Зміни у підходах до опису бібліотечних ресурсів (1967—2017): світовий досвідітовий досвід

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стаття з теми:

Зміни у підходах до опису бібліотечних ресурсів (1967--2017): світовий досвід

Катерина Лобузіна, д-р наук із соціальних комунікацій директор Інституту інформаційних технологій, Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського (м. Київ, Україна) м. Київ, Україна

Представлено результати дослідження етапів розвитку підходів до опису бібліотечних ресурсів упродовж 1967-2017 рр. Показано взаємозв'язок розвитку моделей електронної бібліографії та платформ інформаційно-комунікаційних технологій. Проаналізовано ключові концепції, тренди та події, що позначили кожну із діб прогресу бібліотечних стандартів описування. Підкреслено важливість упровадження семантичних моделей опису бібліотечних ресурсів.

Ключові слова: міжнародні стандарти бібліографічного описування, стандарти структури даних, метадані, протоколи обміну даними, машиночитана каталогізація, електронна бібліографія, бібліотечні електронні ресурси, семантичні технології.

Вступ

бібліотечний ресурс платформа концепція

Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема семантичних, справив істотний вплив на технології установ соціальної пам'яті (бібліотеки, архіви, музеї), ресурси та стандарти їх описування [1; 2; 5; 10; 24]. Серед основних типів стандартів слід виокремити: стандарти описування (встановлюють правила описування ресурсів безвідносно до конкретної схеми їх реалізації), стандарти структури даних (задають схему структури даних, її елементи, їх зв'язки та підпорядкування), стандарти машино - читаної каталогізації, метадані опису цифрових ресурсів (установлюють правила позначення елементів даних відповідно до розробленої схеми) та протоколи обміну даними. Кожному етапу прогресу бібліотечних стандартів описування притаманні характерні ключові концепції, тренди та події, яким і буде присвячене наше дослідження.

Виклад основного матеріалу дослідження

Аналіз хронології розвитку підходів до описування бібліотечних ресурсів упродовж 1967-2017 рр. (п'ять декад бібліотечного співробітництва та інновацій) дав змогу виокремити певні етапи, пов'язані з наростаючим процесом інформатизації суспільства: 1967-1988 - електронна каталогізація: початок комп'ютеризації бібліотек; 1988-1999 - електронні ресурси: опанування бібліотеками електронної продукції; 1999-2005 - інтернет-ресурси: входження бібліотек у веб-середовище - концептуальні моделі бібліографічних даних «Функціональні вимоги до бібліографічних записів» (1998) та веб-даних «Семантичний Веб» (2000); 2005-2016 - бібліотеки у просторі семантичних технологій: бібліографічні зв'язки та інтеграція різноформатних даних - концепція «Пов'язаних даних» (2006).

Розглянемо більш детально ці періоди запровадження змін у підходах до описування бібліотечних документів, ресурсів, розуміння яких є важливим для організації і розвитку пошукових інтерфейсів сучасних електронних бібліотечних ресурсів. Узагальнені результати проведеного дослідження подані у таблиці (с. 16-17).

Електронна каталогізація (1967-1988). Етап, пов'язаний з початковою комп'ютеризацією бібліотек та впровадженням технологій електронної каталогізації. Міжнародний стандарт опису даних ґрунтувався на AACR (Anglo-American Cataloguing Rules) - англо-американських правилах каталогізації (розроблений у 1967 р.). Цього року також був заснований OCLC (Online Computer Library Center) - дослідницький центр та найбільше світове об' єднання бібліотек, на той час Бібліотечний центр коледжу Огайо (Ohio College Library Center) [19]. Важливою подією стало на- працювання та видання у 1971 р., під проводом IFLA, міжнародного стандарту бібліографічного опису ISBD (International Standard Bibliographic Description). В ISBD вперше реалізовувалася стандартизація структури бібліографічних даних: було виокремлено області опису, створено перелік базових елементів бібліографічного опису, встановлено розділові знаки між областями опису. Розроблення JSBD, виокремлення областей бібліографічного опису стали підґрунтям для впровадження у 1977 р. формату UNIMARC (Universal Machine Readable Cataloging) - універсального стандарту машиночитаної каталогізації, який мав подолати розбіжності при формуванні каталогізаційних записів та забезпечити оперативний обмін бібліографічною інформацією. Через рік вийшла друга версія англо-американських правил каталогізації AACR2, де з'явився розділ опису машиночитаних файлів даних. UNIMARC разом із упровадженням у 1988 р. протоколу обміну бібліографічними даними Z39.50 (ISO-стандарт 23950) ознаменував етап масового створення у бібліотеках електронних каталогів, упровадження автоматизованих бібліотечних інформаційних систем (АБІС) та бібліотечних мереж з ефективним обміном бібліографічною інформацією та централізованим запозиченням записів.

