Облік розрахунків з покупцями та замовниками

Первинний та аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками. Розробка пропозицій, спрямованих на вдосконалення організації, методики обліку розрахунків з покупцями та замовниками в умовах діяльності підприємства. Інвентаризація заборгованості.

Рубрика Бухгалтерский учет и аудит
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 12.11.2021
Размер файла 492,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Економічний факультет

Кафедра обліку та оподаткування

Курсова робота

з фінансового обліку

на тему: Облік розрахунків з покупцями та замовниками

Студента Бути А.В.

Керівник кандидат економічних наук, доцент

Литвиненко В.С.

Київ 2020

Рецензія

на курсову роботу із дисципліни "Фінансовий облік"

Критерії оцінювання

Максима-льна кількість балів

Оцінка рецен-зента

1.Загальна характеристика роботи:

1.1

Вступ:

- визначення актуальності теми (3 бали)

- формулювання:

мети (1 бал)

завдань (1 бал)

об'єкта (1 бал),

предмета дослідження (1 бал)

Зауваження (коментарі) керівника курсової роботи:

0-7

1.2

Відповідність плану (змісту) роботи її темі -(1 бал);

Логічність викладу матеріалу та побудови роботи (2 бали)

Зауваження (коментарі) керівника курсової роботи:

0-3

2.Оцінка якості виконання (за кожним окремим розділом)

2.1

Розділ 1:

- визначення ролі і сутності проблеми у загальному вигляді (4 бали);

- аналіз останніх досліджень і публікацій (4 бали);

- їх критична оцінка(4 бали);

- аналіз нормативно-правового забезпечення(4 бали);

- виклад власних поглядів (4 бали).

Зауваження (коментарі) керівника курсової роботи:

0-20

2.2

Розділ 2 - практична частина

- правильність кореспонденцій рахунків (10 балів);

- наявність заповнених форм первинних документів на прикладі наведених у практичному завданні господарських операцій (10 балів);

Зауваження (коментарі) керівника курсової роботи:

0-20

2.4

Висновки:

-наявність узагальнюючих висновків до кожного пункту розділу -(1-2 речення) та роботи в цілому (3 бали);

-відповідність висновків меті і завданням роботи (1 бал);

-чіткість і ґрунтовність викладу матеріалу (1 бал)

Зауваження (коментарі) керівника курсової роботи:

0-5

2.5

Список використаних джерел ? по 1 балу за кожний критерій

-відповідність підібраних джерел темі роботи;

-їх кількість (достатня/недостатня);

-новизна;

-уміння робити посилання;

-правильність і повнота бібліографічного опису:

Зауваження (коментарі) керівника курсової роботи:

0-5

2.6

Додатки:

- наявність додаткових та допоміжних матеріалів (1 бал);

- заповнених первинних документів за темою дослідження, регістрів обліку відповідно до умови задачі (3 бали);

- взаємозв'язок тексту і додатків (наявність посилань) (1 бал);

Зауваження (коментарі) керівника курсової роботи:

0-5

3.Оформлення роботи (нумерація сторінок, ілюстрацій, таблиць і рисунків) якість оформлення, відповідність іншим вимогам)

(5 балів);

Зауваження (коментарі) керівника курсової роботи:

0-5

Курсова робота допускається до захисту із кількістю балів

70

Захист курсової роботи, балів

30

Всього балів

Оцінка

Зміст

Вступ

Розділ 1. Облік розрахунків з покупцями та замовниками

1.1 Первинний та аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками

1.2 Синтетичний облік розрахунків з покупцями та замовниками на підприємстві

1.3 Інвентаризація заборгованості з покупцями та замовниками

1.4 Шляхи вдосконалення обліку розрахунків з покупцями та замовниками

Розділ 2. Розв'язок задачі

2.1 Задача

2.2 Документальне оформлення обліку розрахунків з покупцями та замовниками (за умовою задачі)

Висновок

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Можливість підприємства здійснювати розрахунки з покупцями замовниками в результаті господарської діяльності є можливим показником його фінансової стійкості. Жодне підприємство не може існувати, не здійснюючи розрахунків з покупцями і замовниками в результаті своєї діяльності. Організація обліку та аналізу розрахунків з дебіторами має стратегічне значення для підприємств будь-якої галузі та форми власності. Результати цього процесу безпосередньо впливають на фінансову стійкість, базу оподаткування підприємства, виконання плану доходів та витрат і, як наслідок, на досягнення стратегічних цілей його розвитку в умовах ринку та забезпечення конкурентоспроможності, прибутковості господарської діяльності. Питанням обліку розрахунків з покупцями та замовниками присвячені наукові праці багатьох вітчизняних і зарубіжних учених. Значний внесок у розвиток теоретичних та практичних аспектів бухгалтерського обліку та економічного аналізу зробили такі вітчизняні вчені, як М.Т. Білуха, Ф.Ф. Бутинець, А.М. Герасимович, С.Ф. Голов, З.В. Гуцайлюк, Й.Я. Даньків,В.І. Єфіменко, Л.М. Кіндрацька, Г.Г. Кірейцев, М.В. Кужельний, Ю.А. Кузьмінський, В.Г. Лінник, Є.В. Мних, І.М. Парасій-Вергуненко, О.А. Петрик, В.В. Сопко, В.Г. Швець, а також зарубіжні вчені І. Бернар, К. Друрі, Ж.-К. Коллі, Д. Стоун, К. Хітчинг та ін.

Підвищена увага до стану розрахунків з покупцями та замовниками пов'язана із необхідністю врахування змін бізнес-середовища, що змушує суб'єктів господарювання знаходити нові підходи до оптимізації цього процесу, опрацьовувати нові форми та методи аналізу дебіторської заборгованості, розробляти системи оцінки показників стану розрахунків з використанням новітніх досягнень у галузі сучасних інформаційних технологій для автоматизації обробки потрібної інформації та прийняття відповідних управлінських рішень.

Методика обліку та аналізу розрахунків з покупцями та замовниками є невід'ємною частиною системи бухгалтерського обліку підприємства та його фінансової звітності. Їх важливість великою мірою визначається необхідністю гармонізації теорії та практики вітчизняного бухгалтерського обліку відповідно до вимог міжнародних стандартів. Виходячи з цього всі зазначені вище обставини обґрунтовано доводять актуальність теми курсової роботи. замовник розрахунок заборгованість

Метою курсової роботи є обґрунтування теоретичних, науково-методичних та прикладних питань обліку розрахунків з покупцями та замовниками, розробка практичних пропозицій, спрямованих на вдосконалення організації, методики обліку розрахунків з покупцями та замовниками у сучасних умовах діяльності підприємства.

Відповідно до зазначеної мети визначено зміст курсової роботи, що зводиться до вирішення таких взаємопов'язаних завдань теоретичного, методичного, організаційного та практичного характеру:

- визначити поняття дебіторської заборгованості її класифікацію та первісну оцінку дебіторської заборгованості;

- визначити порядок та методи нарахування резерву сумнівних боргів;

- розглянути організацію первинного та аналітичного обліку розрахунків з покупцями та замовниками;

- розглянути організацію синтетичного обліку розрахунків з покупцями та замовниками на підприємстві;

- описати процес інвентаризації розрахунків з покупцями та замовниками;

- визначити шляхи вдосконалення обліку розрахунків з покупцями та замовниками;

- визначити шляхи вдосконалення обліку резерву сумнівних боргів за товари, роботи, послуги.

Об'єктом дослідження є господарські операції, пов'язані із виникненням розрахунків з покупцями та замовниками.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методично-організаційних та практичних аспектів бухгалтерського обліку розрахунків з покупцями та замовниками.

Методологічною базою курсової роботи є положення діалектичного методу пізнання явищ і процесів та їх безперервний взаємозв'язок. Основними загальнонауковими методами дослідження, що застосовувалися при написанні роботи, виступали аналіз (для проведення досліджень головних сутнісних характеристик об'єкта дослідження та особливостей його функціонування у контексті тематикикурсової роботи), синтез (для певних узагальнень, важливих для тематики дослідження оціночних параметрів у їхньому взаємозв'язку та взаємозалежності). Водночас були використані такі спеціальні методи дослідження, як методи економіко-математичного та економічного аналізу (знайшли своє відображення у розробках, що стосуються формування резерву сумнівних боргів по довгостроковій дебіторській заборгованості, а також при оцінці справедливої вартості дебіторської заборгованості, відображеної у балансі), статистичної обробки інформації та вибіркових спостережень (застосовувалися при вивченні первинної документації, а також звітності підприємства). Інформаційною основою дослідження є законодавчі акти й постанови Верховної Ради України, Укази Президента України, Кабінету Міністрів України, матеріали державних податкових та статистичних органів України, а також інші нормативні документи. У роботі використано статистичну звітність Державного комітету статистики України (Держкомстату), первинні бухгалтерські документи, а також інформація зі всесвітньої інформаційної мережі Інтернет.

Розділ 1. Облік розрахунків з покупцями та замовниками

1.1 Первинний та аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками

На підприємстві господарські операції відображаються в бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах щодо обліку розрахунків з покупцями та замовниками проводять на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Первинні документи складаються в момент проведення кожної господарської операції, або якщо це можливо, то безпосередньо після її завершення. Первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України.

В процесі фінансово-господарської діяльності у підприємства постійно виникає потреба в проведенні розрахунків зі своїми контрагентами, бюджетом, податковими органами. Відвантажуючи виготовлену продукцію, воно, як правило, не отримує оплату одразу, тобто, відбувається кредитування покупця. Тому протягом періоду від моменту відвантаження до моменту надходження платежу засоби підприємства знаходяться у вигляді дебіторської заборгованості.

Поточна дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги визначається активом одночасно з визначенням доходу від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послух і оцінюється за первинною вартістю. У разі відстрочення платежу з утворенням від цього різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою грошових коштів (їх еквівалентів), що підлягають отриманню за товари, така різниця визначається дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами (процентами) в період її нарахування.

У балансі поточна дебіторська заборгованість поділяється на заборгованість покупців і замовників та іншу поточну дебіторську заборгованість.

Покупці - це фізичні або юридичні особи, які купують товари (роботи, послуги).

Замовники - це учасники договору, на підставі замовлення яких виготовляється конкретна продукція, надаються послуги, виконуються роботи іншим учасником договору.

Порядок і форми розрахунків між постачальником і покупцем визначаються у господарських договорах. Бухгалтер повинен звернути увагу на відповідальність істотних умов договору вимогам чинного законодавства.

Основними джерелами інформації для контролю розрахункових відносин з покупцями і замовниками слугують первинні документи з обліку розрахунків. Перелік первинних документів з обліку розрахунків з покупцями та замовниками наведено у таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 Первинні документи з обліку розрахунків

Розрахунки з вітчизняними покупцями

Розрахунки з іноземними покупцями

Виникнення заборгованості

Накладні

Комерційні документи (рахунки-фактури)

Рахунки-фактури

Транспортні накладні (CMR - залізнична транспортна накладна, авіа накладна, коносамент, товаро-транспортна накладна, пакувальні листи)

рахунки

Платіжні документи на перерахування сум митних платежів та інших податків на рахунки митних установ

Акт прийнятих робіт, послуг

Розрахунки бухгалтерії про наявність курсових різниць

Податкові накладні, товаро-транспортні накладні

Погашення заборгованості

Виписки банку

Виписки банку

Прибутковий касовий ордер

Векселі

Векселі

Детально процес виникнення дебіторської заборгованості можна представити у такому вигляді.

Спочатку оформлюється договір купівлі - продажу цінностей (товарів, робіт, послуг) між підприємством - постачальником і підприємством - покупцем. Для забезпечення оплати підприємством-покупцем бажаних цінностей на його адресу від постачальника виставляється "Рахунок-фактура", в якому вказується кількість, ціна і загальна сума (з урахуванням ПДВ) щодо їх оплати. В свою чергу перерахування коштів на розрахунковий рахунок підприємства - постачальника здійснюється за допомогою документа "Платіжне доручення". Підтвердженням здійснення оплати постачальника є виписка банку по розрахунковому рахунку підприємства.

Для отримання у постачальника придбаних цінностей самовивозом, представнику підприємства - покупця повинна бути видана "Довіреність на одержання цінностей".

Видача покупцю із складу постачальника товарно-матеріальних цінностей здійснюється на підставі документа "Товарно-транспортна накладна".

Вантажі, які надходять на підприємство від постачальників, реєструють у "Журнал обліку вантажів, що надійшли".

Записи у "Картки складського обліку" цінностей, що надійшли, здійснюються на підставі товарно-транспортних накладних або "Прибуткового ордера", який оформляється комірником по факту їх надходження.

На сьогодні в Україні розповсюджений такий вид розрахунків, як бартерні операції. Товарообмінна (бартерна) операція - це господарська операція суб'єкта підприємницької діяльності, яка передбачає розрахунок за продану продукцію (роботи, послуги) в іншій, ніж грошовій, формі, включаючи різні види погашення взаємо-заборгованості між сторонами господарської операції без проведення грошових розрахунків. Тобто розрахунок між суб'єктами товарообмінної операції передбачає еквівалентний за вартістю обмін одних товарів, робіт, послуг на інші.

При здійсненні товарообмінних (бартерних) операцій сторони укладають договори, в них визначають строки взаємних поставок товарів, обов'язки сторін з виконання умов договору та відповідальність сторін у випадку порушення прийнятих зобов'язань.

