Удосконалення методики енергетичного аудиту в забезпеченні ефективного та екологобезпечного енергокористування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вінницький національний аграрний університет

УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИКИ ЕНЕРГЕТИЧНОГО АУДИТУ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ЕФЕКТИВНОГО ТА ЕКОЛОГОБЕЗПЕЧНОГО ЕНЕРГОКОРИСТУВАННЯ

Н.Г. Здирко, д. е. н., професор, декан

факультету обліку та аудиту

Анотація

У статті проаналізовано основні підходи щодо організації та методики проведення енергетичного аудиту в Україні. Висвітлено проблемні аспекти, які вирішуються через здійснення енергетичного аудиту. Визначено мету, завдання та основні чинники, які впливають на вартість енергоаудиту. Узагальнено процедури, послідовність та основні етапи проведення енергетичного аудиту. Запропоновано здійснення енергоаудиту за трьома стадіями (початковою, дослідною та завершальною) з деталізацією порядку дій на кожному етапі. Розглянуто показники, які підлягають вимірюванню та оцінці під час визначення енергопотоків, а також дана характеристика вимірювальним інструментам енергоаудитора при оцінці потенціалу енергозбереження. Висвітлено основні аспекти імплементації Директиви про енергоефективність окремих зарубіжних країн в практику енерговикористання в Україні. Представлено законодавче підґрунтя енергоаудиту в Болгарії, Німеччині, Словаччині, Швеції та Чеській Республіці, а також висвітлено вимоги до енергоаудиторів в даних країнах. Аргументовано, що удосконалення потребують питання щодо затвердження порядку підтвердження кваліфікації осіб, які мають намір провадити діяльність із здійснення енергетичних аудитів процесів, транспорту, та кваліфікаційних вимог до енергетичних аудиторів; щодо затвердження порядку ведення та оприлюднення бази даних енергетичних аудиторів; щодо затвердження порядку ведення та оприлюднення бази даних витягів зі звіту з енергоаудиту, незалежного моніторингу витягів зі звітів з енергоаудиту, незалежної верифікації звітів з енергоаудиту; щодо встановлення розміру плати за незалежну верифікацію звітів з енергетичного аудиту на вимогу замовника енергетичного аудиту.

Ключові слова: організація і методика енергоаудиту, енергоефективність, енергоощадність, енергозбереження, енергокористування, Директива про енергоефективність.

IMPROVING THE ENERGY AUDIT METHODOLOGY TO ENSURE EFFICIENT AND ENVIRONMENTALLY SAFE ENERGY USE

N. Zdyrko, PhD in Economics, Associate Professor, Dean of the Faculty of Accounting and Audit, Vinnytsia National Agrarian University

The article analyzes the main approaches to the organization and methodology of conducting an energy audit in Ukraine. The problematic aspects that are solved through the implementation of an energy audit are highlighted. The purpose, tasks and main factors affecting the cost of the energy audit are defined. The procedures, sequence and main stages of conducting an energy audit are summarized. It is proposed to carry out an energy audit in three stages (initial, experimental and final) with details of the procedure at each stage. It is envisaged that the initial stage should include energy audit planning, data collection, organization of a preliminary meeting and measurement planning. The experimental stage involves studying the condition of the object, inspection, observation, examination, analysis and evaluation. At the final stage, the report on the results of the energy audit is prepared and presented, as well as the final meeting. The indicators that are to be measured and evaluated during the determination of energy flows are considered, as well as the characteristics of the energy auditor's measuring tools when evaluating the energy saving potential are given. The main aspects of the implementation of the Directive on energy efficiency of certain foreign countries in the practice of energy use in Ukraine are highlighted. The legislative basis of energy audit in Bulgaria, Germany, Slovakia, Sweden and the Czech Republic is presented, and the requirements for energy auditors in these countries are also highlighted. It is argued that the issue of approving the procedure for confirming the qualifications of persons who intend to carry out energy audits of processes, transport and qualification requirements for energy auditors requires improvement; regarding the approval of the procedure for maintaining and publicizing the database of energy auditors; regarding the approval of the procedure for maintaining and publishing the database of extracts from energy audit reports, independent monitoring of extracts from energy audit reports, independent verification of energy audit reports; regarding the establishment of the fee for independent verification of energy audit reports at the request of the customer of the energy audit.

