Аудит фінансових інвестицій
Теоретичні основи основних засобів та порядок нарахування амортизації. Нормативно-правове регулювання аудиту амортизації основних засобів. Організація та методичні основи аудиту амортизації основних засобів. Напрями удосконалення аудиту амортизації.
| Рубрика | Бухгалтерский учет и аудит |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 03.08.2020 |
| Размер файла | 176,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Вступ
На сьогодні однією із головних проблем економіки України є подолання спаду виробництва на вітчизняних підприємствах та підтримання нормального відтворювального процесу в усіх його ланках. Основним завданням підприємств є підвищення ефективності використання матеріально-технічної бази підприємства в умовах сильної нестачі інвестиційних ресурсів. Найважливішою складовою матеріально-технічної бази є основні засоби.
Від точного та раціонального обліку яких залежить подальший процес відтворення, оновлення, поповнення та в кінцевому результаті - забезпеченість підприємства конкурентоспроможними, сучасними засобами праці. Розвиток даного напряму економіки залежить, насамперед, від своєчасного отримання достовірної, надійної та повної обліково-економічної інформації.
У зв'язку із цим, зростає роль і значення обліку основних засобів як важливішої функції управління підприємством. Наявний порядок організації обліку операцій із основними засобами не дає змоги в повній мірі проводити аналіз ефективності утримання та використання цих активів, оскільки не забезпечує необхідною інформацією систему управління підприємством. Нечіткість нормативно-правового регулювання, численні зміни правової бази сприяли перекручуванню сутності основних засобів, відсутності взаємозв'язку між фінансовим та податковим обліком, що призвели до неоднозначного сприйняття фахівцями інформації про основні засоби. Вищенаведене зумовлює актуальність теми дослідження.
Проблеми нарахування зносу та амортизації основних засобів та нематеріальних активів в обліку та аудиті, є в центрі уваги таких науковців, як Н. М. Алпатова, О. В. Бондар, С. Ф. Голов, В. О. Парнюк, Ю. І. Стадницький, Н. М. Ткаченко, Л. М. Чернелевський та ін. Але незважаючи на наявні багаторічні напрацювання а також науковий досвід з питань аудиту нарахування зносу та амортизації основних засобів, нематеріальних активів, велика кількість питань залишаються невирішеними та потребують подальшого вивчення, дослідження і вдосконалення.
Предметом дослідження виступає аудит амортизації основних засобів.
Об'єктом дослідження є проведення аудиту амортизації основних засобів на ВАТ «Херсон - Меблі».
Метою курсової роботи є дослідження і аналіз аудиту в галузі амортизації основних засобів.
Відповідно до мети завданнями роботи є:
1. Розглянути теоретичні основи основних засобів, та порядок нарахування амортизації
2. Розглянути теоретичні засади та нормативно-правове регулювання аудиту амортизації основних засобів
3. Організація та методичні основи аудиту амортизації основних засобів
4. Дати загальну характеристику діяльності ВАТ «Херсон - Меблі»
5. Охарактеризувати організаційні основи та планування аудиту амортизації основних засобів ВАТ «Херсон - Меблі»
6. Розкрити методологічні аспекти проведення аудиту амортизації основних засобів та нематеріальних активів ВАТ «Херсон - Меблі»
7. Узагальнити результати аудиту амортизації основних засобів ВАТ «Херсон - Меблі»
8. Визначити напрями удосконалення аудиту амортизації основних засобів
Методами дослідження. Методичні й теоретичні основи дослідження ґрунтуються на діалектичному методі пізнання соціально-економічних явищ, комплексному підході до їх аналізу, системності в осмисленні понятійного апарату комплементаризму; сучасних напрацюваннях вітчизняних та іноземних учених у сфері стратегічного менеджменту, а також сучасних інформаційних технологій у системах прийняття рішень.
У процесі дослідження залежно від конкретних цілей і завдань використано: методи монографічного та порівняльного аналізу - для дослідження сучасного стану функціонування підприємств металургійної галузі; методи наукового абстрагування та системного аналізу - для опису об'єкта дослідження та комплексу завдань, що розв'язуються; методи багатовимірного аналізу - для оцінки міжгалузевої взаємодії та інші.
Інформаційно-емпіричну базу дослідження склали наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених, фахівців у галузі аудиту амортизації основних засобів, стратегічного управління, управління розвитком, нормативно- законодавча база України у сфері господарських відносин, статистичні щорічники України, літературні джерела періодичних наукових видань, засоби масової інформації, аудит амортизація основний засіб
Інтернет-ресурси. Репрезентативність емпіричної бази із застосуванням аналітичного інструментарію забезпечує високу достовірність теоретико-методичних результатів дослідження й обґрунтованість його прикладних рекомендацій і висновків.
Інформаційна база дослідження є нормативно-правові та законодавчі акти з регулювання та розвитку конкуренції, офіційні матеріали Міністерства Фінансів України, Антимонопольного комітету України, статистична звітність, наукові статті, матеріали науково-практичних конференцій і семінарів, інформація з мережі Internet.
1. Теоретичні та методичні основи аудиту амортизації основних засобів
1.1 Сутність та характеристика основних засобів, та порядок нарахування амортизації
Активи підприємства в бухгалтерському обліку діляться на оборотні і необоротні. Необоротні активи це ті, що використовуються протягом тривалого часу з певною метою. До таких активів відносяться основні засоби (надалі ОЗ) та інші матеріальні необоротні активи, малоцінні необоротні матеріальні активи і нематеріальні активи.
ОЗ являють собою сукупність матеріально-речовинних цінностей, що використовуються в якості засобів праці. Вони діють у натурально-речовинній формі, багаторазово використовуються в процесі виробництва і переносять свою вартість на виготовлений продукт частинами. Водночас, не всі засоби праці відносяться до основних засобів. В окрему групу виділяються нематеріальні активи і малоцінні необоротні матеріальні активи.
Бухгалтерське визначення основних засобів відрізняється від політ-економічного і податкового. Методологічні основи і визначення основних засобів надане в П(С)БО 7 «Основні засоби».
Основні засоби - це матеріальні активи, що підприємство утримує із метою використання в процесі виробництва або постачання продукції, надання послуг, здачі в оренду або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання яких більш 1 року (або операційного циклу, якщо він перевищує 1 рік) [2].
Виходячи з даного визначення, існує тільки один критерій при віднесенні об'єкта до основних засобів - термін служби.
Для розмежування ОЗ і малоцінних необоротних матеріальних активів, термін служби яких більш 1 року в наказі про облікову політику керівництвом підприємства повинен бути обраний критерій. На сьогоднішній день більшість підприємств зазначило грошовий критерій з урахуванням фактора істотності.
Виходячи із зазначених особливостей основних засобів, перед їх обліком стоять певні завдання:
1. контроль збереженості і наявністю ОЗ;
2. правильне числення амортизації (зносу) ОЗ;
3. контроль за поточними витратами, пов'язаними з ремонтами і забезпеченням працездатності ОЗ;
4. контроль за ефективністю використання ОЗ і виявленням непотрібних і недіючих.
Підприємства різних потужностей оснащуються основними засобами відповідно до особливостей технології, організації, об'єму і специфіки продукції, робіт і послуг.
Податкова класифікація об'єктів ОЗ максимально наближена до їх класифікації в бухгалтерському обліку. Так, відповідно до п.п. 138.3.3 ПКУ ОЗ та інші необоротні матеріальні активи класифікуються за 16 групами. А всередині кожної із цих груп ведеться пооб'єктний облік матеріальних цінностей Враховуючи це, для класифікації ОЗ потрібно орієнтуватися передусім на П(С)БО 7, ПКУ, а також профільні нормативні акти. А різного роду класифікатори слід застосовувати як загальний орієнтир за умови, що їх положення не суперечать чинному законодавству.
Детальну інформацію про класифікацію ОЗ та інших необоротних матеріальних активів у бухгалтерському і податковому обліку для зручності представимо (Див. додаток А)
Вартість виробничих потужностей адекватна функціональній (виробничій) корисності предметів протягом усього строку їх експлуатації (тобто періоду, протягом якого майно, що відноситься до основних засобів, здатне виконувати функції, що приносять прибуток їх власнику).
Відповідно з принципами бухгалтерського обліку вартість виробничих потужностей повинна рівномірно розподілятися протягом передбаченого строку їх експлуатації шляхом розподілу (списання) на звітні періоди, протягом яких ці потужності будуть мати виробничу корисність (знос). Його мета - розподілити вартість матеріальних активів довгострокового використання на витрати протягом передбаченого строку експлуатації на основі застосування систематичних і раціональних записів, тобто це процес розподілу, а не оцінки. У наданому визначенні існує кілька значних моментів:
По-перше, усі матеріальні активи довгострокового використання, крім землі, мають обмежений строк експлуатації. Внаслідок обмеженості строку служби вартість цих активів повинна розподілятися на витрати протягом усіх років їх експлуатації. Двома головними причинами обмеженості строку служби активів є фізичний та моральний знос (застаріння).
Під фізичним зносом розуміють поступову втрату основними засобами своєї первісної споживної вартості, що відбувається не лише у процесі їх функціонування, але й при їх бездіяльності (зруйнування від зовнішніх впливів, атмосферного впливу, корозії). Фізичний знос ОЗ залежить від якості основних засобів, їх технічної удосконаленості (конструкції, виду та якості матеріалів, якості побудови будинків та монтажу верстатів); особливостей технологічного процесу (величина швидкості та сили різання, подачі тощо); по часу їх дії (кількість днів праці на рік, змін у добу, годин праці у зміну); ступеню захисту ОЗ від зовнішніх умов (спеки, холоду, вологості, атмосферних опадів); якості догляду за ОЗ та їх обслуговування, від кваліфікації робітників та їх відношення до основних засобів.
Фізичний знос відбувається нерівномірно навіть по однаковим елементам основних засобів. Розрізняють повний та частковий знос ОЗ. При повному зносі діючі фонди ліквідуються та замінюються новими (капітальне будівництво та поточна заміна зношених основних засобів). Частковий знос виправляється за допомогою ремонту. Але все ж таки і кожна будівля, і кожна машина повинна прийти до непотребу. Необхідність амортизації не може бути виключена регулярним ремонтом [5].
Моральний знос - це зменшення вартості машин та обладнання під впливом скорочення суспільно необхідних витрат на їх відбудову (моральний знос першої форми); зменшення їх вартості у результаті введення нових, більш прогресивних економічно ефективних машин та обладнання (моральний знос другої форми). Під впливом цих форм морального зносу основні засоби стають відсталими по своїй технічній характеристиці та економічної ефективності [3].
У сучасних умовах все більше значення приймає облік морального зносу. Поява нових, більш сучасних видів обладнання по підвищеною виробністю, покращеними умовами обслуговування та експлуатації часто робить економічно доцільно заміну старих основних засобів ще до їх фізичного зносу. Несвоєчасна заміна морально застарілих основних засобів призводить до того, що на них виробляється більш дорога та гіршої якості продукція у порівнянні з виготовляє мою на більш удосконалених машинах та обладнанні. А це зовсім недопустимо в умовах ринкової конкуренції.
Бухгалтера звичайно не роблять різниці між фізичним і моральним зносом, їх цікавить строк експлуатації основних засобів, не дивлячись на можливий строк їх служби.
По-друге, термін “амортизація”, що використовується в обліку, розуміється ні як фізичний знос або зниження ринкової вартості об'єкту протягом даного часу, а як списання вартості виробничих активів протягом часу їх корисного функціонування[5]. Термін застосовується для відображення поступового списання вартості основних засобів на витрати.
По-третє, амортизація не є процесом оцінки вартості. Бухгалтерські записи ведуть відповідно з принципами визначення собівартості; таким чином, вони не можуть служити індикатором зміни рівня цін. Навіть якщо у результаті вигідної угоди та специфічних особливостей кон'юнктури ринкова ціна будови або іншого активу може піднятися, не дивлячись на це амортизація повинна продовжувати нараховуватися, бо є слідством розподілу раніше понесених витрат, а не оцінки.
В основі діючої зараз в Україні системи амортизації лежить ідея поступової заміни самого об'єкту що амортизується, його відтворення, тобто відтворення зношених фондів, а не створення вільних грошових коштів для розвитку його виробничої бази. Прийнятий у П(С)БО №7 термін амортизації суперечить прийнятій у світовій практиці концепції амортизації, згідно з якою амортизація вважається не оцінкою або способом відновлення ОЗ (тобто мета відрахувань не зводиться строго до відновлення активу), а лише методом розподілу витрат на придбання активу (або будь-якої іншої прийнятої за базову вартість) по рокам строку його служби. Сучасна українська концепція амортизації була у свій час охарактеризована як “натуралістична”, що направлена на відновлення основних засобів у натуральній формі.
У класичному розумінні амортизація представляє собою відновлення грошових коштів підприємства, які воно витратило, придбаючи або створюючи довгострокові активи. Такі активи переносять свою вартість на готовий продукт частинами залежно від періоду фізичного та морального зносу.
Активи, що амортизуються, в принципі призначені для використання більш ніж у одному виробничому періоді. Вони мають обмежений час корисного функціонування, протягом якого підприємство використовує їх у виробництві або для поставки товарів (послуг), здавання в оренду або для адміністративних цілей.
Оскільки витрати на ОЗ представляють собою відкладені витрати у діяльності підприємства, що реалізуються по мірі продажу продукції (послуг), амортизація виступає як розподілена на кілька фіскальних періодів ціна (або будь-яка оцінка, що прийнята за базову) основних засобів. Амортизаційні відрахування є формою використання подібних активів та включення їх використаних частин, що перейшли із складу активу у склад собівартості, у частину, що відіймається з валового прибутку підприємства.
З моменту введення у США податку на прибуток у 1909 р. податкові правила передбачають розумну (обґрунтовану) знижку для вартості, що амортизується, що виключається з доходу до розрахунку податку. Амортизація у даному випадку розуміється не як відрахування для фінансування відновлення активу або його оцінки. Амортизацією вважається розміщення витрат або іншої базової оцінки дотикового активу (групи активів) систематичним та раціональним способом. Це процес розміщення, а не оцінки. Надане пояснення спирається на звіт про фінансові результати, у якому проти доходів облікового періоду виставляються минулі витрати, у тому числі одна з їх частин - амортизаційні відрахування.
Друга концепція амортизації як способу зменшення вартості активу (між двома моментами часу) з метою заміни його у майбутньому виходить з балансу підприємства, де такий актив з кожним роком відображається по все меншій вартості. Ця оцінка носить назву «книжкової», або бухгалтерської.
Різниця між двома наданими підходами можна краще зрозуміти з точки зору амортизаційної політики самого підприємства. В одному випадку власник підприємства хоче адекватно відобразити витрати періоду з метою правильного розрахування оподатковуємого прибутку, тобто частини валового доходу, що звільнюється від собівартості (концепція “розміщення витрат”); у другому отримати амортизаційний фонд (резерв) з єдиною метою - відновити розглядаємий актив у майбутньому (концепція “втрати вартості”). Реально можна простежити три виробничих ефекти одноразово: накопичення витрат, оцінка та відновлення. Особлива увага повинна приділятися першому з них, щоб полегшити для підприємства використання звільнених від оподаткування грошових коштів. Важливо не те, буде чи ні відновлений актив у майбутньому, а те, чи дозволено підприємству окупити зроблені у свій час інвестиції в капітальні активи. Тому, наприклад, Міжнародний стандарт №4 “Облік амортизаційних відрахувань” зобов'язує списувати амортизацію (тобто нарахування суми зносу активів протягом передбаченого строку корисного використання) за кожний обліковий період прямо чи опосередковано у зменшення доходу на систематичній основі.
Амортизаційні відрахування - частина виробничого капіталу, що переходить у форму товарного, або частина вартості основних засобів, що поступає з виробництва в обіг. Для будь-якого підприємства амортизаційні відрахування представляють собою спосіб поступового повернення іммобілізованих коштів у зворотні [5].
Неможливо визначити, на які цілі підприємство направляє суми амортизаційних відрахувань, що попали у зворотні кошти. Вони починають власний рух, не пов'язаний з ОЗ, на які вони нараховуються. Вони можуть бути вкладені у ті ж самі або інші необоротні активи, а також у інші види зворотних засобів. Податкові органи повинні цікавитися виключно розміром амортизаційних відрахувань, а не їх подальшим використанням.
1.2 Теоретичні засади та нормативно-правове регулювання аудиту амортизації основних засобів
Аудит як форма інтелектуальної діяльності має деякі особливості організації та методики проведення. Міжнародні асоціації бухгалтерів та аудиторів узагальнили досвід організації та методики обліку й аудиту в країнах з різними формами власності та господарювання у вигляді міжнародних норм аудиту (МНА), які у визначеній мірі можуть виконувати функції стандартів з обліку та аудиту.
Стандарти аудиту -- це загальні керуючі матеріали для допомоги аудиторам у виконанні їхніх обов'язків з аудиту. В них наведено професійні вимоги до якості (компетентність, незалежність, об'єктивність) аудитора та аудиторських висновків і доказів. Метою складання стандартів аудиту є встановлення загальних правил аудиторської діяльності з організації та методики проведення. В практиці аудиторської діяльності в Україні необхідно користуватися міжнародними та національними стандартами, нормативними документами з організації та методології бухгалтерського обліку та фінансово-господарського контролю, що використовуються у вітчизняній практиці [15]..
До основних принципів норм аудиту належать:
- цілісність, об'єктивність і незалежність, конфіденційність, знання та компетентність;
- правила використання результатів роботи інших аудиторів;
- документальне оформлення, планування, отримання доказів аудитором;
- перевірка систем внутрішнього контролю та обліку;
- аналіз висновків аудитора та складання ним звіту.
Аудиторська палата України з метою регламентування правил та порядку проведення аудиту і виконання аудиторських послуг розробляє національні стандарти аудиту. Вони базуються на законодавстві України про аудиторську діяльність та міжнародних нормах аудиту, а також професійній термінології, прийнятій у світовій практиці.
Правові та організаційні основи аудиторської діяльності в Україні регламентуються законодавством, а також нормативними актами про сертифікацію спеціалістів з аудиту та ліцензування їхньої діяльності.
Проводячи аудит ОЗ необхідно користуватися наступними основними нормативними документами, діючими в Україні, та які повинні застосовувати на всіх підприємствах при організації бухгалтерського обліку:
1. Закон України «Про бухгалтерський облік и фінансову звітність» № 996-XIV від 16.07.99 -- визначаються загальні принципи ведення бухгалтерського обліку.
2. План рахунків бухгалтерського обліку підприємств, організацій і закладів, затверджений наказом Міністерства фінансів України № 291 от 30.11.99.
3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджені наказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.99.
4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затверджений наказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.99.
5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», затверджений наказом Міністерства фінансів України № 87 від 31.03.99.
6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджений наказом Міністерства фінансів України № 92 від 27.02.2000.
7. Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків, затверджена наказом Міністерства фінансів України № 69 овід 11.08.94 р.
8. Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затверджене наказом міністерства фінансів України № 88 від 24.05.95.
9. Наказ міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку» № 352 от 29.12.95.
10. Інструкція «Про порядок визначення розмірів збитків від крадіжок, недостачі, знищення (пошкодження) матеріальних цінностей», затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 116 від 22.01.96.
Правові та організаційні основи аудиторської діяльності в Україні регламентуються законодавством, і нормативними актами про сертифікацію фахівців з аудиту та ліцензування їхньої діяльності. Норми аудиту передбачають основні принципи виконання аудиторських робіт, але не є методиками чи інструкціями до застосування методичних прийомів та притаманних їм процедур аудиту.
Застосування міжнародних і національних норм аудиту сприяє поліпшенню якості контролю і активізації діяльності суб'єктів підприємства та достовірності відображення її в бухгалтерському обліку і звітності.
1.3 Організація та методичні основи аудиту амортизації основних засобів
Основною метою аудиту є формування професійної думки аудитора щодо достовірності первинних даних про факти господарського життя, повноти та своєчасності відображення цих даних в обліку, правильності ведення обліку відповідно до вимог бухгалтерських стандартів і складання на основі даних фінансової звітності.
Взагалі мету проведення аудиту можна, сформулювати як вирішення конкретних завдань, які визначаються законодавством, системою нормативного регулювання аудиторської діяльності, договірними зобов'язаннями аудитора і клієнта. Виходячи з мети аудиту а також основних завдань, які аудитор ставить в ході перевірки можна сказати, що не менш важливою темою для здійснення аудиту є аудит амортизаційних відрахувань, оскільки від правильного нарахування якого залежить:
· правильність відображення зносу і залишкової вартості необоротних активів;
· правильність визначення собівартості продукції;
· формування цін на власну продукцію;
· правильність визначення фінансових результатів;
· у податковому обліку - правильність визначення прибутку, що підлягає оподаткуванню.
