Публічний аудит у сфері житлово-комунальних послуг

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет Львівська політехніка, м. Львів, Україна

Кафедра адміністративного та фінансового менеджменту

Публічний аудит у сфері житлово-комунальних послуг

Вішка І.С.

канд. екон. наук, доцент

Олесько Н.А.

студентка 5-го курсу

Анотація

публічний аудит комунальний послуга

У статті розглядається поняття публічного аудиту у сфері житлово-комунальних послуг, як «живого» механізму, що повинен складатися з-поміж експертів, які професійно та не заангажовано можуть розглядати та оцінювати соціальні процеси, що відбуваються у суспільстві й надати адекватну оцінку в різних ситуаціях. Аналізується міжнародний досвід реформування та методології проведення публічних аудитів у сфері житлово-комунальних послуг на прикладі кейсів Англії, Німеччини, Сполучених Штатів Америки, Франції та Нідерландів. Надано рекомендації, відповідно до змін та необхідності реформування сфери проведення публічного аудиту у сфері житлово-комунального господарства (послуг). Також, наведена важливість запровадження прозорого публічного аудиту, адже - це побудує нові відносини громадськості та публічних органів влади у сфері житлово-комунальних послуг України.

Ключові слова: публічний аудит; реформування; житлово-комунальні послуги; субсидування; інституційні перетворення; соціальне житло.

Vishka I.S., PhD (Economics), associate professor of the Administrative and Financial Management Department of Lviv Polytechnic National University, Lviv, Ukraine

Olesko N.A., 5th year student of the Administrative and Financial Management Department of Lviv Polytechnic National University, Lviv, Ukraine

Public Audit in the Field of Housing and Communal Services

Abstract

Introduction. The article considers the concept of public audit in housing and communal services as a living mechanism that should consist of experts who can professionally and impartially observe and evaluate social processes in society and provide an adequate assessment of the situation in various situations.

Purpose. The introduction of new criteria for the provision of social services in the field of housing and communal services will contribute to increasing the transparency of the use of budget resources and will help the population to resume a new dialogue with state authorities.

Results. The international experience of reforming and the methodology of conducting public audits in housing and communal services are analyzed using the cases of England, Germany, the United States of America, France, and the Netherlands. Following the changes and the need to reform the public audit field in housing and utilities/services, recommendations were given. Also, the importance of introducing a transparent public audit is indicated because it will build new relations between the public and public authorities in Ukraine's housing and communal services. The article states the need for additional criteria when conducting a public audit in the field of housing and communal services/services. After all, the post-war stage of the development of public audit in the field of housing and communal services should be located not only at the level of control of certain public entities, mass media, but also at the level of special public and state bodies, which will be endowed with relevant functions, the main of which will be planning, coordination, control over the implementation of reforms and the proper and effective implementation of the set goals and objectives, in accordance with the approved strategies at different levels of government.

Conclusions. The important role of introducing a transparent public audit belongs to local state authorities, because it will build new relations between the public and the public sphere. However, such implementation should be accompanied by reform based on international practices, taking into account the specifics of legislation and modern realities.

Keywords: public audit; reforms, housing and communal services, subsidies, institutional transformation, social housing.

Постановка проблеми

Основа публічного аудиту житлово-комунального сервісу у сфері соціального захисту населення України полягає у застосуванні прозорих механізмів при реформуванні самої системи.

У розумінні значення післявоєнної відбудови України та проведення одночасного реформування постає розуміння аналізу міжнародної практики та застосування її методів з точки зору українського підходу до реформування сфери житлово- комунальних послуг.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Українські науковці детально вивчають різні сфери публічного аудиту, вагоме місце в дослідженнях займає вивчення теоретико-методологічних засад розвитку публічного аудиту у сфері житлово-комунальних послуг. Дану сферу досліджують такі вітчизняні науковці як: О. Вольський, І. Дрогобецький, Л. Кльоба, Т. Лункіна, В. Міхеєв, О. Оболенський, Н. Обушна, І. Петровська та інші. Детально розвиток сфери публічного аудиту в розрізі надання житлово-комунальних послуг розглядають закордонні дослідники: Ж.Р. Алвентозу, Ж. Беннетт, Р. Васкеса, Д. Ллойда, Ж.Л. Шартьє та багато інших.

