Фінансова звітність суб’єктів державного сектору в умовах гіперінфляції відповідно до МСБОДС

Размещено на http://www.allbest.ru/

Фінансова звітність суб'єктів державного сектору в умовах гіперінфляції відповідно до МСБОДС

Свірко С.В., д.е.н., професор

ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана

В статті розглянуті основні положення щодо формування фінансової звітності суб'єктами державного сектору в умовах гіперінфляції відповідно до МСБОДС (Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку в державному секторі)

Ключові слова: гіперінфляція, державний сектор, фінансова звітність

In article substantive provisions of formation of the financial reporting by subjects of public sector in the conditions of a hyperinflation according to IPSAS (International Public Sector Accounting Standards) are considered

Key words: a hyperinflation, public sector, the financial reporting

В статье рассмотрены основные положения формирования финансовой отчетности субъектами государственного сектора в условиях гиперинфляции в соответствии с МСБУГС (международных стандартов бухгалтерского учета в государственном секторе)

Ключевые слова: гиперинфляция, государственный сектор, финансовая отчетность

Сучасний економічний світ характеризується різними процесами, які оцінюються полярно. Серед явищ, які ідентифікуються як проблемні щодо світової економіки в цілому, та окремих державних утворень, зокрема, варто виокремити інфляцію. Однією з стадій інфляції виступає гіперінфляція - винятково швидке зростання товарних цін і грошової маси в обігу, яке призводить до різкого знецінення грошової одиниці, розладу платіжного обороту і нормальних господарських зв'язків. Нагадаймо, що показником гіперінфляції є певні характеристики економічного середовища в країні, зокрема і такі:

? основна маса населення віддає перевагу збереженню своїх цінностей у формі немонетарних активів або у відносно стабільній іноземній валюті. Суми, утримувані в національній валюті, негайно інвестуються для збереження купівельної спроможності;

? основна маса населення розглядає грошові суми не в національній грошовій одиниці, а у порівняно стабільній іноземній валюті. Ціни можуть також наводитись у цій валюті;

? продаж та придбання у кредит здійснюється за цінами, які компенсують очікувану втрату купівельної спроможності протягом періоду кредиту, навіть якщо цей період є короткотерміновий;

? ставки відсотка, заробітна плата та ціни індексуються;

? кумулятивний темп інфляції за період трьох років наближається до 100% або перевищує цей рівень.

Слід відмітити, що в умовах гіперінфляційної економіки звітність про результати операційної діяльності та фінансовий стан у національній валюті без перерахунку не є корисною інформативно, оскільки купівельна спроможність грошей зменшується такими темпами, що порівняння сум, отриманих від операцій та інших подій, що відбулися в різні проміжки часу, навіть у той самий звітний період, не надає уяву про реальні тенденції та динаміка, а навіть уводить в оману. Для забезпечення формування у користувачів фінансової звітності об'єктивної точки зору щодо результатів діяльності суб'єктів ДС, ступеня досягнення останніми раніше визначеної мети, стану активів та зобов'язань, фінансова звітність в гіперінфляційному середовищі потребує перерахунку. Порядок такого перерахунку регулюється МСБОДС 10 «Фінансова звітність в умовах гіперінфляції» [ 1 ].

Згідно з МСБОДС, фінансові звіти суб'єкта господарювання, що звітує у валюті країни з гіперінфляційною економікою, мають бути виражені в тій одиниці виміру, яка діє на дату звітності. Відповідні дані щодо попереднього періоду, які вимагаються до подання МСБОДС 1 "Подання фінансових звітів", а також будь-яку інформацію, що стосується попередніх періодів, також викладаються в тій одиниці виміру, яка діє на дату звітності. Інформацію про надлишок або дефіцит від чистих монетарних позицій слід розкривати окремо у звіті про фінансові результати.

Для перерахунку фінансових звітів відповідно до МСБОДС 10 виконуються певні процедури, а також проводяться судження. При цьому, їх послідовне застосування від періоду до періоду має важливіше значення, ніж абсолютна точність остаточних сум, включених до перерахованих фінансових звітів [ 2 ].

Перерахування звіту про фінансовий стан передбачає наступні кроки в контексті відповідних суджень: суми у звіті про фінансовий стан, які ще не виражені в тій одиниці виміру, що діє на дату звітності, перераховуються із застосуванням загального індексу цін; монетарні статті не перераховуються, оскільки вони вже виражені в тій одиниці виміру, що діє на дату звітності; активи і зобов'язання, що індексуються відповідно до змін цін, коригуються згідно з цим індексом з метою визначення суми, не сплаченої на дату балансу і відображаються за цією скоригованою сумою у перерахованому звіті про фінансовий стан; усі інші активи і зобов'язання є немонетарними: деякі з них переносяться за сумами, що діють на дату звітності, такими як чиста вартість реалізації та ринкова вартість, а тому вони не перераховуються; усі інші немонетарні активи і зобов'язання перераховуються: більшість немонетарних статей переноситься за їхньою собівартістю або собівартістю за вирахуванням амортизації ( таким чином, вони виражені в сумах,що діють на дату їх придбання); перерахована собівартість кожної статті або її собівартість за вирахуванням амортизації визначається шляхом застосування змін загального індексу цін до її історичної собівартості та накопиченої амортизації, починаючи з дати придбання до дати звітності. Отже, основні засоби та інвестиції переносяться за собівартістю, запаси сировини і товарів, гудвіл, патенти, торгові марки та подібні активи перераховуються з дати їх придбання; запаси частково готової та готової продукції перераховуються з дати понесення витрат на придбання та переробку [ 3 ].

