Коронакриза: нова реальність для підприємництва та бухгалтерського обліку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

Кафедра обліку і аудиту

Коронакриза: нова реальність для підприємництва та бухгалтерського обліку

Матвійчук Іванна, кандидат економічних наук, доцент

У статті встановлено, що в умовах пандемії коронавірусу зростає економічна невизначеність, зміни, які зараз переживають підприємства, створюють абсолютно нову реальність, вимагають інших підходів до управління та створюють нові проблеми для бухгалтерів. Доведено, що ефективність неминучих змін значною мірою залежить від того, наскільки добре проведено аналіз фінансово-економічного стану підприємства та наскільки вдало адаптовані бізнес-процеси до нової реальності. Важливість своєчасного реагування на коронакризу та роль бухгалтера у цьому процесі для нормального функціонування підприємства ще не знайшли відображення у дослідженнях. Визначено, що незалежно від прийнятих рішень, добре підготовленими до вирішення нових проблем будуть саме ті підприємства, що на ранніх стадіях пандемії розробляють власні антикризові сценарії та звертаються по допомогу до тих, хто може запропонувати швидкі та професійні рішення.

Ключові слова: пандемія коронавірусу, економічна криза, бухгалтер, управління, грошові потоки.

Матвийчук Иванна, кандидат экономических наук, доцент, Восточноевропейский национальный университет имени Леси Украинки, кафедра учета и аудита, г. Луцк

Коронакризис: новая реальность для предпринимательства и бухгалтерского учета

В статье установлено, что в условиях пандемии коронавируса растет экономическая неопределенность, изменения, которые сейчас переживают предприятия, создают совершенно новую реальность, требуют других подходов к управлению и создают новые проблемы для бухгалтеров. Доказано, что эффективность неизбежных изменений в значительной степени зависит от того, насколько хорошо проведен анализ финансово-экономического состояния предприятия и насколько удачно адаптированы бизнес-процессы к новой реальности. Важность своевременного реагирования на коронакризу и роль бухгалтера в этом процессе для нормального функционирования предприятия еще не нашли отражение в исследованиях. Определено, что независимо от принятых решений, хорошо подготовленными к решению новых проблем будут именно те предприятия, которые на ранних стадиях пандемии разрабатывают собственные антикризисные сценарии и обращаются за помощью к тем, кто может предложить быстрые и профессиональные решения.

Ключевые слова: пандемия коронавируса, экономический кризис, бухгалтер, управление, денежные потоки.

Ivanna Matviichuk, Candidate of Economics, Associate Professor, Lesya Ukrainka Eastern Europen National University, Department of Accounting and Auditing, Lutsk

The coronavirus crisis: a new reality for entrepreneurship and accounting

In conditions when a coronavirus pandemic is currently capable of destroying any business, enterprise costs must be based on disposable income. Economic uncertainty is growing, the changes that enterprises are currently experiencing are creating a whole new reality, requiring other management approaches and creating new problems for accountants.

The effectiveness of the inevitable changes largely depends on how well the analysis of the financial and economic condition of the enterprise and how well adapted business processes to the new reality. The importance of timely response to the coronavirus crisis and the role of the accountant in this process for the normal functioning of the enterprise have not yet been reflected in research.

The purpose of the article is to study the state and trends of the impact of COVID-19 on the financial and economic condition of enterprises and to develop recommendations for the actions of the accountant in the process of adaptation to new operating conditions in a coronavirus crisis.

Crisis exit planning involves the formation of an anti-crisis team, which must include an accountant, who usually has information about the most important processes in the company, and in addition to accounting often deals with areas such as communication, finance, human resources and information security.

To successfully overcome the crisis, enterprises must have sufficient financial resources. It is very important to understand the level of the enterprise's need for money and plan several different scenarios of cash flows to understand the probability and severity of the impact of each of them on the activities of the enterprise. According to the results of an online survey of business entities and business associations «Business activity during COVID-19», Ukrainian enterprises and organizations often do not have enough strength to work as usual in special quarantine conditions. It is important to identify ways and sources by which we can increase cash flows (for example, increase revenue and reduce or defer costs). It is likely that as a result of a prolonged pandemic, there will be a need to find other sources of income.

