Основні проблеми формування показників інтегрованої звітності в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

«Облік і оподаткування» Д ДПУ

Основні проблеми формування показників інтегрованої звітності в Україні

Устич В.А. аспірантка кафедри обліку і аудиту спеціальності 071

Анотація

У сучасному світі все більшої значущості набуває інтерес до складання інтегрованої звітності у зв'язку з тим, що в даній звітності відображені не тільки дані щодо фінансових показників компанії, але в ній також міститься інформація не фінансового характеру, відбивається формування доданої вартості організації, її бізнес-цілей. Вона об'єднує стратегічні аспекти діяльності підприємства з його зобов'язаннями по вирішенню важливих екологічних, соціальних та економічних питань.

Наразі вітчизняні компанії мають право формувати інтегровану звітність на добровільних засадах. Складання інтегрованого звіту українськими підприємствами є свідченням бажання відповідати міжнародним вимогам, аби мати можливість бути гідними конкурентами не тільки на внутрішньому ринку, але і в світовому співтоваристві. Бажання підтримати імідж компанії, висунути його на більш високий рівень, отримати довіру клієнтів, залучити нових інвесторів у зв'язку з доступністю інформації та її відкритістю, стимулює все більшу кількість підприємств формувати інтегрований звіт.

Але, на сьогоднішній день інтегровані звіти в Україні не мають чіткої структури та змісту, оскільки відсутні методичні рекомендації та нормативно- правова база щодо їх складання. На практиці механізм підготовки інтегрованої звітності ще далекий від досконалості, хоча переваги її очевидні (рис. 1).

Рисунок 1 - Основні переваги та недоліки інтегрованої звітності [10]

Також основними перевагами застосування інтегрованої звітності є наступне [6]:

дані звіту краще узгоджуються з потребами інвесторів;

постачальникам інформації доступні точніші дані не фінансового характеру;

вищий рівень довіри у відносинах з основними зацікавленими особами;

правильніші рішення щодо розподілу ресурсів, зокрема зниження витрат.

Таким чином, можна зробити висновок, що інтегрована звітність підприємства є досить повнішою та відображає інформацію на майбутнє, тому використовуючи її користувачі звітності матимуть змогу узагальнювати дані на перспективу із зростанням до неї довіри, але також необхідно звернути особливу увагу на її недоліки і врахувати основні ризики складання інтегрованого звіту.

Зміст інтегрованого звіту підприємства залежить від специфіки його діяльності та навколишнього середовища, від рішень відповідальних менеджерів підприємства. Інтегрований звіт пов'язаний з іншими звітами і комунікаціями, необхідними тим чи іншим зацікавленим користувачам. Різні види капіталу (фінансовий, промисловий, інтелектуальний, людський, соціальний та природний), які використовує організація і на які вона впливає, її бізнес -модель і процес створення цінності протягом часу в сукупності з принципами формування звіту визначають його структуру [9].

Отже, необхідність застосування нового формату звітності - інтегрованого звіту очевидна, але при цьому на даному етапі залишається невирішеним низка проблем в області його формування:

питання методики формування інтегрованої звітності;

структура і зміст звіту;

- впровадження процесу формування інтегрованого звіту в звітний процес організації.

Основними проблемами при реалізації концепції інтегрованої звітності на підприємстві є відсутність прийнятої методики формування такої звітності та визначення її змісту. Задля вирішення даної проблеми необхідно розробити етапи та кроки формування інтегрованої звітності, це дозволить зробити її більш структурованою і змістовною. Уточнені питання про якість і суттєвість інформації, що розкриваються у звітності, періодичність її формування, межі та часові межі звітності будуть сприяти поліпшенню її якості [ 4].

Також виділяють наступні проблеми складання інтегрованої звітності в сучасних умовах:

складність забезпечення суттєвості інформації;

необхідність забезпечення балансу між розкриттям потрібної, але не надмірною інформації;

складність забезпечення вимог різних груп користувачів, інтереси яких часто є взаємопротилежними один одному;

необхідність дотримання балансу інтересів в частині задоволення інформаційних потреб із постійною кореляцією, а чи сприяєтиме розкриття будь - якої інформації стійкому розвитку як компанії, так і інших зацікавлених осіб тощо [8, с. 307].

Існує проблема, пов'язана з розробкою і впровадженням моделі інтегрованої звітності, відносно можливості визначити в деталях інформацію, необхідну для розкриття, щоб вона була корисною, оскільки поняття «корисності» сильно диверсифіковане за ринками, бізнесами і за обставинами функціонування корпоративного підприємства. Тому неможливо об'єктивно визначити внесок показників в успіх бізнесу. З тих же причин складно перевірити таку інформацію незалежним чином. До того ж, вартість збору і підготовки такої інформації може бути високою, що викличе негативну реакцію у підприємств, які готують інтегровану звітність [7].

У той же час слід зазначити, що відповіді на більшість із зазначених проблем надав Комітет з міжнародної інтегрованої звітності (International Integrated Reporting Committee - IIRC) в розробленому проекті міжнародного формату інтегрованої звітності. Однак найбільш проблемним аспектом і недостатньо вивченим досі залишається проблема пошуку і відпрацювання моделі регулювання процесів формування та оприлюднення інтегрованої звітності. інтегрований звітність стандарт обліковий

Запропонований Комітетом з міжнародної інтегрованої звітності (IIRC) Проект міжнародного формату інтегрованої звітності [11] надає лише набір принципів, яких слід дотримуватися в процесі складання інтегрованого звіту і які дають поняття про зміст інтегрованого звіту, але не конкретний набір індикаторів, які повинні оприлюднюватися компаніями. В результаті цього з'являється проблема неоднозначності трактування та використання в процесі формування показників інтегрованої звітності, що впливає на сумісність даних інтегрованого звіту та релевантність потребам його користувачів.

Отже, сьогодні значна кількість підприємств використовує інші альтернативні методології формування інтегрованої звітності, зокрема, Глобальна ініціатива звітності (Global Reporting Initiative - GRI) визначає єдині стандарти і рекомендації, що розкривають не фінансові показники діяльності, а також набір показників, які повинні бути оприлюднені компанією. Система GRI є набором положень та документів, підготовлених в результаті міжнародних консультацій за участю численних зацікавлених сторін.

Необхідність розробки детальних правил та стандартів складання інтегрованої звітності є досить неоднозначним питанням, враховуючи складність пов'язаного з ними аналізу вигод і витрат. Однак, в той же час, в кожній країні з розвиненим ринком капіталу або ринком, що розвивається, існує регулювання корпоративної звітності, розроблені керівництвом по формуванню його змісту, своєчасності подання та необхідного рівня достовірності [ 1]. Але існує дефіцит кадрів, компетентних в галузі інтегрованої звітності, тому важливим питанням є підготовка фахівців з даного напрямку.

Виділяють також проблеми методичного та організаційного характеру щодо подальшого застосування інтегрованої звітності в практичній діяльності підприємств і на рівні національної системи бухгалтерського обліку [2]:

Інформація, необхідна для отримання інтегрованого звіту може стати бар'єром для багатьох підприємств. Систематичне вимірювання і складання звітності на комплексній основі може мати досить високу вартість для деяких підприємств, тому доцільність застосування інтегрованої звітності також має бути випробувана на підприємствах різних розмірів;

Сьогодні не всі підприємства будуть охоче розкривати в інтегрованому звіті всю наявну у них інформацію про фактори створення і руйнування вартості, стратегічні аспекти діяльності та існуючі ризики через можливість її використання іншими підприємствами для поліпшення власних конкурентних позицій;

Інтегрована звітність формує нові виклики для аудиту та інших існуючих і супутніх процесів. Наприклад, незрозуміло, яким чином буде застосовуватися апробований в прикладі фінансової звітності принцип суттєвості по екологічним або соціальним аспектам діяльності підприємства. Це має значення для тих видів і рівня забезпечення, які можуть бути надані.

Наразі залишається невирішеним питання обсягів інтегрованого звіту для різних видів компанії. Оскільки відсутній набір показників, які повинні входити до його складу, а є лише рекомендації щодо їх видів, тому розміри звіту можуть варіювати в залежності від потреб користувачів такого звіту, а також від специфіки діяльності самого підприємства.

З метою підготовки та практичного впровадження інтегрованої звітності у фінансово-господарську діяльність підприємств необхідно забезпечити виконання низки вимог, а саме:

розробити форму і структуру інтегрованої звітності;

визначити ступінь її регламентації та стандартизації;

налагодити організацію подання та оприлюднення інтегрованої звітності;

- передбачити її облікове забезпечення та контроль якості [3].

Важливим є чітке нормативно -методичне забезпечення побудови інтегрованої звітності в Україні, тому необхідним є прийняття стандарту з облікової політики по забезпеченню вимог сталого розвитку, розробка відповідних форм інтегрованої звітності та інструкцій по їх заповненню.

Для підготовки якісної інтегрованої звітності безперечно потрібно і одноразово, і постійно інвестувати в інформаційні технології, професійну підготовку фахівців бухгалтерської служби та інших служб, які будуть лінійно з нею виконувати даний бізнес-процес [5]. Для збору і опрацювання не фінансової інформації необхідними є створення функціональних ІТ-систем, використання веб-технологій і забезпечення доступу до розкриття показників у режимі on -line, що сприятиме зниженню витрат на підготовку інтегрованої звітності та підвищення рівня її прозорості [3].

Посилити корисність інтегрованої звітності має узаконений процес її оприлюднення. Інформування про дотримання суб'єктами господарювання політики сталого розвитку лише на своєму веб-сайті замало. Необхідним є створення та функціонування «Єдиного порталу інтегрованої звітності підприємств та організації в Україні» [5].

Подальший розвиток інтегрованої звітності має бути спрямований на такі важливі аспекти, як розроблення системи показників, що об'єднує фінансовий і не фінансовий звіти, методи отримання інформації, використання інформації різних систем забезпечення (управлінського обліку, моніторингу, аналізу стійкого розвитку) в процесі підготовки інтегрованої звітності [ 6].

Отже, не дивлячись на недоліки, саме інтегрована звітність є більш ефективним джерелом інформації про інвестиційну привабливість компанії. До того ж, зважаючи на комплексну специфіку організації фінансової та нефінансової інформації, інтегровані звіти розраховані на більш широку цільову аудиторію і можуть бути цікаві не тільки фінансовим директорам, акціонерам, інвесторам і CEO, але і маркетологам, фахівцям з питань сталого розвитку, а також пересічним клієнтам.

Список використаних джерел

1. Robert G. Ecclcs, Serafeim George. Corporate and Integrated Reporting: A Functional Perspective. Harvard Business School Working Paper. 2014. № 14-094. P. 1-21.

2. Sarah Adams, Roger Simnett. Integrated Reporting: An Opportunity for Australia's Not-for-ProIit Sector. Australian Accounting Review. 2011. Volume 21. Issue 3. P. 292- 301.

3. Атамас П. Й., Атамас О. П. Інтегрована корпоративна звітність: проблеми впровадження. Академічний огляд. 2015. № 1 (42). С. 78-85.

4. Безверхий К. В. Методичні засади формування інтегрованої звітності підприємства. Облік і фінанси. 2014. № 3 (65). С. 8-14.

5. Жук В. М. Інтегрована звітність: ретроспектива і перспектива в Україні. Облік і фінанси. 2019. № 1 (83). С. 20-27.

6. Костирко Р. О. Перспективи міжнародної інтегрованої звітності. Вісник

7. Національного університету «Львівська політехніка». Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. 2014. № 794. С. 181-187.

8. Костюченко В. М., Богатир Н. В. Інтегрована звітність як інноваційна модель звітності корпоративних підприємств України. Глобальні та національні проблеми економіки. 2015. Випуск 8.

9. Лоханова Н. О. Інтеграційні процеси в обліку в умовах інституціональних перетворень: Монографія. Херсон: Грінь Д. С. 2012. 400 с.

10. Мулик Т. О., Ващілова Н. В. Інтегрована звітність підприємства: стан та перспективи розвитку. Ефективна економіка. 2019. № 11.

11. Петрушевська В. В., Соболєва Я. С. Перспективи впровадження інтегрованої звітності як інструменту підвищення інвестиційної привабливості українських підприємств. Потенціал стійкого розвитку та фінансова безпека соціально-економічних систем: І Всеукраїнська науково-практична конференція (17-18 жовтня 2013 р.). Сімферополь: ВД «АРІАЛ». 2013. С. 249-252.

12. Проект міжнародного формату інтегрованої звітності.

Размещено на Allbest.ru