Розбудова фінансової стійкості підприємства: важливість стратегічного планування та компетентного аналізу бухгалтерського обліку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розбудова фінансової стійкості підприємства: важливість стратегічного планування та компетентного аналізу бухгалтерського обліку

Г.В. Головчак, к. е. н., доцент кафедри обліку і аудиту,

А.О. Музиченко, к. е. н., доцент кафедри статистики та економічного аналізу, Національний університет біоресурсів і природокористування України

А.М. Шиш, к. е. н., доцент кафедри статистики та економічного аналізу, Національний університет біоресурсів і природокористування України

У статті досліджено різні підходи, що існують у науковій літературі до визначення сутності категорії «фінансова стійкість підприємства». Розкрито зміст широкого та вузького підходів, а також, на основі узагальнення результатів аналізу, запропоновано авторське визначення фінансової стійкості підприємства, яке сформоване з урахуванням сучасних умов функціонування підприємств. Досліджено зміст поняття «стратегічне планування» та визначено його головні цілі у контексті забезпечення фінансової стійкості, а також охарактеризовано його зв'язок із якісним аналізом бухгалтерської звітності. Розкрито перелік ключових принципів формування стратегічних планів, досліджено основні завдання стратегічного планування в умовах дії кризи. Описано зв'язок стратегічного планування та антикризового управління. Визначено напрями, за якими стратегія управління фінансовою стійкістю має узгоджуватися з вимогами антикризового управління. Виявлено ключові чинники, через які процес стратегічного планування на українських підприємствах може характеризуватися недостатньою ефективністю. Аналіз впливу таких чинників дозволив встановити, що ключові проблеми, які стають на заваді ефективному стратегічному плануванню на українських підприємствах, передусім, пов'язані із недосконалістю інформаційного (облікового) забезпечення та невідповідною обробкою облікової інформації. В цьому контексті визначено головні функції бухгалтерського обліку, що відіграють ключову роль у процесі прийняття стратегічних рішень. Однією з основних функцій, з точки зору забезпечення фінансової стійкості, було визначено аналіз показників фінансової стійкості. В результаті дослідження запропоновано систему найважливіших індикаторів оцінки фінансової стійкості, надано формули розрахунку, нормативні значення та зміст цих показників.

Ключові слова: фінансова стійкість, стратегічне планування, аналіз бухгалтерського обліку, власні кошти, позикові кошти, коефіцієнт фінансової автономії, бухгалтерська звітність.

H. Holovchak, PhD in Economics, Associate Professor of the Department of Accounting and Auditing, Ivan Franko National University of Lviv

A. Muzychenko, PhD in Economics, Associate Professor of the Department of Statistics and Economic Analysis, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine

A. Shysh, PhD in Economics, Associate Professor of the Department of Statistics and Economic Analysis, National University of Life and Environment Sciences

Building the financial stability of the enterprise: the importance of strategic planning and competent accounting analysis

The article examines various approaches that exist in the scientific literature to define the essence of the category ''financial stability of the enterprise”. The content of broad and narrow approaches is revealed, and also, based on the generalization of the analysis results, the author's definition of the financial stability of the enterprise, formed taking into account the modern conditions of the functioning of enterprises, is proposed. The content of the concept of ”strategic planning” and its main goals in the context of ensuring financial stability were studied, and its connection with the qualitative analysis of accounting was characterized. The list of key principles of forming strategic plans, as well as the main tasks of strategic planning in the context of the crisis, is revealed. The relationship between strategic planning and anti-crisis management is described. The directions in which the financial stability management strategy should be consistent with the requirements of anti-crisis management have been determined. The key factors due to which the process of strategic planning at Ukrainian enterprises can be characterized by insufficient efficiency have been identified. The analysis of such factors made it possible to state that the key problems that stand in the way of effective strategic planning at Ukrainian enterprises are primarily related to the imperfection of information (accounting) support and inappropriate processing of accounting information. In this regard, the main functions of accounting, which play a key role in the process of making strategic decisions, are defined. Analysis of financial stability indicators was defined as one of the main functions in the context of ensuring financial stability. As a result of the study, a system of the most important indicators for assessing financial stability was proposed, calculation formulas, normative values and content of these indicators were provided.

