Вплив бухгалтерського обліку на банківський нагляд на прикладі Європейського центрального банку

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет»

Вплив бухгалтерського обліку на банківський нагляд на прикладі європейського центрального банку

В.Я. Махінько,

к. е. н., доцент, доцент кафедри обліку і аудиту

Анотація

Багато видів діяльності центрального банку залежать від даних бухгалтерського обліку та систем бухгалтерського обліку. У цьому контексті у цій статті проаналізовано одну з трьох областей відповідальності центрального банку, а саме банківський нагляд. Нормативні вимоги та звіти значною мірою ґрунтуються на визначеннях та даних бухгалтерського обліку. Таким чином, ефективність банківського нагляду впливає вибір системи бухгалтерського обліку з боку піднаглядових банків. Нами проаналізовано нормативні вимоги пакету CRD V та виділено частини, у яких значною мірою використовуються правила чи дані бухгалтерського обліку. Крім того, на прикладі коефіцієнта левереджа було показано, що правила бухгалтерського обліку можуть мати істотне значення для наглядових коефіцієнтів, ускладнюючи міжнародну сумісність ключових показників, необхідних у процесі нагляду. Отже, органи нагляду повинні розуміти і стежити за розвитком стандартів бухгалтерського обліку, а також підтримувати застосування визнаної в усьому світі високоякісної системи бухгалтерського обліку.

Ключові слова: Європейський центральний банк (ECB (European Central Bank), Директива про вимоги до капіталу (CRD), Єдиний механізм нагляду (SS^), стандарти бухгалтерського обліку, фінансова звітність, баланс центрального банку, фінансова стабільність, банківський нагляд

Abstract

V. Makhinko,

PhD in Economics, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Accounting and Audit, State higher educational institution "Priazovsky State Technical University "

THE IMPACT OF ACCOUNTING ON BANKING SUPERVISION ON THE EXAMPLE OF THE EUROPEAN CENTRAL BANK

Many central bank activities depend on accounting data and accounting systems. In this context, this article analyses one of the three areas of responsibility of the central bank, namely banking supervision. Regulatory requirements and reports are largely based on accounting definitions and data. Thus, the effectiveness of banking supervision is influenced by the choice of accounting system by supervised banks. We have analysed the regulatory requirements of CRD V and identified the parts that make significant use of accounting rules or data. In addition, the leverage ratio has shown that accounting rules can be significant for supervisory ratios, making it difficult to internationally comparability key indicators required in the supervisory process. Consequently, supervisors must understand and monitor the development of accounting standards, as well as support the application of a globally recognized, high-quality accounting system.

Accounting is not considered the main activity of the central bank and is generally seen by many as merely an auxiliary function. However, accounting rules, as well as accounting information, can affect the operations of the central bank and the behaviour of economic agents in completely different ways. For example, accounting systems affect three important areas of responsibility for many central banks, namely monetary policy, financial stability, and banking supervision. With regard to banking supervision, under the regulatory framework for banks in the

European Union (EU), banking supervisors rely heavily on accounting data. This means that central banks, in their role as banking supervisors, must understand the basic rules of accounting and directly support the development and application of high-quality accounting systems. In addition, banks' regulatory reports contain or are based on accounting data. This means that accounting systems have an impact on the analytical work of supervisors. At the moment, there is no single accounting system that is universally applicable in all jurisdictions and therefore for all commercial banks, which makes international comparison of supervision indicators challenging.

Keywords: European Central Bank (ECB), Capital Requirements Directive (CRD), Single Supervisory Mechanism (SSM), Accounting Standards, Financial Reporting, Central Bank Balance Sheet, Financial Stability, Banking Supervision

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями

Бухгалтерський облік не вважається основною діяльністю центрального банку та зазвичай розглядається багатьма як просто допоміжна функція. Однак правила бухгалтерського обліку, а також облікова інформація можуть впливати на операції центрального банку та поведінку економічних агентів по -різному. Так, системи бухгалтерського обліку впливають на три важливі галузі відповідальності багатьох центральних банків, а саме грошово-кредитну політику, фінансову стабільність та банківський нагляд.

