Розрахункові операції підприємства як об’єкт бухгалтерського обліку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Донецький національний університет імені Василя Стуса, м. Вінниця

Розрахункові операції підприємства як об'єкт бухгалтерського обліку

Томчук Віктор Васильович

кандидат економічних наук, доцент

доцент кафедри обліку, аналізу і аудиту

Люлька Алевтина Василівна

здобувач магістратури

Анотація

розрахунковий операція заборгованість облік

У статті досліджено сутність розрахункових операцій. Встановлено, що на сьогодні відсутні єдині систематизовані ознаки класифікації заборгованості підприємства, яка виникає між діловими партнерами під час реалізації розрахункових відносин. Узагальнено і систематизовано різні класифікаційні ознаки. Досліджено, що правильна організація і побудова обліку грошових розрахунків між підприємствами мають велике значення, оскільки забезпечують швидке завершення кругообороту оборотних коштів, перехід їх з товарної форми в грошову, створюють необхідні умови для безперебійної оплати придбаних товарно- матеріальних цінностей.

Взаємовідносини між підприємствами, організаціями й установами, а також між ними і населенням, мають характер грошових розрахунків. Ці взаємовідносини ґрунтуються на використанні грошей. При цьому підприємство водночас є постачальником продукції, товарів, робіт та послуг для одних і покупцем для інших.

Правильна організація і побудова обліку грошових розрахунків між підприємствами мають велике значення, оскільки забезпечують швидке завершення кругообороту оборотних коштів, перехід їх з товарної форми в грошову, створюють необхідні умови для безперебійної оплати придбаних товарно-матеріальних цінностей.

У бухгалтерському обліку розрахункові операції є об'єктом обліку, по-перше, як динамічний процес (проведення платежу до, одночасно чи після одержання товарів, робіт, послуг) і, по-друге, як статичний стан, тобто заборгованість між суб'єктами розрахунків.

Виявлено, що платіжними інструментами розрахункових відносин можуть бути також фінансові інструменти, що призводить до виникнення певних особливостей стосовно об'єктів обліку в розрахунках, а саме: фінансові інструменти, на відміну від розрахунково-платіжних документів, є самостійними об'єктами бухгалтерського обліку.

Ключові слова: розрахункові операції, готівкова виручка, безготівкові розрахунки, форми розрахунків, розрахунок, платіж.

Tomchuk Viktor Vasylovich PhD, Associate Professor of Department of Accounting, Analysis and Audit Vasyl' Stus Donetsk National University, Vinnytsia

Lulka Alevtuna Vasylivna Master's student Vasyl' Stus Donetsk National University, Vinnytsia

Accounting operations of the enterprise as an object of accounting

Abstract

The article examines the essence of settlement operations. It has been established that today there are no single systematized signs of classification of the company's debt that arises between business partners during the implementation of settlement relations. Various classification features are summarized and systematized. It has been studied that the correct organization and construction of accounting of monetary settlements between enterprises are of great importance, as they ensure the quick completion of the circulation of working capital, their transition from commodity form to monetary form, create the necessary conditions for uninterrupted payment of purchased goods and material values.

Relations between enterprises, organizations, and institutions, as well as between them and the population, have the character of monetary settlements. These relationships are based on the use of money. At the same time, the enterprise is a supplier of products, goods, works, and services for some and a buyer for others.

The correct organization and construction of accounting of monetary settlements between enterprises are of great importance, as they ensure the quick completion of the circulation of working capital, their transition from commodity form to monetary form, and create the necessary conditions for uninterrupted payment of purchased goods and material values.

In accounting, settlement transactions are the object of accounting, firstly, as a dynamic process (making a payment before, at the same time, or after receiving goods, works, and services) and, secondly, as a static state, i.e. debt between settlement subjects.

It was found that financial instruments can also be payment instruments of settlement relations, which leads to the emergence of certain peculiarities regarding accounting objects in calculations, namely: financial instruments, unlike settlement and payment documents, are independent accounting objects.

Keywords: settlement operations, cash proceeds, non-cash settlements, settlement forms, settlement, payment.