Keywords: financial stability, strategic planning, accounting analysis, own funds, loan funds, coefficient of financial autonomy, accounting reporting.

Вступ

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Забезпечення фінансової стійкості є ключовим фактором та стратегічним завданням для підприємств, які прагнуть безперервно та ефективно функціонувати у сучасному мінливому середовищі. Водночас, багато підприємств зазнають певних труднощів у процесі забезпечення та підтримки достатнього рівня фінансової стійкості. Не в останню чергу це пов'язано із недоліками стратегічного планування, яке, в свою чергу, ґрунтується на даних аналізу бухгалтерської звітності. Відповідно, брак необхідної первинної й вторинної облікової інформації та недосконалі методики її аналізу можуть призвести до прорахунків у ході стратегічного планування. Тому актуальним постає питання оптимізації стратегічного планування фінансової стійкості, зокрема, шляхом забезпечення цього процесу належною обліковою інформацією та проведення її компетентного аналізу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Особливості стратегічного планування та аналізу бухгалтерської звітності у контексті забезпечення фінансової стійкості підприємств досліджено у багатьох наукових працях. Так, Ю. В. Петрук та Л. П. Артеменко розкривають теоретичні положення стратегічного планування для підприємств в умовах кризи. Дослідники сформулювали практичні поради для підприємств на прикладі аналізу фінансового стану українського пивоварного заводу [ 1]. Ю. В. Шушкова та Є. І. Парфенюк дослідили аспекти зміцнення та посилення фінансової стійкості підприємств, акцентуючи на потребі адаптуватися до кризових умов функціонування. Мета їх роботи полягала у визначенні стратегічних пріоритетів та шляхів забезпечення фінансової стійкості в умовах нестабільності. Також у роботі розкрито складові стратегії посилення фінансової стійкості, тактичні заходи для її реалізації, фактори впливу на фінансову стійкість та, власне, стратегічні пріоритети [2]. А. М. Шиш присвятив своє дослідження наданню характеристиці якісної оцінки фінансової стійкості. Дослідник наголосив на важливості належного інформаційного забезпечення при проведення такої оцінки, зокрема, визначення системи показників та структури звітів [3]. І. В. Нагорна та О. О. Степанчук запропонували методику стратегічного аналізу фінансової стійкості, розкриваючи важливість використання різних методів і прийомів, у тому числі, ряду видів аналізу (дискримінантного, факторного, регресійного, порівняльного, експертних оцінок, SWOT-аналізу та ін.). Дослідники наголошують, що вибір методів залежить від цілей дослідження - ситуаційний аналіз, прогнозування, стратегічне планування тощо [4]. О. Нєізвєстна, А. Григорук та Л. Литвин вивчили існуючі методики підтримки фінансової стійкості, що застосовуються на макрорівні в умовах, які склалися для України після повномасштабного вторгнення. Важливість забезпечення фінансової стійкості дослідники вбачають у тому, що саме її стан показує ефективність роботи фінансового сектору держави, зокрема, у сфері амортизації потрясінь, що постали в умовах війни [ 5].

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Мета дослідження полягає в узагальненні теоретичних аспектів стратегічного планування та аналізу бухгалтерської звітності у контексті забезпечення фінансової стійкості підприємств на основі системи індикаторів її оцінки.