Аудитору враховуючи великий вплив амортизації на показники фінансової та податкової звітності, необхідно уважно вивчити порядок нарахування амортизації у клієнта.
З урахуванням значних відмінностей побудови обліку ОЗ за бухгалтерським та податковим обліком аудитору необхідно впевнитися, що:
· податковий і бухгалтерський облік ведуться незалежно один від одного;
· амортизація нараховується за нормами податкового законодавства для цілей оподаткування;
· амортизація нараховується за вимогами П(С)БО 7 "Основні засоби" з метою відображення інформації в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності;
· працівники бухгалтерії маючи необхідні норми, документи з бухгалтерського і податкового обліку, з урахуванням змін і доповнень до них на момент здійснення господарських операцій;
· ведення податкового і бухгалтерського обліку в суб'єкта господарювання здійснюється у відповідності з чинним законодавством.
Якщо на підприємстві нарахування амортизації здійснюється згідно до П(С)БО 7 "Основні засоби" та П(С)БО 8 "Нематеріальні активи", то у процесі здійснення аудиту амортизаційних відрахувань потрібно визначити:
1. Правильність віднесення об'єктів необоротних активів до складу ОЗ, нематеріальних активів, інших необоротних матеріальних активів.
2. Дотримання строку корисного використання об'єктів при зарахуванні на баланс і призупиненні їх на період реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.
3. Реальність визначення залишкової вартості а також нарахування амортизації на необоротні активи і правильність відображення їх на рахунках бухгалтерського обліку.
4. Правильність здійснення розрахунку амортизації та віднесення на витрати виробництва.
5. Відповідність даних синтетичного, аналітичного обліку та балансу.
6. Правильність визначення витрат, які підлягають амортизації.
Якщо аудитором виявлено, що амортизація на підприємстві нараховується відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" то в процесі здійснення перевірки потрібно визначити:
1. Відповідно до податкового обліку правильність розподілу необоротних активів на групи ОФ.
2. Своєчасність здійснення переоцінки ОЗ, нарахування амортизації та застосування індексів.
3. Правильність застосування норм амортизаційних відрахувань до груп основних фондів.
4. Правильність визначення витрат, які підлягають амортизації.
5. Правильність розрахунку балансової вартості на початок розрахункового кварталу та нарахування амортизації на ОФ.
6. Правильність віднесення сум нарахованого зносу та амортизації на рахунки бухгалтерського обліку.
7. Достовірність даних аналітичного та синтетичного обліку із даними фінансової і податкової звітності підприємства.
Аудиторською перевіркою необхідно встановити законність нарахування щоквартальної амортизації на необоротні активи. При чому амортизація нематеріальних активів відноситься на відповідні витрати виробництва за нормами, розрахованими підприємством самостійно. При цьому норми амортизації встановлюються з таким розрахунком, щоб погасити повну вартість об'єктів нематеріальних активів протягом строку їх корисного використання.
По нематеріальних активах, щодо яких не можливо визначити строк корисного використання, норми амортизації встановлюються в розрахунку на десять років (не більше строку діяльності підприємства).
Аудитор повинен перевірити правильність визначення балансової вартості ОЗ, відображення сум переоцінок та правильність застосування відсотків амортизації до балансової вартості кожної окремої групи ОЗ (2, 10, 6, 15). Щоквартальні суми нарахованої амортизації повинні перевірятися аудитором з урахуванням руху ОЗ. Облікові дані про їх надходження та вибуття порівнюються із даними рахунка 10 "Основні засоби" за відповідний період.
Нарахування амортизаційних відрахувань аудитором здійснюється методом прямого розрахунку за квартал та у порівнянні з даними регістрів синтетичного та аналітичного обліку (журнал-ордер 4, головна книга,) та інвентарними картками.
З метою поліпшення виконання роботи аудитором та надання достовірного аудиторського висновку розробляються певні робочі документи, в яких він фіксує результати здійсненої перевірки. У цих документах можуть визначатися зміст господарських операцій, які перевіряються за фактично наданими документами із даними проведеної перевірки, а також результати виявлених відхилень.
Так, результати здійсненої перевірки амортизаційних відрахувань можна відобразити в табл. 1.1.
Таблиця 1.1
Перевірка достовірності нарахування амортизації на необоротні активи за 20_ рік
|
Зміст господарської операції |
Згідно даних обліку, грн. |
Згідно даних перевірки, грн. |
Відхилення (+,-) грн. |
||||||||||
|
групи основних засобів |
|||||||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
1 |
2 |
3 |
4 |
1 |
2 |
3 |
4 |
||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
|
|
Сума балансової вартості на початок розрахункового кварталу |
5455 |
5000 |
454 |
||||||||||
|
Нарахована сума амортизації на початок звітного кварталу |
|||||||||||||
|
Залишкова вартість на кінець звітного періоду |
|
Розроблено автором за даними: [15, ст.. 145]
Здійснивши деякі розрахунки та порівнявши їх з даними обліку можна побачити відхилення в розрахунках або впевнитись у правильності ведення амортизаційної політики на підприємстві. У разі виявлення розходжень необхідно встановити причини які зумовили появу помилки та рекомендувати підприємству провести необхідні заходи по усуненню даних недоліків.
Основними джерелами при проведенні аудиту амортизаційних відрахувань є звітність підприємства а саме:
· розрахунок амортизації;
· дані аналітичного обліку по рахунку 13 "Знос необоротних активів";
· дані аналітичного обліку по затратних рахунках;
· журнал ордер 4;
· дані Головної книги по рахунку 13 "Знос необоротних активів";
· баланс (ряд. 012, 032);
· Звіт про фінансові результати (ряд. 260);
· Примітки до річної фінансової звітності (1,2 розділ);
· Декларація по податку на прибуток;
· додаток до декларації по податку на прибуток К 1/1.
Крім фінансової звітності, яка підлягає перевірці аудитор також керується нормативно законодавчою базою з метою визначення законності і правдивості проведення цих операцій. Основним законом, який регулює правильність проведення амортизації та віднесення їх на витрати є Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" стаття 8 а також П(С)БО 7 "Основні засоби", П(с)БО 8 "Нематеріальні активи", інструкція до плану рахунків та інші законодавчі акти в разі виникнення необхідності.
При цьому основними методичними прийомами, якими аудитор буде користуватися в процесі здійснення перевірки амортизаційних відрахувань є:
1. Методи документалістики:
- арифметична перевірка, це перевірка документів що здійснюється шляхом перерахунку результатів загальних підсумків, визначення правильності здійснених розрахунків а також дозволяє виявити суттєві викривлення інформації.
- формальна перевірка документів, встановлює повноту і правильність оформлення документів, заповнення всіх реквізитів, чи для оформлення даної господарської операції використовувався бланк необхідної форми та застосовуються з метою виявлення фактів підробки та дописувань в документах, виправлення цифрових даних та зміна реквізитів.