Бібліотечні електронні ресурси (1988-1999). Етап, пов'язаний з появою у фондах бібліотек комп'ютерних файлів та утвердженням поняття «бібліотечні електронні ресурси». У 1988 р. завершила роботу Робоча група IFLA з розроблення міжнародного стандарту бібліографічного опису комп'ютерних файлів (Working Group on the ISBD for Computer Files). Саме у цей час назву 9-го розділу AACR2 «Машиночитані файли даних» було замінено на «Комп'ютерні файли». У 1990 р. опубліковали остаточний варіант спеціального стандарту для комп'ютерних файлів - ISBD (CF) (International Standard Bibliographic Description - Computer Files). Під час другого видання цього стандарту у 1995 р. термін «електронні ресурси» (Electronic Resources - ER) визнали таким, що найбільше відповідає сучасним умовам. У передмові до ISBD (ER) (International Standard Bibliographic Description - Electronic Resources - Міжнародний стандарт бібліографічного опису електронних ресурсів), опублікованого 1997 р., електронні ресурси визначаються як такі, що складаються з матеріалів, для використання яких необхідно застосовувати комп'ютер; вони можуть використовуватися як в інтерактивному, так і локальному доступі та включати два типи ресурсів: цифрові дані і комп'ютерні програми для виконання певних завдань. Перегляд AACR2 у 1999 р. був позначений зміною назви 9-го розділу

«Комп'ютерні файли» на «Електронні ресурси». Правила каталогізації стали прийнятнішими для описування сучасних електронних ресурсів, зокрема, інтернет-ресурсів. Зміни у AACR2 спонукали до спроб змінити стандарти машиночитаної каталогізації MARC, які на цей час вже мали різні національні модифікації. У 1997-1998 рр. англомовні країни (США, Канада, Велика Британія, Австралія, Нова Зеландія), які мали національні MARC формати, що ґрунтуються на англо-американських правилах, спробували створити єдиний формат. Навіть було визначено його назву - IMARC (International MARC - Міжнародний MARC). Однак, спроба не була успішною. Супротивником об'єднання виступила Бібліотека Британського музею. Через кілька років реальний крок у напрямі інтеграції форматів зробли США і Канада. Результатом взаємодії двох країн стало узгодження у 1999 р. форматів USMARC і CANMARC та створення на їх базі єдиного, який отримав назву MARC 21 (Machine Readable Cataloging 21 - Машиночитана каталогізація 21 сторіччя). Згодом, Велика Британія підключилася до процесу узгодження форматів і у 2003 р. оголоетла про перехід на MARC21 [3].