Виклад основного матеріалу дослідження

У науковій літературі можна зустріти чимало підходів до визначення поняття «фінансова стійкість підприємства». У широкому розумінні фінансова стійкість являє собою такий стан системи, коли вона здатна підтримувати свої основні якості у динамічному середовищі, а також її можливості протистояти несприятливим впливам та повертатися до стабільного функціонування після потрясінь [6]. Середовище функціонування сучасних підприємств характеризується посиленням конкурентної боротьби, загостренням кризових явищ та швидкими змінами умов ведення господарської діяльності. Отже, в цьому контексті фінансова стійкість постає як здатність підприємств вести діяльність та адаптуватися в умовах змін та під впливом негативних факторів. Для цього підприємства мають найбільш ефективно використовувати власні ресурси та зберігати відповідний рівень самостійності й незалежності. Розглядаючи фінансову стійкість у більш вузькому тлумаченні, варто звернутися до іншого її визначення «спроможність у повному обсязі та у визначені терміни виконувати свої зобов'язання перед контрагентами, використовуючи як власні, так і залучені грошові засоби» [7]. Водночас, Ю. В. Шушкова та Є. І. Парфенюк не погоджуються з підходом, у якому показники фінансової стійкості характеризують виключно рівень захищеності залученого капіталу. Дослідники вважають, що такий підхід обмежує поняття фінансової стійкості, адже не враховує стан власного капіталу. Тому, на їх погляд, фінансова стійкість має передбачати можливість окупити вкладені у діяльність підприємства ресурси за рахунок грошових надходжень від ведення господарської діяльності, а також, отримання прибутку у розмірі, достатньому для самофінансування та незалежності суб'єкта господарювання від зовнішніх джерел фінансування активів [2]. Узагальнюючи наведені підходи, можна сформувати наступне визначення: фінансова стійкість є таким станом підприємства, який характеризується стабільністю та незалежністю функціонування в умовах динамічного середовища, що проявляється через його здатність протистояти внутрішнім та зовнішнім загрозам, виконуючи свої зобов'язання та розпоряджаючись власними ресурсами, а також отримувати прибуток для забезпечення самофінансування. Подальша оцінка фінансової стійкості потребує визначення належної системи показників, яка може варіюватися залежно від стратегічних цілей та особливостей діяльності конкретного підприємства.

Збереження фінансової стійкості підприємства є визначальним критерієм для прийняття ґрунтовних стратегічних рішень та здійснення стратегічного планування. Вкрай важливою у цьому контексті постає задача забезпечення її належної оцінки, що реалізується завдяки компетентному аналізу бухгалтерської звітності. Остання є одним з основних джерел найважливішої інформації, аналіз якої дозволяє визначити тенденції розвитку підприємства та сформувати відповідну стратегію. Це, в свою чергу, актуалізує питання вдосконалення методики оцінки фінансової стійкості включно з визначенням системи показників та інших складових інформаційного забезпечення [8].

З огляду на вищевикладене, можна зробити висновок, що відповідне стратегічне планування, яке ґрунтується на компетентному аналізі бухгалтерської звітності, відіграє першочергову роль у забезпеченні фінансової стійкості підприємства в довгостроковій перспективі. Стратегічне планування у найбільш загальному розумінні передбачає складання певного плану дій для досягнення глобальної мети діяльності підприємства. Глобальна мета може різнитися залежно від конкретного підприємства, етапу його функціонування та умов навколишнього середовища. Це може бути максимізація прибутку, забезпечення сталого розвитку або виживання, що набуває особливої актуальності в часи панування значних кризових явищ. Ю. В. Шушкова та Є. І. Парфенюк визначають основну мету стратегічного планування як зміцнення фінансової стійкості шляхом належного використання наявного потенціалу підприємства [2].

До ключових принципів формування стратегічних планів можна віднести: ієрархічність, соціальну спрямованість, ранжування та пріоритетність завдань, альтернативність та економічну ефективність. З огляду на умови функціонування українських підприємств, які постійно перебувають під впливом різноманітних кризових явищ (фінансові кризи, пандемія COVID-19, широкомасштабне вторгнення Росії - на макрорівні, а також різноманітні кризи на рівні самого підприємства), в окремих дослідженнях вказано на необхідність поєднання стратегічного планування із антикризовим управлінням. Так, Ю. В. Петрук та Л. П. Артеменко визначають основні завдання стратегічного планування в умовах панування кризи: визначення причин та потенційних наслідків кризи; моніторинг внутрішнього та зовнішнього стану підприємства; утворення резервів фінансових ресурсів на потреби підприємства у випадку реалізації непередбачуваних ситуацій; диверсифікація діяльності підприємства; оптимізація інвестиційної політики [1]. Ю. В. Шушкова та Є. І. Парфенюк наголошують, що стратегія управління фінансовою стійкістю має узгоджуватися з вимогами антикризового управління за наступними напрямами: оптимізація обороту обігових коштів підприємства та раціоналізація складу джерел їх фінансування; вчасне оновлення та ефективність використання необоротних активів; ефективне розширення обсягу активів з метою їх спрямування на розвиток підприємства; належний рівень самофінансування; залучення позикових коштів відповідно до конкретних потреб суб'єкта господарювання [2].

