Інтеграція друкованих і електронних бібліографічних ресурсів у формуванні репертуару періодики

Размещено на http://www.allbest.ru/

бібліотечний послуга мобільний

Стаття з теми:

Інтеграція друкованих і електронних бібліографічних ресурсів у формуванні репертуару періодики

Наталія Іванова, кандидат історичних наук, зав. відділу НБУВ Леонід Чуприна, кандидат наук із соціальних комунікацій, зав. відділу НБУВ

9 жовтня 2019 р. в рамках Міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Актуальні тенденції у цифрову епоху» відбулося засідання секції «Інтеграція друкованих і електронних бібліографічних ресурсів у формуванні репертуару періодики». У заході взяли участь провідні фахівці Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника, Інституту історії України НАН України, Президії НАН України, Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Книжкової палати України імені Івана Федорова, представники компанії «Архівні інформаційні системи», співробітники Національної бібліотеки України для дітей, бібліотеки Київського національного економічного університету (КНЕУ), Українського інституту інтелектуальної власності (Укрпатент), бібліотеки Національного авіаційного університету(НАУ), Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (НБУВ). Обговорювалося широке коло питань, пов'язаних з подальшим розвитком пресознавчих досліджень.

Засідання відкрили спів керівники секції: завідувачка відділу НБУВ, кандидат історичних наук О.А. Вакульчукі провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України, доктор історичних наук Г. Я. Рудий. У своєму вступному слові О. А. Вакульчук розкрила мету і завдання, які відділ пресознавства НБУВ поставив перед собою на найближчі роки у рамках виконання наукової теми і які здобутки підрозділ вже має на даний час. У доповіді, підготовленій спільно з молодшим науковим співробітником НБУВ Л.А. Білименко, «База даних «Багато тиражні газети України у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (1922-2002 рр.)» у системі науково-інформаційних ресурсів НБУВ». О. А. Вакульчук розповіла про розпочате у відділі комплексне історико-бібліографічне дослідження багатотиражної преси України, за результатами база даних, готується монографія та серія друкованих бібліографічних покажчиків.

Заступник генерального директора ЛННБ ім. В. Стефаника, доктор наук із соціальних комунікацій Л. В. Сніцарчуку своєму виступі «Концепт «пресознавство» в українському науковому дискурсі» порушила важливі питання методології і методики пресознавства. Окреслені доповідачкою проблеми викликали жваве обговорення. Присутнім вдалося досягти консенсусу щодо вироблення спільних методологічних засад дослідження періодики. Керівник компанії «Архівні інформаційні системи», кандидат історичних наук К. А. Віслобоков доповів про технології сканування, обробки та подальшого зберігання газет, про зарубіжні і вітчизняні практичні здобутки у цій справі. Він підкреслив, що необхідно якнайшвидше розпочати роботу над формуванням єдиної електронної бібліографічної бази газет України (від заснування першої газети до сьогодення), активізувати створення цифрових колекцій періодики, що зберігається у фондах різних установ країни, і уможливити доступ до цього інформаційного ресурсу всім провідним бібліотекам.

Завідувачка відділу ЛННБ ім. В. Стефаника, старший науковий співробітник, доктор філологічних наук М. М. Комариця дослідила перший український славістичний журнал «Слово», підкреслила його значення для розвитку вітчизняної періодики. Було подарувано НБУВ книжку «Константин Чехович. Християнський націоналізм», науковим редактором і одним з упорядників якої виступила доповідачка. Старший науковий співробітник ЛННБ ім. В. Стефаника, кандидат філологічних наук О. Р. Дроздовська у своєму виступі розглянула пресу як джерело вивчення історії української журналістики. Науковий співробітник ЛННБ ім. В. Стефаника, кандидат наук із соціальних комунікацій О. З. Середа темою свого виступу об бібліотечних, організації його централізованої обробки, наукового опрацювання академічними науковими установами, відповідними аналітичними структурами держави.

Завідувач відділу НБУВ, доктор політичних наук М. Б. Закіров наголосив на значенні вивчення стратегічних комунікацій. На думку вченого, це один із найперспективніших напрямів наукового пошуку, оскільки інформаційний обмін є необхідною і обов'язковою умовою ефективного функціонування суспільства. Зазначалося, що стратегічні комунікації мають на меті створення ефективної системи попередження і протидії деструктивним інформаційним впливам. Подальше наукове осмислення вже накопиченого досвіду розвитку стратегічних комунікацій у світі слугуватиме основою формування вітчизняних теоретичних підходів, сприятиме створенню ефективної системи практичної реалізації стратегічних комунікацій в Україні.