Regardless of the decisions made, those enterprises that develop their own anti-crisis scenarios in the early stages of a pandemic and turn to those who can offer quick and professional solutions will be well prepared to solve new problems.

Key words: coronavirus pandemic, economic crisis, accountant, management, cash flows.

Постановка проблеми

Кількість нових випадків захворювання коронавірусом в Україні швидко зростає, і поки що немає ознак того, що пандемія COVID-19 буде контрольованою. Оскільки пандемія здатна зруйнувати будь-який бізнес, витрати повинні здійснюватися виходячи з наявних доходів підприємства. Наростає економічна невизначеність, зміни, які зараз переживають підприємства, створюють абсолютно нову реальність, вимагають іншого підходу до управління організацією та створюють нові проблеми для бухгалтерів. Поточна економічна ситуація нагадує віндсерфінгістів, які ловлять хвилю - спіймана в потрібний момент і правильним чином допоможе досягнути запланованих цілей, в іншому випадку - віндсерфінгіст може зазнати падіння.

Ефективність неминучих змін значною мірою залежить від того, наскільки добре проведено аналіз фінансово-економічного стану підприємства та наскільки вдало адаптовані бізнес-процеси до нової реальності. Наслідки пандемії пов'язані з багатьма неочікуваними та раніше непрогнозованими явищами для більшості підприємств, до яких вони не були готові. Наприклад, масовий перехід до дистанційної роботи, електронний документообіг зумовили необхідність швидкого впровадження нового підходу до управління процесами на підприємствах та впровадження скоригованих показників оцінки їх ефективності. Проте важливо не панікувати і, як наслідок, приймати необґрунтовані рішення, а зберігати спокій і, базуючись на результатах аналізу, ретельно спланувати зміни у діяльності підприємства відповідно до вимог нової реальності, що дозволить зловити правильну хвиля і забезпечити безпечне функціонування в нових умовах.

підприємництво бухгалтерський облік коронавірус

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Активне обговорення проблеми поширення коронавірусної хвороби відбувається у засобах масової інформації, де свої погляди висловлюють міністри, представники владних структур, провідні економічні експерти, соціологи та політологи, інші провідні фахівці з цього питання. Зокрема, свої погляди щодо впливу COVID-19 світову та українську економіку висвітлювали А. Амелін, Я. Лаврик, Д. Монін [2], А. Блінов [3], О. Григораш, Т. Григораш, В. Ченцов [4], Д. Долбнєва [6], К. Лагард [7] та ін. Проте важливість своєчасного реагування на коронакризу та роль бухгалтера у цьому процесі для нормального функціонування підприємства ще не знайшли відображення у дослідженнях.

Метою статті є дослідження стану і тенденцій впливу COVID-19 на фінансово-економічний стан підприємств та розробка рекомендацій щодо дій бухгалтера у процесі адаптації до нових умов функціонування в умовах коронакризи.

Виклад основного матеріалу

Зараз багато підприємств знаходяться у драматичній ситуації - без грошей і з дуже поганою підготовкою до подальших дій. Здається, що ніхто не був готовий до пандемії чи економічного спаду. Якщо підприємства не реагують швидко, шанси на їх виживання будуть мінімальними. За даними Goldman Sachs, майже 60 % малого бізнесу у США буде повністю без грошей через менше, ніж три місяці [1].

В Україні, на жаль, ситуація ще гірша. Відповідно до результатів online опитування суб'єктів підприємницької діяльності та ділових об'єднань «Ділова активність під час COVID-19», яке проводив Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, підприємства та організації часто не мають достатнього запасу міцності, щоб працювати як звичайно в особливих умовах карантину. Майже половина з опитаних (41%) повідомили, що зможуть працювати в умовах карантину не більше ніж місяць. У решти опитаних «запасу міцності» вистачить не більше ніж на півроку. Є ті, хто має «запас міцності», але таких опитаних не багато - один з десяти опитаних вважають, що зможуть працювати рік в умовах карантину [5]. Гроші, запропоновані державою, дозволять деяким вижити, але з часом вони можуть сприяти створенню своєрідних «зомбі- підприємств», які не будуть рости, а лише чекатимуть більших вливань коштів.