Постановка проблеми

Під час здійснення господарської діяльності підприємство взаємодіє з іншими підприємствами та організаціями, а також між ними і населенням, що зумовлені дією ринку, мають характер грошових розрахунків. Ці взаємовідносини ґрунтуються на використанні грошей у їх функціях - коштів обігу і коштів платежу. При цьому підприємство водночас є постачальником для одних і покупцем для інших. Правильна організація і побудова бухгалтерського обліку грошових розрахунків між підприємствами мають велике значення, оскільки забезпечують швидке завершення кругообороту грошових коштів та їх еквівалентів, перехід їх з товарної форми в грошову, створюють необхідні умови для безперебійної оплати - придбаних товарно-матеріальних цінностей.

Підприємства і організації в процесі господарської діяльності можуть здійснювати розрахунки з постачальниками за отримані від них товарно-матеріальні цінності, з покупцями - за куплені товари, з банком - по одержанню і погашенню позик, з бюджетом по різного роду платежах і з іншими організаціями і особами - по різних господарських операціях. Належна організація грошового обороту та розрахунків має важливе значення для розвитку всіх галузей народного господарства. Тому, питання бухгалтерського обліку розрахункових операцій є актуальним для дослідження та потребує наукових розробок і удосконалення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Вагомий внесок у дослідження теоретико-методологічних та організаційно-методичних питань бухгалтерського обліку розрахунків зробили вітчизняні та зарубіжні вчені: М.М. Бердар, І.І. Бродська, Ф.Ф. Бутинець, І.О. Власова, О.Б. Волович, С.Ф. Голов, Р.П. Гончарук, В.М. Костюченко, Т.В. Ліснича, Н.М. Малюга, О.О. Непочатенко, А.В. Озеран, В.О. Озеран, В.П. Онищенко, О.В. Пустяк, О.Б. Чорненька, І.А. Бланк, Б. Райан, Б. Нідлз, Д. Кізо, Т. Уорфілд, Р. Ентоні, Е.С. Хендриксен, М.Ф. Ван Бред та інші. Однак, сучасні економічні умови висувають нові завдання й вимагають подальших досліджень з удосконалення теоретичної бази відображення у бухгалтерському обліку розрахункових операцій.

Мета статті - дослідження сутності, змісту, ролі розрахункових операцій у господарській діяльності підприємства як об'єкта бухгалтерського обліку.

Виклад основного матеріалу

Взаємовідносини між підприємствами, організаціями й установами, а також між ними і населенням, мають характер грошових розрахунків. Ці взаємовідносини ґрунтуються на використанні грошей. При цьому підприємство водночас є постачальником продукції, товарів, робіт та послуг для одних і покупцем для інших.

Правильна організація і побудова обліку грошових розрахунків між підприємствами мають велике значення, оскільки забезпечують швидке завершення кругообороту оборотних коштів, перехід їх з товарної форми в грошову, створюють необхідні умови для безперебійної оплати придбаних товарно-матеріальних цінностей.

Існує дві форми грошових розрахунків - готівкові та безготівкові. В свою чергу, до безготівкових розрахунків відносяться розрахунки із застосуванням платіжних доручень, акредитивів, розрахункових чеків (чеків), розрахунки за інкасо, а також інші розрахунки, банківськими правилами та звичаями ділового обороту.

У бухгалтерському обліку розрахункові операції є об'єктом обліку, по-перше, як динамічний процес (проведення платежу до, одночасно чи після одержання товарів, робіт, послуг) і, по-друге, як статичний стан, тобто заборгованість між суб'єктами розрахунків.

Завданнями бухгалтерського обліку розрахункових операцій є:

дотримання встановлених правил розрахункових відносин;

своєчасне документальне оформлення розрахункових операцій;

своєчасне і достовірне ведення аналітичного і синтетичного обліку розрахунків.

У сучасних умовах гроші є невід'ємним атрибутом господарського життя. Тому всі угоди, пов'язані з постачанням матеріальних цінностей і наданням послуг, завершуються грошовими розрахунками, які можуть приймати як готівкову, так і безготівкову форму. Так, відповідно до ст. 1087 Цивільного кодексу України розрахунки за участю фізичних осіб, не пов'язані зі здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися у готівковій або в безготівковій формі за допомогою розрахункових документів у електронному або паперовому вигляді. Розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки за участю фізичних осіб, пов'язані зі здійсненням ними підприємницької діяльності, провадяться переважно в безготівковій формі, проте можуть провадитися також готівкою, якщо інше не встановлено законом [2].

