Теорія і практика бухгалтерського обліку в період цифрової економіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Теорія і практика бухгалтерського обліку в період цифрової економіки

Яструбський М.Я., доктор економічних наук, доцент, доцент кафедри обліку та аналізу Національний університет «Львівська політехніка»

У статті розглянуті тенденції розвитку бухгалтерського обліку в період цифрової економіки. На основі проведеного аналізу сучасного розвитку облікових процесів окреслені напрямки реформування бухгалтерського обліку в умовах цифровізації різних сфер діяльності.

Ключові слова: цифрова економіка, цифровізація, цифровий бухгалтерський облік, кіберфізичний простір, блокчейн.

Theory and practice of accounting during the digital economy

Mykhailo Yastrubskyy, Doctor of Economics, Associate Professor, Associate Professor of Accounting and Analysis Department Lviv Polytechnic National University

Objective. The purpose of the article is to study the current state of accounting in terms of use of IT technologies, outline the features and prospects of accounting in the digital economy and justify the feasibility of developing a new digital accounting paradigm. Methods. In order to achieve the stated goal, the article was used: method of systematic analysis of a domestic and foreign experience of development and state regulation of accounting, methods of grouping and systematization, graphical method, indicative methods, statistical analysis, method of structural and logical analysis.

Results. The conducted review of tendencies of development of theoretical and applied aspects of accounting allowed to make a number of actual conclusions. Digitization of accounting is an important factor in the effective functioning of business entities. In certain matters, digitization of accounting processes is a prerequisite for the functioning of economic entities, in particular when filing electronic reports, electronic administration of individual taxes and fees, providing information and accounting services. There is a process of IT-modernization of accounting with formation of a single cyberspace. It aims to improve the quality of control and management at internal and external levels, as information and communication and digital technologies create all conditions for the intensification of controlling, accounting, and management processes.

The scale and irreversibility of the processes of digitalization of accounting and analytical work leads to the need to make appropriate changes and corrections to the theoretical and methodological principles of accounting and taxation. The article describes the basic principles of a digital accounting model that will meet the requirements of the digital economy and will be a synergy of the classical provisions of accounting science and IT tools. Scientific novelty. The article describes the basic principles of the digital accounting paradigm, the implementation of which is inevitable for the implementation of accounting tasks in the digital economy. Practical significance. The principles of the digital accounting paradigm outlined in this article make it possible to form an idea of the sequence of stages in adapting accounting processes by requirements of the digital economy.

Keywords: digital economy, digitalization, digital accounting, cyberphysical space, blockchain.

Актуальність проблеми

Перетворення в різних сферах економічного і суспільного життя зорієнтовані на впровадження новітніх досягнень у галузі ІТ-технологій. Над швидкими темпами проходить їхнє впровадження та використання в тих галузях і напрямках діяльності, які працюють безпосередньо з інформаційними потоками та масивами даних. До них, власне, і належить бухгалтерський облік. Класична його форма нині сприймається радше як архаїчна, а на заміну об'ємним архівам папок журналів і бухгалтерських книг приходять компактні електронні носії інформації, хоча перші ніхто на законодавчому рівні не відміняв. Традиційними формами відображення інформації та її обробки вже вважається комп'ютерна з використанням спеціалізованих програмних продуктів, однак з огляду на перспективу цього виглядає недостатньо. На горизонті спостерігаємо наближення ери цифрової економіки, інформаційні потреби якої покликані забезпечити саме цифровий бухгалтерський облік. Водночас постає питання гармонізації термінологічного апарату в системі існуючого бухгалтерського обліку для відображення реальних практик цифровізації облікових процесів. Однак і це не най головніше, оскільки не зачіпає теоретичних засад бухгалтерського обліку і може бути вирішено за допомогою нормативно-інструктивного інструментарію. Актуальним є з'ясування питання побудови моделі бухгалтерського обліку в умовах цифрової економіки, яка може бути адаптивною для керування штучним інтелектом. Саме на цих аспектах намагатимемося зосередитись у нашій статті.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблематика цифрової бухгалтерії викликає все більший інтерес у теоретиків і практиків бухгалтерської науки, оскільки забезпечувальний бік облікових процесів потребує належного осмислення і теоретико-методологічного обґрунтування. Проблематику цифрової бухгалтерії у своїх працях розглядає Н.А. Канцедал [1], Н.М. Краус [2], С.Ф. Голов [3], І. Спільник, М. Палюх, С.В. Івахненков та ін. Однак постійна еволюція облікової науки потребує напрацювання концептуальних засад, адаптивних до умов сьогодення та очікуваних змін середовища функціонування бухгалтерського обліку в царині цифрової економіки, адже значна кількість актуальних питань залишається нез'ясованою і є предметом наукових дискусій.