Підприємства, керівництво яких може дивитися на бізнес здалеку та з ширшої точки зору, безумовно, краще підготовлені до кризових ситуацій. Приклад китайських підприємств показує, що ті, що зуміли вчасно реорганізуватись, створили групи швидкого реагування на ранніх стадіях пандемії, швидше вийшли на позитивні результати діяльності на етапі розморожування економіки. Важливим етапом у плануванні виходу з кризи є формування антикризової команди, до якої мають входити висококваліфіковані працівники, котрі мають можливість швидко отримувати необхідні дані та приймати управлінські рішення. У групі обов'язково має бути бухгалтер, який зазвичай володіє інформацією про найважливіші процеси на підприємстві, займається грамотним переводом працівників на дистанційну роботу і вносить зміни в трудовому договорі, веде облік витрат на профілактичні заходи, документально оформляє перенесення відряджень, повернення грошових коштів, перенесення строків оплати боргу та інше. Команда швидкого реагування, крім поточних операцій підприємства, займається такими сферами, як комунікація, фінанси, кадрові ресурси та безпека інформаційних технологій. Проаналізуємо першочергову роль бухгалтера у всіх цих сферах.

Комунікація. Нова реальність показала, що багато підприємств мають проблеми з комунікацією не тільки із зовнішнім середовищем, але і всередині організації. Підприємства з ефективною комунікацією проводили належним чином підготовлене спілкування в соціальних медіа; завдяки ефективній маркетинговій діяльності перенаправили продажі з одного каналу збуту, наприклад, від стаціонарних тренінгів до онлайн-тренінгів, зі стаціонарного магазину на веб-сайт електронної комерції в Інтернеті; правильно збалансували кількість повідомлень про стан підприємства, щоб їх надлишок не створював враження, що ситуація неконтрольована тощо. Адекватна й правильно організована комунікація часто має вирішальне значення для виживання підприємства в умовах коронакризи.

Кадрова політика. Пандемічна ситуація змусила підприємства кардинально змінити підходи в управлінні ключовою сферою - HR, тобто людськими ресурсами. Особливо це було помітно в бухгалтеріях, де практично з дня на день «нова реальність» сильно впливала на режим роботи. Бухгалтерам доводилося знову організовуватись, адже віддалена робота та управління на місцях до недавнього часу була немислимі.

Необхідність «віддаленого» спілкування через відеоконференції спричинили проблеми, пов'язані зі зниженням ефективності та втомою працівників. Підрозділи підприємств, які до цього часу працювали пліч-о-пліч із клієнтом, такі як бухгалтери чи аудитори, були змушені здебільшого переходити на дистанційну роботу. Це є наслідком необхідності запровадження нових правил роботи в офісі, таких як забезпечення «соціальної дистанції», носіння масок, забезпечення санітарно- гігієнічних норм та встановлення столів на відповідній відстані, що було не завжди можливим.

Виживання підприємств залежить від швидкості реакції управлінської ланки. Підприємства, які зіткнулися з новою реальністю та впоралися найкраще, швидко відреагували в таких сферах:

- враховували сімейний стан працівників та, по можливості, пропонували віддалену роботу;

- перевіряли обсяг обов'язків працівників і, якщо необхідно, призначали нові завдання або повну перекваліфікацію працівників, наприклад туристичні підприємства перенаправили деяких працівників на роботу над туристичними пропозиціями початку 2021 року, включаючи країни, які менше постраждали від пандемії, або пропозиціями подорожей всередині країни;

- дбали про здоров'я працівників, надавали психологічну підтримку;

- постійно комунікували з працівниками, допомагали організовувати дистанційну роботу.

Людські ресурси є ключовим елементом будь-якого підприємства, особливо сфери послуг.

Відсутність належної реакції на ситуацію може призвести до значного погіршення стану підприємства.

Інформатизація. Пандемія неймовірно пришвидшила розвиток ІТ-ресурсів на підприємствах. Працівники охоче переходять на дистанційну роботу, якщо це можливо. За даними досліджень, 64 % працівників після повернення в офіс хочуть частіше використовувати можливість дистанційної роботи, і для більшості бажано це робити хоча б 1-2 дні на тиждень [1]. В Україні лише на 20% підприємств не запроваджували дистанційної роботи через характер виконуваних завдань. Натомість 35% перевели всіх, або майже усіх працівників, на віддалений режим роботи [5].

