Вплив класифікації оренди на відображення її в обліку і фінансовій звітності

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВПЛИВ КЛАСИФІКАЦІЇ ОРЕНДИ НА ВІДОБРАЖЕННЯ ЇЇ В ОБЛІКУ І ФІНАНСОВІЙ ЗВІТНОСТІ

Ольшанська Марія Володимирівна, кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри обліку та аналізу,

Національний університет «Львівська політехніка»,

вул. Ст. Бандери 12, м. Львів

Новоставська Ірина Ігорівна, магістр кафедри обліку та аналізу, Національний університет «Львівська політехніка»,\

вул. Ст. Бандери 12, м. Львів

Анотація

В умовах дефіциту власних фінансових ресурсів і відсутності можливості отримання інвестиційних кредитів найбільш доступним і ефективним способом фінансування відтворення основних засобів є оренда. Попит на орендні послуги визначає недуже сприятливе інвестиційне середовище в країні. В умовах відсутності зацікавленості з боку комерційних банків інвестувати у виробництво, нерозвиненості вторинного ринку корпоративних паперів, слабкості інституту застави, вітчизняні підприємства мають вкрай обмежену можливість залучити кошти для купівлі об'єктів основних засобів.

Актуальність стрімкого розвитку відносин щодо оренди на даний час в Україні спричинена, насамперед суттєвою питомою величини морально виснаженого устаткування, низькою продуктивністю його використання, а також нестачею запасних частин. У випадку тимчасової нестачі особистих коштів для новітніх засобів праці, суб'єкти господарювання можуть застосовувати для оновлення активів розповсюджений у цілому світі спосіб фінансування - оренду. Оренду, з такої точки зору, можна розглядати, як замінник банківському кредитуванню та активне знаряддя в процесі ефективного оновлення основних засобів. Отже, в умовах дефіциту власних фінансових ресурсів і відсутності можливості отримання інвестиційних кредитів, найбільш доступним і ефективним способом фінансування відтворення основних засобів є оренда.

На основі дослідження наукових, нормативно-правових джерел узагальнене визначення терміну «оренда» - як угоди, згідно якої, орендодавець передає власне майно орендарю з правом користування, розпорядження за плату, яка погоджена між двома вищезгаданими сторонами та зафіксована в самій угоді на погоджений період часу цими ж сторонами. Під час аналізу підходів до класифікації оренди сформовано класифікацію щодо орендних операцій задля цілей бухгалтерського обліку з відсутністю ознак, які не мають значного впливу на відтворення операцій щодо оренди у обліку і наслідками відображення їх у фінансовій звітності. Також встановлено вплив на бухгалтерський облік і фінансову звітність виокремлених видів оренди.

Ключові слова: надання послуг, оренда, операційна оренда, суборенда.

Abstract

Olshanska Maria Volodymyrivna, PhD Associate Professor, Associate Professor of Accounting and Analysis Department, Lviv Polytechnic National University, Bandera St., 12, Lviv.

Novostavska Iryna Ihorivna, Master of Accounting and Analysis, Lviv Polytechnic National University, Bandera St., 12, Lviv.

THE INFLUENCE OF RENT CLASSIFICATION ON ITS REFERENCE AND FINANCIAL STATEMENTS.

Given the shortage of own financial resources and the lack of opportunities to obtain investment loans the most affordable and effective way to finance reproduction of fixed assets is rent. Demand for rental services determines a very favorable investment environment in the country. In the absence of interest on the part of commercial banks to invest in production, underdevelopment of the secondary market of corporate securities, the weakness of the institution of collateral, domestic enterprises have a very limited opportunity to raise funds to purchase fixed assets.

The urgency of the rapid development of lease relations in Ukraine at present is due primarily to the significant share of depleted equipment, low productivity of its use, as well as lack of spare parts. In the event of a temporary shortage of personal funds for new means of labor, businesses can use the world-renowned financing method to lease assets. From this point of view, rent can be considered as a substitute for bank lending and an active tool in the process of effective renewal of fixed assets. Thus, in conditions of shortage of own financial resources and lack of opportunity to obtain investment loans, the most affordable and effective way to finance reproduction of fixed assets is rent.

Based on a study of scientific, legal sources, a generalized definition of the term «lease» - as an agreement under which the landlord transfers his property to the lessee with the right to use, disposition for a fee agreed between the two parties and recorded in the agreement for an agreed period by the same parties. During the analysis of approaches to the classification of leases, a classification of lease transactions was formed for accounting purposes with no features that do not have a significant impact on the reproduction of lease transactions in accounting and the consequences of their reflection in the financial statements. The impact on the accounting and financial reporting of selected types of leases has also been established.

Keywords: provision of services, lease, operating lease, sublease.

Постановка проблеми

Сфера послуг займає одну з провідних ніш та має різноманітні напрямки діяльності, які мають певну специфіку. На даний момент, ця сфера стрімко розвивається разом із розвитком системи міжнародних, національних ринків, зростанні потреб одержувачів послуг. Для ринку юридичних осіб характерним є нематеріальний вид послуг до яких відносяться: комерційні, інформаційно-консультативні, розрахунково-кредитні, фінансові послуги, тощо.