Постановка завдання

Метою статті є дослідження наявного стану бухгалтерського обліку в умовах використання ІТ-технологій, окреслення особливостей і перспектив розвитку облікової сфери в умовах цифрової економіки та обґрунтування доцільності розроблення нової цифрової облікової парадигми.

Результати дослідження

Цифрова економіка все гучніше заявляє про свої вимоги до організування різних сфер діяльності. Масштабне використання ІТ-технологій, економіко-математичного моделювання соціально-економічних процесів стало звичним, а подекуди незамінним [4]. Облікові процеси займають ключові позиції, тому на них зосереджена особлива увага. Теоретичні засади бухгалтерського обліку набувають актуальності в сенсі максимальної пристосованості до оцифрування облікових процесів, а тому й розвиваються, власне, у напрямку, що в перспективі передбачає повне поглинання інформаційно-облікових потоків електронними ресурсами.

Уже нині ми маємо автоматизацію і комп'ютеризацію обліково-аналітичних робіт, електронну фінансову та податкову звітність, електронне адміністрування найбільш фіскальних податків і процес реформування облікової галузі з метою приведення до єдиного стандарту, що піддається всеохоплювальному оцифруванню й інтеграції з ІТ-технологіями. Така картина спонукає до розроблення в перспективі нових чи оновлених стандартів бухгалтерського обліку, нормативно-інструктивних документів, законодавчих актів, де за основну буде взята електронна документація, а розрахунки й обліково-аналітичні та звітні процеси будуть підлягати закріпленню за штучним інтелектом.

Реалізація означених тенденцій неодмінно пов'язана зі спрощенням й уніфікацією облікових робіт, системи звітності, оподаткування, контролю й об'єднанням інформаційних потоків у єдиний інформаційний простір із упорядкованим ранжуванням доступу відповідно до закріпленого статусу користувачів і учасників. Однак це в перспективі, за умов оцифрування економіки, а заодно й зміни соціально-економічного устрою відповідно до вимог глобалізації. Хоча на шляху до цифрової економіки, що передбачає тотальне застосування ІТ-інструментарію, доведеться розв'язувати низку суперечностей, пов'язаних з необхідністю власного судження бухгалтера чи аудитора, зокрема в питаннях оцінки, калькулювання, інвентаризації і таке інше. Крім того, на шляху до комплексного оцифрування економіки необхідно пройти низку етапів, без озвучення яких усе вищезазначене виглядає як утопія.

Частину таких етапів уже частково впроваджено, підтвердженням чого є успішне застосування карткових і біометричних технологій, штрихового кодування, радіочастотної ідентифікації, уведення даних з використанням апарату мовлення, технологій безконтактної ідентифікації інформації, наприклад QR-кодів, що забезпечують зберігання великих обсягів цифрової і текстової інформації.

Варто зазначити, що використання QR-кодування набуває все більшого застосування в обліковій сфері. Технологія QR-кодів дозволяє шифрувати всі дані щодо об'єктів обліку. Так, для об'єктів необоротних активів QR-код містить усю інформацію про певний об'єкт, указану в інвентарній картці, включаючи зображення об'єкта. Водночас зображення об'єкта дозволяє об'єктивно оцінити стан і зміни об'єкта у міжінвентаризаційні періоди. Така інформація підлягає оновленню під час проведення чергової інвентаризації. Запровадження технології QR-кодування дозволяє прискорити зведення облікових даних, що у свою чергу, забезпечує оперативність формування звітності та ухвалення рішень.

