Організація обліку оплати праці в умовах воєнного стану

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Черкаська селищна рада

ДДПУ

Організація обліку оплати праці в умовах воєнного стану

Дрига Н.В.,

нач. відділу бухгалтерського обліку та звітності, головний бухгалтер, стейкголдер ОП Облік і оподаткування

Бобилєв Я.С.,

студент 3 курсу спеціальності «Облік і оподаткування»

Анотація

У статті розглянуто основні аспекти організації обліку оплати праці в умовах воєнного стану, досліджено теоретичні та методологічні питання з обліку оплати праці. Запропоновано заходи щодо удосконалення організації обліку заробітної плати на підприємствах.

Ключові слова: оплата праці, військовий стан, етапи організації обліку оплати праці, податки, внески, соціальні гарантії, звільнення, простий.

Основна частина

Постановка проблеми. Питання оплати праці є найгострішими в період введення військового стану. Актуальність досліджуваної теми зумовлена тим, що якісний підбір та створення належних умов праці персоналу, їх соціальна захищеність - важлива складова успіху діяльності будь-якого підприємства, установи чи організації. Причому, слід мати на увазі, що система бухгалтерського обліку і контроль розрахунків з оплати праці відіграє в цьому питанні не останню роль. Створення ефективної системи і методики ведення обліку розрахунків з оплати праці є основним завданням головного бухгалтера на кожному підприємстві.

Аналіз останніх досліджень. Теоретичні, методологічні та економіко - організаційні проблеми обліку праці та її оплати завжди були предметом наукових досліджень провідних українських та зарубіжних вчених - економістів. Ці питання вивчали Бутинець Ф.Ф., Коблянська О. І., Ткаченко Н.М., Хом'як Р.Л., Голова С.Ф., Ивахненко С.В., Семененко О.Л., Ганін В. І., Гливенко В.В., Гурова К.Д., Живко З.Б., Завгородній А.Г., Лень В. С, Нашкерська Г.В., Олійник О.В., Дем'яненко М.Я., Пушкар М.С., Рудницький В.С., Тарасенко Н.В. та багато інших. Проте, і в економічній літературі, і в періодичних виданнях питання розрахунків з оплати праці, як правило, розглядаються окремо. Разом з тим практика вимагає комплексного підходу до вирішення проблем.

Мета написання статті полягає у висвітленні теоретичних і методологічних та практичних основ організації оплати праці під час дії воєнного стану в Україні.

Війна вплинула на всі можливі сфери життєдіяльності України, у тому числі й на трудові відносини, які зазнали відповідних змін. З метою актуалізації трудового законодавства, Верховна Рада України 15.03.2022 р. ухвалила Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», який визначає особливості трудових відносин працівників підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, на період дії воєнного стану [1].

Якщо узагальнити зміні внесені Законом 2136, отримаємо наступне:

• допускається підвищення норми часу з 40 годин до 60 годин на тиждень;

• 24 квітня 2022 року є звичайним вихідним днем, відповідно 25.04.2022 - робочий день;

• підприємствам слід вести зміни у виробничий календар та

враховувати його у розрахунках відпускних та середнього заробітку;

• за бажанням працівникам надається відпустка без збереження заробітної плати на необмежену кількість днів;

• відповідальність за порушення термінів сплати податків та

подання звітності не застосовується за умови, якщо всі обов'язки будуть виконані протягом 90 днів після закінчення дії воєнного стану [1, 4].

Зауважимо, що в умовах воєнного стану у підприємства можуть складатися такі умови роботи:

• ідеальна ситуація - підприємство працює у звичайному режимі (на жаль, таких дуже мало);

• умови для роботи є, але частина працівників евакуювалась;

• підприємство має в штаті мобілізованих та добровольців

Територіальної оборони;

• обсяги робіт значно скоротилися;

• підприємство не може працювати зовсім.

Відповідно до п. 2 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів [3].

Заробітна плата виплачується не менше двох разів на місяць.

У зв'язку із форс-мажорними обставинами у разі, коли відповідальна посадова особа (бухгалтер) не має фактичної можливості здійснювати нарахування заробітної плати у встановлені строки, функціональні обов'язки можуть бути покладені на іншу посадову особу, визначену наказом (розпорядженням) роботодавця або може бути укладений договір про надання послуг із нарахування заробітної плати із фізичною чи юридичною особою.

Якщо роботодавець не має даних для нарахування заробітної плати (персональних даних працівників, реквізитів особових карток для зарахування заробітної плати, рахунків для перерахування податків на заробітну плату і т. і.) або вони втрачені, пропонуємо звернутись до органів Державної казначейської служби України, банківських установ, через які заробітна плата виплачувалася у попередні періоди, та отримати інформацію:

• щодо переліку працівників, яким було виплачену заробітну плату раніше,

• про суми здійснених виплат в розрізі працівників,

• про проведені суми перерахувань податків на заробітну плату.

Розрахунок заробітної плати здійснюємо на підставі табелів обліку

використання робочого часу (робочий час, тимчасова непрацездатність, всі види відпусток, інші неявки з поважних причин, простій тощо).

Зарахування заробітної плати на особові картки працівників проводяться на підставі платіжних доручень із обов'язковим перерахуванням ПДФО, військового збору і ЄСВ [2].

У разі відсутності особи, яка має право другого підпису, платежі здійснюються за наявності першого підпису.

Облік робочого часу при зміні режиму праці

Якщо працівники підприємства переїхали в більш небезпечні райони або не мають можливості бути на своєму робочому місці, найбільш оптимальний варіантом є дистанційна робота.

Нагадаємо: в умовах воєнного стану не працює норма про попередження працівника за 2 місяці до початку дистанційної праці. Достатньо наказу про дистанційну роботу (без заяви працівника) та ознайомлення останнього не менш ніж за 2 дні [1].

Під час дистанційної роботи слід врахувати, що відключення електроенергії, час повітряної тривоги та інше не вважаються порушенням трудової дисципліни.

Якщо працівники мають бажання взяти відпустку «без збереження оплати», вони мають на це право. Обмежень по кількості днів немає.

Якщо підприємство має мобілізованих працівників або добровольців Територіальної оборони, за ними зберігається робоче місце, посада та середній заробіток.

Як бути у ситуації, коли у підприємства немає можливості здійснювати діяльність в зв'язку із воєнними діями, коли порушені зв'язки з контрагентами? У такому випадку потрібно оформити простій та здійснювати нарахування оплати праці із розрахунку 2/3 від середнього заробітку.

Стосовно виплат працівника нічого не змінилося: їх потрібно здійснювати двічі на місяць. Податки, пов'язані з оплатою праці (ПДФО, військовий збір та ЄСВ) також повинні сплачуватись своєчасно [2].

Установам, які проводять платежі через банки, рекомендуємо застосовувати такий алгоритм дій.

Разом з тим вважаємо, що роботодавці повинні вживати усіх можливих заходів щодо забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати, наприклад, за допомогою:

• переведення бухгалтерів на дистанційну роботу із забезпеченням програмно-технічними засобами для ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності,

• покладанням обов'язків по нарахуванню заробітної плати на іншу особу, визначену наказом (розпорядженням) роботодавця,

• укладенням договорів про надання послуг по нарахуванню та виплаті заробітної плати.

Просимо керівників забезпечити бухгалтерів (відповідальних осіб) програмно-технічними засобами для забезпечення своєчасного нарахування та виплати заробітної плати.

У разі виявлення певних невідповідносте у виплатах, коригування необхідно провести у наступних періодах.

Стосовно звітності: за умови, коли її неможливо надати своєчасно, вона може бути подана протягом трьох місяців після припинення дії воєнного стану без нарахування штрафних санкцій.

Тобто, від обов'язків сплати податків підприємство ніхто не звільняє, йому лише надається можливість виконати їх пізніше. Крім того, здійснити перерахунок коштів на зарплатні проекти без сплати податків неможливо.

Висновки. Війна вплинула на всі можливі сфери життєдіяльності України, у тому числі й на трудові відносини, які зазнали відповідних змін. Тому у період військових дій державі, вкрай важливо забезпечити права громадян України на своєчасне отримання заробітної плати, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу відповідно до Кодексу законів про працю, Закону України «Про оплату праці» та інших нормативно-правових актів.

Список використаних джерел

облік воєнний оплата заробітний

1. Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану: Закон України від 15.03.2022 №2136-ІХ (законопроект від 14.03.2022 №7160, далі - Закон №2136) https://zakon.rada.gov. Ua/laws/show/2136-20#Text

2. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/ (дата звернення: 03.05.2022).

3. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.1999 р. №996-XIV, редакція від 14.01.2012 р. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/996-14 (дата звернення: 03.05.2022).

4. Про оплату праці: Закон України від 24.03.1995 №108/95-ВР. URL http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/108/95-Bp

Размещено на Allbest.ru