Бібліометричний аналіз як один із методів дослідження динаміки розвитку документних потоків

Размещено на http://www.allbest.ru/

БІБЛІОМЕТРИЧНИЙ АНАЛІЗ ЯК ОДИН ІЗ МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ ДИНАМІКИ РОЗВИТКУ ДОКУМЕНТНИХ ПОТОКІВ

Гайдук Н.А.

Маріупольський державний університет

Кудлай В.О.

Маріупольський державний університет

У статті за допомогою бібліометричного аналізу для демонстрації можливостей цього методу як способу вивчення динамічного розвитку певних документних потоків, досліджено кількісну та якісну структуру документного потоку наукової періодики з документознавства, архівознавства, бібліотекознавства, інформології на матеріалі публікацій у фаховому науковому журналі «Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія» за період 2017-2019рр. З огляду на великий обсяг інформації, що нині передається та споживається, для її систематизації необхідно дослідити певні документні потоки в динаміці. Вважається, що для такого дослідження найбільш придатним є метод бібліометричного аналізу, який дає змогу на основі аналізу кількісних показників документних потоків певної галузі визначити притаманні йому закономірності та здійснити його моделювання. Основним об'єктом вивчення в бібліометричних дослідженнях, як правило, є різні публікації певних документних потоків, які найчастіше згруповані за різними ознаками, наприклад, за авторами, журналами, тематичними рубриками, країнами тощо. Автор досліджує загальну кількісну складову публікацій із документознавства, архівознавства, бібліотекознавства, інформології та частку кожного сегмента в загальній кількості публікацій, мовну структуру документного потоку. Одним із критеріїв аналізу документного потоку наукової періодики з документознавства, архівознавства, бібліотекознавства, інформології стала частка одноосібних публікацій за роками та таких, що виконані у співавторстві; до того ж, параметром бібліометричного аналізу став аналіз документного потоку наукової періодики з документознавства, архівознавства, бібліотекознавства, інформології за авторською ознакою.

Ключові слова: архівознавство, бібліометричний аналіз, бібліометрія, бібліотекознавство, документний потік, документознавство, інформологія, кількісний аналіз.

Gaiduk N. A., Kudlai V. O. BIBLIOMETRIC ANALYSIS AS ONE OF THE METHODS FOR STUDING THE DYNAMICS OF DOCUMENT FLOW DEVELOPMENT

The article observes the quantitative and qualitative structure of the documentflow of scientific periodicals in Documentary Science, Archival Science, Library & Information Science on materials of publications in the professional scientific journal “Library Science. Documentary Science. Information Science” for the period of2017-2019, using the bibliometric analysis to demonstrate the possibilities ofthis method as a way of studying the dynamic development of certain documentary flows. Considering the large amount of information, that is transmitted and consumed, to organize it, it is necessary to study certain document flows in dynamics. It is believed that the most appropriate methodfor such research is the method of bibliometric analysis, which allows, based on the analysis of quantitative indicators of document flows of a particular industry, to determine the inherent patterns and to modulate it. The main subject of study in bibliometric research is usually various publications of certain documentary flows, which are often grouped according to different characteristics, for example, to authors, journals, thematic columns, countries, etc. The author studies the total quantitative component ofpublications in Documentary Science, Archival Science, Library & Information Science and a part of each segment in the total number ofpublications; language structure of the document flow; one of the criteria for analyzing the document flow of scientific periodicals in Documentary Science, Archival Science, Library & Information Science is a part of individual publications by years and coauthored. In addition, the parameter of the bibliometric analysis is the analysis of the documentary flow of scientific periodicals in Documentary Science, Archival Science, Library & Information Science according to the author's feature.

Key words: archival science, bibliometric analysis, bibliometric, library & information science, document flow, documentary science, quantitative analysis.

Постановка проблеми

ХХІ століття характеризується бурхливим розвитком інформаційних технологій та неухильним ростом обсягу інформації, що передається та споживається, а соціально-комунікативна діяльність є однією з головних умов існування та розвитку сучасного глобалізованого суспільства, адже інтелектуальна еволюція людства, розвиток виробництва тощо неможливі без обміну інформацією між індивідами та групами індивідів, без передачі нових досягнень матеріального і духовного життя людства, що вміщені нині у великі за обсягом масиви інформації. Найважливішою підсистемою соціальних комунікацій вважається документна комунікація, а саме процеси і засоби обміну інформацією в суспільстві за допомогою документів. Документна комунікація виникла на етапі соціального прогресу людства, формується в документні потоки та забезпечує рух соціальної інформації в часі і просторі шляхом створення, зберігання та поширення документів, охоплюючи всі відомі сфери суспільного життя людства.

