Аналітичне забезпечення в аудиті: окремі напрями практичного застосування

Розрахунок коефіцієнт детермінації виконаємо за формулою (6):

(6)

Виконавши необхідні розрахунки було встановлено, що модель ефективності використання основних засобів в натуральних перемінних має вигляд:

З рівняння видно, що коефіцієнт регресії (Ь1) дорівнює 0,022888, тобто він має великий вплив зміну Х.

Рівняння в стандартизованих змінних має наступний вигляд:

Y=0,021017tx(8)

R - коефіцієнт кореляції, виражає ступінь залежності незалежних змінних (Х) і залежною змінною (Y).

В даному рівнянні 0,021017 - г (коефіцієнт кореляції) показує, що між Y і Х є взаємозв'язок і при збільшенні Х, Y збільшується також.

Коефіцієнт детермінації (R²) дорівнює 0,978795, це означає, що 97,87% змінності фактора Y в границях даної моделі пояснює фактора Х, а відповідно 1-R²=0,021205 (2,12%) змінності фактора Y визвано впливом факторів, які не враховані в дану модель.

Таким чином, виходячи з отриманої моделі парної регресії можна зробити наступні висновки.

Залежність коефіцієнту зносу основних засобів і рентабельності основних засобів виражається в рівнянні:

Y= 0,08683-0,02888Х,(9)

де X - коефіцієнт зносу;

Y- рентабельність основних засобів.

Направленість зв'язку між змінними визначається на основі знаку коефіцієнту регресії. Якщо знак при коефіцієнті регресії позитивний, зв'язок залежної змінної з незалежною буде позитивним. В даній моделі, коефіцієнт регресії має знак «-», тобто коефіцієнт зносу і рентабельності основних засобів мають від'ємну залежність і при змінні коефіцієнту основних засобів змінитися і рентабельність основних засобів. Якщо коефіцієнт зносу основних засобів буде збільшуватися, тобто буде зростати рівень зношеності основних засобів, то рентабельність основних засобів буде зменшуватися на відповідне значення.

Таким чином, можна зробити висновок, що коефіцієнт детермінації близький до одиниці, а це говорить про адекватність і якість моделі.

Використовуючи побудовану модель, аудитор може зробити висновок про рентабельність основних засобів враховуючі коефіцієнт зносу.

Необхідно зауважити, що використання аналітичних методів також дозволяє:

ефективно виявляти невідповідності. Так, аналіз фінансових показників основних засобів дозволяє виявити будь-які невідповідності між фактичними даними і тими, що були вказані в облікових записах;

оцінювати адекватність амортизаційних відрахувань шляхом порівняння амортизаційних відрахувань з фінансовими результатами можна оцінити адекватність розподілу вартості основних засобів протягом їхнього корисного використання;

виявляти можливі ризики через аналізу динаміки витрат на утримання та обслуговування основних засобів можна виявити можливі ризики, пов'язані з їхнім використанням;

допомагати в прийнятті рішень щодо аудиту основних засобів і підвищенні його ефективності.

Також одним з напрямів використання аналітичних методів є аудит заробітної плати. На думку автора, існуючі методики аудиту заробітної плати доцільно деталізувати шляхом проведення кореляційного аналізу.

Слід зазначити, що кореляційний аналіз дає змогу виміряти ступінь впливу факторних ознак на результативні, встановити єдину міру тісноти зв'язку і роль досліджуваного фактору (факторів) у загальній зміні результативної ознаки. Кореляційний метод дозволяє одержати кількісні характеристики ступеня зв'язку між двома і більшим числом ознак, а тому на відміну від інших методів, дає більш широке уявлення про зв'язок між ними.

В аудиті кореляційний аналіз може допомогти при визначенні слабких ділянок обліку заробітної плати. Коли науково доведено, що між кількома економічними показниками існує пряма (зворотна) залежність (наприклад, між валовим прибутком і собівартістю), а за результатами кореляційного аналізу на конкретному підприємстві такий зв'язок відсутній або має недостатню силу, то аудитору доцільно було б приділити більше уваги первинній документації, що слугує основою для формування цих показників.

