Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Східноукраїнський національний університет

імені Володимира Даля

Навчально-науковий інститут економіки і управління

Кафедра обліку і оподаткування

ЗВІТ

про проходження виробничої практики

Студента (ки) Літвінова Анастасія Юріївна

Курсу __IV__ групи _ООП-16д__

Спеціальності _Облік і оподаткування

Період практики: з __27 квітня_____ до ___17 травня__ 2020 р.

Місце практики: ПП «Сімейна аптека плюс»

Керівник практики

від підприємства проф. Клюс Юлія Ігорівна _______________

(посада, прізвище, ім'я по батькові)

Керівник практики

від навчального закладу доц. Тацій Інна Валеріївна

Зміст

перевірка аудиторський аптека законодавство

Вступ

Розділ 1 Внутрішній і зовнішній контроль

1.1 Організаційна структура, стиль управління підприємством та розподілення відповідальності

1.2 Розподіл відповідальності і повноважень у бухгалтерії

1.3 Порядок підготовки фін.звітнсті для зовнішніх користувачів

1.4 Порядок здійснення внутрішньогосподарського обліку і підготовки звітності для внутрішніх цілей

1.5 Забезпечення відповідальності господарської діяльності мережі аптек вимогам законодавства

1.6 Особливості проведення інвентаризації

1.7 Аналіз фінансових результатіів

1.8 Рекомендації по проведенню аудиторської перевірки фінансово-господарської діяльності

Розділ 2

2.1 Аналіз виконання виробничої програми підприємства

2.2 Аналіз кадрового потенціалу, використання робочого часу, ефективність використання трудових ресурсів,ефективність використання трудових ресурсів

2.3 Оцінка стану та ефективності використання основних засобів

2.4 Аналіз оборотних ресурсів

2.5 Аналіз витрат

Висновок

Список використаної літератури

Додатки



Вступ

Мета виробничої практики полягає у закріпленні теоретичних знань, які були отримані за час навчання, та оволодіння практичними вміннями і навичками майбутньої професії.

Задачами, під час проходження практики,було вивчення ,збір, систематизація і узагальнення практичного матеріалу з організації внутрішнього контролю та економічного аналізу; оцінка діючої в організації системи обліку, контролю і аналізу.

Для вивчення цих питань та знайомства з роботою бухгалтерії використано дані ПП «Сімейна аптека плюс». Підприємство спеціалізується на оптовій торгівлі фармацевтичними товарами, роздрібній торгівлі медичними та ортопедичними товарами. Підприємство працює за КВЕД-2010: Клас 47.73 (роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах); Клас 86.21 (загальна медична практика); Клас 47.74 (роздрібна торгівля медичними та ортопедичними товарами в спеціалізованих магазинах); Клас 73.20 (дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки). Директором підприємства є Скринський Станіслав Дмитрович. Юридична адреса: 93404, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Ломоносова. 19а, к.24.

Джерелами інформації для підготовки є: законодавство України ,нормативно-методичні матеріали з бухгалтерського обліку , П(С)БО,Податковий кодекс,Методичні рекомендації,звітні дані та облікова політика ПП «Сімейна аптека плюс».



1.1 Організаційна структура, стиль управління підприємством та розподілом відповідальності,контролю

ПП «Сімейна аптека плюс» спеціалізується на роздрібній торгівлі медичними та ортопедичними товарами. У місті відкрито три аптечні пункти та 5 аптек.

Організаційна структура наведена на Рис.1

Рис.1 Організаційна структура ПП «Сімейна аптека плюс»

Керівником на ПП «Сімейна аптека плюс» є директор. Він визначає цілі, стратегію і плани всієї організації, тому добре знає специфіку аптеки і особливості фармацевтичного ринку. Приймає обґрунтовані i компетентні рішення на пiдставi узгодження з нижчестоячими керівниками i працівниками. Займається наймом кадрів.

Бухгалтерську службу очолює головний бухгалтер. Під його керівництвом працює бухгалтер-аналітик.

Директору підпорядковується завідуючі аптеки та аптечних пунктів . Кожен відповідає за свій підрозділ. А саме за контроль господарсько-фінансової діяльності підприємства у питаннях матеріально-технічного постачання, проводить аналіз діяльності аптеки і на основі показників її роботи, вживає заходів. До завдань та обов`язків відноситься слідкування за роботою колективу по здійсненню своєчасного і якісного забезпечення населення лікарськими препаратами; контролюють виконання працівниками аптеки, провізорами наказів і розпоряджень та дотримання ними правил внутрішнього трудового розпорядку, передають у бухгалтерію необхідну для роботи інформацію.

Під час проходження практики, ми зробили висновок ,що на підприємстві діє демократичний стиль керівництва в контексті управління. Тобто керівники здатні організовувати ініціативне, творче виконання покладених на колектив завдань, контролювати наслідки діяльності підлеглих, створювати й підтримувати морально-психологічний клімат у колективі фармацевтичної організації. Завідуючи аптеки та аптечних пунктів враховують особливості складу аптечного колективу, що є переважно жіночим; передбачають наслідки надмірної емоційності-підвищення внутрішньої конкуренції, конфліктності.

1.2 Розподіл відповідальності і повноважень в бухгалтерії

В штаті підприємства є головний бухгалтер та бухгалтер-аналітик. Діє централізована форма побудови апарату бухгалтерської служби,тобто заступник головного бухгалтера та бухгалтер-аналітик підпорядковуються головному бухгалтеру.

Обов`язки головного бухгалтера :

1) Забезпечує ведення бухгалтерського обліку, дотримуючись єдиних методологічних засад з урахуванням особливостей діяльності підприємства і технології оброблення облікових даних;

2) організовує роботу бухгалтерської служби, контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій.

