Інтегрована звітність у контексті інформаційного забезпечення ключових стейкхолдерів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника,

Міністерство освіти і науки України, кафедра обліку і оподаткування

ІНТЕГРОВАНА ЗВІТНІСТЬ У КОНТЕКСТІ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КЛЮЧОВИХ СТЕЙКХОЛДЕРІВ

Шкромида В.В., Шкромида Н.Я., Гнатюк Т.М.

м. Івано-Франківськ

Анотація

інтегрований звітність інформаційний стейкхолдер

Традиційна фінансова звітність, за своєю формою і змістом перестала відповідати інформаційним запитам користувачів облікової інформації в сучасних умовах бізнесу, оскільки містить дані лише про історичні факти фінансового стану підприємства та результатів його діяльності. Зі сторони ключових стейкхолдерів спостерігається, окрім запиту на фінансові показники, значне зосередження уваги на нефінансовій інформації. Іншими словами, зацікавлені сторони існуючого бізнесу мають бажання бути поінформованими про соціальну значимість, екологічну чутливість, майбутні результати, а також ризики і можливості господарюючого суб'єкта на перспективу. Зрозуміло, досягнення такої мети є можливим за допомогою впровадження у практику компаній інтегрованої звітності.

Метою дослідження є обґрунтування теоретико-організаційних основ впровадження інтегрованої звітності у контексті інформаційного забезпечення ключових стейкхолдерів бізнесу через розкриття її історичних особливостей розвитку на міжнародному рівні та пошук підходів до впровадження набутого досвіду у вітчизняній обліково-аналітичній практиці.

Визначено, пропагування і стандартизація інтегрованої звітності різними інституціями дозволила досягнути дві важливі мети. Перша - полягає у зростанні уваги представників як великого, так і малого бізнесу до вирішення питань, пов'язаних зі сталим розвитком, оскільки, дбаючи про свою репутацію, компанії активно звітуються у досягненні власних результатів соціальної та екологічної діяльності у контексті інтересів ключових стейкхолдерів. За таких умов бізнес стає небайдужим до навколишнього середовища, соціальної справедливості та перспектив майбутніх поколінь. Досягнення другої мети забезпечує поступове розширення можливостей для існуючої системи обліку і звітності. Адже такі обставини масштабують межі облікового спостереження, породжують пошуки методів оцінки нових об'єктів, а також сприяють вдосконаленню підходів обліку та відображення їх у звітності.

Практичною цінністю проведених досліджень є доповнення теоретико-методологічної основи інтегрованої звітності, в частині її історичної трансформації на міжнародному рівні та впровадження передового досвіду у вітчизняній обліково-аналітичній практиці. Отримані наукові результати сприятимуть розвитку системи обліково-аналітичного відображення ресурсів компанії та результатів її діяльності, пов'язаних з вирішенням суспільно важливих екологічних та соціальних питань.

Ключові слова: інтегрована звітність, історичні особливості, нефінансові показники, рамкові підходи, стейкхолдери.

Annotation

Shkromyda V.V., Shkromyda N. Ya., Gnatyuk T.M. INTEGRATED REPORTING IN THE CONTEXT OF KEY STAKEHOLDER INFORMATION SUPPORT

Vasyl Stefanyk Precarpathian National University, Ministry of Education and Science of Ukraine, Department of Accounting and Taxation, Ivano-Frankivsk,

Traditional financial statements, in their form and content, have ceased to meet the information needs of users of accounting information in today's business environment, as it contains data only on the historical facts of the financial condition of the enterprise and its results. In addition to the demand for financial indicators, there is a significant focus on non-financial information from key stakeholders. In other words, the stakeholders of the existing business want to be informed about the social significance, environmental sensitivity, future results, as well as the risks and opportunities of the business entity in the future. Of course, achieving this goal is possible through the implementation of integrated reporting companies.

The aim of the study is to substantiate the theoretical and organizational basis for the implementation of integrated reporting in the context of information support of key business stakeholders through the disclosure of its historical features at the international level and search for approaches to implementing experience in domestic accounting and analytical practice.

Certainly, the promotion and standardization of integrated reporting by different institutions has achieved two important goals. The first is to increase the attention of both large and small businesses to sustainable development, as companies are actively committed to achieving their own social and environmental performance in the context of the interests of key stakeholders. Under such conditions, business becomes indifferent to the environment, social justice and prospects for future generations. Achieving the second goal provides a gradual expansion of opportunities for the existing system of accounting and reporting. After all, such circumstances expand the boundaries of accounting observation, give rise to the search for methods of valuation of new objects, as well as contribute to the improvement of accounting approaches and their reflection in the reporting.

