Обліково-інформаційне забезпечення стратегічного розвитку аграрної сфери

Размещено на http://www.allbest.ru/

Обліково-інформаційне забезпечення стратегічного розвитку аграрної сфери

Т. О. Гуренко, кандидат економічних наук

Анотація

У сучасних умовах успішна діяльність аграрного сектору повинна забезпечуватися результативною системою управління і ефективною системою обліково-інформаційного забезпечення. Підвищення потреби у структурованій системі взаємодії між суб'єктами підприємницької діяльності, боротьба на регіональних, державних (внутрішніх) і світових продовольчих ринках, постійне збільшення економічних, екологічних, соціальних та інших ризиків, відсутність єдності між економічними, соціальними та екологічними аспектами потребують формування нових підходів до управління на основі збалансованої та доцільної облікової інформації.

Метою дослідження є розкриття значимості обліково-інформаційного забезпечення для подальшого обґрунтування стратегії розвитку аграрної сфери. У статті розкрито основні підходи до формування системи менеджменту як цілісності, визначені види облікової інформації з точки зору цінності для управління, зазначені ключові проблеми аграрного сектору економіки та його обліково-інформаційне забезпечення. Отже, відсутність чіткої та неупередженої облікової інформації, розбалансованість в галузевій структурі аграрного сектору економіки ослабили системні фактори забезпечення конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції та продовольства як в Україні, так і за її межами, що і потребує подальшого дослідження. обліковий інформаційний аграрний

Ключові слова: облік, інформація, обліково-аналітичне забезпечення, аграрний сектор, ризики

Актуальність. З кожним роком доступ до різноманітної інформації стає все більш ширшим і доступнішим. Поряд із загальною економічною

інформацією набирає масштабності облікова інформація. Це дає можливість підприємствам та різним бізнесовим структурам формувати думку про діяльність підприємства в цілому та окремо про конкурентів, контрагентів, інвесторів тощо. Основою економічного розвитку країни та основним джерелом забезпеченості населення продовольством є аграрний сектор. Як зазначено в Стратегії розвитку аграрного сектору економіки України на період до 2020 року, «аграрний сектор України з його базовою складовою, сільським господарством, є системоутворюючим у національній економіці, формує засади збереження суверенності держави, продовольчу та у визначених межах економічну, екологічну та енергетичну безпеку, забезпечує розвиток національної економіки та формує соціально- економічні основи розвитку сільських територій. [3]

Як зазначалося раніше в наших дослідженнях, інституціонально- ринкова складова повинна бути сформована на принципах гармонійної збалансованості усіх її елементів з орієнтацією на забезпечення конкурентоспроможності аграрної галузі як системної цілісності. Важливим в системі збалансованості інституціональної інфраструктури повинна бути встановлена рівноважність відносин міри і гармонії, що не дотримується в розвитку соціально-економічних утворень аграрного сектора економіки. У розрізі регіонів існує великий розмір варіації в рівнях розбалансованості галузей та у внутрішньогалузевих структурах. [4, с. 147]

Отже, як і інші організаційні структури, аграрні підприємства не менше, а то й більше, потребують збалансованого обліково-інформаційного забезпечення для покращення своєї діяльності та обґрунтування власного стратегічного розвитку. Тому дані дослідження направлені на поглиблене вивчення даного питання.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Сучасні дослідження направлені на критичне переосмислення пріоритетів менеджменту та формування інформації в бухгалтерському обліку. Велика кількість інформації, її розподіл, фільтрування потребують великої уваги. Питанню обліково- інформаційного забезпечення присвячена значна частина наукових досліджень. Різні аспекти обліково-інформаційного забезпечення стратегічного менеджменту аграрної сфери розглянуті у працях багатьох науковців: С. Ф. Голова, О. Д. Гудзинського, З. В. Гуцайлюка, В. М. Жука, Г. Г. Кірейцева, С. Ф. Легенчука, І. І. Криштопи, А. А. Пилипенка, М. С. Пушкаря, П. Т. Саблука, С. М. Судомир, М. В. Шумейко та ін.