3) вимагає від працівників забезпечення неухильного дотримання порядку оформлення та подання первинних документів для ведення обліку;

4) вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом установленого строку;

5) забезпечує складання на підставі даних бухгалтерського обліку фінансової звітності підприємства, підписання її та надання в установлені строки користувачам;

6) здійснює заходи щодо надання повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства;

7) бере участь у підготовці та поданні інших видів звітності, які передбачають підпис головного бухгалтера, до органів вищого рівня відповідно до нормативних актів, затверджених формами та інструкціями;

8) за погодженням із керівником підприємства забезпечує перерахування податків та зборів, проводить розрахунки з кредиторами відповідно до договірних зобов'язань;

9) здійснює контроль за веденням касових операцій, раціональним та ефективним використанням матеріальних, трудових та фінансових ресурсів;

10) бере участь у проведенні інвентаризаційної роботи на підприємстві, оформленні матеріалів, пов'язаних із нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства;

11) організовує роботу з підготовки пропозицій для керівника підприємства щодо: визначення облікової політики підприємства, внесення змін до обраної облікової політики, вибору форми бухгалтерського обліку з урахуванням діяльності підприємства і технології оброблення облікових даних; розроблення систем і форм внутрішньогосподарського (управлінського) обліку та правил документообігу, додаткової системи рахунків і регістрів аналітичного обліку, звітності і контролю господарських операцій; визначення прав працівників на підписання первинних та зведених облікових документів; вибору оптимальної структури бухгалтерської служби та чисельності її працівників, підвищення професійного рівня бухгалтерів, забезпечення їх довідковими матеріалами; забезпечення збереження майна, раціонального та ефективного використання матеріалів, трудових та фінансових ресурсів, залучення кредитів та їх погашення;

12) керує працівниками бухгалтерського обліку підприємства та розподіляє між ними посадові завдання та обов'язки. Ознайомлює цих працівників із нормативно-методичними документами та інформаційними матеріалами, які стосуються їх діяльності, а також зі змінами в чинному законодавстві.

Права головного бухгалтера:

1) Діяти від імені підрозділу підприємства, представляти інтереси підприємства у взаємовідносинах з іншими організаціями та органами державної влади;

2) ознайомлюватися з проектами рішень адміністрації підприємства, що стосуються діяльності бухгалтерської служби;

3) виносити на розгляд керівництва пропозиції щодо поліпшення діяльності підприємства й бухгалтерської служби.

Завдання та обов'язки бухгалтера-аналітика:

1) Ведення управлінського обліку;

2) контроль оплати рахунків постачальників і субпідрядників;

3) контроль розрахунку заробітної плати;

4) складання звіту по інвентаризації;

5) відстеження роботи з постачальниками;

6) виконання окремих службових доручень головного бухгалтера, директора,що входять в сферу діяльності бухгалтера-аналітика.

Права бухгалтера-аналітика:

1) Вносити на розгляд керівництва пропозиції щодо поліпшення діяльності фірми і вдосконалення форм і методів праці з питань, що знаходяться в компетенції бухгалтера-аналітика;

2) знайомитися з проектами рішень головного бухгалтера, що стосуються діяльності бухгалтера-аналітика;

3) здійснювати взаємодії з керівників структурних підрозділів фірми, фахівців та іншого персоналу необхідну інформацію, документацію, статистичні дані, необхідні для здійснення своїх функціональних обов'язків;

4) інформувати головного бухгалтера та директора про наявні недоліки в роботі та вносити пропозиції щодо їх усунення.

1.3 Порядок підготовки фінансової звітності для зовнішніх користувачів

На підприємстві при складанні фінансової звітності керуються Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»[1],П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»[2] та Методрекомендаціями № 433[3].

Згідно нормативним документам, річна фінансова звітність аптеки складається з Балансу (форма №1), Звіту про фінансові результати(форма №2), Звіту про рух грошових коштів (форма №3), Звіт про власний капітал(форма №4) та додатків до звітів (форма №5).

Щоквартальна фінансова звітність складається з Балансу (форма №1) та Звіту про фінансові результати (форма №2).

На підприємстві автоматизований облік ,тому у комп'ютерному варіанті обліку регістри формуються як звіти за базою данних бухгалтерських проводок. Облік може здійснюватися шляхом заповнення журналу фактів господарського життя. Однак формування кореспонденції рахунків може відображатися в даному журналі і після заповнення первинних документів. Робота бухгалтера полягає в обробці документів та отриманні на їх основі програмних регістрів (карток і оборотно-сальдових відомостей: загальних, по рахунках, субрахунках, аналіз рахунку), на підставі яких формується бухгалтерська звітність. Створення звітності відбувається в програмі «1С Управління торговим підприємством 8.3» з подальшим відвантаженням в програму «M.E.Doc».

1.4 Порядок здійснення внутрішнього управлінського обліку і підготовки звітності для внутрішніх цілей

Характерною рисою організації управлінського обліку є виділення центрів відповідальності в структурі підприємства ,а саме аптечні відділи та аптечні пункти, які очолюють завідуючі . В центрах відповідальності контролюються поява витрат, отримання і використання прибутку.

Функціонування системи обліку по центрах відповідальності передбачає складання бюджету для кожного центру відповідальності ,складання звітності про виконання планів і бюджетів, аналіз причин відхилень фактичних даних від планових та оцінка ефективності діяльності центру відповідальності.

Кожен докумеет може бути проведений у програмі 1С у бухгалтерському та управлінському обліку. В якому із видів обліку буде проведено документ регулюється прапорцем. Потрібно вибрати "відбити в управлінському обліку" і / або "відбити в бухгалтерському обліку".

У програмі можна створити багато звітів для аналізу. Наприклад, Управлінський Баланс, Звіт про Валовий Прибутки, Звіт продажу і т.д.

При заповненні документа, який відображає господарську операцію, потрібно вибрати до якої статті доходів або витрат відноситься ця операція. Це можна зробити через довідник статей прибутків і витрат. Створюються спеціальні регістри, куди проведені документи записують необхідні руху.

Управлінський баланс - це звіт, призначений для аналізу фінансового стану підприємства з контролем балансу активів і пасивів. Показниками звіту є статті активів і пасивів[4].

Звіт можна сформувати при встановлених функціональних опціях "Формувати управлінський баланс" і "Враховувати інші активи і пасиви"

Управлінський баланс ведеться за статтями активів і пасивів за принципом подвійного запису за спрощеною (щодо звичайного бухгалтерського плану рахунків) облікової моделі.

Для того щоб сформувати управлінський баланс, необхідно виконати наступні дії:

1. Меню: Фінансовий результат і контролінг - Звіти з фінансового результату - Управлінський баланс.

2. Вказується період і періодичність формування звіту.

