Трансформація системи бухгалтерського обліку в умовах розвитку цифрових технологій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Трансформація системи бухгалтерського обліку в умовах розвитку цифрових технологій

Дмитро Пілевич

Ключові слова: бухгалтерський облік; цифрові технології; автоматизація; штучний інтелект; хмарні технології; блокчейн; Big Data.

Трансформация системы бухгалтерского учета в условиях развития цифровых технологий

Дмитрий Пилевич

Цель статьи состоит в обосновании основных направлений трансформации системы бухгалтерского учета в условиях развития цифровых технологий. В статье обосновано, что цифровые технологии являются приоритетом в развитии бухгалтерского учета, способным радикально трансформировать принципы его функционирования. Систематизированы ключевые преимущества внедрения цифровых технологий: оптимизация и экономия расходов предприятия; расширение доступа стейкхолдеров к финансовой информации; обеспечения высокой скорости работы с учетной информацией в режиме реального времени; транспарентность операций; рост уровня доверия со стороны клиентов; простой и понятный интерфейс и увеличение объемов хранения учетных, налоговых отчетных данных. Автором отмечено, что некорректное или непрофессиональное использование цифровых технологий обусловливает возникновение рисков: ошибки при построении алгоритмов; просчеты в решениях относительно масштабов внедрения таких технологий; потеря данных, нарушения их целостности; снижение уровня защиты и конфиденциальности информации, операций; технические сбои; кибератаки.

Ключевые слова: бухгалтерский учет; цифровые технологии; автоматизация; искусственный интеллект; облачные технологии; блокчейн; Big Data.

Transformation of the accounting system in the conditions of digital technologies development

Dmytro Phevych

The purpose of the article is to substantiate the main directions of transformation of the accounting system in the conditions of digital technologies development. The article substantiates that digital technologies are a priority vector of the accounting development; the digital technologies are able to radically transform the principles of functioning of the accounting system. The key advantages of introduction of digital technologies are identified, namely: optimization and economy of expenses of the enterprise; expanding access of stakeholders to financial information; ensuring higher speed of work with accounting information in real time; transparency of operations; increasing the level of trust from customers; simple and clear interface, and increase in storage of accounting, and tax reporting data. The author notes that incorrect or unprofessional use of digital technologies causes risks: errors in the construction of algorithms; miscalculations in decisions on the scale of implementation of digital technologies; data loss; violation of integrity of information; reducing the level of protection and confidentiality of information; technical failures; cyber attacks.

Keywords: accounting; digital technologies; automatizaton; Artificial Intelligence; cloud technologies; blockchain; Big Data.

Постановка проблеми

Функціонування підприємств відбувається в турбулентних умовах динамічного екзогенного середовища. Цифровізація національної економіки висуває низку нових викликів до сучасного бізнесу. Спроможність підприємства оперативно й адекватно реагувати на ці виклики визначає рівень його конкурентоспроможності на ринку. Своєчасне прийняття управлінських рішень у контексті диджиталізації потребує високої кваліфікації персоналу та технічної спроможності підприємства акумулювати, обробляти, аналізувати, оформлювати, зберігати та передавати інформацію стейкхолдерам. Особлива ж увага має бути приділена організації ефективної роботи з обліково-аналітичними даними, що формують базу прийняття виважених рішень на різних рівнях управління. Окреслене можливе виключно за умови широкого впровадження новітніх інформаційних технологій у систему бухгалтерського обліку підприємства. Це створить передумови для забезпечення оперативності проведення операцій, повноти й точності інформації, а також для зниження трудомісткості процесу обробки обліково-аналітичних даних.

У контексті стрімкого розвитку науки, техніки і технологій трансформуються інструменти й технології обліку на оподаткування. Відповідно, актуалізується необхідність перманентного моніторингу змін інформаційних технологій та інтенсивності їхнього впливу на систему бухгалтерського обліку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблема застосування інформаційних технологій у бухгалтерському обліку піднімається в наукових працях таких українських учених, як І. Спільник, М. Палюх, О. Шапаренко. Різноманітні аспекти використання цифрових технологій бухгалтерами й аудиторами порушують у публікаціях А. Гаврилюк, Н. Голячук, М. Прохоров, О. Мельниченко.

Актуальність порушеної в цій статті проблеми зумовлює появу низки наукових публікацій, присвячених аналізу специфіки впливу конкретних технологій на розвиток бухгалтерського обліку та аудиту. Зокрема, технологій машинного навчання, аналізу великих даних, хмарних технологій, блокчейну, штучного інтелекту тощо (Н. Рогова, В. Мінакова, К. Шіковець, В. Фролов, С. Король, А. Клочко, Т Соколова, І. Волошин, І. Петрушин та ін.).

