Звітність за ПДФО та ЄСВ: сучасний підхід

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний торговельно-економічний університет, Україна

Звітність за ПДФО та ЄСВ: сучасний підхід

Шаповалова Алла Павлівна

канд. екон. наук, доцент кафедри обліку та оподаткування

Закревська Олександра Миколаївна

здобувач вищої освіти факультету фінансів та обліку

Анотація

податковий розрахунок соціальний внесок

В статті розглянуто зміст та структуру звітності (Податкового розрахунку та додатків до нього) за податком на доходи фізичних осіб та єдиним соціальним внеском. Наведені особливості оновленої форми Податкового розрахунку, введеної з 1 січня 2023 р. Розглянуто порядок подання Податкового розрахунку контролюючим органам. Визначені проблемні питання щодо звітного періоду, за який складається Податковий розрахунок та відповідальність платників за порушення законодавства в частині подання податкової звітності у період воєнного стану.

Ключові слова: податок на доходи фізичних осіб, військовий збір, єдиний соціальний внесок, податковий розрахунок, додатки.

В сучасних умовах відсічі збройній агресії РФ важливого значення набуває стабільне наповнення бюджетів всіх рівнів, а також, зокрема, коштів Пенсійного фонду України.

Ключовим за обсягом надходжень, як до державного, так і до місцевих бюджетів загальнодержавним податком є податок на доходи фізичних осіб (далі ПДФО). Його справляння регулюється Податковим кодексом України (далі ПКУ). [1] Базою оподаткування ПДФО є загальний оподатковуваний дохід, нарахований (виплачений, наданий) фізичним особам-резидентам (за наявності доходів як з джерела їх походження в Україні, так і іноземних доходів) та фізичним особам-нерезидентам (за наявності доходів з джерела їх походження в Україні). Пріоритетними видатками за рахунок доходів Державного бюджету (в т.ч. і від надходження ПДФО) у 2023 р. є національна безпека і оборона країни, соціальний захист і забезпечення, охорона здоров'я, ін.

З доходів (за деякими винятками), по яких сплачується ПДФО, також сплачується військовий збір, введений тимчасово (з 3 серпня 2014 р.) до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України.

Кошти Пенсійного фонду України формуються переважно за рахунок надходжень єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування (далі ЄСВ) - страхового платежу, який сплачують роботодавці за своїх працівників при нарахуванні їм заробітної плати, при нарахуванні винагород за цивільно-правовими договорами, самостійно сплачують фізичні особи - підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність. Справляння внеску регулюється Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Використовуються ці кошти для надання застрахованим особам допомоги у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, допомоги у випадку безробіття, для пенсійного забезпечення відповідних категорій громадян та деяких інших передбаченим законодавством випадках.

Своєчасне нарахування та сплата ПДФО, військового збору та ЄСВ, а також своєчасне представлення достовірної звітності за податком і внеском до контролюючих органів - є податковим обов'язком відповідних платників податків.

Раніше платники податків складали два окремих звіти - податковий розрахунок, в якому зазначалася інформація про ПДФО та військовий збір (форма № 1-ДФ), та звіт за ЄСВ. З 1 січня 2021 р. зазначена звітність була об'єднана в єдиний Податковий розрахунок. [2] В Податковому розрахунку було персоніфіковано кожний вид внеску, а також надана щомісячна розбивка даних за звітний квартал, щороку після впровадження нової форми відбувалось.

Податковий розрахунок було оновлено з 1 січня 2023 р. Наразі він містить заголовну частину, основну (розрахункову) частину, яка складається з трьох розділів, заключну частину та шість додатків.

У заголовній частині зокрема наводяться загальні відомості про платника податків, звітний період, податкова адреса, контролюючий орган, до якого подається розрахунок, інформація про додатки, ознака платника єдиного податку, кількість працівників, кількість застрахованих осіб тощо.

В розділі першому «Нарахування доходу та єдиного внеску за найманих працівників в розрізі місяців звітного кварталу» наводиться інформація за кожний місяць звітного кварталу про загальну суму нарахованої заробітної плати, грошові винагороди, оплата за тимчасову непрацездатність (перші п'ять днів) та інші види допомоги, а також суму ЄСВ в залежності від ставки. Також у розділі зазначається загальна сума ЄСВ, яку необхідно сплатити за звітний період. Зазначимо, що в період дії воєнного стану на підприємствах зросла кількість працівників яких було призвано до військової служби України. Тому для відображення сум нарахованої заробітної плати таким працівникам, які не отримували доходи у вигляді грошового забезпечення перший розділ було доповнено відповідними новими рядками.