При відвантаженні товару (виконанні робіт, наданні послуг) за бартерним обміном в обов'язковому порядку складаються рахунки-фактури, накладні, акти тощо, в яких зазначається окремим рядком сума податку на додану вартість, дата складання, найменування і адреса постачальника та покупця.

Взаємини між продавцями (постачальниками) і покупцями (замовниками) будуються на основі господарських договорів купівлі-продажу продукції (товарів) та інших договорів на виконання робіт, надання послуг, в яких відображені зобов'язання покупця (замовника) провести оплату за відвантажену йому продукцію, виконані роботи, надані послуги, за договірною вартістю. Згідно п.2. ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх істотних умов. До істотних умов, які в обов'язковому порядку зобов'язані погодити сторони належать: предмет договору, ціна та строк дії договору, оскільки ці умови договору є необхідними у разі виникнення та розгляду суперечок у претензійно-позовному порядку.

Покупці і постачальники відповідно до договору купівлі-продажу та інших договорів можуть здійснювати розрахунки шляхом попередньої оплати продукції, що купується, робіт, що виконуються, послуг, що надаються.

Передача продукції постачальником покупцю повинна бути документально підтверджена, щоб уникнути непорозумінь, які можуть виникнути при розрахунках. Відпуск продукції зі складу кооперативу проводиться на підставі Довіреності (ф. М-2), яка пред'являється представником покупця разом з документом, що засвідчує його особу. В Довіреності повинні бути заповнені всі реквізити підприємства-покупця, зазначено найменування і кількість отриманої продукції, термін дії довіреності, особистий підпис представника покупця, підтверджений керівником і головним бухгалтером підприємства-покупця, з наявністю відтиску печатки. Причому, підпис представника покупця на довіреності повинен бути ідентичний підпису одержувача продукції на відвантажувальних документах.

Нарахування та стягнення податку на додану вартість потребує чіткого визначення доданої вартості, тобто об'єкта оподаткування. Додана вартість, за своїм обсягом наближається до заново створеної вартості, яка вироблена в конкретній господарській структурі. Додана вартість, за своїм економічним змістом є частиною повної вартості товару і включає в себе наступні складові: матеріальні витрати (вартість витрачених у виробництві сировини і матеріалів, послуг виробничого характеру, які формують собівартість продукції); заробітна плата (заробітна плата за окладами, премії, матеріальна допомога, компенсаційні виплати); відрахування на соціальні заходи (відрахування на пенсійне забезпечення, соціальне страхування, страхові внески на випадок безробіття); амортизація (сума нарахованої амортизації основних засобів, які задіяні в процесі виробництва товарів, робіт, послуг); прибуток.

Перша складова не залежить від зусиль товаровиробника і тому вона суту арифметично включається в ціну товару. Наступні складові (заробітна плата, прибуток, відрахування на соціальні заходи та амортизація) є доданою вартістю, оскільки вони є тими частинами повної вартості товару, які створюються на конкретному етапі в процесі виробництва товару. Тобто, відповідно до чинного податкового законодавства як видно з рис. 1, ПДВ на кожному етапі нараховується за стандартною ставкою (20 %), і фактично, виплачується в сумі зменшеній на величину податку, що сплачена на попередній стадії руху товару. Отже, кінцевий споживач купує товар за ціною, збільшеною на всю суму платежів ПДВ, які були сплачені на попередніх стадіях руху товару. Крім того, кожен суб'єкт господарювання, який є учасником процесу "виробництво-споживання" сплачує податок в тому розмірі, на скільки він збільшив вартість сировини і матеріалів, які використовуються ним в процесі господарської діяльності. Розглядаючи економічну суть податку на додану вартість необхідно відмітити наступне, що об'єкт оподаткування ПДВ може відрізнятися від доданої вартості. Це пояснюється тим, що використовуються різні варіанти ПДВ, які передбачають використання різних принципів його формування та різних методик обчислення.

Існують три форми податку на додану вартість: ПДВ на продукцію, ПДВ на дохід та ПДВ на споживання. В світовій практиці найпоширенішим варіантом є ПДВ на споживання. Проте, для оцінки його переваг та недоліків розглянемо всі можливі варіанти.

Розглядаючи ПДВ на продукцію необхідно відмітити, що об'єктом оподаткування при цьому є складові ВВП за категоріями кінцевого використання, але при цьому не враховується заробітна плата, адже оподатковувати заробітну плату є недоцільним. В міжнародній практиці використання цього податку базу оподаткування розширюють шляхом часткового обкладання інвестиційних товарів. Це відбувається шляхом поетапного включення сум ПДВ (які сплачені в ціні придбаних основних засобів, які підлягають амортизації) до складу податкового кредиту. Загалом, ПДВ на споживання є найдоцільнішою з трьох існуючих форм податку, адже вона найбільшою мірою сприяє інвестиціям в капітал.

Далі розглянемо методи розрахунку зобов'язань з ПДВ. З точки зору бухгалтерського обліку існує чотири варіанти розрахунку зобов'язань з податку на додану вартість, зокрема: прямий адитивний (балансовий метод); прямий метод віднімання; непрямий адитивний метод; непрямий метод віднімання (кредитний) [4].

Прямий адитивний (балансовий) метод передбачає застосування податкової ставки до попередньо визначеної величини доданої вартості, яка розраховується шляхом додавання її складових елементів (сума прибутку, фонд оплати праці). Прямий метод віднімання передбачає застосування податкової ставки до попередньо визначеної величини доданої вартості. При цьому, додана вартість розраховується як різниця між виручкою від реалізації продукції та матеріальними затратами, які були понесені в процесі її виробництва. Непрямий адитивний метод передбачає визначення суми ПДВ яка підлягає сплаті до бюджету шляхом додавання суми податків, розрахованих по окремих складових доданої вартості. Непрямий (кредитний) метод передбачає визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету як різниці між сумую податкових зобов'язань, які виникли в результаті реалізації товарів (робіт, послуг) та сумою податкового кредиту, які були сплачені постачальникам матеріальних ресурсів, які були спожиті в процесі господарської діяльності.

Кредитний метод набув найбільшого поширення як в світовій практиці, так і в Україні, адже він має суттєві переваги порівняно з іншими податками, зокрема:

- відсутня необхідність розрахунку доданої вартості при обчисленні податкового зобов'язання, що значно спрощує процедуру обчислення суми ПДВ, для перерахунку до бюджету;

- необхідність обов'язкового документального супроводу операцій з купівлі-продажу товару.