3. Натиснути на кнопку "Налаштування": вибираємо валюту звіту; для угруповання активів / пасивів встановіть відповідний прапор; при необхідності виконуються інші налаштування.

4. Натискаємо кнопку "Закрити і сформувати".

Звіт продажу та Звіт про Валовий прибуток схожі за суттю,але мають відмінності. Звіт про Валовий прибуток більш корисний для бухгалтерів, тому що розкриває набагато більше інформації, ніж Звіт продажів. Останній більш зручний в читанні і простий для керівників.

Звіт про Валовий прибутку показує собівартість продажів, розраховує маржинальний дохід і рентабельність. В інтерфейсі звіт про Валовий прибуток знаходиться в меню "Звіти" - "Продажи" - "Аналіз продажів" - "Валовий прибуток". Через меню "Налаштування" можна налаштувати додаткові параметри і створити угруповання за різними ознаками. Показник ефективності показує відсоток зробленої націнки. Рентабельність показує який відсоток закладений в сумі продажів є маржинальним доходом.

Можна робити горизонтальне сортування по роках, місяцях, тижнях.

Якщо у Звіті продажу не вказати період ,то можна побачити всі продажі за весь час існування інформаційної бази.

У вертикальних колонках за замовчуванням відображені "Сума продажів" і "Кількість базових одиниць", але за бажанням можна доповнити список показниками «Кількість в одиницях зберігання», « Сума продажу без ПДВ», «Сума продажу без знижок» , «ПДВ продажу», «Сума продажу з ПДВ» , «Кількість в одиницях звітності», «Сума знижки без ПДВ».

Звіт "Аналіз руху грошових коштів" призначений для аналізу руху грошових коштів в розрізі статей руху грошових коштів, платників / одержувачів (в тому числі підзвітних осіб), документів оплати. Щоб створити звіт потрібно:

1. Розділ: Керівнику - Аналіз руху грошових коштів.

2. Вказується період, за який аналізуються дані.

3. Через кнопку "Показати налаштування" вказуються параметри формування звіту:на закладці "Угруповання" відзначаємо прапорцями показники, за якими будуть згруповані дані в звіті: "Вид грошових коштів", "Розміщення", "Вид руху", "Стаття руху грошових коштів", "Платник / Одержувач", "Документ оплати". Додати показники можна по кнопці "Додати". На закладці "Відбір" відзначаємо прапорцями показники для відбору даних в звіт (показники можна додати по кнопці "Додати"), вкажіть вид порівняння для відбору і значення відбору (наприклад, звіт можна сформувати за конкретною статтею руху грошових коштів (вид порівняння - "Так само") або за кількома статтями (вид порівняння -" В списку"); на закладці "Показники" відзначаємо прапорцями, які суми будуть виводитися в звіт - надходження або виплати; на закладці "Оформлення" налаштуємо шрифт, колір, межі полів звіту за певними умовами (нові параметри додавайте по кнопці "Додати").

4. Кнопка "Сформувати".

Для ведення в програмі обліку грошових коштів за статтями руху необхідно встановити прапорець "Статті руху грошей" на закладці "Банк і каса" у формі "Функціональність" (розділ "Главное" - "Функціональність").

На підприємстві ведеться книга ОРО (книга обліку розрахункових операцій), що містить щоденні звіти про рух грошових коштів, що складає провізор на підставі фіскальних чеків при використанні РРО. Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок,книг обліку розрахункових операцій регулюється Наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547 [5].

Книга обліку розрахункових операцій на РРО складається з титульного аркуша і чотирьох розділів:

"Фіскальні звітні чеки"; "Облік руху готівки і сум розрахунків"; "Облік розрахункових квитанцій"; "Облік ремонтів і технічного обслуговування РРО".

На титульному боці книги ОРО указується найменування суб'єкта господарської діяльності і дата початку використання книги, а по закінченні використання - дата закінчення. Перший розділ форми "Фіскальні звітні чеки" служить місцем підклеювання чеків, виведених через протягом робочого дня РРО. Другий розділ "Облік руху готівки і сум розрахунків" заповнюється на підставі z-звіту - документа, що містить інформацію про рух готівки (приймання, видача), що записується протягом робочого дня у фіскальну пам'ять РРО при видачі касових чеків. Касир виводить z-звіт через РРО наприкінці дня і тим самим обнуляє інформацію у фіскальній пам'яті РРО, накопичену за робочий день. Третій розділ форми "Облік розрахункових квитанцій" заповнюється при виході з ладу РРО чи відключенні електроенергії на основі даних розрахункових квитанцій. Після відновлення роботи РРО касир зобов'язаний провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункових книжок.Четвертий розділ «Ремонт і технічне обслуговування РРО» призначений для обліку ремонтів і техобслуговування РРО.

1.5 Забезпечення відповідності господарської діяльності мережі аптек вимогам законодавства

Вимоги щодо діяльності аптек зазначені у Постанові «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів)»[6], регулюється Законами України «Про захист прав споживачів», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про лікарські засоби»[7].

В аптеці ведеться роздрібна торгівля лікарськими засобами на підставі ліцензії яка одержана відповідно до законодавства.У кожного відділу аптеки та аптечного пункту є паспорт аптеки.

Торгівля здійснюється лише зареєстрованими в Україні в установленому порядку лікарськими засобами за наявності сертифіката якості виробника.

Аптека покупає та продає вироби медичного призначення, дезінфікуючі засоби, предмети особистої гігієни, оптику, природні та штучні мінеральні води, лікувальне, дитяче та дієтичне харчування, лікувальні косметичні засоби та інші супутні товари за переліком, що визначається МОЗ[8].

Усі поставки лікарських засобів обов'язково супроводжуються документами, за якими можливо встановити дату їх продажу і придбання, назву та лікарську форму, серію і кількість лікарських засобів, назву та адресу виробника, покупця і продавця лікарських засобів із зазначенням реквізитів ліцензій.

Аптека забезпечує наявність усіх необхідних приміщень, устатковання та обладнання для належного зберігання та реалізації лікарських засобів;має необхідну кількість персоналу, який відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим МОЗ; дотримується визначених МОЗ загальних та специфічних умов зберігання лікарських засобів (отруйних, наркотичних, сильнодіючих, вогненебезпечних, термолабільних та інших, лікарської рослинної сировини) відповідно до їх складу, фізико-хімічних властивостей, впливу навколишнього середовища та інших факторів; зберігає протягом трьох років документи, що засвідчують факт купівлі із зазначенням назви, дати, кількості та серії одержаного лікарського засобу, інформації про постачальника та реквізитів його ліцензії.