Розділ другий «Нарахування грошового забезпечення та єдиного внеску за військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу та на суми допомоги жінкам військовослужбовцям у зв'язку з вагітністю та пологами в розрізі місяців звітного кварталу (крім військовослужбовців строкової військової служби)» можна розділити на дві частини:

Нарахування грошового забезпечення та ЄСВ за військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу (крім військовослужбовців строкової військової служби) в розрізі місяців звітного кварталу;

Нарахування грошового забезпечення та ЄСВ на суми допомоги жінкам-військовослужбовцям у зв'язку з вагітністю та пологами (крім військовослужбовців строкової військової служби) в розрізі місяців звітного кварталу.

Розділ третій «Нарахування грошового забезпечення та єдиного внеску за патронатних вихователів, батьків - вихователів та прийомних батьків в розрізі місяців звітного кварталу» заповнюється тільки районними або міськими, сільськими, селищними виконавчими органами управління праці та соціального захисту населення про нарахування та сплату ЄСВ, тобто грошового забезпечення, за патронатних вихователів, батьків-вихователів, прийомних батьків, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства України.

Завершується основна частина наведенням суми єдиного внеску, що підлягає сплаті платником контролюючому органу.

У заключній частині зазначається дата звітування, підтверджується достовірність розрахунку підписами відповідальних посадових осіб та їх реєстраційні номери облікової картки платника податків або серії (за наявності) та номеру паспорта.

Невід'ємною частиною Податкового розрахунку є Додатки (табл. 1).

Таблиця 1. Додатки до Податкового розрахунку

дані сформовано з: [2]

Квартальний період звітування за ПДФО та ЄСВ призводить до певних проблем щодо складання податкового розрахунку та подання інформації. Зокрема, затримка подання відповідної інформації, яка може бути місяць або два: впливає на затримку соціальних виплат (допомоги з тимчасової втрати працездатності, допомоги по безробіттю тощо); призводить до неможливості вчасного визначення страхового стажу для призначення пенсії; Пенсійний фонд України не має можливості щомісяця розрахувати середню заробітну плату, яка впливає на розрахунок пенсії, ін. У цьому зв'язку планувалось введення щомісячного звітування з 01 січня 2023: до Верховної ради України було подано відповідний законопроект. [3]. Але розгляд законопроекту було відтерміновано.

За ІУ квартал 2022 р. Податковий розрахунок за оновленою редакцією подається контролюючим органам упродовж 40 календарних днів, що йдуть за останнім календарним днем звітного кварталу одним з двох способів:

в електронній формі - через Електронний кабінет платника податків;

поштою або у паперовій формі особисто платником (за умови, якщо кількість рядків у додатках до Розрахунку не перевищує п'яти).

Законодавством передбачені штрафи за несвоєчасне подання Податкового розрахунку з додатками. Так, неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкового розрахунку тягне за собою штраф у розмірі 1020 грн. (ст. 119 ПКУ). У період воєнного стану за відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів подання звітності, платники податків звільняються від відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні (пп. 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Висновки

Отже, з 1 січня 2023 р. платники податків подають Податковий розрахунок за оновленою формою, яка містить відповідну звітну інформацію щодо найманих працівників, призваних під час мобілізації на військову службу до Збройних сил України, за яких роботодавці мали право за власним рішенням не сплачувати ЄСВ, а також громадян України, що підписали контракт добровольця територіальної оборони, що дозволить роботодавцям відображати суми нарахованої середньої зарплати зазначеним застрахованим особам на час виконання такими особами покладених на них обов'язків.

Список використаних джерел

1. Податковий кодекс України № 2755-VI. (2010). Вилучено з: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text.

2. Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску і Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (наказ Міністерства фінансів України) № 4. (2015). Вилучено з: https: //zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0111-15#Text.

3. Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб (Проект Закону України). Вилучено з: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/27911.

Размещено на Allbest.ru