- нормативно - правова, полягає у вивченні господарських операцій з точки зору їх відповідності різним нормативним атам, інструкціям, стандартам та положенням.
- логічна перевірка, представляє собою спосіб вивчення об'єктивної можливості документального оформлення господарських операцій за допомогою різних співставлень взаємопов'язаних виробничих та фінансових показників [5].
2. Розрахунково - аналітичні методи:
- економічний аналіз, використовується для розкриття причинних зв'язків, що зумовили конфліктні ситуації в господарських операціях і процесах, а також стали об'єктами дослідження.
- статистичні розрахунки за допомогою, яких визначають кількісні та якісні характеристики досліджуваних господарських операцій і процесів, яких не має безпосередньо в початковій економічній інформації (бухгалтерському балансі, відомості).
- економіко - математичні розрахунки застосовуються при визначенні фактів, які впливають на результати господарської діяльності з метою врахування їх на стадії дослідження загальних результатів роботи підприємства, використовуються тоді, коли іншими способами визначити тісноту зв'язків не можливо [5].
В процесі здійснення аудиту амортизаційних відрахувань аудитором можуть бути виявлені такі порушення:
- відсутність необхідних записів в картках аналітичного обліку, в накопичувальних відомостях, в регістрах обліку, в Головній книзі або контрольному журналі;
- наявність записів без підтверджувальних документів;
- заздалегідь неправильний підрахунок підсумків і переносів з однієї сторінки облікового регістру на іншу;
- неузгодженість в записах одних і тих же операціях в різних облікових регістрах.
Однією з найважливіших та дискусійних категорій є амортизація. Вивчення якої засвідчили наявність проблем, насамперед теоретичного характеру. Регулювання амортизації в Україні здійснюється відповідно до П(С)БО 7 "Основні засоби" та П(С)БО 8 "Нематеріальні активи", які змістовно відповідають концептуальним засадам, закладеним у МСФЗ і передбачають п'ять методів нарахування амортизації. Згідно чого підприємствам надано право самостійно визначати амортизаційну політику на основі встановленого терміну експлуатації ОЗ та обирати методику нарахування амортизації, враховуючи власні економічні інтереси.
Але так, як в податковому законодавстві передбачено податковий метод нарахування амортизації, то виникають розбіжності між методами нарахування амортизаційних відрахувань в бухгалтерському та податковому обліку.
При цьому позитивні наслідки можуть бути отримані при виконанні таких умов:
- визнання податковими органами при оподаткуванню прибутку підприємств суми нарахованої амортизації, що застосовується в бухгалтерському обліку;
- отримання прибутку підприємствами, що дає змогу створювати фінансові резерви для відновлення зношених необоротних активів.
Тільки при виконанні цих умов можна досягнути єдності нарахування амортизації в бухгалтерському і податковому обліку.
2. Організація та методика аудиту амортизації основних засобів і нематеріальних активів
2.1 Загальна характеристика діяльності ВАТ «Херсон - Меблі»
Об'єктом дослідження курсової роботи є відкрите акціонерне товариство «Херсон - Меблі».
ВАТ «Херсон - Меблі» спеціалізувалася на випуску корпусних і офісних меблів.
Організаційна структура підприємства ВАТ «Херсон - Меблі» представлена на малюнку 2.2.
Розроблено автором за даними: [15, ст.. 145]
Рисунок 2.2 Організаційна структура ВАТ «Херсон - Меблі»
У 2002 році компанія освоїла виробництво меблів на метало-каркасах, для медичних і освітніх установ, це стільці, столи, крісла, ліжка, а також шкільні меблі. Ліжко виробництва ВАТ «Херсон - Меблі» на метало-каркасі було визнана одним із ста кращих товарів року.
У 2003 році введена в дію нова автоматизована лінія з виробництва фасадів для кухонь з МДФ різної конфігурації, облицьованих декоративними ПВХ - плівкою з широким спектром колірної гами, а також розпочато випуск офісних перегородок.
Самостійним напрямком роботи компанії є виробництво та встановлення пластикових вікон. Широкий асортимент меблевої продукції включає в себе регулярно з'являються новинки та оновлені традиційні моделі.
У виробництві застосовується тільки екологічно чисте високо якісна сировина. Усі моделі, що випускаються відповідають санітарним та екологічним нормам.
Лісосировинна база ВАТ «Херсон - Меблі» знаходиться в двох районах Херсонської області - Ватутіно і Комсомольському. Основні постачальники лісо-сировини на підприємство мають свої виробничі майданчики на території цих районів; до основних постачальниках лісо-сировини на ВАТ «Херсон - Меблі» відносяться:
1) ТОВ «Арка» - 70 тисяч кубометрів на рік.
2) ТОВ «Ванінолесекспорт» - 30 тисяч кубометрів на рік.
3) ТОВ «Вега» - 60 тисяч кубометрів на рік.
4) ТОВ «Водолій» - 10 тисяч кубометрів на рік.
5) ТОВ «Екстралес» - 20 тис. кубометрів на рік.
Основні покупці продукції ВАТ «Дальмебель-ДВ»:
1) ТОВ «12 стільців»
2) ТОВ «Альфа-Амур»
3) Будинок меблів «Ренесанс»
4) ТОВ «Світ Меблів».
Огляд узагальнюючих показників, що характеризують фінансовий стан підприємства ВАТ «Херсон - Меблі».
Таблиця 2.2
Аналіз прибутковості підприємства
|
Показники |
Звітний період |
Попер. період |
Зміни |
|||||
|
Тис.р. |
У% довиручки |
Тис.р. |
У% до виручки |
Тис. р. |
% |
Пункти% |
||
|
1. Виручка від продажу товарів, продукції, робіт, послуг (за мінусом податку на додану вартість, акцизів і аналогічних обов'язкових платежів) |
767 396 |
100 |
732 900 |
100 |
34 496 |
5 |
0 |
|
|
2. Собівартість проданих товарів, продукції, послуг |
489899 |
64 |
519518 |
71 |
-29 619 |
-6 |
-7 |
|
|
3. Валовий прибуток |
277 497 |
36 |
213 382 |
29 |
64 115 |
30 |
7 |
|
|
4. Комерційні витрати |
15029 |
2 |
7045 |
1 |
7 984 |
113 |
1 |
|
|
5. Управлінські витрати |
86367 |
11 |
64214 |
9 |
22 153 |
34 |
2 |
|
|
6. Прибуток (збиток) від продажу |
176 101 |
23 |
142 123 |
19 |
33 978 |
24 |
4 |
|
|
7. Відсотки до отримання |
3 493 |
0 |
938 |
0 |
2 555 |
272 |
0 |
|
|
8. Відсотки до сплати |
4 |
0 |
172 |
0 |
-168 |
-98 |
0 |
|
|
9. Доходи від участі в інших організаціях |
3 |
0 |
707 |
0 |
-704 |
-100 |
0 |
|
|
10. Інші операційні доходи |
128 966 |
17 |
118 661 |
16 |
10 305 |
9 |
1 |
|
|
11. Інші операційні витрати |
152366 |
20 |
118975 |
16 |
33 391 |
28 |
4 |
|
|
12. Позареалізаційні доходи |
3 297 |
0 |
3695 |
1 |
-398 |
-11 |
0 |
|
|
13. Позареалізаційні витрати |
9842 |
1 |
7775 |
1 |
2 067 |
27 |
0 |
|
|
14. Прибуток (збиток) до оподаткування |
149 648 |
20 |
139202 |
19 |
10 446 |
8 |
1 |
|
|
15. Поточний податок на прибуток |
36566 |
5 |
34752 |
5 |
1 814 |
5 |
0 |
|
|
16. Чистий прибуток (збиток) звітного періоду |
111 924 |
15 |
104 156 |
14 |
7 768 |
7 |
0 |
Розроблено автором за даними: [15]
Таблиця 2. 3
Порівняльний аналітичний баланс
|
Показники |
На 01.01.16 |
На 01.01.17 |
Зміни |
||||||
|
Тис. р. |
У% до підсумку |
Тис. р. |
У% до підсумку |
Тис. р. |
Пункти% |
У% до суми на початок періоду |
У% до зміни підсумку балансу |
||
|
АКТИВ |
|||||||||
|
1. Основні засоби та інші необоротні активи |
174119 |
38 |
176634 |
33 |
2515 |
-5 |
101 |
3 |
|
|
2. Запаси і витрати |
133632 |
29 |
134517 |
25 |
885 |
-4 |
101 |
1 |
|
|
3. Грошові кошти, розрахунки та інші активи |
151345 |
33 |
218418 |
41 |
67073 |
8 |
144 |
91 |
|
|
У тому числі: |
|||||||||
|
- Дебіторська заборгованість та інші оборотні активи |
86681 |
19 |
85201 |
16 |
-1480 |
-3 |
98 |
-2 |
|
|
- Грошові кошти і короткострокові фінансові вкладення |
64664 |
14 |
133217 |
25 |
68553 |
11 |
206 |
93 |
|
|
БАЛАНС |
459096 |
100 |
529569 |
100 |
70473 |
0 |
116 |
96 |
|
|
ПАСИВ |
|||||||||
|
1. Власні кошти |
390628 |
85 |
470785 |
89 |
80157 |
4 |
121 |
109 |
|
|
2. Довгострокові зобов'язання |
218 |
0 |
5912 |
1 |
5694 |
1 |
2712 |
8 |
|
|
3. Короткострокові зобов'язання |
68250 |
15 |
55872 |
11 |
-12378 |
-4 |
82 |
-17 |
|
|
У тому числі: |
|||||||||
|
- Короткострокові кредити і позики |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
|
|
- Кредиторська заборгованість |
68112 |
15 |
55782 |
11 |
-12330 |
-4 |
82 |
-17 |
|
|
БАЛАНС |
459096 |
100 |
532569 |
101 |
73473 |
1 |
116 |
100 |
Розроблено автором за даними: [15] З даних таблиць 1 і 2 слід, що за 2016 рік відбулося збільшення виручки на 5%, що супроводжувалося зниженням собівартості на 6%. Валовий прибуток зріс на 30%, прибуток до оподаткування - на 8%, чистий прибуток - на 7%. Валюта балансу зросла на 16%. З рис. 1 видно збільшення частки грошових коштів і прирівняних до них активів у загальній структурі активів.
Сьогодні на виробничій базі «Херсон - Меблі» діє кілька цехів, у яких є все необхідне для того щоб виробляти якісну меблі, для робітників створюються хороші умови праці.
У 2016 р. вартість основних засобів за повної початкової вартості зросла в порівнянні з 2015 р. на 9 681 грн. або на 19,1%. Зростання відбулося за всіма групами основних засобів, за винятком транспортних засобів (- 1,4% або - 19 тис. грн.). Найбільшою мірою (+ 26,5% або + 2075 тис. грн.) Збільшилася вартість будівель і споруд. У 2017 р. вартість основних засобів за повної початкової вартості зросла на 14% або на 8 384 тис. грн.
Таблиця 2.2
Структура та динаміка основних засобів ВАТ «Херсон -Меблі»
|
Група основних засобів |
2015 |
2016 |
2017 |
||||||
|
Тис. руб. |
% |
Тис. руб. |
% |
Темп пр,% |
Тис. руб. |
% |
Темп пр,% |
||
|
Будинки і споруди |
7 815 |
15,4 |
9 890 |
16,4 |
126,5 |
9 890 |
14,4 |
- |
|
|
Споруди та передавальні пристрої |
2457 |
4,8 |
2 507 |
4,1 |
102 |
6757 |
9,8 |
2,7 |
|
|
Машинний і обладнання |
34 583 |
68,3 |
42 158 |
70 |
122 |
46 130 |
67,2 |
109,4 |
|
|
Транспортні засоби |
1447 |
2,8 |
1 428 |
2,3 |
98,6 |
1 460 |
2,12 |
102,2 |
|
|
Інші види основних засобів |
4297 |
8,5 |
4 297 |
7,2 |
- |
4427 |
6,4 |
103 |
|
|
Всього основних засобів виробничого призначення |
50 959 |
100 |
60 280 |
100 |
119,1 |
68 664 |
100 |
114 |
Розроблено автором за даними: [8, ст.. 145]
У 2,7 рази в 2017 р. зросла вартість будівель і передавальний пристроїв, збільшення вартості сталося і по інших статтях, незмінною лише залишилася вартість будівель.
У структурі основних засобів протягом всього аналізованого періоду найбільшу питому вагу (в середньому 68,5%) займають машини й устаткування. Сюди відноситься, насамперед, виробниче обладнання цехів.
Проаналізуємо структуру основних засобів, виділивши в їх загальній сумі вартість активної частини основних засобів, тобто тих фондів, які безпосередньо беруть участь у виробництві продукції - машин та обладнання.
Збільшення частки активної частини основних фондів є позитивним моментом в діяльності підприємства.
Відомості для аналізу представлені в таблиці 2.3
Таблиця 2.3
Структура основних засобів ВАТ «Херсон -Меблі»
|
Показник |
2015 |
2016 |
2017 |
|||
|
Тис. грн. |
Тис. грн. |
Темп пр,% |
Тис. грн. |
Темп пр,% |
||
|
Загальна вартість ОЗ |
50 599 |
60 280 |
119,1 |
68 664 |
114 |
|
|
Активна частина ОС |
34 583 |
42 158 |
122 |
46 130 |
109,4 |
|
|
Питома вага активної частини ОС |
68,3 |
70 |
102,4 |
67,1 |
95,8 |
Розроблено автором за даними: [8, ст.. 145]
Як видно з таблиці, питома вага активних основних фондів у загальній їх структурі досить високий, у 2016 р. даний показник збільшився на 1,7%, в 2017 р. дещо скоротився - (- 2,9%).