Проте даний метод непозбавлений і недоліків. Перш за все, це пов'язано із розривом у часі між сплатою ПДВ в ціні придбаних товарно-матеріальних цінностей і відшкодуванням цієї суми після реалізації виготовленої продукції. Це призводить до вимивання оборотних коштів з підприємства. Наступним недоліком є подвійне оподаткування доданої вартості всіх учасників процесу "виробництво-споживання", в результаті звільнення від оподаткування.

Розглянемо методи визначення дати податкових зобов'язань із ПДВ, які використовуються при обліку зобов'язань з ПДВ в міжнародній практиці та в Україні. Перший метод (правило першої події) використовується в Україні для обліку податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ. Даний метод передбачає, що датою виникнення права на податковий кредит чи на податкове зобов'язання є дата зарахування коштів на поточний рахунок продавця (покупця) чи дата відвантаження товару. Тобто, суб'єкт господарської діяльності-продавець, відображає податкове зобов'язання з ПДВ на рахунках бухгалтерського обліку після відвантаження продукції чи після отримання передоплати. В той час, як суб'єкт господарської діяльності-покупець відображає на рахунках бухгалтерського обліку податковий кредит після отримання товару чи після списання коштів з поточного рахунку в рахунок оплати товару. Даний метод, як показала практика його застосування призвела до збільшення податкового боргу перед бюджетом. Наступний метод - метод нарахувань передбачає, що датою виникнення податкових зобов'язань визнається дата поставки товарів, а дата виникнення податкового кредиту - дата отримання товарів. Тобто, суб'єкт господарювання відображає податкове зобов'язання на рахунках бухгалтерського обліку після відвантаження товару, а суб'єкт господарювання-покупець показує податковий кредит на рахунках бухгалтерського обліку після отримання товару та відповідних документів, що засвідчують факт його отримання. Даний метод спрощує роботу податкових органів, адже встановити факт надходження товару набагато легше, ніж факт його оплати. Проте, в умовах гострої платіжної кризи та низького рівня правової культури застосування даного методу є недоцільним, оскільки виникнення податкового зобов'язання з моменту відвантаження продукції покупцю при відсутності платежу призводить до того, що підприємство-постачальник не в змозі вчасно погасити свої зобов'язання перед бюджетом, що призводить до штрафних санкцій, а далі і до банкрутства підприємства.

За таких умов, касовий метод, згідно з яким виникнення податкових зобов'язань та права на податковий кредит пов'язаний із оплатою товарів, є найбільш прийнятним, адже він стимулює до своєчасного розрахунку підприємств з бюджетом, оскільки передбачає отримання права на податковий кредит лише після оплати отриманих товарів. Проте даний метод має і суттєві недоліки. Зокрема виникнення податкового зобов'язання за відвантажені товари, що не оплачуються за відсутності у підприємства коштів і неможливості їх поповнити за рахунок кредиту призводить до збільшення заборгованості платника перед бюджетом.

Наступний метод змішаний (гібридний) метод передбачає виникнення зобов'язань з ПДВ за методом нарахувань, а права на податковий кредит згідно з касовим методом. Даний метод забезпечує стабільні надходження до бюджету, адже він стимулює до своєчасних розрахунків підприємств за отримані товари. Проте він є найбільш жорстким для платників ПДВ.

Проте розглядаючи економічну природу податку на додану вартість, зокрема суть доданої вартості, яка в свою чергу є об'єктом оподаткування, необхідно відмітити певну невідповідність поняття доданої вартості та поняття об'єкту оподаткування. Так, відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість", об'єкт оподаткування - це операції платників податку пов'язані із поставкою товарів на митній території України, ввезення товарів в режимі імпорту, вивезення товарів у митному режимі експорту. Відповідно до теорії товарної вартості К. Маркса, додана вартість - це частина новоствореної вартості, яка формується на кожному етапі руху товару від виробника то кінцевого споживача, як різниця між валовим прибутком і затратами понесеними під час господарської діяльності при виробництві товару. З точки зору, економічної теорії, додана вартість створюється робочою силою та засобами праці. Тобто, при формуванні доданої вартості необхідно враховувати лише суму валового доходу суб'єкта господарювання. Звідси випливає наступне, що твердження про те, що заробітна плата, відрахування на соціальні заходи, амортизація є складовими доданої вартості є некоректним. Адже, відповідно до класичної теорії вартості вище наведені складові є засобами праці, а засоби праці не можуть бути доданою вартістю, оскільки фактично вони формують вартість товару. Звідси можна зробити наступний висновок, що доданою вартістю у виробництві повинен бути плановий валовий прибуток, у торгівлі - торгова націнка, адже її додають до ціни товару.

Дебіторська заборгованість як складова елементу фінансової звітності активу має визнаватися і відображатися у звітності в сумі, яка визначається з урахуванням оцінки дебіторської заборгованості в поточному обліку.

Для обліку дебіторської заборгованості покупців і замовників використовується рахунок 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками". За рахунком 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" існує розріз на рахунок 36.1 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" та рахунок 36.2 "Розрахунки з іноземними покупцями". На субрахунку 36.2 "Розрахунки з іноземними покупцями" облік ведеться в гривнях та валюті, обумовленій договором. Дохід відображається на рахунку 70 "Дохід від реалізації товарів, робіт, послух", податок на рахунку 64 "Розрахунки за податками і платежами".

Рахунки класу 3 припускають роздільний облік на субрахунках засобів і заборгованості в національній і іноземній валюті, включаючи векселя, що течуть фінансові інвестиції, розрахунки з покупцями і замовниками, дебіторами і кредиторами, що відображено в таблиці 1.1.2.

Таблиця 1.1.2 Виписка з опису інструкції плану рахунків бухгалтерського обліку

Зміст облікових об'єктів

Код за планом рахунків

Зміст облікових операцій

Спосіб аналітичного обліку

Розрахунки з покупцями і замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи і послуги

36

По дебету відображається продажна вартість, по кредиту - сума платежів по розрахунках з вітчизняними покупцями

По кожнім покупцю і замовнику, по кожному пред'явленому до оплати рухунку

Правила ведення аналітичного обліку, по суті, ті ж, що і правила ведення аналітичного обліку по рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками".

Новим є наступні розрізи аналітичного обліку (у порівнянні зі старим планом рахунків):

по розрахункових документах, термін оплати яких не наступив;

по неоплаченим у термін розрахунковим документам;

авансам отриманим.

Останній аналітичний розріз з'явився наслідком ліквідації колишнього рахунка "Розрахунки по авансах отриманим".

При складанні управлінської звітності слід враховувати, що на будь-якій стадії процесів продажу та придбання неминучі різні відхилення від виконання умов договорів, для вчасно виявлення яких необхідний оперативний контроль та своєчасна поінформованість управлінського персоналу про причини таких відхилень.

