Розвиток архівної справи у Словацькій Республіці

Размещено на http://allbest.ru

Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка

Розвиток архівної справи у словацькій республіці

Іван Боровець канд. іст. наук, доц.

Архівна система Словаччини має понад 700-літню традицію. Найдавніші документи сягають періоду першої половини ХІІІ ст., тобто часу, коли на її території виникають перші форми самоврядного управління Volko V., M. Kis M. Strucny prehl'ad vyvoja dzemneho a spravneho clenenia Slovenska. Bratislava : Ministerstvo vndtra SR, 2007. S. 8.. Цими документами були привілеї шляхти, листи, міські книги, які формували обсяг міських архівів.

Традиційними для католицького регіону стали церковні архіви. Перші спроби каталогізації здійснювалися ще у XIV ст., а з XVI ст. відомі перші списки з міських архівів, щось на кшталт архівних довідників.

З історичних архівів особливе місце посідають архіви так званих посвідчувальних установ, які функціонували при церковних інституціях (капітулах і конвентах) і фактично виконували завдання нотаріатів. Найчисельніші збірки приватних архівів представляють колекції землевласницьких родів, які слугували потребам їхніх власників.

Період у складі Австро-Угорщини (з ІІ половини ХІХ ст. до 1918 р.) словацькі архівісти називають часом «німоти», хоча це не означає, що архівна справа не розвивалася взагалі. Так, відомий історик Т. Ортвай звертався за допомогою міського архіваріуса Братислави Й. Батка, що дозволило йому створити фундаментальні праці з історії міста. Один із найвідо- міших словацьких істориків Д. Рапант розпочинав свою кар'єру в архіві.

Він же в 1924 р., коли словацькі землі вже входили до складу Чехословацької республіки, став жупним (жупа -- територіально-адміністративна одиниця колишнього Угорського королівства) архіваріусом Hrivnak S. Archivy, archivnictvo, historia, ich vzajomne prepojenie vtedy a dnes, a veda v archivoch v sdcasnosti. URL:forumhistoriae.sk/-/archivy-archivnictvo-historia-ichvzajomne-prepojenie-vtedy-a-dnes-a-veda-v-archivoch-v-sucasnosti.

Після конституювання Чехословаччини на території Словаччини залишилися архівні масиви колишніх жупних архівів, архіви міст та містечок, монастирів і церковних районів -- капітул. У 1919 р. створено Державний інспекторат архівів та бібліотек у Словаччині, який очолив історик В. Халоупецки Tisliar P. Aktivity Statneho inspektoratu archivov na Slovensku pri budovani archivnej organizacie (1919-1951). Muzeologia a kulturne dedicstvo. Rocnik 1. 2013. cislo. 2. S. 38.. Згідно з офіційними приписами архіви мали слугувати винятково державно-управлінським цілям, і допуск до них громадськості, зокрема дослідників, був обмежений. Утім, В. Халоупецки був уповноважений надавати спеціальні дозволи для студіювання документів, і він задовольняв ці клопотання науковців, зокрема й іноземців. Характерною рисою зазначеного періоду стали дискусії між міністерством освіти й міністерством внутрішніх справ щодо адміністрування архівної справи, які продовжувалися фактично до середини ХХ ст. і завершилися перемогою МВС.

Пропозиції щодо розвитку архівної справи були сформульовані в січні 1919 р. у документі «Пам'ятна записка про архівну справу в Словаччині», автором якого вважають працівника міністерства освіти Й. Боровічку Ibidem. S. 39.. Однією з головних проблем він окреслив умови функціонування та збереження приватних архівів, насамперед збірок шляхетських родів з унікальними історичними документами, які, однак, не підлягали компетенції уряду та держави. Суттєвим досягненням діяльності інспектора архівів було створення у 1920 р. фотолабораторії та фотографування давніх актів.

Важливим моментом роботи Халоупецкого у 20-х рр. ХХ ст. була проблема передачі документів, що стосувалися історії Словаччини, з угорських архівів.

Був підготовлений перелік документів з важливих фондів центральних установ Угорщини (королівська курія, палатин) та періоду правління Габсбурзької династії у 1526-1740 рр. Зазначений хронологічний проміжок обґрунтовувався турецькою окупацією більшої частини Угорщини, коли мадярська влада обмежувалася переважно територією Словаччини, а угорський сейм взагалі до 1848 р. засідав у Братиславі (Прешпорку). Інспектор наголошував, що Крайовий архів у Будапешті містить близько 36 тис. середньовічних актів, значна частина яких стосується Словаччини Ibidem. S. 40.. Однак, позитивної реакції угорської влади, незважаючи на зафіксовані зобов'язання в Тріанонському мирному договорі, словаки не дочекалися.

