Удосконалення методики оцінки нематеріальних активів підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Удосконалення методики оцінки нематеріальних активів підприємства

Фецович Т.Р.

Тернопільський національний економічний університет

У статті проаналізовано основні моменти для удосконалення обліку нематеріальних активів та систематизовано основні труднощі, з якими стикаються підприємства України при оцінки об'єктів нематеріальних активів.

Ключові слова: облік необоротних активів, вартість, оцінка, нематеріальні активи.

The article discusses key points to improve the accounting of intangible assets and systematically the basic problems faced by enterprises of Ukraine to the evaluation objects of intangible assets.

Key words: fixed asset accounting, cost estimation, intangible assets.

В статье проанализированы основные моменты для совершенствования учета нематериальных активов и систематизированы основные трудности, с которыми сталкиваются предприятия Украины при оценке объектов нематериальных активов.

Ключевые слова: учет необоротных активов, стоимость, оценка, нематериальные активы.

Постановка проблеми. Однією з найбільш актуальних проблем, які стоять перед керівництвом сучасних підприємств, є проблема забезпечення ефективності виробництва. Від її рівня залежать конкурентоспроможність підприємства та темпи подальшого розвитку. Водночас дедалі більшу роль відіграють нематеріальні активи, частка яких у структурі активів суб'єктів підприємницької діяльності постійно зростає. Наявність нематеріальних активів у складі ресурсів підприємства збільшує ринкову вартість підприємств, підвищує інвестиційну привабливість та забезпечує захист їхніх прав. Трансформація постіндустріального суспільства в суспільство знань передбачає створення інноваційної моделі, основною складовою якої є інтелектуальний капітал як сукупність нематеріальних ресурсів. Розширення сфери використання нематеріальних активів, недосконалість законодавчої бази та класифікації об'єктів, недостатня розробка методики оцінки, зумовлює потребу в удосконаленні їх обліку .

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В умовах постіндустріальної економіки питання сутності, оцінки та відображення в обліку нематеріальних активів є актуальними. Про це свідчать дослідження В.П. Астаховим, М.І. Бакановим, І.А. Бігдан, Ф.Ф. Бутинець, А.М. Герасимович, С.Ф. Голов, Г.М. Давидов, В.І. Єфіменко, В.П. Завгородній, А.М. Кузьмінський, Л.В. Нападовська, О.А. Петрик, В.С. Рудницький, В.В Сатовський, Л.К. Сук, В.О. Шевчук, А.Д. Шереметом, Д.Г. Шортом, І.Й. Яремко та іншими вченими.

Метою статті є дослідження методів оцінки вартості нематеріальних активів, а також проблеми їхнього обліку. Слід зазначити, що від належним чином організованого обліку необоротних активів залежить достовірність інформації про стан необоротних активів підприємств, в яких досить часто не вистачає коштів на оновлення матеріально-технічної бази.

Виклад основного матеріалу. В сучасних умовах становлення ринкової економіки України та стрімкого розвитку міжнародних економічних зв'язку зростає потреба у своєчасній і достовірній інформації, яка б забезпечувала прийняття економічно обґрунтованих рішень на всіх ланках управління, спрямованих на покращення господарської діяльності.

В загальному розумінні поняття «нематеріальні активи» в різних країнах не відрізняється. Критеріями віднесення до такого виду активів є відсутність нематеріальної форми, довгостроковість використання та здатність приносити дохід.

Отже, нематеріальні активи вважаються засоби, придбані або створенні для довгострокового використання у процесі господарської діяльності. В складі нематеріальних активів обліковуються основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні необоротні активи.

Особливістю нематеріальних активів є багаторазове їх використання в процесі повсякденної діяльності, збереження початкового зовнішнього вигляду протягом тривалого періоду, який перевищує один рік. Під впливом зовнішніх умов вони зношуються і протягом нормативного терміну переносять свою первісну вартість на кінцевий результат діяльності установи, а з цього випливає, що від правильності формування первісної вартості, залежить кінцевий результат діяльності підприємства.

Основними завданнями, які необхідно вирішувати в процесі обліку зносу нематеріальних активів підприємства, є:

* контроль за наявністю та збереженням нематеріальних активів підприємств;

* своєчасне і якісне проведення інвентаризації нематеріальних активів підприємств та правильне оформлення її наслідків;

* своєчасне нарахування зносу та відображення його в обліку;

* правильне та своєчасне відображення інформації про стан нематеріальних активів підприємств у звітності.

В міжнародній практиці нарахування зносу необоротних активів бюджетних установ співпадає з методикою, що передбачена для недержавних установ, тобто застосовуються прямолінійний метод, метод зменшення залишкової вартості, кумулятивний метод тощо [6, с. 276].

Правильне дотримання вищевказаних завдань позитивно вплине на облік нематеріальних активів підприємств.

Так, для визнання нематеріального активу, відображення його в обліку та звітності придбаний об'єкт має відповідати одночасно двом критеріям, а саме: оцінка активу може бути достовірно визначена; в майбутньому при його використанні очікується отримання економічних вигід.

В процесі аналізу, перш за все, необхідно дослідити наявність та динаміку основних необоротних матеріальних активів у складі майна підприємства.

При подальшому аналізі порівнюють темпи активів та важливої їх складової - необоротних матеріальних активів

На подальших етапах аналітичного дослідження необоротні матеріальні активи оцінюють з точки зору їх практичного застосування та мобільності, тобто структурують їх на активну та пасивну частину. Під час проведення аналізу складу та динаміки необоротних матеріальних активів важливо правильно дослідити показники, що характеризують технічну доцільність використання необоротних матеріальних активів, тобто показники механооснащеності та фондооснащеності виробництва та праці [4, с. 242].

У ході аналізу вивчають оптимальність рівня механооснащеності промислового виробництва. Це важливо, оскільки переоснащеність організації технікою послаблює увагу до її раціонального використання, що призводить до підвищення собівартості та падіння фондовіддачі, зниження експлуатаційної продуктивності устаткування, а брак високоефективного устаткування в інших підприємствах - до невиконання основних техніко-економічних показників [1, с.438].

Детальнішого розгляду в процесі аналізу необхідно приділяти оцінці наявності та руху необоротних матеріальних активів, як перспективного дослідження майбутньої виробничої потужності підприємств.

Слід відмітити, що важливою умовою формування достовірної інформації про нематеріальні активи і відображення її у фінансовій та іншій спеціальній звітності є науково обґрунтована їх оцінка. Названа оцінка, зокрема, необхідна за таких обставин приватизація або відчуження нематеріальних активів державою; включення об'єктів інтелектуальної власності до статутного фонду; визначення майнових частин у статутному фонді за злиття або поділу організацій; оцінка та переоцінка нематеріальних активів з метою повного обліку всіх активів підприємства; розв'язання питань щодо купівлі (продажу) прав на об'єкти інтелектуальної власності; здійснення фінансової звітності підприємств; оцінка застави під отримуваний кредит; визначення збитків від порушення прав на об'єкти інтелектуальної власності; організація франчайзингу тощо.

Складність вартісної оцінки нематеріальних активів зумовлено:

1) різноманітністю об'єктів інтелектуальної власності, кожний з яких за законом має бути оригінальним;

2) різними способами їхньої появи на підприємстві;

3) різними формами їхнього практичного використання на підприємстві;

4) імовірнісним характером отриманих результатів вартісної оцінки.

Специфіку нематеріальних активів як неуречевленої частини майна підприємства відображують особливості їхньої оцінки.

Використовувані на практиці підходи до оцінки вартості нематеріальних активів орієнтовано переважно на міжнародні стандарти оцінки майна (МСО). Ці стандарти були розроблені Міжнародним комітетом зі стандартів оцінки майна (ТІАVSC) і набрали чинності з 1994 р. Виходячи з цього, запропоновано послідовність та етапи оцінки вартості нематеріальних активів

Оцінка вартості нематеріальних активів проводиться в певній послідовності і включає такі етапи:

1) обстеження нематеріальних активів;

2) правова експертиза;

3) з'ясування типу вартості, що визначається, і вибір відповідного методу (методів) оцінки вартості;

4) формування інформаційної бази для проведення оцінки;

5) розрахунки вартості нематеріальних активів за вибраними методами;

6) підготовка звіту про оцінку.

Цілком очевидно, що розроблення методики оцінки вартості нематеріальних активів є надзвичайно важливим та актуальним завданням. Водночас багато спеціалістів стверджують, що єдиної методики оцінки вартості ще не створено, а дослідник цієї проблематики В. Мухопад доводить про неможливість створення єдиної такої методики [5].

Слід зазначити, що для оцінки нематеріальних активів застосовуються три основні методи, що застосовуються для оцінки в цілому: це витратний, прибутковий і ринковий методи. Разом з тим по відношенню до нематеріальних активів використання цих методів несе свою специфіку, оскільки нематеріальний актив є досить нестандартним об'єктом для оцінки.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.1. Методи оцінки вартості нематеріальних активів

оцінка обік нематеріальний актив

Так, величина вартості в рамках витратного методу базується на витратах, які необхідно понести, щоб відтворити об'єкт оцінки. Наскільки ці витрати відображають ринкову вартість, наприклад, товарного знака? Якщо мова йде про оцінку новоствореного, не - розкрученого товарного знака, то, ймовірно, таке ототожнення може бути справедливим, особливо якщо всі витрати здійснені нещодавно. Якщо ж мова йде про оцінку вже розкрученого бренду, то понесені витрати найчастіше мають досить віддалене відношення до його ринкової вартості, будь то витрати на рекламу (ефективність якої, як відомо, може бути різною) або тим більше витрати на реєстрацію.

Не завжди застосуємо до нематеріальних активів ринковий метод. Справа в тому, що нематеріальні активи найчастіше продаються в складі бізнесу, окремо ж продаж об'єктів нематеріальних активів трапляється досить рідко. Крім того, існує ряд об'єктів, наприклад, патенти або права на твори мистецтва, до яких дуже складно підібрати аналоги в повному розумінні цього слова. Звичайно, відомі випадки, коли той чи інший бізнес купується ради торгової марки або, наприклад, що належить підприємству технології, але найчастіше буває непросто виділити вартісну частку покупки, що припадає на нематеріальний актив.

Тому основним підходом при оцінці нематеріальних активів найчастіше є прибутковий метод. Цей підхід заснований на доходах, які очікує отримати власник об'єкта оцінки Оцінюючи нематеріальний актив в рамках дохідного підходу, аналітик шукає спосіб виділити дохід, що відноситься до оцінюваного нематеріального активу, щоб визначити вартість нематеріального активу за допомогою звичайних методів дохідного підходу (капіталізації або дисконтування).

В цілому зручність застосування того чи іншого методу залежить від того, який саме нематеріальний актив оцінюється.

Сьогодні спостерігається така тенденція, що ринкова вартість підприємства встановлюється тільки тими, хто дивиться на неї ззовні. Розгляд минулих даних не допоможе керівнику зрозуміти, якої думки про вартість його підприємства дотримується ринок. Щоб одержати реальне уявлення про економічний потенціал і вартість свого підприємства, керівнику потрібно застосувати економічний підхід, при якому економічна цінність підприємства визначається майбутньою вартістю його поточного об'єму виробництва, вартістю нової продукції, випуск якої повинен початися, а також новими можливостями, які з'являться у нього вмайбутньому. Рішення, що стосуються майбутнього, керівник будь-якої фірми повинен приймати, спираючись на дані про минуле.

Ha даний момент потрібна така методика, завдяки якій кожен керівник зможе сам розрахувати дійсну вартість свого підприємства, замість того щоб за нього це робили зовнішні по відношенню до підприємства ринкові сили.

Розробляючи новий ефективний метод оцінки економічного потенціалу підприємства чи змінюючи організацію обліку нематеріальних активів необхідно передбачати, що він повинен ґрунтуватися на майбутньому прибутку, тому що це - джерело життєвої сили компанії. Mетод не тільки повинен бути придатний для проведення кількісних порівнянь або розрахунку індексів, але і повинен давати конкретне значення шуканого показника. Одержані показники не повинні відображати вплив яких-небудь зовнішніх ринкових чинників тимчасового характеру. Вони не повинні залежати від психології ринку, чуток, динаміки курсів акцій і інших чинників, на які керівники компаній або зовсім не здатні впливати, або впливають дуже мало. Hепpaвильним було б розглядати кожен вид нематеріальних активів ізольовано. Необхідно визнати, що дійсна величина економічного потенціалу підприємства полягає в синергії всіх матеріальних і нематеріальних активів у всьому їх різноманітті, і будь-який метод оцінки повинен враховувати цю синергію. Також слід розуміти, що знання як такі взагалі не мають вартості. Сьогодні дуже багато підприємств почали активно накопичувати знання, сподіваючись, що ніж більше знань у них буде, тим успішніше вони працюватимуть. Aле знання можуть стати могутньою зброєю підприємства, тільки якщо зуміти з їх допомогою підвищувати цінність своєї продукції для споживача. Тому знанням необхідні інші види нематеріальних і матеріальних активів, такі як процеси управління, загальні моральні цінності і норми, імідж, створення брендів.

Слід відмітити, що обов'язковою умовою належного рівня організації обліку нематеріальних активів на підприємстві є належне їх документальне забезпечення. З огляду на те, що затверджені наказом Міністерством фінансів України від 22.11.2004 р. №732 типові форми первинного обліку нематеріальних активів стосуються тільки об'єктів інтелектуальної власності, то враховуючи практичні потреби потрібно розробити й запропоновати уніфіковані форми первинних документів, які розкривають процеси придбання, руху та використання всіх видів нематеріальних активів.

Для підвищення якості організації обліку нематеріальних активів і посилення системи внутрішньогосподарського контролю на підприємствах потрібно розробити графіки документообігу, які відображують рух первинного документа від моменту його складання до передавання в архів із зазначенням відповідальних осіб і термінів здійснення. Введення його у практику підприємств дозволить своєчасне отримання інформації про надходження, рух та вибуття нематеріальних активів.

Важливе значення в організації бухгалтерського обліку мають регістри обліку як носії важливої обліково-аналітичної та синтетичної інформації, тому пртрібно вдосконалювати дані Відомості аналітичного обліку нематеріальних активів, що дозволяють підвищення аналітичності інформації

З метою вдосконалення обліку на підприємствах набуває поширення автоматизація облікового процесу. Найбільш придатним програмним продуктом для українських підприємств є «1С:Бухгалтерія». Облік необоротних активів у цій програмі поділяється на декілька етапів: надходження, введення в експлуатацію, нарахування амортизації і вибуття необоротних активів.

Недоліком програми є те, що за її допомогою не можна автоматично розрахувати показники, а потрібно обчислювати їх вручну або за допомогою табличного процесора «Exel». Програма «1С:Бухгалтерія» дозволяє отримати будь-яку інформацію про необоротні активи для поточного аналізу і контролю. Це, зокрема, первісна і залишкова вартість на початок і на кінець періоду, величина нарахованої амортизації, термін введення в експлуатацію, строк корисного використання. Всі ці дані необхідні для розрахунку основних показників, які характеризують необоротні активи: показники стану, показники руху, коефіцієнти ефективності використання, рентабельності тощо.

Висновки. В умовах ринку в інформаційній економіці нематеріальні активи та інтелектуальні ресурси відіграють важливу роль в активізації інноваційної діяльності підприємства. Проте в системі бухгалтерського обліку взагалі відсутнє визначення відтворюваних економічних ресурсів, які є основним чинником розвитку більшості підприємств. Через новизну нематеріальних активів, як об'єкта господарської діяльності, на підприємствах України виникають труднощі при їх оцінюванні та відображення їх в обліку. Було запропоновано нові підходи щодо вирішення окремих питань, а саме: запропоновано підходи для удосконалення обліку нематеріальних активів; проаналізовані методи оцінки вартості нематеріальних активів.

Список використаних джерел

1. Аналіз господарської діяльності/ За ред. Барабаш Н. - Київ: КНЕУ,2002.- 552 с.

2. Андросова О.Ф., Череп А.В. Трансфер технологій як інструмент реалізації інноваційної діяльності: Монографія. -К., 2007. -356 с.

3. Бондар М.І. Інвестиційна діяльність: методика та організація обліку і контролю:Монографія. -К., 2008. -256 с.

4. Економічний аналіз: навчальний посібник за редакцією академіка НАНУ, проф. М.Г.Чумаченка. - Київ: КНЕУ,2001.- 424 с.

5. Мухопад В.И. Лицензионная торговля: маркетинг, ценообразование, управление. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: ИНИЦ, 1998. - 364 с.

6. Свірко С. В. Необоротні активи бюджетних установ в вітчизняній та міжнародній обліковій практиці: характеристика та порівняльний аналіз // Формування ринкової економіки в Україні. Науковий збірник. Спецвипуск 15.Ч.2. Обліково-аналітичні системи суб'єктів господарської діяльності в Україні. - Л.: Інтереко, 2005. - С. 270-277.

Размещено на Allbest.ru