З огляду на великий обсяг інформації, що нині передається та споживається, для її систематизації необхідно дослідити певні документні потоки в динаміці. Вважається, що для такого дослідження найбільш придатним є метод бібліометричного аналізу, який дає змогу на основі статистичного аналізу кількісних показників документних потоків певної галузі визначити притаманні йому закономірності та здійснити його моделювання. «Актуальною проблемою в умовах швидкого збільшення обсягу й ускладнення структури інформаційних масивів є забезпечення достовірних значень бібліометричних індикаторів за допомогою методологічно коректних і ретельно документованих процедур» [6, с. 271].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

документний періодика архівознавство інформаційний

Термін «бібліометрія» має кілька визначень, наведемо те, що надають у своїй монографії С. Бредихін та О. Кузнєцов: «...допоміжна книгознавча наукова дисципліна, що розробляє теорію і практику застосування математичних і статистичних методів у додатку до письмових і друкованих засобів комунікації», «...науковий напрям, заснований на методах кількісного аналізу бібліографічних характеристик документів, що дають основу для їх якісної оцінки» [2, c. 16].

Як самостійна дисципліна бібліометрія була сформована в 1960-1970-х роках і розглянута в цьому аспекті у працях А. Вормелла та А. Варшавського [6]. Основні аспекти використання баз даних у сучасних бібліометричних дослідженнях було розглянуто у працях П. Інгерсена [6]. Питання стосовно обмежень застосування баз даних та їхніх недоліків у бібліометричних дослідженнях детально були проаналізовано у працях Ю. Гарфилда [6].

Наше дослідження спирається на праці щодо бібліометричного аналізу як інструменту моніторингу та підтримки досліджень О. Бережняк [1], А. Медведєвої [6], О. Жабіна [3, 5], Л. Костенко [5].

Постановка завдання

Сучасні наукові розвідки в галузі бібліометрії необхідні не тільки для бібліотечно-інформаційної діяльності, а й для досліджень, що пов'язані з визначенням наукової політики взагалі [7]. За визначенням А. Медведєвої, «комплексність охоплення й інтерпретації характеристик літератури, що первісно притаманні бібліометрії як якісно новій формі її аналітико-синтетичної обробки документальних інформаційних потоків, роблять її комунікаційним посередником» [6]. І цей комунікаційний посередник спрямований на вирішення питань пошуку та змістового оцінювання інформації, а також визначення подальших напрямів наукових досліджень. Саме це зумовлює актуальність запропонованого дослідження.

Основним об'єктом вивчення в бібліометричних дослідженнях є різні публікації певних документних потоків, які найчастіше згруповані за різними ознаками, наприклад, за авторами, журналами, тематичними рубриками, країнами тощо.

Е. Карікова, В. Тютюнник [4], М. Костенко, А. Жабін [5; 3] та О. Бережняк [1], наприклад, застосовували метод бібліометрії для дослідження документних потоків художньої літератури. Проте в цих працях неповною мірою враховуються всі особливості документних потоків художньої літератури, зокрема у жанровій структурі відсутні «змішані жанри», а також не приділено належної уваги аналізу видань за авторами [1].

Метою статті є дослідження кількісної та якісної структури документного потоку наукової періодики з документознавства, архівознавства, бібліотекознавства, інформології за певний визначений період та виявлення особливостей його прогресу чи регресу для демонстрації можливостей цього методу як способу вивчення динамічного розвитку певних документних потоків. Джерелом проведеного бібліометричного аналізу документного потоку наукової періодики з документознавства, архівознавства, бібліотекознавства, інформології є фаховий науковий журнал «Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія» за 2017-2019 роки. Звичайно, для відстеження динамічних змін кількісної та якісної структури певного документного потоку необхідно було б розширити хронологічні межі бібліометричного аналізу, проте аналіз за три роки здатний показати можливості обраного методу для аналізу більш масивних документних потоків за більш широкий проміжок часу.