Звертаємо увагу, що Халоупецки та його колеги висували стратегічні пропозиції, які по суті значно випереджали тодішні організаційні й фінансові можливості інспекторату архівів, щодо створення централізованої архівної системи з головною установою в Братиславі та регіональними відділами в Мартіні, Кошицях, Банскій-Бистриці, Прешові Ibidem. S. 42..

Управлінська реформа 1928 р. в Чехословаччині зумовила те, що Словаччина вперше у своїй історії перетворилася на адміністративно-правовий суб'єкт -- Словацький край, де був утворений Крайовий архів Fialova I., Tvrdonova D. Slovensky narodny archiv -- vyvoj pravneho postavenia, funkcia a poslanie v nasej spolocnosti. Muzeologia a kulturne dedicstvo. Rocnik 1. 2013. cislo 2. S. 57..

З 31 грудня 1939 р. Крайовий архів змінив свою назву на архів Міністерства внутрішніх справ, який розташовувався в тій само будівлі колишньої жупної резиденції у Братиславі. Зважаючи на католицький характер політичного режиму проголошеної Словацької держави (з 14 березня 1939 р.), у структурі керівництва архівною справою з'явилася посада другого інспектора архівів, до компетенції якого входили церковні католицькі архіви та бібліотеки.

Цю посаду обійняв В. Буцко Tisliar P. Aktivity Statneho inspektoratu archivov na Slovensku pri budovani archivnej organizacie (1919-1951). Muzeologia a kulturne dedicstvo. Rocnik 1. 2013. Cislo. 2. S. 45.. Словацькі протестанти також прагнули створити спеціальний Центральний архів лютеранської церкви в Мартіні, проте згадана ідея не була реалізована.

Резонансною проблемою в тогочасній діяльності архівів був брак підготовлених кадрів. У 1941 р. Спілка словацьких музеїв подала інспектору прохання про призначення осіб на посади архіваріусів у Левочі та Бардейові. Це прохання він задовольнити не міг, хоча пообіцяв, що незабаром випускники історичної спеціальності Словацького університету зможуть обійняти зазначені вакансії Ibidem. S. 46..

Позитивним прикладом активності інспектора була справа закупівлі в Угорщині фотокопій важливих словацьких документів. Упродовж 1941-- 1942 р. міністерство освіти Словацької держави виділило на це 13 тис. крон Ibidem. S. 48.. Характерним є також випадок у Моравському Святому Яні, де костьольний архів був безвідповідально скинутий у вогкий підвал. Інспектор домігся його переміщення до Братислави.

Великих втрат зазнав архівний фонд від руйнувань, спричинених бойовими діями Другої світової війни. 12 січня на нараді міністерства освіти пролунала пропозиція перемістити «коштовні й незамінні культурні цінності, унікальні мистецькі та наукові твори в район Дрездена» Ibidem. S. 50.. 15 січня 1945 р. був виданий таємний наказ МВС Словацької держави про підготовку до евакуації, переховування або ж знищення документації центральних державних органів та установ Slovenskя narodnя archiv. Fond: Ministerstvo vnщtra. Karton. 699. Cislo. 12/45. C. 121-2112-2/1944. Prezidium ministerstva vnщtra. Predmet: Priprava spisov k evakuacii. 15 januara 1945..

Під час відступу німецьких військ у невідомому напрямку ними була свавільно вивезена маса документів, особливо Середніх віків та Нового часу, з області Спіша та Шаріша (архіви Бардейова, Прешова, Спішскої Соботи, Кежмарку, Левочі). Більшість із них інспектору архівів Б. Варсіку вдалося пізніше виявити в Сілезькому земському архіві в Опаві. Деякі документи потім віднайшлися в архівах США. Не краще себе зарекомендувала й «визвольна» Червона Армія. У м. Шаги радянські військові фактично знищили жупний архів області Гонту, коли в будівлі архіву облаштували лікарню, а документи викинули в р. Іпль Tisliar P. Aktivity Statneho inspektoratu archivov na Slovensku pri budovani archivnej organizacie (1919-1951). Muzeologia a kulturne dedicstvo. Rocnik 1. 2013. cislo. 2. S. 50..

Комуністичний уряд повоєнної Чехословаччини приділяв архівній системі більше уваги.

У процесі зміни назви виконавчих органів архів міністерства внутрішніх справ перейменовано на архів уповноваженого з внутрішніх справ. Конфіскація землеволодінь великих власників та ревізія аграрної реформи попередніх політичних режимів супроводжувалася створенням у червні 1947 року Сільськогосподарського архіву Fialova I., Tvrdonova D. Slovenskя narodnя archiv -- vяvoj pravneho postavenia, funkcia a poslanie v nasej spolocnosti. Muzeologia a kulturne dedicstvo. Rocnik 1. 2013. cislo 2. S. 58.. Його метою був збір матеріалу з історії сільського господарства Словаччини, його опрацювання і створення умов для наукового дослідження.

