Роль облікової політики у формуванні фінансових результатів підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Актуальність теми. Початок підприємницької діяльності має на меті одержання позитивного фінансового результату. Він залежить не тільки від правильного вибору виду діяльності, організації виробництва, збуту продукції, а й від організації облікового процесу та обраної облікової політики підприємства. Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV підприємствам надано право самостійно обирати форму організації обліку та визначати облікову політику.

Тому при створенні підприємства необхідно обґрунтовано і зважено підійти саме до процесу організації обліку та особливо документального його затвердження у вигляді розпорядження про облікову політику підприємства. Саме цим документом визначаються методи обліку встановлені Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (далі П(С)БО), які обирає підприємство при веденні обліку.

Метою дослідження є вивчення впливу оцінки та альтернативних методів обліку, передбачених П(С)БО, на розмір фінансових результатів. Для досягнення поставленої мети нами було проведено дослідження за такими напрямами: - вивчення порядку формування розпорядження про облікову політику підприємства; - визначено елементи облікової політики, які впливають на фінансові результати; - охарактеризовано вплив окремих елементів облікової політики на розмір фінансових результатів. Виклад основного матеріалу. Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності .

Облікова політика можливість - суб'єктів, об'єктів, цілей, завдань; - основних принципів організації та методології; - основних етапів процесу формування облікової політики; - структури і змісту обліково-економічної інформації та основних напрямів її використання.

Підприємство самостійно визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства.

Аналіз досліджень. Питання організації обліку та формування облікової політики залишаються в полі уваги науковців, незважаючи на те, що багато з них працювали і продовжують роботу в даному напрямку. Це такі вчені як Бутинець Ф.Ф., Будько О., Голов С.Ф., Житний П.Є., Івахненков І.В., Моссаковський В.Б., Пушкар М.С., Стеців І.І., Щирба М. та інші.

На думку В. Моссаковського, належне формування даних фінансової звітності може досягатися лише при застосуванні єдиної облікової політики в цілому по національному господарству України.

Як зазначає Бутинець Ф.Ф. "Введення в теорію і практику категорії "облікова політика" означає визнання ролі бухгалтера і облікових методів у формуванні прибутку підприємства, показує відносність облікових даних, суттєво змінює статус бухгалтера і його роль в обліковій ієрархії".

Питання впливу організації облікового процесу в цілому та окремих елементів облікової політики зокрема на формування інформації про результати діяльності є актуальними так як саме від обраних методів та оцінок об'єктів обліку залежить розмір фінансових результатів.

І.В. Івахненков виділяє три етапи організації бухгалтерського обліку: методичний (вибір системи певних способів та прийомів, на яких базується застосування елементів методу бухгалтерського обліку); технічний - (вибір форми обліку, що найбільше відповідає галузі та розміру підприємства); організація роботи облікового апарату.

Для забезпечення об'єктивності процесу формування фінансових результатів з використанням методів облікової політики необхідне забезпечення тісного взаємозв'язку між власником (керівником) підприємства, який несе відповідальність за організацію бухгалтерського обліку і за формування облікової політики, головним бухгалтером, за допомогою якого всебічно обґрунтовується зміст облікової політики, і фінансового директора (якщо такий передбачений).

Не дивлячись на самостійність формування облікової політики підприємства необхідно обов'язково дотримуватись принципів обліку, визначених ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", від 16.07.1999 № 996-XIV які опосередковано визначають об'єкти обліку та елементи облікової політики. Основними нормативними документами, якими керуються при формуванні розпорядження про облікову політику є Положення (стандарти) бухгалтерського обліку.

Оскільки доходи і витрати діяльності у фінансовій звітності оцінюють в момент їх визнання і подальші переоцінки цих елементів, як правило, не провадять, у зв'язку з тим, що це потягне за собою перегляд юридичних підстав їх виникнення, то категорія "оцінка доходів і витрат", наведена у визначенні принципу обачності, передбачає встановлення їх розмірів, які включають у розрахунок фінансового результату звітного періоду.

Обачність формування показників фінансової звітності для характеристики можливих економічних вигод забезпечується дотриманням критерію нейтральності інформації.

Отже, при формуванні облікової політики підприємства відповідальні особи повинні враховувати наслідки обрання того чи іншого елементу методу облікової політики для фінансових результатів підприємства. Тому що окремі з них дають можливість маніпулювати розміром прибутку, а це призведе до недостовірності інформації.

Суб'єктом дослідження є Кам?янець-Подільське публічне акціонерне товариство «ГІПСОВИК». обліковий автоматизація фінансовий

Об'єктом дослідження є нормативно-правові акти які використовує підприємство: Закон України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 № 514-VI, Господарський Кодекс України від 16.01.2003 № 436-IV, Цивільний Кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV, та інші нормативні акти підприємства, положення бухгалтерського обліку, статут ПАТ «ГІПСОВИК» (Протокол № 1 від 30 вересня 2010 року), а установчі документи, які ведуться на підприємстві ПАТ «ГІПСОВИК», внутрішні правила, процедури, та інші правові акти підприємства.

Предмет дoслiдження - є Облікова політика підприємства та її роль у формуванні фінансових результатів підприємства.

Основні завдання дослідження:

визначити сутність облікової політики та її формування на підприємстві;

дослідити організаційно-економічна характеристика ПАТ «ГІПСОВИК»;

провести вибір елементів та особливості облікової політики на підприємстві;

опрацювати нормативно-правове забезпечення облікової політики на підприємстві;

провести організаційно-економічну характеристика ПАТ «ГІПСОВИК»;

розглянути розкрити оцінку облікової політики на публічному акціонерному товаристві «ГІПСОВИК»;

провести аналіз синтетичного і аналітичного обліку в умовах автоматизації облікової політики ПАТ «ГІПСОВИК»

охарактеризувати вдосконалення облікової політики як засобу управління фінансовими результатами

Методологічною основою роботи є системний підхід до вивчення організації.

Основними використовуваними методами є: аналітичний, статистичний, графічний, узагальнення, порівняння та спостереження.

Інформаційна база курсової роботи підготовлена на базі законодавчих і нормативних актів, підручників та навчальних посібників, наукових статтей, документації підприємства ПАТ «ГІПСОВИК».

Курсова робота складається із вступу, трьох розділів, висновки і пропозиції, списку використаних джерел та додатків.



