Удосконалення поточного обліку амортизаційних витрат на сільськогосподарських підприємствах

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Сільське господарство на сьогодні є однією із основних галузей економіки України. В даний час, чимала роль відводиться поглибленню на ринкових засадах відносин між промисловістю та сільським господарством, так як воно забезпечує людей продуктами харчування, а промисловість - сировиною. Від того, наскільки ці відносини будуватимуться на взаємовигідній основі, залежатиме ефективність агропромислового виробництва.

В умовах розвитку агропромислового комплексу посилилася увага до обліку витрат, виявилося необхідним обчислювати (калькулювати) вартість продукції сільськогосподарського виробництва.

Визначення витрат на виробництво, пов'язаних з використанням основних засобів, здійснюють шляхом розрахунку амортизації, тобто розподілу вартості, яка амортизується протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Мета дослідження. Розглянути діючу практику нарахування амортизації основних фондів та запропонувати практичні рекомендації для ефективної реалізації амортизаційної політики на підприємствах сільськогосподарського виробництва у сучасних умовах господарювання.

Основні результати дослідження. Прямий обов'язок бухгалтера - вести облік, і робити це фахово, розумно, вигідно для підприємства. Так, саме вигідно, бо від методу, який обере бухгалтер для нарахування амортизації залежать і собівартість, і ціноутворення, і капіталізація зношеної частини основних засобів, і багато інших наслідків амортизаційної політики як важелів для прийняття управлінських рішень на підтримання фінансової стабільності підприємства.

Амортизаційна політика є однією із головних частин загальної політики управління виробничими витратами на будь-якому підприємстві, яка полягає в інтенсивності оновлення основних засобів з поступовою експлуатацією їх у процесі виробничої діяльності. Основну частку в складі основних засобів підприємств агропромислового комплексу становить сільськогосподарська техніка.

Специфічний характер сільськогосподарського виробництва зумовлює певні особливості у розробці амортизаційної політики для підприємств агропромислового комплексу. В першу чергу потрібно звернути увагу, що в сільському господарстві головним засобом виробництва є земля. Якість землі безпосередньо впливає на результати господарювання. В разі правильної експлуатації земля не зношується, а навпаки, підвищує свою родючість.

Стан землі впливає на стан техніки, за допомогою якої ця земля обробляється. Особливістю сільського господарства є природно-кліматичні умови. Погана погода, дощі, спека досить суттєво впливають на стан сільськогосподарської техніки. Як відомо, будь-який засіб виробництва з часом зношується і стає непридатним для господарської діяльності.

Ще однією особливістю використання сільськогосподарської техніки є сезонність робіт, внаслідок якої відбувається нерівномірне використання ресурсів протягом виробничого циклу. Тобто окремі періоди виробничого процесу вимагатимуть значних витрат праці та годин роботи техніки, а в інші періоди техніка буде простоювати. Тому, стан землі, природно-кліматичні умови господарювання та сезонність робіт потрібно враховувати при розрахунку амортизації.

Важливими моментами при формуванні амортизаційної політики є норма амортизації та проблема вибору оптимального методу нарахування амортизації. Сільськогосподарські підприємства повинні встановлювати таку норму амортизації, яка буде враховувати ступінь завантаження основних засобів, їх змінність тощо, відповідати технічному рівню основних засобів і характеру їх використання.

На більшості підприємств, які займаються вирощуванням сільськогосподарської продукції використовується податковий метод нарахування амортизації, який має ряд недоліків.

По-перше, деякі об'єкти основних засобів - будівлі, гаражі, обладнання, тривалий час не вводяться в експлуатацію у зв'язку з їх монтажем і дообладнанням, але витрати, які понесені на придбання основних засобів, вже амортизуються, що призводить до невиправданого нарахування амортизації на основні засоби.

По-друге, поквартальний порядок нарахування амортизації призводить до заниження сум амортизації, коли об'єкти основних засобів придбані у першому або другому місяці кварталу. Таким чином, момент початку нарахування амортизації за податковим законодавством не відображає об'єктивного витрачання вартості основних засобів. З метою усунення зазначених недоліків амортизація на основні засоби має нараховуватися після введення їх в експлуатацію з наступного місяця.