Бібліотечні інтернет-ресурси (1999-2005). Етап, пов' язаний з активним входженням бібліотечних електронних ресурсів у глобальний інформаційний веб-простір. Знаковою подією цього періоду для бібліотечного співтовариства стало розроблення і затвердження у 1998 р. концептуальної моделі бібліографічних даних «Функціональні вимоги до бібліографічних записів» [13] та забезпечення можливості її впровадження завдяки ініціюванню у 2000 р. концептуальної моделі веб-даних «Семантичний Веб» [7]. У бібліотечній діяльності дедалі частіше починають послуговуватися такими поняттями, як RDF (Resource Description Framework) - модель даних для представлення знань у Семантичному Вебі; мова XML (extensible Markup Language) для опису веб-документів; метадані опису електронних ресурсів; протокол обміну метаданими OAI- PMH (Open Archives Initiative Protocol for Metadata Harvesting). У 2002 р., відповідно до рекомендацій W3C (World Wide Web Consortium), Бібліотека Когресу США адаптувала стандарт MARC21, переклавши цифрові маркери MARC- полів у теги мови XML (цифрові позначення полів залишились, але ці поля у записі подано у розмітці XML), створивши МARCXML, прийнятний для обміну даними у сучасних веб-ресурсах, зокрема для передавання даних за протоколом OAI-PMH [17]. Паралельно тривали роботи над альтернативною схемою метаданих у форматі XML - MODS (Metadata Object Description Schema - Схема метаданих опису об'єктів), альтернативою стандарту MARCXML. Вона є підмножиною полів MARC, що виражаються не у цифрових, а у текстових тегах (цифрові позначення полів замінені текстовими формулюваннями) [18]. У 2005 р. фахівцям вдалося здійснити роботу з переведення схеми FRBR у модель даних RDF [12]. У зв'язку з тим, що об'єктом каталогізації бібліотек стають різні електронні документи, зокрема інтернет-ресурси, Онлайновий комп'ютерний бібліотечний центр OCLC (Online Computer Library Center) запропонував стандарт опису веб-ресурсів за схемою Дублінського ядра метаданих (DC - Dublin Core Metadata Element Set). Стандарт DC (Дублінського ядра) для описування ресурсів є оптимальним з погляду на простоту його застосування та надання можливості побудови метаописів необхідної повноти. Він також є універсальним для опису будь-яких цифрових об'єктів та е-ресурсів - бібліотечних, архівних, музейних, веб-сторінок тощо. Структурні блоки метаданих DC включили в себе елементи бібліографічного опису, бібліотечних контрольованих словників і класифікаційних схем [10]. У лютому 2000 р. Європейський комітет із стандартизації CEN (Comite Europeen de Normalisation) запропонував використовувати стандарт DC метаданих для опису веб-ресурсів. Через рік набір метаданих Дублінського ядра було затверджено в США Американським Інститутом Національних Стандартів NISO (National Information Standards Organization) як стандарт Z39.85 [1]. У 2000 р. також був розроблений стандарт метаданих опису видавничої продукції ONIX (Online Information Exchange - Онлайновий обмін інформацією), який є XML-схемою, запропонованою видавничим співтовариством. Його завдання - стандартизація передавання інформації в електронному вигляді на всіх ланках ланцюжка постачань видавничої продукції, зокрема, і такою великою компанією, як Amazon [2]. Бібліотека Конгресу США організувала конвертор ONIX - MARC 21, який створив умови для запозичення реєстраційних бібліографічних записів безпосередньо з електронних видавничих каталогів, залишивши каталогізатору інтелектуальну роботу з додавання точок доступу та організації бібліографічних зв'язків. Стосовно стандарту каталогізації AACR, незважаючи на здійснені кроки стосовно переорієнтації на електронне середовище, бібліотечна спільнота усвідомила той факт, що у зв'язку з переформатуванням інформаційного поля, AACR остаточно вичерпав себе: будь-які зміни вже не могли забезпечити потрібний ефект. У квітні 2005 р. у Чикаго на нараді комітету з перегляду AACR знову озвучили потребу у розробленні нового кодексу правил. Нові правила каталогізації, на думку учасників зібрання, повинні: охоплювати всі види матеріалів; реалізовуватися та працювати у онлайн-середовищі; бути сумісними з іншими стандартами для опису та пошуку ресурсів; вирізнятися простотою у використанні та інтерпретації. Підсумком роботи стало проголошення остаточного переходу до нового стандарту каталогізації RDA [16].

