Облікова ідентифікація нематеріальних активів у формуванні економічної безпеки підприємства

Ключевые слова: экономическая безопасность предприятия, нематериальные активы, интеллектуальный капитал, человеческий капитал, структурный капитал, рыночный капитал, учетная идентификация нематериальных активов.

Markus Olga, PhD in Economics, Associate Professor, Lesya Ukrainka Eastern European National University, Department of Accounting and Auditing, Lutsk;

As a result of the conducted scientific research, the following definition of the essence of the concept was formulated: the economic security of the enterprise - is such an existing financial and economic state of the assets of the enterprise, which guarantees their protection, the possibility of the most effective use, sustainable growth of their value.

The actual definition of the intangible assets of the enterprise as a part of the intellectual capital properly identified, recorded and can be used to profit, the formation of long-term competitive advantages and increase the market value of the enterprise.

The advantages and disadvantages of the main approaches to the identification and classification of intangible assets of the enterprise are explored.

The bases of accounting identification of intangible assets as part of the intellectual capital of the enterprise are determined.

Improved accounting and information provision of certain structural elements of intellectual capital that can be used to develop the human and structural resources of the enterprise in the long run and to provide full information on the costs of human capital development, which is especially important for those enterprises in whose activities knowledge and the competence of the personnel play a crucial role and determine the success of their activities.

At the same time, the proper accounting and information provision of the formation and use of intellectual capital helps to understand how the enterprise will achieve its goals; displaying in the financial statements information about the results of the formation and use of intellectual capital, managers bring users to the long-term perspective of the company, that is, the complete accounting and information provision of intellectual capital operations enables the demonstration of the long-term aspect of current activity.

Key words: economic safety of the enterprise, intangible assets, intellectual capital, human capital, structural capital, market capital, accounting identification of intangible assets.

Забезпечення стійкого економічного зростання на рівні підприємства в умовах постійних змін зовнішнього середовища в цілому стає неможливим без досягнення економічної безпеки суб'єкта господарювання.

Ступінь розвитку прав інтелектуальної власності, інформаційних технологій, створення інтелектуальних продуктів стають вирішальними у питаннях ефективності господарювання підприємства та його економічної безпеки.

Проблема взаємообумовленого зростання частки нематеріальних активів та економічної безпеки підприємства актуалізується в умовах жорстокої переважно цінової конкуренції вітчизняного виробника. Тоді як сучасні тенденції світового ринку свідчать про перехід від цінової конкуренції до нецінової, тобто конкуренції технічного та якісного рівня продукції, яка в довгостроковій перспективі здатна забезпечити стійке економічне зростання.

Таким чином, саме нематеріальні активи виконують роль головного фактору економічної безпеки; стимулюють конкурентоспроможність вітчизняного виробника, за рахунок вдосконалення існуючих технологій, техніки та використання принципово нових наукових досягнень.

Важливістю нематеріальних активів як фактору економічної безпеки підприємства, обґрунтовується необхідність розширення підходу до трактування сутності нематеріальних активів, як частини інтелектуального капіталу, що створить додаткові можливості для ідентифікації та залучення в господарський процес цих активів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

На нашу думку, сутність поняття «економічна безпека підприємства» слід розглядати з позиції атрибутивного підходу. Адже, розглядаючи економічну безпеку як статичне поняття, її можна трактувати як оптимальний стан суб'єкта господарювання та визначити вплив такого фактору як нематеріальні активи.

В результаті проведеного наукового дослідження, нами було сформульовано наступне визначення сутності поняття: економічна безпека підприємства - це такий існуючий фінансово- господарський стан активів підприємства, за якого гарантується їх захист, можливість найбільш ефективного використання, стійке зростання їх вартості.

Таким чином, аналізуючи формування економічної безпеки підприємства, нам потрібно розглядати не лише класичні ознаки нематеріальних активів, які дає нам «вузьке» бухгалтерське визначення, а й дослідити таке поняття, як «інтелектуальний капітал». Дослідження структури інтелектуального капіталу сформує теоретико-методичну основу, для поступового введення до складу об'єктів бухгалтерського обліку тих нематеріальних активів, які не обліковуються за чинними П(С)БО, а отже і не захищенні законодавством, не використовуються як джерело інноваційного розвитку підприємства та не впливають на приріст інших активів.

Базовим визначенням нематеріальних активів є визначення з П(С)БО 8 «Нематеріальні активи» [4], згідно якого для визнання певного нематеріального ресурсу в якості нематеріального активу в обліку, враховуючи критерії визнання активу загалом, необхідно, щоб такий ресурс:

— був контрольований підприємством в результаті минулих подій;

— його використання призводило б до отримання економічних вигод у майбутньому;

— відповідав ознаці немонетарності, тобто неможливості швидкого перетворення на гроші;

— не використовувався для продажу.

Відповідно до МСФЗ 38 (IAS 38) «Нематеріальні активи» [5], актив задовольняє критерій ідентифікованості в контексті визначення нематеріального активу, коли він:

— може бути відокремлений від організації для подальшого продажу, передачі, ліцензування, здачі в оренду або обміну, або в індивідуальному порядку, або разом з відповідним договором, активом або зобов'язанням;

— виникає з договірних або інших юридичних прав незалежно від того, чи ці права передаються або відокремлюються від певної організації або від інших прав і обов'язків.

Таким чином, згідно зі стандартами, нематеріальний актив визнається бухгалтерським активом при дотриманні таких умов: відповідність критеріям ідентифікації, контроль над ресурсом, ймовірність надходження майбутніх економічних вигод, та можливість проведення достовірної оцінки об'єкта. Всі інші складові нематеріальних активів, які не відповідають таким умовам, - відносять до неідентифікованих нематеріальних активів.

Тому постає проблема, що більшість нематеріальних активів не ідентифікуються, а тому не відображаються в обліку. Враховуючи зростання в сучасних умовах важливості інформації та знань, помилковими слід вважати положення бухгалтерських стандартів, які рекомендують оцінювати нематеріальні активи за тими ж правилами, що і матеріальні.

В конкретний момент часу підприємство володіє інтелектуальним капіталом, який на думку таких науковців як Лейф Едвінссон, Майкл Мелоун [6], складається з трьох частин: людського, організаційного (або структурного) та клієнтського капіталу. Подібного наукового підходу у структуризації інтелектуального капіталу дотримуються більшість сучасних дослідників, різниться лише назва структурних елементів: людський (особистий), організаційний (структурний), клієнтський (ринковий, споживчий) капітал [7; 8].

Людський капітал представлений сукупністю інтелектуальних досягнень та досвіду персоналу підприємства. Під структурним капіталом доцільно розуміти різного роду інноваційні технології та інші продукти інтелектуальної діяльності, що створюють необхідні умови праці та визначають продуктивність людського капіталу. Як вже було зазначено, цінність структурного капіталу виявляється тільки у взаємозв'язку з людським капіталом. Оскільки характерними ознаками сучасних підприємств є вузька спеціалізація та комерційна таємниця, питома вага їх структурного капіталу може бути результатом власних досліджень та розробок. Залучення людського та структурного капіталу в господарську діяльність підприємства та їх взаємодія, ф ормує ще один елемент інтелектуального капіталу - ринковий капітал. Це дозволило виділити основні базові (людський і структурний) та цільові (ринковий) елементи інтелектуального капіталу підприємства. Виходячи з вищенаведеного, структуру інтелектуального капіталу покажемо у вигляді наступного рисунку (див. рис. 1.).

Рис. 1. Вплив нематеріальних активів на формування економічної безпеки підприємства* Сформовано автором

Удосконалення обліково-інформаційного забезпечення щодо формування окремих елементів інтелектуального капіталу як нематеріальних активів підприємства, сприятиме відображенню в фінансовій звітності більш повної і неупередженої інформації про підприємство та надасть можливість спрогнозувати його розвиток у майбутньому; забезпечити успішну діяльність підприємства у довгостроковій перспективі; показати взаємозв'язок між стратегічними цілями і розвитком персоналу підприємства; сприяти підвищенню кваліфікації персоналу і його відповідальності з метою зростання лояльності покупців; забезпечити ефективне використання знань та навичок персоналу під час ведення бізнесу.

Виходячи з вищенаведеного, розглянемо критерії облікової ідентифікації нематеріальних активів, як складової інтелектуального капіталу у вигляді наступного рисунку (див. табл. 1.).