Стратегічне планування, яке передбачає підтримку та зміцнення фінансової стійкості, має бути спрямоване на створення таких умов, у яких підприємство може здійснювати ефективну діяльність, розвиватися, мати достатній обсяг фінансових коштів та відповідні рівні ліквідності й платоспроможності, протистояти негативним впливам зовнішнього середовища та ймовірним ризикам. Водночас, на українських підприємствах процес стратегічного планування може характеризуватися недостатньою ефективністю через вплив таких чинників: відсутність доступу до потрібної у процесі стратегічного планування інформації; покладання на основний план за відсутності альтернативних; невикористання науково-методичних засобів; недосконалий поточний аналіз розроблених планів та ігнорування потреб їхнього корегування; невідповідна система мотивації; брак фінансового, організаційного та ін. видів забезпечення стратегічних планів [ 2].

Таким чином, основні проблеми, що заважають стратегічному плануванню на українських підприємствах бути максимально ефективним, здебільшого пов'язані із недосконалістю інформаційного (облікового) забезпечення та невідповідною обробкою облікової інформації. Облікова інформація генерується під час ведення бухгалтерського обліку, і це поняття є вужчим за термін «облікове забезпечення», що містить процес підготовки та формування облікової інформації в цілому, включно із забезпеченням якості та достатності такої інформації [8].

В свою чергу, належне ведення бухгалтерського обліку та компетентний аналіз облікової інформації може суттєво вплинути на покращення процесу стратегічного планування, зокрема, у контексті забезпечення фінансової стійкості. Так М. В. Кузуб та О. О. Карпенко визначають наступні функції бухгалтерського обліку, що відіграють ключову роль у процесі прийняття стратегічних рішень.

1. Підготовка фінансової звітності (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів тощо). Фінансова звітність є достовірним джерелом об'єктивної інформації про поточний стан підприємства, аналіз якої дозволяє виявляти тенденції та робити прогнози на майбутнє, визначати ризики й можливості та, зрештою, приймати виважені управлінські рішення.

2. Аналіз фінансових індикаторів (горизонтальний, вертикальний, коефіцієнтний що) проводиться для виявлення тенденцій та закономірностей, сильних та слабких сторін діяльності, аспектів, на які варто звернути особливу увагу.

3. Прогнозування - аналіз ретроспективних даних дозволяє передбачати майбутні тенденції, зокрема, стосовно доходів та витрат, що особливо важливо у ході стратегічного планування для розуміння можливостей та недоліків у діяльності.

4. Обчислення собівартості товарів та послуг - визначення собівартості дозволяє оптимізувати стратегічні рішення у сфері цінової політики, а також визначити ймовірні шляхи зниження витрат.

5. Управління витратами - бухгалтерська інформації дозволяє проводити аналіз витрат, що надає підґрунтя для їхньої оптимізації.

6. Оцінка зроблених інвестицій - інформація, яка міститься у бухгалтерському обліку, дозволяє проводити аналіз рентабельності інвестицій та визначати потенціал інвестиційних проектів [ 9].

Однією з найбільш важливих функцій бухгалтерського обліку у контексті забезпечення фінансової стійкості є аналіз її основних показників. Його результати надають інформацію про минулий та поточний стан підприємства, дозволяють виявити його сильні та слабкі сторони, уможливлюють прогнозування та, зрештою, відіграють важливу роль у прийнятті стратегічних рішень. У літературі існує чимало підходів до визначення основних показників фінансової стійкості, які узагальнено у таблиці 1.

фінансова стійкість бухгалтерський облік