З метою створення єдиної інформаційної бази про вартість об'єктів основних засобів у бухгалтерському і податковому обліку необхідно на субрахунках рахунку 10 “Основні засоби” виділити окремі аналітичні рахунки, на яких обліковуватимуться основні засоби, на які не нараховується амортизація у податковому обліку, зокрема, безоплатно отримані активи, об'єкти, придбані за рахунок коштів цільового фінансування, основні засоби невиробничого призначення тощо.

Слід відзначити, що норми податкової амортизації не враховують рівень морального зносу основних засобів. Він є суттєвим, оскільки постійно відбувається вдосконалення сільськогосподарської техніки. Для визначення впливу цього фактора на об'єкт основних засобів можна запропонувати застосовувати відповідний коефіцієнт, що характеризує відносне зниження первісної вартості об'єкта протягом певного періоду. При цьому, первісна вартість об'єкту порівнюється з її минулорічним значенням, виходячи з припущення, що визначений темп зниження вартості збережеться у майбутньому.

Коефіцієнт морального зношення (Км) визначається, виходячи із співвідношення [4]:

Км = (ПВn-1 - ПВn)/ ПВn-1, (1)

амортизаційний виробничий агропромисловий

де ПВn-1 - минулорічне значення вартості об'єкта основних засобів, тис. грн.; ПВn - первісна вартість об'єкта на момент придбання, тис. грн.

Застосування даного коефіцієнта до залишкової вартості у податковому обліку можливе лише у випадку ведення пооб'єктного обліку груп основних засобів.

На розмір амортизаційних відрахувань найбільший вплив має термін корисного використання основних засобів. Методика визначення терміну корисного використання основних засобів, крім дії фізичного зносу, має враховувати й моральний знос.

Доцільно розробити таку методику нарахування амортизації, яка була б проста в користуванні і визнавалася при складанні фінансової і податкової звітності. Необхідно надати підприємствам можливість одноваріантного вибору методу амортизації як в податковому, так і в бухгалтерському обліку.

З метою забезпечення простого механізму розподілу основних засобів по групах за термінами корисного використання слід на державному рівні розробити галузевий класифікатор із глибокою деталізацією об'єктів основних засобів. Це дасть змогу підвищити об'єктивність встановлення термінів корисного використання на підприємствах та знизити затрати часу працівників бухгалтерії на виконання цих операцій.

У бухгалтерському обліку нарахування амортизації об'єктів основних засобів може здійснюватися із застосуванням методів передбачених п.26 П(С)БО 7 "Основні засоби": прямолінійного, зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивного та виробничого.

Кожен із цих методів має свої переваги та недоліки, які бухгалтер повинен враховувати при виборі одного із цих методів для підприємства.

Проте підприємства зобов'язані розраховувати суму амортизаційних відрахувань за податковим методом, незалежно від того, який метод нарахування амортизації обрано у бухгалтерському обліку.

Висновки. Існуюча практика нарахування і відображення в обліку амортизації у сільськогосподарських підприємствах не враховує особливостей галузі та можливостей індивідуального підходу до визначення вартості, яка амортизується. Домінуючим методом амортизації є податковий.

Основним проблемним питанням уніфікації бухгалтерського та податкового обліку в частині, що стосується відображення амортизації основних засобів, є узгодження методичних підходів щодо об'єктів нарахування амортизації, застосування методів нарахування амортизації, моменту початку нарахування амортизації. Передумовою формування єдиної інформаційної бази для розрахунку амортизації за методологією бухгалтерського обліку є додаткове групування об'єктів на субрахунках з обліку основних засобів за принципом відокремлення на окремих субрахунках основних засобів, які не амортизуються у податковому обліку.

Література

1. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції від 22 травня 1997 року № 283/97-ВР (зі змінами і доповненнями).

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби».

3. Юшко С.В. Амортизація основних фондів у податковому обліку: критичний погляд на проблему // Фінанси України, 2008. - № 10.

4. Тараруєв Ю.О. Удосконалення методів амортизації інтелектуальних та інших необоротних активів // Научно-технический сборник №77, 250 с.

Размещено на Allbest.ru