Організація обліку та контролю витрат рослинництва у фермерських господарствах

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Херсонський державний аграрно-економічний університет

Кафедра підприємництва, обліку та фінансів

Організація обліку та контролю витрат рослинництва у фермерських господарствах

С.В. Коваль, к.е.н., доцент

Анотація

Предметом статті є визначення особливостей організації обліку та контролю витрат рослинництва у фермерських господарствах, їх проблем та напрямів їх удосконалення і подальшого розвитку. Облік і контроль витрат має на меті встановлення їх відповідності дозволеним, нормативним, вимогам стандартів до організації. Їх особливостями є здійснення за виробничими процесами; за видами рослин; за періодами виробництва. Провідне значення при цьому має первинна документація як елемент методу бухгалтерського обліку; облікові рахунки; оцінка і калькуляція. Особливе значення для здійснення контролю має інвентаризація. Необхідно враховувати також, що інвентаризація проводиться в різні терміни в залежності від об'єктів.

Одночасно, при використанні вказаних елементів можуть бути допущені помилки або зловживання. Тому завдання та функції контролю мають бути направлені на їх попередження або ліквідацію. Їх повинні забезпечувати не тільки працівники бухгалтерії, але й фахівці, керівники підрозділів та голова фермерського господарства. Встановлення цих та інших особливостей і проблем дозволило визначити, що напрями удосконалення обліку і контролю витрат рослинництва пов'язані з уточненням їх методів відповідно до особливостей витрат та їх можливих відхилень; обґрунтуванням послідовності та системності облікових і контрольних процедур; уточненням системи облікових і контрольних показників; відповідальних осіб за здійснення витрат, їх облік і контроль.

Ключові слова: облік, контроль, витрати, рослинництво, собівартість, стандарти, нормативи, управління.

Annotation

Organization of accounting and control of crop production costs in farms

S. Koval, PhD in Economics, Ass. Professor of the Department of Entrepreneurship, Accounting and Finance, Kherson State Agrarian and Economic University

Keywords: accounting, control, costs, crop production, cost price, standards, regulations, management.

Постановка проблеми

Основою діяльності аграрних підприємств є виробництво продовольчої продукції. Витрати на виробництво та собівартість продукції, у т.ч. рослинництва, є одним з найважливіших економічних показників господарської діяльності аграрних підприємств і фермерських господарств серед них. Собівартість виробленої продукції (виконаних робіт, наданих послуг) - це виражені у грошовій формі поточні витрати підприємства, які воно здійснює з метою виробництва і реалізації створеного продукту. Витрати на виробництво утворюють виробничу собівартість і впливають на собівартість та ціну реалізації готової продукції рослинництва.

Показники собівартості застосовуються для оцінки економічної ефективності використання основних і оборотних засобів, вибору оптимальних варіантів організації бізнес-процесів та систем управління, внутрішньогосподарських і міжгосподарських економічних зв'язків, при вирішенні питань впровадження нової техніки і технології, підвищення якості рослинницької продукції. Для аграрних підприємств та фермерських господарств собівартість стає мірилом витрат і доходів. За певного рівня ціни зменшення собівартості (витрат на одиницю продукту) забезпечує зростання прибутку, а її збільшення - призводить до його зниження.

Собівартість відображає реальні, прямі витрати на виробництво продукції рослинництва. Саме це дозволяє визначити ефективність діяльності підприємств. Управління собівартістю продукції, точніше, витратами на її виробництво, тісно пов'язане з обліком та калькуляцією. Рівень витрат, розрахований на одиницю рослинницької продукції, дає змогу робити висновок про те, чи не перевищують окремі статті нормативних або планових величин та визначати чинники, дії працівників та менеджерів, процеси, які обумовили такі відхилення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання обліку витрат і калькулювання собівартості продукції рослинництва або управлінського обліку, їх внутрішньогосподарського контролю і аудиту постійно знаходяться у центрі уваги багатьох відомих учених. Значна увага їм приділена в працях вітчизняних економістів: Бутинець Ф., Васильєва В., Здирко Н., Ігнатенко М., Іщенко Я., Коновалова О., Мармуль Л., Пілюсова А., Радєва О., Січева К. та ін. Вагомий внесок у розвиток методологічних питань обліку, контролю, аудиту витрат виробництва зробили зарубіжні вчені: Т. Скоун, Р. Вандер Віл, Д. Фостер, Ф. Гюнтер, К. Друрі, Ч.Т. Хорнгрен, та ін.

Одержані протягом багатьох років результати теоретичних і практичних розробок по проблемах удосконалення обліку й контролю витрат на виробництво продукції рослинництва мають велике значення для розвитку вітчизняної теорії, методики і практики обліку витрат і калькулювання собівартості продукції [1, с. 154]. Метою обліку й контролю собівартості продукції є вчасне, повне та достовірне визначення фактичних витрат, пов'язаних з виробництвом і збутом продукції, визначення фактичної собівартості окремих видів та всієї продукції, контроль за використанням земельних, грошових, матеріальних, трудових ресурсів та їх продуктивності.

Планування і облік собівартості продукції рослинництва у фермерських господарствах є складовою частиною системи управління і являє собою систему виробничо-економічних розрахунків, які відображають величину поточних витрат, що включаються до складу собівартості валової продукції, а також величину витрат, що склалися протягом усього операційного циклу, які включаються до складу собівартості товарної продукції. Проте проблема побудови цілісної системи управлінського обліку, формування собівартості рослинницької продукції залишається не вирішеною повністю та має резерви для удосконалення.

Радєва О.Г., Пілюсова А.С., підсумовуючи аналіз публікацій за даною темою, стверджують, що від належної організації обліку витрат та калькулювання собівартості продукції рослинництва залежать рівень економічного управління підприємством, ступінь впливу результатів діяльності окремих підрозділів на підвищення ефективності виробництва, обґрунтованість планування якісних та кількісних показників й оптимальне ціноутворення. Тому потрібно здійснювати: правильний облік витрат на виробництво продукції рослинництва, відповідне заповнення документів, ведення обліку відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, а також знаходити найбільш раціональні і ефективні методи бухгалтерського обліку для прийняття управлінських рішень” [2, с. 137].

Для кожного фермерського господарства важливо постійно вести пошук шляхів зниження собівартості одиниці продукції, що, у підсумку, сприятиме збільшенню прибутковості виробництва і рентабельності господарської діяльності. Важливою складовою управління витратами виробництва є їх система обліку і контролю, яка вимагає постійного удосконалення, введення нових правил, дотримання нормативних вимог. Методи обліку витрат не можуть бути запроваджені без глибокого аналізу та проведення певних заходів, врахування специфічних умов діяльності суб'єкта господарювання, предмету, мети та задач детального вивчення об'єктів обліку витрат в умовах ринкових відносин.

Формулювання цілей статті. Метою статті є виявлення проблем та уточнення основних положень організації обліку й контролю витрат рослинництва у фермерських господарствах відповідно до специфіки його галузей; національних положень ( стандартів) обліку та нормативів контролю і аудиту; методичних рекомендацій профільного міністерства; облікової політики господарств.

Виклад основного матеріалу дослідження

Організація обліку витрат у фермерському господарстві “Аграрна перспектива” Миколаївської області (назва умовна) спирається на використання національних П(С)БО 16 і 1 та Плану рахунків бухгалтерського обліку. Вона охоплює використання первинних облікових документів і облікових реєстрів, оцінку і калькуляцію та їх аналіз з використанням спеціальних методів. З їх допомогою визначено, що найбільшу питому вагу у витратах виробництва становлять матеріальні витрати - 50,5%, а також витрати по оплаті праці - 12,7%.

Порівняно з попереднім роком, у 2022 р. витрати через зростання цін, індексацію зарплати зросли на 42%. У структурі витрат на виробництво по видах продукції перше місце займають зернові і зернобобові - 53%, соняшник - 25,0%, ріпак і кольза - 22,0%. Найменшу собівартість мають зернові культури - 3293/т, зернобобові - 6580 грн/т, ріпак і кольза - 6938 грн/т, соняшник - 9019 грн/т. Прибутки підприємству забезпечили раціональні витрати та нижча порівняно з ринковими цінами собівартість продукції.

Облік та контроль за виробничо-господарською діяльністю сільськогосподарських підприємств встановлюється щодо рівня дозволених витрат, відхилення фактичних витрат від планових значень з виявленням причин відхилень, виконання встановлених норм витрачання ресурсів, зміни норм, відносно національних і міжнародних стандартів. У рослинництві облік даних про витрати за видами робіт та їх обсягом може здійснюватися двома шляхами: при виконанні технологічних операцій під урожай наступного року облік ведеться лише по роботах; при вирощуванні культур під урожай поточного року витрати групуються вже по культурах, а для контролю за витратами - ще і за видами робіт (періодами).

Якщо у першому випадку контроль за роботами досить простий, то у другому випадку задана деталізація витрат досить складна. Вона передбачає документування господарських операцій, їх накопичення і систематизацію в регістрі бухгалтерського обліку в розрізі окремих робіт та культур за статтями витрат, передбачених технологічною картою виробничих процесів. Голова фермерського господарства повинен створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку.

На думку Л. Мармуль, йому необхідно забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання первинних документів [3, с. 76]. Контроль витрат на виробництво продукції рослинництва спрямований перш за все на підтвердження правильності формування та достовірність відображення витрат у бухгалтерському обліку. Завданням контролю є встановити:

- додержання аграрним підприємством визначеного П(С)БО 16 «Витрати» їх переліку при віднесенні окремих витрат до прямих матеріальних, трудових та ін., а також загальновиробничих;

- правильність відображення в регістрах бухгалтерського обліку всіх видів прямих витрат на виробництво;

- законність формування загальновиробничих витрат та віднесення їх на рахунки бухгалтерського обліку;

- правильність калькуляції собівартості продукції [4, с. 23].

Як вважає М. Ігнатенко, крім методичних рекомендацій, при формуванні та обліку витрат необхідно дотримуватися П(С)БО 16 «Витрати». Аудитор або контролер має зафіксувати дотримання встановленої номенклатури статей. У бухгалтерському обліку дані про витрати та вихід продукції рослинництва містяться у первинних документах, в яких відображено витрати матеріальних, грошових, трудових ресурсів і вихід продукції, зведених даних у накопичувальних відомостях (журналах), призначених для отримання узагальнюючих показників, які потім переносяться в регістри синтетичного й аналітичного обліку за кореспондуючими рахунками [5, с. 51].

При здійсненні контрольних процедур слід з'ясувати наявність правильно оформлених чотирьох груп документів: з обліку витрат праці, предметів праці, засобів праці, виходу продукції. Кожна група документів має своє призначення.

Протягом тривалого періоду у вітчизняній економічній науці найбільш прогресивним вважався нормативний метод обліку витрат. Нормативний метод виконує дві взаємопов'язані функції: функцію обліку витрат і виходу продукції та її калькулювання на загальних підставах та функцію контролю за витратами в процесі виробництва [6].

Нормативний метод обліку витрат лежить в основі нормативної системи управління витратами, що представляє сукупність процедур з нормування, планування, контролю, економічного аналізу, калькулювання собівартості продукції, складання внутрішньої звітності. При тривалому калькуляційному періоді особливо важливо знати вже у процесі виробництва відхилення від норм, їх причини та винуватців. Застосування нормативного методу дозволяє економічній службі підприємства одержувати точні відомості про збої на виробництві і разом з керівником та відповідальними спеціалістами приймати необхідні заходи по їх усуненню.

Одним із основних методів бухгалтерського обліку є інвентаризація. Вона покликана забезпечити контроль за збереженням і використанням майна шляхом порівняння та перевірки даних бухгалтерського обліку й фактичної наявності об'єктів обліку. Загальний порядок проведення інвентаризації затверджено відповідним нормативно-правовим актом - Положенням про інвентаризацію активів та зобов'язань [7-9]. Проте діяльність підприємств аграрного сектору має певні особливості, які необхідно враховувати і в обліку, і в аудиті та контролі.

Тому Міністерством аграрної політики та продовольства України затверджені відповідні Методичні рекомендації з інвентаризації у сільськогосподарських підприємствах [10]. Періодичність проведення інвентаризації у рослинництві також має свою специфіку. Вона обумовлена тим, що об'єкти галузі є різноманітними. Вони мають різні властивості, терміни й умови зберігання та первинної переробки. Відтак, це впливає на зміст і терміни проведення інвентаризації та її узагальнення для потреб внутрішньогосподарського контролю й аудиту (Табл. 1).

Таблиця 1