1.2 Синтетичний облік розрахунків з покупцями та замовниками на підприємстві

Значну частину виробленої продукції підприємство реалізовує, переважно, покупцям та замовникам. Вони можуть розраховуватися з підприємством-постачальником за продукцію перед її отриманням (передоплата), в момент отримання (розрахунок готівкою) та після відвантаження (післяоплата). Підприємства, які випускають продукцію у великих обсягах і зацікавлені у її швидкій реалізації або розширенні ринків збуту, можуть іти на поступки своїм покупцям щодо терміну оплати. Протягом терміну, початком виникнення якого вважається дата відпуску продукції, а кінцем - дата оплати покупцем раніше отриманої продукції, у підприємства-постачальника на суму реалізованої продукції буде існувати дебіторська заборгованість.

По дебету рахунку 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг (у тому числі на виконання бартерних контрактів), яка включає податок на додану вартість, акцизи та Інші податки, збори (обов'язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджетів та позабюджетних фондів та включені у вартість реалізації, по кредиту - сума платежів, які надійшли на рахунки підприємства в банківських установах, у касу та інші види розрахунків. Дебетове сальдо рахунку відображає заборгованість покупців та замовників за одержану продукцію (роботи, послуги).

Рахунок 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками" призначений для узагальнення інформації про розрахунки з покупцями і замовниками.

Рахунок 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками" кредитується в кореспонденції з рахунками обліку коштів, розрахунків на суми платежів, що надійшли, (включаючи суми отриманих авансів) і т.п. При цьому суми отриманих авансів і попередньої оплати враховуються обособлено.

Якщо за отриманим векселем, що забезпечує заборгованість покупця (замовника), передбачений відсоток, то в міру погашення цієї заборгованості робиться запис по дебету рахунка 31 "Рахунка в банках" і кредиту рахунка 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками" (на суму погашення заборгованості) і 74 "Інші доходи" (на величину відсотка). Облік розрахунків з покупцями і замовниками в рамках групи взаємозалежних організацій, про діяльність якої складається зведена бухгалтерська звітність, ведеться на рахунку 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками" обособленно.

У цілому можна сказати, що рахунок 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками" як би дзеркально відбиває в продавця факти господарського життя, що реєструються покупцем по рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками".

Як тільки цей рахунок дебетується, тобто власність на відвантажені товари переходить до покупця, так відразу ж у підприємства виникає дебіторська заборгованість і саме тому рахунок листується з рахунками 90.1 "Виторг" і/чи 91.1 "Інші доходи". Якщо роботи виконувалися за договором довгострокового характеру, то може кредитуватися рахунок 46 "Виконані етапи по незавершених роботах".

По усталених звичаях покупець міг внести гроші вперед, тобто могло мати місце зарахування передоплати. У цьому випадку по рахунку 36 виникає кредиторська заборгованість.

Сучасні П(С)БО вимагають відображення всіх операцій, зв'язаних з реалізацією, у момент їхньої відпустки, що випливає з допущення тимчасової визначеності факту господарської діяльності, тобто "..незалежно від фактичного часу чи надходження виплати коштів" .

Основний варіант припускає відразу ж після відвантаження чи цінностей надання послуг складання наступної запису:

Дебет 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками"

Кредит 701 "Доход від реалізації готової продукції".

У тих випадках, коли моментом реалізації визнається, відповідно до умов договору закупівлі-продажу і/чи обраній обліковій політиці, оплата цінностей, таких парадоксів не виникає.

Зобов'язання покупців і замовників у бухгалтерському обліку повинні бути відбиті в момент їхнього виникнення. У силу того, що зобов'язання покупця виникають у момент виконання продавцем зобов'язань по передачі товару, можливі два варіанти відображення в бухгалтерському обліку дебіторської заборгованості покупця, що визначаються умовами договору про перехід права власності на матеріальні цінності.

Перший варіант заснований на умові договору про перехід права власності в момент виконання зобов'язань чи постачальником підрядчиком. У цьому випадку зобов'язання чи покупця замовника виникають одночасно з виконанням зобов'язань чи постачальника підрядчика і переходом права власності на продукцію, (товари). Виконання зобов'язань чи постачальником підрядчиком за договором є підставою для відображення на рахунках бухгалтерського обліку виторгу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг.

У бухгалтерському обліку виторг відбивається при наявності наступних умов:

- організація має право на одержання виторгу, що випливає з конкретного чи договору підтверджене іншим відповідним чином;

- сума виторгу може бути визначена;

- мається впевненість у тім, що в результаті конкретної операції відбудеться збільшення економічних вигод організації. Впевненість у тім, що в результаті конкретної операції відбудеться збільшення економічних вигод організації, мається у випадку, коли організація одержала в оплату актив або відсутня невизначеність у відношенні одержання активу;

- право власності (володіння, користування і розпорядження) на продукцію (товар) перейшло від організації до чи покупця робота прийнята замовником (послуга зроблена);

- витрати, що зроблені чи будуть зроблені в зв'язку з цією операцією, можуть бути визначені.

Для відображення виторгу від реалізації на рахунках бухгалтерського обліку повинні виконуватися всі умови одночасно. Якщо не виконується хоча б одне з вище перерахованих умов, то кошти й інші активи, отримані організацією в оплату, у бухгалтерському обліку організації визнаються як кредиторська заборгованість, а не як погашення дебіторської заборгованості.

Отже, дебіторська заборгованість покупця в бухгалтерському обліку організації буде формуватися одночасно з відображенням інформації про виторг від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг при виконанні всіх зазначених умов шляхом здійснення наступної запису на рахунках бухгалтерського обліку.

Другий варіант відображення інформації про дебіторську заборгованість заснований на умові договору про перехід права власності в момент оплати продукції, товару, чи настання інших обставин. У цьому випадку виникаючі в покупця зобов'язання по оплаті продукції (товару) не зв'язані з переходом права власності і, отже, відображенням на рахунках бухгалтерського обліку виторгу від реалізації продукції, товарів. У загальноприйнятій в Україні практиці обліку зобов'язань покупця не застосовується в цьому випадку ні балансовий рахунок 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками", ні забалансовий рахунок. Однак представляється доцільним звістки забалансовий облік дебіторської заборгованості по договорах, умовами яких передбачений перехід права власності в момент оплати чи товару настання інших обставин. По дебету забалансового рахунка "Дебіторська заборгованість покупців" відбивається величина зобов'язань покупця за договором за відвантажену продукцію, товари.

І одночасно по кредиту рахунка "Дебіторська заборгованість" списується сума дебіторської заборгованості, відбита по балансовому рахунку 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками".

1.3 Інвентаризація заборгованості з покупцями та замовниками

Порядок проведення інвентаризації дебіторської та кредиторської заборгованостей визначений пунктом 7 розділу ІІІ наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження положення про інвентаризацію актів та зобов'язань" від 02.09.2014р. №879.