Щодо банківського нагляду, то відповідно до нормативної бази для банків у Європейському Союзі (ЄС) органи банківського нагляду значною мірою покладаються на дані бухгалтерського обліку. Це означає, що центральні банки, виконуючи функції банківського нагляду, повинні розуміти основні правила бухгалтерського обліку та безпосередньо підтримувати розробку та застосування високоякісних систем бухгалтерського обліку. бухгалтерський облік банківський кредитний

Крім того, нормативні звіти банків містять дані бухгалтерського обліку або засновані на них. Це означає, що системи бухгалтерського обліку впливають на аналітичну роботу органів нагляду. На даний момент не існує єдиної системи бухгалтерського обліку, яка б універсально застосовувалася у всіх юрисдикціях і, отже, для всіх комерційних банків, що робить міжнародне порівняння показників нагляду складним завданням.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Дані бухгалтерського обліку та правила бухгалтерського обліку можуть мати велике значення для різних видів діяльності та аналізу центральних банків. Проте література з бухгалтерського обліку з погляду центрального банку досить мізерна і часто обмежена за обсягом. Питанням розгорнутої організації системи банківського нагляду присвячені роботи зарубіжних та вітчизняних вчених, таких як Щеглюк М. С., Грушко В. І., Костенко В. В., Bestmann U., Eatwell J., Гегенхаймер Г.

У цій статті розглядаються нормативні вимоги, передбачені в новому пакеті Директиви ЄС про CRD VI (Capital Requirements Directive) [1] та описується залежність наглядових коефіцієнтів та наглядових звітів від даних бухгалтерського обліку. Нові вимоги до звітності, зазначені у пакеті CRD VI, називаються «Загальна звітність» (COREP) та «Фінансова звітність» (FINREP). Що стосується коефіцієнтів достатності капіталу та коефіцієнта використання позикових коштів, у документі показано, що різні системи бухгалтерського обліку можуть суттєво змінити їхню вартість. Таким чином, сприяння застосуванню всесвітньо визнаної високоякісної системи бухгалтерського обліку, мабуть, є метою, яку варто переслідувати центральним банкам у ролі наглядових органів, тобто разом із міжнародними розробниками стандартів бухгалтерського обліку. Це особливо актуально для ЄС, де було створено Єдиний механізм нагляду (SSМ - Single Supervisory Mechanism) [2]. З погляду SSМ важливо забезпечити рівні умови для піднаглядових комерційних банків.

Формулювання цілей статті (постановка завдання)

Метою цієї статті є дослідження того, як правила бухгалтерського обліку впливають на дії центральних банків в одному з трьох важливих сфер відповідальності, а саме в нагляді за банками.

Виклад основного матеріалу дослідження

Існують три сфери відповідальності центрального банку, а саме: проведення грошово-кредитної політики, забезпечення фінансової стабільності та нагляд за банками. Розглянемо першу сферу відповідальності типового центрального банку таку, як власна система бухгалтерського обліку центральних банків, що до проведення грошово-кредитної політики. Під час фінансової кризи центральні банки по всьому світу зробили низку нестандартних операцій безпрецедентного масштабу. В результаті баланси багатьох центральних банків значно розширилися, суттєво змінивши їх профілі ризиків. Ці події привернули увагу громадськості до опублікованої фінансової інформації центральних банків та порушили питання щодо їхньої фінансової стійкості.

Фінансова звітність центральних банків має зовсім іншу мету та аудиторію, ніж комерційні фірми. Для комерційних організацій фінансова звітність покликана дати «правдиве та об'єктивне уявлення» про їхнє фінансове становище та результати діяльності, що допомагає економічним агентам приймати обґрунтовані інвестиційні рішення. З іншого боку, центральні банки, хоч і зобов'язані представляти правдиву та об'єктивну картину своєї діяльності з міркувань підзвітності та належного управління, не потребують фінансування з боку інвесторів та захищені від неплатоспроможності, оскільки вони зазвичай можуть здійснювати свою монополію, щоб сплатити всі свої витрати.

Проте бухгалтерський облік та фінансова звітність важливі для центральних банків. Системи бухгалтерського обліку впливають на фінансову стійкість центральних банків, впливаючи на фінансові буфери, які вони, можливо, захочуть створити. Через цей канал бухгалтерський облік може впливати на рішення, що приймаються центральними банками, на довіру до них, а отже, і на успішну реалізацію грошово -кредитної політики. Крім того, щоб оцінити вплив різних систем бухгалтерського обліку на фінансову стійкість, моделювання прибутковості та фінансових буферів ЄЦБ (Європейський центральний банк) проводиться як у рамках системи бухгалтерського обліку Євросистеми, так і відповідно до МСФЗ, при цьому варіюючи правила розподілу прибутку та покриття збитків у аналізі сценарію.

Другим важливим завданням багатьох центральних банків є забезпечення фінансової стабільності. Банки відіграють ключову роль у розподілі фінансових ресурсів у реальній економіці. Таким чином, проблеми у банківському секторі можуть мати згубні наслідки для економіки загалом, як наочно продемонструвала нещодавня фінансова криза. Крім того, комерційні банки є основними контрагентами та посередниками в операціях грошово -кредитної політики, які проводять центральні банки. Як наслідок, трансмісія грошово - кредитної політики може торкнутися, якщо банківський сектор не функціонує ефективно. Таким чином, центральні банки зацікавлені у сприянні стабільності банківської системи.

Дві концепції бухгалтерського обліку часто стають предметом дуже спірних дискусій у контексті фінансової звітності банків, а саме облік за справедливою вартістю та резерв на можливі втрати за кредитами на основі моделі завданих збитків.

Тут "бухгалтерський облік" можна визначити як фінансову кількісну оцінку результатів діяльності та операцій підприємства з метою внутрішньої звітності.

Далі проаналізуємо таку важливу роль багатьох центральних банків, якій присвячено цю статтю, а саме банківський нагляд. І розглянемо вплив систем бухгалтерського обліку, що застосовуються піднаглядовими установами, на завдання органів нагляду. Оскільки системи нагляду, які діяли під час фінансової кризи, в цілому вважалися недостатніми для виявлення наростання ризиків та запобігання виникненню у банків труднощів, багато наглядових ініціатив було розроблено для вирішення цих проблем. У цьому контексті було скориговано наглядову інфраструктуру та запроваджено суворіші нормативні вимоги до банків.

Незважаючи на різні цілі фінансової та наглядової звітності, наглядова звітність дуже покладається на дані бухгалтерського обліку і, отже, на правила бухгалтерського обліку, які генерують ці дані. Дані, які повідомляють органи нагляду, дуже часто не ідентичні даним балансу, а адаптовані для задоволення потреб банківського нагляду. Проте, правила бухгалтерського обліку впливають на ключові наглядові коефіцієнти і, отже, на роботу наглядових органів.

У відповідь на фінансову кризу для фінансового сектору ЄС було розроблено нову інституційну архітектуру: Європейська система фінансового нагляду (ESFS) [3] яка фокусується на макропруденційному та мікропруденційному нагляді. Відповідальність за перше несе Європейська рада з системних ризиків (ESRB) [4], тоді як мікропруденційний нагляд здійснюється трьома європейськими наглядовими органами (ESA) [5], тобто Європейським банківським управлінням (EBA) [6], Європейським управлінням з цінних паперів та ринків (ESMA) [7] та Європейське управління страхування та професійних пенсій (EIOPA) [8].

Щоб сприяти подальшій інтеграції європейської фінансової системи та відновити довіру ринку, Європейська комісія запропонувала створити банківський союз. SSM (Single Supervisory Mechanism) [9] є невід'ємною частиною банківського союзу і покладає конкретні завдання щодо банківського нагляду на Європейський Центральний Банк. ЄЦБ відповідає за прямий нагляд за великими кредитними установами, а також для ефективного та послідовного функціонування SSМ. Таким чином, він видає та відкликає дозволи кредитним установам, проводить наглядові перевірки, забезпечує дотримання відповідних правових актів та тісно співпрацює з усіма іншими установами ESFS (European system of financial supervision). Він також тісно співпрацює з національними компетентними органами щодо нагляду за іншими банками. Отже, національна влада продовжуватиме відігравати важливу роль у зоні євро.

Враховуючи, що облікові значення є основою для розрахунку капіталу та підготовки низки наглядових звітів, правила бухгалтерського обліку можуть суттєво впливати на роботу центральних банків, які здійснюють банківський нагляд.

Тепер розглянемо залежність звітів наглядових органів від даних бухгалтерського обліку та відмінності, які системи бухгалтерського обліку можуть внести до наглядових коефіцієнтів, на прикладі коефіцієнта левереджа.

Після фінансової кризи з'явилися різні ініціативи щодо посилення нормативних вимог та розробки додаткових вимог до звітності. Ймовірно, найвідомішою з них є система Базель III та дещо доповнена система Базель IV, розроблені Базельським комітетом з банківського нагляду та спрямована на зміцнення якості та рівня капітальної бази фінансових установ за рахунок збільшення вимог до власних коштів. Крім того, система Базель IV - це багатовимірне регулювання та нагляд, що включає капітал, ліквідність та коефіцієнти левереджа, що охоплюють весь баланс банків.

У Європейському Союзі Базель IV реалізується за допомогою так званого пакету CRD VI, що складається з Директиви про вимоги до капіталу та Положення про вимоги до капіталу (CRR - Capital Requirements Regulation)

. Правила бухгалтерського обліку мають велике значення, оскільки обов'язкові наглядові нормативи та звіти, зазначені в новій директиві та постанові, значною мірою ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Навіть у випадках, коли дані бухгалтерського обліку замінюються пруденційними даними у тих нормативних вимог, правила бухгалтерського обліку однаково можуть впливати на нормативи достатності капіталу.

Деякі з найбільш помітних і, ймовірно, найважливіших вимог Базеля III/IV стосуються мінімального капіталу. Три коефіцієнти достатності капіталу, зазначені у статті 92 CRR [12], повідомляються в рамках COREP і розраховуються таким чином: відповідна база капіталу (тобто основний капітал 1-го рівня, капітал 1-го рівня або власні кошти), розділена на загальну суму схильності до ризику, як відповідно до рівняння 1 нижче. У цьому рівнянні використається приклад коефіцієнта достатності капіталу першого рівня, який вважається основним показником фінансової стійкості банку.

Рівняння 1. Коефіцієнт достатності капіталу 1 -го рівня відповідно до статті 92 CRR [12].

Статутний капітал 1-го рівня

Коефіцієнт капіталу 1-го рівня =(1)

Загальна сума ризику

Інструменти капіталу кваліфікуються як капітал 1 -го рівня, якщо, серед іншого, вони класифікуються як капітал відповідно до принципів бухгалтерського обліку, які застосовує фінансова установа, і якщо вони розкриваються в балансі. Відрахування для отримання звичайного капіталу першого рівня, такі як нематеріальні активи або відстрочені податкові активи, також залежать від відповідних облікових цін. Враховуючи різні цілі обліку та наглядових даних, пруденційні фільтри застосовуються для приведення облікових заходів у відповідність до пруденційних заходів. Ці пруденційні фільтри передбачають виключення із регулятивного капіталу елементів, пов'язаних із сек'юритизованими активами, а також геджуванням грошових потоків. Пруденційні фільтри також передбачають додаткові коригування вартості позицій, що оцінюються за справедливою вартістю. Це означає, що різниці у вартості, розрахованій відповідно до нормативних правил, та вартості, розрахованій відповідно до правил оцінки справедливої вартості, зазначених у МСФЗ 13, повинні відніматися з основного капіталу 1-го рівня. Отже, незважаючи на вплив облікових цін, нормативний капітал та обліковий капітал, як правило, відрізнятимуться. Щоб зрозуміти відмінності, установи повинні звірити всі статті регулятивного капіталу з балансом у перевірених фінансових звітах. Відповідно до пункту 1(а) статті 437 CRR [13], ця звірка має бути розкрита широкому загалу.

У цьому знаменник коефіцієнтів достатності капіталу, тобто загальна сума ризику, розраховується з використанням так званих значень ризику, які коригуються з урахуванням ризику. Відповідно до пункту 1 статті 166 CRR [14], «вартість балансових ризиків є обліковою вартістю, виміряною без урахування будь-яких внесених коригувань кредитного ризику». Тому і чисельник, і знаменник коефіцієнтів достатності капіталу великою мірою залежить від правил бухгалтерського обліку, застосовуваних банками.

На додаток до пруденційної звітності в рамках COREP установи мають надавати фінансову інформацію до відповідного наглядового органу. Ці звіти, які називають «FINREP» [15], мають правову основу в пункті 2 статті 99 CRR [16]. Звіти включають баланс, позабалансову діяльність та звіт про прибутки та збитки, а також надають докладну розбивку відповідних позицій. Зазначені значення виміряно відповідно до відповідної системи бухгалтерського обліку, якою для більшості банків ЄС є МСФЗ. Коригування показників бухгалтерського обліку не проводиться. FINREP є величезною проблемою як для фінансових установ, так і для наглядових органів через величезну кількість сполучених даних. Керівники повинні обробляти та аналізувати отримані дані. Крім того, необхідно забезпечити узгодженість даних, поданих у річних звітах, COREP та FINREP.

На відміну від вимог до капіталу, що ґрунтуються на ризику, коефіцієнт левереджа є більш відчутним і простим показником; покликаний бути порівнянним на міжнародному рівні та обмежувати нарощування левереджу у банківській системі. Коефіцієнт левереджа визначається як капітал 1 -го рівня (капітал 1-го рівня та додаткові інструменти), поділений на загальну суму ризику. Загальний показник ризику включає вартість ризику всіх активів у балансі, а також позабалансових статей. Але, на відміну коефіцієнтів достатності капіталу, загальний показник ризику, використовуваний для коефіцієнта левереджа, не коригується з урахуванням ризику.

Рівняння 2. Коефіцієнт кредитного плеча згідно зі статтею 429 CRR [17]

Капітал 1-го рівня

Коефіцієнт кредитного плеча = (2)

Загальна міра впливу

Незважаючи на зусилля з пошуку порівнянного на міжнародному рівні показника, коефіцієнт левереджа варіюється в залежності від юрисдикції через різні режими бухгалтерського обліку, відмінності у поданні балансу та коригування внутрішнього регулювання, причому найбільші відмінності обумовлені режимами бухгалтерського обліку. У дослідженні Федеральної корпорації зі страхування депозитів США (FDIC) [18] порівнювалися коефіцієнти левереджу глобальних системнозначних банків (G-SIB) [19], що використовують різні режими обліку, а саме GAAP США (ЗПБУ США - Загальноприйняті принципи бухгалтерського обліку) та МСФЗ. Коефіцієнти левериджу G-SIB США були змінені з урахуванням відмінностей у правилах неттингу, щоб отримати приблизну оцінку коефіцієнта левериджу цих компаній відповідно до МСФЗ. При розрахунку сукупних активів для визначення грубої оцінки МСФЗ відкриті чисті суми, застосовані до деривативів, були додані назад до сукупних активів, відображених відповідно до US GAAP. Відмінності, зумовлені правилами бухгалтерського обліку, виявилися суттєвими: середній коефіцієнт левереджу американських G-SIB становить 6,17% за US GAAP, але лише 3,88% за оцінкою МСФЗ.

Щодо впровадження коефіцієнта кредитного плеча в ЄС було доручено EBA (Європейський центральний банк) розробити проект запровадження технічних стандартів. Щоб полегшити порівняння між юрисдикціями, запропоновані шаблони звітності для банків у ЄС включають звірку бухгалтерських активів, зазначених у фінансовій звітності, що публікується, та нормативних ризиків, як того вимагає CRR.

Висновки та перспективи подальших розвідок у цьому напрямі. Органи банківського нагляду мають вагомі підстави закликати до застосування високоякісних систем бухгалтерського обліку. Наглядова оцінка банків багато в чому залежить від регуляторних нормативів та звітів, які їм надаються. З нормативних показників основні коефіцієнти достатності капіталу та коефіцієнт левереджу визначаються з використанням показників бухгалтерського обліку. Звіти COREP значною мірою містять скориговані показники бухгалтерського обліку, а FINREP ґрунтується виключно на даних бухгалтерського обліку. Понад те, як ці нормативні коефіцієнти і звіти переважно залежить від показників бухгалтерського обліку, але й, як свідчить FDIC, тип впровадженої системи бухгалтерського обліку може суттєво вплинути на цифри. Отже, нерівне ставлення до комерційних банків із боку наглядового органу може бути результатом застосування різних систем бухгалтерського обліку.

Тому наглядовим органам важливо розуміти правила бухгалтерського обліку, що у основі цифр, і просувати розумну практику бухгалтерського обліку. Європейський центральний банк підтримує велику гармонізацію систем бухгалтерського обліку. Враховуючи, що МСФЗ в ЄС застосовуються лише до консолідованої звітності лістингових компаній, не всі банки відкрили свою звітність відповідно до МСФЗ. Існує ризик неповного розуміння відмінностей у правилах бухгалтерського обліку між державами-членами. Отже, з погляду SSM (Single Supervisory Mechanism) було б краще вимагати, щоб банки, що підлягають нагляду, застосовували МСФЗ і тим самим забезпечували еквівалентність за будь-якої регулятивної оцінки даних, що залежать від показників бухгалтерського обліку.

Література

1. Директива ЄС про CRD VI (Capital Requirements Directive).

2. Єдиний механізм нагляду (SSМ).

3. Європейська система фінансового нагляду (ESFS).

4. Європейська рада з системних ризиків (ESRB).

5. Європейський наглядовий орган (ESA).

6. Європейське банківське управління (EBA).

7. Європейське управління з цінних паперів та ринків (ESMA).

8. Європейське управління страхування та професійних пенсій (EIOPA).

9. Єдиний механізм нагляду SSM (Single Supervisory Mechanism).

10. Базельський комітет з банківського нагляду.

11. Положення про вимоги до капіталу (CRR - Capital Requirements Regulation).

12. Положення про вимоги до капіталу. Стаття 92 CRR.

13. Положення про вимоги до капіталу. Стаття 437 CRR.

14. Положення про вимоги до капіталу. Стаття 166 CRR.

15. Структура звітності «FINREP».

16. Положення про вимоги до капіталу. Пункті 2 статті 99 CRR.

17. Положення про вимоги до капіталу. Стаття 429 CRR.

18. Федеральна корпорація зі страхування депозитів США (FDIC).

19. Глобальні системно важливі банки (G-SIB).

References

1. EU (2013), “EU Directive on CRD VI (Capital Requirements Directive)”,

2. European Central Bank (2023), “Single Supervisory Mechanism”

3. European Parliament (2023), “European System of Financial Supervision (ESFS)”

4. European Systemic Risk Board (2023)

5. International Center for Quality Certification (2023)

6. European Banking Authority (2023)

7. ESMA (2023)

8. EIOPA (2023), “European Insurance and Occupational Pensions Authority (EIOPA)”

9. European Central Bank (2023), “Single Supervisory Mechanism”

10. BCBS (2023)

11. European Banking Authority (2023), “CRR - Capital Requirements Regulation”

12. European Banking Authority (2023), “Regulations on capital requirements. Article 92 CRR”

13. European Banking Authority (2023), “Regulations on capital requirements. Article 437 CRR”

14. European Banking Authority (2023), “Regulations on capital requirements. Article 166 CRR”

15. European Banking Authority (2023), “"FINREP" reporting structure”

16. European Banking Authority (2023), “Regulations on capital requirements. Clause 2 of Article 99 CRR”

17. European Banking Authority (2023), “Regulations on capital requirements. Article 429 CRR”

18. FDIC (2023),

19. Financial Stability Board (2022), “Global Systemically Important Banks (G-SIBs)”

Размещено на Allbest.ru