У 1949 р. директор Інституту історії Словацької академії наук і мистецтв Т. Ламаш склав перший список 328 архівів на території Словаччини Hrivnak S. Archivy, archivnictvo, historia, ich vzajomnй prepojenie vtedy a dnes, a veda v archivoch v sщcasnosti. URL: forumhistoriae.sk/-/archivy-archivnictvo-historia-ich- vzajomne-prepojenie-vtedy-a-dnes-a-veda-v-archivoch-v-sucasnosti..

У 1951 р. створена державна архівна комісія при міністерстві внутрішніх справ Чехословаччини, структурною частиною якої була Словацька архівна комісія. Її завданням було координувати діяльність архівів у республіці та підготувати пропозиції щодо законодавчої організації архівної справи. У 1952 р. рішенням Корпусу уповноважених створений Центральний словацький архів Fialova I., Tvrdonova D. Slovenskя narodnя archiv -- vяvoj pravneho postavenia, funkcia a poslanie v nasej spolocnosti..

Важливим етапом було прийняття в травні 1954 р. урядової постанови «Про архівну справу», згідно з якою головним керівним органом стало Архівне управління уповноваженого з внутрішніх справ. Функції дорадчого органа почала виконувати наукова архівна рада Ibidem. S. 59. . З початку 1956 р. Сільськогосподарський архів як відділ феодалізму став підрозділом центрального словацького архіву. З 1958 р. в структуру останнього влився центральний гірничий архів у Банскій-Штявниці, а з 1960 р. -- архів Словацького національного музею в Мартіні Ibidem. S. 59-60. . Після адміністративної реформи 1960 року Державний словацький архів прийняв об'ємні матеріали діловодства ліквідованих місцевих органів управління та організацій, для транспортування яких потрібно було 300 вантажівок Ibidem. S. 60..

З 50-х рр. ХХ ст. розпочинається активна бібліографічна систематизація архівних документів. Був виданий перший посібник -- «Бібліографія словацьких архівів» Т. Ламаша.

У 1950 р. розпочали набір на курси архівістів у Словацькому університеті імені Яна Коменського.

За 5 років денної форми навчання студенти спеціальності «архівознавство» проходили 15-тижневу практику: ІІ-ий курс -- ознайомлення з роботою архівів; ІІІ-ій -- прості операції з документами, тобто адміністративні та дослідницькі процедури, оформлення новітніх документів; ІУ-ий курс -- інвентаризація та каталогізація новітніх фондів; У-ий курс -- інвентаризація старих фондів. З 1966 р. двічі на рік виходить журнал «Словацька архівістика».

На початку 60-х рр. активізувалася робота архівних працівників з підготовки довідників. Результатом стало видання тритомного довідника з описом фондів відділів феодалізму, капіталізму та відділу в Банській Штявниці Bielik F., Sopko J. Statny slovenskя щstrednя archiv v Bratislave. Sprievodca po archivnych fondoch. 2.Oddelenie kapitalizmu. Bratislava: Slovenska archivna sprava, 1965. 384 s; Sedlak F., Zudel J., Pafko F. Statny щstrednя archiv v Bratislave. Sprievodca po archivnych fondoch. I. Oddelenie feudalizmu. Bratislava: Slovenska archivna sprava, 1964. 439 s.; Statny slovenskя щstrednя archiv v Bratislave. Sprievodca po archivnych fondoch. 3. Oddelenie hospodдrstva v Banskej Stiavnici. K 200. vяr. zalozenia vysokej banskej skoly v Banskej Stiavnici. Sprav.: Jozef Vozar. Bratislava : Slovenska archivna sprava, 1964. 323 s.. Згідно з урядовими рекомендаціями архів тісно координував свою дослідницьку та видавничу діяльність з Інститутом історії Словацької академії наук та орієнтувався на підготовку документальних публікацій, присвячених економічній, соціальній, політичній історії.

Закон про архівну справу 1975 р., прийнятий Словацькою національною радою, містив наступні основні положення:

1. Визначення документальної цінності матеріалів, що передаються в архів, відбувається під егідою Міністерства внутрішніх справ, без його згоди не можна знищувати матеріали, які не становлять архівної цінності.

2. Незалежно від того, хто є власником документа, вони всі складають Єдиний архівний фонд.