З нашого погляду, у грошовому обороті підприємства також можна виокремити: -- розрахунки, які виникають у процесі формування ресурсів підприємства; -- розрахунки, пов'язані з виробничим процесом; -- розрахунки, які виникають у процесі реалізації. Вищезазначені класифікаційні ознаки можна вважати основними, тому що вони найповніше розкривають сутність заборгованості, котра виникає під час розрахункових відносин. Класифікацію розрахунків як об'єкту бухгалтерського обліку на рис. 1.

Варто зазначити, що розрахункові операції здійснюються або у формі безготівкових платежів або готівкою, тобто існують дві форми розрахунків - готівкові і безготівкові. Безготівкові розрахунки здійснюються в основному через банк, а готівкові - через касу (рис. 2).

Розрахунки готівкою підприємств між собою та з підприємцями і іншими фізичними особами можуть проводитись через касу підприємства як за рахунок коштів, одержаних з кас банків, так і за рахунок готівкової виручки. Готівкова виручка - сума фактично одержаних готівкових коштів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Порядок проведення безготівкових розрахунків суворо регламентований законодавством.

Отже, безготівкові розрахунки - перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки одержувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки одержувачів коштів.

За економічним змістом розрахунки поділяються на дві основні групи (системи):

- за товарними операціями, тобто всі розрахунки між підприємствами і господарськими організаціями за продану (реалізовану) продукцію, виконані роботи, послуги і придбані матеріальні цінності та послуги;

Рис. 1. Класифікація розрахунків як об'єкту бухгалтерського обліку [3-7]

Рис. 2. Форми розрахунків між підприємствами

за нетоварними операціями, до яких належать платежі до бюджету; одержання і повернення банківських кредитів, сплата страхових платежів, розрахунки за претензіями, нестачами і крадіжками та різні інші розрахунки.

Найбільшу питому вагу в розрахунках підприємств, діяльність яких спрямована на продаж товарів, мають розрахунки за товарними операціями:

за продану (реалізовану) продукцію, виконані роботи і надані послуги, одержані матеріальні цінності та послуги. Залежно від територіального розміщення сторін, що беруть участь у розрахунках, розрізняють одногородні (місцеві), іногородні та міжнародні розрахунки [1].

Зважаючи на таку широку класифікацію розрахункових операцій важливе місце займають шляхи удосконалення обліку даних операцій. З нашого погляду, на практиці це можна зробити шляхом підвищення рівня автоматизації бухгалтерського обліку, що скоротить терміни обробки обліково-аналітичної інформації, підвищить оперативність, якість та своєчасність обліку розрахункових операцій [8].

У даний час в економічній літературі не виділено чітке поняття форми розрахунків. Зокрема, Л.А. Рибіна, викладаючи власне розуміння цієї категорії визначає форму розрахунків як “...вид носіїв боргових вимог на кошти, які відрізняються структурою документів і документообігом, часом і місцем виконання розрахунків, ступенем гарантії платежів” [9, с. 156].

Діюче законодавство України не розкриває змісту терміну “форма розрахунків”, натомість наводиться перелік форм розрахунків, які застосовуються при проведенні переказу, а саме: “акредитивна, вексельна, інкасова, за гарантійними зобов'язанням, за чеками, з використанням документів на переказ (рис. 3) [10, с.156].

Результати проведених досліджень свідчать, що поняття “розрахунок” та “платіж” тісно пов'язані. Так, наприклад, В.А. Ющенко дає таке визначення безготівкових розрахунків: “безготівкові розрахунки - це платежі, що здійснюються як у вигляді матеріального обігу паперових документів, так і у вигляді магнітних записів, магнітного зчитування, руху електронних повідомлень”.

Економічна енциклопедія трактує поняття “платіж” як фінансово-грошові операції, пов'язані з розрахунками громадян, підприємств і організацій між собою, а також органами фінансово-кредитної системи [10, с. 754].

Сучасний економічний словник визначає поняття розрахунку як сплату грошей за зобов'язаннями [11, с. 26].

В ході дослідження зроблено висновок про те, що розрахунок у підприємницькій діяльності - це погашення зобов'язань одного підприємства перед іншим. Платіж - спосіб погашення зобов'язань, який передбачає використання грошових коштів при здійсненні розрахунку.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про фінансові інструменти та її розкриття у фінансовій звітності визначаються П(С)БО 13 “Фінансові інструменти”, згідно з яким фінансовий інструмент - це контракт, який одночасно приводить до виникнення (збільшення) фінансового активу в одного підприємства і фінансового зобов'язання або інструмента власного капіталу в іншого. Аналогічно Дане поняття трактується у міжнародних стандартах фінансової звітності (^О 32 “Фінансові інструменти” [12].

