Систематизація витрат операційної діяльності електроенергетичних підприємств

Постановка проблеми

В ході здобуття ефективних показників за результатами здійснення господарської діяльності підприємства, виникає закономірність в регулярному розгляді процесу формування витрат операційної діяльності. Його метою слугує мінімізація витрат та максимізація прибутку. Підприємства окремих галузей, в тому числі і електроенергетичні, ставляють за головну мету створення сприятливих умов для досягнення бажаного прибутку.

Проаналізувавши інформацію Міністерства енергетики про виробничу діяльність електроенергетичних підприємств за 12 місяців 2021 року, показник електроенергетичних підприємств щодо виробництва електроенергії в Україні збільшився на 5,2% в порівнянні до 2020 року, та відповідно становить 156,576 мільярда кВт-год. В загальному виробітку у 2021 році основну частку становили АЕС - 55,1%, ТЕС та ТЕЦ - 29,3%, ГЕС та ГАЕС - 6,7%. Виробництво електроенергії на ТЕС становило 37,225 млрд кВт-год, на ТЕЦ -- 8,6 млрд кВт-год, ГЕС та ГАЕС збільшило виробництво до 10,44 млрд кВт-год, та АЕС до 86,2 млрд кВт-годин. Виробництво електроенергії ВЕД у 2021 році становило 12,52 млрд кВт-год., що також в свою чергу відображає позитивний ріст в структурі загального виробництва [11].

Особливістю здійснення діяльності електроенергетичних підприємств є те, що найбільшу питому вагу витрат займає собівартість виробництва та реалізації електроенергії яка не має чіткого встановленого порядку і має значні коливання. В ході проведення дослідження буде проаналізовано основні підходи систематизації витрат операційної діяльності електроенергетичних підприємств.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Вітчизняні вчені своєю плідною працею зробили вагомий внесок в формування теорії, організації та методики бухгалтерського обліку витрат, а саме: П. Й. Атамас, Ф.Ф. Бутинець, О.Є. Кузьмін, А.М. Поддєрьогін, В.П. Загородній, І. Д. Лазаришина, І.А. Бланк, У.І. Когут, В.В. Сопко, Т.В. Панкратова, М.Г. Сук, тощо.

Важливими питаннями, які неодноразово підіймаються щодо витрат підприємств, переважене значення для розуміння облікової думки має вагомо обґрунтована систематизація операційних витрат для цілей бухгалтерського обліку та управлінського обліку. Це забезпечить ефективне обліково-аналітичне удосконалення діяльності електроенергетичних підприємств.

Мета дослідження

Численне коло науковців та вчених присвятили немалу частину в дослідженнях питання сутності, характеристики та механізму формування витрат, але тільки незначна частина сучасних авторів відокремлювали питання систематизації витрат операційної діяльності електроенергетичних підприємств України з застосуванням умов реформи ринку електричної енергії України.

Основні результати дослідження

Результатом успішного реформування для України є дуже привабливі перспективи, а саме позитивний ріст економіки, іноземні інвестиції, та залежність від зовнішніх джерел енергоресурсів взагалі може зникнути. Слід пам'ятати, місце електроенергетики в сучасному сьогоденні. Усі галузі економіки мають пряму залежність від електроенергетичних підприємств для забезпечення функціонування, поліпшення умов праці і виробництва, зростання продуктивності праці та соціально-економічної стабільності. Електроенергетика України має суттєві резерви потужностей із виробництва електроенергії. Проте вплив зовнішніх та внутрішніх факторів не дає змоги стабільно забезпечувати економіку електроенергією. Слід зауважити що важливе місце в вирішенні виявлених проблем, займає налагодження забезпечення якісного управління операційними витратами. Дані сформовані на основі якісного обліку витрат забезпечують можливість оцінити та проаналізувати виконання планових показників. Аналітичні та економічні розрахунки, визначають успіх отриманих результатів діяльності електроенергетичного підприємства та фактичної ефективності організаційно-технічних заходів.

В сучасних умовах, учасники господарювання мають вплив на ефективне управління підприємством, насамперед контроль операційних витрат, які фор-мують собівартість продукції. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Об'єкт витрат -- продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов'язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат. [7]

Проаналізувавши праці науковців, поняття «операційних витрат» вони розуміють по-різному.

І.А. Бланк [3] доводить, що операційні витрати підприємства необхідно класифікувати у відповідності до галузей в яких вони набувають форми, та поділив їх наступним чином:

а) «витрати виробництва -- виражені у грошовій формі операційні витрати трудових, матеріальних, нематеріальних і фінансових ресурсів на виробництво продукції»;

б) «витрати обігу -- виражені в грошовій формі операційні затрати трудових, матеріальних, нематеріальних і фінансових ресурсів на здійснення торговельної (торговельно-посередницької, збутової) діяльності підприємства»;

в) «витрати розміщення -- витрати, пов'язані з розміщенням емітованих підприємством цінних паперів (акцій, облігацій) на первинному фондовому ринку».

Ф.Ф. Бутинець [4] витрати бачить в наступному поділі: бухгалтерські та економічні. Економічними витратами варто розглядати «затрати втрачених можливостей», тобто суму грошей, яку можна отримати за найбільш вигідного з усіх можливих альтернативних варіантів використання ресурсів, а бухгалтерські витрати означають тільки конкретні витрати ресурсів.

Сучасна ринкова економіка створює суттєві проблеми не стільки у визначенні витрат, їхньому розподілі за об'єктами та забезпеченні мінімізації, скільки в управлінні ними в умовах конкуренції і визнанні доцільності та досягнення необхідної їхньої прибутковості. Перед кожним суб'єктом господарювання стає завдавання не в їх мінімізації, а в досягненні такого рівня, за яким їх визнають споживачі та які приносять відповідний прибуток виробникам.

Важливим аспектом здійснення якісної класифікації витрат операційної діяльності, яка буде використовуватись у процесі обліку, аналізу, калькулювання, планування і контролю, суттєво впливатиме при формуванні собівартості продукції. Класифікація витрат посідає важливе місце при аналізі та оцінці. Часто можна зустріти суперечки між науковцями щодо виділення класифікаційних ознак в ході розподілу операційних витрат. Проведений аналіз допоміг нам систематизувати класифікації операційних витрат підприємства з урахуванням поглядів науковців з вимогами основних класифікаційних ознак. Оформлені результати в табл. 1.

Таблиця 1

Види операційних витрат підприємства за основними класифікаційними ознаками [2; 5: 6]