3. Власник документа, який не зберігається в архіві, має право цілковитого розпорядження ним, зокрема за помірковану ціну держава може викупити документ упродовж 6 місяців з дня надходження пропозиції власника. Водночас він зобов'язаний зберігати документи в належних умовах і допускати архівних працівників до процедури перевірки цих умов. Якщо вони не відповідають нормам, то МВС має право вилучити документи для безкоштовного зберігання їх в архіві.

4. Часове обмеження доступу до документів, які можуть зашкодити державним та громадським інтересам, особистому життю громадян, становить 30 років.

5. Штраф за недотримання рекомендацій щодо збереження архівної документації становив 50 тис. крон., за повторне порушення -- 100 тис. _крон Uplnй znenie zakona Slovenskej narodnej rady z 19. decembra 1975 c. 149 Zb. o archivnictve, ako vyplяva zo zmien a doplneni vykonanяch zakonom Slovenskej narodnej rady zo 4. decembra 1991 c. 571 Zb. URL: www.zbierka.sk._.

Згідно з рекомендаціями закону в 1978 р. в Державному центральному архіві створено відділ преархіважу Fialova I., Tvrdonova D. Slovenskя narodnя archiv -- vяvoj pravneho postavenia, funkcia a poslanie v nasej spolocnosti. Muzeologia a kulturne dedicstvo. Rocnik 1. 2013. cislo 2. S. 60. Цього ж року в архіві створено відділ історичної фільмотеки з 4 працівниками. До 2011 р. у ньому виготовлено понад 10,6 млн. знімків архівних документів переважно у двох копіях -- консерваційній та робочій. Всі мікрофільми поділяються на три групи: мікрофільми архівних документів і фондів СНА; матеріали з інших архівів Словаччини; мікрофільми документів закордонних архівів Ibidem. S. 70. .

У день прийняття архівного закону міністр внутрішніх справ Ш. Лазар урочисто заклав перший камінь побудови нового приміщення Державного центрального архіву. Відкриття нової споруди на Дротарському шосе в Братиславі відбулося 30 серпня 1983 року. В жовтні того ж року Словаччина приймала ХХІІ-у міжнародну конференцію Круглого столу архівів, і будівлю оглянуло 130 архівних експертів з 48 країн та семи міжнародних організацій у т.ч. числі представниками ООН, ЮНЕСКО та Міжнародної ради архівів Ibidem. S. 63-64..

Суттєві зміни в діяльності центрального державного архіву відбулися в 1990 р., коли виник самостійний відділ наукових досліджень, незабаром перейменований на Кабінет науки й досліджень на чолі з Е. Ракошем. З 1 січня 1992 р. архів отримав свою сучасну назву -- Словацький національний архів. Наступного року змінено структуру установи, яка стала включати наступні відділи: відділ старих фондів і збірок до 1918 р. та всі особові фонди; відділ нових фондів від 1918 до 1968 р.; відділ преархіважу по роботі з матеріалами після 1968 р.; відділ інформаційної служби, що забезпечує зв'язок архіву з громадськістю (до нього входять бібліотека, читальний зал, фільмотека); відділ охорони архівних документів (включає реставраційну та фотолабораторії, дезінфекційну кімнату); господарсько-технічний відділ Ibidem. S. 61-62..

Після створення незалежної Словаччини новою тенденцією в діяльності архівів стали відповіді на запити вітчизняних та зарубіжних генеалогів, які замовляли підготовку генеалогічних довідок, багато запитів стосувалося проблеми реституції власності.

У 2002 р. парламент сучасної Словацької Республіки прийняв Закон про архіви та реєстратури. У ньому наголошується на необхідності й визначається процедура створення електронних списків фондів і документів. Закон затвердив також фізичні норми збереження документів: для матеріалів з пергаменту та паперу рекомендується 18 (+2, -2) градусів за Цельсієм та відносна вологість повітря 55 (+5, -5)%; для кольорових фотографій -- 5 (+1, -1) та 35 (+5, -5)%; для чорно-білих фотографій --12 (+1, -1) та 35 (+5, -5)%; для кольорової кіноплівки5 градусів за

Цельсієм та 30-50% вологості повітря Zakon zo 17. maja 2002 archivoch a registratщrach a o doplneni niektorяch zakonov. URL: www.minv.sk/?zakon...archivoch-a-registraturach.

Велика відповідальність покладена на архівних працівників у справі скартації -- відбору та оцінки документальних матеріалів на предмет їхньої практичної та наукової значущості.

Система словацьких архівів включає: державні (центральні, обласні, окресні), муніципальні, архіви юридичних та фізичних осіб. Базовим та водночас наймолодшим елементом архівної мережі з 1960-ого року є 32 окресні архіви, до структури яких включені колишні міські архіви Bibliograficka cinnost' slovenskяch archivov. S. 90. URL: www.viks.sk/dkk/bs67II_ 86_95.doc ..

Сьогодні у Словацькому національному архіві зберігається понад 30 тис. погонних метрів документації, за актуальних просторових можливостей понад 70 тис. метрів. Він є бюджетною організацією МВС. Тут містяться документи центральних управлінських органів, кооперативних організацій. З 2009 р. СНА з нагоди Міжнародного дня архівів організовує свято відкритих дверей. Громадськість має можливість не лише зазирнути до архівних сховищ, але й ознайомитися з працею реставраторів у їхніх майстернях і навіть виконати деякі реставраційні роботи. Організатори заходу демонструють документи, цікаві не лише своїм змістом, але й мистецьким виглядом Fialova I., Tvrdonova D. Slovenskя narodnя archiv -- vяvoj pravneho postavenia, funkcia a poslanie v nasej spolocnosti. Muzeologia a kulturne dedicstvo. Rocnik 1. 2013. cislo 2. S. 71-72. .

Регіональні державні архіви створені за географічним принципом. Наприклад, Державний архів у Прешові станом на 31 грудня 2012 р. містить 318 архівних фондів та збірок обсягом 3,8 тис. погонних метрів. Для дослідника є доступними понад 90% матеріалу, опрацьованого реєстрами, інвентарями та каталогами. За 2012 р. архів відвідав 351 дослідник (з них 26 іноземців). Тематично найчастіше замовляють церковні метрики, документи, що розкривають національну політику та життя національних меншин, церковну історію Bodnarova M. Dejiny a sщcasnost' statneho archivu v Presove. Історичний часопис з богемістики і словакістики. Випуск 3. Словаки і Закарпаття. Ужгород : Поліграфцентр «Ліра», 2013. С. 180.. Особливо цінними є фонди: Шариська жупа (1254, 1558-1922), Шарисько-Земплинська жупа (19401946), Крайовий національний комітет (1949-1960) та ін.

Спеціальні словацькі архіви охоплюють сфери інформації, науки, культури, просвіти, релігії, але на їх утворення обов'язково має бути згода МВС. Серед найголовніших спеціальних архівів: архіви збройних сил, органів безпеки, партій, профспілкових організацій, Військовий архів у Трнаві, Архів Матиці Словацької, Архів літератури та мистецтв, Архів Словацького національного музею, Архів університету імені Яна Коменського, Архів музею Словацького національного повстання.

Особливе значення для роботи з громадськістю мають архівні фонди Інституту національної пам'яті (діє з 2002 р.), які включають документи органів безпеки недемократичних режимів 1939-1989 рр. Так званий оперативний архів Державної Безпеки комуністичної Чехословаччини включає понад 60 тис. томів обсягом 5 тис. архівних крабіц (коробок). Загальний обсяг архівних матеріалів в Архіві Інституту національної пам'яті нараховує 2,1 погонного кілометра Genйza a dejiny kmenovяch archivnych fondov Archivu UPN. URL: http://www.upn. gov.sk/sk/geneza-fondov/.

Завданням архівних працівників ІНП є також опрацювання, оприлюднення й оцифровування документів. Так, лише 2006 року було створено 21 тимчасовий інвентар переважно до архівних фондів окресних відділів Державної безпеки періоду 1954-1990 років, а також переведено в електронний варіант 221537 сторінок архівних документів ІНП Vяrocna sprava o cinnosti Ьstavu pamвti naroda za rok 2006. Bratislava, 2007.S. 21, 26. .

На сайті установи виставляються скановані матеріали: протоколи засідань різних відділів державної безпеки, інформація про агентів (списки, біографічні відомості), переслідуваних осіб з політичних міркувань, зокрема справи нагляду за неблагонадійними. Згадана рубрика має назву «Люстратор» Vяrocna sprava o Cinnosti Ьstavu pamвti naroda za rok 2015. Bratislava, 2016. S. 20.. Ознайомлення з цією інформацією громадськості є важливим елементом демократизації життя у Словаччині, адже вона піднімає «завісу» над діяльністю таємних служб тоталітарних режимів, демонструє негативний характер стеження та контролю за громадянами з боку держави. Відбувається не лише юридична, але й публічна реабілітація жертв репресій, переслідувань та нагляду.

З іншого боку, оприлюднення реєстрів і списків таємних агентів має резонансний вплив на громадськість, адже в них зафіксована маса людей, багато з яких ще живуть і навіть працюють та стають потенційним об'єктом критики й зневаги у сьогоднішній Словацькій Республіці. За звітною інформацією ІНП лише в 2015 р. рубрику «Характеристика таємного працівника» було поповнено на 1810 записів Ibidem. .