Дані для проведення кореляційного аналізу наведено в табл. 4, в якій використані такі умовні позначення: Y - ФЗП; Х1 - продуктивність праці; Х2 - чисельність працівників; Х3 - фондовіддача; Х4 - рентабельність підприємства.

Період для розрахунку - 36 місяців.

Таблиця 4. Фонд заробітної плати та фактори, що на нього

впливають

Перш за все для встановлення тісноти зв'язку між наведеними показниками слід розрахувати коефіцієнти кореляції гУХ1, гУХ2, гУХ3, гУХ4, гХ1Х2, гХ1Х3, гХ1Х4, гХ2Х3, гХ2Х4, гХ3Х4.

Коефіцієнт кореляції - показник, який використовують для вимірювання щільності зв'язку між результативними і факторними ознаками у кореляційно - регресійній моделі за лінійної залежності. За абсолютною величиною коефіцієнту кореляції коливається в межах від -1 до +1. Чим ближчий цей показник до 0, тим менший зв'язок, чим ближчий він до ±1 - тим зв'язок тісніший. Знак «плюс» при коефіцієнті кореляції означає прямий зв'язок між ознаками х і у, знак «мінус» - обернений.

При цьому показник тісноти зв'язку між Х1, Х2, Х3 та Х4 не повинен наближатися до одиниці через те, що порушується друге положення теореми Гауса-Маркова і така модель буде погано обумовленою, що потребує подальші зміни в моделі та виключенні тісно пов'язаних показників. Даний показник розраховувався у програмному продукті MSExel за допомогою функції КОРРЕЛ. Дані розрахунку наведені в табл. 5

Таблиця 5.Коефіцієнти кореляції факторів, що впливають н фонд

заробітної плати

Таким чином, як видно з табл. 5, зв'язок між показниками продуктивності праці, чисельності працівників, фондовіддачі та рентабельності підприємства не є тісним, тому можна продовжувати подальший аналіз.

Також за допомогою функції ЛИНЕЙН() у MSExel необхідно розрахувати показник R² (коефіцієнт детерсмінації) , котрий допоможе визначити коефіцієнт

кореляції г. В свою чергу г визначається як . Коефіцієнт кореляції г показує на скільки результативний показник (фонд оплати праці) залежить від обраних факторів, а яка частина залишилася за межами побудованої моделі. На аналізованому підприємстві г² = 0,88. Це доволі висока залежність, тому модель можна вважати адекватною, використовувати при проведенні аудиту та пошуку слабких ділянок у обліку.

Наступним кроком є побудова рівняння регресії у стандартизованих змінних, що дозволить пояснити кількісні співвідношення, котрі описують інтенсивність впливу зовнішніх факторів. Для цього необхідно розрахувати в - коефіцієнти. Цей коефіцієнт показує на яку частину від величини 5_у відхилиться внутрішній фактор, якщо фактор Хі зміниться на величину 5_хі, а інші фактори при цьому залишаться незмінними та будуть дорівнювати своїм середнім значенням.

Для знаходження в - коефіцієнтів використовується система рівнянь, котра в даному випадку має вигляд:

(ft + ft * г^іЛ:2 + ft * тХіХЗ + ft. rXiX4 = rYXi ft * гХ2X1 + ft + ft * тХ2X3 + ft * тХ2X4 = тУХг ft * тХзХІ + ft * тХзХ2 + ft + ft * тХзХ4 = rYXз ft *rXiX4 + ft *rX*X2 + ft *rX*X3 + ft = rYX4(Ю)

Відповідно до розрахункових даних отримуємо таку систему рівнянь:

ft + ft * 0,181 + ft * 0,470 + ft* 0,374 = 0,34з ft * 0Д81 + ft + ft * 0,409 + ft * 0,509 = 0,485 ft. 0,470 4- ft * 0,409 +ft+ft * 0,382 = 0,31o .ft *0,374 -+¦ ft *0,509 + ft *0,382 4- ft = 0,874

Визначник даної системи рівнянь Ата визначники Д1, Д2, A3, Д4 розраховуються за допомогою функції МОПРЕД(). Надалі для визначення значень в - коефіцієнтів розраховуємо А1, А2, A3 та А4. При цьому р_і=А/А_і. Дані розрахунку наведено у табл. 5.