Виділення недосліджених частин загальної проблеми

Високо оцінюючи наявні наукові напрацювання щодо розвитку системи бухгалтерського обліку й аудиту, все ж маємо відзначити, що недостатньо дослідженою залишається проблема визначення тео- ретико-прикладних засад трансформації такої системи в сучасних умовах інтенсивного впровадження інформаційних технологій.

Мета статті полягає в обґрунтуванні основних напрямів трансформації системи бухгалтерського обліку в умовах розвитку цифрових технологій.

Виклад основного матеріалу

Автоматизація системи бухгалтерського обліку на поточному етапі його розвитку відбувається під потужним впливом інформаційних технологій. Апробовані напрями автоматизації облікових процесів на підприємстві систематизовано на рис. 1.

Перевірені на практиці інформаційні системи бухгалтерського обліку (тоді як «1С: Підприємство», «ДЕБЕТ Плюс», «MASTER: Бухгалтерія» тощо) відрізняються чітким дотриманням регламенту, дисципліни процесів та строгою формалізацією [1; 11]. Перевагами автоматизації є забезпечення високої оперативності прийняття управлінських рішень, підвищення ефективності управління персоналом, оптимізація контролю на підприємстві (зокрема, над дебіторською заборгованістю), а також зростання ефективності діяльності підприємства загалом [12].

Рис. 1. Ключові напрями автоматизації облікових процесів

Джерело: побудовано автором на основі [6; 12; 16].

Поряд із цим, застосування сучасних інформаційних технологій у системі бухгалтерського обліку не вирішує проблем верифікації даних, забезпечення їх повноти, точності й актуальності. Окремо варто наголосити на загостренні проблеми гарантування безпечності інформації від третіх осіб. Нині для вирішення зазначених проблемних моментів розроблено низку інструментів і технік, проте жодна з них не дає бажаного результату або виявляється недостатньо надійною у довгостроковому періоді. Відповідно, при роботі із сучасними технологіями необхідно на перманентній основі здійснювати моніторинг їх зміни та відстежувати технологічні інновації в системі бухгалтерського обліку. Це забезпечить підприємству не лише спроможність бути конкурентним на ринку і йти в ногу з часом, а й дозволить мінімізувати ризики хакерських атак, втрати інформації, частини доходу чи репутації.

У межах цієї статті ми ставимо перед собою мету проаналізувати вплив сучасних цифрових технологій на розвиток бухгалтерського обліку. Більшість науковців і експертів вбачає суттєві перспективи для розвитку системи обліку на підприємстві в технологіях штучного інтелекту, машинного навчання, хмарних обчислень. Розглянемо детальніше імовірні ефекти від їх впровадження в діяльність господарюючих суб'єктів.

Штучний інтелект являє собою інтелектуальну комп'ютерну систему, наділену можливостями розпізнавання мови, навчання та вирішення проблем. Іншими словами, цю цифрову технологію можна віднести до групи інноваційних і визначити як «комплекс споріднених технологій і процесів» [9], спроможних до оперативної обробки, аналізу, акумулювання та збереження великих масивів інформаційних ресурсів.

Технології штучного інтелекту й машинного навчання можуть бути успішно застосовані для автоматизації регулярно повторюваних та структурованих завдань. Пріоритетні напрями: управління дебіторською і кредиторською заборгованістю, кодування облікових записів, управління витратами, управління грошовими потоками. Використання зазначених цифрових технологій дасть змогу не лише автоматизувати, а й підвищити ефективність процесів формування звітів, інвентаризації, аудиту, сплати податку на додану вартість [11].

Крім цього, штучний інтелект та машинне навчання є технологіями, цілком застосовними і для вирішення нестандартних та неструктурованих завдань. До прикладу, таких задач, як побудова прогностичних моделей (зокрема, при прогнозуванні доходів та грошових потоків), управління закупівлями, удосконалення доступу до неструктурованих даних, а також виявлення шахрайських схем [11].

Визначаючи переваги впровадження технологій штучного інтелекту в систему бухгалтерського обліку на підприємстві, важливо наголосити на імовірності виникнення при цьому низки викликів. Зокрема, до них можна віднести кібератаки, програмні помилки, похибки в алгоритмах. Також треба враховувати факт низької правової врегульованості питань застосування сучасних цифрових технологій обліку, що провокує виникнення правових колізій при використанні штучного інтелекту [11]. Проте існування ризиків неспроможне нівелювати позитивні ефекти від імплементації технологічних інновацій.