Розділ 1. Теоретичні основи облікової політики та її роль у формуванні фінансових результатів підприємства

1.1 Сутність облікової політики та її формування на підприємстві

На сьогодні в умовах глобалізації та ведення обліку за міжнародними стандартами потрібно чітко визначити поняття «облікова політика підприємства». Згідно з визначенням, поданим у МСБО І «Подання фінансової звітності», облікова політика -- це певні принципи, основи, домовленості, правила та практика, прийняті підприємством для складання та подання фінансових звітів.

Залишаючи за підприємством право вибору облікової політики, МСБО І вимагає, щоб керівництво підприємства обирало та застосовувало облікову політику так, щоб його фінансові звіти повністю відповідали всім вимогам кожного конкретного МСБО. Це значить, що підприємство повинно застосовувати передусім підходи та методи обліку і подання інформації у фінансових звітах, які передбачено стандартами обліку НП(с)БО 1 «Загальні вимоги до подання фінансової звітності» від 07.02.2013 № 73. [3]

Кутер М.І. відмічає, що облікова політика виникає тоді, коли бухгалтер, окрім констатації об'єктивних господарських процесів (наприклад, виплата грошових коштів), які не мають альтернативного підходу, починає робити припущення про наявність невизначених умов або неіснуючих у дійсності подій (наприклад, розрахунок фінансового результату або розподіл накладних витрат) з метою отримання інформації, необхідної для аналізу ефективності діяльності підприємства. "Як тільки бухгалтер робить припущення і відображає не тільки очевидні факти, - зазначає М.І. Кутер, - виникає простір для ствердження, групових інтересів і облікової політики. Учасники господарського процесу, переслідуючи власні інтереси, ставлять перед обліком визначені цілі, які досягаються (або не досягаються) шляхом вибору облікової політики".[19, с. 542-543]

У зв'язку з цим Пушкар М.С. зазначає, що "облікова політика це конституція підприємства, яка передбачає права і обов'язки системи обліку з приводу формування інформаційних ресурсів для менеджерів" [23, с. 10]. Бутинець Ф.Ф. підкреслює, що "облікова політика підприємства - це не просто сукупність способів ведення обліку, обраних відповідно до умов господарювання, але й вибір методики обліку, яка надає можливість використовувати різні варіанти відображення фактів господарського життя в обліку (залежно від поставлених цілей) [13, с. 10]. На думку В. А. Дерія, під обліковою політикою слід розуміти офіційно затверджене на підприємстві надане державою йому право вибору, з урахуванням цілей, специфіки діяльності підприємства та чинних правових актів, відповідних методик та форм, техніки ведення бухгалтерського обліку [15, с. 10]. П.Є. Житний у своїх працях розглядає облікову політику у спрощеному вигляді як вибір форми ведення обліку, а також у більш широкому розумінні - як один із методів управління обліком суб'єкта господарювання [16, с. 4; 17, с. 21].

Положення облікової політики організації повинні застосовуватися всіма її відособленими підрозділами (філіями, представництвами). Тільки що створена організація повинна оформити облікову політику до здачі першої бухгалтерської звітності, але не пізніше 90 днів від дня державної реєстрації. Однак використовувати положення облікової політики потрібно з моменту державної реєстрації підприємства. Отже, скласти облікову політику потрібно ще до реєстрації підприємства, а затвердити - у зазначений термін.

Визначаючи облікову політику, необхідно враховувати наступні основні вимоги:

1) вимога повноти: у бухгалтерському обліку повинні відображатися всі господарські операції;

2) вимога своєчасності: кожну операцію необхідно враховувати в тому періоді, у якім вона зроблена( незалежно від часу фактичного одержання або виплати грошей);

3) вимога обачності: організація скоріше визнає видатки й зобов'язання, чому можливі доходи;

4) вимога пріоритету втримування перед формою: при обліку операцій слід виходити не стільки з їхньої правової форми, скільки з економічного втримування;

5) вимога несуперечності: дані аналітичного й синтетичного обліку повинні бути тотожні;

6) вимога раціональності: витрати на ведення бухгалтерського обліку повинні відповідати умовам господарської діяльності й величині організації.

Облікова політика являє собою вибір підприємством конкретних методик, форм, техніки ведення і організації бухгалтерського обліку, виходячи з встановлених правил і особливостей діяльності (організаційних, технологічних, чисельності і кваліфікації облікових кадрів, рівня технічного оснащення бухгалтерії).

Облікова політика - це вибрана підприємством, з урахуванням встановлених норм та особливостей, методологія бухгалтерського обліку, яка спрямована на досягнення його цілей і завдань та використовується з метою забезпечення надійності фінансової звітності та якісної системи управління. Облікова політика підприємства, затверджується керівником і є одним з основних документів, який визначає правила ведення бухгалтерського обліку в організації. Звичайно,що облікову політику розробляє бухгалтер.

Потенційними користувачами, що аналізують облікову політику підприємства, є:

- керівник організації, тому що він затверджує облікову політику;

- бухгалтер організації, тому що формує облікову політику й виконує її у своїй роботі;

- аудитор, тому що облікова політика є одним з об'єктів аудиторської перевірки, і з неї звичайно починається сам процес перевірки;

- податковий інспектор, тому що від багатьох принципів облікової політики залежить порядок формування того або іншого об'єкта оподатковування.

За допомогою облікової політики здійснюється процес лібералізації системи бухгалтерського обліку й відбувається вдосконалювання нормативної системи по бухгалтерському облікові й бухгалтерської звітності, а також дозволяються протиріччя чинного законодавства.

Механізм формування облікової політики на підприємстві можна представити так (Додаток 1)

При цьому потрібно:

1) дотримуватись норм національного законодавства, вимог П(С)БО та інших нормативних документів щодо регулювання бухгалтерського обліку;

2) сприяти формуванню якісної інформаційної бази бухгалтерського обліку (через системний характер) та оптимальному розкриттю інформації у фінансовій звітності;

3) враховувати особливості діяльності підприємства (організаційних, технологічних, чисельності та кваліфікації облікових кадрів, рівня технічного оснащення бухгалтерії), власні інтереси, а також різних груп користувачів щодо облікової інформації.[21, с.35]

При формуванні облікової політики передбачається майнова відокремленість і безперервність діяльності підприємства, послідовність застосування облікової політики, а також тимчасова визначеність фактів господарської діяльності. Облікова політика повинна відповідати вимогам повноти, обачності, послідовності, безперервності, періодичності та іншим вимогам, передбаченим Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"від 16.07.1999 № 996-XIV.