Підприємства, які швидко адаптувались до нових правил, змогли функціонувати досить нормально. На цьому етапі буде важливо ретельно проаналізувати та зробити висновки про готовність працівників до дистанційної роботи та її ефективність. Значно простіше перебудувати процеси та зробити необхідні інвестиції в нинішню ситуацію. Важливою також є оцінка систем кібербезпеки. Підприємства, як ніколи раніше, піддаються як хакерським атакам, так і помилкам людей, які тільки починають опановувати дистанційну роботу. Підприємства, незалежно від розміру підприємства, однаково ризикують втратою ключових даних. Для забезпечення безпеки важливо розвивати свою цифрову культуру та цифрові звички.

Фінанси. Фінансова ситуація, в якій сьогодні опиняються підприємства, є в багатьох випадках критичною. Як зазначають в бізнес-асоціаціях, оцифрувати потенційні збитки у зв'язку з пандемією фактично неможливо через складність прогнозування потенційних масштабів поширення вірусу в Україні. Однозначно можна говорити про падіння економіки навіть з урахуванням вжитих державою заходів для підтримки бізнесу.

Згідно з опитуванням учасників Спілки українських підприємців, український бізнес очікує падіння квартальної виручки в середньому на 30-35% [9]. Очікуються такі наслідки коронакризи:

- розрив ланцюжків постачання та призупинення виробництва;

- безповоротна втрата доходів та ймовірне банкрутство малого і середнього бізнесу внаслідок припинення діяльності на невизначений період;

- скасування замовлень на промислові товари, відмова від укладення нових угод, скасування поставок за вже укладеними договорами;

- втрата роботи для неоформлених працівників (зокрема, у сфері обслуговування).

Крім того, для підприємств існують проблеми, пов'язані зі сплатою зобов'язань, зокрема, зі своєчасною оплатою рахунків через несплачену заборгованість, і втратою впевненості у фінансовій надійності своїх контрагентів в умовах пандемії коронавірусу.

Як свідчить досвід Китаю, підприємства, які порівняно добре пережили перший період «нової реальності», характеризувались достатньою величиною грошових коштів, щоб протриматися принаймні 3-6 місяців, були обережними щодо можливості отримання банківських позик в умовах кризи, ретельно проаналізували та скористалися відповідними для них заходами допомоги [8]. Навіть у компаніях, що надають бухгалтерські послуги, аналіз результатів та підготовка до різних сценаріїв, пов'язаних із простоєм, не завжди проходили на відповідному рівні. Хоча тут багато що залежить і від клієнтів, і від того, чи систематично вони контролюють свої зобов'язання перед ними. Як зауваження, варто зазначити, що підготовка заяв про допомогу для підприємців була надзвичайно трудомісткою для бухгалтерій, і вони виконували ці завдання досить часто, не стягуючи додаткових зборів, враховуючи існуючі відносини з клієнтами. Звичайно, це було нелегким завданням, адже в основному у компаніях, що надають бухгалтерські послуги, працюють жінки, яким важче, аніж чоловікам, поєднувати сімейно-побутові та професійні обов'язки.

Отже, досвід Китаю засвідчив, що підприємства, які реально думають про те, щоб пережити наступну хвилю епідемії, мають мати підготовлений антикризовий план та ресурси для функціонування протягом хоча б трьох місяців. Звичайно, ці ресурси мають бути забезпечені у вигляді грошових коштів або інших легкодоступних фінансових інструментів. Слід пам'ятати, що банківське фінансування може допомогти, якщо воно буде організоване до виникнення проблем та надане протягом досить тривалого періоду для розумного забезпечення операційної діяльності підприємства під час кризи.

При підготовці до чергової хвилі епідемій чи інших надзвичайних ситуацій, важливою є правильна організація бухгалтерського обліку, що дозволяє принаймні раз на місяць ретельно аналізувати стан підприємства як щодо доходів, так і витрат.

Детальніше зупинимось на підходах до управління грошовими потоками, адже їх аналіз є надважливим, при цьому особливий акцент робиться на стягнення боргів. Своєрідним тестом на платоспроможність у багатьох країнах є гарантія керівництва, що підприємство зможе погасити свої борги у встановлений термін.

