Організація і методологія процесу аудиту біологічних активів

Размещено на http://www.allbest.ru

Організація і методологія процесу аудиту біологічних активів

Гончар Л.В.

д.пед.н., доц. кафедри обліку і аудиту ДДПУ

Литвинова Л. В.

студентка І курсу магістратури спеціальності 071 «Облік і оподаткування» ДДПУ

Невкипіла О. С. студентка І курсу магістратури спеціальності 071 «Облік і оподаткування» ДДПУ

У статті розкрито сутність біологічних активів, досліджено особливості методики аудиту операцій з біологічними активами та визначено шляхи її удосконалення

Ключові слова: аудиторська перевірка, біологічні активи, первинні

документи, етапи аудиту, прийом аудиту.

Постановка проблеми. У господарській діяльності підприємств аграрного сектору України біологічні активи складають особливу групу активів. Методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про біологічні активи та про одержання в процесі їхніх біологічних перетворень додаткових біологічних активів і сільськогосподарської продукції, а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності регламентуються П(С)БО 30 „Біологічні активи”. Виокремлення біологічних активів як важливого та унікального об'єкта бухгалтерського обліку, обумовили необхідність уточнення методології і організації процесу його аудиту . що є надзвичайно актуальним питанням в управлінні підприємством, з метою прийняття оптимальних управлінських рішень націлених на максимізацію результатів діяльності суб'єктів господарювання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Методичні і теоретичні аспекти бухгалтерського обліку і аудиту біологічних активів досліджували провідні учені-економісти: зокрема Ф. Ф. Бутинець, С. Ф. Голов, В. М. Жук, Є. В. Калюга, Г. Г. Кірейцев, М. М. Коцупатрий, О. О. Канцуров, Н. П. Кузик, Н. М. Малюга, П. М. Майданевич, М. Ф. Огійчук, М. С. Пушкар, П. Л. Сук, Л. К. Сук та ін. Проте, проведений аналіз літературних джерел показав, що залишається ряд теоретичних і практичних проблем в обліку і аудиті біологічних активів, які потребують ґрунтовного вивчення. Зокрема, це стосується питання організації і методології аудиту біологічних активів на сільськогосппідприємствах.

Мета дослідження. Метою статті є визначення сутності біологічних активів, дослідження особливостей методики аудиту операцій з біологічними активами та визначення напрямів її удосконалення.

Виклад основного матеріалу дослідження. 1 січня 2003 року було прийнято Міжнародний стандарт з бухгалтерського обліку 41 «Сільське господарство». З його прийняттям Міністерством фінансів України 18 листопада 2005 року було затверджено Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи», який було запроваджено в дію 1 січня 2007 року. Положення даного стандарту є обов'язковими до застосування підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ) щодо сільськогосподарської діяльності.

Цим стандартом було вперше введено в дію термін «біологічні активи», згідно до якого, біологічний актив -- тварина або рослина, яка в процесі біологічних перетворень здатна давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи, а також приносити в інший спосіб економічні вигоди [3]. До даного періоду в практиці бухгалтерського обліку про біологічні активи взагалі не згадувалося. На сьогодні існують різні погляди науковців щодо сутності категорії «біологічний актив». Так, на думку В. Жук біологічні активи - це живі організми (тварини та рослини), які вирощуються підприємством з метою отримання сільськогосподарської продукції або утримуються ним з метою отримання інших вигід [2].

Науковці Л. Сук і П. Сук біологічні активи розглядають як «явище життя», тобто живі тварини або рослини, які здатні до біологічної трансформації. Вони можуть забезпечувати процес виробництва нових неживих продуктів [5].

О. Богданюк розглядає дане поняття на макро - та мікро- рівнях, зокрема, на макро- рівні: біологічні активи - це частина національного багатства країни, на які встановлено право власності та які реалізують свої функції: ресурсну, екологічні послуги, забезпечення продовольством та підвищення добробуту населення; на мікро- рівні: біологічні активи - природні ресурси які використовуються в сільському господарстві, контролюються підприємством,здатні до біологічної трансформації, результатом якої є отримання додаткових біологічних активів та біологічно повноцінної, екологічно безпечної продукції [1].

Як бачимо, хоча погляди вчених щодо визначення сутності біологічних активів і різняться, проте всі вони так чи інакше спираються на П(С)БО 30.

Згідно П(С)БО 30 «Біологічні активи» біологічні активи поділяють на поточні та довгострокові [3]:

поточні біологічні активи (ПБА) - активи, що здатні давати сільськогосподарську продукцію та / або додаткові біологічні активи, приносити в іншій спосіб економічні вигоди протягом періоду, що не перевищує 12 місяців, а також тварини на вирощувані й відгодівлі;

довгострокові біологічні активи (ДБА) - усі біологічні активи, які здатні давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи чи приносити в інший спосіб економічні вигоди протягом періоду, що перевищує 12 місяців.

Метою аудиторської перевірки біологічних активів є надання користувачам обґрунтованого висновку про законність, достовірність, доцільність операцій з біологічними активами, встановлення правильності ведення їхнього обліку і його відповідність прийнятій обліковій політиці підприємства. біологічний актив облік

Основними завданнями аудиту біологічних активів є:

перевірка фактичної наявності біологічних активів;

перевірка повноти оприбуткування біологічних активів;

перевірка правильності визначення первісної вартості біологічних активів;

перевірка правильності оформлення надходжень та вибуття біологічних активів;

перевірка законності списання біологічних активів при втратах;

визначення правильності ведення синтетичного і аналітичного обліку біологічних активів;

оцінка повноти та правильності відображення господарських операцій із біологічними активами в бухгалтерському обліку та звітності.

Об'єктами аудиту біологічних активів є групи біологічних активів, їх первісна й справедлива вартість, правильність документального оформлення операцій з біологічними активами, вірогідність аналітичного й синтетичного обліку, реальність відбиття вартості біологічних активів у фінансовій звітності й накопиченій амортизації (по довгострокових активах), економічних показників використання біологічних активів, організація обліку й стану внутрішнього контролю біологічних активів підприємства.

Розробити універсальну методику аудиту біологічних активів неможливо. Послідовність, вибір і обґрунтування напрямів перевірки визначаються такими основними факторами, як форма власності та організаційно-правова форма підприємства; обсяги діяльності, чисельність працівників; система оподаткування; стан системи обліку і контролю підприємства, рівень його інформаційного забезпечення; рівень кваліфікації кадрів тощо [4, c. 181].

Аудиторський процес перевірки біологічних активів, на нашу думку, доцільно розділити на три етапи:

планування роботи;

збір та аналіз інформації, необхідної для оцінки достовірності даних з обліку біологічних активів і відображення їх у фінансовій звітності;

узагальнення даних аудиту.

Планування аудиту є одним з головних методологічних принципів в роботі аудитора. Воно дозволяє виробити стратегію аудиту, зосередити увагу на найважливіших напрямах аудиторської перевірки, визначити засоби для досягнення мети аудиту, а також розподілити ефективно роботу серед аудиторів.

Аудит біологічних активів доцільно здійснювати за двома напрямами, зокрема, перевірки їх фактичної наявності та документального контролю.

Фактичний контроль аудиту біологічних активів слід розпочати з інвентаризації. Вона дає можливість виявити недостачі або лишки біологічних активів та інші відхилення в обліку, якщо такі мають місце на підприємстві.

До початку інвентаризації аудитору доцільно перевірити документи і інвентаризації за минулий рік, узгодити з керівництвом підприємства питання організації проведення інвентаризації, ознайомитися з обсягами біологічних активів, здійснити оцінку системи внутрішнього контролю, станом утримання та документування біологічних активів, а також домовитися про участь у інвентаризації компетентних фахівців, якщо такі будуть потрібні.

Основними завданнями інвентаризації біологічних активів вважаємо наступні:

виявлення фактичної наявності біологічних активів;

встановлення лишку або недостачі біологічних активів шляхом зіставлення їх фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку;

перевірка організації складського господарства та складського обліку;

перевірка дотримання умов утримання біологічних активів;

перевірка реальної вартості біологічних активів, що зараховані на баланс.

Документальну перевірку операцій з біологічними активами доцільно

здійснювати в такій послідовності:

перевірка правильності оцінки біологічних активів при надходженні та придбанні;

перевірка повноти оприбуткування та наявності документів на придбання;

перевірка правильності відображення руху біологічних активів в бухгалтерському обліку;

перевірка фактів псування (нанесення шкоди) біологічним активам;

перевірка законності списання біологічних активів при їх втратах;

перевірка повноти та достовірності відображення інформації про залишки біологічних активів у звітності.

Джерелами інформації для такої перевірки є: наказ про облікову політику підприємства; первинні документи з обліку біологічних активів; облікові регістри, що використовуються для відображення господарських операцій з обліку біологічних активів; фінансова звітність тощо.

Відзначаючи методичні прийоми, які застосовують для перевірки біологічних активів необхідно відмітити найбільш доцільні це - інвентаризація, обстеження, спостереження, дослідження документів, формальної, логічної, експертної, зустрічної, арифметичної, нормативної, взаємної перевірки, хронологічний аналіз господарських операцій, опитування, оцінка документів за даними кореспондуючих рахунків, статистичні звіти, економічний аналіз.

Під час виконання аудиторської перевірки, аудитор формує робочі документи, що дають можливість систематизувати, узагальнити отримані результати, зробити висновки та прогнози.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Отже, на підставі проведеного дослідження можна зробити висновок про те, що аудит біологічних активів має важливе значення для суб'єктів господарювання і йому необхідно приділяти особливу увагу. Вважаємо, що розглянута методика проведення аудиту біологічних активів дозволить використовувати найбільш раціональні підходи та ефективні методичні прийоми під час планування та здійснення перевірки, а її результати нададуть можливість керівництву підприємства мати достовірну інформацію для прийняття оптимальних управлінських рішень.

У подальшому дослідженні, вважаємо за потрібне зосередити увагу на питанні аудиту біологічних активів за їх видами.

Список використаних джерел

Богданюк О.В. Обліково-аналітичне забезпечення управління біологічними активами садівництва: бухгалтерський облік, аналіз та аудит: К.: НУБПУ, 2011. 21 с.

Жук В. М. Облік сільськогосподарської діяльності: навч. посіб. К.: В-во ТОВ «Юр-Агро-Веста», 2007. 368 с.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи», затв. наказом Науковий вісник Мукачівського державного університету, 2015 206 МФУ від 01.01. 2007р. № 790

URL: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/ show/z1456-05 (дата звернення 25.04.2021).

Скирпан О. П. Особливості організації обліку біологічних активів на сільськогосподарських підприємствах. Економічна діагностика підприємства. 2010. № 1. С.106-110.

Сук Л. К., Сук П. Л. Облік біологічних активів. Облік і фінанси АПК. 2006. №9-10. С. 128-134.

Размещено на Allbest.ru