Приміщення для реалізації роздрібної торгівлі відповідають вимогам будівельних, протипожежних, санітарно-протиепідемічних норм.

1.6 Особливості проведення інвентаризації

Один раз на рік в аптеці проводиться інвентаризація.

Інвентаризація - це перевірка товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів, що знаходяться в аптеці, а також обладнання, оргтехніки та побутової техніки, виданих керівництвом компанії працівникам для використання в повсякденній роботі. Інвентаризація проводиться з метою виявити наявність і кількість фактичного майна, що знаходиться в аптеці, і зіставити його з даними бухгалтерського обліку. Це допомагає керівництву стежити за збереженням власності компанії, а також дає можливість виявити і списати недостачі. Керівникам необхідно розуміти реальний стан справ в аптеці.Можна виділити 2 види інвентаризації:Річна інвентаризація проводиться раз на рік. Вона необхідна для складання бухгалтерією річного звіту. Її результати заносяться в грудневі звіти. При річній інвентаризації інспектуються тільки товарно-матеріальні цінності та касса;проміжні інвентаризації і проводять при виявленні фактів крадіжки і псування товару. У разі виявлення недостачі її матеріальний еквівалент ділиться між усіма працівниками аптеки і віднімається із зарплати.

Крім усього іншого, позапланова інвентаризація обов'язково проводиться при звільненні працівника аптеки або при прийомі на роботу нового члена колективу. Це пов'язано з тим, що всі працівники аптеки є матеріально відповідальними по відношенню до майна підприємства. При прийомі на роботу людина бере на себе зобов'язання щодо збереження матеріальних цінностей і грошових коштів, і питати з нього можуть тільки те, що було в аптеці на момент його вступу на посаду, тобто відповідати за «старі» недостачі з нього вимагати не мають права. Приймається на роботу співробітник повинен брати участь в інвентаризації, тому що при вступі на посаду він підписує договір про колективну матеріальну відповідальність.

У проведенні інвентаризації зобов'язані брати участь всі працівники аптеки: фармацевти, провізори і завідувач. Обов'язкова присутність уповноважених працівників офісу, які складають інвентаризаційну комісію. 

Для того щоб провести інвентаризацію, керівництво компанії має підписати наказ, де прописують дату проведення інвентаризації, адреса аптеки, час, виділений на проведення інвентаризації (як правило, 1-2 дня), визначають членів інвентаризаційної комісії і її голови, крім того вказують всіх співробітників аптеки, що беруть участь в інвентаризації.

У призначений день в аптеці збираються всі учасники інвентаризації. Аптека не виробляє відпуск ліків, каса в цей день не відкривається. З огляду на те, що аптека комп'ютеризована, інвентаризацію проводять за допомогою сканування товару.

Інвентаризація проводиться по полицях. Інвентарізаційна коміссія поділена на групи по 2 людини в кожній. Одна група починає працювати з одного кінця аптеки, інша - з іншого, рухаючись назустріч. Один з членів групи подає товар, інший - сканує.

Лікарські засоби та медпрепарати надходять в аптеку із зазначенням на упаковці ряду реквізитів, наприклад, номера серії від виробника і граничного терміну реалізації (місяць, рік). Ці дані наведені також і в товаросупровідних документах постачальника, де вказується і виробник. Тому в подальшому облік руху лікарських засобів здійснюється з відображенням цих реквізитів.

Одним із завдань проведення інвентаризації в аптеці є виявлення лікарських засобів з вичерпаним терміном реалізації, а також перевірка відповідності номерів серії лікарських засобів і виробників, зазначених у товаросупровідних документах (відповідно, і в обліку), фактичним номерами і найменуванню фірми-виробника, зафіксованим інвентаризаційною комісією. З огляду на «аптечну» специфіку, при знятті фактичних залишків товарів в аптеці, рекомендується використовувати інвентаризаційний опис форми наведеної у Додатку 1.

1.7 Аналіз фінансових результатів

Основні завдання аналізу фінансових результатів діяльності підприємства:оцінка динаміки, обсягів, якості і структури фінансових результатів;виявлення факторів і кількісна оцінка їх впливу на фінансові результати;контроль за процесом формування прибутку і зміною його динаміки;розробка управлінських рішень щодо підвищення розміру прибутку і рівня рентабельності підприємства.

Основними напрямками аналізу фінансових результатів діяльності підприємства є: аналіз рівня і динаміки фінансових результатів, аналіз доходів і витрат, аналіз прибутків (збитків), аналіз рентабельності діяльності підприємства.

Основними джерелами інформації для аналізу фінансових результатів є основні форми фінансової звітності, інформація внутрішньої управлінської звітності, плани підприємства, дані бухгалтерського обліку, податкова звітність, статистична звітність тощо.

Передбачено розрахунок наступних фінансових результатів діяльності підприємства:чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);валовий прибуток (збиток);фінансовий результат від операційної діяльності;фінансовий результат від іншої звичайної діяльності;фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування;фінансовий результат від звичайної діяльності;чистий прибуток (збиток).

Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства починають з дослідження їх рівня і динаміки. З використанням прийому горизонтального аналізу вивчають зміну кожного з показників фінансових результатів за звітний період порівняно з попереднім (базовим) періодом або за даними фінансового плану підприємства.

В ході динамічного аналізу звертають увагу на знак кожного показника фінансового результату, напрямок зміни, наявність певних тенденцій, співставляють темпи зміни взаємопов'язаних показників, виявляють причини змін за зміною проміжних фінансових результатів.

Аналіз доходів і витрат підприємства проводять з використанням прийомів горизонтального і вертикального аналізу.

Основними завданнями аналізу доходів підприємства є дослідження рівня і структури доходів у звітному періоді, порівняння рівня та структури доходів у звітному і попередньому (базовому) періодах, оцінка зміни структури доходів і виявлення її причин.

Для вирішення цих завдань складається аналітична таблиця, в якій наводяться абсолютні величини доходів підприємства, їх частка в загальній сумі доходів звітного і базового періодів, зміна абсолютних величин доходів та їх часток у звітному періоді порівняно з базовим.