Напрацювання багатьох вчених є глибокими і суттєвими, потреби в інформації різних видів постійно зростають, що дає можливість ще більш уваги приділяти питанню обліково-інформаційного забезпечення обґрунтування стратегії розвитку аграрної сфери.

Мета дослідження - визначення концептуальних підходів до побудови розкриття значимості облікової інформації та зазначення основних вимог щодо обліково-інформаційного забезпечення для подальшого обґрунтування стратегії розвитку аграрної сфери.

Матеріали і методи дослідження. У процесі роботи застосовувались наступні методи пізнання: ретроспективного аналізу, групування, порівняння, наукової абстракції, індукції та дедукції, аналізу і синтезу тощо.

Результати дослідження та їх обговорення. Інформація в усі часи мала цінність. Вона залежала від потреб різних верств населення, історичного періоду, часу, місця, культурних цінностей, специфіки виробництва тощо. З часом набули розвитку такі поняття як «обліково- аналітичне забезпечення», «обліково-сервісне забезпечення», «обліково- інформаційне забезпечення». Різна інформація повинна працювати не тільки на потреби сьогодення, а й впливати на обґрунтування стратегії розвитку підприємств.

Необхідно розуміти, що облік - це сфера обслуговування управління (менеджменту); це сервіс, який дає можливість управлінцям різних рівнів своєчасно приймати відповідні рішення як теперішнього (історичного), так і стратегічного характеру. Як зазначав В.Ю. Царук, інформація є визначальним чинником, що характеризує рівень безпеки аграрного бізнесу. Висока проінформованість керівників та менеджерів про бізнес-процеси та загрози дозволяє мінімізувати ризики та забезпечити конкурентні переваги [6, с. 282].

Процес, за допомогою якого менеджери (управлінський персонал різних рівнів) здійснюють довгострокове керування підприємством, визначають специфічні цілі діяльності, розробляють стратегії для досягнення цих цілей, враховуючи всі релевантні зовнішні та внутрішні умови, а також забезпечують виконання розроблених відповідних планів, які постійно розвиваються і змінюються, створюють таку систему як стратегічне управління. Тобто, виникнення одного із підвидів обліково-аналітичної системи, такого як стратегічний управлінський облік, виявилось зручною та корисною, оскільки він дозволяє зосередитись на стратегічних перспективах діяльності підприємства. У процесі стратегічного управління важливо зрозуміти роль та місце стратегічного управлінського обліку.

Керівництво постійно потребує інформації особливого, а то й специфічного характеру для здійснення функцій планування, прийняття різних управлніських рішень та контролю. Облікова інформація повинна відповідати особливостям інформаційних запитів користувачів. Вона є індивідуальною, унікальною, визначеною тільки потребами періоду запиту і не потребує приведення її у відповідність із процесуальними нормами підготовки фінансових звітів. Тобто, інформація завжди розрахована не тільки на внутрішніх, але й на зовнішніх користувачів. Так, наприклад, працівники у свою чергу зацікавлені в інформації щодо прибутковості та стабільності діяльності підприємства, здатності підприємства забезпечувати вчасну і оптимальну оплату праці, постійність роботи та зайнятість. Узагальнення інформації про ресурси компанії, результати її діяльності потребують зовнішні користувачі. Така інформація ними буде використана у разі прийняття рішень про інвестиції, надання кредитів, укладанні контрактів тощо.

Аграрний сектор завжди був, є і залишається об'єктом уваги фахівців різних рівнів. Різноманітність спеціальностей (посад), різних видів діяльності потребує постійної інформації стосовно потреб спеціалістів різних рівнів виробництва та управління. Тому правильність, точність і суттєвість інформації, яка накопичується в обліку та вміння вірного її застосування відіграє важливу роль у діяльності підприємства. За результатами досліджень Р.Ф. Бруханський визначив три базові проблеми практичного застосування моделі обліково-аналітичного забезпечення потреб стратегічного управління в аграрних підприємствах України: інформаційне забезпечення прийняття рішень відбувається за умов відсутності науково обґрунтованих вимог і підходів до формування інформації стратегічного характеру; значна частина інформації, що стосується зовнішньої сфери діяльності аграрних підприємств є неповною та неточною; домінування політичних аспектів регулювання ринку в Україні нівелює класичні закони економічного розвитку [1, с. 12].