Таблиця 5. Визначники системи рівнянь

Значення в - коефіцієнтів наведено у табл. 6

Таблиця 6. Значення в - коефіцієнтів

Таким чином, бачимо що найбільш сильно на фонд заробітної плати впливає рентабельність підприємства. Це є логічним, бо чим більшою є рентабельність підприємства тим більші можливості відкриваються у підприємства до збільшення фонду заробітної плати. Обернено пропорційну направленість має фондовіддача. Таке значення пояснюється тим, що збільшення кількості основних засобів зменшує попит на трудові ресурси, які в свою чергу знижують величину фонду заробітної плати. Чисельність працівників також здійснює значний вплив на формування фонду заробітної

плати. Негативним чинником є більш низький вплив продуктивності праці, бо цей показник якісно характеризує діяльність підприємства.

Отже, при проведенні аудиту слід звернути увагу на документи, що характеризують продуктивність праці. Аналіз цих документів потрібен, бо при інтенсивному та якісному розвитку виробництва саме показник продуктивності праці повинен бути ключовим при нарахуванні заробітної плати. Його значення повинно найбільшим чином впливати на зміни фонду заробітної плати на підприємстві.

Наступним етапом кореляційного аналізу є перевірка залежності єдиного соціального внеску (ЄСВ) та фонду заробітної плати. При аналізі нарахування єдиного соціального внеску на фонд заробітної плати автором пропонується використовувати парну кореляцію та розраховувати коефіцієнт кореляції між фондом заробітної плати та єдиним соціальним внеском. При цьому коефіцієнт кореляції повинен наближатися до одиниці так як формування єдиного соціального внеску на 100% залежить від розміру фонду оплати праці. Для аналізу використано умовні дані за 12 місяців. Дані для аналізу наведені у табл. 7.

Наступним кроком за допомогою функції КОРРЕЛ() розрахуємо коефіцієнт кореляції, котрий у даному випадку дорівнює 0,539. Такий низький кореляційний зв'язок може бути обумовлений двома варіантами:

1) на підприємстві працює значна кількість інвалідів, на заробітну плату яких нараховується менший єдиний соціальний внесок, а саме 8,41%;

2) було зроблено помилку бухгалтером при нарахуванні єдиного соціального внеску.

Обидва варіанти вимагають більш детального вивчення документації з нарахування єдиного соціального внеску та структури працівників підприємства.

Таблиця 7. Показники фонду заробітної плати та єдиного соціального

внеску

На думку автора, для більш наочного представлення динаміки зміни фонду заробітної плати та єдиного соціального внеску доцільно використати графічний метод (рис. 1.).

Як видно на графіку динаміка зміни єдиного соціального внеску та фонду заробітної плати не співпадають, що свідчить при викривлення розрахунків та необхідності загострення уваги на цих показниках.

Рис. 1. Динаміка зміни фонду заробітної плати та єдиного соціального

внеску

Таким чином, використання кореляційного аналізу дозволяє аудитору виявити слабкі ділянки в обліку та допомагає побудувати науково обґрунтовані висновки щодо діяльності підприємства (у даному випадку вивчення показників пов'язаних з нарахуванням заробітної плати). За аналогією з даною моделлю можна також перевіряти правильність відрахувань з заробітної плати, а саме податку з доходів фізичних осіб, військово збору тощо.