Основними завданнями аналізу витрат підприємства є вивчення рівня і структури витрат у звітному періоді, порівняння рівня та структури витрат у звітному і попередньому (базовому) періодах, оцінка зміни структури витрат і виявлення її причин.

У висновках з аналізу доходів і витрат відзначають напрямки їх загальної зміни і зміни окремих показників, наявність стійких тенденцій, характер змін (позитивний, негативний), пріоритетні види доходів і витрат (з великою питомою вагою), зміни структури у розрізі доходів і витрат, причини цих змін.

Арифметична перевірка аналітичних рахунків і оборотних відомостей передбачає повторне обчислення та перевірку узгодженості показників за суміжні періоди узгодженості показників різних облікових регістрах, формах звітності. Повторне обчислення полягає в перевірці правильності арифметичних розрахунків. Цю процедуру доречно застосовувати тоді, коли формування первинного документа, або регістру синтетичного бухгалтерського обліку здійснюється ручним способом.

Для перевірки взаємної узгодженості показників слід застосовувати Методичні рекомендації з перевірки порівнянності показників фінансової звітності , що розроблені Міністерством фінансів України[9].

1.8 Рекомендації по проведенню аудиторської перевірки фінансово-господарської діяльності

Мета аудиторської перевірки це встановлення відповідності достовірності бухгалтерської (фінансової) звітності аптек і відповідність здійснюваних ними фінансових і господарських операцій нормативним актам.

Специфіка правового регулювання роздрібної торгівлі лікарськими засобами через мережу аптечних закладів суттєво впливає на організацію бухгалтерського обліку, що, в свою чергу, зумовлює необхідність використання спеціальних аудиторських процедур при проведенні аудиту аптечних закладів. На організацію проведення аудиту аптечних закладів впливають такі особливості організації роздрібної торгівлі лікарськими засобами: по-перше, допуск до реалізації лише тих лікарських засобів, які пройшли державну реєстрацію; по-друге, необхідність дотримання обов'язкових вимог щодо торгівельних приміщень аптечних пунктів або аптечних кіосків (дотримання мінімального розміру площ, відповідність санітарно- гігієнічного стану, встановлення кваліфікаційних вимог щодо персоналу); по-третє, законодавче регулювання і контроль відомчими та позавідомчими органами державного контролю роздрібної торгівлі лікарськими засобами; по-четверте, ліцензування та патентування роздрібної торгівлі лікарськими засобами тощо.

При проведенні аудиту необхідно враховувати те, що аптечні заклади за характером своєї діяльності мають багато спільного з підприємствами роздрібної торгівлі. Правові відносини, пов'язані з їх створенням та реєстрацією, контролем якості та реалізацією лікарських засобів регулюються Законом України «Про лікарські засоби» від 04 квітня 1996 р. № 123/96-ВР.

У процесі перевірки аудитор повинен підтвердити державну реєстрацію лікарських засобів, що реалізуються аптечним закладом, відповідно до вимог Порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарського засобу, затвердженого постановою КМУ від 26 травня 2005 р. № 376 [10] , а також наявність виданого сертифіката якості.

Аудитор повинен мати на увазі, що реєстрація лікарських засобів здійснюється із виконанням таких вимог: умови та терміни зберігання і вживання, способи застосування та дози, показання та протипоказання для застосування, визначення форми та умов упаковки, маркування етикетки й інші характерні рекомендації та показники. До кожного лікарського засобу, що реалізується, повинна додаватися інструкція про застосування лікарського засобу. Відповідно до інформації Фармакологічного комітету Міністерства охорони здоров`я України окремі лікарські рослини зареєстровані в державному реєстрі лікарських засобів.

Аудитору необхідно звернути увагу на той факт, що кожна аптека повинна мати Реєстраційне посвідчення, яке є документом, що підтверджує факт реєстрації та дозволяє медичне застосування лікарського засобу в Україні протягом п'яти років з дня його реєстрації.

Аудитор перевіряє дотримання організаційних вимог аптечними пунктами щодо торговельних приміщень, а саме: забезпечення відповідності площ приміщень аптек встановленим нормам. Визначено, що мінімальна площа аптечного пункту і аптечного кіоску повинна бути не менше 18 м2 та 8 м2 відповідно.

Аудитор обов'язково перевіряє наявність у працівників аптечних пунктів диплому про фармацевтичну освіту.

Аудитору необхідно перевірити наявність ліцензій, які надають право підприємству здійснювати той чи інший вид торговельної діяльності, а саме: діяльність з виготовлення лікарських засобів, оптову та роздрібну торгівлю ними.

При перевірці аптечних закладів необхідно мати на увазі, що розрахунки зі споживачами за готівку здійснюють і проводяться тільки через належним чином зареєстровані реєстратори розрахункових операцій. Програмування лікарських засобів та інших товарів здійснюється за кожним найменуванням, які постійно знаходяться в асортименті та мають порівняно стабільну ціну. Програмування за групами здійснюється за аптечними товарами, які часто змінюються в асортименті, та за цінами.

Аудитор перевіряє організацію оперативного обліку лікарських засобів у грошовому вимірнику в розрізі облікових груп.

У процесі перевірки аудитор повинен встановити правильність відображення в обліку реалізації лікарських засобів через мережу аптечних пунктів та аптек, яка здійснюється як за рецептами, так і без них. За рецептами відпускаються лікарські засоби безоплатно або на пільгових умовах. Аудитору необхідно пам'ятати, що рецепти на лікарські засоби і вироби медичного призначення повинні виписуватися лікарем лікувально-профілактичного закладу із дотриманням вимог, передбачених наказом Міністерства охорони здоров`я України.

При відпуску лікарських засобів за рецептами в аптеках та аптечних пунктах повинні залишатися і зберігатися рецепти на засоби, що підлягають предметно- кількісному обліку, та ті, за якими ліки відпущені безкоштовно або на пільгових умовах. Рецепти на всі інші засоби повертаються замовникам.

Основним документом, що регламентує пільговий відпуск лікарських засобів за рецептами, є Порядок відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів від 19.07.2005 №360 [11].

Особливим етапом аудиту аптечних закладів є аудит правильності нарахування і відображення розрахунків з бюджетом за податком на додану вартість.