Інвентаризація дебіторської та кредиторської заборгованості проводиться перед складанням річної фінансової звітності до дати балансу в період трьох місяців (тобто з 30 вересня по 31 грудня) (п.10 І Наказу №879).

Інвентаризація дебіторської та кредиторської заборгованості полягає у звірці документів і записів в реєстрах обліку і перевірці обгрунтованості сум, відображених на відповідних рахунках, та оформлюється актом інвентаризації. При інвентаризації усім дебіторам підприємства-кредитори повинні передати виписки з аналітичних рахунків про їх заборгованість, які пред'являються інвентаризаційній комісії (робочій інвентаризаційній комісії) для підтвердження реальності заборгованості. Підприємства-дебітори мають підтвердити заборгованість або заявити свої заперечення.

В окремих випадках, коли до кінця звітного періоду розбіжності не усуненні або залишились нез'ясовані, розрахунки з дебіторами і кредиторами відображаються кожною стороною в сумах, що випливають із записів у бухгалтерському обліку і визнаються нею правильними.

Дебіторська і кредиторська заборгованості перевіряються щодо дотримання строку позовної давності, обгрунтованості сум, які обліковуються на рахунках обліку розрахунків з покупцями, замовниками, постачальниками, підрядниками, одержаних і виданих векселів, одержаних позикових коштів, наданих кредитів (позик), з підзвітними особами, депонентами, іншими дебіторами і кредиторами.

Під час інвентаризації розрахунків шляхом документальної перевірки установлюються:

· Правильність розрахунків з банками, контролюючими органами, іншими підприємствами, а також зі структурними підрозділами підприємства, виділеними на окремі баланси;

· Заборгованість підзвітних осіб, а також правильність і обгрунтованість сум заборгованості за нестачами і крадіжками. Інвентаризація заборгованості за нестачами і витратами від псування цінностей полягає у перевірці причин, через які затримується розгляд матеріалів щодо виявленої нестачі та віднесення її на винних осіб або списання у встановленому порядку;

· Правильність і обгрунтованість сум дебіторської, кредиторської та депонентської заборгованостей, у тому числі суми кредиторської і депонентської заборгованостей, щодо яких строк позовної давності минув;

· Реальність заборгованості працівникам з оплати праці та громадянам (безпосередньо або через роботодавців) за соціальними виплатами, визначеними законодавством, а також із безготівкових розрахунків за цими виплатами.

В акті інвентаризації вказуються найменування проінвентаризованих субрахунків і суми виявленої неузгодженої дебіторської і кредиторської заборгованостей, безнадійних боргів та кредиторської і дебіторської заборгованостей, щодо яких строк позовної давності минув.

До акту інвентаризації розрахунків додається довідка про дебіторську і кредиторську заборгованості, щодо яких строк позовної давності минув, із зазначенням найменування місцезнаходження таких дебіторів або кредиторів, суми, причини, дати і підстави виникнення заборгованості (для бюджетних установ - листи до установ вищого рівня з приводу виділення коштів для погашення такої заборгованості).

В акті інвентаризації розрахунків щодо відшкодування матеріальних збитків вказують прізвище боржника, за що і коли виник борг, дата прийняття судового рішення або іншого органу (добровільної згоди боржника) про відшкодування суми матеріальної шкоди, а якщо таке рішення не прийняте, то зазначаються дата пред'явленого підприємством позову і сума заборгованості на дату інвентаризації.

Окремо складається акт інвентаризації кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув і яка планується до списання. В бюджетних установах такий акт затверджується керівником бюджетної установи.

Інвентаризація коштів цільового фінансування полягає в перевірці обгрунтованості їх залишку шляхом зіставлення даних про надходження на підприємство коштів цільового фінансування та їх використання відповідно до цільового призначення.

1.4 Шляхи вдосконалення обліку розрахунків з покупцями та замовниками

Характерною особливістю сучасного розвитку економіки України є глибокі економічні перетворення в сфері виробництва на основі ринкових відносин. Ринкові відносини вимагають перегляду системи бухгалтерського обліку, одним із центральних елементів якої є облік взаєморозрахунків суб'єктів господарювання. На сьогодні одним з найбільш складних і суперечливих питань українського обліку є облік дебіторсько-кредиторської заборгованості, що пов'язано з існуванням проблеми неплатежів. Суб'єкти господарювання на перший план висувають вирішення власних проблем, замість виконання фінансових зобов'язань по платежах перед партнерами. А відсутність майнової відповідальності за невиконання власних договірних зобов'язань дає їм змогу ухилятись від взаєморозрахунків. У поглиблення платіжної кризи вносить свою частку і неврегульованість бюджетної системи, що стосується несвоєчасної оплати державних зобов'язань, які здійснюються за рахунок бюджету. Вирішення вищенаведеної складної проблеми багато в чому залежить від вдосконалення бухгалтерського обліку взаєморозрахунків.

Очевидно, що в сучасних умовах у процесі діяльності підприємство не завжди здійснює розрахунки з іншими підприємствами або фізичними особами одночасно з передачею майна, виконанням робіт, наданням послуг тощо. У зв'язку з цим у нього виникає дебіторська заборгованість.

Варто зазначити, що вплив на процеси зростання дебіторської заборгованості здійснює політика підприємства у розрахунках з покупцями: неправильне встановлення строків і умов надання товарних кредитів, невраховані ризики, ненадання знижок при достроковій оплаті покупцями рахунків, що також призводить до різкого зростання дебіторської заборгованості. А несвоєчасне погашення дебіторської заборгованості призводить до платіжної кризи; зростання заборгованості по комерційному кредиту обумовлює збільшення попиту на короткострокові позики, скорочення їх пропозиції і зростання їх вартості. Для сплати боргів організації повинні перетворювати високоліквідні активи в грошові кошти, у протилежному випадку їм загрожує банкрутство.

Саме тому належна організація обліку дебіторської заборгованості сприяє ефективному управлінню її розмірами і термінами на підприємстві та посиленню контролю за своєчасним здійсненням розрахунків.

Серед основних недоліків існуючої системи обліку та аналізу дебіторської заборгованості можна визначити такі:

1) відсутність чіткої схеми деталізації та співвідношення різних видів дебіторської заборгованості у загальній їх структурі.