На сайті ІНП також виставлено архів документальних фільмів і матеріалів «усної історії». Цікаво, що вказана масштабна робота здійснюється невеликим колективом. Станом на кінець 2015 року склад працівників архіву ІНП нараховував 10 осіб Ibidem. S. 19..

Основна одиниця зберігання архівних документів у Словаччині універсальна -- фонд (зазвичай певна установа з хронологічними рамками діяльності). У його описі-характеристиці вказується назва, коротка історія установи, формування фонду, обсяг у одиницях зберігання або погонних метрах.

У межах фонду міститься від кількох до понад сотні архівних одиниць, що мають назву «картон» або архівна «шкатуля». На зовнішній вигляд це справді картонна коробка, яка містить у середньому від 50 до 150 паперових аркушів-сторінок. При цьому в шкатулі можуть зберігатися документи різного обсягу (від однієї сторінки до кільканадцяти), хронології, оперативного змісту.

Їхні каталогізаційні орієнтири виставляються також у відомчих архівах і не містять системного обліку власне архіву, в якому зберігається документ. Важливо наголосити, що ці аркуші не мають нумерації (за винятком документів органів безпеки), вони не зшиті у традиційні для українських архівів справи. Сама шкатуля не має назви, а лише порядковий номер.

Таким чином, у архіві відсутні описи документів у звичному для українського дослідника розумінні, проте ця незручність цілком компенсується наявністю докладних описів матеріалів. Цей опис -- «регест» -- є короткою (максимум кілька речень), але чіткою характеристикою кожного з документів, що містяться в картоні. Документи в цих регестах вказуються як інвентарна (або каталожна) одиниця з порядковим номером або без нього.

У цьому випадку спостерігається ситуація, коли не обов'язково замовляти певну шкатулю з набором документів, а вже з інвентарного (каталожного) опису дізнатися про їхній загальний зміст. Знову ж таки виняток становлять звіти органів безпеки, які чітко пронумеровані на сторінки, а в описі лише присутні хронологічні й територіальні рамки звітів.

Порядок роботи в читальному залі Словацького національного архіву -- з понеділка по четвер з 8.00 до 15.00 без перерви. Читальний зал розрахований на 28 місць і має 5 пристроїв для читання мікрофільмів. До послуг читачів пропонується допоміжна бібліотека. У зв'язку зі зростанням спроб викрадення документів у 2005 р. була впроваджена система відео спостереження .

На руки видають по одній шкатулі, а загальна їх кількість за робочий день не перевищує п'яти (утім, насправді переглянути більше фізично немає можливості). Дозволяється робити ксерокс, фото, але не сканування. У шкатулі присутній лист перегляду, де дослідник вписує свої дані. Утім, на відміну наприклад від вітчизняних та російських архівів, жорсткого контролю за виконанням цієї вимоги немає, і виглядає на те, що це лише атавізм комуністичної епохи.

В архіві немає обмежень на замовлення документів будь-яких фондів і картонів, зокрема й тих, які не стосуються теми заявленого дослідження.

Дозволяється працювати також із фондами, які не мають інвентарного опису, хоча ця справа є, швидше, працею з пошуку «голки в копиці сіна». Проте, якщо пощастить, дослідник саме в такий спосіб може здійснити наукове відкриття. Адже очевидно, що при докладній інвентаризації документів працівником архіву «вибухова» інформація не може уникнути його уваги. Відтак, у цьому випадку історику, що опрацьовує документи вже «з других рук», дослідницьку революцію на основі сенсаційних відомостей здійснити практично неможливо.

Велика кількість документів архіву (особливо періодика) оцифрована та мікрофільмована. Важливо зауважити, що в разі, якщо документ створений до 1526 р. (поразка угорської армії від турків у битві під Мохачем), то на руки досліднику видається лише його копія. Це правило діє і в разі наявності в документі інформації обмеженого доступу, якщо є небезпека фізичного пошкодження документа. Доступ до особистих даних надається після 90 років з дня виникнення документа Fialova I., Tvrdonova D. Slovenskя narodnя archiv -- vяvoj pravneho postavenia, funkcia a poslanie v nasej spolocnosti. Muzeologia a kulturne dedicstvo. Rocnik 1. 2013. Cislo 2. S. 67..