Звісно, запровадження передових технологій пов'язане із вкладеннями, пов'язаними з маркуванням і придбанням пристроїв для зчитування, які повинні окупитись, тобто маємо справу з витратним складником.

Тенденція мінімізації витрат з одночасним зростанням продуктивності праці, що забезпечується широкомасштабним упровадженням і використанням ІТ-технологій, викликана об'єктивною необхідністю збереження чи набуття суб'єктами господарювання конкурентних переваг на ринку. Впливовим складником витрат переважної більшості суб'єктів господарювання є оплата праці. Досягнути бажаного результату можна завдяки впровадженню сучасних облікових систем, що надають інформацію для порівняльного аналізу рівня стимулювальних виплат за заслуги або результати роботи працівників.

Водночас статистичні дані витрат часу за видами робіт на підприємстві ілюструють, що майже третина таких витрат припадає саме на облікові процеси (рис. 1).

Як бачимо, сукупні витрати на підготовку і реєстрацію документів становлять понад 30% бюджету робочого часу суб'єкта господарювання. Наведений звіт є однією з аналітичних форм, що генеруються в реальному режимі програмним пакетом «1С: Документообіг».

Зрозуміло, що скорочення часу на опрацювання документів є вагомим аргументом на користь цифрового бухгалтерського обліку. Таке перетворення передбачає використання цифрових інструментів замість звичних для нас традиційних засобів відображення і реєстрації господарських операцій. Зміни в обліку передбачають використання обчислювальних і мережевих технологій.

Рис. 1. Частка витрат часу за видами робіт: [5]

Застосування ІТ-технологій для вдосконалення документообігу набуває першочергової ваги. Модернізація облікових процедур дозволяє перевести бухгалтерський облік господарських операцій в режим реального часу, виконуючи одночасно такі завдання, як збір, систематизація і ранжування інформаційних потоків; забезпечення оперативного доступу до інформації та її видача, що досягається завдяки обміну електронними даними (як первинними, так і звітними); скорочення інтервалу між отриманням інформації та її занесенням до бази даних.

За таких умов виникає потреба залучення в теорію і практику бухгалтерського обліку таких понятійних категорій, як блокчейн, патч-карти, мейнфрейми, бази даних і сховища даних, локальні та широкосмугові мережі тощо. Виникає потреба у спеціалізованому програмному забезпеченні для бухгалтерського обліку та системи планування ресурсів підприємства, для збору й обробки даних, зберігання облікової інформації, потребують удосконалення механізми обробки інформації, кінцеві звіти, видозмінюється порядок внутрішнього контролю, потребує оновлення форма і зміст аудиторських висновків.

Шишкова Н.Л. виділяє перелік елементів, поєднання яких слугуватиме основою для забезпечення механізму цифрового бухгалтерського обліку, до яких уходять:

- політика модернізації бухгалтерського обліку, що набуває характеристик інформаційно-цифрової політики та політики зв'язку;

- розгалуження цифрової інфраструктури, що включає Інтернет, інформаційно-телекомунікаційні системи, електронну ідентифікацію, аутентифікацію і авторизацію, інформаційну безпеку, використання хмарних технологій;

- формування єдиного кіберфізичного простору;

- інтеграція внутрішніх господарських процесів із зовнішніми платформами: державними реєстрами, сервісами тощо [6].

Для створення сприятливого середовища змінюватиметься структура облікового та управлінського персоналу, підлягають корегуванню принципи діяльності.

Загалом цифрова економіка передбачає насичення фізичного світу електронно-цифровими пристроями, засобами, системами з налагодженим між ними електронно-комунікаційним обміном, що, власне, створює кіберфізичний простір, тобто забезпечує інтегральну взаємодію віртуального та фізичного середовищ.