Висновки та перспективи подальших досліджень у даному напрямі

Застосування аналітичних процедур у процесі проведення аудиту сприяє підвищенню ефективності і, одночасно, якості аудиту. Також знижує трудомісткість роботи аудитора по перевірці документів, дозволяє отримати більш повну інформацію про діяльність господарюючого суб'єкта, виявити ступінь впливу різник факторів на відхилення ходу господарсько-виробничого, фінансового процесів від запланованих показників, що дозволить не тільки об'єктивно оцінити роботу об'єкта, що перевіряється, але й розробити рекомендації для усунення недоліків. Отже, аналітичні процедури повинні стати невід'ємним елементом усього процесу аудиту, найважливішим інструментом забезпечення якості аудиторських послуг.

В подальших дослідження автором планується розробити методичний підхід щодо оцінки якості аудиту.

Література

1. Analyticalprocedures.URL:

https://www.accaglobal.com/hk/en/student/exam-support- resources/professionalexams-study-resources/p7/technical-articles/analytical- procedures.html .

2. Hirst D. E., Koonce L. Audit Analytical Procedures: A Field

Investigation.URL:

http://lib.cufe.edu.cn/upload_files/other/4_20140522023710_9.pdf.

3. Барановська Т.В. Сутність аналітичних процедур в аудиті через призму економічного аналізу / Т.В. Барановська // Вісник ЖДТУ. - 2010. - № 4 (54) - С. 11-16.

4. Звірід Н. В. Використання статистичних методів при реалізації аналітичних процедур аудиту «Modern Economics», №13 (2019), 112-116 https://modecon.mnau.edu.ua.

5. Іваніна О. О. Застосування статистичних методів при вибіркових

спостереженняхваудиті.URL:

http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/92428/36- Ivanina.pdf?sequence=1 (дата звернення: 06.05.2024).

6. Міжнародні стандарти аудиту (МСА). URL: https://www.apob.org.ua/wp-content/uploads/2024/04/Ukr_IAASB_HB_2020- Part_%D0%86.pdf (дата звернення: 06.05.2024).

7. Назаренко О. В. Сутність, функціональне призначення та особливості застосування аналітичних процедур в аудиті. Агросвіт. № 14. 2018. С. 3-8.

8. Сурніна К.С. Аналітичні процедури в аудиті: методологія та організація: автореф. дис. ... д.е.н.: спец. 08.00.09 -- «Бухгалтерській облік, аналіз та аудит». Національна академія статистики, обліку та аудиту України. -- К., 2012. -- 35 с.

References

1. ACCA (2024), “Analytical procedures”, [Online], available at:

https://www.accaglobal.com/hk/en/student/exam-supportresources/professional- exams-study-resources/p7/technical-articles/analytical-procedures.html(Accessed

06.05.2024) .

2. Hirst, D. E. and Koonce, L. (1996), “Audit Analytical Procedures: A Field

Investigation”,[Online],availableat:

http://lib.cufe.edu.cn/upload_files/other/4_20140522023710_9.pdf(Accessed

06.05.2024) .

3. Baranovska, T.V. (2010), "The essence of analytical procedures in the audit through the prism of economic analysis", Visnyk ZhDTU, vol. 4 (54), pp. 11-16.

4. Zvirid, N. V. (2019), "The use of statistical methods in the implementation of analytical audit procedures", Modern Economics, vol. 13, pp. 112-116, [Online], available at: https://modecon.mnau.edu.ua (Accessed 06.05.2024).

5. Ivanina, O. O. (2013), "Application of statistical methods to sample observations in the audit", [Online], available at: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/92428/36- Ivanina.pdf?sequence=1 (Accessed 06.05.2024).

6. IFAC (2024), “International Standards on Auditing (ISA)”,, [Online],

available at:http://www.som.org.ua/files/f_2834_08a0100.pdf (Accessed

7. Nazarenko, O. (2018), “The essence, functional purpose and usage aspects of analytical procedures in audit”, Agrosvit, vol. 14, pp. 3-8.

8. Surnina, K.S. (2012), "Analytical procedures in audit: methodology and organization", Ph.D. Thesis, Economy, Natsionalna akademiia statystyky, obliku ta audytu Ukrainy, Kyiv, Ukraine.

Размещено на Allbest.ru