Щодо ступеня відповідності фінансової та інших видів звітності підприємств України законодавству ЄС

Размещено на http://www.allbest.ru/

Щодо ступеня відповідності фінансової та інших видів звітності підприємств України законодавству ЄС

Малишкін Олександр Іванович, доктор економічних наук, професор, експерт з обліку та оподаткування

Анотація

Фундаментальні норми щодо фінансової звітності та аудиту відповідно до Директив ЄС втілено у змінах до закону України про бухгалтерський облік та фінансову звітність та закону України про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність від 2018 р. Приведені у відповідність новим нормам і національні стандарти бухобліку (Н(П)СБО).Тому цілком обґрунтовано можна вважати, що на сьогодні сфера фінансової звітності підприємств та її аудиту на рівні законодавчого забезпечення в цілому гармонізована з профільними нормативами ЄС. За нашою оцінкою, приблизно на 90-95 %. Постійному удосконаленню підлягає електронний формат подання фінансової звітності.

Певний «люфт» у виконанні положень Директиви 2013/34/ЄС та Директиви 2014/95/ЄС ми припускаємо з причини інваріантності їхніх норм. Це стосується, зокрема, формату та переліку статей балансового звіту та звіту при прибутки та збитки, інших положень звітності. Так, балансовий звіт дозволяється подавати як у горизонтальному, та і вертикальному форматі. Звіт про прибутки та збитки може бути поданий в одному або двох форматах, що наведені у додатках V та VI до Директиви (за функцією або характером витрат) [8].

Українські підприємства складають баланси, як правило, за горизонтальним форматом, що не протирічить Директиві 2013/34/ЄС. Окремі розбіжності у назві статей звіту не є принциповими, а відображають історичну практику країни. Прибутки або збитки українські підприємства подають в одному звіті про сукупний дохід (звіті про фінансові результати) у чотирьох розділах. Проте назви звіту відрізняються, що не є суттєвою перешкодою для їх ідентифікації.

Інші форми фінансової звітності - звіт про рух коштів, звіт про власний капітал, не вимагаються Директивами ЄС - великі та середні компанії країн-членів самостійно визначають формати таких звітів відповідно до національних або міжнародних стандартів.

Ключові слова: Угода про асоціацію з ЄС, директиви ЄС, бухгалтерський облік, фінансова звітність, нефінансова звітність.

Abstract

Regarding the degree of compliance of financial and other types of reporting of ukrainian companies with eu legislation

Malyshkin Oleksandr Ivanovych Doctor of Economics, professor, accounting and taxation expert

The fundamental norms regarding financial reporting and auditing in accordance with the EU Directives are embodied in the amendments to the Law of Ukraine on Accounting and Financial Reporting and the Law of Ukraine on Auditing Financial Reporting and Auditor Activities from 2018. National accounting standards (N(P) have been brought into line with the new norms )SBO).Therefore, it can be reasonably assumed that today the field of financial reporting of enterprises and its audit at the level of legislative support is generally harmonized with the relevant EU standards. According to our estimate, approximately 90-95%. The electronic format of submitting financial statements is subject to continuous improvement.

We assume a certain "backlash" in the implementation of the provisions of Directive 2013/34/EU and Directive 2014/95/EU due to the invariance of their norms. This applies, in particular, to the format and list of articles of the balance sheet and profit and loss statement, other reporting provisions. Yes, the balance sheet can be submitted both in horizontal and vertical format. The profit and loss statement can be submitted in one or two of the formats listed in Annexes V and VI to the Directive (by function or nature of expenditure.

Ukrainian enterprises draw up balance sheets, as a rule, in a horizontal format, which does not contradict Directive 2013/34/EU. Individual disagreements in the title of the articles of the report are not fundamental, but reflect the historical practice of the country. Ukrainian enterprises submit profits or losses in one report on total income (reports on financial results) in four sections. However, the names of the report differ, which is not a significant obstacle to their identification.

Keywords: Association Agreement with the EU, EU directives, accounting, financial reporting, non-financial reporting.

Постановка проблеми

Після отримання нашою державою статусу кандидата на членство в ЄС постає завдання адаптації норм і правил ЄС до практики українських підприємств. Зокрема, це стосується сфери бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Одразу після підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 27 червня 2014 року, в літературі почалося обговорення та аналіз аспектів реалізації методик бухгалтерського обліку, аудиту та звітності в контексті виконання положень цієї Угоди. Найбільш продуктивно ці питання висвітлювалися у статтях С. Голова [1], С. Зубілевич [2], В. Пархоменка [3] та інших авторів та експертів. Вагомим було видання монографічного дослідження в цієї галузі від 2018 року за науковою редакцією проф. Малишкіна О. [4]. Надання Україні статусу кандидата в члени ЄС рішення Європарламенту від 2022 року ставить нові завдання перед українськими дослідниками. Натепер важливо «підрахувати підсумки» євроінтеграційних прагнень у сфері фінансової та нефінансової звітності і визначити пріоритети на майбутнє.