Перерахування звіту про фінансові результати здійснюється шляхом таких операцій: усі статті у звіті про фінансові результати мають були виражені в тій одиниці виміру, яка діє на дату звітності: отже, всі суми перераховуються з використанням змін загального індексу цін, починаючи з дат, коли статті доходів або витрат були первісно відображені у фінансових звітах [ 1 ]. Слід зауважити, що у період інфляції суб'єкт господарювання, який має перевищення монетарних активів над монетарними зобов'язаннями, втрачає купівельну спроможність, а суб'єкт господарювання, який має перевищення монетарних зобов'язань над монетарними активами, збільшує купівельну спроможність тією мірою, якою активи та зобов'язання не індексуються відповідно до зміни цін. Такий надлишок або дефіцит від чистих монетарних позицій можна визначити як різницю в результаті перерахування немонетарних активів, нерозподіленого надлишку / дефіциту і статей звіту про фінансові результати, а також у результаті коригування індексованих активів і зобов'язань. Надлишок або дефіцит можна оцінити шляхом застосування зміни загального індексу цін до середньозваженої для певного періоду різниці між монетарними активами і монетарними зобов'язаннями. Стаття, що розшифровує зазначений показник, включається до звіту про фінансові результати. Інші статті звіту про фінансові результати, такі як дохід від відсотків та витрати на відсотки, курсова різниця, пов'язана з інвестуванням або запозиченням коштів, також стосуються чистої монетарної позиції і хоча вони розкриваються окремо, доцільно подавати їх разом із надлишком або дефіцитом від чистої монетарної позиції у звіті про фінансові результати.

Згідно з МСБОДС перерахування звіту про рух грошових коштів провадиться за вже відомим принципом, за яким усі статті звіту про рух грошових коштів повинні бути виражені в тій одиниці виміру, яка діє на дату звітності. фінансовий звітність економічний гіперінфляція

Для забезпечення зіставності звітної інформації даного та попереднього періодів, відповідні дані за попередній звітного період, перераховуються із застосуванням загального індексу цін так, щоб зіставні фінансові звіти були подані в тій одиниці виміру, яка діє на кінець звітного періоду. Інформація, яка розкривається про більш ранні періоди, також виражається в тій одиниці виміру, яка діє наприкінці звітного періоду.

Контролюючий суб'єкт господарювання, який звітує у валюті країни з гіперінфляційною економікою, може мати контрольовані суб'єкти господарювання, які також складають звіти у валюті країни з гіперінфляційною економікою. Фінансові звіти останніх необхідно перерахувати із застосуванням загального індексу цін країни, у валюті якої вони складає звіти, до моменту включення в консолідовані фінансові звіти контролюючого суб'єкту господарювання [ 2 ]. У разі, якщо консолідуються фінансові звіти з різними датами, то всі статті необхідно перерахувати в тій одиниці виміру, яка діє на дату консолідованих фінансових звітів.

Перерахування фінансових звітів передбачає використання загального індексу цін, який відображає зміни загальної купівельної спроможності. Тож, необхідним є, щоб усі суб'єкти господарювання, що складають звіти у валюті однієї країни, використовували той самий індекс.

Відповідно до МСБОДС 10 в фінансових звітах, що складаються в умовах гіперінфляції слід розкривати таку інформацію: факт, що фінансові звіти і відповідні дані для попередніх періодів були перераховані згідно зі зміною загальної купівельної спроможності валюти звітності і, як наслідок цього, виражені в тій одиниці виміру, яка діє на дату звітності; ідентичність та рівень індексу цін на дату звітності і зміни індексу протягом поточного та попереднього звітного періоду [ 3 ].

Коли економіка країни перестає бути гіперінфляційною і суб'єкт господарювання припиняє складати та подавати фінансові звіти відповідно до МСБОДС 10, він повинен розглядати суми, виражені в тій одиниці виміру, яка діяла наприкінці попереднього звітного періоду, як основу балансової вартості у подальших фінансових звітах [ 3 ].

Наприкінці варто відмітити, що економічна ситуація в Україні не дає підстав для прогнозування гиперінфляційних процесів, втім, суцільне вивчення міжнародної підходів до бухгалтерського обліку, фактично закріплене Стратегією модернізації системи бухгалтерського обліку в держаному секторі на 2007 - 2015 роки, практично необхідне та корисне.

Список використаних джерел

1. Міжнародні стандарти з бухгалтерського обліку для державного сектору [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/ document/81042/B2.pdf

2. Международные стандарты финансовой отчётности для общественного сектора /А. И. Веренков, Д. К. Долотенкова А. А., Ефремова, Р. Н. Ракшаев, К. Б. Сиволапов. - М.: ICAR, 2001. -- 335 с.

3. Бухгалтерський облік та внутрішній аудит в держному секторі: У 3 ч. / За заг. ред. М. В. Кужельного . - К.: УАСБА, 2009. ¬ Ч. 3: Фінансовий облік у державному секторі: міжнародний підхід / Л. Г. Ловінська, С. В. Свірко, Т. І. Єфименко, О.О.Канцуров - 2009. - 479с.

4. Про затвердження Стратегії модернізації системи бухгалтерського обліку в держаному секторі на 2007 - 2015 роки: Постанова КабінетуМіністрів України від 16 січня 2007 № 34 [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/law/main.cgi

Размещено на Allbest.ru