Одними із різновидів нематеріальних послуг в Україні є фінансові послуги, які за структурою є надзвичайно різні. Вони можуть мати ознаки кредитних операцій, страхування, операцій щодо оренди та інші. Оренду можна розглядати і як метод прискореного оновлення необоротних активів, і як один зі шляхів інвестування.

За допомогою оренди підприємства мають можливість одержати в своє розпорядження необоротні активи без їх придбання і не маючи при цьому на них повноцінного права власності. У більшості ситуацій у підприємств немає вибору, окрім оренди, що є досить економічно вигідно для новостворених підприємств з незначними власними коштами. Проте, оренда вирізняється порівняно великою вартістю, адже платежі по оренді, які сплачує орендар зобов'язані покривати підприємству-орендодавцю амортизацію майна, величину вкладених коштів і ще винагороду за надану послугу споживачу. Не до кінця дослідженими проблемами залишаються відсутність єдиного підходу до трактування оренди та її класифікації з точки зору впливу на організацію бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженням визначень терміну «оренда» та підходів до класифікації її видів займались такі науковці як: В.В. Сопко, О.В. Бойко [2], Л.О. Пустовіт [3], А.К. Бондарєв, С.М. Дроздова [4], Ф.Ф. Бутинець, Я.В. Соколова [5], Н.М. Внукова [6], І.А. Бланк [7], І.Ю. Литвиненко [8], Л.М. Братчук [9], Н.В. Ніколенко [10], Н.В. Головченко [11], О.Ю. Єрмаков [12], О.В. Опанасенко [13] та інші.

Мета статті - аналіз наукових та нормативних джерел, щодо трактування поняття «Оренда», дослідження підходів до класифікації орендних операцій, удосконалення класифікаційних ознак орендних операцій з урахуванням потреб бухгалтерського обліку та звітності.

Виклад основного матеріалу

Задля ефективного здійснення операцій щодо оренди потрібно першочергово чітко визначити її суть. Проте, на даний момент не існує єдиного підходу до визначення терміну «оренда». У Положенні [14] зазначено, що: «оренда - це угода, згідно якої орендар набуває права користування необоротним активом за плату протягом погодженого з орендодавцем строку».

Стандарт [15] наводить наступне визначення терміну: «оренда - це угода, відповідно з якою орендодавець передає орендареві в обмінна платіж або низку платежів право користування активом протягом погодженого періоду часу». оренда бухгалтерський облік звітність

Відповідно до кодексу [16]: «орендна операція - господарська операція (крім операцій із фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних засобів у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за плату та на визначений строк».

Кодекс пропонує наступне визначення терміну «оренда» [16]: «за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності».

Відповідно до кодексу [18]: «за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк».

В Законі України [19] затверджено, що: «оренда - є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності».

На думку Головченко Н.В. [11]: «оренда представляє собою господарський процес, який містить групу орендних операцій, які формуються внаслідок передачі (одержанням) у тимчасове використання необоротних матеріальних та нематеріальних активів».

Водночас, Л.М. Братчук [9] зазначають, що: «оренда-регульований угодою метод здійснення відносин власності між орендодавцем і орендарем, які виявляються як функція утворення матеріальних чинників виробництва, а також зі сторони господарська операція із приводу поділу прав власності, використання і розпорядження необоротними активами в обмін на орендну плату».

Усі вищезгадані визначення зазначені у нормативно-правових актах, кодексах, стандартах, наукових працях є майже однакові, але з незначними розбіжностями. Тому, на основі дослідженої наукової та нормативно-правової бази можна згрупувати всі необхідні та важливі елементи дослідження щодо трактування поняття «оренди» (рис.1)і на основі цього запропонувати узагальнене визначення терміну: «оренда» - угода, згідно якої, орендодавець передає власне майно орендарю з правом користування, розпорядженням за плату, яка погоджена між двома вищезгаданими сторонами та зафіксована в самій угоді на погоджений період часу цими ж сторонами.

Рис.1. Напрями дослідження нормативно-правових та наукових джерел (розробка авторів)

Вчені І.А. Бланк [7], Я.В. Соколова [5], І.Ю. Литвиненко [8], В.В. Сопко, О.В. Бойко [2] пропонують таку класифікацію оренди:

1. за сектором ринку: внутрішня; зовнішня: експортна, імпортна;

2. за мірою окупності: оренда із абсолютною або наближеною до абсолютної мірою окупності; оренда з неповною мірою окупності;

3. за видом орендних платежів: грошова; натуральна; змішана;

4. за мірою загрози та користі: фінансова; операційна;

5. за розміром обслуговування майна в оренді: чиста; сукупна; часткова;

6. за цільовим спрямуванням: оренда, яка стосується виробництва; оренда, яка стосується торгівлі; оренда, яка стосується надання послуг;

7. за рівнем ризику: з підвищеною загрозою; гарантована;