Тому, облікова політика має широке значення для усіх видів підприємницької діяльності і всюди вона має свої особливості. Ще її вихідні положення є цілими для всіх - отримання оптимізованої у довгостроковому плані норми прибутку. Від добре сформованої облікової політики багато в чому залежать ефективність управління.



1.2 Вибір елементів та особливості облікової політики на підприємстві

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV,визначені основи нової системи бухгалтерського обліку України, орієнтованої на міжнародні стандарти.

На цій основі базуються:

1) національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку;

2)план рахунків бухгалтерського обліку та Інструкція з його застосування, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291;

3) методичні рекомендації із застосування національних стандартів бухгалтерського обліку, які розробляються міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади в межах її компетенції. Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) на підприємстві, затверджені наказом Державного комітету промислової політики України від 09.07.2007 р. N 373.[1]

Згідно з Методичними рекомендаціями щодо облікової політики підприємства до елементів облікової політики стосовно фінансової звітності відносяться:

Методи оцінки вибуття запасів;

Періодичність визначення середньозваженої собівартості одиниці запасів;

Порядок обліку (ідентифіковано чи загалом) і розподілу транспортно-заготівельних витрат, ведення окремого субрахунку обліку транспортно-заготівельних витрат;

Методи амортизації основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, а також довгострокових біологічних активів та інвестиційної нерухомості, у разі якщо вони обліковується за первісною вартістю;

Вартісні ознаки предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів;

Підходи до переоцінки необоротних активів;

Застосування класу 8 та/або 9 Плану рахунків бухгалтерського обліку;

Підходи до періодичності зарахування сум дооцінки необоротних активів до нерозподіленого прибутку;

Метод обчислення резерву сумнівних боргів (у разі потреби - спосіб визначення коефіцієнта сумнівності);

Перелік створюваних забезпечень майбутніх витрат і платежів;

Порядок виплат, які здійснюються за рахунок прибутку (для державних і комунальних підприємств);

Порядок оцінки ступеня завершеності операцій з надання послуг;

Сегменти діяльності, пріоритетний вид сегмента, засади ціноутворення у внутрішньогосподарських розрахунках;

Перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витрат, бази їх розподілу;

Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг);

Порядок визначення ступеня завершеності робіт за будівельним контрактом;

Дата визначення придбаних в результаті систематичних операцій фінансових активів;

База розподілу витрат за операціями з інструментами власного капіталу;

Кількісні критерії та якісні ознаки суттєвості інформації про господарські операції, події та статті фінансової звітності;

Періодичність відображення відстрочених податкових активів і відстрочених податкових зобов'язань;

Критерії розмежування об'єктів операційної нерухомості та інвестиційної нерухомості;

Підходи до класифікації пов'язаних сторін;

Дата включення простих акцій, випуск яких зареєстровано, до розрахунку середньорічної кількості простих акцій в обігу;

Дата первісного визнання необоротних активів та групи вибуття як утримуваних для продажу;

Складання окремого балансу філіями, представництвами, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами підприємства;

Визначення одиниці аналітичного обліку запасів;

Спосіб складання звіту про рух грошових коштів;

Підходи до віднесення витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта основних засобів до первісної вартості або витрат звітного періоду.[20]

Отже, відповідальність за видання наказу про облікову політику та його здійснювання покладається на власника (власників) підприємства або уповноважений орган (посадову особу), що здійснює керівництво підприємством у відповідності із законодавчими і засновницькими документами.

1.3 Нормативно-правове забезпечення облікової політики на підприємстві

Законодавчі основи регулювання бухгалтерського обліку визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, який визначає правові принципи регулювання, організації ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності та поширюється на всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік і подати фінансову звітність відповідно до чинного законодавства. [1]

Злагодженість формування облікової політики в Україні регулюється рядом нормативно-правових актів різного підпорядкування, головними з яких є:

1) Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIVмістить визначення поняття "облікова політика", надає право підприємству самостійно формувати облікову політику. [1]

2) НП(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності"від 07.02.2013 № 73 містить визначення поняття "облікова політика", визначає способи висвітлення облікової політики підприємства під час розкриття інформації у фінансовій звітності.[2]

3) П(С)БО 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах" » від 28.05.1999 № 137 визначає причини змін в обліковій політиці; порядок розкриття інформації у примітках до звітів у випадку зміни облікової політики.[25]

4) План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій від 09.12.2011 № 1591 є основою для розробки робочого плану рахунків підприємства.[26]

5) Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій от 30.11.1999 № 291 містить інформацію щодо можливих варіантів обліку витрат на підприємстві та періодичність закриття транзитних рахунків.[11]

6) Методичні рекомендації щодо облікової політики підприємства від 27 червня 2013 року N 635 містять інформацію про зміст розпорядчого документа про облікову політику, суб'єктів формування, випадки зміни облікової політики підприємства.[3]

7) Лист Міністерства фінансів України "Про облікову політику" від 21.12.2005 р. № 31-34000-10-5/27793 містить основні елементи облікової політики, що мають бути зазначені у розпорядчому документі про облікову політику конкретного підприємства. [12]

8) Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку нематеріальних активів від 16 листопада 2009 року N 1327 розкривають окремі елементи облікової політики щодо нематеріальних активів. [4]

9) Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів від 30 вересня 2003 року N 561 розкривають окремі елементи облікової політики щодо основних засобів.[5]

10) Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку біологічних активів від 29 грудня 2006 року N 1315 розкривають окремі елементи облікової політики щодо біологічних активів.[6]

11) Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів від 10 січня 2007 року N 2 розкривають окремі елементи облікової політики щодо запасів.[7]

12) Методичні рекомендації з формування складу витрат та порядку їх планування в торговельній діяльності від 22.05.2002 року N 145 регламентують склад, порядок обліку і планування витрат в торгівлі.[8]

13) Методичні рекомендації з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємстввід 18.05.2001 року N 132 регламентують методи обліку витрат і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) у сільському господарстві.[9]

14) Методичні рекомендації з формування собівартості перевезень (робіт, послуг) на транспорті від 05.02.2001 року № 65 регламентують методи обліку витрат і калькулювання собівартості робіт і послуг у сфері транспортних перевезень.[10]

Отже, фінансова звітність підприємств відображає його облікову політику. Підприємство самостійно на підставі національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства, а також зміни до неї.