Аналізуючи літературні джерела вітчизняних та іноземних науковців, слід зазначити, що у вітчизняній теоретико-методологічній базі не чітко окреслені розуміння поняття публічного аудиту у сфері житлово-комунальних послуг.

Формулювання цілей дослідження

Метою статті є проведення аналізу вітчизняної та міжнародної практики у сфері застосування житлово-комунального аудиту та формування рекомендацій, щодо найбільш прийнятного варіанту аудиторської перевірки у нашій державі.

Основні результати дослідження

На сьогодні, під час військового стану на території України перед усіма сферами суспільства постало чимало викликів. Частина теоретико-методологічних та прикладних засад забезпечення реалізації публічного аудиту у сфері житлово-комунальних послуг в Україні потребуватиме реформування та змін як на законодавчому рівні, так і на місцевих рівнях, а також розробки нових практик надання соціальних послуг у даній сфері не лише у реаліях воєнного стану, а й післявоєнної відбудови, адже зросла кількість соціально незахищених верств населення, вимушених ВПО, запровадження нових критеріїв надання соціальних послуг у сфері житлово- комунальних послуг. Це своєю чергою сприятиме підвищенню прозорості використання бюджетних ресурсів та допоможе населенню збудувати новий діалог з органами державної влади.

Публічний аудит по суті - це складна контролювальна система, яка як живий механізм повинна складатися з-поміж експертів зі сфер юриспруденції, економіки, аудиту, колишніх працівників правоохоронних органів чи аудиторських компаній, які професійно та не заангажовано можуть розглядати та оцінювати соціальні процеси, що відбуваються у суспільстві, в політиці та країні загалом і вміють надати їм критичну оцінку, часто відмінну від очікувань певних соціальних категорій населення, - оцінку за економічними складовими та соціальними чи юридичними наслідками. Зазвичай, така оцінка може бути не прийнятна для суспільства чи влади, але потрібно розуміти, що публічний аудит має на меті не лише контроль, а й експертну думку, щодо реформування сфери та наслідків при різних сценаріях реформ.

Не потрібно зменшувати значення публічного аудиту в соціальній сфері, а саме у категорії оплати житлово-комунальних послуг, адже у проєкті державного бюджету України передбачили 38,4 млрд гривень на житлові субсидії для українців у 2022 році.

У сучасній системі проведення аудиторської діяльності важливе місце займає соціальний аудит, до якого можна віднести сферу оплати комунальних послуг, адже це та сфера, де найбільше проявляється результативність діяльності публічного аудиту.

Враховуючи, специфіку цільової аудиторії (а це часто соціально незахищена верства населення), можемо говорити про потребу публічності проведених аудитів такої діяльності. Часто інформація про результати разом із роз'ясненнями, виходять у ЗМІ чи висвітлюються засобами телерадіостанцій у дещо спрощеному вигляді, враховуючи складність зі сприйняттям такої інформації цільовою аудиторією. При дослідженні та складанні тарифів (тарифної сітки), акцентують на нормотворчій роботі, а саме на проєктах нормативних документів до Верховної Ради, що регулюють макроекономічну складову економіки України (стабільність національної грошової одиниці, платіжний баланс, експорт, імпорт товарів).