Для успішного подолання кризи підприємства повинні мати у своєму розпорядженні достатні грошові ресурси. Дуже важливо розуміти рівень потреби підприємства в грошах, а саме коли вони надходять і коли виплачуються. Планування декількох різних сценаріїв руху грошових коштів є раціональним кроком для розуміння ймовірності та серйозності впливу кожного такого сценарію. Важливо визначити шляхи та джерела, за допомогою яких ми можемо збільшити наші грошові потоки. Вони можуть включати в себе очевидні кроки: збільшення доходів і скорочення або відстрочку витрат. Цілком ймовірно, що в результаті тривалої пандемії виникне потреба й у пошуку інших джерел надходження коштів.

У зв'язку з широким можливим впливом пандемії на значну кількість підприємств через безліч каналів, доцільно оцінити реальні ризики, що виникають внаслідок зниження попиту на послуги та продукцію, а також перебоїв, що виникають внаслідок порушених ланцюгів поставок. Постає питання, які ж заходи може запровадити керівництво підприємства для зменшення негативного впливу наслідків пандемії та економічної кризи? Розглянемо деякі з них:

1. Зниження впливу змін факторів ринкового ризику на створені фінансові результати - управління ризиком коливань валютних курсів, цін на товари та відсоткових ставок:

- стрес-тестування щодо валютного ризику, відсоткового ризику та / або товарного ризику та короткий опис впливу цих ризиків на основний вид діяльності підприємства;

- розробка та реалізація стратегій хеджування для захисту від коливань валютних курсів, цін на товари та відсоткових ставок.

2. Управління кредитними ризиками в умовах підвищеної невизначеності та ризику дефолту контрагентів:

- аналіз ризику неплатоспроможності підрядників та визначення впливу цього ризику на основний вид діяльності підприємства;

- перегляд лімітів торгових кредитів, умови оплати за договорами з клієнтами шляхом встановлення заздалегідь узгодженого розміру щомісячного грошового обороту або шляхом переходу на передоплату чи оплату протягом кількох днів з моменту виставлення рахунку;

- аналіз рівня фінансової безпеки підприємства та способи її забезпечення, розробка стратегії захисту від зростаючого впливу кредитного ризику.

3. Оптимізація циклу конвертації грошових коштів:

- підвищення загальної ліквідності за рахунок вивільнення оборотних коштів, заморожених у дебіторській заборгованості, товарно-матеріальних запасах та зобов'язаннях;

- орієнтація на управління запасами: підприємства ризикують зазнати перебоїв у ланцюгах поставок через дефіцит сировини та комплектуючих, тому доцільно забезпечити додатковий або стратегічний запас як спосіб захисту від можливого впливу тривалішого розриву ланцюга поставок; варто розглянути заходи щодо скорочення запасів готової продукції, особливо в швидкопсувних продуктах, де відходи є важливим фактором ризику;

4. Аналіз можливості використання альтернативних рішень у сфері фінансування діяльності підприємств:

- факторинг дебіторської заборгованості або знижки для тих клієнтів, хто здатний сплатити швидше;

- скорочення або відстрочка сплати податкових платежів може значно зменшити навантаження на грошові потоки підприємства. За нинішніх умов уряди багатьох країн вважають такий підхід дієвим способом підтримки бізнесу, збереження робочих місць і уникнення більш істотних економічних збитків;

- звернення до банківських установ із запитом щодо збільшення розміру боргового фінансування, доступного для бізнесу. З огляду на потенційну рецесію, цілком імовірно, що центральні банки можуть знизити відсоткові ставки за позиками і розпочати певне пом'якшення грошово-кредитної політики. Знову ж таки, банки сприймуть цю ініціативу як елемент своєї корпоративної соціальної відповідальності, тому зможуть робити це за нижчими, ніж зазвичай, відсотковими ставками;

- звернення до уповноважених представників акціонерів з ініціативою щодо надання бізнесу кредитів без застави. Цей підхід став популярним у світі під час попередніх економічних криз серед багатьох акціонерних товариств, і виявився досить успішним. У деяких випадках щоб отримати фінансування, яке вони надавали підприємствам, ці люди закладали свою власну нерухомість. Це може бути проблематично і складно, але дехто з них, безсумнівно, матиме фінансові можливості та бажання утримати бізнес на плаву.