Розділ 2. Аналіз облікової політики публічного акціонерного товариства «ГІПСОВИК» та її роль у формуванні фінансових результатів

2.1 Організаційно-економічна характеристика ПАТ «ГІПСОВИК»

Кам'янець-Подiльський гіпсовий завод побудований в 1929 роцi, займався виробництвом гіпсових блоків, гіпсу. Протягом всього перiоду завод розширювався, укомплектовувався, створювались нові пiдроздiли, в результатi чого завод був перейменований в Кам'янець-Подiльське об'єднання будiвельних матерiалiв та вважався одним з передових пiдприємств України по виробництву будiвельних матерiалiв. В 1995 роцi Кам'янець-Подiльське об'єднання будiвельних матеріалів реорганiзовано в Кам'янець-Подiльське ВАТ «ГIПСОВИК». З 05.10.2010 року Кам'янець-Подiльське ВАТ "ГIПСОВИК" , згiдно Закону України "Про акцiонернi товариства" від 17.09.2008 № 514-VI переiменоване в Кам'янець-Подiльське ПАТ «ГIПСОВИК».

ПАТ «ГІПСОВИК» діє на підставі Статуту(Додаток 2) та Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (Додаток 3). Форма власності - приватна.

Згідно із Статутом підприємство має право виконувати наступні види діяльності: видобування гіпсового, кременевого, доломітового, вапнякового каменю та його переробка; виробництво гіпсових сумішей; виробництво виробів з гіпсу для використання в будівництві; виробництво сухих видів сумішей для мурування; виробництво абразивних виробів; виробництво інших не металевих мінеральних виробів не віднесених до інших угрупувань; загальне будівництво будівель та інженерних споруд; діяльність у сфері архітектури, будівництва та проектування промислових об'єктів та інженерних споруд; будівельно-монтажні та ремонтні роботи; будівництво будівель; дослідження і розробки в галузі природничих наук; оброблення декоративного та будівельного каменю; здійснення професійного навчання громадян робітничим професіям безпосередньо на підприємстві; рекультивація земель порушених гірничими роботами; виконання розривних, гірничопідготовчих, видобувних і дробильно-сортувальних робіт, які забезпечують видобуток корисних копалин; діяльність у сфері інжинірингу; надання платних послуг населенню регіону; маркетинг; торгівельні операції; імпорт та експорт будівельних матеріалів, а також здійснення всіх необхідних видів господарської діяльності, які пов'язані з цілями акціонерного товариства, сприяють їх досягненню та не суперечать чинному законодавству; виробництво товарів народного споживання; організація громадського харчування працівників ПАТ; надання платних спортивно-оздоровчих послуг, послуг щодо організації відпочинку працівників, їх дітей та членів сімей; ведення зовнішньо економічної діяльності; дилерські операції та обслуговування; технічний ремонт автомобілів; розподілення та постачання електроенергії за нерегульованим тарифом.

Метою діяльності Товариства є об'єднання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів його учасників для здійснення підприємницької діяльності, отримання прибутку та реалізації на його основі економічних і соціальних потреб акціонерів і працівників Товариства.

Основні, цехи підприємства та споруди ПАТ «ГІПСОВИК»:

Кам'янець-Подiльське ПАТ «ГIПСОВИК» є засновником трьох дочiрнiх пiдприємств (Рис.2.1.1.)

Основні цехи товариства: Слобiдко-Рихтiвський цех по добуванню доломiту; Кам'янець-Подiльський цех по фасуванню гiпсу; Кам'янець-Подiльський цех по виробництву високомiцного гiпсу; Гринчуцький цех по виробництву продукції з кременю; ремонтно-будiвельнадiльниця; ремонтно-механiчна майстерня; логiстична служба; Колодiївський цех по добуванню вапняку; Кудринецький цех по виробництву гiпсового каменю i гiпсу.



Рис.2.1.1. Дочірні підприємства Кам'янець-Подiльського ПАТ «ГIПСОВИК»

Повна назва підприємства: Кам'янець-Подільське публічне акціонерне товариство «ГІПСОВИК»;

Скорочена назва підприємства: Кам'янець-Подільське ПАТ «ГІПСОВИК»;

Юридична адреса: провулок Індустріальний, 1, м.Кам'янець-Подільський, Хмельницька область, 32307,Україна

Товариство ПАТ «ГІПСОВИК» створено згідно з рішенням Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області від 29 червня 1995 року N 417.

Статутний капітал Товариства становить 1427180гривень та поділено на акції: (Рис.2.1.2.)

Рис. 2.1.2.Статутний капітал Товариства

Товариство у своїй діяльності керується Законом України ”Про акціонерні товариства” від 17.09.2008 № 514-VI, Господарським Кодексом України від 14.01.2003 № 436-IV, Цивільний Кодекс України від 14.01.2003 № 435-IV, іншими нормативними актами України, положеннями цього статуту Кам'янець-Подільського публічного акціонерного товариства «ГІПСОВИК» (затверджений Протоколом № 1 від 30 вересня 2010 року)., а також внутрішніми правилами, процедурами, регламентами та іншими локальними правовими актами Товариства, прийнятими відповідно до статуту.

Предметом діяльності Товариства є:

? виробництво виробів з гіпсу для використання в будівництві;

? виробництво абразивних виробів;

? видобування гіпсового, доломітового, кременевого, вапнякового каменю та його переробка;

? загальне будівництво будівель та інженерних споруд;

? виробництво інших неметалевих мінеральних виробів не віднесених до інших угрупувань;

? діяльність у сфері архітектури, будівництва та проектування промислових;

? виробництво сухих видів сумішей для мурування;

? виробництво гіпсових сумішей;

? будівництво будівель;

? дослідження і розробки в галузі природничих наук;

? оброблення декоративного та будівельного каменю;

? будівельно-монтажні та ремонтні роботи;

? рекультивація земель порушених гірничими роботами;

? діяльність у сфері архітектури, будівництва та проектування промислових об'єктів та інженерних споруд;

? діяльність у сфері інжинірингу;

? здійснення професійного навчання громадян робітничим професіям

безпосередньо на підприємстві;

? маркетинг;

? виконання розкривних, гірничопідготовчих, видобувних і дробильно-сортувальних робіт, які забезпечують видобуток корисних копалин;

? надання платних послуг населенню регіону;

? торгівельні операції;

? пошуки, розвідка і дослідно-промислова розробка родовищ корисних

копалин;

? виробництво товарів народного споживання;

? внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом;

? імпорт та експорт будматеріалів, а також здійснення всіх необхідних видів господарської діяльності, які пов'язані з цілями акціонерного товариства,сприяють їх досягненню та не суперечать чинному законодавству;

? торгівельна та комерційно-посередницька діяльність, відкриття торгівельних залів, магазинів для реалізації виробленої продукції, товарів народного споживання;

? ведення зовнішньоекономічної діяльності;

? організація громадського харчування працівників ПАТ;

? дилерські операції та обслуговування;

? надання платних спортивно-оздоровчих послуг, послуг щодо організації відпочинку працівників, їх дітей та членів сімей;

? розподілення та постачання електроенергії за нерегульованим тарифом.