Для публічного аудиту у сфері житлово-комунальних послуг питанням номер один може бути тема верифікації соціальних виплат (в першу чергу для внутрішньопереміщених осіб, а потім - для інших верств населення, які розраховують на ці виплати). Процедура, яку прописує Міністерство Фінансів України має ряд організаційних недоліків, які пов'язані з верифікацією, адже, за відсутності повного переліку внутрішньо переміщених осіб не можна здійснювати адекватну верифікацію. Перш за все, має бути створена інформаційно-аналітична база. Положення про цю базу є, однак не функціонує належним чином [4]. Для отримання необхідної інформації, яким чином виділялись кошти на її розроблення, ким розробляється і головне, хто цю верифікацію буде здійснювати в автоматичному режимі, важливо проводити на основі зіставлення отриманих даних про особу з певними скоринговими моделями про неї. Таким чином, віднесення призначеної особи до певної скорингової моделі (один з інструментів в управлінні ризиками кредитних операцій, який дозволяє банку на основі класифікації та визначення характерних ознак надійних, ненадійних та безнадійних клієнтів щодо погашення кредитної заборгованості, що отримані за допомогою аналізу кредитних історій попередніх позичальників) дасть можливість визначити, якої величини є ймовірність того, що конкретно взятий позичальник поверне кредит у визначений термін [5], чи буде дана особа отримувати субсидію, чи ні.

Адже, уряд анонсуючи, що відбуватимуться виплати й відмінусовуючи переміщених осіб у цьому бюджеті не завжди представляє скорингові моделі та методи розрахунків, таким чином відсутня база й кошти вже попередньо відмінусовані на внутрішньопереміщених осіб на соціальний захист. Тому, процедура верифікації розпочатись не може. Варто зазначити і той факт, що верифікацію проводить Міністерство Фінансів України, а рішення про соціальні виплати приймає Міністерство соціальної політики України. Для звичайної людини, яка претендує на субсидію і якій повідомили про припинення субсидійної виплати, важко розібратись куди звернутися про роз'яснення. Потрібно звертатись до Міністерства соціальної політики України, яке приймало це рішення із запитом чому припинено виплату, а враховуючи, що верифікацію проводить Міністерство Фінансів України, то і туди також.

Для розв'язання цієї проблеми ми вважаємо, що потрібно, щоб інформація стала публічною для громадян (роз'яснювальна робота владою майже не проводиться). Це можна здійснювати через систему блогів, ЗМІ, участь у телерадіопередачах. Аудиторські висновки направляються тим органам, інтереси яких стосуються того, а чи беруться до уваги рекомендації (адже це відповідальність тих осіб, на кого направлена рекомендація. Реакція органів може бути зазвичай у формі формальної подяки за участь у громадському житті. Якщо це стосується кримінальних проваджень, то в нормотворчих документах враховуються окремі рекомендації.

Донедавна діяльність громадських організацій сприймалась владою, як втручання в основну діяльність (заважання), як щось зайве. Проте, як показує західна практика, інститути громадянського суспільства є формальним голосом народу, що показують ту чи іншу соціальну групу й органи виконавчої влади мають бути зацікавленими, щоб громадськість висловлювала свою думку. Такі зміни почали приходити із початком децентралізації, коли громади могли проявити волевиявлення локально. Ті результати, які показали територіальні громади ще до 2019 р. вражають. На сьогодні (до початку війни 24.02.2022 р.) розвиток територіальних громад лише закріплювався.

Додало змін у соціально-економічне життя наших громадян введення в Україні воєнного стану 24 лютого 2022 р., на період дії правового режиму воєнного стану можуть обмежуватися конституційні права й свободи людини та громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та в обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» [1].

Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 19 квітня 2022 р. № 462 «Деякі питання надання пільг та житлових субсидій в умовах воєнного стану», в якій чітко прописані особливості нарахування та виплати грошових допомог, пільг та житлових субсидій на період дії воєнного стану. Тож, нарахування та виплату пільг та житлових субсидій організовано на централізованому рівні за спеціальним механізмом [2], який визначений постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 р. № 215 «Про особливості нарахування та виплати грошових допомог, пільг та житлових субсидій на період дії воєнного стану». Постановами передбачено, що виплату грошової допомоги, пільги та житлових субсидій здійснюється через акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» шляхом перерахування коштів на банківський рахунок, або здійснення грошових переказів через міжнародну платіжну систему [3].