Бібліотеки у просторі семантичних технологій (2005-2016). Етап, пов'язаний з ускладненням характеристик глобального інформаційного вебпростору: зростання кількості онлайнових цифрових проектів та обсягів даних; ускладнення структур даних; зростання різноманітності веб-ресурсів та їх характеристик; неузгодженість стандартів описування ресурсів. Водночас у цей період спостерігається розвиток семантичних веб-технологій, призначених для подолання цих негативних явищ: схеми метаданих Семантичного Вебу, технології великих даних, відкритих даних, пов'язаних даних тощо. У 2006 р. в OCLC стартує пошуковий сервіс WorldCat.org як універсальний інтерфейс доступу через Інтернет до фондів бібліотек [19]. Сьогодні перспективною технологією організації доступності та зв'язків фактографічних даних у веб-середовищі є впровадження однієї з ключових семантичних технологій - принципів пов'язаних даних (Linked Data) [14]. Отже, не лише інформаційні джерела, а й самі дані та їх семантичні зв'язки виступають нині важливим елементом інфраструктури знань веб-середовища. Відгуком бібліотек на ці процеси та реалізацією сучасних підходів до каталогізації стали розпочате у 2005 р. розроблення та здійснене у 2010-му упровадження стандарту опису RDA (Resource Description and Access - Опис ресусів і доступ), де одним із важливих елементів опису є поняття «Бібліографічні зв'язки». Основними цілями сучасного описового стандарту RDA є спрощення, уточнення, модернізація правил бібліографічного опису та доступу до ресурсу, зміна парадигми каталогізації, повернення до логічних, простих у використанні правил, які забезпечать більш послідовний підхід до опису різних за змістом і фізичною формою ресурсів. Основними завданнями RDA є більш гнучкі засади змістовного та технічного описування всіх ресурсів на всіх видах носіїв: аналогових, цифрових та змішаних; легка адаптованість до нових, більш ефективних, структур баз даних. Основу нового підходу до опису ресурсів становить розуміння того, що бібліографічний опис - це не просто статична «картка», яка ідентифікує даний документ (ресурс). Він має бути «занурений» у семантичну мережу зав'язків цього ресурсу з іншими за будь-якою ознакою (автором, цифровими ідентифікаторами, назвою, роком видання, видавництвом, томом, серією, джерелом публікації, перекладом, іншим виданням, персоналією, темою, повним текстом або цифровою копією, сайтом публікації тощо). Користувач, який отримує опис ресурсу за гіперпосиланнями, повинен мати можливість перейти до пов'язаних ресурсів за будь-яким обраним параметром, зокрема, за адресою зовнішньої веб-сторінки у Вікіпедії, WorldCat, Google Книг, Google Карти, Google Академія, VIAF (Virtual International Authority File - Віртуальний авторитетний файл) тощо [22]. Процеси консолідації ресурсів різної природи та формату в єдиний бібліотечний електронний простір спонукали IFLA до розроблення у 2007-2011 рр. єдиного стандарту структури бібліографічних даних ISBD(C) (International Standard Bibliographic Description - Консолідований міжнародний стандарт бібліографічного опису) - книг, карт, періодики, звукозаписів, комп'ютерних файлів та інших електронних ресурсів, що відповідає вимогам FRBR (функціональним вимогам до бібліографічних записів) та визначає обов'язкові елементи бібліографічних даних базового рівня, їх послідовність незалежно від мови опису.

В ISBD(C) термін «документ» був остаточно замінений на «ресурс» [15]. Розвиток масштабних міжнародних цифрових бібліотечних проектів, таких як Європеана (Europeana), що поєднує у консолідований ресурс різні цифрові об'єкти культурної спадщини (бібліотек, архівів, музеїв, аудіовізуальних колекцій), створив модель даних Європеани (Europeana Data Model), яка є отологією вищого рівня для оригінальних моделей даних. Ядро семантичних елементів Європеани (ESE - Europeana Semantic Elements) використовує різні схеми даних, звівши їх до найнижчого спільного знаменника [11]. Для агрегування та конвертування гетерогенних даних з різних інформаційних джерел Європеана розробила сервіс агрегування і конвертування описових даних цифрових ресурсів MINT (Metadata interoperability Service - Сервіс сумісності метаданих) [9]. Зі зміною правил каталогізування з AACR до RDA виникла нагальна необхідність оновити стандарт машиночитаної каталогізації MARC 21 шляхом створення нової моделі бібліографічних даних та довідкового апарата, оптимізованого до використання в Інтернеті. У звіті Робочої групи з питань майбутнього бібліографічного контролю Бібліотеки Конгресу за 2008 р. визначено, що MARC «ґрунтується на застарілих (сорокарічної давності) методах управління даними і не відповідає сучасним стилям програмування» [20]. Повномасштабне впровадження моделі даних RDF, адаптованої до технологій Семантичного Вебу та сучасних методів управління веб-даними, було започатковано у 2012 р. Бібліотекою Конгресу розроблення нового стандарту бібліографічних записів BIBFRAME (спочатку мав назву MARCR - MARC Resources), де замість маркерів полів упроваджено спеціальні RDF-ідентифікато- ри [8]. У 2015 р., усвідомлюючи незворотні зміни у середовищі існування бібліотечних ресурсів, OCLC сповіщає про припинення друку каталожних карток [19]. Через рік було опубліковано другу версію формату BIBFRAME 2.0 та інструменти конвертування бібліографічних даних MARC 21 - BIBFRAME. Розробники сподіваються, що BIBFRAME може стати міжнародним стандартом обміну бібліографічними метаданими у сучасних інтернет-комунікаціях з потенціалом бути глобальнішим, ніж MARC 21 [23].