Таблиця 2.7
Показники стану ОЗ
|
Показник |
2015 |
2016 |
2017 |
|||
|
Значення |
Відхилення |
Значення |
Відхилення |
|||
|
До придатності |
0,67 |
0,63 |
-0,04 |
0,6 |
-0,03 |
|
|
До зносу |
0,33 |
0,37 |
+0,04 |
0,4 |
+0,03 |
Розроблено автором за даними: [16]
Основними причинами вибуття основних фондів можуть бути повний фізичний і моральний знос, неможливість відновного ремонту, недоцільність модернізації, абсолютна непридатність до використання у зв'язку з аваріями, зміною технології, профілю виробництва, продажем (або передачею) іншому партнеру. Вибуття основних фондів може призвести до зменшення виробничого потенціалу підприємства.
Стан ОЗ за період 2015-2017 рр.. дещо погіршилося - зросла частка зносу, і відповідно скоротилася питома вага залишкової вартості ОЗ.
Щоб не допустити падіння виробничої потужності, повинні бути задіяні чинники, що сприяють зростанню виробництва: впровадження інновацій, підвищення змінності та інтенсифікація виробничих процесів, придбання нових, більш досконалих основних фондів (машин, устаткування та ін.)
2.2 Організація і планування аудиту амортизації основних засобів ВАТ «Херсон - Меблі»
Основні засоби у процесі функціонування з часом зношуються. Вони зношуються не тільки фізично, а й морально. Моральний знос обумовлюється двома факторами: ростом продуктивності праці та темпами технічного прогресу.
Фізичний та моральний знос основних засобів є чинником що впливає на зменшення їхньої відбудовної вартості. Облік зносу ведеться на рахунку № 13 «Знос необоротних активів». Первісна вартість ОЗ підприємств відшкодовується амортизаційними відрахуваннями за встановленими нормами. Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», це амортизація - системий розподіл вартості необоротних активів, що амортизується протягом якогось терміну їхнього корисного використання (експлуатації). Правильність використання основних засобів амортизаційного фонду досліджується непереривним способом. Амортизаційні відрахування забезпечують накопичення коштів на модернізацію та капітальний ремонт основних засобів. Перевірка правильності нарахувань та використання фонду амортизації є дуже важливим процесом.
Для цього необхідно визначити:
- як нараховується амортизація на повне відновлення в розмірі норм амортизаційних відрахувань;
- яким чином використовуються поправочні коефіцієнти до норм амортизаційних відрахувань у встановлених випадках;
- як нараховується амортизація за незаконними чи неоформленими актами прийому об'єктів будівництва;
Правильність нарахування амортизаційних відрахувань перевіряється аудитором шляхом розрахунку за той період, в якому за Головною книгою розмір нарахованої суми амортизаційних відрахувань сильно відрізняється від інших періодів. Якщо виявленні помилки у розрахунках, необхідно перевірити й інші періоди, а також визначити вплив помилок на собівартість продукції. Нові суми амортизаційних відрахувань будуть порівнювати з фактично наведеними в обліку сумами, використовують відомості розрахунку амортизації ОЗ.
Достовірність розрахунків амортизаційних відрахувань порівнюють із їх даними регістрів синтетичного й аналітичного обліку (Головна книга, журнал-ордер № 13) а також з інвентарними картками. Особливу увагу необхідно приділити об'єктам основних засобів, нормативні строки експлуатації яких вже минули, та повноті перенесення амортизаційних відрахувань на валові витрати. При використанні методу прискореної амортизації аудитор встановлює правомірність застосування цього методу в обліковій політиці підприємства.
Правильність розрахунку амортизаційних відрахувань перевіряється на початок звітного періоду а також за весь період, і перевіряється правельність визначення балансової вартості окремих об'єктів ОЗ. Згідно з чинним законодавством підприємство збільшує балансову вартість відповідної групи ОЗ у таких випадках:
- якщо здійснення витрат на придбання основних фондів - на суму вартості придбання основних фондів з урахуванням транспортних і страхових платежів та інших витрат, понесених у зв'язку з таким придбанням;
- у разі здійснення витрат на самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб - на суму всіх виробничих витрат по виготовленню а також введенню в експлуатації даних основних фондів, і витрат на виготовлення основних фондів, що мають інші джерела фінансування.
Зменшення балансової вартості ОЗ відбувається у випадку реалізації їх, зняття з експлуатації (ліквідацією), капітального ремонту, реконструкції та консервації за рішенням товариства або Кабінету Міністрів України. Балансова вартість ОЗ групи 1 зменшується на суму окремого об'єкта цієї групи у разі виведення його з експлуатації через реалізацію.
Важливим моментом є те, що у випадку реалізації окремих об'єктів ОЗ групи 1 за ціною, що є вища від балансової вартості, платник податку повинен включити суму перевищення виручки від реалізації над балансовою вартістю окремого об'єкта до валових доходів, суму перевищення балансової вартості над виручкою від такої реалізації - до валових витрат відповідного періоду.
При реалізації та виведенні з експлуатації ОЗ груп 2 і 3 балансова вартість відповідної групи зменшиться на суму рівну вартості реалізації таких основних фондів (вартості продукції, робіт, послуг, отриманих платником податку в межах бартерних(товарообмінних) операцій). Якщо сума вартості основних засобів дорівнює або перевищує балансову вартість відповідної групи, її балансова вартість прирівнюється до 0, а сума перевищення вноситься до валового доходу платника податку відповідного періоду.
Під час аудиторської перевірки слід враховувати, що законодавством передбачений різний порядок визначення балансової вартості для 1, 2 та 3 груп, у разі виведення з експлуатації ОЗ через їх ліквідацію, капітальний ремонт, реконструкцію та консервацію за рішенням платника податку або Кабінету Міністрів України.
Повнота відображення нарахованих сум зносу (амортизації) основних засобів перевіряється за регістрами бухгалтерського обліку в журналі-ордері № 10/1, Головній книзі та річній звітності.
Правильність відображення у балансі (форма 1) залишкової вартості основних засобів (рядок 030), перевіряється шляхом визначення різниці між первісною вартістю (рядок 031) і нарахованим зносом (рядок 032). (Див. додаток Баланс)
2.3 Методологічні аспекти проведення аудиту амортизації основних засобів та нематеріальних активів ВАТ «Херсон - Меблі»
Джерелами інформації для аудиту амортизації ОЗ і нематеріальних активів є:
1. Наказ про облікову політику підприємства з відповідними додатками.
2. Первинні документи з обліку амортизації ОЗ і нематеріальних активів _ розрахунок амортизації ОЗ та нематеріальних активів.
3. Облікові регістри, що використовуються для відображення господарських операцій з обліку зносу (амортизації) ОЗ і нематеріальних активів - 0З-14, ОЗ-15 та 0З-16 «Розрахунок амортизації основних засобів» (використовується при нарахуванні зносу основних засобів для промислових підприємств та транспортних засобів відповідно), Журнал 4.