Організаційна структура підприємства - це поділ підприємства на окремі структурні підрозділи і служби (центри відповідальності), що передбачають розподіл між ними функцій з вирішення завдань, які виникають в ході виробничої діяльності, таким чином, щоб забезпечити ефективне досягнення мети, поставленої перед підприємством в цілому.

Організаційна структура ПАТ «ГІПСОВИК» зображена на Рис.2.1.3 (Додаток 4)

Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності підприємства в динаміці 15, 16, 17 років наведено у таблиці 2.1.1

Про аналізувавши показники основні техніко-економічної діяльності підприємства показали, що:

Реалізація продукції(послуг), у 2015 р. становила 84896 тис. грн., у 2016р.-67305 тис. грн., а в 2017р-.58116 тис. грн., це показує, що протягом трьох років вона зменшилась в зв'язку із нестабільною роботою протягом року;

Собівартість продукції, у 2015р.-59895 тис. грн., у 2016р.-51892 тис. грн., а в 2017р.-43377 тис. грн., це показує, що протягом трьох років змінилися витрати на виготовлення продукції.;

Таблиця 2.1.1 Основні техніко-економічні показники діяльності підприємства

Показники	2015р.	2016р.	2017р.	Відношення звітного року в % до
				базисного	минулого
Реалізація продукції (послуг), тис. грн.	84896	67305	58116	68	86
Собівартість продукції, тис. грн.	59895	51842	43377	72	84
Прибуток (збиток), тис. грн.	25001	15463	14739	58	95
Середньорічна вартість основних фондів, тис. грн.	21368	23231	21109	99	90
Середньорічна вартість оборотних фондів, тис. грн.	42736	46462	42218	99	91
Рентабельність виробництва, %	35	29	34	97	117
Рентабельність підприємства, %	42	30	40	95	133
Чисельність працюючих, чол..	266	315	188	70	60
в тому числі робітники інженерно-технічний персонал	220 6	285 7	150 6	68	53
Фондовіддача, грн.	3.9	2.9	2.7	68	93
Фондомісткість, грн.	0.25	0.34	0.73	2.92	2.15

Середньо річна вартість основних фондів у 2015р-21368 тис. грн., у 2016-23231 тис. грн., а в 2017-21009 тис. грн., це показує, що протягом трьох років зменшилась в зв'язку із неефективним використанням основних виробничих фондів;

Середньо річна вартість оборотних фондів у 2015р-42736 тис. грн., у 2016-46462 тис. грн., а в 2017-42218 це показує, що протягом трьох років зменшилась реалізація продукції або продукція є не конкуренто спроможна;

Рентабельність виробництва у 2015р.-35., у 2016р.-29., а в 2017р.-34 це показує, що протягом трьох років зменшилась рентабельність виробництва могли вплинути чинники зростання витрат на продукцію;

Рентабельність підприємства у 2015р.-42; у 2016р.-30;а в 2017р.-40 це показує, що протягом трьох років зменшився прибуток;

Чисельність працюючих у 2015р.-266; у 2016р.-315; а в 2017р.-188 це показує, що вона зменшилась.

Фондовіддача у 2015р.-3.9; у 2016р.-2.9; а в 2017р.2,7 це показує, що протягом трьох років зменшилась через зменшення реалізованої продукції та зменшення прибутку підприємства;

Фондомісткість у 2015р.-0,25; 2016р.-0,34; а в 2017р.0,73 це показує, що протягом трьох років зменшилась кількість працівників підприємства, а механічно зменшується кількість продукції, що виробляється одним працівником на підприємстві.

Середньо облікова чисельнiсть штатних працівників облiкового складу(Додаток 14, 15, 16) (осiб) фактично станом на 2018 рік - 287 чоловік, середня чисельнiсть позаштатних працiвникiв та сумiсникiв (осiб) станом на 2018 рік - 30 чоловік.

Партнерами Кам'янець-Подільського ПАТ «ГІПСОВИК» є такі підприємства як: ТОВ «ІПГ Майстер»,ТОВ ІІ «Хенель Баутехнік (Україна)», ПрАТ Термінал М, СП «Супратен плюс ООО», ТОВ ЦерсанітІнвест та інші. Також Товариство співпрацює із іноземними країнами такими як: Румунія, Росія, Білорусь та Молдова, має довгострокові ліцензії на розробку гіпсового кременевого, вапнякового, доломітового і родовищ.

ПАТ «ГІПСОВИК» спеціалізується на виробництві гіпсових сумішей, виробів з гіпсу для використання в будівництві, сухих видів сумішей для мурування, абразивних виробів, інших неметалевих мінеральних виробів не віднесених до інших угрупувань.

Аналіз складу, структури товарної продукції у фактичних цінах реалізації в динаміці років 15, 16, 17 років наведено у таблиці 2.1.2

Аналізуючи склад та структуру товарної продукції ПАТ «ГІПСОВИК» у фактичних цінах реалізації в динаміці 2015, 2016, 2017 р., бажається зауважити, що найбільший обсяг реалізації (тис. грн.) товарної продукції має - гіпсові суміші.