4. Управління ліквідністю та оптимізація витрат підприємства:

- підготовка антикризового плану дій у випадку неплатоспроможності значної частки підрядників, значного зниження / підвищення валютних курсів, цін на товари та відсоткових ставок, проблеми з відновленням або утриманням нормального рівня ліквідності;

- аналіз ризику ліквідності та оптимізація управління ліквідністю;

- впровадження комплексних програм оптимізації витрат (зменшення змінних витрат часто є швидшим способом негайно зменшити відтік грошових коштів, ніж зосереджуватися на постійних витратах. Якщо робоча сила є важливою статтею витрат, врахуйте шляхи, які можуть допомогти зменшити витрати, щоб не потрапити в ситуацію, коли необхідне звільнення (відмова від надання послуг за договором підряду та перерозподіл роботи на постійну робочу силу, заохочування працівників до використання щорічної відпустки). Продаж активів та здача їх в оренду, лізинг транспортного парку - це також ефективні способи залучення екстрених грошових коштів);

- перегляд планів капітальних інвестицій - доцільно проаналізувати, які капітальні вкладення можна відкласти, поки ситуація не покращиться, які слід переглянути, а які необхідні для створення конкурентних переваг у період спаду.

- аналіз можливості страхування бізнесу.

Ефективна система обліково-аналітичного забезпечення діяльності підприємства може допомогти у визначенні «фінансового розриву» і того, які фінансові ресурси слід отримати, щоб пережити наступний період економічної зупинки. Створення плану дій у відповідь на «касовий розрив» - одне з найважливіших питань, які слід вирішувати у період між послідовними кризовими хвилями. Можливо, доведеться розглянути можливість продажу бізнесу або об'єднання сил з конкурентами. Великі суб'єкти господарювання, яким надаються більш значні фінансові ресурси, здатні ефективніше протистояти подальшим проблемам, наприклад, пов'язаним із новою хвилею пандемії.

Висновки

Підприємства, які швидко пристосувалися до нових умов та світу після коронавірусу, можуть не лише вижити, але й підготуватися до потенційного рецидиву вірусу. Комплексний аналіз ситуації та переосмислення ключових сфер дозволить адаптуватися до нових умов.

Це не гарантує успіху, але дозволяє реально оцінити ситуацію та прийняти рішення щодо подальшого функціонування підприємства. За прогнозами S&P Global Ratings, у 2020 році світовий ВВП має впасти на 3%, а ВВП України - на 7,7%. Нова економічна криза прогнозується найбільшою з часів Великої депресії 1930-х років [9]. На ринку буде менше місця та менше можливостей, тому переможцями стануть ті, хто реагуватиме на нову реальність найшвидше та найточніше. Незалежно від прийнятих рішень, добре підготовленими до вирішення нових проблем будуть саме ті підприємства, що на ранніх стадіях пандемії розробляють власні антикризові сценарії та звертаються по допомогу до тих, хто може запропонувати швидкі та професійні рішення. Звичайно, підприємці можуть розраховувати на величезну допомогу бухгалтерів. Зрештою, ця професійна група використовується для ефективної адаптації до змін і добре справляється з цим.

Джерела та література

1. Survey: US Small Business Owners Need More Funding and Immediate Legislative Action. URL: https://www.goldmansachs.com/smallbusinesssurvey/.

2. Амелін А., Лаврик Я., Монін Д. Прогноз збитків. Якими будуть економічні збитки України через

пандемію корона вірусу. URL: https://dt.ua/ECONOMICS/prognoz-zbitkivyakimi-budut-ekonomichni-zbitki-

ukrayini-cherez-pandemiyukoronavirusa-342951_.html.

3. Блінов А. Вірус рецесії: чим обернеться епідемія COVID19 і хто постраждає найбільше. URL: https://www.slovoidilo.ua/2020/03/18/pogljad/ekonomika/virus-recesiyi-chymobernetsya-epidemiya-covid-19-xto- postrazhdaye-najbilshe.

4. Григораш О. В., Григораш Т. Ф., Ченцов В. В. Світова економіка в умовах COVID-19. Економіка та держава. 2020. № 4. С. 104-108. DOI: 10.32702/2306-6806.2020.4.104.