На сучасному етапі в словацькій архівній справі набирає обертів проект «Електронна бібліотека», який у рамках ініціативи «Інформатизація суспільства» до 2015 р. зумовив опрацювання 2,8 млн. об'єктів культурної спадщини (270 млн. сторінок). На зазначені цілі виділено 49,6 млн. євро Katuscak M. Komplexnй spracovanie pisomnйho kultщrneho a vedeckйho dedicstva SR. URL: www.inforum.cz/pdf/2012/katuscak-martin.pdf. У СНА реалізувався проект під назвою «Монастеріум», який передбачав переведення в електронний варіант та викладення на репозитарій в інтернет середньовічних актів. З 2010 р. в архіві почала створюватися база історичних фотографій Fialova I., Tvrdonova D. Slovenskя narodnя archiv -- vяvoj pravneho postavenia, funkcia a poslanie v nasej spolocnosti. Muzeologia a kulturne dedicstvo. Rocnik 1. 2013. Cislo 2. S. 74..

Однак наявні й істотні проблеми розвитку архівної справи у Словаччині. Найпершою є традиційна та універсальна, а саме: недостатнє фінансування. За висловом С. Грівняка, «архіви перебувають на найнижчому щаблі інтересів міністерства внутрішніх справ». Зарплатня працівників є низькою. Грівняк наголошує на тому, що перестав виходити часопис «Словацька архівістика» Hrivnak S. Archivy, archivnictvo, historia, ich vzajomnй prepojenie vtedy a dnes, a veda v archivoch v sыcasnosti. URL: forumhistoriae.sk/-/archivy-archivnictvo-historia-ich- vzajomne-prepojenie-vtedy-a-dnes-a-veda-v-archivoch-v-sucasnosti.. На користь цього твердження свідчить той факт, що на відповідній сторінці сайту міністерства внутрішніх справ Словацької республіки присутня інформація про зміст журналу лише до 2012 р. Зменшення фінансування Словацького національного архіву позначилося на кількості придбаних книг, замовлених газет і журналів. Відтак, наукова складова роботи архівів неухильно зменшується, і залишається лише суто адміністративна функція.

Одним із актуальних питань роботи Словацького національного архіву є необхідність створити окремий відділ для матеріалів періоду 1968-- 1993 р. й таким чином полегшити та прискорити преархіважну роботу над сучасними документами.

Негативно оцінюється сучасний нормативно- правовий статус головного архіву. Він є структурним підрозділом міністерства внутрішніх справ і не має прав самостійної бюджетної установи Fialova I., Tvrdonova D. Slovenskя narodnя archiv -- vяvoj pravneho postavenia, funkcia a poslanie v nasej spolocnosti. Muzeologia a kulturne dedicstvo. Rocnik 1. 2013. cislo 2. S. 61.. Не дивно, що постійно зменшується кількість архівних працівників у СНА, особливо чітко ця тенденція простежується з 2003 року.

Станом на 2011 р. його колектив нараховував 58 осіб, що приблизно 62% від кількості 1983 року та 55% від штатного розпису 1992 року. Це негативно позначається на темпах опрацювання та оприлюднення архівних матеріалів. Якщо в 1983 р. доступні документи складали 64,7% від їхньої загальної кількості, то в 2011 р. -- лише 40,5%. У 1983 р. на одного працівника архіву в середньому припадало 238,68 погонних метрів архівного матеріалу, а в 2011 р. ця цифра зросла у 2,6 рази, склавши 628,5 погонних метра. словаччина архівний документ оцифровування

Таким чином, поступальний розвиток архівної справи у Словаччині та його активізація у другій половині ХХ ст. увінчалися суттєвими здобутками в збереженні, опрацюванні та оприлюдненні архівних документів. Сформовано систему архівних установ, законодавчо закріплено принципи організації архівної справи. На сучасному етапі помітними є труднощі й проблеми, пов'язані зі збільшенням обсягу надходження документів до архівів і тенденцією зменшення фінансування діяльності архівних установ. Ibidem. S. 66.

References

1. Bibliograficka cinnost' slovenskych archivov. Retrieved from www.viks.sk/dkk/bs67II_ 86_95.doc. [in Slovak].

2. Bielik F., & Sopko, J. (1965). Statny slovensky ustredny archiv v Bratislave. Sprievodca po archivnych fondoch. 2.Oddelenie kapitalizmu. Bratislava [in Slovak].

3. Bodnarova, M. (2013). Dejiny a sucasnost' statneho archivu v Presove. Istorychnyj chasopys z bohemistyky i slovakistyky, 3, 175-183 [in Slovak].

4. Fialova I., & Tvrdonova D. (2013). Slovensky narodny archiv -- vyvoj pravneho postavenia, funkcia a poslanie v nasej spolocnosti. Muzeologia a kulturne dedicstvo, 2, 57-75 [in Slovak].

5. Geneza a dejiny kmenovych archivnych fondov Archivu UPN. Retrieved from http://www.upn.gov.sk/sk/geneza-fondov/ [in Slovak].