На державному рівні робляться рішучі кроки в питаннях розвитку цифрової економіки та суспільства. Так, розпорядженням Кабінету Міністрів України схвалена Концепція розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки й затверджений план заходів щодо її реалізації. У документі виокремлено вісім основних принципів цифровізації, які передбачають:

- забезпечення громадянам рівного доступу до послуг, інформації та знань, що надаються на основі інформаційно-комунікаційних та цифрових технологій;

- створення переваг цифровізації у різноманітних сферах повсякденного життя, спрямоване на підвищення якості надання послуг з охорони здоров'я та отримання освіти, розвитку підприємництва, керування природними ресурсами тощо;

- досягнення цифрової трансформації галузей економіки, сфер діяльності, набуття ними нових конкурентних якостей та властивостей завдяки комплексному та глибокому перетворенню існуючих аналогових економічних, соціальних систем та сфер у нову цінність та якість для їх ефективності, розвитку, зручності використання тощо;

- розвиток інформаційного суспільства та засобів масової інформації, що ґрунтується на контенті, насамперед українському, відповідно до національних або регіональних потреб;

- міжнародне, європейське та регіональне співробітництво з метою інтеграції України до європейських і глобальних систем та інфраструктури, виходу на європейський і світовий ринок завдяки впровадженню інформаційно- комунікаційних та цифрових технологій;

- стандартизацію цифрових систем, платформ та інфраструктури, що є основою циф- ровізації й одним з головних чинників її успішної реалізації;

- підвищення рівня довіри й інформаційної безпеки, кібербезпеки, захист персональних даних, управління супутніми ризиками;

- комплексне державне управління на засадах цифровізації [7].

З метою реалізації Концепції розроблений прискорений сценарій цифрового розвитку, що передбачає:

- усунення законодавчих, інституційних, фіскальних та інших перешкод, які заважають розвитку цифрової економіки;

- впровадження стимулів та мотивацій для заохочення бізнесу та індустрій економіки в цілому до цифровізації;

- створення попиту та формування потреб серед громадян до цифровізації через упровадження державою масштабних проєктів цифрових трансформацій, зокрема на базі сучасних моделей державно-приватного партнерства;

- створення та розвиток цифрових інфраструктур як основи використання переваг цифрового світу у повсякденному житті та платформи для досягнення ефективності економіки взагалі;

- розвиток і поглиблення цифрових ком- петенцій громадян для забезпечення їх готовності до використання цифрових можливостей, а також подолання супутніх ризиків;

- розвиток цифрового підприємництва, створення відповідних інфраструктур, включаючи аналогові, для підтримки та розвитку їх діяльності [7].

Як зазначається у документі, упровадження стимулів і мотивацій здійснюється з метою заохочення бізнесу та громадян споживати та використовувати інформаційно-комунікаційні та цифрові технології, тобто зробити так, щоб технології в Україні були доступні, цифрові інфраструктури викликали бажання та мотивацію до них підключатися та ними користуватися, а бажання модернізувати, оптимізувати, масштабувати, прискорити та розвинути власний бізнес та життєдіяльність змогли реалізуватися та стати основою цифрової економіки.

Повертаючись до винятково облікової сфери можна стверджувати, що в річищі державницької позиції все те, що не вписуватиметься в концепцію цифрового бухгалтерського обліку підлягатиме законодавчому врегулюванню з метою приведення до форми, яка підлягає цифровізації. Передбачити такі заходи доволі складно, та й не оправдано, оскільки накладає філософський складник на ті плани, які мають суто прикладний характер. Доцільним видається розроблення концепції цифрового бухгалтерського обліку, що ґрунтується на реальних процесах оцифрування облікових робіт з визначенням пріоритетів та описом дифузії кластерів теорії бухгалтерського обліку і цифровізації облікових процесів.

Висновки

Проведений огляд тенденцій розвитку теоретичних і прикладних аспектів бухгалтерського обліку дозволяє дійти деяких актуальних висновків.

Виокремлені етапи становлення системи обліку доцільно розглядати при вибудовуванні нової парадигми бухгалтерського обліку.