2) для прийняття зацікавленими особами адекватних та вчасних рішень щодо існуючої політики управління істотне значення мають актуальність і якість інформації про стан розрахунків з дебіторами, що формується на базі даних бухгалтерського обліку конкретних суб'єктів господарювання. Однак форма бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості, яку рекомендували нормативно, не враховує специфіки даного активу, що зумовлює наявність різних ознак його класифікації і велику кількість методів оцінювання. Крім цього, облікові регістри, що є рекомендовані для використання, не передбачають накопичення інформації про розрахунки з дебіторами різного рівня деталізації і узагальнення. Це зумовлює неможливість отримання інформації про дебіторську заборгованість в обсязі і вигляді, достатньому для проведення аналізу розрахунків з дебіторами зокрема і заборгованості загалом з метою прогнозування ймовірності настання платіжної кризи суб'єктів господарювання, складання рекомендацій щодо її попередження;

3) необхідність змін у будові регістрів аналітичного та синтетичного обліку дебіторської заборгованості. Оскільки сьогодні облік дебіторської та кредиторської заборгованостей ведеться в одному регістрі - журналі № 3. Однак, на думку багатьох фахівців, це зовсім різні об'єкти бухгалтерського обліку, які лише частково пов'язані між собою, відповідно і обліковувати їх потрібно в різних регістрах.

4) практично недослідженим питанням є оплата дебіторської заборгованості. Проблема оплати дебіторської заборгованості, визначення допустимого рівня засобів, які вилучаються на дебіторську заборгованість, розробка оптимальної політики управління нею є достатньо серйозною і потребує глибокого вивчення;

5) невирішені проблеми відображення в обліку довгострокової дебіторської заборгованості, оцінки поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи та послуги;

6) застосовування у наших умовах традиційної за кордоном методики аналізу дебіторської заборгованості не завжди доцільно через відсутність необхідного обсягу вірогідної і доступної інформації щодо розрахунків з дебіторами. Крім цього, загальна криза неплатежів, характерна для сучасної української економіки, змушує сумніватися в об'єктивності, своєчасності і корисності отриманих результатів аналізу. Використання вітчизняних методик не дає змоги однозначно оцінити стан дебіторської заборгованості, а також ступінь його впливу на фінансово-господарський стан підприємств. Зазначені проблеми вказують на необхідність пошуку специфічних засобів аналізу дебіторської заборгованості, спрямованих на отримання інформації комплексного характеру, достатньої для прийняття рішень щодо глибини кризи неплатежів аналізованого суб'єкту;

7) недостатнє вивчення обліку сумнівних боргів, зокрема резерву на їх покриття з метою зближення бухгалтерського та податкового обліку.

Окрім цього, особливої уваги потребує порядок списання простроченої дебіторської заборгованості, оскільки існує прямий взаємозв'язок між списанням такої заборгованості і формуванням оподатковуваної бази податком на прибуток. Правильне і своєчасне списання дебіторської заборгованості відіграє важливу роль при формуванні фінансових результатів діяльності підприємства. Вважається, що підприємствам-кредиторам, щоб уникнути витрат від оподаткування, необхідно створювати резерв сумнівних боргів.

За результатами проведеного дослідження дебіторської заборгованості пропонується удосконалити методичний підхід до обліку дебіторської заборгованості як інструменту покращення фінансового стану в умовах інфляції. Для цього потрібно:

- використовувати метод нарахування резерву сумнівних боргів на підставі класифікації дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги по строкам непогашення (до 3-х місяців, до 6-и місяців, до 12-и місяців);

- використовувати метод розрахунку з покупцями, що широко використовується в країнах з розвинутими ринковими відносинами, - метод надання знижок за дострокової оплати;

- створювати резерв сумнівних боргів за результатами інвентаризації дебіторської заборгованості в кінці року перед складанням звітності, а використовувати його протягом звітного року.

- необхідно внести зміни у П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість", в яких чітко були б розмежовані поняття довгострокової та короткострокової дебіторської заборгованостей. Їх облік нині ведеться на різних рахунках бухгалтерського обліку, що не відзначено у вищезазначеному стандарті. Разом із тим слід вказати, що поточна дебіторська заборгованість є оборотним активом, а довгострокова - необоротним, і вони обліковуються на різних рахунках.

Слід також зазначити, що класифікація дебіторської заборгованості, яка запропонована діючим в Україні Планом рахунків та П(С)БО №10 "Дебіторська заборгованість" є суперечливою та не задовольняє в повному обсязі потребам користувачів при складанні фінансової звітності. Для вирішення даної проблеми можна запропонувати декілька альтернативних варіантів. Зокрема, внесення змін до П(С)БО №10 "Дебіторська заборгованість" стосовно віднесення до поточних активів дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи та послуги, внесення змін до Плану рахунків, що діє в Україні, які забезпечать окремий облік довгострокової та поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи та послуги.

Потребують розробки також моделі співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованостей і певного інструментарію, який дозволив би швидко та якісно виявляти негативні явища, що впливають на кількісні та якісні зміни цих заборгованостей. Бажаним є співвідношення, коли кредиторська заборгованість переважає дебіторську на 10-20%. Однак, як показують дослідження, на деяких підприємствах кредиторська заборгованість переважає зобов'язання дебіторів у 10 і більше разів. Цьому можуть сприяти певні причини, і саме їх аналіз дозволить прийняти відповідні управлінські рішення.

При проведенні такого аналізу потрібно враховувати специфіку підприємств і організацій, сезонність їх роботи, зв'язки з покупцями та постачальниками тощо. Варто також зважати на принцип "Вимагай оплати якомога швидше та оплачуй якомога пізніше", який дозволяє довший період володіти певними активами й отримувати від них вигоду. Крім цього наявність великих обсягів дебіторської заборгованості, як вірно говорить Ф.Ф. Бутинець, спричиняє низьку платоспроможність підприємства. Відзначимо, що значна сума кредиторської заборгованості не завжди є негативним явищем; зокрема, коли підприємство володіє такою кількістю високоліквідних активів, при погашенні заборгованості ними це суттєво не вплине на подальшу його діяльність.

Таким чином, можна сказати, що саме політика управління дебіторською заборгованістю, яка представляє собою частину загальної політики управління оборотними активами і маркетингової політики підприємства, спрямованої на розширення обсягів реалізації продукції, визначає ефективність роботи підприємства.

Виходячи з вищевикладеного робимо висновок, що організація обліку дебіторської заборгованості на підприємстві будь-якої форми власності має важливе значення, оскільки сприяє упорядкуванню інформації, прозорості та достовірності даних із розрахункових операцій за борговими правами (з дебіторами).

А керівнику підприємства з метою отримання повної й оперативної інформації щодо різних видів дебіторської заборгованості, які складають значну частку у структурі оборотних коштів, доцільно забезпечити організацію цієї ділянки обліку із залученням відповідних фахівців.

Розділ 2. Розв'язок задачі

2.1 Задача

Сільськогосподарське підприємство 01.03.2018 р. відвантажило на експорт насіння озимої пшениці на суму 10 000 доларів США. Собівартість відвантаженої продукції - 200 000 грн. Плата за митне оформлення документів - 1 200 грн. 15.03.2019 р. надійшла оплата за відвантажену продукцію в сумі - 10 000 доларів США. Курс НБУ на 01.03.2019 р. становив 30 грн. за долар США, а станом на 15.03.2019 р. становив 32 грн. за долар США. Здійснити необхідні розрахунки. Відобразити операції на рахунках бухгалтерського обліку.