Хмарні технології (Cloud computing) являють собою сукупність технологій, що є пов'язаними між собою, становлять єдиний комплекс обробки даних і передбачають постійне збереження інформації на серверах у мережі Інтернет із її кешуванням на ПК чи гаджетах (клієнтський бік). Взагалі це цифрова технологія, в якій потужності та ресурси надаються як інтернет-сервіс [2; 9].

Технології хмарних обчислень здійснюються у процесі реалізації заходів із підвищення рівня безпеки інформації, резервного її копіювання, контролю, розширення доступу до неї і масштабування. Такі технології надають можливість доступу до інформації в режимі реального часу, гарантують цілісність і безпечність даних завдяки процедурам шифрування та багатофакторний аутентифікації. Специфіка хмарних обчислень дозволяє значно економити на витратах часу, капітальних та експлуатаційних витратах на IT- інфраструктуру [11]. Схематично напрями використання хмарних обчислень у системі бухгалтерського обліку та відповідні позитивні ефекти представлено на рис. 2. Варто зазначити тренд до розширення ринку онлайн-бухгалтерії на основі цієї технології (FreshBooks, Xero, Myob, Liquid, QuickBooks online тощо), зокрема лідерами на ньому виступають компанії SAD, KPMG, Ernst&Young. Також простежується тенденція до зростання пропозиції програм бухгалтерського обліку на віртуальних сервісах (Tuch.ua; «1С: Зарплата і управління персоналом»). Відповідні продукти не передбачають придбання спеціалізованих дороговартісних програм, сервера чи розширення штату бухгалтерів і є достатньо бюджетними [11].

Аналізуючи трасформуючий вплив інноваційних інформаційних технологій на систему бухгалтерського обліку, необхідно виокремити так звані «великі дані» (Big Data). Ця технологія може застосовуватись в управлінському обліку, звітності, управлінні ризиками, аналізі договорів. За своєю суттю, Big Data є сукупністю методів та інструментів обробки величезних масивів інформації, що можуть ефективно використовуватись в умовах безперервного і стрімкого приросту обсягів структурованих та неструктурова- них даних із різних джерел [8; 9].

Наступна інформаційна технологія, що активно застосовується для ведення бухгалтерських записів-блокчейн (blockchain). Це цифровий регістр, база даних, де транзакції зберігаються у структурованих блоках, а інформація про них фіксується у хронологічній послідовності та є відкритою для всіх користувачів бази. У технології blockchain передбачається, що блоки є тісно пов'язаними один з одним, містять інформацію про тра- нзакції, записані в попередніх блоках [7; 9; 10; 13]. Головними перевагами такої технології є прозорість, надійність і спроможність працювати, аналізувати та перевіряти облікову інформацію в режимі реального часу. Варто відзначити, що сучасні інформаційні технології широко використовуються в системі оподаткування. Станом на сьогодні вже впровадженими в діяльність фіскальної служби є електронні підходи і сервіси по роботі з платниками податків (кабінет платника податків, система автоматичного відшкодування ПДВ, електронний чек, акциз та аудит). Нині триває активна робота з розробки спеціальних мобільних додатків для автоматизації процесів взаємодії фіскальної служби із суб'єктами господарювання [11].

Електронні сервіси дозволяють спростити та зробити більш комфортним процес сплати податків фізичним особам. Такі сервіси забезпечують онлайн-доступ користувачів до даних, підтримують функціонування аналітичних сервісів, дають змогу вести зручну комунікацію і, що особливо важливо, - формувати та подавати звітність.

Рис. 2. Ефекти від використання хмарних технологій у системі бухгалтерського обліку Джерело: побудовано автором на основі [11; 14; 15].

Автоматизація в податковій системі створює можливості для проведення операцій платниками податків у будь-який час доби, а не обмежуватись робочими та приймальними годинами працівників фіскальних служб, підлаштовувати власний графік під режим їхньої роботи.

З іншого боку, для ревізорів і аудиторів автоматизація системи також несе низку переваг, оскільки супроводжується веденням реєстрів платників податків та здійсненням електронного аудиту, дає змогу акумулювати величезні обсяги податкових даних. Завдяки формуванню робочих планів ревізорів, автоматизованому відбору ризикових операцій і суб'єктів вдається скоротити витрати часу, збільшити обсяги надходжень податків до бюджету [11]. Важливо зазначити, що саме автоматизація систем бухгалтерського обліку й оподаткування становить основу боротьби з корупцією в країні.

Штучний інтелект застосовується для реалізації управлінської та контрольної функції фіскальної служби. Зокрема, до звичних і апробованих методів фінансової аналітики додаються прогнозні поведінкові моделі. Це дозволяє на основі податкової та платіжної дисципліни виявити імовірні ризики чи проблеми, пов'язані з не доброчесністю у сплаті податків у майбутніх періодах, а відповідно, своєчасно вжити превентивні заходи. Отримані таким чином дані використовуються при вибудовуванні стратегії взаємодії фіскальних органів із платниками податків [11].

Технології штучного інтелекту та машинного навчання застосовними для групування платників податків за параметрами їхньої податкової дисципліни та для виявлення способів уникнення сплати податків і податкових зборів. Зазначена інформація використовується при застосуванні персоніфікованого підходу у ході вдосконалення політики оподаткування. Крім окресленого вище, сучасні цифрові технології дозволяють здійснювати скоринг платників податків, планувати й організовувати податкові перевірки [11].

У науковій літературі обґрунтовуються вагомі перспективи технологій штучного інтелекту в автоматизації процесів обробки аудиторської та фінансової звітності [4]. Такі висновки ґрунтуються значною мірою на позитивному світовому досвіді. Зокрема, в Іспанії віртуальні помічники задіюються для опрацювання запитів, аналізу податкових ризиків, попереднього заповнення декларацій з ПДВ і надання відповідної інформації в режимі реального часу. Тобто переважно такі технології застосовуються в консультаційній і просвітницькій діяльності податкової агенції [11].

Незважаючи на сферу застосування, ефективне впровадження цифрових технологій передбачає модернізацію ІТ-інфраструктури, налагодження співпраці з FinTech- компаніями, залучення нового покоління фахівців, обізнаних зі специфікою бухгалтерського обліку й аудиту та з особливостями прогнозної аналітики, моделювання.

Активне впровадження інформаційних технологій (хмарних обчислень, штучного інтелекту, великі дані, блокчейн тощо) в систему бухгалтерського обліку позначається не лише на принципах його реалізації, а і на професії бухгалтера. До базових компетентностей зі знання державних і міжнародних стандартів фінансової звітності, законодавчих норм та нормативів даються вимоги щодо володіння бухгалтерами спеціалізованим програмним забезпеченням, обізнаності зі спеціальними ІТ-рішеннями. Сучасний бухгалтер повинен володіти компетентностями комунікації зі стейкхолдерами в умовах віртуального співробітництва; формування корпоративної звітності, що потребує знань із фінансової математики та навичок роботи із програмним забезпеченням для аналізу, інтерпретації, подання інформації; уміння працювати з інструментами аналізу даних та експертних систем. Крім цього, висуваються вимоги щодо soft skills бухгалтерів, а саме їхньої спроможності налагоджувати ефективну міжкультурну взаємодію, володіння іноземною мовою, критичне мислення, кросфункціональність, адаптивність до інновацій, уміння виявляти ризики та пріоритезувати завдання [9].

Серед ключових пріоритетних напрямів впровадження сучасних цифрових технологій виокремлюють облік і оподаткування операцій із криптовалютами. Станом на 2020 р. в Україні досі не визначено правовий статус криптовалют [3; 5]. З одного боку, це пов'язано з недостатньою вивченістю крипто валют, а з іншого боку, браком досвіду країн світу й відсутністю дієвих практик регулювання процесів обігу криптовалюти, апробованих механізмів їх оподаткування. Уряди переважно орієнтуються на рекомендації міжнародних організацій та займають позицію спостерігача.

Процеси обліку криптовалюти є ускладненими з огляду на їх широке розмаїття, відсутність єдиного підходу до їх класифікації як об'єкта обліку, властиві їм специфічні особливості. Якщо позиціонувати криптовалюти як активи, то обліковувати їх можуть як готівку, як не грошові фінансові активи, як інвестиційну нерухомість, як нематеріальні активи, як запаси [11].

Аналогічно труднощі на практиці виникають при оподаткуванні операцій із критовалютами. Оскільки у правовому полі криптовалюти чітко не визначені, то вони перебувають поза межами податкового регулювання в низці країн світу. Водночас певний досвід у цій сфері вже має Японія (оподаткування прибутку від продажу й обміну криптовалюти), Сінгапур (прибутку від продажу, майнінгу), Ізраїль (доходів від капіталу), Сполучені Штати Америки і Мальта (прибутку), Швейцарія (прибутку, приросту капіталу) [11].

При проведенні обліку операцій з криптовалютою в Україні необхідно, по-перше, ґрунтовно проаналізувати провідний світовий досвід; по-друге, чітко визначити правовий статус криптовалюти; по-третє, врахувати особливості національної економіки, і бухгалтерської та податкової системи в країні зокрема.

цифровий автоматизація бухгалтерський облік

Висновки та пропозиції

Цифрові технології (як штучного інтелекту, так і хмарних обчислень тощо) є однозначним пріоритетом у розвитку бухгалтерського обліку, спроможним радикально трансформувати принципи його практичної реалізації, переводячи його при цьому на якісно новий рівень функціонування, комунікації зі стейкхолдерами і прийняття управлінських рішень. Ключовими перевагами впровадження таких технологій є оптимізація та економія витрат підприємства, розширення доступу стейкхолдерів до фінансової інформації, забезпечення вищої швидкості роботи з обліковою інформацією в режимі реального часу, транспарентність операцій, зростання рівня довіри з боку клієнтів, а також простий і зрозумілий інтерфейс та збільшення обсягів збереження облікових, податкових звітних даних.

Некоректне чи непрофесійне використання цифрових технологій обумовлює виникнення таких ризиків: похибки при побудові алгоритмів; прорахунки в рішеннях щодо масштабів впровадження таких технологій; втрата даних, порушення їх цілісності; зниження рівня захисту й конфіденційності інформації, операцій; технічні збої тощо. Поряд із цим, у зв'язку з наявними ризиками (кібератаки, втрати інформації, пошкодження цілісності даних тощо) новітні цифрові технології у практику діяльності українських підприємств впроваджуються порівняно повільним темпами. З огляду на це перспективами подальших наукових досліджень є пошук ефективних інструментів і методів аналізу й мінімізації ризиків, проведення ІТ-аудиту, страхування ризиків, пов'язаних із цифровізацією бухгалтерського обліку.

Список використаних джерел

1. Гаврилюк А. Яку 1С вибрати: в хмарі чи локальну? / Проект «Голос Сокальщини». 2019.

2. Голячук Н.В., Голячук С.Є. Переваги та недоліки застосування хмарних технологій в обліку. Економічні науки. Серія: Облік і фінанси. 2015. Вип. 12(1). С. 80-86.

3. Дубина М.В., Холявко Н.І., Моротченко І.Ю. Криптовалюти: сутність та етапи еволюції. Фінансові дослідження: електронний науковий журнал. 2019. № 1 (6).

4. Дубина М.В. Механізм розвитку ринку фінансових послуг на основі інституту довіри: теорія, методологія, практика : монографія. Чернігів: ЧНТУ, 2018. 668 с.

5. Дубина М.В., Жаворонок А.В., Федишин М.П. Формування інституційного середовища розвитку криптовалют в Україні. Modern Economics. 2019. Vol. 17. Pp. 80-85.

6. Король С.Я., Клочко А.О. Цифрові технології в обліку і аудиті. Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. 2020. Вип. 1 (112). С. 170-176.

7. Мельниченко О.В., Гартінгер Р.О. Роль технології блокчейн у розвитку бухгалтерського обліку та аудиту. European Cooperation. 2016. № 7 (14). С. 9-19.

8. Мінакова В.П., Шіковець К.О. Актуальність використання моделі Big Data в бізнес-процесах. Економіка і суспільство. 2017. № 10. С. 892-896.

9. Плікус І., Жукова Т., Осадча О. Модель професії бухгалтер в епоху цифрових трансформацій: ключові напрями компетентностей бухгалтера. Приазовський економічний вісник. 2019. Вип. 1 (12). С. 200-205.

10. Прохоров М.В. Як блокчейн змінить бухгалтерію. Бухгалтер & Закон. 2019. № 47-48.

11. Рогова Н. Трансформація політики, інструментів і технологій обліку та оподаткування в умовах цифрової економіки. Фінансовий простір. 2020. № 2 (38). С. 103-116.

12. Скриньковський Р., Гладун В., Крамар М. (2019) Інформаційні технології в організації бухгалтерського обліку на підприємстві. Traektoria Nauki = Path of Science. Vol. 5. № 2. Рр.3001-3010.

13. Соколова Т.Н., Волошин И.П., Петрунин И.А. Преимущества и недостатки технологии блокчейн. Экономическая безопасность и качество. 2019. № 1(34). С. 49-52.

14. Спільник І.В., Палюх М.С. Бухгалтерський облік в умовах цифрової економіки. Інститут бухгалтерського обліку, контроль та аналіз в умовах глобалізації. 2019. Вип. 1-2. С. 83-96.

15. Фролов В.І. Впровадження «хмарних» технологій в практику бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік і аудит. 2013. № 12. С. 45-49.

16. Шапаренко О.В. Вплив інформаційних технологій на бухгалтерський облік. Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. 2014. № 2. С. 129-134.

Размещено на Allbest.ru