Таблиця 1 - Етапи змін у стандартах опису бібліотечних ресурсів відповідно до трансформації інформаційного середовища

Висновки

Нині бібліотеки опинились у складному та мінливому інформаційному середовищі - електронні бібліотечні ресурси зросли в обсягах та ускладнилися, змінилися вимоги користувачів до інформаційного пошуку. Складність цифрового простору пов'язана з його багатовимірністю: різні користувачі, різні ресурси, різні шляхи доступу до інформації. Проведене дослідження засвідчує: ідеї удосконалення описування бібліотечно-інформаційних ресурсів виникали та впроваджувалися паралельно з розвитком семантики інформаційних технологій. Семантичні технології та стандарти створювали необхідний інструментарій для реалізації досконаліших моделей електронної бібліографії. Провідні спеціалісти з інформаційних технологій відзначають, що семантичні технології є одним з найбільш перспективних трендів розвитку ІТ-галузі, для їх використання створені всі необхідні семантичні методи та моделі.

У 2013 р. дослідники М. Віллер (M. Wilier) і Г Дансайра (G. Dunsire) (члени груп IFLA з перегляду FRBR та ISBD) у своїй магістральній праці «Bibliographic information organization in the Semantic Web» («Організація бібліографічної інформації у Семантичному Вебі») виклали маніфест зміни парадигми бібліографії (а manifesto for paradigm shift): «Нові технології завжди будуть в основі майбутнього покоління бібліотечних каталогів. Щоб зберегти свою роль у наданні інформації для майбутнього покоління, в обслуговуванні користувачів, виконанні місії установ культурної спадщини та пам'яті, бібліотекам необхідно здійснити технологічний стрибок. Бібліотечні стандарти, моделі та послуги мають бути перетворені на послуги Семантичного Вебу» [24].

Профільним спеціалістам, зокрема з бібліотечної інформатики, необхідно враховувати і активно впроваджувати інновації у бібліотечну діяльність, щоб зробити бібліотечні електронні ресурси зручними, цікавими та привабливими для користувачів веб-ресурсів. Необхідним кроком у цьому напрямі для України мала б стати організація на національному рівні оперативного перекладу українською мовою актуальних бібліотечних стандартів та ключових наукових праць, запровадження вивчення функціональних вимог до бібліографічних записів, бібліографічних зв'язків, великих, відкритих та пов'язаних даних, технологій публікації бібліографічних даних у Семантичному Вебі та інших ключових тенденцій сучасної електронної бібліографії під час підготовки спеціалістів бібліотечно-інформаційної діяльності у закладах вищої освіти.

Список бібліографічних посилань

1. Волохін О. М. Каталогізація цифрових ресурсів Інтернет: Дублінське ядрометаданих: посіб. Кіровоград, 2003. 70 с.

2. Копанєва В. Бібліотека як центр збереження інформаційних ресурсівІнтернету: [монографія]. Київ, 2009. 198 с.

3. Лобанова Э. Ш. Долгий путь эволюций форматов: От MARC I до MARC 21. Библиотека. 2003. № 9. С. 55-57. URL: http://www.library.ru/1/kb/articles/article.php?a_uid=47.

4. Лобузіна К. В. Технології організації знаннєвих ресурсів у бібліотечно-інформаційній діяльності: [монографія]. Київ, 2012. 252 с.