Стрімкі перетворення в соціально-економічному і суспільному житті, викликані всеохоплювальним проникненням у нього ІТ-технологій, не обійшло таку доволі консервативну науково-прикладну сферу, як бухгалтерський облік. Цифровізація бухгалтерського обліку стає важливим фактором ефективного функціонування суб'єктів господарювання. Крім того, у визначених питаннях цифро- візація облікових процесів є обов'язковою умовою функціонування господарюючих суб'єктів, а саме: при подачі електронної звітності, електронному адмініструванні окремих податків і зборів, забезпеченні інформаційно- облікових сервісів.

Усе частіше бухгалтер переходить з категорії творчої особистості у розряд обслуговуючого персоналу, здатного підтримувати роботу апаратних систем з відповідним ІТ-інструментарієм. Відбувається процес ІТ-модернізації бухгалтерського обліку з формуванням єдиного кіберпростору, покликаний поліпшити якість контролю та управління на внутрішньому і зовнішньому рівнях, оскільки інформаційно-комунікаційні та цифрові технології створюють усі умови для інтенсифікації контрольно-облікових і управлінських процесів.

З огляду на масштабність і безповоротність процесів цифровізації обліково-аналітичних робіт виникає потреба у внесенні відповідних змін і поправок у теоретико-методологічні засади бухгалтерського обліку й оподаткування з метою адаптації облікових процесів до керування штучним інтелектом: на перших порах - часткового, а згодом - в обґрунтовано допустимих масштабах.

Водночас актуалізується питання розроблення моделі цифрового бухгалтерського обліку, яка задовольнятиме вимоги цифрової економіки і становитиме синергію класичних положень облікової науки та ІТ-інструментарію, за допомогою якого здійснюється реалізація облікових завдань.

бухгалтерський облік цифровий економіка

Бібліографічний список

1. Канцедал Н.А. Бухгалтерський облік цифрової епохи: розширення термінологічних кордонів. Accounting and Finance. 2019. № 1(83). С. 29-34.

2. Краус Н.М., Голобородько О.П., Краус К.М. Цифрова економіка: тренди та перспективи авангардного характеру розвитку. Ефективна економіка. 2018. № 1.

3. Голов С.Ф. Теорія багатоцільового бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік і аудит. 2011. № 4. С.3-13.

4. Kuzmin O.Ye., Tsehelyk G.G., Yastrnbskyy M.Ya. Economic and mathematical modeling of the distribution of financial resources for research and development. MMC. 2019. Volume 6. Number 2. Р. 304-310.

5. 1С: Документооборот 8.

6. Шишкова Н.Л. Перспективи IT-модернізації бухгалтерського обліку: актуалізація теорії і практики. Економіка підприємства. Економічний вісник. 2019. № 3. С. 149-159.

7. Концепція розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 р. № 67-р.

References

1. Kantsedal N. (2019) Accounting in the Digital Age: Expansion of Terminological Boundaries. Accounting and Finance, no. 1(83), рр. 28-34.

2. Kraus N.M., Holoborodko O.P., Kraus K.M. (2018) Tsyfrova ekonomika: trendy ta perspektyvy avanhardnoho kharakteru rozvytku. Efektyvna ekonomika, № 1.

3. Holov S.F. (2011) Teoriia bahatotsilovoho bukhhalterskoho obliku. Bukhhalterskyi oblik i audyt, no. 4, рр.3-13.

4. Kuzmin О., Tsehelyk G., Yastrubskyy М. (2019) Economic and mathematical modeling of the distribution of financial resources for research and development: MMC, no. 1(2), рр. 304-310.

5. 1S: Dokumentooborot 8. Available at: https://v8.1c.ru/doc8/uchet-i-planirovanie-rabochego-vremeni/

6. Shyshkova N.L. (2019) Perspektyvy. IT-modernizatsii bukhhalterskoho obliku: aktualizatsiia teorii i praktyky. Ekonomikapidpryiemstva. Ekonomichnyi visnyk, № 3, рр. 149-159.

7. Kontseptsiia rozvytku tsyfrovoi ekonomiky ta suspilstva Ukrainy na 2018-2020 roky: Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 17.01.2018 r. № 67-r.

Размещено на Allbest.ru