Журнал реєстрації господарських операцій за лютий 2020 року

№ п/п згідно варіанту

Зміст господарської операції

Сума, грн

...

Подобные документы

  • Обґрунтування теоретичних і практичних основ організації обліку розрахунків з покупцями і замовниками, а також розробка практичних рекомендацій по вдосконаленню організації обліку розрахунків з покупцями і замовниками на підприємстві СВК "Нива".

    курсовая работа [1,3 M], добавлен 20.07.2011

  • Теоретико-методологічні основи обліку та аудиту розрахунків з покупцями і замовниками. Організаційно-економічна характеристика господарства Поліської дослідної станції. Мета, завдання та джерела інформації розрахунків з покупцями і замовниками, їх аудит.

    курсовая работа [737,5 K], добавлен 11.05.2009

  • Класифікація та первісна оцінка дебіторської заборгованості. Методи нарахування резерву сумнівних боргів. Організація первинного, аналітичного та синтетичного обліку розрахунків з покупцями і замовниками. Шляхи вдосконалення обліку на підприємстві.

    курсовая работа [88,2 K], добавлен 02.03.2014

  • Оцінка стану економічного механізму формування розрахунків з покупцями та замовниками. Стан і вдосконалення організації бухгалтерського обліку власного капіталу в СВК "Ружинський". Програмне забезпечення обліково-аналітичного процесу підприємства.

    дипломная работа [1,3 M], добавлен 11.04.2012

  • Класифікація дебіторської заборгованості. Визначення резерву сумнівних боргів. Автоматизація обліку дебіторської заборгованості. Діюча система обліку розрахунків з покупцями і замовниками на підприємстві на прикладі ТОВ НВП "Лабораторна техніка".

    дипломная работа [197,8 K], добавлен 18.11.2013

  • Механізм управління дебіторською заборгованістю на підприємстві, нормативне забезпечення формування інформаційної бази; міжнародні стандарти та зарубіжний досвід. Організація обліку та аудиту розрахунків з покупцями і замовниками на П(ПО)СП "Світоч".

    дипломная работа [410,1 K], добавлен 04.11.2014

  • Особливості обліку реалізації продукції і розрахунків з покупцями та замовниками. Реалізація продукції, як економічна категорія. Порядок формування собівартості реалізації та документування господарських операцій, пов’язаних з рухом готової продукції.

    курсовая работа [38,8 K], добавлен 28.11.2010

  • Сутність та особливості формування первинних документів. Дослідження необхідності їх використання в процесі господарської діяльності підприємства. Виявлення проблем та недоліків під час документального оформлення розрахунків з покупцями та замовниками.

    статья [27,4 K], добавлен 18.12.2017

  • Суть та види дебіторської заборгованості. Нормативно-правове забезпечення обліку розрахунків з покупцями та замовниками, принципи документального оформлення даного процесу на підприємстві, що вивчається. Створення та облік резерву сумнівних боргів.

    курсовая работа [43,2 K], добавлен 18.12.2014

  • Сутність та форми розрахунків з покупцями і замовниками у житлово-комунальних організаціях. Нормативно-правове регулювання обліку реалізації послуг в цій галузі. Особливості ведення цього виду обліку на ВАТ "Хмельницькгаз". Шляхи удосконалення обліку.

    курсовая работа [56,8 K], добавлен 23.12.2010

  • Теоретичні аспекти обліку розрахунків з покупцями та замовниками. Загальні поняття положення (стандарту) бухгалтерського обліку. Документальне оформлення господарських операцій. Загальний журнал господарських операцій та оборотно-сальдова відомість.

    курсовая работа [82,3 K], добавлен 13.05.2009

  • Організаційно-економічна характеристика підприємства. Синтетичний та аналітичний облік розрахунків. Аналіз розрахунків з постачальниками, покупцями, різними дебіторами і кредиторами на ЗАТ "Рівне-Борошно". Система внутрішнього контролю, методика аудиту.

    отчет по практике [120,7 K], добавлен 21.10.2010

  • Основні макроекономічні показники стану реалізації продукції та розрахунків за неї. Облік готової продукції на складі та в бухгалтерії. Аналіз реалізації продукції та напрями її удосконалення. Застосування економіко-математичних методів в аналізі.

    дипломная работа [201,0 K], добавлен 03.04.2012

  • Поняття та види дебіторської заборгованості. Методи безготівкових розрахунків, особливості їх застосування на підприємстві. Облік розрахунків за поточною заборгованістю з покупцями за товари, роботи, послуги. Порядок створення резерву сумнівних боргів.

    курсовая работа [221,9 K], добавлен 24.01.2012

  • Організація обліку на підприємстві ТОВ "Профтаксі 1". Реєстрація касових операцій, розрахунків з покупцями і замовниками; облік оплати праці, необоротних активів, матеріальних заказів, доходів, зобов'язань і витрат. Формування бухгалтерського звіту.

    отчет по практике [59,1 K], добавлен 20.04.2012

  • Визначення і класифікація дебіторської заборгованості. Організація обліку розрахунків з покупцями, з підзвітними особами, а відшкодування заподіяного збитку. Відображення інформації про стан розрахунків з різними дебіторами у звітності підприємств.

    курсовая работа [59,8 K], добавлен 26.08.2013

  • Сутність доходу підприємства, його визначення й оцінка. Облік формування доходу від реалізації продукції. Облік формування доходу і витрат фінансової діяльності. Розрахунки з покупцями і замовниками. Облік формування надзвичайних доходів і витрат.

    курсовая работа [43,7 K], добавлен 19.12.2013

  • Облік розрахунків за виплатами працівникам. Первинний і зведений облік розрахунків за виплатами. Принципи обчислення середнього заробітку та оподаткування заробітної плати. Аналітичний і синтетичний облік оплати праці. Контроль розрахунків з оплати праці.

    курсовая работа [79,9 K], добавлен 19.12.2011

  • Теоретичні аспекти обліку процесу постачання. Договірно–правові відносини між покупцями та постачальниками і підрядниками. Удосконалення обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками за допомогою типової конфігурації програми "1С: Бухгалтерія 7.7".

    курсовая работа [134,8 K], добавлен 29.11.2010

  • Економічна сутність і значення розрахунків з дебіторами, організація обліку і аудиту розрахунків з дебіторами. Імплементація МСФЗ в обліку дебіторської заборгованості. Особливості бухгалтерського обліку і податкових розрахунків посередницьких операцій.

    дипломная работа [1,1 M], добавлен 16.12.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.