Організаційно-методичні засади обліку статутного капіталу в сільськогосподарських кооперативах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Організаційно-методичні засади обліку статутного капіталу в сільськогосподарських кооперативах

Коцупатрий М.М., ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Бірюк О.Г., ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

Вступ. Сільське господарство як специфічна галузь економіки протягом всього розвитку цивілізації тісно пов'язана з колективними формами господарювання. Кооперативний рух як суспільно-економічне явище є традиційним і для економіки України та має значний історичний шлях. Ще у 18-19 століттях на теренах нинішньої держави створювалися кооперативи, кооперативні артілі і кооперативні об'єднання. З встановленням радянської влади на території України почали створюватися сільськогосподарські комуни, спілки незаможних селян, сільськогосподарські артілі, а згодом і колгоспи - колективні господарства, які на початку 90-х років минулого століття були перетворені в колективні сільськогосподарські підприємства (КСП). За своєю сутністю колективні сільськогосподарські підприємства є підприємствами колективної форми власності і сприяли широкій участі сільського населення у виробництві і переробці сільськогосподарської продукції та її реалізації, а також в управлінні діяльністю КСП [1]. Проте згідно знаменитого Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» від 3 грудня 1999 року № 1529/99 переважна більшість колективних сільськогосподарських підприємств була ліквідовані або реорганізовані в приватні господарства, господарські товариства, сільськогосподарські кооперативи та інші суб'єкти господарювання, засновані на приватній власності [2].

В Україні як республіці бувшого СРСР кооперативний рух здійснювався на його законодавстві. Основними напрямками розвитку кооперації в республіках бувшого СРСР в 40-70 роках 20-го століття були - кооперація в сільськогосподарському господарстві (колгоспи), споживча кооперація (споживчі товариства і підприємства споживчої кооперації), кооперація в садово-огородньому господарстві та в автогаражному господарстві.

На активний розвиток кооперації в СРСР в 80-х роках 20 століття суттєво вплинули: Закон СРСР від 19.11.1986 року «Про індивідуальну трудову діяльність», Закон СРСР від 26.05.1988 року «Про кооперацію в СРСР», Постанови Ради Міністрів СРСР «Про створення кооперативів з побутового обслуговування населення» (№ 160 від 05.02.1987 року), «Про створення кооперативів у сфері громадського харчування» (№ 161 від 05.02.1987 року) і «Про створення кооперативів з виробництва товарів народного споживання» (№ 162 від 05.02.1987 року).

З отриманням незалежності в Україні кооперація як система кооперативних організацій, створених з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб своїх членів, набуває широкого розвитку. 10 квітня 1992 року був прийнятий Закон України «Про споживчу кооперацію» (№2265-ХІІ), а 17 липня 1997 року - Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію» (№ 469-97 ВР).

З метою уніфікації правових, організаційних, економічних та соціальних основ функціонування кооперації в України 10 липня 2003 року був прийнятий Закон України «Про кооперацію» (№ 1087-ІУ). В ньому відмічено, що кооперативні організації включають в себе кооперативи

(виробничі, обслуговуючі, споживчі) та кооперативні об'єднання.

Кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування [3].

Галузеві особливості сільського господарства, практика діяльності кооперативів в сільському господарстві за останні 25 років та об'єктивна необхідність кооперативного об'єднання дрібних виробництв сільськогосподарської продукції (особистих селянських господарств, сімейних фермерських господарств без статусу юридичної особи) викликали необхідність удосконалення законодавства про сільськогосподарську кооперацію. Тому 21 липня 2020 року Верховна Рада України прийняла нову редакцію Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» (№ 819-ІХ) [4].

Виклад основного матеріалу. Необхідно відмітити, що з прийняттям нової редакції Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» з'явилися законодавчі протиріччя із Законом України «Про кооперацію» щодо створення і функціонування кооперативів. Наприклад, статутний капітал в сільськогосподарських кооперативах і пайовий капітал та неподільний фонд в інших кооперативах; вклад члена кооперативу і пай; додатковий вклад і додатковий пай; дивіденди, патронажні дивіденди і виплати на паї та кооперативні виплати; фонд розвитку кооперативу; вступний внесок; членський внесок; цільовий внесок; частка члена кооперативу у статутному капіталі; оборот члена сільськогосподарського кооперативу; правила внутрішньогосподарської діяльності сільськогосподарського кооперативу та інші. Таким чином, порядок створення і функціонування сільськогосподарських кооперативів суттєво відрізняється від інших кооперативів, що вказано у ст. 5 і 26 Закону України «Про кооперацію».

Про особливості створення і діяльності сільськогосподарських кооперативів вказано у ст. 114¹ Господарського Кодексу України та у ст. 84 і 86 Цивільного кодексу України [5;6].

Сільськогосподарський кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які є виробниками сільськогосподарської продукції і добровільно об'єдналися на основі членства та на засадах самоврядування для провадження спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб [4].

Метою сільськогосподарської кооперації є збільшення доходів виробників сільськогосподарської продукції, підвищення ефективності та конкурентоспроможності виробників сільськогосподарської продукції для задоволення економічних, соціальних та інших потреб виробників сільськогосподарської продукції на основі поєднання їхніх особистих та колективних інтересів [4].

Основними видами діяльності сільськогосподарських кооперативів є виробництво, заготівля, закупівля, зберігання, переробка, збут, продаж сільськогосподарської продукції та продукції її переробки, постачання засобів виробництва і матеріально-технічних ресурсів та інші види сервісного обслуговування членів кооперативу (надання технологічних, транспортних, меліоративних, ремонтних, будівельних послуг, послуг з ветеринарного обслуговування тварин і племінної роботи, науково-консультаційного обслуговування з бухгалтерського обліку і аудиту тощо). Водночас сільськогосподарський кооператив може здійснювати один або декілька видів діяльності [4].

Відповідно до поставленої мети сільськогосподарські кооперативи можуть здійснювати діяльність з метою одержання прибутку або без мети одержання прибутку.

Сільськогосподарський кооператив, що здійснює діяльність з метою одержання прибутку, може надавати послуги, здійснювати операції (із закупівлі сільськогосподарської продукції, постачання засобів виробництва і матеріально-технічних ресурсів) з особами, які не є членами або асоційованими членами сільськогосподарського кооперативу, за умови, що сумарна вартість таких послуг та операцій не перевищує 20 відсотків виручки кооперативу за рік [4].

Сільськогосподарський кооператив, що здійснює діяльність без мети одержання прибутку, є неприбутковою організацією у разі, якщо його діяльність відповідає сукупності таких ознак:

кооператив не виробляє сільськогосподарську продукцію і надає послуги виключно своїм членам;

кооператив не набуває права власності на сільськогосподарську продукцію, вироблену, вирощену, виловлену, відгодовану або заготовлену його членами виробниками сільськогосподарськими продукції. Власниками такої продукції є члени кооперативу;

кооператив відповідає встановленим вимогам Податкового кодексу України для неприбуткових організацій [4; 7].

Сільськогосподарський кооператив утворюється за рішенням установчих зборів його засновників або може бути утворений шляхом реорганізації (виділу, поділу, злиття) іншого сільськогосподарського кооперативу.

Засновниками кооперативу можуть бути фізичні чи юридичні особи. Членом сільськогосподарського кооперативу може бути лише фізична особа, яка досягла 16-річного віку. Водночас юридична особа бере участь в утворенні сільськогосподарського кооперативу через свого керівника або іншого уповноваженого представника, який діє на підставі довіреності на вчинення дій щодо утворення сільськогосподарського кооперативу. Необхідно зазначити, що кооператив може бути утворений не менш ніж трьома засновниками.

Рішення установчих зборів засновників про утворення сільськогосподарського кооперативу оформляється відповідним протоколом, яким і затверджується статут сільськогосподарського кооперативу або в ньому вказується про здійснення діяльності кооперативом на підставі Модельного статуту. У протоколі установчих зборів зазначаються й інші рішення щодо утворення і початку діяльності кооперативу, зокрема, найменування та скорочене найменування сільськогосподарського кооперативу, здійснення діяльності з метою одержання прибутку чи без мети одержання прибутку, утворення й обрання органів управління кооперативом відповідно до затвердженого статуту, затвердження правил внутрішньогосподарської діяльності кооперативу, розміри та порядок внесення засновниками вступного внеску, вкладу, додаткового вкладу та членських внесків засновниками сільськогосподарського кооперативу.

Необхідно зауважити, що найменування сільськогосподарського кооперативу має містити інформацію як про його організаційно-правову форму господарювання сільськогосподарський кооператив, власну назву (наприклад, «Агросервіс»), так і інформацію про вид діяльності - виробничий, багатофункціональний, переробний, сервісний, постачальницький, заготівельно-збутовий тощо.

На підставі проведених досліджень ми вважаємо, що кожний сільськогосподарський кооператив має розробляти свій власний статут кооперативу. Модельний статут кооперативу може служити лише взірцем (зразком) для підготовки Статуту конкретного сільськогосподарського кооперативу так як він не відповідає вимогам п. 4 ст.57 Господарського кодексу України [5]. Тобто у Модельному статуті сільськогосподарського не вказується розмір вступного і членського внеску та вкладу до статутного капіталу засновників сільськогосподарського кооперативу при створенні кооперативу, розмір вступного і членського внеску та вкладу до статутного капіталу при вступі нових членів при функціонуванні кооперативу, розмір статутного капіталу та частки кожного члена кооперативу у статутному капіталі, порядок розподілу чистого прибутку, порядок нарахування дивідендів і патронажних дивідендів та інших обов'язкових положень, передбачених вимогами чинних законодавчих актів.

Утворений сільськогосподарський кооператив підлягає державній реєстрації у загальновстановленому порядку протягом 60 днів з дня проведення установчих зборів засновників кооперативу. Якщо документи не подані у встановлений термін для реєстрації, то такий сільськогосподарський кооператив не вважається утвореним.

Після державної реєстрації кооперативу його засновники вносять вступний внесок та вклад у порядку та розмірах, визначеними установчими зборами засновників кооперативу та статутом сільськогосподарського кооперативу. Після цього засновники кооперативу набувають статусу членів сільськогосподарського кооперативу, відповідних прав та обов'язків, передбачених законодавством та статутом сільськогосподарського кооперативу. У статуті кооперативу зазначається відповідальність членів і асоційованих членів кооперативу за порушення зобов'язань щодо сплати вступних внесків і вкладів, та членських внесків і цільових внесків.

Статут є установчим документом сільськогосподарського кооперативу, що регулює його діяльність.

Для забезпечення статутної діяльності сільськогосподарський кооператив у порядку, передбаченому статутом, формує статутний капітал.

Статутний капітал сільськогосподарського кооперативу - це капітал сільськогосподарського кооперативу, що формується з вкладів і додаткових вкладів членів та асоційованих членів сільськогосподарського кооперативу [4].

Статутний капітал сільськогосподарського кооперативу формується з вкладів і додаткових вкладів членів сільськогосподарського кооперативу, а для сільськогосподарського кооперативу, що діє з метою одержання прибутку, також із вкладів і додаткових вкладів асоційованих членів такого кооперативу.

Вклад члена кооперативу - це грошовий чи інший майновий поворотний внесок, що вноситься засновником сільськогосподарського кооперативу до статутного капіталу, а членами та асоційованими членами - при вступі до такого кооперативу [4].

Додатковий вклад - це добровільний грошовий чи інший майновий поворотний внесок, що вноситься членом чи асоційованим членом сільськогосподарського кооперативу понад вклад до статутного капіталу.

Необхідно відмітити, що основний Закон України «Про кооперацію» передбачає, що в кооперативах створюється пайовий капітал, що включає в себе пайовий фонд і неподільний фонд [3].

Пайовий фонд кооперативу (крім сільськогосподарського) формується за рахунок паїв (у тому числі додаткових) - майнових поворотних внесків членів (асоційованих членів) кооперативу у створення та розвиток кооперативу, які здійснюються шляхом передачі кооперативу майна, в тому числі грошей, майнових прав, а також земельної ділянки.

Неподільний фонд - обов'язковий фонд кооперативу (крім сільськогосподарського), що формується за рахунок вступних внесків членів (асоційованих членів) кооперативу та відрахувань від доходу (прибутку) кооперативу і не підлягає розподілу між членами (асоційованими членами) кооперативу.

Водночас Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію» передбачає, що вступні внески членів (асоційованих членів) направляється на формування фонду розвитку кооперативу. До фонду розвитку кооперативу направляються і членські внески членів (асоційованих членів) за їх наявності в кооперативі. Кошти фонду розвитку, а також майно, придбане за рахунок таких коштів, не можуть бути розподілені між членами (асоційованими членами) сільськогосподарського кооперативу [4, ст. 21].

Вказані відмінності формування пайового капіталу в кооперативах і статутного капіталу в сільськогосподарських кооперативах суттєво впливають і на облікове відображення їх формування.

При утворенні сільськогосподарського кооперативу установчі збори його засновників приймають рішення про розміри та порядок внесення засновниками вкладу до статутного капіталу кооперативу. Ми вважаємо, що суми вкладів засновників сільськогосподарського кооперативу і складають розмір статутного капіталу кооперативу при його утворенні, тобто в статуті новоствореного сільськогосподарського кооперативу вказуються засновники кооперативу та їх вклади. Якщо наведена вище інформація буде відсутня в статуті сільськогосподарського кооперативу, то за рішенням Державної податкової служби України члени такого кооперативу не будуть мати права на отримання дивідендів і патронажних дивідендів, а асоційовані члени кооперативу - на отримання дивідендів. Водночас у рішенні загальних зборів засновників кооперативу необхідно вказувати і термін внесення вкладів.

На наш погляд, засновники сільськогосподарського кооперативу є і першими членами заснованого ними кооперативу. Член сільськогосподарського кооперативу - це юридична особа або фізична особа, яка досягла 16-річного віку. Засновники сільськогосподарського кооперативу після його державної реєстрації вносять вступні внески і вклади та набувають статусу членів кооперативу, прав та обов'язків, що встановлені для його членів законодавством та статутом кооперативу.

Вступ до сільськогосподарського кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви, що подається правлінню чи голові кооперативу. Фізична чи юридична особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і вклад члена кооперативу у порядку та розмірах, визначених відповідно до статуту та Правил внутрішньогосподарської діяльності сільськогосподарського кооперативу. Правління чи голова кооперативу розглядає заяву про вступ до кооперативу і приймає вмотивоване рішення про прийняття або відмову у прийнятті особи до кооперативу.

Рішення про прийняття особи до кооперативу або про відмову у прийнятті приймається загальними зборами кооперативу з урахуванням рекомендації правління чи голови кооперативу.

З метою збільшення власного капіталу для розширення матеріально-технічної бази у сільськогосподарському кооперативі, що діє з метою одержання прибутку, може бути передбачено асоційоване членство. Асоційований член сільськогосподарського кооперативу - це будь-яка юридична або фізична особа, яка не є членом такого сільськогосподарського кооперативу та внесла вклад у порядку та розмірах, визначених відповідно до Статуту такого кооперативу. Асоційований член сільськогосподарського кооперативу не зобов'язаний брати участь у господарській або іншій діяльності кооперативу, має право дорадчого голосу на загальних зборах кооперативу та одержує дивіденди у порядку та розмірах, визначених відповідно до Статуту кооперативу.

Асоційований член сільськогосподарського кооперативу не має права на патронажні дивіденди, так як він не бере участь у господарській чи іншій діяльності кооперативу. Водночас асоційований член сільськогосподарського кооперативу має право на додатковий вклад до статутного капіталу кооперативу. Наведені вище особливості функціонування асоційованих членів сільськогосподарських кооперативів сприяють нівелізації ними контролю цих кооперативів - вирішального впливу на фінансову, господарську і комерційну політику кооперативу з метою одержання вигід від його діяльності.

В подальшому при функціонуванні сільськогосподарського кооперативу його статутний капітал може збільшуватися за рахунок вкладів нових членів, нових асоційованих членів та за рахунок додаткових вкладів членів та асоційованих членів кооперативу.

Необхідно відмітити, що ні Закони України «Про кооперацію» і «Про сільськогосподарську кооперацію» та Модельні статути сільськогосподарських кооперативів не містять інформації про розмір статутного капіталу сільськогосподарського кооперативу в розрізі вкладів і додаткових вкладів та членів і асоційованих членів кооперативів. Водночас п.4 ст. 57 Господарського кодексу України передбачає, що статут будь-якого суб'єкта господарювання повинен містити відомості про розмір і порядок утворення його статутного капіталу [5].

Таким чином на підставі вищевикладеного можна стверджувати, що в першому Статуті новоствореного сільськогосподарського кооперативу його членами вказуються засновники цього кооперативу, а статутний капітал на дату створення складає сукупну вартість вкладів (грошових чи інших майнових внесків) засновників цього кооперативу. Для обліку статутного капіталу в сільськогосподарських підприємствах передбачено рахунок 40 «Зареєстрований (пайовий) капітал» субрахунок 403 «Інший зареєстрований капітал». На субрахунку 401 «Статутний капітал» відображають статутний капітал лише господарські товариства, державні і комунальні підприємства [8]. Ми вважаємо, що субрахунок 404 «Внески до незареєстрованого статутного капіталу» застосовують лише ті підприємства, засновники яких відповідно до законодавства зобов'язані внести відповідну суму внесків для формування статутного капіталу після його оголошення для державної реєстрації установчих документів. Зокрема, це торкається акціонерних товариств та їх засновників.

На субрахунку 403 за окремими аналітичними рахунками ведуть облік часток кожного члена і асоційованого члена сільськогосподарського кооперативу в статутному капіталі кооперативу, які формуються за рахунок його вкладу та додаткових вкладів. Облік часток ведуть у грошовій формі персоніфіковано - окремо щодо кожного члена і асоційованого члена кооперативу.

У разі внесення вкладу чи додаткового вкладу у формі майна або майнового права грошова оцінка такого вкладу здійснюється правлінням або головою сільськогосподарського кооперативу у визначеному статутом такого кооперативу порядку. Загальні збори кооперативу можуть прийняти рішення про проведення оцінки майна, що вноситься як вклад чи додатковий вклад, у передбаченому законодавством порядку оцінки майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність за рахунок коштів кооперативу.

Право користування майном (майнове право), що передається до сільськогосподарського кооперативу членами або асоційованими членами як вклад чи додатковий вклад, оцінюється розміром плати за його користування, розрахованого за весь строк користування, на який передано таке право.

Передання права користування земельною ділянкою як вкладу чи додаткового вкладу членів або асоційованих членів здійснюється відповідно до Земельного кодексу України.

Необхідно зауважити, що первинні документи на внесені як вклад чи додатковий вклад до статутного капіталу кооперативу членами або асоційованими членами майна, майнових прав та права користування земельною ділянкою згідно чинного законодавства зберігаються у сільськогосподарському кооперативі безстроково.

Кореспонденція рахунків з обліку формування статутного капіталу новоствореного сільськогосподарського кооперативу (запропонований варіант) наведена в табл. 1.

Таблиця 1Кореспонденція рахунків з обліку формування статутного капіталу новоствореного сільськогосподарського кооперативу (запропонований варіант)

- відбувається обмін накорпоративні права - обмін на неподібні активи (НП(С)БО 15 «Дохід»)

Необхідно відмітити, що формування статутного капіталу кооперативу здійснюється у два етапи: реєстрація розміру статутного капіталу при державній реєстрації статуту кооперативу як суб'єкта господарюванна і формування статутного капіталу вкладами членів кооперативу.

Ми вважаємо, що при створенні сільськогосподарського кооперативу засновниками не виникає питання щодо внесення кооперативу додаткових вкладів добровільних грошових чи інших майнових поворотних внесків, що вносяться членами (асоційованими членами) сільськогосподарського кооперативу понад вклад до статутного капіталу. Ці додаткові вклади вносяться членами чи асоційованими членами в процесі функціонування сільськогосподарських кооперативів.

У створенні сільськогосподарських кооперативів не беруть участь асоційовані члени кооперативу, так як вони можуть бути прийняті до кооперативу лише при його функціонуванні. Про це відмічено і в п.2 ст. 6 Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» [4].

Відповідно до п. 2 ст. 10 Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» кожний сільськогосподарський кооператив зобов'язаний вести облік своїх членів та видати кожному члену посвідчення, в якому зазначаються відомості про члена чи асоційованого члена кооперативу, розміри внесених ним вступного внеску, вкладу та додаткового вкладу. Ця інформація необхідна, в першу чергу, для нарахування дивідендів членам і асоційованим членам за результатами діяльності кооперативу [4, п.2, ст.27], у разі повернення фізичним чи юридичним особам часток при виході їх із сільськогосподарського кооперативу [4, п.6, ст.22] чи припиненні діяльності кооперативу [4, п.4, ст.33].

Частка кожного члена сільськогосподарського кооперативу у його статутному капіталі формується за рахунок його вкладу та додаткових вкладів у разі їх внесення.

Частка у статутному капіталі - це частка члена сільськогосподарського кооперативу у статутному капіталі сільськогосподарського кооперативу, що складається з вкладу та додаткових вкладі у разі внесення [4].

Право власності членів чи асоційованих членів сільськогосподарського кооперативу (фізичних осіб) на свою загальну частку у статутному капіталі кооперативу успадковується відповідно до законодавства.

Необхідно відмітити, що Модельний статут сільськогосподарського кооперативу, що діє з метою отримання прибутку, передбачає, що частка у статутному капіталі кожного члена кооперативу формується за рахунок його вступного внеску і вкладу та додаткових вкладів. Таке положення вступає у протиріччя із положеннями Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію», який передбачає, що вступний внесок членів кооперативу зараховується до фонду розвитку кооперативу [4, п.4, ст.21]. У разі виходу чи виключення із сільськогосподарського кооперативу фізичній чи юридичній особі повертається її загальна частка у розмірі, не більшому за загальну суму вкладів та додаткових вкладів [4, п.6, ст.22]. У разі ліквідації сільськогосподарського кооперативу, що діє з метою одержання прибутку чи без мети одержання прибутку, майно та кошти фонду розвитку не підлягають поділу між його членами і передаються за рішенням загальних зборів такого кооперативу іншому сільськогосподарському кооперативу чи сільськогосподарському кооперативному об'єднанню (для зарахування до фонду розвитку такого кооперативу чи кооперативного об'єднання), а в разі неприйняття такого рішення - зараховуються відповідно до закону до державного або місцевого бюджету [4, п.4 і 5 ст. 33].

При функціонуванні сільськогосподарського кооперативу його статутний капітал може збільшуватися як за рахунок вкладів нових членів і асоційованих членів кооперативу, так і за рахунок додаткових вкладів членів та асоційованих членів кооперативу. Водночас, асоційоване членство може бути передбачено лише для сільськогосподарських кооперативів, що здійснюють діяльність з метою одержання прибутку [4, ст. 14]. Збільшення статутного капіталу сільськогосподарського кооперативу за рахунок відрахувань від чистого прибутку кооперативу не передбачено законодавством [4, ст. 25].

Необхідно відмітити, що розмір додаткових вкладів до статутного капіталу кооперативу регулюється статутом сільськогосподарського кооперативу. Водночас необхідно звернути увагу на те, що члени сільськогосподарського кооперативу мають право одного ухвального голосу у загальних зборах кооперативу незалежно від розміру додаткового вкладу. А асоційовані члени сільськогосподарського кооперативу мають право одного дорадчого голосу у загальних зборах незалежно від розміру додаткового вкладу [4, ст. 16].

Статут сільськогосподарського кооперативу містить відомості про умови і порядок вступу до кооперативу членів і асоційованих членів, порядок встановлення розмірів і сплати вкладів і додаткових вкладів до статутного капіталу членами і асоційованими членами та їх відповідальність за порушення зобов'язань щодо їх сплати.

Ми вважаємо, що збільшення статутного капіталу вимагає перереєстрації статуту сільськогосподарського кооперативу, так як він містить відомості про розмір статутного капіталу та частки кожного члена кооперативу у статутному капіталу.

Зміни до статут сільськогосподарського кооперативу приймаються загальними зборами кооперативу та підлягають державній реєстрації відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» протягом 30 днів з дня їх прийняття.

Кореспонденція рахунків з обліку збільшення статутного капіталу сільськогосподарського кооперативу (запропонований варіант) наведена в табл. 2.

Таблиця 2Кореспонденція рахунків з обліку збільшення статутного капіталу сільськогосподарського кооперативу (запропонований варіант)

- відбувається обмін на корпоративні права - обмін на неподібні активи (НП(С)БО 15 «Дохід»)

Зменшення статутного капіталу сільськогосподарського кооперативу може відбуватися внаслідок припинення членства в сільськогосподарському кооперативі (за різними причинами) та припинення діяльності самого кооперативу. Членство у сільськогосподарському кооперативі припиняються у разі: - добровільного виходу на підставі поданої заяви; несплати внесків та вкладу у встановленому статутом кооперативу порядку; припинення участі в господарській діяльності кооперативу (фізичної особи); ліквідації члена кооперативу - юридичної особи.

Зменшення статутного капіталу сільськогосподарського кооперативу внаслідок повернення членам кооперативу або асоційованим членам кооперативу частини вкладів чи додаткових вкладів не передбачено Законом України «Про сільськогосподарську кооперацію» [4].

За наявності підстав правління чи голови сільськогосподарського кооперативу приймає вмотивоване рішення з рекомендацією щодо припинення членства в кооперативі. Загальні збори кооперативу приймають рішення про припинення членства у сільськогосподарському кооперативі з урахуванням рекомендації правління чи голови кооперативу. Водночас загальними зборами кооперативу приймаються зміни до статуту сільськогосподарського кооперативу, які підлягають державній реєстрації у загальновстановленому порядку.

Необхідно зауважити, що статут сільськогосподарського кооперативу містить відомості про умови і порядок виходу членів і асоційованих членів із кооперативу чи виключення з нього, умови і порядок повернення поворотних вкладу, додаткового вкладу та цільового внеску.

Повернення члену чи асоційованому члену (фізичній або юридичній особі) його загальної частки здійснюється у розмірі, не більшому за загальну суму вкладів та додаткових вкладів (при утворенні кооперативу, при вступі до кооперативу, при подальшому функціонуванні кооперативу), що обліковувалися у складі статутного капіталу кооперативу.

Заслуговує на увагу те, що строк та інші умови повернення члену (асоційованому члену) його загальної частки встановлюється статутом кооперативу, проте строк повернення зазначеної частки не може перевищувати двох років. До моменту повернення частки така особа має права, передбачені законодавством та статутом сільськогосподарського кооперативу для асоційованого члена такого кооперативу.

Необхідно відмітити, що в Законі України «Про сільськогосподарську кооперацію» наведено два поняття:

загальна частка члена кооперативу у статутному капіталі кооперативу [4, п. 6, ст. 22];

загальна частка члена кооперативу у майні кооперативу [4, п. 7, ст. 22].

За своєю економічною сутністю і складом загальна частка члена кооперативу чи асоційованого члена кооперативу у майні кооперативу є категорією ширшою, ніж

загальна частка члена кооперативу чи асоційованого члена кооперативу у статутному капіталі кооперативу.

Так, частка (загальна частка) члена кооперативу чи асоційованого члена кооперативу у статутному капіталі кооперативу складається з вкладу та додаткового вкладу.

Водночас законодавець не дає в законі офіційного тлумачення поняття «загальна частка члена кооперативу чи асоційованого члена кооперативу у майні кооперативу», а лише відмічає, що строк та інші умови повернення члену сільськогосподарського кооперативу його загальної частки у майні кооперативу встановлюються статутом кооперативу. Необхідно врахувати, що законом передбачено майно і кошти фонду розвитку кооперативу не розподіляти між членами кооперативу. Таким чином законом не встановлено порядок визначення загальної частки члена кооперативу чи асоційованого члена кооперативу у майні кооперативу.

Необхідно врахувати, що лише при ліквідації сільськогосподарського кооперативу, що діє з метою одержання прибутку, його майно та кошти, що залишилися після задоволення вимог кредиторів кооперативу, здійснення виплат дивідендів та патронажних дивідендів членам і асоційованим членам кооперативу, оплати праці (крім майна та коштів фонду розвитку), розподіляються між членами кооперативу у порядку, визначеному статутом такого кооперативу [4, п. 4, ст. 33].

Ми вважаємо, що майном для розподілу між членами кооперативу та асоційованими членами сільськогосподарського кооперативу, що діє з метою одержання прибутку, є чисті активи кооперативу, крім майна та коштів фонду розвитку кооперативу. Чисті активи кооперативу - це активи кооперативу за вирахуванням його зобов'язань, фактично це сума власного капіталу кооперативу. До чистих активів кооперативу відносять статутний капітал, капітал у дооцінках, додатковий капітал, резервний капітал та нерозподілені прибутки.

Таким чином, майно кооперативу, яке потенційно може розподілятися між членами кооперативу та асоційованими членами кооперативу може складатися із капіталу в дооцінках, додаткового капіталу (крім майна і коштів фонду розвитку кооперативу), резервного капіталу та нерозподільних прибутків (непокриті збитки зменшують суму майна до розподілу). Звичайно, в окремих сільськогосподарських кооперативах непокриті збитки можуть перевищувати суму статутного капіталу. Базою для розподілу майна є частка вкладу і додаткового вкладу члена кооперативу чи асоційованого члена кооперативу у статутному капіталі сільськогосподарського кооперативу.

Необхідно зауважити, що конкретну методику розподілу майна кооперативу між членами кооперативу і асоційованими членами кооперативу та методика визначення загальної вартості майна, є статут конкретного сільськогосподарського кооперативу.