The practical value of the research is to supplement the theoretical and methodological basis of integrated reporting, in terms of its historical transformation at the international level and the introduction of best practices in domestic accounting and analytical practice. The obtained scientific results will contribute to the development of the system of accounting and analytical reflection of the company's resources and the results of its activities related to the solution of socially important environmental and social issues.

Key words: integrated reporting, historical features, non-financial indicators, framework approaches, stakeholders.

Вступ

У сучасних умовах економічних відносин традиційна фінансова звітність за своєю формою і змістом перестала відповідати інформаційним запитам користувачів облікової інформації, оскільки містить дані лише про історичні факти фінансового стану підприємства та результатів його діяльності. Окрім запиту на фінансові показники, зі сторони ключових стейкхолдерів спостерігається зосередження уваги на нефінансову інформацію. Іншими словами, зацікавлені сторони існуючого бізнесу мають бажання бути поінформованими про соціальну значимість, екологічну чутливість, майбутні результати, а також ризики і можливості господарюючого суб'єкта на перспективу. Відчуваючи такі запити від оточення, господарюючі суб'єкти почали активно розширювати фінансову звітність і оприлюднювати додаткову інформацію, яка стосується намірів розвитку компанії, участі її у суспільно важливих процесах та врахування очікувань ключових стейкхолдерів.

Постановка завдання

Зрозуміло, розробка і впровадження звітності, яка б поєднувала фінансову та нефінансову інформацію, у практику сучасних компаній потребує чіткого обґрунтування теоретико-методологічних і методичних основ для її реалізації. Значну увагу до проблем змістового наповнення інтегрованої звітності та особливостей її оприлюднення приділяють ряд міжнародних і національних урядових та неурядових організацій. Окрім того, означені питання активно обговорюються у наукових працях таких дослідників як Атамас П., Безверхового К., Єршової Н., Жука В., Костирко Р., Костюченка В., Куцика П., Лоханової Н., Нестеренка О., Проданчука М. та ін. При цьому, висвітлення питань, присвячених проблематиці інтегрованої звітності, базується в більшості випадків на вивченні та імплементації сучасного зарубіжного досвіду і, відповідно, потребують подальшого дослідження, зокрема в частині розвитку національної практики.

Метою дослідження є обґрунтування теоретико-організаційних основ впровадження інтегрованої звітності у контексті інформаційного забезпечення ключових стейкхолдерів бізнесу через розкриття історичних особливостей її розвитку інтегрованої звітності на міжнародному рівні та пошук підходів впровадження набутого досвіду у вітчизняній обліково-аналітичній практиці.

Проведене дослідження базується на використанні загальнонаукових методів та прийомів, таких як метод узагальнення і систематизації - при опрацюванні матеріалів наукових праць і публікацій за піднятою тематикою, дослідженні історичних особливостей розвитку інтегрованої звітності та її впровадження у вітчизняній обліково-аналітичній практиці; а також абстрактно-логічного методу і методу описового відображення - при побудові ілюстрованого матеріалу та формуванні авторських тверджень і висновків.

Результати

У ході проведеного дослідження встановлено, ще наприкінці минулого століття з метою задоволення інформаційних потреб ряд суб'єктів господарювання почали розширювати звітність своєї діяльності додатковими показниками, що у підсумку призвело до плутанини та труднощів сприйняття серед непоінформованих користувачів звітності. В умовах перенасичення звітності різними фінансовими і нефінансовими показниками користувачі частіше не знаходили потрібної інформації, що призводило до втрати актуальності зібраних даних та нівелювання значимості проведених облікових робіт. У цьому контексті для вирішення вказаних проблем розпочалися активні дослідження у вказаному напрямку як на теоретичному, так і практичному рівнях.

Основним фокусом означених досліджень стала розробка стандартизованих та уніфікованих підходів до формування звітності господарюючих суб'єктів, яка була б зорієнтована на інформаційні потреби ключових зацікавлених сторін з стандартною структурою та зрозумілим контентом.