Keywords: organization and methodology of energy audit, energy efficiency, energy saving, energy saving, energy use, Energy Efficiency Directive.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями

Управління енергоефективністю, розробка заходів щодо енергозбереження, оцінка енергетичного потенціалу будь якого об'єкта, і України в цілому вимагає повної, достовірної та об'єктивної інформації, яка може забезпечуватися в результаті проведення енергетичних аудитів. Енергетична політика країни повинна сприяти скороченню асиметрії інформації та прогалини в знаннях за рахунок прозорості даних щодо енергоспоживання на мікро- та макрорівнях. Питання проведення енергетичного аудиту на сьогодні потребують перегляду та вдосконалення в частині оновлення його цілей, завдань, етапів, організації та узагальнення, що сприятиме економії енергетичних ресурсів, впровадження енергоощадних технологій, а також забезпеченню ефективного та екологобезпечного енергокористування.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Основні проблемні питання організації та методики проведення енергетичного аудиту висвітлені у працях Абасова В. А., Антипова Є. О., Гільорме Т. В., Колієнко В. А., Маліновського А. А., Міщенко А. В., Наливайка В. А., Окушко О. В., Пахолюка О. А., Радько І. П., Тищенко С. В., Шимків Т. Ф., Якобчука В. П., Яроша С. В. та ін. Віддаючи належне науковому доробку вказаних вчених, детальнішого висвітлення та удосконалення потребують питання методики енергетичного аудиту для підвищення енергоефективності та енергоощадності.

Формулювання цілей статті

Метою наукової статті є дослідження підходів до методики проведення енергоаудиту, їх узагальнення, а також внесення пропозиції щодо оптимального порядку та послідовності проведення енергетичного аудиту для забезпеченні ефективного та екологобезпечного енергокористування.

Виклад основного матеріалу дослідження

Енергоаудит є ефективним та загальновизнаним у світі інструментом для аналізу енерговитрат. За його результатами визначаються базові критерії енергоспоживання, відносно яких здійснюється подальший облік заощадження енергії. З огляду на широке застосування цього інструменту, його якість є запорукою успіху майже всієї політики з підвищення енергоефективності.

Існує безліч чинників, які визначають важливість і доцільність проведення енергетичного обстеження і пояснюють, чому енергокористувач може довіряти його результатам. Зокрема, енергокористувач отримує звіт з енергоаудиту й може самостійно вирішувати такі проблеми [1, с. 123]:

- визначати, як споживається енергія всередині об'єкту, формулювати пріоритети в переліку енергозберігаючих рекомендацій.

- порівнювати енергоспоживання на даному об'єкті з величинами споживання енергії на інших аналогічних об'єктах, визначаючи в такий спосіб об'єкт як «поганий» або «добрий» споживач енергії.

- показувати необхідність інвестицій для придбання й освоєння нового, економічнішого обладнання.

- обґрунтовувати запропонований проект, який не був би затверджений без підтримки зовнішнього консультанта [1, с. 123].

Розроблення типової Методики щодо загальних вимог до організації та проведення енергетичного аудиту об'єктів, що споживають ПЕР, охоплює широке коло питань, пов'язаних з організацією проведення енергетичних аудитів об'єктів, що споживають ПЕР, систем електро-, тепло-, водо-, холодопостачання, каналізації, опалення, освітлення, вентиляції, підігріву повітря і кондиціювання, постачання стисненого повітря, обліку і контролювання споживання енергоносіїв, енергетичного менеджменту, а також визначенням пріоритетності впровадження енергоощадних заходів та оцінкою їх впливу на довкілля [2].

Метою енергетичного аудиту є:

- визначення джерел нераціональних енергозатрат та невиправданих втрат енергії

- визначення показників енергетичної ефективності

- визначення потенціалу енергозбереження та підвищення енергетичної ефективності

- розробка цільової, комплексної програми енергозбереження [3, с. 361].

Ключовими організаційними завданнями аудиту ефективності на всіх його етапах є визначення цілей та критеріїв аудиту для оцінки ефективності енергетичної сфери, як об'єкту перевірки, збір доказів, необхідних для оцінки ефективності по відношенню до критеріїв, підготовка звіту про позитивні та негативні результати та його оприлюднення всім користувачам, включаючи громадськість, парламент, уряд [4, с. 25].

Сучасний енергоаудит передбачає комплексне обстеження підприємств, організацій, будинків і окремих виробництв з їх ініціативи з метою визначення можливостей економії споживаної енергії і допомоги підприємству в здійсненні економії на практиці шляхом впровадження механізмів енергетичної ефективності, а також з метою впровадження системи енергетичного менеджменту [5, с. 52].