8. за природою об'єкта оренди: рухоме майно; нерухоме майно;

9. за станом об'єкта: новий об'єкт; об'єкт неодноразового використання;

10. за напрямом оренди: пряма; зворотна;

11. за відношенням до генерування ступеню конкурентоспроможності: нововведена; підтримуюча;

12. за повторюваністю здійснення: одинична; регулярна; постійна;

13. за закінченням угоди оренди: припинення терміну укладання угоди; збанкрутування орендаря; смерть об'єкта оренди; припинення діяльності юридичної особи; у зв'язку з двостороннім погодженням сторін;

14. за умовою амортизації: оренда з абсолютною амортизацією; оренда з неповною амортизацією;

15. за алгоритмом розподілу платежів щодо оренди: оренда з систематичними сталими платежами; оренда з систематичними платежами з сталою швидкістю зміни; оренда з систематичними платежами з амортизацією боргу однаковими частками; оренда з несистематичними платежами.

Вчені: Н.В. Ніколенко [10], Л.М. Братчук [9], Н.В. Головченко [11], О.Ю. Єрмаков [12], О.В. Опанасенко [13] пропонують таку класифікацію оренди:

1. за строковістю: короткострокова (триває до 1 року); середньострокова (триває від 1 до 3 років включно); довгострокова (триває більше 3 років);

2. за типом майна: рухомого; нерухомого; єдиних майнових комплексів; майна, яке знаходилось у використанні; землі;

3. за видами: фінансова; операційна;

4. за умовою амортизації: оренда з абсолютною амортизацією; оренда неповною амортизацією;

5. за ділянкою на ринку: внутрішня; міжнародна;

6. за характером і чисельністю учасників: класична; зворотна; суборенда;

7. за умислом учасників: термінова; відновлювальна.

Також класифікації оренди відображені у чинному законодавстві, національних стандартах, а саме: Господарському [17], Цивільному [18], Податковому [16] кодексах України та національному стандарті [14].

Відповідно до [17] виділено такі види оренди: «в залежності від об'єктів оренди - оренда, оренда державного, а також комунального майна, оренда земельних ділянок та лізинг». Ця класифікація є дуже примітивна, яка не включає усіх об'єктів операцій щодо оренди.

Відповідно до [18] класифікаційною ознакою аналогічно до [16] виступає: «в залежності від об'єктів оренди. Проте, виділяється розгорнута класифікація операцій щодо оренди: найм, прокат, найм транспортного засобу, найм земельної ділянки, найм об'єктів транспортних засобів із екіпажем, найм житла та лізинг».

Відповідно до [16] ПК виділяють такі види оренди: «оперативний та фінансовий лізинг».

Відповідно до національного стандарту [14] головним параметром поділу оренди на фінансову та операційну є міра загрози та вигоди відповідно до використання та власності орендованого майна між сторонами договору.

Проте, аналізуючи всі вищенаведені класифікації з переліком можливих видів оренди, потрібно зауважити, що поодиноко наведені класифікаційні ознаки для цілей ведення бухгалтерського обліку на підприємстві є несуттєвими, тобто не мають значного впливу на відтворення операцій щодо оренди у обліку, а також управлінській, податковій та фінансовій звітності та мають виключно економіко-теоретичну цінність.

Водночас, беручи до уваги, що класифікація щодо орендних операцій задля цілей бухгалтерського обліку має переслідувати основну мету - відтворення операцій щодо оренди на бухгалтерських рахунках та формування правдивої звітності, тому пропонується виділити кілька основних класифікаційних ознак, на основі яких, реалізовуватиметься більш чітке розпізнавання інформації на теоретичному та практичному рівнях а також встановити їх вплив на ведення обліку і відображення у фінансовій звітності (табл.1).

Так, однією з вагомих класифікаційних підходів для цілей бухгалтерського обліку є використання критерію за сектором ринку, що виділяє внутрішню (в межах підприємства), зовнішню (за межами підприємства з іншими суб'єктами господарювання), експортну (під час передачі майна нерезидентам або резидентам за межі країни), імпортну (під час отримання майна від нерезидентів або резидентів з інших країн).

При внутрішній оренді, яка виникає в межах підприємства в бухгалтерському обліку відбувається рух між субрахунками необоротних активів, можуть залучатись рахунки внутрішніх розрахунків, не виникають доходи, витрати, фінансові результати, значних змін у фінансовій звітності не відбувається. Зовнішня оренда супроводжується збільшенням або зменшенням необоротних активів або позабалансовому рахунку, заборгованостей довгострокових і короткострокових, грошових коштів, податках (з ПДВ, прибутку), доходах, витратах і фінансових результатах, у фінансовій звітності відбуваються зміни у формах №1 Баланс (Звіт про фінансовий стан), №2 Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід), №3 Звіт про рух грошових коштів, №5 Примітки до річної фінансової звітності. Таблиця 1. Класифікація оренди та її вплив на бухгалтерський облік, фінансову звітність (розроблено авторами)