5. Ділова активність під час COVID-19. URL: https://rpr.org.ua/wp-content/uploads/2020/04/COVID- 19_ok_24.04.2020_OK.pdf.

6. Долбнєва Д. В. Вплив COVID-19 на економіку країн світу. Проблеми економіки. 2020. №1. C. 2026. DOI: 0.32983 / 2222-0712-2020-1-20-26.

7. Коронавірус може призвести до масштабного економічного шоку в Європі - Лагард. URL: https://suspilne. media/18912-koronavirus-moze-prizvesti-do-masstabnogoekonomicnogo-soku-v-evropi-lagard/

8. Уроки китайського коронавірусу. Частина 1. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/2881684- uroki-kitajskogokoronavirusu-castina-1.html.

9. Шрамко Ю. Аналітики оцінили економічні наслідки коронавірусу COVID-19 в усьому світі. URL: https://www.unn.com.ua/uk/news/1853021-analitiki-otsinili-ekonomichni-naslidkikoronavirusu-covid-19-v-usomu- sviti.

References

1. “Survey: US Small Business Owners Need More Funding and Immediate Legislative Action”. https://www.goldmansachs.com/smallbusinesssurvey/ [in English].

2. Amelin, A., Lavryk, Ya., and Monin, D. “Prohnoz zbytkiv. Yakymy budut ekonomichni zbytky Ukrainy

cherez pandemiiu koronavirusu“ [Forecast of Losses. What Will be the Economic Losses of Ukraine due to the Coronavirus Pandemic]. https://dt.ua/ECONOMICS/prognoz-zbitkiv-yakimi-budut-ekonomichni-zbitki-

ukrayinicherez-pandemiyu-koronavirusa-342951_.html [in Ukrainian].

3. Blinov, A. “Virus retsesii: chym obernetsia epidemiia COVID19 i khto postrazhdaie naibilshe“ [Recession

Virus: what Will Turn on the COVID-19 Epidemic and Who Will Suffer the most?].

https://www.slovoidilo.ua/2020/03/18/pogljad/ekonomika/virus-recesiyi-chym-obernetsya-epidemiya-covid-19-xto- postrazhdaye-najbilshe [in Ukrainian].

4. Hryhorash, O., Hryhorash, T. and Chentsov, V. (2020), “ Svitova ekonomika v umovakh COVID-19” [Global economy under COVID-19], Ekonomika ta derzhava, vol. 4, pp. 104-108. DOI: 10.32702/2306-6806.2020.4.104 [in Ukrainian].

5. “Dilova aktyvnistj pid chas COVID-19” [Business activity during COVID-19]. https://rpr.org.ua/wp- content/uploads/2020/04/COVID-19 ok 24.04.2020 OK.pdf [in Ukrainian].

6. Dolbneva, D. (2020), “Vplyv COVID-19 na ekonomiku krajin svitu” [The Impact of COVID-19 on the World's Economies], The Problems of Economy, vol. 1, pp. 20-26. DOI: 0.32983 / 2222-0712-2020-1-20-26 [in Ukrainian].

7. “Koronavirus mozhe pryzvesty do masshtabnoho ekonomichnoho shoku v Yevropi - Lahard“ [Coronavirus Can Cause Major Economic Shock in Europe - Lagarde]. https://suspilne. media/18912-koronavirus-moze-prizvesti- do-masstabnogoekonomicnogo-soku-v-evropi-lagard/ [in Ukrainian].

8. “Uroky kytaiskoho koronavirusu. Chastyna 1“ [Lessons from Chinese Coronavirus. Part 1]. https://www.ukrinform.ua/mbriceconomv/2881684-uroki-kitaiskogo-koronavirusu-castina-1.html [in Ukrainian].

9. Shramko, Yu. “Analityky otsinyly ekonomichni naslidky koronavirusu COVID-19 v usyomu sviti“ [Analysts

Have Evaluated the Economic Impact of COVID-19 Coronavirus Worldwide]. https://

www.unn.com.ua/uk/news/1853021-analitiki-otsinili-ekonomichni-naslidki-koronavirusu-covid-19-v-usomu-sviti [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru