Роль бухгалтера в адаптації органічного виробництва до вимог ЄС

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки»

РОЛЬ БУХГАЛТЕРА В АДАПТАЦІЇ ОРГАНІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА ДО ВИМОГ ЄС

Людмила МАРКЕВИЧ,

Юлія БЕЗДУШНА

Анотація

органічний бухгалтер обліковий імпорт

Зростання попиту на органічну продукцію на світових продовольчих ринках зумовлює розвиток органічного виробництва в Україні. Проте для виходу на міжнародні ринки, зокрема європейський, виробники органічної продукції мають дотримуватись ряду вимог щодо її якості та сертифікації. Метою статті є узагальнення вимог до органічного виробництва у країнах ЄС і обґрунтування ролі бухгалтера та облікової політики підприємства в процесі адаптації діяльності виробників органічної продукції в Україні до таких вимог. У статті проведено оцінку формування необхідного рівня підготовки експортної торгівлі з виокремленням переліку підготовчих дій. Зазначено основні документи, що регулюють виробництво та експорт органічної продукції у країнах ЄС. Узагальнено алгоритм процесів під час експорту органічної продукції з України згідно вимог Європейської Комісії щодо додаткових офіційних заходів контролю імпорту органічних продуктів. В статті доведено важливу роль бухгалтера в цих процесах та запропоновано систему регістрів обліку та контролю виробництва органічної сільськогосподарської продукції з урахуванням вимог та стандартів ЄС.

Ключові слова: професія бухгалтера, рослинництво, органічна продукція, бухгалтерський облік, облікові регістри, витрати виробництва.

Annotation

Liudmyla MARKEVYCH, Yuliia BEZDUSHNA

National Scientific Center "Institute of Agrarian Economics"

THE ROLE OF THE ACCOUNTANT IN THE ADAPTATION OF ORGANIC PRODUCTION TO EU REQUIREMENTS

The growth of demand for organic products on the world food markets determines the development of organic production in Ukraine. However, in order to enter international markets, in particular the European one, producers of organic products must comply with a number of requirements regarding their quality and certification. The purpose of the article is to generalize the requirements for organic production in the EU countries and to justify the role of the accountant and accounting policy of the enterprise in the process of adapting the activities of producers of organic products in Ukraine to such requirements. Achieving the planned goal was carried out with the help of analytical, synthetic, tabular, graphic methods, etc. The article summarizes the relevance of the export orientation ofdomestic production with a statistical selection of the most exported crops of organic plant production. An assessment of the formation of the necessary level of preparation for export trade was carried out, with a list of preparatory actions being highlighted. The main documents regulating the production and export of organic products in the EU countries are indicated. The algorithm of processes during the export of organic products from Ukraine in accordance with the requirements of the European Commission regarding additional official measures to control the import of organic products is summarized. The article proves the important role of the accountant in these processes and proposes a system of registers of accounting and control of the production of organic agricultural products, taking into account the requirements and standards of the EU. The proposed document registration system will contribute to the systematization of information about the quality of organic crop production, and will allow the recording of certification procedures at each stage of production.

Keywords: accounting profession, crop production, organic products, accounting, accounting registers, production costs.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями

Виробництво органічної продукції є пріоритетним напрямом розвитку сільського господарства. Орієнтуючись на вихід на міжнародні продовольчі ринки, зокрема європейський, кожен експортер органічної сільськогосподарської продукції повинен детально ознайомитися з вимогами країн-імпортерів та нормативно-правовою базою, що регулює процедури імпорту органічної продукції до країн Європейського Союзу (ЄС). Важливим є проаналізувати відповідність обліково-контрольної системи ведення органічного виробництва чинним вимогам ЄС. Базовою основою сталого розвитку органічного виробництва та його позитивного впливу на навколишнє середовище у країнах Європи, є одночасне забезпечення ефективного функціонування внутрішнього ринку органічних продуктів та чесної конкуренції, тим самим допомагаючи операторам органічного виробництва досягти справедливого доходу, забезпечуючи довіру споживачів, водночас захищаючи зацікавленість споживачів і заохочення наявних каналів збуту та місцевого виробництва. Ці цілі повинні бути досягнутими шляхом дотримання загальних і специфічних принципів, загальних і детальних правил виробництва що застосовні до органічного землеробства.

Високі показники зацікавленості українською органічною продукцією на європейському ринку є значним стимулюючим важелем для вітчизняних операторів органічного виробництва. Вигідне географічне положення, кліматичні умови та родючі чорноземи, що за оцінками експертів займають 25% від світового запасу сприяють високій урожайності базових сільськогосподарських культур. Вивчаючи політику ведення та специфіку формування вимог на європейському ринку доречним є співставити вітчизняні та європейські стандарти виробництва органічної сільськогосподарської продукції, визначити ключові аспекти ролі бухгалтера у їх дотриманні та сформувати адаптивну обліково-контрольну систему документування для адаптації до європейських вимог щодо сертифікації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Розвиток органічного виробництва відкриває нові теми для досліджень у науковому просторі. Зокрема серед українських науковців ці питання розкрито у працях В. І. Андрійчука, В.В. Вовк, Н.О. Бородевича, Я.П. Іщенко, Я.П. Мельничука, Ю.Ю. Мороз, Є.В. Милонова та інших. Зокрема В.І. Артиш [1] аналізує виробництво органічної продукції в країнах Європи, та проводить оцінку показників продажів органічної продукції окремо взятих країн у загальному товарообороті ЄС. Т.О. Зінчук [5] розкриває європейський та світовий досвід до підходів формування категоріального апарату «органічне виробництво». Науковець О.А. Томашевська [6] досліджує та аналізує, у своїх працях, сучасний стан органічного виробництва в світі, та розкриває його основні напрямки.

Проте, наразі досить мало уваги приділялось вивченню вимог ЄС до стандартів виробництва органічної продукції з урахуванням їх впливу на формування облікового апарату, що потребує подальших досліджень.

Формулювання цілей статті

Метою статті є узагальнення вимог до органічного виробництва у країнах ЄС і обґрунтування ролі бухгалтера та облікової політики підприємства в процесі адаптації діяльності виробників органічної продукції в Україні до таких вимог.

Виклад основного матеріалу

Підвищений попит до української органічної продукції з боку держав-членів ЄС та інших країн сприяє тому, що майже вся органічна продукція, вироблена в Україні, є експортно-орієнтованою. Перейшовши на органічне виробництво, сертифіковані оператори органічного виробництва все частіше надають перевагу експорту, аніж реалізації на внутрішньому ринку.

За результатами дослідження статистичних даних найбільш розповсюдженими експортованими культурами органічної сільськогосподарської продукції є кукурудза, яку у 2022 році було реалізовано на суму 27,3 млн дол. з масовою часткою 95700 тонн, соя - 33 млн дол. з масовою часткою 33700 тонн, пшениця ( в тому числі спельта) - 8,4 млн дол. з масовою часткою 26300 тонн, макуха соняшникова - 10,1 млн дол. з масовою часткою 13200 тонн та соняшник - 9,3 млн дол. з масовою часткою 13000 тонн [7].

Експорт органічної продукції вимагає дотримання діючих у країнах ЄС регламентів, директив, рішень, рекомендацій та повідомлень ЄС, що є частиною юридичних стандартів, які розглядаються Українською стороною при поступовому наближенні законодавства по конкретному сектору чи продукту (табл. 1).

Для формування необхідного рівня підготовки експортної торгівлі Галашевський С.О. та Білич А.В. виділяють ряд наступних дій [3]:

- провести оцінку експортного потенціалу власного органічного продукту. Потрібно розуміти, що для задоволення потреб зовнішнього ринку необхідно мати достатню кількість продукції для експорту, так як більшість імпортерів не зацікавленні в контрактуванні малих кількостей продукції;

- визначити цільові країни для своєї продукції; ознайомитися з нормативною базою, що регулює імпорт органічної продукції до країн ЄС (Регламент Комісії ЄС № 1235/2008, Регламент Комісії ЄС № 2016/1842; Регламент Комісії ЄС № 889/2008);

- підготуватися до переговорів з потенційним покупцем (потенціал/обмеження покупця та продавця);

- правильно і юридично правильно скласти зовнішньоекономічний контракт;

- забезпечити правильне зберігання органічних продуктів (заборонено використання будь - яких синтетичних пестицидів, іонізуючого випромінювання, а також фумігація);

- забезпечити простежуваність та цілісність органічної продукції. На підприємстві має бути впроваджена працююча система, що дозволятиме легко простежити рух продукції від поля до кінцевого імпортера;

- провести аналіз експортних партій продукції в акредитованій лабораторії;

- забезпечити належну упаковку, маркування.

Таблиця 1

Узагальнена регламентація вимог ЄС щодо організації органічного виробництва продукції рослинництва