Нажаль звуженість інтересів не дає можливість обліковим працівникам розкривати інформаційне забезпечення для структурних підрозділів. Обліковець повинен розуміти потреби менеджерів, економістів, фінансистів, агрономів, зоотехніків тощо. Також, Р.Ф. Бруханський зазначає, що система обліково-інформаційного забезпечення стратегічного менеджменту повинна враховувати специфіку аграрного виробництва та реальні соціально-економічні умови вітчизняного бізнесу: диспаритет цін на промислову та сільськогосподарську продукцію; недостатність державної підтримки, стимулювання і захисту вітчизняних товаровиробників; надто дорогі кредитні ресурси; низький рівень соціально-економічного розвитку сільських територій; незначна платоспроможність внутрішнього попиту на сільськогосподарську продукцію; нестабільність каналів збуту продовольства; інфляційні процеси; виникнення екологічних проблем сучасного агропромислового виробництва [1, с. 15].

Тому, кожне підприємство повинно враховувати ризики, які виникають у процесі господарської діяльності. Це можуть бути ризики:

виробництва - кліматичні умови, попит на продукцію (для сільського господарства притаманним є виробництво одного або декількох видів продукції, тобто відсутність асортименту), нестабільність каналів збуту та сегментів ринку, виробничі потужності, простої, кваліфікація кадрів;

сезонності - нерівномірність використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів;

властивості готової продукції: одна частина виробленої сільськогосподарської продукції використовується, як готова продукція для реалізації (майбутній дохід), а інша - використовується як матеріальні ресурси у складі оборотних активів у вигляді виробничих запасів (насіння, корми тощо).

Отже, облікова інформація повинна носити не тільки історичний характер, а й мати стратегічний напрямок. Співпраця з різними структурними підрозділами дає можливість системі управління використовувати облікові дані в якості розрахунку планів на майбутнє з деяким урахуванням ризиків та їх значним зменшенням. Але, облікова інформація найчастіше може носити і змінний характер для потреб управління:

- виробництво нового виду продукції: часткова заміна видів матеріальних ресурсів, затрати на оплату праці, пально-мастильні матеріали;

розширення сфери обслуговуючого, допоміжного та переробного видів виробництв або створення нової сфери діяльності - розрахунок додаткових матеріальних витрат, витрати на нові кваліфікаційні кадри тощо;

непередбачені витрати (псування обладнання, стихійне лихо, штрафи тощо).

Отже, облікову інформацію можна поділити на певні види. Це може бути основна облікова інформація, облікова інформація, яка носить тимчасовий (періодичний) характер та інформація, яка не є суттєвою і перевантажує загальну обліково-інформаційну базу (табл. 1).

1. Види облікової інформації

Як зазначав Ф.Ф. Бутинець «... на даний момент залишаються актуальними для України питання, коли незначна кількість власників контролює все національне багатство держави. У таких умовах раціональна організація бухгалтерського обліку повинна забезпечити прозорість інформації щодо співвідношення розподілу доходів між роботодавцем і працівниками, адже власники підприємств повинні дбати про народ і державу, що має відображати відповідна облікова інформація. Соціальна відповідальність передбачає вирішення проблем екології, здоров'я, зайнятості населення, інтелектуального розвитку, медицини, якості продуктів та послуг і якості життя в цілому». [2, с. 14] Це, в свою чергу, означає, що в країні немає обліково-економічного виховання, відсутність якого призводить до відсутності бажаних результатів.

Аграрна сфера повинна ставити за мету бажання вижити, мати певну стабільність, самовдосконалюватися, планувати отримання прибутку для свого розвитку. Отже, стратегічні завдання повинні включати часовий інтервал, спосіб досягнення цілі, кінцеву межу, а для цього необхідно налагодити систему обліково-інформаційного забезпечення між усіма структурними підрозділами підприємства.

Важливим є визначення суттєвих проблем розвитку аграрного сектору, основних об'єктів інформаційного забезпечення його стратегічного розвитку та шляхи обробки інформації (табл. 2).