Міжнародна компанія Emst&Young, провівши оцінку корпоративної звітності компаній впродовж останніх десятирічь, відмічає перманентну динаміку змін щодо змістового наповнення і розкриття інформації у звітності [8]. Так, впродовж 1960-70-х роках корпоративна звітність містила лише фінансові звіти (рис. 1). З плином часу таку звітність стали насичувати примітками і коментарями керівництва компанії. На початку 2000-х років у корпоративній звітності стали появлятися окремі звіти, присвячені оприлюдненню зусиль компаній щодо досягнення цілей сталого розвитку. Також міжнародна консалтингова організація засвідчує, що станом на сьогодні більшість компаній переходить на формування і оприлюднення інтегрованої звітності, яка за своїм змістом включає фінансову інформацію, управління та винагороду, коментарі керівництва та інформацію про стійкість.

Рис. 1 Історичні передумови розвитку інтегрованої звітності та її змістового контенту Fig. 1 Historical prerequisites for the development of integrated reporting and its content

До історичних етапів становлення інтегрованої звітності варто віднести декілька ключових подій. Так, основоположною подією започаткування і впровадження основ та принципів інтегрованої звітності вважається створення у 1997 році за підтримки програми ООН міжнародної незалежної організації Глобальні ініціативи зі звітності (Global Reporting Initiative), метою якої було залучення урядів держав і компаній цілого світу у вирішенні проблем, пов'язаних з зміною клімату, соціальною рівністю та корупцією [10]. Не менш вагомим стартом щодо актуалізації і розвитку звітності зі сталого розвитку було заснування у 2004 році проєкту Принца Уельського «Бухгалтерський облік сталого розвитку» (Prince's Accounting for Sustainability), метою якого є забезпечення чіткості, стислості та порівнюваності звітів про сталий розвиток [12].

Ключовим поштовхом саме у розвиток інтегрованої звітності було створення у 2010 році Комітету з інтегрованої звітності (Integrated Reporting Committee), який згодом було реорганізовано та перейменовано на Міжнародну раду з інтегрованої звітності (International Integrated Reporting Council) [11]. Метою цієї ради є розвиток і впровадження у практику компаній соціального та екологічного обліку, а також стандартизація корпоративної інтегрованої звітності за структурою і змістом. До складу вказаної міжнародної інституції входять голови Ради з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (International Accounting Standards Board), Ради зі стандартів фінансового обліку (Financial Accounting Standards Board), Міжнародної федерації бухгалтерів (International Federation of Accountants), Міжнародної організації комісій з цінних паперів (International Organization of Securities Commissions), генеральних директорів «Великої четвірки» (Ernst&Young, Deloitte, PWC і KPMG), керівники основних британських професійних бухгалтерських організацій та фінансові директори великих міжнародних корпорацій.

Варто відзначити, послужний перелік визначних подій, конференцій та створення організацій, які причетні до впровадження і розвитку інтегрованої звітності, є досить великим. Підтвердженням цього є поява і функціонування на постійній основі низки урядових і неурядових неприбуткових організацій, які на сьогоднішній день успішно пропагують необхідність участі у досягненні цілей сталого розвитку та звітування своєї діяльності у цьому напрямку. Окрім того, слід виділити широкого впровадження інтегрованої звітності на національному рівні. Для прикладу активну роботу у цьому напрямку здійснюють Нідерланди, країни англосаксонської облікової системи, південної Африки тощо.

Україна також долучилася до зазначеного тренду шляхом внесення у 2017 році доповнення до Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», де з'явилося визначення сутності «звіту про управління» та потреба його подачі разом із фінансовою звітністю. Відповідно до нормативного документу під звітом про управління слід розуміти «... документ, що містить фінансову та нефінансову інформацію, яка характеризує стан і перспективи розвитку підприємства та розкриває основні ризики і невизначеності його діяльності» [5]. Виходячи з такого трактування, звіт про управління покликаний забезпечити ключових стейкхолдерів тією інформацією, яка є відсутня і не може бути представлена у фінансовій звітності. Іншими словами, такий звіт є доповнюючим до фінансової звітності, що в сукупності формує інтегровану звітність. Також роком пізніше, у 2018 році, на державному рівні було розроблено і затверджено Методичні рекомендації зі складання звіту про управління, в якому пропонується структура звіту та норми і напрямки розкриття інформації для вітчизняних підприємств [6].

За своїм покликанням формування і оприлюднення суб'єктами господарювання інтегрованої звітності носить добровільний характер. Однак у вітчизняних реаліях ведення бізнесу згідно [6] великим підприємствам (понад 500 найманих працівників) рекомендовано подавати розгорнутий звіт про управління, у той же час середні підприємства мають право не відображати у звіті про управління нефінансову інформацію. Одночасно, від подання такого звіту звільняються мікропідприємства та малі підприємства.

Форма інтегрованої звітності, а також її змістове наповнення, є відсутні та носять виключно творчий підхід до формування. Вони в принципі є неможливі, так як за своєю метою та загальноприйнятою ідеєю подача такої корпоративної інформації може бути тільки у довільній формі та з мотивом максимального інформування зацікавлених сторін бізнесу. Хоча і на міжнародному, і на вітчизняному рівнях простежується ряд напрацювань у заданому напрямку, тобто розроблені рекомендаційні рамкові підходи (з англійської - «frameworks»), які покликані допомогти компаніям сформувати інтегровану звітність. До загальноприйнятих і найбільш популярних міжнародних рамкових підходів зазвичай відносять:

- Рамковий підхід до інтегрованої звітності (Integrated Reporting Framework) [3] - містить рекомендації, як оприлюднити інформацію про охорону навколишнього середовища, вирішення соціальних питань, проблем працевлаштування, корупції та інше.

- Ініціатива з глобальної звітності (Global Reporting Initiative) [1] - широковідома як методичні рекомендації зі складання звітності зі сталого розвитку. Однак, наведені рекомендації містять інформацію як інтегрувати звіт керівництва компанії зі звітністю зі сталого розвитку.

- МСФЗ Практичний звіт «Коментар керівництва» (IFRS Practice Statement 1 «Management Commentary») [2] - наведені принципи, яких слід дотримуватися під час формування інтегрованої звітності, та структурні елементи, які слід розкрити у такій звітності. Зокрема, пропонується описати існуючу бізнес-модель, стратегію суб'єкта господарювання, його ресурси та параметри відносин, можливі ризики та інше.

Окрім того, у напрямку формування інтегрованої звітності компаній також є багато методичних розробок і рекомендацій, які пропонують своїм клієнтам та замовникам міжнародні аудиторські і консалтингові компанії [8, 9].

Вітчизняні Методичні рекомендації зі складання звіту про управління [6] також пропонують структуровану подачу інформації, а саме розкриття напрямів, присвячених:

- організаційній структурі та опису діяльності підприємства;

- результатам діяльності, ліквідності майна та опису зобов'язань;

- екологічним, соціальним аспектам та кадровій політиці;

- можливим ризикам;

- дослідженням, інноваціям та фінансовим інвестиціям;

- перспективам розвитку тощо.

Визначено, для формування інтегрованої звітності у контексті інформаційного забезпечення ключових стейкхолдерів необхідно дотримуватися таких принципів:

- максимальна орієнтація на інтереси зацікавлених сторін бізнес-партнерів та інших стейкхолдерів;

- суттєвість і надійність поданої інформації;

- повнота охоплення напрямів діяльності та співставність поданих даних у динаміці;

- спрямованість на майбутнє та стратегічний розвиток.

Дискусійним питанням серед науковців і дослідників проблем впровадження інтегрованої звітності у вітчизняній обліково-аналітичній практиці є місце оприлюднення такої інформації. Так, існує ряд науковців [7], які наполягають на узаконеному процесі оприлюднення інтегрованої звітності шляхом створення і функціонування «Єдиного порталу інтегрованої звітності підприємств та організації в Україні». Пропонується, що такий портал має бути створений при Міністерстві економіки України та мати галузевий і регіональний розрізи задля реалізації політики сталого розвитку на державному рівні. Вважаємо, такий підхід є дещо неправильним, що у підсумку призведе до формальності обліково-аналітичних розрахунків та виконання поставлених перед бізнесом чергових зобов'язань. На наш погляд, інтегрована звітність, яка використовує фінансові і нефінансові вимірники, покликана спонукати представників бізнесу з власної ініціативи задекларувати свої корпоративні наміри щодо вирішення економічних і соціально-екологічних питань, які не суперечать інтересам і узгоджуються з очікуваннями ключових користувачів.

Висновки

Слід відмітити, пропагування і стандартизація інтегрованої звітності різними інституціями дозволила досягнути дві важливі мети. Перша полягає у зростанні уваги представників як великого, так і малого бізнесу до вирішення питань, пов'язаних зі сталим розвитком. Дбаючи про свою репутацію, компанії активно звітуються у досягненні власних результатів соціальної та екологічної діяльності у контексті інтересів ключових стейкхолдерів [4]. Цим самим, бізнес стає небайдужим до довкілля, соціальної справедливості та перспектив майбутніх поколінь.