Питанням стратегічних комунікацій у сфері економіки як інформаційно-аналітичним механізмам реалізації найважливіших загальнонаціональних планів, програм і заходів, спрямованих на розвиток економіки, які ініціюються, координуються та регулюються органами державної влади і управління присвятив свою доповідь старший науковий співробітник НБУВ, кандидат економічних наук С. П. Кулицький.

Проблеми історичної пам'яті різних соціальних груп, зокрема уразливих стосовно пропагандистських впливів сегментів українського суспільства, що пов'язано із несприйняттям переосмислення історичного минулого, образу свого народу знайшли своє відображення у доповіді директора ФПУ НБУВ, кандидата політичних наук С. В. Полтавця.

Старший науковий співробітник НБУВ, кандидат філософських наук О. А. Аулін зосередився на актуальних проблемах розвитку міжнародних інформаційних комунікацій, а саме на ролі вітчизняних бібліотечних установ у розбудові українсько-турецьких інформаційних комунікацій у сучасних умовах. Було наголошено на тому, що в разі підвищення рівня системності, комплексності використання інформаційно-бібліотечних ресурсів, а також за діяння інноваційних підходів, можна очікувати позитивних результатів, зокрема у сприянні уповноваженим державним органам України в їх діяльності, спрямованої на подальший розвиток й зростання двосторонніх відносин з Туреччиною.

На секції також обговорювалися актуальні питання впровадження в бібліотечну практику інноваційних технологій; інформаційно-аналітичного супроводу реформування наукової сфери; ролі бібліотечного сектора у розвитку міжнародних стратегічних комунікацій, а також різні аспекти діяльності інформаційно-аналітичних підрозділів національних бібліотек, зокрема електронного інформаційно-аналітичного супроводу регіональних владних та самоврядних структур, діяльності бібліотечного сегмента інтернет-середовища в процесі реалізації культурно-освітніх практик сучасної бібліотеки.

Було розглянуто комплекс проблем, пов'язаних з трансформацією комунікаційної діяльності бібліотек у сучасному інформаційному просторі; інформаційно-комунікаційною діяльністю бібліотек у форматі суспільно-державних запитів; особливостями представлення бібліотек у блогосфері та соціальних медіа як дієвих засобах комунікації з користувачем та ін.

Учасники засідання, обговоривши і схваливши загалом Проект рекомендацій до заключного документа конференції, висловили низку пропозицій:

Розвиток стратегічних комунікацій в умовах інформаційного протиборства спонукає до вироблення ефективних засобів реагування на акти інформаційної агресії, якого можна досягти за рахунок організації якісного аналізу інформаційних процесів і прогнозування нових загроз, враховуючи особливості процесу комунікації, а саме, своєрідність аудиторії та охоплення відповідної території. Значення бібліотек як суб'єкта системи стратегічних комунікацій можна посилити через ефективне поєднання діяльності щодо введення в суспільний обіг найактуальніших для сучасного розвитку матеріалів з фондів бібліотек і розроблення та запровадження науково-інформаційними центрами інструментарію з налагодження корпоративної взаємодії з органами влади всіх рівнів, громадськими організаціями та засобами масової комунікації.

Враховуючи важливу роль аналітичного супроводу стратегічних комунікацій, ініціювати налагодження міжвідомчої взаємодії інформаційних та аналітичних структур, зокрема бібліотечного сектора шляхом запровадження сучасних дієвих комунікаційних механізмів із залученням представників громадськості, експертного середовища для вироблення консенсусного підходу до формування публічної політики на етапах визначення та деталізації суспільної проблеми, обговорення альтернативних рішень її розв'язання, оцінки результативності такого підходу.

З огляду на сучасні тенденції суспільної цифровізації, зростаючі потреби користувачів бібліотеки у синтезованих, тематичних, мультимедійних матеріалах, активізувати науковий супровід упровадження онлайн сервісів для обслуговування користувачів бібліотеки.

Констатуючи стрімке зростання аудиторії, що користується мобільними пристроями, сприяти створенню системи мобільних бібліотечних послуг, а саме, спеціальної версії сайта, адаптованої для мобільних пристроїв; активізації впровадження в процес бібліотечно-інформаційного обслуговування користувачів QR-кодів, мобільних застосунків для базових операційних систем Android та iOS.

Размещено на Allbest.ru