Таблиця 2.1.2 Склад, структура товарної продукції у фактичних цінах реалізації

Види продукції	2015р.	2016р.	2017р.
	тис. грн.	структура, %	тис. грн.	структура, %	тис. грн.	структура, %
Основне виробництво - всього	60224,1	100%	13278,1	100%	23226,5	100%
в тому числі	60224,1	100%	13278,1	100%	23226,5	100%
Гіпсові суміші	51823,8	45%	1111,5	25%	4237,4	18%
Галька та гравій	4613,2	28%	2286,8	28%	687,1	8%
Крихта	174,1	12%	1274,9	11%	9151,0	37%
Екаусин і камінь	3613,3	15%	8605,1	36%	9151,0	37%
Всього по підприємству	60224,1	100%	13278,1	100%	23226,5	100%

В 2015 р., гіпсових сумішей було реалізовано на загальну суму - 51823,80; в 2016 - 1111, 50; а в 2017 - 4237, 40.

Виходячи із даних 2015, 2016, 2017 р., можна побачити, що саме гіпсові суміші, порівняно із галькою та гравієм (реалізація тис. грн. 2015 - 4613, 20; 2016 - 2286, 80; 2017 - 687,10.) та крихтою (реалізація тис. грн. 2015 - 174,10; 2016 - 1274, 90; 2017 - 9151,0) користуються найвищим попитом.

На Кам'янець-Подільському ПАТ «ГІПСОВИК» Бухгалтерський облік ведеться з застосовуванням комп'ютерної бухгалтерської програми 1Сv8 «Бухгалтерія».

Всі первинні документи ведуться за типовими формами, затвердженими наказом Мінстатистики України. Фінансова звітність виконується в цілому у відповідності до чинного законодавства. До податкових та статистичних органів звітність подається своєчасно та в повному обсязі. Склад звітності ПАТ «ГІПСОВИК» відповідає Положенням (стандартам) бухгалтерського обліку. Про це свідчать перевірки державної податкової інспекції та інших інспектуючих організацій.

Графік документообігу на Кам'янець-Подільському ПАТ «ГІПСОВИК» не ведеться.

Оцінка облікової політики на публічному акціонерному товаристві «ГІПСОВИК»

Облікова оцінка може переглядатися, якщо змінюються обставини, на яких базувалася ця оцінка, або отримана додаткова інформація, чи настала певна подія. Результат зміни облікових оцінок слід включати до фінансової звітності в тому періоді, в якому відбулася зміна, а також і в наступних періодах, якщо зміна впливає і на ці періоди.

Аналіз показники оцінки майнового стану в динаміці 2015, 2016, 2017 років наведено в таблиці 2.2.1

Аналізуючи оцінку майнового стану в динаміці 2015, 2016, 2017 років вони показали, що сума наявних у підприємства господарських коштів, у 2015 р. -40921тис. грн., у 2016 р. - 39450 тис. грн. , а у 2017р. - 48660 тис. грн., це показує, що протягом трьох років збільшилася взв'язку із тим що підприємство менше виготовило продукції.

Питома вага активної частини основних засобів на 2015 рік становить 0.070, у 2016 році вона зросла і становила 0.073, а в 2017 році становила 0,044.

Коефіцієнт зносу на 2015 рік становив 0.47, а в 2016 році він збільшився і становив 0.50, а в 2017 він зменшився і становив 0.42.Це свідчить про те що Основні Засобі варто модернізувати.

Коефіцієнт придатності у 2015 р. - 0.53, в 2016 р. - 0.49, а в 2017 р. - 0.57; цей показник показує, що Основні Засоби потрібно замінити.

Таблиця.2.2.1 Показники оцінки майнового стану

Показники	Формула розрахунку за формами звітності з 2013 року	2015р.	2016р.	2017р.
1. Сума наявних у підприємства господарських коштів, тис. грн.	р. 1300 або 1900 ф. № 1	41459	39450	48660
Питома вага активної частини основних засобів	р. 130 + р.140 гр. 14 ф. № 5 р. 1011 гр. 4 ф. № 1	0.070	0.073	0.044
3. Коефіцієнт зносу	р. 1012 ф. № 1 р.1011 ф. № 1	0.47	0.50	0.42
4. Коефіцієнт придатності	р. 1010 ф. № 1 р. 1011 ф. № 1	0.53	0.49	0.57
5. Коефіцієнт оновлення	р. 260 гр. 5 ф № 5 р. 1011 гр.4 ф. № 1	0.88	0.04	0.23
6. Коефіцієнт вибуття	р.260 гр. 8 ф. №5 р. 1011 гр. 3 ф. № 1	0.001	0.061	0.030

Коефіцієнт оновлення в 2015 році становив 0.88, в 2016 році він зменшився і становив 0.04, а в 2017 році він збільшився і становив 0.23це свідчить про те що потрібне оновлення Основних засобів.

Коефіцієнт вибуття в 2015 році становив 0.001, в 2016 році він збільшився і станови 0,061, а в 2017 році він зменшився і становив 0.030це дає можливість зробити висновок про те, що підприємство стало виготовляти менше продукції та не оновлюються основні засоби.



Рис.2.2.1 Показники оцінки майнового стану

Аналіз показників ліквідності та платоспроможності в динаміці 2015, 2016, 2017 років наведено в таблиці 2.2.2

Таблиця2.2.2

Показники	Формула розрахунку за формами звітності з 2013 року	2015 р.	2016 р.	2017 р.
1. Величина чистих оборотних активів	р. 1195 - р. 1695	11047	8636	14469
Коефіцієнт поточної ліквідності (покриття)	р. 1195 р. 1695	0.56	0.59	0.48
3. Коефіцієнт швидкої (проміжної) ліквідності	р.1165 + р.1160 + р.1125 + р.1130 + р.1135 + р.1155 р. 1695	0.19	0.21	0.04
4. Коефіцієнт абсолютної ліквідності	р.1160 + р. 1165 р. 1695	0.16	0.20	0.01
5. Частка оборотних коштів в активах	р.1195 р. 1300	0.34	0.32	0.27
6. Частка запасів в поточних активах	р. 1100 + р. 1110 р. 1195	0.06	0.03	0.29

Показники ліквідності та платоспроможності

Аналізуючи ліквідність та платоспроможність, показники показали що:

Величина чистих оборотних активів, у 2015 р. - 11047 тис. грн., у 2016р. - 8636 тис. грн. , а 2017р. - 14469 тис. грн., це показує що протягом трьох років вона збільшилась і говорить про те що підприємство є успішним.

Коефіцієнт поточної ліквідності (покриття) у 2015р. - 0,56, 2016р. - 0,59, а в 2017р. - 0,48; це показує, що протягом трьох років він зменшився і це говорить ро банківські депозити за вимогою є високоліквідними активами, адже можуть бути переведені в готівку за вимогою клієнта.