В частині проведення незалежного енергоаудиту, варто зазначити, що національним стандартом України ДСТУ ІБО 50002:2016 визначено, що організації повинні усвідомлювати, що характер та обсяг робіт з енергетичного аудиту та вимоги для аналізу можуть мати помітний вплив на вартість аудиту. До числа чинників, які можуть вплинути на вартість аудиту, входять:

1) рівень невизначеності/точності;

2) якою мірою досліджують можливості довшого періоду окупності;

3) характер та обсяг робіт/межі аудиту;

4) наявність даних: даних щодо рівня досягнутої/досяжної енергоефективності та даних стосовно обладнання;

5) наявність звітів про результати попередніх енергоаудитів/досліджень;

6) складність об'єкта і той факт, чи процеси та обладнання є нестандартними або спеціально створеними [6, с. 18].

Методика енергоаудиту включає визначення основних етапів та процедур його проведення. Існують різні погляди щодо послідовності проведення енергоаудиту.

Так, група авторів [1, с. 129] виокремлює наступні етапи проведення комплексного енергетичного аудиту:

I етап. Одержання детальної інформації про об'єкт енергоаудиту.

II етап. Вивчення паливно-енергетичних потоків на об'єкті в цілому та в окремих підрозділах.

III етап. Аналіз ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів об'єктом.

IV етап. Поглиблений енергетичний аудит окремих технологічних процесів і енергоспоживачів.

V етап. Підведення підсумків енергетичного аудиту [1, с. 129].

Якобчук В. П., Тищенко С. В. та Ярош С. В. виокремлюють наступний порядок проведення енергетичного аудиту:

- визначення виду проведення енергетичного обстеження;

- встановлення порядку проведення енергетичного обстеження;

- визначення вартості проведення енергетичного обстеження;

- аналіз показників енергоспоживання;

- складання енергетичного паспорту споруди та енергоаудиторського висновку;

- оцінка економічного ефекту [5, с. 53].

Етапи здійснення енергетичного аудиту наведені на рис. 1.

Рис. 1 Основні етапи здійснення енергетичного аудиту

Джерело: узагальнено автором

На етапі планування аудитором разом із замовником визначаються обсяг, межі та цілі аудиту. Стандарти ISO 50001 чи ISO 50002 не надають критеріїв визначення «суттєвого» обсягу споживання, але існуючі практики рекомендують розглядати всіх споживачів, сумарне споживання певного типу енергії яких становить не менше ніж 80% загального обсягу [7, с. 20].

В частині меж аудиту варто зазначити, що він може проводитися на всіх об'єктах і майданчиках підприємства, на одній локації, в межах одного цеху чи навіть одного виробничого процесу, тобто межі енергоаудиту визначаються замовником.

Перед відвідуванням об'єкта енергоаудиту аудитор проводить попередній збір важливої інформації, яка може включати перелік основних споживачів енергії; інформацію про основні виробничі процеси; перелік точок, де проводяться вимірювання; дані про попереднє споживання; графіки споживання енергії; плани будівель; рахунки від постачальників комунальних послуг; звіти попередніх енергоаудитів; інструкції до обладнання та інші технічні документи; інформацію про заплановані заходи оптимізації та зміни у виробничих процесах [7, с. 21].

Попередня нарада проводиться з метою обговорення та інформування всіх сторін щодо обсяги, часові рамки та основні вимоги аудитора щодо необхідних йому даних з боку відповідальної особи замовника. У зв'язку із необхідністю визначення енергопотоків в енергоаудитора має бути наявне відповідне надійне та сертифіковане обладнання. До показників, які підлягають вимірюванню та оцінці, належать:

1) основі параметри систем змінного і постійного струму: напруга (В), сила струму (А), коефіцієнт потужності (cosф), активна потужність (кВт), повна потужність (кВ-А), реактивна потужність (кВ-Ар), споживання електроенергії (кВт* год), частота (Гц);

2) додаткові параметри: температура, величина потоку тепла, потоки повітря й газів, обсяги потоків рідин, частота обертання (об/хв), швидкість руху повітря, шум та вібрація, концентрація пилу, вміст твердих розчинених речовин, pH (водневий показник), вологовміст, відносна вологість, аналіз відпрацьованих газів - вміст CO₂, O₂, CO, SOx, NOx, повнота згоряння палива.

Ретельне вимірювання наведених показників є запорукою точного визначення потенціалу енергозбереження. Вимірювальні прилади, які використовуються енергоаудитором наведені в табл. 1.

Таблиця 1

Вимірювальні інструменти енергоаудитора при оцінці потенціалу енергозбереження