Друга мета, яка поступово досягається - це розширення можливостей для існуючої системи обліку і звітності. Адже такі обставини масштабують межі облікового спостереження, породжують пошуки методів оцінки нових об'єктів, а також сприяють вдосконаленню підходів обліку та відображення їх у звітності.

Перспективним напрямом подальших досліджень є розробка і вдосконалення теоретико-методологічної основи обліково-аналітичного відображення господарських засобів, джерел їх формування та результатів діяльності компанії, з акцентом на вирішення суспільно важливих екологічних та соціальних питань.

Література

1. Global Reporting Initiative. URL: https://www.globalreporting.org/how-to-use-the-gri-standards/ (дата звернення: 25.04.2022)

2. IFRS Practice Statement 1 «Management Commentary». URL: https://www.ifrs.org/projects/work- plan/management-commentary/#about (дата звернення: 24.04.2022)

3. Integrated Reporting Framework. URL: https://www.integratedreporting.org/resource /international-ir- framework/ (дата звернення: 29.04.2022)

4. Shkromyda V., Shkromyda N., Gnatiuk T. and Vasylyuk M. Reputation Management Technological Tools: a Stakeholder Approach. Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. 2021. Vol. 8 (3), P. 97-105. DOI: https://doi.org/m.15330/jpnu.8.3.97-m5.

5. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14/ed20210701#Text (дата звернення: 29.04.2022)

6. Методичні рекомендації зі складання звіту про управління. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0982201-18#Text (дата звернення: 29.04.2022)

7. Нестеренко О. О. Методологія та організація формування інтегрованої звітності: автореф. на здобуття наук. ступеня док. екон. наук: спец. 08.00.09. Харків, 2018. 40 с.

8. Офіційний сайт компанії Ernst & Young. URL: https://www.ey.com/uk_ua (дата звернення: 25.04.2022)

9. Офіційний сайт компанії KPMG. URL: https://home.kpmg/xx/en/home.html (дата звернення: 25.04.2022)

10. Офіційний сайт організації Global Reporting Initiative. URL: https://www.globalreporting.org/ (дата звернення: 26.04.2022)

11. Офіційний сайт організації International Integrated Reporting Council. URL: https://www.iasplus.com/en-gb/resources/global-organisations/iirc (дата звернення: 26.04.2022)

12. Офіційний сайт проекту Prince's Accounting for Sustainability. URL: https://www.accountingforsustainability.org/en/index.html (дата звернення: 26.04.2022)

References

1. Global Reporting Initiative, globalreporting.org/how-to-use-the-gri-standards/. Accessed 25 Apr.2022.

2. IFRS Practice Statement 1 «Management Commentary», ifrs.org/projects/work-plan/management- commentary/#about. Accessed 24 Apr.2022.

3. Integrated Reporting Framework, integratedreporting.org/resource/international-ir-framework/. Accessed 29 Apr.2022.

4. Shkromyda, V., Shkromyda, N., Gnatiuk, T., and M. Vasylyuk. “Reputation Management Technological Tools: a Stakeholder Approach.” Journal of Vasyl Stefanyk Precarpathian National University, no.8 (3), 2021, pp. 97-105. doi.org/10.15330/jpnu.8.3.97-105.

5. On Accounting and Financial Reporting in Ukraine. Law of Ukraine. The Verkhovna Rada of Ukraine, zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14/ed20210701#Text. Accessed 29 Apr.2022.

6. Methodical recommendations for compiling a management report. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0982201-18#Text. Accessed 29 Apr.2022.

7. Nesterenko, O.O. Methodology and organization of formation of integrated reporting: author's ref. for science. degree doc. econ. science: special. 08.00.09, Kharkiv, 2018, 40 p.

8. Ernst & Young, ey.com/uk_ua. Accessed 25 Apr.2022.

9. KPMG, home.kpmg/xx/en/home.html. Accessed 25 Apr.2022.

10. Global Reporting Initiative, globalreporting.org/. Accessed 26 Apr.2022.

11. International Integrated Reporting Council, iasplus.com/en-gb/resources/global-organisations/iirc. Accessed 26 Apr.2022.

12. Prince's Accounting for Sustainability, accountingforsustainability.org/en/index.html. Accessed 26 Apr.2022.

Размещено на Allbest.ru