5. Стрішенець Н. Стандартизація в діяльності сучасних бібліотек. Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. 2017. Вип. 48. С. 92-99. URL: http://nbuv.gov. ua/UJRN/ npnbuimviv_2017_48_8

6. Angel C. M. & Fuchs C. Organization, representation and description through the digital age: Information in libraries, archives and museums. Berlin: De Gruyter Saur, 2018. 304 p.

7. Berners-Lee T., Hendler J. & Lassila O. The Semantic Web: A new form of Web content that is meaningful to computers will unleash a revolution of new possibilities. Scientific American. URL: http://www.sciam.com (May 17, 2001).

8. Bibliographic Framework Initiative. Library of Congress, USA. URL: https://www.loc.gov/bibframe/

9. Content aggregation: tools & guidelines: MINT (Metadata interoperability Service). Europeana. URL: http://www.linked- heritage.eu/index.php?en/177/training-material-targeted-to- linked-heritage-content-providers

10. Dublin Core Metadata Initiative (DCMI). URL: http://dublin- core.org

11. Europeana Data Model. Europeana pro. URL: https://pro.europeana.eu/page/edm-documentation

12. Expression of Core FRBR Concepts in RDF. Vocab.org - A URI space for vocabularies. 2005. URL: http://vocab.org/frbr/core.html

13. Functional Requirements for Bibliographic Records - FRBR.IFLA. 1999. URL: http://www.ifla.org/publications/ func- tional-requirements-for-bibliographic-records

14. Heath T., Bizer C. Linked data: Evolving the web into a global data space. Synthesis lectures on the semantic web: theory and technology. 2011. № 1 (1). Р. 1-136. URL: http://linkeddata- book.com/editions/1.0/#htoc8

15. International Standard Bibliographic Description: Consolidated Edition (2011). IFLA. URL: https://www.ifla.org/ publications/international-standard-bibliographic-description

16. Joint Steering Committee for Development of RDA. Outcomes of the Meeting of the Joint Steering Committee Held in Chicago, U.S.A, 2005. April 24-28. URL: http://www.rda- jsc.org/archivedsite/0504out.html

17. MARCXML. Library of Congress. URL:https://www.loc.gov/ standards/marcxml/

18. MODS (Metadata Object Description Schema). Library of Congress. URL: http://www.loc.gov/standards/mods/

19. OCLC celebrates 50 years of innovation and collaboration with libraries worldwide. Online Computer Library Center (OCLC). 2017. URL: https://www.oclc.org/en/news/releas- es/2017/201721dublin.html

20. On the Record: Report of The Library of Congress Working Group on the Future of Bibliographic Control. 9 January 2008. URL: https://www.loc.gov/bibliographic-future/news/lcwg- ontherecord-jan08-final.pdf

21. ONIX. URL: https://www.editeur.org/8/ONIX/

22. RDA: Resource description & access: developed in a collaborative process led by the Joint steering committee for development of RDA (JSC), representing the American library assoc. [etc.]. URL: http://www.rda-jsc.org/rda.html

23. Schreur P. E. The Evolution of BIBFRAME: from MARC Surrogate to Web Conformant Data Model. IFLA WLIC 2018, 24-30 August. Kuala Lumpur, Malaysia. URL: http:// library.ifla.org/2202/1/141-schreur-en.pdf

24. Willer M., Dunsire G. Bibliographic information organization in the Semantic Web. Oxford ; Cambridge ; New Delhi: Chandos Publishing, 2013. 351 p.

25. Volokhin, O. M. (2003). Katalohizatsiia tsyfrovykh resursiv Internet: Dublinske Yadro metadanykh [Cataloging Internet digital resources: Dublin Core Metadata: manual]. Kirovohrad, Ukraine. [In Ukrainian].

26. Kopanieva, V. (2009). Biblioteka yak tsentr zberezhennia informatsiinykh resursiv Internetu [Library as a center for the preservation of information resources of the Internet]: [monograph]. Kyiv, Ukraine. [In Ukrainian].

27. Lobanova, E. Sh. (2003). Dolgii put evoliutcii formatov: Ot MARC I do MARC 21 [A Long Way to Evolve Formats: From MARC I to MARC 21]. Biblioteka, 9, 55-57. Retrieved from http://www.library.ru/1/kb/articles/article.php?a_uid=47 [In Russian].