2. Ключові проблеми аграрного сектору економіки

Тому, продумане формування обліково-інформаційного забезпечення, кваліфіковане його використання під час аналізу, стану та оцінці проблем створюють можливість підприємствам зробити вірні висновки про сучасний стан їх діяльності та здійснити прогнози на середньо- строкове стратегічне управління.

Висновки і перспективи

Одні й ті ж господарські операції (наприклад, виготовлення продукції, реалізація продукції, надання послуг тощо), які здійснює підприємство, працівники структурних підрозділів розглядають із різних точок зору. Так, наприклад, технічний відділ займається виробничим процесом; фінансовий відділ забезпечує планування і організацію фінансів, регулювання доходів і витрат, стимулювання кінцевих результатів виробництва; відділ маркетингу забезпечує аналіз ринку та дбає про продаж виготовленої продукції; юридична служба оформляє договори з контрагентами підприємства; бухгалтерія реєструє та узагальнює факти господарської діяльності; програмісти забезпечують впровадження в господарський процес комп'ютерних програм та ін. Але нажаль, дані відділи і служби працюючи на одне підприємство, не співпрацюють в системі, що знижує їх результативність щодо ефективного ведення господарської діяльності.

Можна підтримати думку науковців, що найефективніші рішення, найдієвіші справи можливі лише за умови злагодженої співпраці всіх служб, а співпраця не завжди виходить, оскільки люди не можуть говорити однією мовою, а тому часто не розуміють один одного. Це зумовлено тим, що на підприємстві ігнорується найбільш інформаційно багата та інформаційно насичена мова - бухгалтерський облік, який доступний для розуміння тільки тим, хто називає себе бухгалтером, хто вивчив його основи, хто розуміє його значення. [2, с. 10]

Таке непрофесійне відношення до співпраці, отримання і обробки інформації створює передумови прийняття управлінським персоналом неякісних управлінських рішень. Такими можуть бути:

опрацювання великого обсягу рішень, що приймаються керівниками (відсутність часу на більшу частину їх вирішення);

дублювання завдань для різних відділів та відсутність збалансованості між поставленими завданнями;

зміна завдання та трансформація мети рішення у процесі його руху від вищих ланок управління до нижчих (і навпаки);

відсутність взаємозв'язку між відділами і службами;

встановлення термінів для виконання роботи, які унеможливлюють вчасне вирішення поставлених задач;

недостатня інформаційна забезпеченість управлінського персоналу для прийняття інноваційних та стратегічних рішень;

прийняття рішень без урахування можливих ризиків, що ускладнює подолання непередбачених наслідків.

Тому, для чіткого обґрунтування стратегічного розвитку аграрної сфери необхідно:

формування системи складових управління підприємством як цілісності;

збалансованість системи обліково-інформаційного забезпечення між різними відділами і службами підприємства;

налагодження системи контролю за якістю і строками надходження, обробки та передачі облікової інформації.

Список використаних джерел

Бруханський Р.Ф. Актуалізація стратегічних векторів обліково- аналітичного забезпечення системи управління аграрних підприємств України. Український журнал прикладної економіки. 2016. Том 1. № 1. С. 11 - 21.

Бутинець Ф.Ф. Що дає господарю бухгалтерський облік? Міжнародний збірник наукових праць. 2017. Вип. 2(5). С. 4 - 17. URL: http://pbo.ztu.edu.ua/ article/viewFile/103443/98681 .pdf

Про схвалення Стратегії розвитку аграрного сектору економіки України на період до 2020 року: схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 р. № 806-р. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/806-2013- %D1%80

Система менеджменту інституціональної трансформації економіки України (теоретико-методологічний аспект). / За заг. ред. О.Д. Гудзинського. К.: тОв «Аграр Медіа Груп», 2012. 771 с.

Гудзинський О.Д., Судомир С.М., Гуренко Т.О. Теоретико-методологічні засади результативного управління розвитком підприємств: К.: ЦП «Компринт», 2017. 404 с.

Царук В. Ю. Бухгалтерський облік у системі стратегічного управління аграрним підприємством. Економічний аналіз: зб. наук. праць. 2017. Т. 27. № 1. С. 280 - 285.

Размещено на Allbest.ru