Реформування у сфері житлово-комунальних послуг триває вже не перший рік, але варто звернути увагу, що після завершення військових дій постане питання реформування теоретичних основ проведення публічного аудиту даної сфери. Відповідно до міжнародного досвіду, у світі є декілька моделей, які дозволили б підтримувати ринкові тарифи на житлово-комунальні послуги з урахуванням соціальних виплат:

Англійська модель, яка передбачає повну приватизацію не лише критичної інфраструктури, а й усіх державних структур, що ведуть діяльність у сфері надання житлово-комунальних послуг.

Реформи в житлово-комунальному господарстві у країнах Центральної та Східної Європи стали частиною економічних перетворень, але у кожної країни були специфічні шляхи здійснення реформи, які, звісно, залежали від економічної політики та фінансових ресурсів в країні у певний період. Постсоціалістичні країни мали спільні характерні риси зміщення акцентів в структурі джерел фінансування, будівництва житла на користь приватного сектора, приватизації, зміни в механізмах утримання житлових об'єктів та оплати житлово- комунальних послуг, та також у механізмах соціального захисту населення щодо забезпечення та утримання житла.

Реформа житлово-комунального господарства у Великій Британії тривала близько 15 років з метою створення соціально прийнятних і комерційно привабливих умов у даному секторі. Знаходили збалансовані рішення про невідключення через несплату боргів, допомогу у сплаті, стягненні боргів, незмінної тарифікації.

Важливою, була передача та об'єднання комунальних підприємств (водонапірних станцій) спочатку у власність місцевих органів влади, а згодом їх подальша приватизація. До приватизації держава списала всі борги комунальних підприємств, провела опис та поставила на баланс устаткування підприємств [6].

Німецька модель, яка передбачає перетворення державних підприємств з надання житлово-комунальних послуг в акціонерні товариства, де основним пакетом акцій володіє державний орган влади на території, де функціонує дане підприємство.

Підхід у Німеччині пов'язаний з особливостями Конституції, в якій зазначено, що влада належить регіональним урядам та державним органам на місцях. Результатом існування такої системи стали різні рівні влади. Для підприємств водопостачання та водовідведення, які в основному є місцевими монополіями, це не створює великих проблем.

Для більш складних і великих систем, таких як система електропостачання, є певні незручності, зумовлені різноманітними інструкціями різних регуляторів, що робить ситуацію особливо складною потенційних гравців на ринку. Відповідно до німецького законодавства, організації зобов'язані проходити аудиторські перевірки з правом самостійного вибору аудиторів організації [7].

Французька модель, яка передбачає поєднання державної форми власності та приватної: власником організацій, що надають послуги є держава, але посередниками виступають недержавні організації та додатково приватні організації здійснюють контроль за надавачами послуг на умовах довгострокових договорів оренди та можливих інвестиційних угод.

У країнах з розвиненою ринковою економікою, з багаторічною історією універсального забезпечення комунальними послугами споживачів, у тому числі тих, хто відчуває економічні труднощі, як показали проведені дослідження, існують можливості для модернізації житлово-комунальної інфраструктури, підвищення якості послуг, зменшення розміру тарифів та збільшення звичайної споживчої переваги [8].

Американська модель, яка передбачає швидкий перехід до передачі ініціатив обслуговування житлового фонду приватним компаніям, з метою залучення фінансування зі світового та внутрішнього ринків капіталу за проєктами, що мають виключно ринковий характер заохочення. Втручання держави є мінімальним та стосується громадян з низьким рівнем доходу (підвищення якості життя для них при зниженні вартість на нього) [9].

Нідерландська модель, яка базується на інституційному перетворенні. У своїй основі базується на основі забезпечення громадян житлом та необхідними послугами для проживання у ньому, захистом прав громадян у даній сфері.

Аналізуючи Нідерландську модель, важливо зауважити, що інституційні перетворення призвели до глобальних комплексних змін у даній сфері. Адже це, є яскравий приклад переходу до регулювання приватних ініціатив з боку державних органів влади. Важливо зауважити, що соціальна складова була пріоритетною складовою перетворень і відповідно даною реформою в основному займалися органи місцевого самоврядування. Турбота про забезпечення житлом незабезпечених верств населення регулювалося з боку центрального уряду, через надання субсидій на будівництво соціального орендованого житла [10].