28. Lobuzina, K. V (2012). Tekhnolohii orhanizatsii znan- nievykh resursiv u bibliotechno-informatsiinii diialnosti [Technologies of Knowledge Resources Organization in Library and Information Activity]. Kyiv, Ukraine. [In Ukrainian].

29. Strishenets, N. (2017). Standartyzatsiia v diialinosti suchas- nykh bibliotek [Standardization in the activity of modern libraries]. Naukovi pratsi Natsionalnoi biblioteky Ukrainy im. V. I. Vernadskoho, 48, 92-99. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/ UJRN/npnbuimviv_2017_48_8 [In Ukrainian].

30. Angel, C. M., & Fuchs, C. (2018). Organization, representation and description through the digital age: Information in libraries, archives and museums. Berlin: De Gruyter Saur [In English].

31. Berners-Lee, T.; Hendler, J. & Lassila, O. (2001). The Semantic Web: A new form of Web content that is meaningful to computers will unleash a revolution of new possibilities. Scientific American. Retrieved from http://www.sciam.com [In English].

32. Bibliographic Framework Initiative. Library of Congress, USA. Retrieved from https://www.loc.gov/bibframe/ [In English].

33. Content aggregation: tools & guidelines: MINT (Metadata interoperability Service). Europeana. Retrieved from http://www.linkedheritage.eu/index.php?en/ 177/training-materi- al-targeted-to-linked-heritage-content-providers [In English].

34. Dublin Core Metadata Initiative (DCMI). Retrieved from http://dublincore.org [In English].

35. Europeana Data Model. Europeana pro. Retrieved from https://pro.europeana.eu/page/edm-documentation [In English].

36. (2005). Expression of Core FRBR Concepts in RDF. Vocab.org -- A URI space for vocabularies. Retrieved from http://vocab.org/frbr/core.html [In English].

37. (1999). Functional Requirements for Bibliographic Records - FRBR. Retrieved from http://www.ifla.org/publications/ functional-requirements-for-bibliographic-records [In English].

38. Heath, T. & Bizer, C. (2011). Linked data: Evolving the web into a global data space. Synthesis lectures on the semantic web: theory and technology, 1(1), 1-136. Retrieved from http://linkeddatabook.com/editions/1.0/#htoc8

39. (2011). International Standard Bibliographic Description: Consolidated Edition/ IFLA. Retrieved from https://www.ifla.org/ publications/international-standard-bibliographic-description [In English].

40. (2005). Joint Steering Committee for Development of RDA. Outcomes of the Meeting of the Joint Steering Committee Held in Chicago, U.S.A, 2005. April 24-28. Retrieved from http://www.rda-jsc.org/archivedsite/0504out.html [In English].

41. MARCXML. Library of Congress. Retrieved from https://www.loc.gov/standards/marcxml/

42. MODS (Metadata Object Description Schema). Library of Congress. Retrieved from http://www.loc.gov/standards/mods. [In English].

43. (2017). OCLC celebrates 50 years of innovation and collaboration with libraries worldwide. Online Computer Library Center (OCLC). Retrieved from https://www.oclc.org/en/news/ releases/2017/201721dublin.html [In English].

44. (2008, January 9). On the Record: Report of The Library of Congress Working Group on the Future of Bibliographic Control.

45. Retrieved from https://www.loc.gov/bibliographic-future/news/ lcwg-ontherecord-jan08-final.pdf [In English].

46. ONIX. Retrieved from https://www.editeur.org/8/ONIX/ [In English].

47. RDA: Resource description & access: developed in a collaborative process led by the Joint steering committee for development of RDA (JSC), representing the American library assoc. [etc.]. Retrieved from http://www.rda-jsc.org/rda.html [In English].

48. Schreur, P E. (2018). The Evolution of BIBFRAME: from MARC Surrogate to Web Conformant Data Model. IFLA WLIC 2018, 24-30 August. Kuala Lumpur, Malaysia. Retrieved from http://library.ifla.org/2202/1/141-schreur-en.pdf [In English].

49. Willer, M. & Dunsire, G. (2013). Bibliographic information organization in the semantic web. Oxford; Cambridge; New Delhi: Chandos Publishing [In English].

Размещено на Allbest.ru