Відповідно до закону сільськогосподарський кооператив для забезпечення статутної діяльності може прийняти рішення про створення спеціального фонду кооперативу за рахунок цільових поворотних і неповоротних внесків членів кооперативу та асоційованих членів кооперативу та інших не заборонених законодавством надходжень.

Цільовий внесок - це грошовий чи інший майновий поворотний або неповоротний внесок члена сільськогосподарського кооперативу, що може бути передбачений рішенням загальних зборів відповідного кооперативу для забезпечення виконання конкретних завдань кооперативу [4].

Кошти цього фонду відповідно до Положення про спеціальний фонд кооперативу використовуються для реалізації передбачених положенням цілей. Цільовий поворотний внесок до спеціального фонду відповідно до статуту сільськогосподарського кооперативу може бути повернуто члену кооперативу у разі виходу його з кооперативу, виключенню із кооперативу або ліквідації кооперативу.

Ми вважаємо, що кошти спеціального фонду сільськогосподарського кооперативу мають обліковуватися на окремому субрахунку синтетичного рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження». За кредитом субрахунку відображають надходження цільових внесків та інших не заборонених законодавством надходжень до спеціального фонду для фінансування певних заходів, за дебетом - використання коштів за певними напрямками, а також повернення невикористаних сум цільових поворотних внесків.

У разі виходу, виключення з сільськогосподарського кооперативу член кооперативу або асоційований член кооперативу (фізична чи юридична особа) має право на повернення своєї частки у статутному капіталі (майні) кооперативу та цільового поворотного внеску до спеціального фонду кооперативу натурою, грошовими коштами або цінними паперами відповідно до їх вартості на момент виходу.

Кореспонденція рахунків з обліку зменшення статутного капіталу сільськогосподарського кооперативу (запропонований варіант) наведена в табл. 3.

Таблиця 3Кореспонденція рахунків з обліку зменшення статутного капіталу сільськогосподарського кооперативу (запропонований варіант) .

Висновки

Проведеними дослідженнями встановлено, що Законами України «Про кооперацію» і «Про сільськогосподарську кооперацію» законодавчо встановлені суттєві відмінності як за формальними, так і за суттєвими ознаками у формуванні пайового чи статутного капіталу кооперативу, що впливає на відображенні цих процесів у бухгалтерському обліку. Запропонований варіант бухгалтерського відображення процесів формування та руху статутного капіталу у сільськогосподарських кооперативах, визначення загальної частки члена кооперативу чи асоційованого члена кооперативу у майні сільськогосподарського кооперативу враховує сучасне законодавство і нормативно-правові акти з бухгалтерського обліку та може використовуватися в практичній діяльності сільськогосподарських кооперативів.

Водночас заслуговують на увагу подальші дослідження щодо економічної сутності вступних і членських внесків членів (асоційованих членів), фонду розвитку сільськогосподарських кооперативів, що здійснюють діяльність з метою одержання прибутку, та їх бухгалтерського відображення.

Список використаних джерел

бухгалтерський сільськогосподарський кооператив

1. Про колективне сільськогосподарське підприємство»: Закон України від 14.02.1992 року №2114-ХІІ. Дата оновлення: 15.07.2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/2114-12#Text (дата звернення 20.05.2022).

2. Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки: Указ Президента України від 03.12.1999 року №1529/99. URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/1529/99#Text (дата звернення 20.05.2022).

3. Про кооперацію: Закон України від 10.07.2003 року №1087-IX. Дата оновлення: 21.07.2020. URL: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/1087-15#Text (дата звернення 20.05.2022).

4. Про сільськогосподарську кооперацію: Закон України від 21.07.2020 року №819-ІХ. Дата оновлення: 01.07.2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/819-20#Text (дата звернення 20.05.2022).

5. Господарський кодекс України від 16.01.2003 року №436-IV. Дата оновлення: 15.07.2021. URL: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/436-15#Text (дата звернення 20.05.2022).

6. Цивільний кодекс України від 16.01..2003 року №435-^. Дата оновлення: 17.02.2022. URL: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/435-15#Text (дата звернення 20.05.2022).

7. Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI. Дата оновлення: 01.07.2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/2755-17#Text (дата звернення 20.05.2022).

8. Коцупатрий М.М., Бірюк О.Г. Формування статутного капіталу в сільськогосподарських кооперативах. Економічний розвиток та сучасний менеджмент, книга 7, частина 4, Німеччина, жовтень 2021, с. 66-77.

Размещено на Allbest.ru