Виклад основного матеріалу

Першим параметром бібліометричного аналізу документного потоку наукової періодики з документознавства, архівознавства, бібліотекознавства, інформології, на наш погляд, має бути кількісний аналіз публікацій за означеними роками задля того, щоб визначити тенденцію про збільшення, зменшення чи приблизно сталу кількість певних публікацій із документознавства, архівознавства, бібліотекознавства чи інформології та частку кожного з сегментів у загальній кількості наукових статей (див. табл. 1).

За результатами аналізу статистичних даних, представлених нами в Таблиці 1, виявлено, що у 2017 році в науковому фаховому журналі «Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія» опубліковано 46 статей: 12 з документознавства, що становить 26,1% від загальної кількості статей, 2 - з архівознавства, що становить 4,3% від загальної кількості статей, по 13 - з бібліотекознавства та інформології, що становить по 28,3% від загальної кількості статей і приблизно однаково зі статтями з документознавства, 6 статей (13%) - статті з іншої тематики (музеєзнавство, питання української державності, якості вищої освіти в Україні).

У 2018 році опубліковано 69 статей, тобто бачимо значне збільшення загальної кількості публікацій в аналізованому нами журналі, при цьому кількість статей із документознавства залишилася майже незмінною - 13 у 2018 році, і це становить 18,8% від загальної кількості статей, що на 7,3% менше ніж у 2017 році. При цьому зросла кількість статей з архівознавства - 7, тобто 10,1% від загальної кількості статей, що на 5,8% більше ніж у 2017 році. Збільшилась кількість статей із бібліотекознавства (16 за 2018 рік), але порівняно із загальною кількістю статей це 23,2%, що на 5,1% менше ніж у 2017 році. Значно зросла кількість статей з інформології - 27, що становить 39,1% від загальної кількості статей, що на 10,8% більше ніж у 2017 році. Щодо статей з іншої тематики, то їх, як і в минулому році, 6, але відсоток від загальної кількості публікацій став меншим - 8,8%. Це статті з музеєзнавства, питань української державності, якості вищої освіти в Україні, культурології, джерелознавства.

У 2019 році загалом опубліковано 67 статей, що значно більше ніж у 2017 році, і приблизно як у 2018 році. Кількість статей із документознавства залишилася майже незмінною - 12 статей (17,9%), це менше на 8,2%, ніж у 2017 році, але лише на 0,9% менше ніж у 2018 році. Знов зменшилася кількість статей з архівознавства, їх лише 2, і це становить 3% від загальної кількості статей (найнижчий покажчик за 3 роки). Кількість статей із бібліотекознавства залишилася незмінною порівняно з 2018 роком - 16, це трохи більше у відсотковому значенні порівняно із загальною кількістю статей - 23,9%. Ще більше зросла кількість статей з інформології - у 2019 році їх вже 30, що становить 44,8% від загальної кількості статей, це на 5,7% більше ніж у 2018 році, і аж на 16,5% більше ніж у 2017. Статей з іншої тематики 7 (10,4%), це статті з музеєзнавства, якості вищої освіти в Україні, культурології, джерелознавства, аналітики.

Отже, аналізуючи кількість статей із документознавства, архівознавства, бібліотекознавства, інформології та іншої тематики, можемо зробити такі висновки: частка статей із документознавства у 2018-2019 роках порівняно з 2017 роком знизилася, втрачається інтерес до архівознавства; відсоток статей із бібліотекознавства залишається приблизно сталим - їх % частина від загальної кількості публікацій, при цьому постійно зростає кількість статей з інформології, у 2019 році їх майже половина з загальної кількості статей, також є незначний приріст % статей з іншої тематики. Отже, робимо висновки про актуалізацію тематики з інформаційних та комунікаційних технологій, що є логічним, з огляду на процеси інформатизації суспільства, при цьому є тенденція до розширення тематики публікацій, пов'язаних із документознавством, архівознавством, бібліотекознавством та інформологією.

Другим критерієм аналізу публікацій наукової періодики з документознавства, архівознавства, бібліотекознавства та інформології є мовна структура документного потоку. Кількість публікацій, виданих державною мовою, та кількість публікацій іноземними мовами і мовами національних меншин визначають мовну політику держави. Мовна структура документного потоку наукової періодики з документознавства, архівознавства, бібліотекознавства, інформології представлена в Таблиці 2.

Таблиця 1 Загальна кількість публікацій із документознавства, архівознавства, бібліотекознавства, інформології та частка кожного сегмента в загальній кількості публікацій