Рис. 3. Форми розрахунків підприємств [11, с. 156]

Таким чином, фінансові інструменти включають як первісні інструменти, наприклад, дебіторську й кредиторську заборгованість та цінні папери, які надають право власності, так і похідні інструменти, наприклад, фінансові опціони, ф'ючерсні та форвардні контракти.

Отже, платіжними інструментами розрахункових відносин можуть бути також фінансові інструменти, що призводить до виникнення певних особливостей стосовно об'єктів обліку в розрахунках, а саме: фінансові інструменти, на відміну від розрахунково-платіжних документів, є самостійними об'єктами бухгалтерського обліку. Використання фінансових інструментів у розрахунках надає підприємствам більш широкі можливості у прийнятті рішень щодо забезпечення своєчасного виконання зобов'язань.

При здійсненні розрахункових операцій підприємства можуть використовувати розрахункові документи (табл. 1).

Клієнти для здійснення розрахунків самостійно обирають платіжні інструменти (за винятком меморіального ордера) і зазначають їх під час укладення договорів.

Таблиця 1. Види розрахункових документів при здійсненні безготівкових операцій

Правильно оформлені платіжні інструменти використовуються банком для здійснення розрахункових операцій. Розробка правильної і найбільш раціональної розрахункової політики повинна проводитись на кожному підприємстві. Це є один з етапів шляху на покращення їх фінансування.

Висновки

Таким чином, важливою складовою фінансово-економічної діяльності будь-якого підприємства є розрахунки з контрагентами. Вони нерозривно пов'язані з вхідними та вихідними грошовими потоками, які складають основу процесу забезпечення безперервної діяльності суб'єктів господарювання. У грошовому обороті підприємства також можна виокремити: розрахунки, які виникають у процесі формування ресурсів підприємства; розрахунки, пов'язані з виробничим процесом; розрахунки, які виникають у процесі реалізації. Досліджено, що платіжними інструментами розрахункових відносин можуть бути також фінансові інструменти, що призводить до виникнення певних особливостей стосовно об'єктів обліку в розрахунках, а саме: фінансові інструменти, на відміну від розрахунково-платіжних документів, є самостійними об'єктами бухгалтерського обліку. Використання фінансових інструментів у розрахунках надає підприємствам більш широкі можливості у прийнятті рішень щодо забезпечення своєчасного виконання зобов'язань.

Література

1. Ліснича Т.В. Особливості класифікації розрахункових операцій підприємства. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.repository.hneu.edu.Ua/jspui/bitstream/123456789/8530/1.

2. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435ІУ. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/435-15#Text.

3. Бродська І.І. Ефективність управління дебіторською та кредиторською заборгованостями підприємства: обліково-аналітичний аспект. Економічні науки. Сер.: Економіка та менеджмент. 2012. Вип. 9 (2). С. 75-81.

4. Волович О.Б. Сутність та класифікація заборгованості підприємства. Економічний простір. 2012. № 66. С. 195-203.

5. Гончарук Р.П. Сутність та класифікація кредиторської заборгованості: колізії наукових підходів. Вісник Житомирського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. 2012. № 1 (59). С. 48-51.

6. Пустяк О.В. Ефективність управління кредиторською заборгованістю за товари, роботи, послуги: обліково-аналітичний аспект. Економіка і регіон. 2015. № 3. С. 88-95.

7. Чорненька О.Б. Напрями вдосконалення обліку дебіторської та кредиторської заборгованості на підприємствах. Наукові записки Української академії друкарства. 2016. № 2. С. 259-269.

8. Шилова Т.С. Особливості організації обліку розрахункових операцій. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://nauka.kushnir.mk.ua/?p=27672.

9. Рибіна Л.А. Роль безготівкових розрахунків в поліпшенні фінансового становища підприємств. Вісник Сумського сільськогосподарського інституту. Науково-методичний журнал. Вип. 1. 2012. С. 155-157.

10. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 2. / Редкол.: С.В. Мочерний (відп. ред.) та ін. К.: Вид. центр «Академік», 2001. 848 с.