Коефіцієнт швидкої (проміжної) ліквідності у 2015р. - 0,19, у 2016р. - 0,21, а в 2017р. - 0,04; це показує, що протягом трьох років він зменшився і це говорить про платоспроможність швидкої ліквідності є більш консервативним і точним, оскільки дозволяє вилучити менш ліквідні оборотні активи.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності у 2015р. - 0,16 , у 2016р. - 0,20, а в 2017р. - 0,01; цей показує, що протягом трьох років він зменшився і демонструє частку поточних зобов'язань компанії, яка може бути погашена негайно.

Рис.2.2.2.Показники ліквідності та платоспроможності

Частка оборотних коштів в активах у 2015р. - 0,34, у 2016р. - 0,32, а в 2017р. - 0,27; це показує, що протягом трьох років вона зменшилась і це говорить про те що підприємство не працювало ритмічно протягом даних років.

Частка запасів в поточних активах у 2015р. - 0,06, у 2016р. - 0,03, а в 2017р. - 0,29. це показує, що протягом трьох років вона збільшилась це говорить про те що підприємство є платоспроможнім та ліквідним.

Аналіз Показників фінансової незалежності та структури капіталу в динаміці 2015, 2016, 2017 років наведено у таблиці 2.2.3

Аналізуючи показники фінансової незалежності та структури капіталу показали що Коефіцієнт незалежності, у 2015 р. - 0,38 , у 2016р. - 0,41 , а в 2017р. - 0,40; це показує, що протягом трьох років збільшився це говорить про те що підприємство здатно профінансувати 40% активів за рахунок власного капіталу;

Коефіцієнт концентрації позикового капіталу зменшився бо у 2015р. - 0,62, 2016р. - 0,58, а у 2017р. - 0,60; це показує, що підприємство працює з позичковим капіталом та дане підприємство є успішним;

Коефіцієнт фінансової залежності у 2015р. - 2,60, у 2016р. - 2,41, а в 2017р. - 2,55, це показує, що протягом трьох років зменшився це говорить про те, скільки фінансових ресурсів використовує підприємство на кожну гривню власного капіталу;

Таблиця 2.2.3 Показники фінансової незалежності та структури капітал

Показники	Формула розрахунку за формами звітності	2015 р.	2016 р.	2017р.
Коефіцієнт незалежності	р.1495 ф. № 1 р. 1900 ф. № 1	0,38	0,41	0,40
Коефіціент концентрації позикового капіталу	р.1595 ф. № 1 + р.1695 ф. № 1+ + р.1700 ф. 1 р. 1900 ф. № 1	0 0,62	0,58	0,60
Коефіцієнт фінансової залежності	р. 1900 ф. № 1 р. 1495 ф. № 1	2,60	2,41	2,55
Коефіцієнт фінансової стабільності	р. 1495 ф. № 1 р.1595 ф. № 1 + р.1695 ф. № 1+ + р.1700 ф. 1	0,62	0,70	0,64
Коефіцієнт заборгованості	р.1595 ф. № 1 + р.1695 ф. № 1+ + р.1700 ф. 1 р. 1495 ф. № 1	1,60	1,41	1,55
Коефіцієнт маневреності власних коштів	р.1195 ф. № 1 -р.1695 ф. №1 р. 1495 ф. № 1	-0,69	-0,52	-0,76
Коефіцієнт інвестування	р. 1495 ф. № 1 р. 1095 ф. № 1	0,57	0,61	0,53

Коефіцієнт фінансової стабільності у 2015р. - 0,62, у 2016р. - 0,70, а в 2017р. - 0,64, це показує, що протягом трьох років зменшився це говорить про те що скільки гривень власного капіталу припадає на кожну гривню зобов'язань компанії. Високе значення говорить про низький рівень фінансових ризиків;

Коефіцієнти заборгованості у 2015р. - 1,60 , у 2016р. - 1,41, а в 2017р. - 1,55; це показує, що протягом трьох років зменшилась заборгованість це говорить про те що дане підприємство сплачує свої борги вчасно.

Коефіцієнт маневреності власних коштів у 2015р. - 0,69, 2016р. - 0,52, а в 2017р. - 0,76; це показує, що протягом трьох років збільшився це говорить про те, яка частина власного капіталу може бути використана для фінансування оборотних активів, а яка частина спрямована на фінансування необоротних активів.

Рис.2.2.3.Показники фінансової незалежності та структури капіталу



Коефіцієнт інвестування у 2015р. - 0,57, 2016р. - 0,61, а у 2017р. - 0,53 це показує, що протягом трьох років зменшився це говорить про те що дане підприємство потребує інвестицій.

Аналіз показників прибутковості підприємства в динаміці 2015, 2016, 2017 років наведено в таблиці 2.2.4

Коефіцієнт рентабельності активів (всього капіталу) у 2015 р. - 0,05, у 2016р. - 0,01, а в 2017р. - 0,02; це показує, що протягом трьох років зменшився це говорить про те що стільки було отримано чистого прибутку на кожну гривню використаних активів.

Коефіцієнт рентабельності реалізації у 2015р. - 0,06, 2016р. - 0,03, а у 2017р. - 0,02;це показує, що протягом трьох років зменшився це говорить про те що частка виручки компанії, яка залишається після вирахування всіх витрат за поточний період.

Коефіцієнт рентабельності основної діяльності у 2015р. - 0,45,в 2016р. - 0,42, а в 2017р. - 0,30; це показує, що він зменшився протягом трьох років.

Таблиця 2.2.4 Показники прибутковості підприємства

Показники	Формула розрахунку за формами звітності з 2013 року	2015р.	2016 р.	2017 р.
Коефіцієнт рентабельності активів (всього капіталу)	р. 2350 ф. № 2 (р. 1300 гр. 3 ф. №1 + р. 1300 гр. 4 ф. № 1) / 2	0,05	0,01	0,02
Коефіцієнт рентабельності реалізації	р.2350 ф. № 2 р. 2000 ф. № 2	0,06	0,03	0,02
Коефіцієнт рентабельності основної діяльності	р. 2090 ф.№ 2 р. 2050 ф. № 2	0,45	0,42	0,30
Коефіцієнт рентабельності власного капіталу	р.2350 ф. № 2 (р. 1495 гр. 3 ф. № 1 + р. 1495 гр. 4 ф № 1) / 2	0,25	0,06	0,05
Чистий прибуток (збиток)	р.2350 ф. № 2	3619	2975	985

Коефіцієнт рентабельності власного капіталу у 2015р. - 0,25, 2016р. - 0,06, а у 2017р. - 0,05;це показує, що протягом трьох років він зменшився це говорить про те що показник використовують при оцінці вартості акцій підприємства, адже рентабельність власного капіталу дозволяє визначити, на які дивіденди можуть розраховувати власники акцій або на скільки зросте вартість їх акцій.

Рис.2.2.4.Показник прибутковості підприємства

Аналіз показників ділової активності в динаміці 2015, 2016, 2017 років наведено в таблиці 2.2.5

Таблиця 2.2.5 Показники ділової активності

Показники	Формула розрахунку за формами звітності з 2013 року	2015 р.	2016 р.	2017 р.
Коефіцієнт оборотності активів	р. 2000 ф. № 2 + (р. 2000 ф. № 2 * 20 %) (р.1300 гр. 3 ф. № 1 + р. 1300 гр. 4 ф. №1)/ 2	1,06	1,27	1,83
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	р. 2000 ф. № 2 + (р. 2000 ф. № 2 * 20 %) (р.1125 +р.1130 + р.1135+р.1135+р.1155 гр.3ф.№1+ р.1125 +р.1130 + р.1135+р.1135+р.1155 гр.4ф. № 1)/ 2	59,90	124,88	92,83
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	р. 2000 ф. № 2 + (р. 2000 ф. № 2 * 20 %) (р. 1695 гр. 3 ф.№1+р.1695 гр. 4 ф.№1) / 2	3,86	4,39	3,42
Коефіцієнт оборотності матеріально-виробничих запасів	р.2050 ф.№ 2 (р. 1100+р.1110 гр. 3 ф.№ 1 +р. 1100+р.1110 гр. 4 ф. №1)/ 2	36,76	49,26	23,16
Коефіцієнт оборотності власного капіталу	р. 2000 ф. № 2 (р. 1495 гр. 3 ф. № 1 + р. 1495 гр 4 ф.1) / 2	4,37	5,35	3,59
Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача)	р.2000 ф. № 2 (р.1011 гр.3 ф.№ 1+р.1011 гр.4 ф. № 1) / 2	1,47	1,95	1,38
Коефіцієнт оборотності засобів	р. 2000 ф. № 2 (р.1195 гр. 3 ф. № 1+ р. 1195 гр. 4 ф № 1) / 2	3,30	6,33	5,12

Аналізуючи показники ділової активності вони показали що Коефіцієнт оборотності активів у 2015р.- 1,16 ; у 2016р.- 1,27 ; а в 2017р.- 1,83; це показує,що протягом трьох років збільшився це говорить про те, скільки товарів і послуг продано за досліджуваний період на кожну гривню використаних активів.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості у 2015р.- 59,90; у 2016р.- 124,88; а в 2017р.-92,83 це показує, що протягом трьох років збільшився це говорить про кількість оборотів дебіторської заборгованості, тобто скільки разів дебітори погасили свої зобов'язання перед компанією.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості у 2015р.- 3,86 ; у 2016р.- 4,39; а в 2017р.- 3,42 це показує, що протягом трьох років зменшився це говорить про те скільки раз компанія погасила свої зобов'язання перед постачальниками, підрядниками і т.д. протягом періоду дослідження.

Коефіцієнт оборотності матеріально-виробничих запасів у 2015р.- 36,76; у 2016р.- 49,26; а в 2017р.- 23,16; це показує, що протягом трьох років зменшився це говорить про відносне збільшення виробничих запасів і незавершеного виробництва або про зниження попиту на готову продукцію.

Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача) запасів у 2015р.-1,47; а у 2016р.- 1,95; а у 2017р.- 1,38; це показує, що протягом трьох років зменшився це говорить про те що швидкість обороту сукупного капіталу підприємства, тобто показує, скільки разів за аналізований період відбувається повний цикл виробництва й обіг, що приносить відповідний ефект у вигляді прибутку.

Рис.2.2.5.Показник ділової активності

Коефіцієнт оборотності засобів у 2015р.- 3,30; в 2016р.- 6,33;а в 2017р.- 5,12; це показує, що протягом трьох років збільшився це говорить про кількість оборотів, що здійснили запаси за рік.

Організація синтетичного і аналітичного обліку в умовах автоматизації облікової політики ПАТ «ГІПСОВИК»

Для контролю за доходами, витратами та фінансовими результатами діяльності ПАТ «Гіпсовик» і аналізу цих результатів, крім узагальнених даних на синтетичних рахунках 70 «Доходи від реалізації», 90 «Собівартість реалізації», 74 «Інші доходи» та на інших рахунках, необхідні деталізовані дані про фінансові результати діяльності підприємства. Такі деталізовані дані можна отримати лише з належно, раціонально організованого аналітичного обліку.

На рахунку 70 «Доходи від реалізації» відображаються доходи (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), нарахована або отримана підприємством у звітному періоді наростаючим підсумком з початку року. Для визначення на цьому рахунку чистого доходу підприємства на дебеті рахунку 70 "Доходи від реалізації" відображають податки, що підлягають сплаті з доходу (податок на додану вартість і акцизний збір), а також частину доходу, що передається іншим підприємствам за договорами про спільну діяльність, договорами комісії та ін.

На рахунку 74 «Інші доходи» відображаються доходи від інших операцій підприємства, які виникають в процесі його звичайної діяльності (від реалізації основних засобів, нематеріальних активів, фінансових інвестицій, майнових комплексів та інші).

На рахунку 90 «Собівартість реалізації» відображається виробнича собівартість готової продукції (робіт, послуг) або собівартість товарів, реалізованих у звітному періоді.

Аналітичний облік доходів і витрат має розкривати також елементи собівартості продукції (товарів, робіт, послуг)

Рахунок 90 "Собівартість реалізації" для розмежування витрат на основну діяльність має субрахунки:

901 "Собівартість реалізованої готової продукції",

902 "Собівартість реалізованих товарів",

903 "Собівартість реалізованих робіт і послуг".

На субрахунку 901 “Собівартість реалізованої готової продукції” за дебетом відображається протягом року виробнича собівартість реалізованої продукції. З кредиту субрахунку 901 в кінці року заключним записом списуєтьс...