Протягом усього післявоєнного періоду Уряд Нідерландів виділив пріоритетний напрям діяльності на субсидування, що мали позитивний соціальний характер. Витрати на експлуатацію соціального житла покривали через різницю між фактичними витратами на утримання будинку та контрольованим рівнем орендної плати. Це дозволило реалізувати головне на той час завдання: збільшити обсяги будівництва соціального житла (відповідно до затверджених норм та показників), яке стало значно перевищувати приватне будівництво. Таким чином, відбулася державна регуляція забезпечення населення у післявоєнний час житлом з усіма необхідними комунікаціями.

Загалом управління у сфері житлово-комунальних послуг являє собою складну систему, в якій приймаються окремі рішення на різних рівнях, представлених державою та приватним сектором. Уряд Нідерландів визначає політику житлового будівництва в цілому, виділяючи основні елементи та сфери, якими вона повинна керуватися.

Відповідно до змін варто звернути увагу на відповідні додаткові критерії при проведенні публічного аудиту у сфері житлово-комунального господарства (послуг):

Управління та координація:

стратегії та відповідні процедури, сформульовані ЖКГ, мають бути відповідно до політики уряду, договорів, черги та процесу виділення житла, управління орендарями та житловим фондом;

підрозділи повинні мати відповідні функції, які не суперечитимуть іншим підрозділам чи дублюватися на визначеній територіальній зоні;

зменшення бюрократичності та можливості онлайн обігу документів, подачі заявок, черг;

система управління повинна дозволити ефективний моніторинг та аудит діяльності на всіх рівнях та в усіх організація, що займаються наданням послуг;

внутрішній аудит слід проводити там, де це необхідно, і рекомендації, що випливають з аудиту, виконуються за допомогою відповідних механізмів;

механізми подання скарг мають бути легко доступні для громадськості. На скарги слід реагувати та покращувати роботу;

повинен бути встановлений статут обслуговування клієнтів із зазначенням стандартів.

Обслуговування клієнтів:

процес розподілу державного житла має бути справедливим і відповідним до затвердженої процедури;

управління ризиками;

створена прозора система управління та надання субсидій;

публічність системи управлінню чергами та наданням, дотацій, субсидій, безповоротної допомоги.

Післявоєнний етап розвитку публічного аудиту у сфері житлово-комунальних послуг повинен знаходиться не лише на рівні контролю певних громадських утворень, ЗМІ, а й на рівні спеціальних громадських та державних органів, які будуть наділені відповідними функціями, основними з яких буде планування, координація, контроль за впровадженням реформування та належним ефективним виконанням поставлених цілей та задач, відповідно до затверджених стратегій на різних рівнях влади.

Висновки

Важливо, щоб процес реформування відбувався одночасно на місцевому рівні та на державному рівні, а процес комунікації був побудований за вертикальним принципом, де на загальнонаціональному рівні приймаються відповідні постанови, рішення та стратегії з урахуванням візії на місцевих рівнях. На нашу думку, дане питання потребує комплексних методологічних підходів та суттєвих доопрацювань до впровадження у післявоєнних умовах. Важлива роль запровадження прозорого публічного аудиту, належить місцевим органам державної влади, адже це побудує нові відносини громадськості та публічної сфери. Проте така реалізація повинна супроводжуватися реформуванням на основі міжнародних практик з урахуванням особливостей законодавства та сучасних реалій.

Література

1. Про правовий режим воєнного стану: Закон України від 03.08.2022 № 389-VI11. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19 (дата звернення : 10.08. 2022 р.).

2. Деякі питання надання пільг та житлових субсидій в умовах воєнного стану: Постанова Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 462 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/462-2022-%D0%BF#Text (дата звернення: 01.08.2022 р.).

3. Про особливості нарахування та виплати грошових допомог, пільг та житлових субсидій на період дії воєнного стану: Постанова Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 р. № 215 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215-2022-%D0%BF#Text (дата звернення: 12.07.2022 р.).

4. А. Вігірінський, заступник керівника ГО «Публічний аудит». Публічний аудит діє: веб-сайт. URL: https://voxukraine.org/authors/andrij-vigirinskij7 (дата звернення : 12.07.2022 р.).

5. Лункіна Т.І., Вільховатьська К.О. Використання скоринг моделі при управлінні ризиками споживчого кредитування. Ефективна економіка. 2015, № 2. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3792 (дата звернення: 22.07.2022 р.).

6. Cetkovic J., Rutesic S., Zarkovic M., Knezevic M. and Nikolay V. Primary directions and advancements in competitiveness of Montenegrin construction sector Procedia Engineering. Journal of International Economics. 2015. Vol. 117, p. 780-790.

7. Cetkovic J., Lakic S., Knezevic S., Zarkovic M. and Sazonova T. (2016). The use of Transaction Costs Theory in Interorganizational Design. MATEC Web of Conferences. Krakov: University of Krakov. 2016. Vol. 1, No. 3. P. 11-14.

8. Cetkovic J., Knezevic M., Zarkovic M. and Nikolay V. Institutional framework, current investments and future strategic direction for development of construction sector in Montenegro Procedia Engineering. International Economics. 2015. Vol. 117, No. 1. pp. 642-650.

9. Cetkovic J. and Zarkovic M. The key challenges of future path of globalization in the world economy. Intellectual Economics. Vilnius, Mykolo Romerio Universitetas. 2015. Vol. 2(14), p. 7-17.

10. Knezevic M., Cetkovic J. and Zarkovic M. "Economics of transaction costs and its implications on modern interorganizational design", Wulfenia. 2015. Vol. 22(4), p. 514-524.

References

1. On the legal regime of martial law (2022): The Law of Ukraine. Order № 389-VI 11, August, 2022. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19 [in Ukrainian].

2. Some issues of providing benefits and housing subsidies under martial law (2022). Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine: Cabinet of Ministers of Ukraine. Order № 462, April 2022. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/462-2022-%D0%BF#Text [in Ukrainian].

3. On the peculiarities of calculation and payment of cash benefits, benefits and housing subsidies during the period of martial law (2022) : Cabinet of Ministers of Ukraine. Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine. Order № 215, March 2022. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215-2022-%D0%BF#Text [in Ukrainian].

4. Vigirinsky, A., deputy head of the NGO (2020). Public Audit. Public audit is in effect. Retrieved from: https://voxukraine.org/authors/andrij-vigirinskij/ [in Ukrainian].

5. Lunkina, T.I., & Vilhovatska, K.O. (2015) Use of the scoring model in consumer lending risks management. Efectivna economika.

6. Retrieved from: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3792 [in Ukrainian].

7. Cetkovic, J., Rutesic, S., Zarkovic, M., Knezevic, M. & Nikolay, V. (2015). Primary directions and advancements in competitiveness of Montenegrin construction sector Procedia Engineering. Journal of International Economic. 117. 780-790 [in English].

8. Cetkovic, J., Lakic, S., Knezevic, S., Zarkovic, M. & Sazonova, T. (2016). The use of Transaction Costs Theory in Interorganizational Design. MATEC Web of Conferences, Krakov: University of Krakov. 11-14 [in English].

9. Cetkovic, J., Knezevic, M., Zarkovic, M. & Nikolay, V. (2015). Institutional framework, current investments and future strategic direction for development of construction sector in Montenegro Procedia Engineering. International Economics. 117. 1, 642-650 [in English].

10. Cetkovic, J. & Zarkovic, M. The key challenges of future path of globalization in the world economy Intellectual Economics. Vilnius, Mykolo Romerio Universitetas. 2(14). 7-17 [in English].

11. Knezevic, M., Cetkovic, J. & Zarkovic, M. Economics of transaction costs and its implications on modern interorganizational design. Wulfenia. 22(4). 514-524 [in English].

Размещено на Allbest.ru