Мета статті - визначити ступінь виконання положень Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом у сфері фінансової та нефінансової звітності підприємств України у період дії Угоди про асоціацію (2015-2022 рр.).

Виклад основного матеріалу

Широкомасштабне військове вторгнення російської федерації в Україну 24 лютого 2022 року виявилося фактором прискорення руху нашої держави до Європейського Союзу (ЄС). Вже 28 лютого цього року Президент України Володимир Зеленський підписав заявку на членство України Європейському Союзі. У червні цього ж року відбулися рішення Ради та Парламенту ЄС, якими погоджено отримання Україною статусу кандидата на членство в ЄС. Експерти вважають, що надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС стане сигналом кремлю, що Україну не залишили на роздоріжжі, а відтак сприятиме її перемозі у війні проти Росії [5].

Поки ще зарано стверджувати про всеохопну адаптацію до нормативів ЄС вітчизняних норм законодавства, технічних умов, регламентів та інших параметрів діяльності підприємств, екології, соціальної сфери. Адепти песимістичного підходу, наприклад, міністр закордонних справ Австрії вважає, що повний процес приєднання України супроводжуватиметься "тривалим процесом адаптації, який, безумовно, не може бути досягнутий у найближчі п'ять-десять років" [6].

Шлях українського законодавства до норм і правил ЄС можна поділити на кілька етапів. Перший етап розпочався у 1994 році, коли було укладено Угоду про партнерство та співробітництво (УПС) між Україною і Європейським Співтовариством та їх державами-членами. Тривав майже 20 років. Це була перша угода, підписана ЄС з країнами колишнього Радянського Союзу, що можна поставити у заслугу тодішньому керівництву України. Але потім під впливом РФ темпи євроінтеграції України знизилися і почався розворот у бік Росії та СНД.

Новий поштовх європрагнень українців відбувся у 2013-2014 рр. завдяки Євромайдану. Укладення Угоди про Асоціацію між ЄС і Україною від 2014 року можна вважати початком другого етапу наближення до ЄС [7]. Уряд України повідомляє, що станом на кінець 2021 року угода виконана на 63%, незалежні експерти зазначають 49%) [5].

На сьогодні вимоги до бухгалтерського обліку, фінансової звітності, аудиту, оподаткування регулюються наступними профільними директивами ЄС (табл. 1).

Таблиця 1. Директиви ЄС, що регулюють методики бухгалтерського обліку, фінансової звітності, аудиту, оподаткування [4].

Фундаментальні норми щодо фінансової звітності та аудиту відповідно до Директив ЄС втілено у змінах до закону України про бухгалтерський облік та фінансову звітність та закону України про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність від 2018 р. Приведені у відповідність новим нормам і національні стандарти бухобліку (Н(П)СБО).Тому цілком обґрунтовано можна вважати, що на сьогодні сфера фінансової звітності підприємств та її аудиту на рівні законодавчого забезпечення в цілому гармонізована з профільними нормативами ЄС. За нашою оцінкою, приблизно на 90-95 %. Постійному удосконаленню підлягає електронний формат подання фінансової звітності.

Певний «люфт» у виконанні положень Директиви 2013/34/ЄС та Директиви 2014/95/ЄС ми припускаємо з причини інваріантності їхніх норм. Це стосується, зокрема, формату та переліку статей балансового звіту та звіту при прибутки та збитки, інших положень звітності. Так, балансовий звіт дозволяється подавати як у горизонтальному, та і вертикальному форматі. Звіт про прибутки та збитки може бути поданий в одному або двох форматах, що наведені у додатках V та VI до Директиви (за функцією або характером витрат) [8].

Українські підприємства складають баланси, як правило, за горизонтальним форматом, що не протирічить Директиві 2013/34/ЄС. Окремі розбіжності у назві статей звіту не є принциповими, а відображають історичну практику країни. Прибутки або збитки українські підприємства подають в одному звіті про сукупний дохід (звіті про фінансові результати) у чотирьох розділах. Проте назви звіту відрізняються, що не є суттєвою перешкодою для їх ідентифікації.

Інші форми фінансової звітності - звіт про рух коштів, звіт про власний капітал, не вимагаються Директивами ЄС - великі та середні компанії країн- членів самостійно визначають формати таких звітів відповідно до національних або міжнародних стандартів.

Крім того, поза нормами Директив ЄС залишилися аспекти первинного обліку господарських операцій, ведення облікових реєстрів, способів автоматизації (цифровізації) обліку, інвентаризації майна тощо. В країнах ЄС їх відносять до технологічних питань обліку і національної специфіки. Отже, залишається чимало неврегульованих директивами аспектів обліку, які дають простір творчості бухгалтерам компаній країн-членів, а також українським бухгалтерам та іншим фахівцям, причетних до облікових процесів на підприємствах. Тому під час оцінки впровадження норм директив ЄС та Угоди від 2014 року потрібно, на наш погляд, акцентувати увагу на відповідності національних норм фундаментальним положенням профільних директив ЄС і Угоди. Центральне місце в цьому аналізі мають займати зміст статей фінансових звітів та порядок їхнього розкриття в основних звітах або у примітках. Зокрема, слід дотримуватися принципів первісної оцінки активів при їх придбанні або створенні за собівартістю, розраховувати доходи і витрати діяльності з урахуванням принципу відповідності тощо. Такі принципи (підходи) мають аналогічний зміст у звітах українських та європейських підприємств.

Щодо розбіжностей у європейських країнах, законодавство про бухгалтерський облік Польщі, наприклад, дозволяє певні розбіжності між національним нормами і Директивою 2013/34/ЄС щодо подання і розкриття окремих статей звітності. І це не викликає критичних зауважень з боку урядових структур ЄС [4].

Додатково до традиційних фінзвітів Директивою 2014/95/ЄС для великих та середніх компаній введено звіт про управління та звіт про корпоративне управління компанії [5]. Законодавство України не містить детальних норм щодо їх складання. Для видобувних підприємств введено про звіт про платежі на користь уряду. Цей звіт передбачений законодавством України в контекст і прозорості видобувних галузей [9].

Інші зовнішні звіти компаній нефінансового характеру (статистичні, податкові, інтегровані, соціальні, екологічні) не регулюються нормативами ЄС. Також не підпадають під регулювання внутрішні звіти підприємств та технології бухгалтерського обліку і частково методики обліку. Немало важно, що директиви ЄС на тлі глобалізаційних тенденцій заохочують компанії до застосування МСБО/МСФЗ, стандартів інтегрованої звітності і по суті не протирічать їм. Таким чином, Директиви ЄС мають статус регіональних нормативів, яких мають дотримуватися крана-член ЄС та кандидати у члени.

Таким чином, нормативне забезпечення фінансових звітів українських підприємств з урахуванням таксономічних аспектів їх складання в умовах сучасних засобів автоматизації і цифровізації в цілому відповідає нормативам ЄС або не протирічить їм.

З інших аспектів Угоди від 2014 року, наближених до фінансової звітності, незалежні експерти вважають суттєвим невиконання положень у сферах фінансового співробітництва та боротьби з шахрайством» (76%), захисту прав споживачів (52 %), митних питань (48%) [6].

За статистикою, країнам ЄС у середньому знадобилося близько 8,4 років для прийняття до лав співтовариства. І одна з причин довгого шляху - зволікання з виконанням домашнього завдання, яке мінімізує негативні наслідки та дозволяє отримати вигоди від інтеграції [5].

Третім етапом євроінтеграції, на наш погляд, стає період від набуття Україною статусу кандидата у члени ЄС (від 2022 року) і вступу до лав співдружності. Науковцям належить досліджувати нові вимоги та знаходити способи їх реалізації у вітчизняному законодавстві. Експертам варто зосередити увагу на конкретних методиках фінансової і нефінансової звітності та її аудиту.

угода фінансовий звітність євросоюз

Висновки

Аналіз вказує, що шлях України до ЄС був складним і довгим. На сьогодні ніхто не зможе назвати дати набуття країною повного членства в ЄС. Адаптація бухгалтерських та і аудиторських аспектів до вимог Директив ЄС в основному виконана у 2018 році, коли були прийняті важливі зміни до профільних законів з бухгалтерського обліку та аудиту. Наша оцінка відповідності їхніх норм вимогам Директив ЄС складає 90-95 %. Тим самим, ці важливі сфери підприємницької діяльності подають приклад того, як процес можна швидко адаптувати до вимог ЄС і досягти позитивного результату. Серед пріоритетів на найближче майбутнє вважаємо за потрібне розвивати прийоми цифровізації обліку та звітності в аспекті євроінтеграції.

Література

1. Голов С. Регулювання бухгалтерського обліку і аудиту в ЄС та виклики для України. / С. Голов / Бухгалтерський облік і аудит. - 10/2014. С.5-15.

2. Зубілевич С. Облікова Директива ЄС, її вплив на склад і зміст звітів європейських компаній та перспективи для України / С. Зубилевич // Бухгалтерський облік і аудит. - 7/2014. С. 3-17.

3. Пархоменко В. Євроконвергенція бухгалтерського обліку. /В. Пархоменко/ Бухгалтерський облік, №8/2014 р., С. 3-5.

4. Гармонізація бухгалтерського обліку та оподаткування на підприємствах України в контексті нормативів ЄС: монографія [О.І. Малишкін, К.В. Безверхий, І.С. Ковова, С.М. Семенова, С.М. Шуляренко, В.П. Карєв]; за наук. ред. О.І. Малишкіна. К.: «АртЕк», 2018. 418 с.

5. Угода про асоціацію між Україною та Європейським союзом з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 27 червня 2014 року - 212 с.

6. Директива 2013/34/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 26 червня 2013 року про річну фінансову звітність, консолідовану фінансову звітність та відповідні звіти певних типів підприємств, що вносить зміни до Директиви 2006/43/ЄС Європейського Парламенту та Ради та скасовує Директиви Ради 78/660/ЄЕС та 83/349/ЄЕС.

7. Директива 2014/95/ЄС Європейського парламенту та Ради від 22 жовтня 2014 року, що вносить поправки до Директиви 2013/34/ЄС, щодо розкриття нефінансової та різноманітної інформації деякими великими підприємствами і групами

8. Про забезпечення прозорості у видобувних галузях. Закон України від 18.08.2018, № 2545.

References

1. Golov S. (2014). Reguljuvannja buhgalter'skogo obhku і auditu v Є8 ta vikliki dlja Ukrarni [Regulation of accounting and auditing in the EU and challenges for Ukraine]. Buhgalters'kij oblik і audit - Accounting and auditing, 10/2014, 5-15 [in Ukrainian].

2. ZuHlevich S. ObHkova Direktiva ЄS, її vpliv na sklad і zmіst zvhiv єvropejs'kih kompany ta perspektivi dlja Ukrarni. Buhgalters'kij oblik і audit - Accounting and auditing, 7/2014, 3-17 [in Ukrainian].

3. Parhomenko V. (2014). Єvrokonvergencіja buhgalters'kogo obhku [Euroconvergence of accounting]. Buhgalters'kij oblik і audit - Accounting and auditing, 8/2014, 3-5 [in Ukrainian].

4. Malishkrn O.І., Bezverhij K.V., Kovova І.S., Semenova S.M., Shuljarenko S.M., Karev V.P. (2018). Garmonizacija buhgalters'kogo obliku ta opodatkuvannja na pidpriemstvah Ukrami v konteksti normativiv CS [Harmonization of accounting and taxation at Ukrainian enterprises in the context of EUregulation]. K.: «ArtEk» [in Ukrainian].

5. Ugoda pro asociaciju mizh Ukra'inoju ta Cvropejs'kim sojuzom z odnie'i storoni, ta Cvropejs'kim Sojuzom, Cvropejs'kim spivtovaristvom z atomnoi energii і ihnimi derzhavami-chlenami, z inshoi storoni [Association Agreement between Ukraine and the European Union, on the one hand, and the European Union, the European Atomic Energy Community and their member states, on the other hand,]. komevroint [in Ukrainian].

6. Direktiva 2013/34/CS Cvropejs'kogo Parlamentu ta Radi vid 26 chervnja 2013 roku pro richnu finansovu zvitnist', konsolidovanu finansovu zvitnist' ta vidpovidni zviti pevnih tipiv pidpriemstv, shho vnosit' zmini do Direktivi 2006/43/CS Cvropejs'kogo Parlamentu ta Radi ta skasovue Direktivi Radi 78/660/CES ta 83/349/CES [Directive 2013/34/EC of the European Parliament and of the Council of June 26, 2013 on annual financial statements, consolidated financial statements and related reports of certain types of enterprises, amending Directive 2006/43/EC of the European Parliament and of the Council and repealing Council Directives 78/660/EEC and 83/349/EEC] [in Ukrainian].

7. Direktiva 2014/95/CS Cvropejs'kogo parlamentu ta Radi vid 22 zhovtnja 2014 roku, shho vnosit' popravki do Direktivi 2013/34/CS, shhodo rozkrittja nefinansovoi ta riznomanitnoi informacii dejakimi velikimi pidpriemstvami i grupami [Directive 2014/95/EU of the European Parliament and of the Council of October 22, 2014, amending Directive 2013/34/EU on the disclosure of non- financial and miscellaneous information by certain large enterprises and groups]. [in Ukrainian].

8. Zakon Ukraini “Pro zabezpechennja prozorosti u vidobuvnih galuzjah” [The Law of Ukraine “On ensuring transparency in extractive industries”]. (n.d). [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru