Теоретичні трансформації бухгалтерського обліку під впливом діджиталізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний Біотехнологічний Університет, Україна

Теоретичні трансформації бухгалтерського обліку під впливом діджиталізації

Мазоренко Марія Володимирівна

здобувач наукового ступеня доктора філософії

Науковий керівник:

Поливана Людмила Анатоліївна

канд. екон. наук, доцент

доцент кафедри обліку, аудиту і податкування

Анотація

діджиталізація бухгалтерський облік

У статті досліджено теоретичні трансформації бухгалтерського обліку під впливом діджиталізації. Визначено актуальність обраної теми дослідження через недостатню придатність класичних моделей та методів бухгалтерського обліку до виконання своїх задач та функцій в умовах сьогодення. Охарактеризовано зміст діджиталізації бухгалтерського обліку. Наведено проблеми обліку списання та звітності, які можуть бути вирішені за рахунок трансформації бухгалтерського обліку під впливом діджиталізації. Сформульовано шляхи трансформації бухгалтерського обліку за рахунок діджиталізації.

Ключові слова: діджиталізація, бухгалтерський облік, трансформація, цифровізація.

Бухгалтерський облік відображає важливі для суб'єкта господарювання процеси, та є необхідним для внутрішнього аудиту підприємства, та для здійснення його взаємодії з контролюючими органами державної влади. На сьогодні виникають нові виклики для розвитку бухгалтерського обліку відповідь, на які ми можемо знайти за умови застосування інструментів діджиталізації. На наше переконання, саме діджиталізація дозволяє нам здійснити пошук оптимальних шляхів покращення бухгалтерського обліку та фінансової звітності. В межах цієї статті 6удє розглянуто трансформацію бухгалтерського обліку під впливом діджиталізації. Важливість цієї теми вимірюється практичним потенціалом вдосконалення процесів бухгалтерського обліку за рахунок впровадження діджиталізації.

Метою є дослідження теоретичних трансформацій бухгалтерського обліку, викликаних впливом діджиталізації і визначення їх актуальності через неефективність класичних моделей та методів обліку в умовах сучасності.

Бухгалтерський облік - це процес встановлення та аналізу наявності та руху основних засобів, інструментів та активів суб'єкта господарювання. Значення бухгалтерського обліку важко переоцінити, так як за його рахунок суб'єкт господарювання може досягати наступних результатів:

завдяки бухгалтерському обліку суб'єкт господарювання може обліковувати власне господарство, та моніторити надходження і витрати;

завдяки бухгалтерському обліку суб'єкт господарювання отримує можливість контролювати рух майна, та його розподілення за матеріально відповідальними посадовими особами;

через бухгалтерський облік контролюються процеси надходження до підприємства активів та їх виведення;

бухгалтерський облік є основою для проведення планових та позапланових інвентаризацій та звірок;

бухгалтерський облік є необхідним для формування податкової та фінансової звітностей [1].

Це лише деякі приклади, які свідчать про важливість бухгалтерського обліку на підприємстві. Проте, на сьогодні класичний бухгалтерський облік перестає бути ефективним. Сучасні компанії починають відмовлятись від класичних методів бухгалтерського обліку та поступово впроваджують сучасні цифрові технології у цей процес. Діджиталізація - процес впровадження у суспільні відносини сучасних цифрових технологій, програм та штучного інтелекту. На сьогодні, саме за рахунок діджиталізації, оптимізуються різноманітні сфери суспільних відносин. Впровадження діджиталізації в Україні регулюється законодавчо і існують державні програми по цифровізації сервісів надання адміністративних послуг, роботи органів державної влади, надання освітніх послуг, тощо. Саме тому, ми маємо непоодинокі приклади успішного застосування діджиталізації в різних сферах суспільного та державного життя [2]. Спочатку, цифрові технології займали обмежений сегмент, проте із стрімким розвитком комп'ютерів, мережевих технологій та програмного забезпечення, діджиталізація стала необхідною для оптимізації бізнес-процесів та покращення якості послуг. Сучасна діджиталізація відзначається впровадженням інтелектуальних систем, штучного інтелекту, блокчейн-технологій та інших інноваційних підходів. Цей етап розвитку відкриває нові перспективи для підвищення продуктивності та конкурентоспроможності в різних сферах, забезпечуючи ефективніше використання ресурсів та поліпшення взаємодії в глобальному інформаційному суспільстві.

На нашу думку діджиталізація стала ключовим показником трансформації сучасного суспільства, прискорюючи інновації та розширюючи можливості в усіх сферах, особливо у сфері бухгалтерського обліку.

Розглянемо потенціал впровадження діджиталізації крізь призму тих проблем сучасного бухгалтерського обліку, які вона здатна вирішити для суб'єктів господарювання. Розпочати слід з того, що основні положення про порядок проведення бухгалтерського обліку визначені в Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" номер 996 - XIV від 16 липня 1999 року. Даний нормативно-правовий акт виступає регулятором суспільних відносин у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Для державних органів та служб існують відомчі інструкції, які також регулюють окремі бухгалтерські процеси. Наприклад, державні органи можуть керуватися інструкціями, такими як "Інструкція з бюджетного планування" або "Інструкція з фінансового обліку та звітності державних установ". "Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг для державних потреб" може регулювати процеси закупівель в державних установах.

В межах даної статті ми розглянемо потенційний вплив діджиталізації на такі складові бухгалтерського обліку як: облік, списання та звітність. Розпочнемо з обліку. Облік майна є частиною бухгалтерського обліку та полягає у обробці та підготовці інформації про наявні у суб'єкта господарювання активи та пасиви. Облік відображає надходження, рух та вибуття активів і пасивів з балансу суб'єкта господарювання і за рахунок обліку керівництво має можливість отримувати відомості про актуальний стан господарства, та наявний перелік майна і за рахунок цього приймати управлінські рішення [3].

Облік проводиться за кількісними, якісними, вартісними, номенклатурними та обліково-номерними показниками. Сучасний стан обліку свідчить про три основні проблеми. Велика кількість паперових носіїв інформації стосовно обліку майна підприємства не дозволяє швидко вишукувати в ній потрібну інформацію, та призводить до постійних витрат на зберігання такої кількості документів. При необхідності обліку великої кількості предметів різної номенклатури існує постійний потенційний ризик помилок та не опрацювань через людський фактор. При проведення бухгалтерського обліку можуть виникати проблеми при постановці майна на облік через неправильну підготовку документації. Велика кількість документів, які вчасно не обробляються, перешкоджає своєчасному відображенню операцій по руху майна в бухгалтерських документах. Вирішити вказані проблеми можливо наступним чином:

Діджиталізація дозволяє переводити всі первинні та вторинні бухгалтерські документи в електронний формат. За рахунок цього, суб'єкт господарювання позбавляється необхідності витрачати кошти для виділення приміщень під зберігання великої кількості вже не потрібних паперових носіїв інформації;

Діджиталізація сприяє вирішенню проблеми швидкого пошуку інформації. За умови правильного переведення всієї первинної бухгалтерської інформації, створюється програмний каталог де зручно та оперативно проводиться пошук потрібної інформації. Водночас, вирішується проблематика своєчасного відображення операцій по руху майна в облікових документах [4].

Діджиталізація дозволяє створити всі основні первинні бухгалтерські документи в електронному вигляді - акти прийому-передачі, накладні, роздавальні відомості, тощо. Також, можливо в електронному вигляді формувати вторинні бухгалтерські документи - додатки, довідки-розрахунки, відомості залишкової вартості, тощо.

Діджиталізація облікових процесів дозволяє підприємству значно скоротити витрати на утримання штату бухгалтерів. Так як перенесення великої кількості інформації у електронний вигляд та наявність спеціальних бухгалтерських програм значно спрощують процеси бухгалтерського обліку та фінансової звітності і через це, кількість працевлаштованих бухгалтерів можливо зменшити.

Діджиталізація полегшує та пришвидшує процеси обліку майна, закріпленого за матеріально відповідальними особами. Облік майна за матеріально відповідальними особами із застосуванням цифрових технологій може виглядати так: створюється внутрішній реєстр матеріально відповідальних осіб, з картками на кожну таку матеріально відповідальну особу. І в особовій картці кожної такої особи відображено посилання на весь перелік майна, яке за цією особою закріплене та наведено посилання на первинні та вторинні документи, які підтверджують закріплення майна за цією особою та його відкріплення [5].

Тож, у сфері обліку виявлено велику кількість проблем, які можливо вирішити саме через впровадження у нього діджиталізації.

Наступна складова бухгалтерського обліку - списання майна. На прикладі аграрного підприємства, розглянемо ситуацію списання майна. При використанні сільськогосподарської техніки чи будівель, підприємство враховує амортизацію як зменшення вартості активів з часом. Якщо певний об'єкт зазнає фізичного зносу чи зістарення, і його обслуговування стає неефективним чи фінансово необґрунтованим, приймається рішення про його списання. Наприклад, якщо сільськогосподарська техніка втрачає свою продуктивність, а витрати на ремонт перевищують можливий дохід, підприємство виключає цей об'єкт з обліку, що поліпшує точність фінансового звіту.

Для приватних підприємств списання майна є не менш важливим, оскільки при чітко налагодженому процесі списання непридатні предмети не накопичуються на підприємстві, а керівництво завчасно отримує інформацію стосовного втрат та дефіцитів і від того має можливість їх компенсувати.

Проте, у сфері списання майна наявні певні проблеми. Як у державних, так і в приватних суб'єктів господарювання наявні корупційні ризики, коли здійснюється списання реально придатного майна для його незаконного привласнення. Існує проблема і несвоєчасного списання майна, або немотивоване переведення майна у нижчу категорію, для заниження його вартості. Через неналежний контроль за процесами списання майна з боку органів державної влади, виникають ризики недоотримання частини податків через заниження вартості майна активів, інструментів, тощо. Несвоєчасне списання майна суб'єкта господарювання створює ризик використання у господарській діяльності засобів та інструментів, які вже є непридатними і це може як погіршити якість продукції, так і створити виробничі ризики для життя та здоров'я персоналу [6]. В рамках комплексного дослідження, зосередженого на науковій деталізації, розглянемо можливі аспекти розв'язання наведених проблем шляхом впровадження технологічного та цифрового трансформаційного процесу, відомого як діджиталізація.

За рахунок зменшення кількості паперових носіїв, цифровізація процесу списання майна пришвидшує формування бухгалтерських документів, та проведення процесу самого списання. Повноцінне введення цифрових технологій дозволить списувати майно оперативно і стане запобіжником поширених ситуацій, коли на балансі підприємства зберігається велика кількість майна яке фізично вже припинило своє існування.

За рахунок діджиталізації можливо автоматизувати процеси переведення майна в нижчу категорію та нарахування амортизації. Для прикладу, стосовно категорій військового майна наявні критерії визначені нормативно, за рахунок яких ми завжди можемо відносити майно в ту або іншу категорію. Водночас, можливо створити спеціальну програму куди ввести відомості про майно та ввести ці критерії. Потім, навчені спеціалісти будуть вносити у програму відомості про використання майна і через це програма автоматично переводитиме майно у необхідну категорію і створюватиме шаблони необхідних документів.

Діджиталізація знизить ризики немотивованого списання майна, та помилок у списанні майна, через зменшення ступеня участі людей у бухгалтерських процесах. Для керівництва суб'єкта господарювання діджиталізація створює інструменти контролю за процесами списання майна, та дозволяє своєчасно втручатись та вносити відповідні зміни в бухгалтерські документи [7].

Тепер розглянемо питання впливу діджиталізації на процеси формування звітності. Звітність - важлива складова бухгалтерського обліку, яка передбачає формування вторинних бухгалтерських документів та надання звіту - повідомлення про наявний стан обліку руху та списання майна. У звітності відображаються всі бухгалтерські операції підприємства і через це звітність відображає реальний стан господарства. Для взаємодії з органами державної влади звітність відіграє важливу роль при сплаті податків та зборів, та при проведенні перевірок діяльності суб'єкта господарювання. У сфері звітності ми можемо виділити наступні проблеми. При проведенні перевірок суб'єкта господарювання аудиту, при наданні податкової та бухгалтерської інформації, виникають проблеми неспроможності контролюючого органу оцінити реальний стан справ через допущення помилок. Звіт може містити помилки, чи бути поданим з порушенням строків через людський фактор.

Вирішення цих проблем за рахунок діджиталізації виглядатиме наступним чином:

Діджиталізація дозволяє нам створювати потрібний звіт автоматично. Якщо у комп'ютерну програму ввести потрібні дані, вона автоматично згенерує потрібний звіт. Органи влади можуть опрацьовувати звіти отримані від суб'єктів господарювання в електронній формі, як це вже впроваджено у податковій сфері. Взагалі, всі відносини у сфері звітності підприємств перед суб'єктом господарювання можливо перевести в електронний формат. Таким чином, пришвидшуються процеси комунікації та підвищується її якість.

Діджиталізація надає органам влади додаткові інструменти нагляду, контролю та сповіщення суб'єктів господарювання при необхідності надання тієї або іншої звітності.

Діджиталізація дозволяє ефективно аналізувати надану від підприємства інформації та звіти. Для керівництва суб'єктом господарювання, та для органів державної влади цифрові технології полегшують проведення планових та позапланових інвентаризацій внутрішніх та зовнішніх перевірок аудиту звірок тощо [8].

На підставі проведеного аналізу, ми можемо зробити висновок стосовно того, що всі описані - процеси облік, списання, звітність та інші бухгалтерські операції є взаємопов'язаними. Суб'єкт господарювання звісно може проводити діджиталізацію лише однієї сфери або вести паралельно цифровий та бухгалтерський облік але це знизить рівень потенційних результатів. Ми вбачаємо чотири етапи трансформації бухгалтерського обліку, які приведуть підприємство, від початку його впровадження, та до належних результатів у вигляді повного електронного документообігу та створення концепції цифрового підприємства. Розглянемо ці етапи детальніше.

На першому етапі трансформації здійснюється паперовий бухгалтерський облік, та вже накопичені численні проблеми. Суб'єкт господарювання розпочинає переводити документацію в електронну форму та створює перші електроні бази даних. Персонал підприємства починає вчитись обробляти дані, за допомогою використання комп'ютерних технологій. На цьому етапі всі бухгалтерські операції тільки ускладняються, так як бухгалтери ще не володіють профільними навичками у сфері обліку, та водночас досягаються помилки при створенні реєстрів та переведенні документів в електронний вигляд.

На другому етапі трансформації бухгалтерського обліку суб'єкт господарювання часто проводить облік паралельно у двох формах: паперовій та електронній. Водночас, при проведенні бухгалтерського обліку електронний облік починає ставати пріоритетним. Підприємство починає відмовлятись від паперових носіїв інформації, так як значну її частину вже переведено в електронний вигляд. В таких умовах відпадає необхідність у збереженні паперових архівів за винятком найбільш важливих документів.

На третьому етапі трансформації бухгалтерського обліку за допомогою комп'ютерних технологій створено шаблони всіх первинних та вторинних документів. Цифровізація охопила всі сфери господарської діяльності підприємства, такі як облік майна, проведення операцій з руху майна, списання майна, формування звітності тощо. Персонал вже отримав необхідний досвід для проведення електронного бухгалтерського обліку і на підприємстві частина бухгалтерських процесів вже автоматизована.

На четвертому етапі трансформації бухгалтерського обліку підприємство отримує результати від діджиталізації. Всі бухгалтерські операції, зовнішній та внутрішній документообіг, комунікація з контрагентами, та органами державної влади переведені у цифровий формат. Паперовий документообіг залишився лише щодо випадків, де така вимога прямо визначена у законодавстві. Водночас, на підприємстві вже активно застосовуються та впроваджуються бухгалтерські програми, за допомогою яких бухгалтерські операції та формування звітності автоматизовано. Суб'єкт господарювання вже може дозволити собі скоротити штат бухгалтерів і вирішує всі накопичені проблеми та недоліки бухгалтерського обліку. Досягнувши рівня цифрового підприємства залишається лише підтримувати його та своєчасно оновлювати програмне забезпечення.

На підставі проведеного дослідження встановлено, що бухгалтерський облік на сьогодні не здатен знайти адекватну відповідь на більшість викликів сучасності без впровадження діджиталізації. Через вказану ситуацію, бухгалтерський облік потребує підлатування під реалії сьогодення а саме трансформації під впливом діджиталізації та впровадження сучасних цифрових технологій.

Ми можемо бачити, що діджиталізація бухгалтерського обліку відбувається поступово, облік трансформується через проходження певних етапів еволюції. Темпи діджиталізації бухгалтерського обліку суб'єктів господарювання неоднорідні і залежать від різних факторів. Для державного сектору це можуть бути обмеження у законодавстві. Так, як приклад, відповідно до Інструкції з обліку майна у Державній службі транспорту, передбачено можливість проведення електронного обліку але такий облік може існувати лише як вторинний, виключно як доповнення до паперового обліку. Через таку ситуацію органи державної влади та державні підприємства і установи не можуть впроваджувати діджиталізацію та вводити цифровий облік, до усунення правових перешкод у цьому питанні.

У приватному секторі обмеження для проведення діджиталізації бухгалтерського обліку практично відсутні. Тут повільні темпи цифровізації обліку обумовлені консерватизмом та недовірливим ставленням керівництва підприємств до бухгалтерського обліку, через відсутність цифрової грамотності, або через наявність попереднього негативного досвіду переведення бухгалтерського обліку в електронний формат. Тому, в залежності від ситуації ми можемо спостерігати як підприємства, що перейшли до реальної концепції цифрового підприємства так і ті, котрі тільки розпочали трансформацію власного бухгалтерського обліку.

Діджиталізація бухгалтерського обліку вирішує велику кількість проблем. Вона дозволяє знижувати ймовірність помилок через людський фактор, спрощує процес обробки бухгалтерської інформації, через створення електронних реєстрів та баз даних, дозволяє полегшувати комунікацію з працівниками органами влади та клієнтами через введення сучасних технологій. Діджиталізація бухгалтерського обліку полегшує підготовку первинних та вторинних документів, завдяки створенню шаблонів, а бухгалтерські операції і підготовку звітності можливо спростити за рахунок застосування спеціальних бухгалтерських програм. Цифровий бухгалтерський облік не вимагає великих фінансових ресурсів для свого самозабезпечення, натомість дозволяє керівництву підприємств істотно скоротити власні поточні витрати через зменшення кількості працівників, та втрати необхідності у зберіганні паперових архівів.

Таким чином, трансформація бухгалтерського обліку під впливом діджиталізації є вимогою осучаснення бухгалтерського обліку. Цифровізація цих процедур дозволить знаходити правильну та своєчасну відповідь на виклики сьогодення. Для досягнення необхідних результатів важливо внесення змін у законодавство для підлаштування правового поля, та залучення спеціалістів для вирішення проблеми навчання персоналу підприємства. Якщо на початковому етапі діджиталізація буде проявлятись у створенні електронних реєстрів і введенні електронних шаблонів документації, то на завершальному етапі підприємство може мати комплекс бухгалтерських програм, які автоматизують облік. Серед таких програм може бути CRM - програма автоматизації комунікації з контрагентами і постановки задач персоналу, так і різні профільні програми, зміст і функціонал яких матиме варіативність в залежності від специфіки конкретного підприємства. На завершальному етапі трансформації бухгалтерського обліку, непоодинокими стануть випадки створення підприємством програм для обліку «під себе», коли інструментарій програми розробляється під конкретний колектив.

Проте, неоднорідність суб'єктів господарювання не дозволяє нам казати про їх повний та одночасний перехід у концепцію цифрового підприємства та досягнення завершальної трансформації їх бухгалтерського обліку під впливом діджиталізації. В інтересах держави пришвидшення та стимулювання процесів трансформації бухгалтерського обліку через впровадження діджиталізації.

Список використаних джерел

1. Іванченко Н., Кудрицька Ж., Рекачинська К. Бізнес-моделі в умовах цифрових трансформацій. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія "Економіка і управління". 2020. № 3. Т. 31. С. 185-190. URL: http://econ.vernadskyjournals.in.ua/journals/2020/31_70_3/31_70_3_2/33.pdf.

2. Калашник О.В., Махмудова Х.З., Яснолоб І.О. Економічний, організаційний та правовий механізм підтримки і розвитку підприємництва: колективна монографія. Полтава: Астрая. 2019. 364 с.

3. Піщуліна О. Цифрова економіка: тренди, ризики та соціальні детермінанти: доповідь //Центр Разумкова. Київ. 2020. URL: https://razumkov.org.ua/uploads/article/2020_digitalization.pdf.

4. Жекало Г. Цифрова економіка України: проблеми та перспективи розвитку. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія "Міжнародні економічні відносини та світове господарство" 2019. № 26. Ч. 1. С. 56-60. URL: http://www.visnyk-econom.uzhnu.uz.ua/archive/26_1_2019ua/12.pdf.

5. Панасюк B., Бурденюк T., Мужевич H. Особливості цифрової трансформації обліку. Галицький економічний вісник. 2021. № 1 (68). С. 70-76.

6. Гусєва О.Ю., Легомінова С.В. Діджиталізація - як інструмент удосконалення бізнес-процесів, їх оптимізація. Економіка. Менеджмент. Бізнес. 2018. № 1 (23). С. 33-39.

7. Лобода Н., Чабанюк О., Кольба Р. Діджиталізація як функція облікової діяльності: коронакриза як контекст. 2021. URL: https://conf.ztu.edu.ua/wp-content/uploads/2021/01/337.pdf.

8. Багацька К., Гейдор А. Бізнес-процеси в умовах діджиталізації економіки. Вісник Київського національного торговельно-економічного університету. 2019. № 5. С. 23-32.

Размещено на Allbest.ru