11. Фінансовий менеджмент: навч. Пос.: / за ред. проф. Г.Г. Кірейцева. Київ: ЦУЛ, 2010. 496 с.

12. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 13 «Фінансові інструменти». [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1.

References

1. Lisnycha, T.V. (2014). Osoblyvosti klasyfikatsiyi rozrakhunkovykh operatsiy pidpryyemstva [Peculiarities of the classification of settlement operations of the enterprise]. repository.hneu.edu.ua. Retrieved from http://www.repository.hneu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/8530/1 [in Ukrainian].

2. Tsyvil'nyy kodeks Ukrayiny vid 16, 2003 No. 435IV [Civil Code of Ukraine dated January 16, 2003 No. 435IV]. zakon.rada.gov.ua. Retrieved from http: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/435-15 [in Ukrainian].

3. Brodska, I.I. (2012). Efektyvnist' upravlinnya debitors'koyu ta kredytors'koyu zaborhovanostyamy pidpryyemstva: oblikovo-analitychnyy aspekt [Effectiveness of management of receivables and payables of the enterprise: accounting and analytical aspect].

4. Ekonomichni nauky. Ser.: Ekonomika ta menedzhment - Economic sciences. Ser.: Economics and management, 9 (2) (Issue), 75-81 [in Ukrainian].

5. Volovic, O.B. (2012). Sutnist' ta klasyfikatsiya zaborhovanosti pidpryyemstva. The nature and classification of the company's debt [The nature and classification of the company's debt]. Ekonomichnyy prostir - Economic space, 66, 195-203 [in Ukrainian].

6. Honcharuk, R.P. (2012). Sutnist' ta klasyfikatsiya kredytors'koyi zaborhovanosti: koliziyi naukovykh pidkhodiv [The essence and classification of accounts payable: collisions of scientific approaches]. Visnyk Zhytomyrs'koho derzhavnoho tekhnolohichnoho universytetu. Seriya: Ekonomichni nauky - Bulletin of the Zhytomyr State Technological University. Series: Economic Sciences, 1 (59), 48-51 [in Ukrainian].

7. Pustyak, O.V. (2015). Efektyvnist' upravlinnya kredytors'koyu zaborhovanistyu za tovary, roboty, posluhy: oblikovo-analitychnyy aspekt [Effectiveness of management of accounts payable for goods, works, services: accounting and analytical aspect]. Ekonomika i rehion - Economy and the region, 3, 88-95 [in Ukrainian].

8. Chernenka, O.B. (2016). Napryamy vdoskonalennya obliku debitors'koyi ta kredytors'koyi zaborhovanosti na pidpryyemstvakh [Directions for improving accounting of receivables and payables at enterprises]. Naukovi zapysky Ukrayinskoyi akademiyi drukarstva - Scientific notes of the Ukrainian Academy of Printing, 2, 259-269 [in Ukrainian].

9. Shilova, T.S. (2013). Osoblyvosti orhanizatsiyi obliku rozrakhunkovykh operatsiy [Peculiarities of organization of accounting of settlement operations]. nauka.kushnir.mk.ua. Retrieved from http://nauka.kushnir.mk.ua/?p=27672 [in Ukrainian].

10. Rybina L.A. (2012). Rol' bezhotivkovykh rozrakhunkiv v polipshenni finansovoho stanovyshcha pidpryyemstv. [The role of non-cash payments in improving the financial situation of enterprises]. Visnyk Sums'koho sil's'kohospodars'koho instytutu. Naukovo-metodychnyy zhurnal. Vyp. 1. - Bulletin of the Sumy Agricultural Institute. Scientific and methodical magazine, 1 (Issue), 155-157 [in Ukrainian].

11. Ekonomichna entsyklopediya: U tr'okh tomakh. T. 2. (2001) [Economic encyclopedia: In three volumes. T. 2.] / Editor: S.V. Mocherny (rep. ed.) and others. K.: Ed. “Akademik” center, 848.

12. Finansovyy menedzhment: navch. Pos. [Financial management: teaching. Ref.:] / edited by Prof. H.G. Kireitseva (2010), Kyiv: TsUL, 496.

13. Natsional'ne polozhennya (standart) bukhhalters'koho obliku 13 «Finansovi instrumenty» [National regulation (standard) of accounting 13 “Financial instruments”]. zakon5.rada.gov.ua. Retrieved from http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1 (date of application: 03.08.2022). [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru