти нормативно-методичного забезпечення можна об'єднати у п'ять груп:

ь закони України, тобто нормативно-правові акти вищої юридичної сили (Господарський кодекс, закони N 996-ХІV, N 1576-XII, N 2063-ІІІ тощо), в яких у загальному контексті викладено вимоги до ведення бухгалтерського обліку і подання звітності;

ь акти вищого органу в системі органів виконавчої влади, тобто постанови Кабінету Міністрів України;

ь положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові документи з бухгалтерського обліку та фінансової звітності, що затверджуються Мінфіном України як головним органом центральної виконавчої влади з питань регулювання бухгалтерського обліку і фінансової звітності в Україні;

ь нормативно-правові акти (інструкції, положення, вказівки) та методичні рекомендації Мінфіну України та інших органів, що розробляються і затверджуються на основі положень (стандартів) бухгалтерського обліку з урахуванням особливостей і потреб певних видів діяльності;

ь рішення (накази, розпорядження) щодо форм організації бухгалтерського обліку і застосування конкретної облікової політики, які приймаються власником (керівництвом) підприємства на підставі попередніх чотирьох груп документів нормативно-правового забезпечення.

За змістом питань, які регулюються положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, їх можна об'єднати в чотири групи.

І група (ПБО 1 - 6, 16, 23, 25, 29) спрямована на врегулювання питань складання фінансової звітності і передбачала їх застосування з 2000 р. Починаючи з річного звіту за 2005 р. запроваджено складання передбаченого ПБО 29 Звіту про сегменти діяльності підприємства.

Міжнародні стандарти фінансової звітності не передбачають конкретного формату звітності (з набором показників і послідовністю їх розміщення), проте було визнано доцільним здійснювати запровадження ПБО в Україні разом із затвердженням формату фінансової звітності. Показники звітності, які випливають з рекомендацій міжнародних стандартів і включені до національної фінансової звітності, максимально збігаються з назвою та змістом операцій і рахунків бухгалтерського обліку Плану рахунків бухгалтерського обліку в Україні, затвердженого наказом N 291.

ІІ група (ПБО 7 - 10, 11, 14, 27, 28, 30, 32) орієнтована на прийняття положень (стандартів) бухгалтерського обліку, якими необхідно керуватися підприємству при веденні бухгалтерського обліку його майна і зобов'язань - необоротних активів, їх амортизації та оренди, товарно-матеріальних запасів, зобов'язань по кредитах, позиках, боргів постачальникам, підрядникам, а також боргів дебіторів.

ІІІ група (ПБО 15, 16, 18, 26, 31) підпорядкована завданню врегулювати облікові процедури з формування доходів, витрат і фінансових результатів.

IV група (ПБО 12, 13, 17, 19, 21, 22, 24) передбачає зафіксувати правила обліку інвестицій, спільної діяльності, податків, дивідендів, фінансових інструментів, впливу змін валютних курсів та інфляції.

Безперечно, має здійснюватися робота з перегляду й удосконалення розроблених і запроваджених положень (стандартів) бухгалтерського обліку, оскільки регуляторний механізм як живий організм розвивається, змінюються і запроваджуються нові МСФЗ, що є його орієнтирами.

Крім того, існує і інша проблема - реформування системи бухгалтерського обліку відповідно міжнародних стандартів стало значним поштовхом для розвитку вітчизняної обліково-економічної лексикографії. Тривалий час термінологічні системи досліджувались у відриві від конкретного словесного оточення. Однак цілком очевидно, і, з позицій лінгвокультурології неприпустимо, що застосування такого підходу на практиці породжує проблему визначення меж термінологічного поля, яка проявляється в багатозначності термінів, що функціонують у різних вузьких наукових областях у різних значеннях і виливаються в нормативну базу бухгалтерського обліку.

Нестабільність бухгалтерського і податкового законодавства, реформа всієї системи обліку в країні, проблеми методологічного характеру, яких з кожним днем стає усе більше, помітно ускладнюють діяльність бухгалтерів.

Необхідним є також вирішення питання щодо встановлення з боку держави принципів і підходів до регулювання і створення регламенту бухгалтерського обліку, правил і процедур обробки інформації та складання фінансової звітності тільки для зовнішніх користувачів, а безпосередньо для суб'єктів підприємництва - дати змогу самостійно встановлювати межі та форми ведення обліку для внутрішніх користувачів і потреб управління, включаючи ведення в окремій системі рахунків і регістрів обліку доходів, витрат, фінансових результатів, товарно-грошових потоків у потрібному самому підприємству аспекті деталізації та регламентації.

Актуальним на сьогодні залишається і питання створення дієвої системи підготовки і підвищення кваліфікації бухгалтерів підприємств і організацій з метою забезпечення менеджменту оперативною, якісною й розрахованою на довіру і розуміння власників, інвесторів та інших користувачів фінансово-економічної інформації.

Світова практика виробила єдині підходи по підвищенню кваліфікації працюючих фахівців, що опирається на професійні саморегулюючі організації.

Роботодавці в країнах з розвинутою економікою приймають на роботу лише фахівців, що є членами професійних організацій, які, приймаючи в свої ряди фахівця, контролюють за допомогою атестації рівень його знань і навичок.

За кордоном створена ціла система безперервного підвищення професійної кваліфікації фахівців після закінчення ними інституту. І таку ж функцію (професійного росту дипломованих бухгалтерів і аудиторів) повинні взяти на себе саморегульовані професійні бухгалтерські і аудиторські об'єднання України.

Необхідність створення таких професійних об'єднань, які висувають чіткі вимоги до своїх членів (щорічне підвищення кваліфікації, виконання норм професійної етики), диктує сучасний стан справ на міжнародному ринку праці.

Таким шляхом йде увесь світ і тому входження професійних бухгалтерських об'єднань України в міжнародне бухгалтерське співтовариство, без сумніву, допоможе більш успішно вирішувати численні проблеми в області обліку і аудиту, що виникають в зв'язку з гармонізацією вітчизняної системи обліку і аудиту з вимогами міжнародної практики.

Система регламентних інструментів бухгалтерського обліку має бути такою, щоб надавати її продукт - обліково-звітну інформацію - у таких обсязі й структурі, що задовольняють потреби і забезпечують рівновагу інтересів усіх її користувачів, а витрати на застосування регламенту (тобто на саме ведення бухгалтерського обліку) мали б оптимальні параметри, що відповідатиме як корпоративним, так і державним інтересам.

Размещено на Allbest.ru