6. Hrivnak, S. Archivy, archivnictvo, historia, ich vzajomne prepojenie vtedy a dnes, a veda v archivoch v sucasnosti. Retrieved from forumhistoriae.sk/-/archivy-archivnictvo- historia-ich-vzajomne-prepojenie-vtedy-a-dnes-a-veda-v-archivoch-v-sucasnosti [in Slovak].

7. Katuscak, M. Komplexne spracovanie pisomneho kulturneho a vedeckeho dedicstva SR. Retrieved from www.inforum.cz/pdf/2012/katuscak-martin.pdf [in Slovak].

8. Sedlak, F., Zudel, J., & Pafko, F. (1964). Statny ustredny archiv v Bratislave. Sprievodca po archivnych fondoch. I. Oddelenie feudalizmu. Bratislava [in Slovak].

9. Tisliar, P. (2013). Aktivity Statneho inspektoratu archivov na Slovensku pri budovani archivnej organizacie (1919-1951). Muzeologia a kulturne dedicstvo, 2, 37-56 [in Slovak].

10. Uplne znenie zakona Slovenskej narodnej rady z 19. decembra 1975 c. 149 Zb. o archivnictve, ako vyplyva zo zmien a doplneni vykonanych zakonom Slovenskej narodnej rady zo 4. decembra 1991 c. 571 Zb. Retrieved from www.zbierka.sk [in Slovak].

11. Volko, V., & Kis, M. (2007). Strucny prehl'ad vyvoja uzemneho a spravneho clenenia Slovenska. Bratislava [in Slovak].

12. Vozar, J. (1964). Statny slovensky ustredny archiv v Bratislave. Sprievodca po archivnych fondoch. 3. Oddelenie hospodarstva v Banskej Stiavnici. K 200. vyr. zalozenia vysokej banskej skoly v Banskej Stiavnici. Bratislava [in Slovak].

13. Vyrocna sprava o cinnosti Ustavupamati naroda za rok 2006. Bratislava [in Slovak].

14. Vyrocna sprava o cinnosti Ustavu pamati naroda za rok 2015. Bratislava [in Slovak]. Zakon zo 17. maja 2002 archivoch a registraturach a o doplneni niektorych zakonov. Retrieved from www.minv.sk/?zakon...archivoch-a-registraturach [in Slovak].

Анотація

Розвиток архівної справи у Словацькій Республіці. Іван Боровець канд. іст. наук, доц. Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка 32301, Україна, Кам'янець-Подільський, вул. Татарська, 14

У статті здійснено узагальнюючий аналіз розвитку архівної системи у Словаччині. Окреслено основні віхи становлення словацької архівної справи. Простежено формування архівних установ та діяльність Державного інспекторату архівів і бібліотек у Словаччині в міжвоєнних період. З'ясована законодавча база функціонування архівної справи у повоєнній комуністичній Чехословаччині. Охарактеризовано головні архівні установи Словацької Республіки на сучасному етапі. Висвітлено основні правила доступу до архівних матеріалів і особливості роботи дослідника у словацьких архівосховищах. Автор чітко виокремив основні проблеми розвитку словацької архівної справи на сучасному етапі.

Ключові слова: Словацька Республіка, архів, довідник, Закон про архівну справу, Закон про архіви та реєстратури, Словацький Національний архів, картон, реєстри.

Annotation

The development of archives in the Slovak Republic. Ivan Borovets PhD in History, Associate Professor Kamianets-Podilskyi National Ivan Ohiienko University 14, Tatarska Street, Kamianets-Podilskyi, 32301, Ukraine

Summarizing analysis of development of the archive system in Slovakia is carried out. The author outlines basic steps of formation of Slovakia archive business. He considers formation of archival institutions and the activities of the State Inspectorate of Archives and Libraries in Slovakia during the interwar period. The active organizational function of the archival services did not stop during the Second World War, and the authorities of the Slovak state were especially patronizing the church archives. The post-war communist Czechoslovakia government paid a great deal of attention to the archival affair. Bibliographic systematization of archival documents is started and the basic laws (1975, 2002) about the regulation of archival affair are accepted in the second half of the 20th century. This article examines the main archive institutions of the Slovak Republic on the modern stage. The author schematically described the function of the Slovak National Archives, the Archives of the Institute of National Memory, the State Archives in Presov. The basic rules of access to the archive materials in Slovakia archives repository for researcher are reflected. The author touched on the modern Slovak projects of the digitization of archival documents and their application in the Internet. He also clearly identified the main problems in the development of the Slovak archival affair at the present stage, including reducing the staff of archivists, insufficient funding, and a sharp increase in the volume of documents arriving in the archives.

Keywords: Slovakia Republic, archive, directory, Archival Affair Act, Act about archives and register offices, Slovakia National Archive, cardboard, regests.

Размещено на Allbest.ru