4. Акти та довідки попередніх ревізій, аудиторські висновки та інша документація, що узагальнює результати контролю.
5. Фінансова звітність підприємства: баланс (ряд. 012, 032); Звіт про фінансові результати (ряд. 260); Примітки до річної фінансової звітності (1, 2 розділ); Декларація про податок на прибуток (табл. 2.1)
Основним законом, який регулює правильність проведення амортизації та віднесення їх до витрат є Податковий Кодекс України, П(С)БО 7 "Основні засоби", П(с)БО 8 "Нематеріальні активи", інструкція до плану рахунків та інші законодавчі акти в разі виникнення необхідності.
Таблиця 2.1
Відображення необоротних активів в облікових регістрах та фінансовій звітності
|
Шифр та назва рахунку |
Регістри обліку |
Номер рядка у фінансовій звітності |
Номер рядка в Примітках до річної фінансової звітності (ф.№5) |
Подобные документы
Економічна сутність основних засобів в ринкових умовах. Облік нарахування зносу (амортизації) основних засобів. Аналіз використання основних фондів. Аудит основних засобів. Методика та організація обліку, аналізу та аудиту основних засобів в умовах АРМБ.
дипломная работа [227,1 K], добавлен 21.08.2002Роль і значення амортизації у відтворювальному процесі основних засобів, методика та практика нарахування амортизації основних засобів. Амортизаційна політика підприємства. Міжнародний досвід обліку амортизації основних засобів, досвід обліку в Україні.
курсовая работа [198,1 K], добавлен 31.08.2009Система бухгалтерського обліку, аналізу та аудиту основних засобів на ПАТ "Кредмаш". Облік надходження, визначення вартості, зносу основних засобів на підприємстві, нарахування амортизації, ремонту, модифікації, переоцінки, інвентаризації та вибуття ОЗ.
дипломная работа [1,2 M], добавлен 24.10.2014Сутність понять "основні засоби" та "нематеріальні активи" як об'єктів аудиту зносу та порядок нарахування амортизації. Організаційні положення та методологічні аспекти проведення аудиторської перевірки зносу основних засобів і нематеріальних активів.
курсовая работа [133,6 K], добавлен 30.01.2015Економічна сутність та значення амортизації основних засобів на підприємстві. Синтетичний і аналітичний облік амортизації основних засобів на ТОВ "Соул", правила його документального оформлення, узагальнення інформації, розробка заходів з удосконалення.
курсовая работа [79,0 K], добавлен 13.01.2011Аналіз динаміки і структури основних засобів, а також їх технічного стану. Методи розрахунку суми амортизації. Організація обліку і аудиту основних засобів на УМР АТВТ "Донбасводбуд". Відображення результатів інвентаризації в бухгалтерському обліку.
дипломная работа [111,6 K], добавлен 18.11.2013Облік зносу основних засобів, витрат на їх утримання і вибуття. Методи списання вартості основних засобів і нематеріальних активів шляхом амортизації. Фактори, що впливають на обчислення величини амортизації. Норми амортизації в Нідерландах та Іспанії.
реферат [711,0 K], добавлен 21.10.2010Основні етапи проведення аудиторської перевірки, порядок укладання аудиторського договору. Аудит нарахування амортизації (зносу) основних засобів. Предмет та об’єкти аудиту фінансової звітності. Приклади розв’язування задач та тести з даної теми.
контрольная работа [4,3 M], добавлен 25.05.2010Організаційно-економічна характеристика ТОВ "Профіт смарт". Фінансовий облік амортизації обліку та можливі шляхи його вдосконалення. Методика бухгалтерського обліку зносу та амортизації основних засобів з використанням сучасних інформаційних технологій.
курсовая работа [166,4 K], добавлен 18.05.2014Теоретичні основи та нормативно-правова база регулювання аудиторської діяльності. Загальні принципи організації аудиту, методика аудиту основних засобів підприємства. Оцінка стану внутрішньогосподарського контролю, додержання облікової політики.
курсовая работа [74,1 K], добавлен 23.03.2010Законодавчо-нормативні основи обліку основних засобів. Первинний та зведений облік основних засобів на підприємстві. Аналітичний та синтетичний облік надходження та вибуття, амортизації, ремонту, оренди, переоцінки та інвентаризації основних засобів.
курсовая работа [254,2 K], добавлен 06.11.2014Суть, завдання та функції аудиту. Організація та планування аудиторської діяльності. Етапи проведення аудиторської перевірки та оформлення її результатів. Аудит класифікації, збереження, надходження, вибуття, амортизації та використання основних засобів.
курсовая работа [356,7 K], добавлен 12.11.2013Основнi засоби: визначення, класифiкацiя та оцiнка. Документальне оформлення руху основних засобів та їх облік. Методи амортизації основних засобів. Порядок обліку, документування та методика проведення аналізу основних засобів на ВАТ "Черкасигаз".
курсовая работа [84,0 K], добавлен 05.04.2010Економічна сутність основних засобів, їх класифікація. Законодавчо-нормативна база обліку і аудиту основних засобів. Загальна характеристика підприємства. Проведення аудиту основних засобів на ПАТ "Росава". Аудиторський висновок за результатами перевірки.
курсовая работа [67,8 K], добавлен 07.04.2015Економічний зміст зносу та амортизації нематеріальних активів. Класифікація груп основних засобів та інших необоротних активів, строки нарахування їх амортизації. Відображення інформації про нематеріальні активи у фінансовій звітності підприємства.
курсовая работа [42,2 K], добавлен 26.08.2013Правила і принципи нарахування амортизації основних фонді. Можливі шляхи підвищення ефективності її нарахування. Особливості застосування прямолінійного, виробничого та кумулятивного методів амортизації. Їх переваги, недоліки та методи вдосконалення.
курсовая работа [285,0 K], добавлен 22.07.2011Головні задачі бухгалтерського обліку основних засобів. Типова кореспонденція стосовно операцій з основними засобами. Загальний аналіз фінансового стану підприємства ТзОВ "Дружба"; оцінка платоспроможності фірми. Аудит руху і амортизації основних засобів.
курсовая работа [107,7 K], добавлен 23.09.2014Основні засоби — матеріальні активи, які підприємство містить з метою використовування в процесі виробництва. Єдиним засобом контролю за цільовим використовуванням основних засобів є їх акумуляція на окремому рахунку одночасно з нарахуванням амортизації.
курсовая работа [66,6 K], добавлен 08.12.2008Економічна сутність основних засобів, класифікація і оцінка, амортизація та принципи організації аудиту. Стан обліку у товаристві, що вивчається". Вдосконалення аудиту основних засобів за допомогою впровадження автоматизованого робочого місця бухгалтера.
дипломная работа [709,3 K], добавлен 15.11.2013Аналіз процесу формування основних засобів підприємства в сучасних ринкових умовах. Основні засоби як вартісна форма існування засобів праці, їх класифікація. Використання основних засобів на прикладі ТОВ "Берестівець". Методи бухгалтерської амортизації.
контрольная работа [102,5 K], добавлен 06.08.2013