Аудитор перевіряє правильність оформлення податкових накладних за операціями, що оподатковуються або звільнені від оподаткування. При цьому аудитор звертає увагу на те, що при одночасній поставці одному покупцю як оподатковуваних товарів (послуг), так і таких, що звільнені від оподаткування, аптечний заклад повинен складати окремі податкові накладні.

Аптечні заклади поряд із роздрібною торгівлею лікарськими засоби, які звільнені він оподаткування податком на додану вартість, здійснюють реалізацію супутніх товарів, що оподатковуються податком на додану вартість за загальною ставкою 20 %. До супутніх товарів включаються вироби медичного призначення, дезінфікуючі розчини, предмети особистої гігієни, оптика, лікувальне, дитяче й дієтичне харчування, лікувальні косметичні засоби тощо. Аудитор встановлює перелік супутніх товарів, що реалізується аптечним закладам, і перевіряє його відповідність переліку, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров`я України «Про затвердження переліку товарів, які мають право придбавати та продавати аптечні заклади та їх структурні підрозділи» від 23.11.2015 №764.Такий різноманітний склад товарів і лікарських засобів, що реалізуються аптечними закладами, зумовлює існування специфіки у формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість та певних складнощів при розрахунку його величини в конкретних умовах господарювання кожного звітного податкового періоду. Адже, якщо виготовлені або придбані товари (роботи, послуги) частково використовуються в операціях, що оподатковуються податком на додану вартість, а частково - в таких, що звільнені від оподаткування, до складу податкового кредиту з податку на додану вартість включають лише ту частину сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка припадає на частку товарів, використаних в оподатковуваних операціях. Це зумовлює необхідність виконання додаткових спеціальних розрахунків та деякі особливості їх відображення в обліку розрахунків з бюджетом за податком на додану вартість.

При перевірці правильності формування податкового кредиту з податку додану вартість аудитор спочатку повинен узагальнити дані обсягів поставок товарів (робіт, послуг) та сум нарахованих податкових зобов'язань з податку на додану вартість за операціями, що звільнені від оподаткування, та за операціями, що оподатковуються податком на додану вартість.

Робочий документ аудитора щодо методики розрахунку показника «питома вага операцій, що звільнена від оподаткування, та операцій, що оподатковуються за загальною ставкою, у загальному обсязі поставки товарів» представлено у Таблиці 1.

Таблиця 1

Робочий документ аудитора щодо методики розрахунку показника «питома вага операцій, що звільнена від оподаткування, та операцій, що оподатковуються за загальною ставкою, у загальному обсязі поставки товарів»

Звітний податко- вий період	Загальний обсяг продажу товарів (робіт, послуг)	Питома вага операцій у загальному обсязі продажу
	Операції, що оподаткову- ються за ставкою 20 %, грн.	Сума податкови х зобов'я- зань з ПДВ, грн.	Операції, що звільнені від оподаткув ання, грн.	Загальний обсяг продажу товарів (робіт, послуг)	Питома вага операцій, що оподаткову- ються за ставкою 20 %, у загальному обсязі продажу, % (2/5)	Питома вага операцій, що звільнені від оподаткуван- ня, у загальному обсязі продажу, % (4/5)	Разом , % (6+7)
1	2	3	4	5	6	7	8
-	-	-	-	-	-	-	100
-	-	-	-	-	-	-	100
РАЗОМ	-	-	-	-	-	-	100

Найзручніший методом розподілу податку на додану вартість є метод розподілу за коефіцієнтом доходів. Аудитор підтверджує дохід підприємства від реалізації лікарських засобів та надання послуг охорони здоров`я і дохід від реалізації супутніх товарів, що оподатковується за ставкою 20 %. Далі перевіряється правильність розрахунку коефіцієнту співвідношення доходу, що обкладається податком на додану вартість, і загального доходу, який включає операції, що оподатковуються податком на додану вартість і звільненні від його оподаткування. Частина податку на додану вартість, що підлягає включенню до складу податкового кредиту, визначається як сума податкового кредиту з податку на додану вартість за операціями, що підлягають розподілу, помножена на коефіцієнт співвідношення операцій, що оподатковуються ПДВ, і загального обсягу операцій.

У ході проведення аудиторської перевірки здійснюється збір доказів щодо того, що: грошові кошти дійсно існують на певну дату; грошові кошти дійсно належать підприємству, що перевіряється; операції з грошовими коштами, відбиті в облікових регістрах, дійсно відбулися; всі операції, які здійснювалися з грошовими активами, повністю відбиті в бухгалтерському обліку; грошові активи, правильно оцінені і відбиті у всіх істотних аспектах в обліку за правильною вартістю.

Основним завданням аудиту на торгових підприємствах є контроль за виконанням договірних постачань товарів постачальниками, продажем товарів покупцям (роздрібним під- приємствам), контроль за станом товарних запасів.

До складу транспортно-заготовчих витрат (ТЗР) входять витрати на заготівку товарів, оплата тарифів за навантажувально-розвантажувальні роботи і транспортування товарів всіма видами транспорту до місця їх використання.

Під час перевірки операцій щодо надходження товарів аналізують записи з рахунка 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками". Зокрема, з'ясовують:наявність рахунків постачальників, які підтверджують суму, віднесену на цей рахунок;чи не числяться на вказаному рахунку товари, які тривалий час перебувають у дорозі; чи немає на цьому рахунку претензійних сум щодо розрахунків з постачальниками або нестачі товарів.

Записи у звітах завідувачів складів порівнюють з даними первинних документів і встановлюють правильність бухгалтерської обробки їх. Записи у звітах мають бути підтверджені документами.

Аудитору слід загострити увагу на типові порушення які можуть виникнути на підприємстві. Типові правопорушення в діяльності торгових підприємств наведені у Таблиці 2

Таблиця 2

Типові правопорушення в діяльності торгових підприємств

№	Зміст типового порушення	Наслідки порушення
1	Неправильне оформлення уставних документів	Перекручення уявлення про торгову фірму
2	Порушення в обліку витрат продукції	Збільшення витрат на продукцію та завищення собівартості
3	Порушення правил обліку прибуття товарів	Заниження даних про загальну кількість товарів, перекручення даних звітності
4	Відсутність окремих ліцензій	Незаконний продаж товарів споживачам
5	Несвоєчасне документальне оформлення операцій	Викривлення обліку продукції, втрата прибутку, застосування штрафних санкцій
6	Порушення порядку ведення касових операцій	Перекручення даних обліку та звітності
7	Неправильне документальне відображення приходу товарів	Перекручення даних обліку та звітності



Розділ 2

2.1 Аналіз виконання виробничої програми підприємства

Характеристика економічних показників торгово-фінансової діяльності аптеки.

Основними показниками, які характеризують торгово-фінансову діяльність аптек, є товарообіг, торговельні накладення, витрати, прибуток, рентабельність. Великого значення для організації ефективної роботи аптеки набуває аналіз таких показників як товарообіговість та продуктивність праці.

Аналіз товарообігу

Аналіз фактичного товарообігу може здійснюватися в діючих цінах за відповідний період часу та з урахуванням індексу цін (у співставних цінах).

Індивідуаль- ний індекс цін розраховують за формулою:

I=, де

P1 - ціна ЛЗ за певний період (рік, місяць); P0 - ціна ЛЗ за базовий період.

Загальний індекс цін на лікарські препарати визначається за формулою:

Is= ,

де: Ip - індивідуальний індекс цін на ЛЗ;

ti - питома вага обсягу виробництва (ввезення, реалізації) і-го ЛЗ у загально- му обсязі ЛЗ.

При аналізі в діючих цінах після експертизи одержаних даних товарообігу розраховують статистичні показники, які характеризують динаміку товарообігу за звітні періоди.

У Таблиці 3 наведені показники товарообігу в аптеці за останні 5 років.

Аналізуючи показники, проводять їх порівняння.

Формули розрахунків:

Коли Кn > 1,0, то маємо зростання товарообігу, при Кn < 1,0 - зни- ження товарообігу.Розрахунок показника наведено у Таблиці 3

Таблиця 3

Товарообіг аптеки та загальні індекси цін на ЛЗ за 5 років

№ п/п	Показник	Одиниця виміру	Роки
			1	2	3	4	5
11	Товарообіг загальний	тис. грн.	1200	1380	1470	1520	1600
22	Індекс цін	-	-	1,07	1,12	1,10	1,13

Аналіз товарообігу у співставних цінах вимагає переведення показника товарообігу до цін базового року.

Розрахуємо показники:

Товарообіг другого року в цінах першого року=

Товарообіг третього року в цінах першого року=

Товарообіг четвертого року в цінах першого року =

Товарообіг п`ятого року в цінах першого року=

В умовах щорічного зростання цін, перерахунок товарообігу в спів ставних цінах дозволяє об`єктивніше аналізувати цей показник з позиції кількості проданих лікарських засобів і товарів аптечного асортименту. Динаміку товарообігу в діючих та спів ставних цінах можна представити у вигляді графіка на Рис.2 та Таблиці 4

Таблиця4

Динаміка товарообігу аптеки за 5 років в діючих і співставних цінах

№№	Показник	Од.виміру	Роки
			1	2	3	4	5
11	Товароообіг в діючих цінах	грн	1200000	1380000	1470000	1520000	1600000
22	Товарообіг в співставних цінах	грн	1200000	1289720	1226636	1153088	1074114

Рис.2 Динаміка товарообігу аптеки за 5 років в діючих і співставних цінах

Розрахунки середніх показників динаміки товарообігу в спів ставних та діючих цінах наведені нижче:

Середній абсолютний приріст (діючі ціни):

Д=

Тобто в середньому товарообіг щорічно збільшується на 100 000 грн.

Середній коефіцієнт росту(діючі ціни):

К=1,5

Таким чином, в середньому товарообіг щорічно збільшується в 1,5 разів.

Середній абсолютний приріст в спів ставних цінах :

Д=

Тобто у спів ставних цінах товарообіг щорічно зменшується на 31472 грн.

Середній коефіцієнт росту (зниження):

К=0,9877 (98,77%)

Статистична обробка показників товарообігу наведена у Таблицях 5

Таблиця 5

Статистичний обробка показників товарообігу в діючих цінах за 5 років

№ п/п	Рік	Това- рообіг, (грн.)	Абсолютний приріст, ? (грн.)	Коефіцієнт росту, К	Темп росту, Тр (%)	Темп приросту Тп (%)
			базисний	базиний	базисний	базисний
1	І	1200000	-	-	-	-
2	ІІ	1380000	180000	1,15	115	15
3	ІІІ	1470000	270000	1,23	122,5	22,5
4	IV	1520000	320000	1,27	126,67	26,67
5	V	1600000	400000	1,33	133,33	33,33

Тобто, у співставних цінах товарообіг щорічно зменшується на 1,23% (98,177% -100%).

Сутність факторного аналізу товарообігу полягає в оцінці впливу різних факторів на зміну суми товарообігу. Значення показників наведено у Таблиці 6

Таблиця 6

Показники для розрахунку

№	Показники	План	Факт
1	Середньорічна кількість торгового персоналу	25	20
2	Середньрічний виторг на одного торгового працівника	90 000	80 000

Складемо двофакторну модель

:

ТО=nЧq , де

n- це середньорічна кількість торгового персоналу; q-середньрічний виторг на одного торгового працівника.

1)ТО пл.=n(пл.)Чq(пл.)=25Ч90 000=2250000 грн

ТОусл.1= n(ф.)Чq(пл.)=20Ч90 000=1800000 грн

ТОф.= n(ф.)Чq(ф.)=20Ч80 000=1600000 грн

2)ДТО(Дn)=ТОусл.1-ТОпл.=1800000-2250000= -450000 грн

ДТО(Дq)=ТОф.-ТОусл.1=1600000-1800000=-200000 грн

3)ДТО=ТОф.-ТОпл. =1600000-2250000=-650000 грн

Висновок: за рахунок зменшення середньорічної кількості торгового персоналу на 5 чол, товарообіг зменшився на 450 000 грн;за рахунок зменшення середньорічного виторгу одного торгового працівника на 10 000 грн, товарообіг зменшився на 200 000 грн. Загальній вплив факторів на зменшення товарообігу ставить 650 000 грн. Резервами збільшення товарообігу є доведення хоча б до планового рівня показника середньорічної кількості торгового персоналу.

2.2 Аналіз кадрового потенціалу, використання робочого часу, ефективність використання трудових ресурсів та оплати праці

Аналіз забезпечення підприємства трудовими ресурсами виконаємо за допомогою горизонтального та вертикального аналізу чисельності працівників та їх руху.

Одним із найважливіших завдань економічного аналізу є контроль за правильним і ефективним використанням трудових ресурсів.

Умовою виконання виробничої програми, раціонального використання трудових ресурсів є економне ефективне використання робочого часу. Повноту використання трудових ресурсів можна оцінити за кількістю відпрацьованих днів і годин одним робітником за період часу, що аналізується, а також за ступенем використання фонду робочого часу.

Таблиця 7

Аналіз використання робочого часу

Показник	2017	2018	Відхилення
			Абсолютне	Відносне, %
Облікова чисельність робітників	30	27	-3	90
Час, відпрацьований усіма працівниками, год.	32910	27425	5485	83,33
У тому числі надурочно відпрацьований час, годин	90	81	9	90
Відпрацьовано люд.-днів усіма робітниками	4950	4455	495	90
Час, відпрацьований одним робочим, ч.	1097,2	1128	30,8	102,81
Кількість днів, відпрацьованих одним робітником	270	265	-5	98,15
Непродуктивні витрати робочого часу, годин	88	96	-8	109,09
Середня тривалість робочого дня, ч.	6,62	7,9	1,28	119,34

Згідно з таблицею 7., можна зробити висновок, що середня тривалість робочого дня в 2018 році стала вищою, ніж у 2017 році, на 19,34%. Вказана зміна зумовлена збільшенням кількості робочих годин на одного працівника у 2018 році порівняно з 2017 роком на 2,81%, що становило 30,8 годин. Збільшення середнього робочого дня не свідчить про покращення використання робочого часу; це свідчить про збільшення середнього часу, витраченого працівниками на роботу, а не на збільшення фактичних робочих годин. Так, за даними таблиці 2.5, непродуктивні втрати робочого часу мають тенденцію до зростання 9,09%, що матиме негативні наслідки.

2.3 Оцінка стану та ефективності використання основних засобів

Показники динаміки забезпеченості ПП «Сімейна аптека плюс» основними засобами наведено у Таблиці 8 .



Таблиця 8

Динаміка структури основних засобів ПП «Сімейна аптека плюс» в середньому за 2016 - 2018 рр

Найменування основних засобів	2016	2017	2018
	Тис. грн.	%	Тис. грн	%	Тис. грн.	%
Усього засобів:	3242,4	100	3450	100,00	3545	100,00
У тому числі: Машини і обладнання	2200	67,85	2350	68,11	2420	70,14
Інструменти ,прилади і інвентар	1000	30,84	1050	30,43	1068	30,12
Інші	42,4	1,30	50	1,44	57	1,65

Як видно із таблиці 8., за аналізований період (2016-2018 рр.) первісна вартість основних засобів збільшилась із 3272,4 тис.грн до 3545 тис грн, або на 9,3%. В структурі основних засобів найбільшу частку займають машини та обладнання. Їх частка за аналізований період зросла із 67,85 % (2016 р.) до 70,14 % (2018 р.), або на 10 %. Це позитивне явище тому, що інвестиції були вкладені у розвиток машин і обладнання, тобто на впровадження інноваційних технологій у роздрібній торгівлі.

Оцінювання показників стану та ефективності використання основних засобів наведено в Таблиці 9.

Таблиця 9

Аналіз стану та ефективності використання основних

засобів у 2016-2018 рр.

Показник	2016	2017	Відхилення від 2016 р.	2018	Відхилення від 2017 р.
Фондомісткість основних засобів	0,24	0,26	0,20	0,23	-0,03
Фондоозброєність основних засобів	100,7	100,12	0,07	101,79	1,67
Коефіцієнт реальної вартості основних засобів у майні підприємства	0,27	0,27	0,00	0,28	0,01
Коефіцієнт придатності основних засобів	0,55	0,48	-0,07	0,43	-0,05
Фондовіддача основних засобів	3,60	3,80	0,2	4,39	0,59
Рентабельність основних засобів	12,50	14,48	1,98	7,10	-7,38
Коефіцієнт зносу основних засобів	0,47	0,52	0,05	0,57	0,05

Фондомісткість відображає рівень забезпеченості підприємства основними засобами, і з розрахунків видно, що в 2018 , порівняно з 2017, році цей рівень зменшився на 0,03. Рівень фондоозброєності збільшився в порівнянні з 2017 роком на 1,67, тобто в 2017 році на одного працівника припадало 100,12 тис. грн. основних засобів, а в 2018 році - 101,79 тис. грн., оскільки, незважаючи на зростання балансової вартості, збільшилася кількість працівників підприємства. Коефіцієнт реальної вартості основних засобів у майні підприємства показує питому вагу залишкової вартості основних засобів у загальній вартості майна підприємства і вона у 2018 році дорівнювала 0,28, а це на 0,01 більше, ніж в попередньому році. Загалом можна сказати, що підприємство забезпечене основними засобами і даний коефіцієнт відповідає нормативному значенню.

Коефіцієнт зносу основних засобів збільшився в 2018 році до 0,57, тобто рівень зносу основних засобів в 2018 році порівняно з 2017 роком збільшився на 0,05, це є негативним явищем, підприємству необхідно знижувати даний показник оскільки нормативним є значення менше 0,5. Коефіцієнт придатності основних засобів (0,43) в 2018 році показує, що значна частина основних засобів є придатною для експлуатації, і з розрахунків видно, що ця частина в 2018 році зменшилась на 0,05. Даний коефіцієнт є в нормі.

Фондовіддача в 2018 році мала тенденцію до зростання, а рентабельність в 2018 році мала тенденцію до спаду. Так, сума чистого доходу від реалізації на одну гривню основних засобів збільшилася у звітному періоді на 0,59, а рентабельність основних засобів зменшилася (14,48% в 2017 році і відповідно 7,1 у 2018 році). Зменшення показників рентабельності говорить про те, що в 2018 році основні засоби використовувалися менш ефективно, ніж в 2017 році. Отже, найбільш активну частину основних засобів складає обладнання, використання як...