Удосконалення обліково-контрольного забезпечення експортно-імпортних операцій підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського

«Харківський авіаційний інститут»,

Удосконалення обліково-контрольного забезпечення експортно-імпортних операцій підприємств

Калінеску Тетяна, доктор економічних наук, професор

професор кафедри менеджменту та бізнес-адміністрування, м. Харків,

Мартиненко Катерина,

здобувач другого освітнього рівня спеціальності «Облік і оподаткування»,

У статті досліджено обліково-контрольне забезпечення експортно-імпортних операцій підприємств для поліпшення управлінського обліку. Визначено проблеми відображення в обліку інформації щодо експортно- імпортних витрат та обґрунтована доцільність систематизації витрат в площині управлінського обліку, із врахування географічних та господарських особливостей діяльності. У ході дослідження була запропонована форма звіту та алгоритм розрахунків показників на основі введення додаткових рахунків обліку, яка дозволить підприємству визначати уточнену суму доходів та витрат, фінансовий результат від зовнішньоекономічної діяльності, як в розрізі звітних показників, так і для прийняття правильних управлінських рішень, та оцінити ефективність ведення цієї діяльності.

Ключові слова: обліково-контрольне забезпечення, управлінський облік, адміністративні витрати, витрати на збут, географічні та господарські сегменти, управлінська звітність.

облік експортний звіт

Calinescu Tetyana, Doctor of Economic Sciences, Professor, National Aerospace University «Kharkiv Aviation Institute», Professor of the Management and Business Administration Department,

Kharkiv

Martynenko Kateryna,

Student of the second educational level in Accounting and Taxation Specialty,

National Aerospace University «Kharkiv Aviation Institute»,

Kharkiv

IMPROVEMENT OF ACCOUNTING AND CONTROL SUPPORT OF EXPORT AND IMPORT OPERATIONS OF ENTERPRISES

The article examines accounting and control support for export-import operations of enterprises in the context of management accounting of these operations. It was determined that today there are problems with the accounting of information on the costs of export-import operations, which do not allow enterprises to fully calculate the effectiveness of conducting foreign economic activities.

Each enterprise implements management accounting personally, the current legislation allows adding new ones to the list of sub-accounts with preservation of sub-account codes according to the Chart of Accounts, based on the needs of management, control, analysis and reporting of the enterprise. This measure will allow the enterprise to receive more detailed, specific information, which will help the management staff in planning, analysis and control of the accounting and control support of export-import operations, to make decisions, for the effective implementation of their activities.

As a result of the study of the problems of accounting and control support for export-import operations, additional accounts for accounting of income and expenses of foreign economic activity, which will be kept according to geographical and economic segments, as well as an algorithm for the formation of a corresponding management report on financial results, which reflects these additional incomes and additional expenses, are proposed arising during the implementation of this activity. According to the given algorithm for calculating the absolute and relative efficiency of the enterprise's export activity, in the future it is possible to calculate the absolute and relative efficiency of each individual export operation, which will provide the necessary information for the process of making managerial decisions regarding the selection of the most effective types of products.

Thus, the effectiveness of the export operation is determined not only by the amount of costs incurred by the exporter during the operation, but also by other factors, including the correct determination of the customs value, which depends on the amount of taxes paid.

Key words: accounting and control support, management accounting, administrative expenses, sales expenses, geographic and economic segments, management reporting.

Постанова проблеми та її значення. Систематизація інформації щодо витрат підприємства за експортно-імпортними операціями є важливим складником обліково -контрольного забезпечення для ефективного управління їх діяльністю, тому потребує відповідної інформаційної підтримки. Слід наголосити, що витрати за цими операціями є досить різноманітними, а їх облік системно пов'язаний із відображенням активів та зобов'язань в іноземній валюті, що актуалізує питання не тільки обліку, але й контролю курсових різниць. Окрім того, якість інформаційного забезпечення впливає на обґрунтованість прийнятих управлінських рішень, а сама інформація про зовнішньоекономічну діяльність формується завдяки реальних і дієвих даних бухгалтерського обліку. Проте особливості проведення аналізу і контролю експортно-імпортних операцій викликають неузгодженість бухгалтерського обліку із законодавчими нормами зовнішньоекономічної діяльності. Зокрема існують проблеми з відображенням експортних операцій у бухгалтерському обліку і побудови ефективної системи контролю, аналізу, оцінювання та прогнозування цих операцій. Тому виникає проблема в удосконаленні обліково-контрольного забезпечення експортно-імпортних операцій.

Як показав аналіз останніх джерел і публікації, суттєвий внесок у дослідження процесу обліково-контрольного забезпечення експортно-імпортних операцій суб'єктів господарювання внесли праці таких вітчизняні науковців як І. В. Жиглей [1], Л. В.Коваль [2], Н. В. Оляднічук, О. Д. Підлубна [3] та інших.

Так в роботі І.В. Жиглей [1] досліджувалось здійснення експортних операцій, а саме згідно яких рахунків відбувається відображення даних операцій. А також автор намагається систематизувати нормативні вимоги щодо відображення експортних операцій в бухгалтерського обліку задля зменшення кількості облікових помилок.

В той час, у роботі Л.В. Коваль [2] розглядається особливості формування облікової політики підприємств, які займаються зовнішньоекономічною діяльність, та визначається значення процесу формування інформації аналітичного і синтетичного обліку за різними видами експортно -імпортних операцій. На цих позиціях стоять Н.В. Оляднічук та О.Д. Підлубна [3], котрі приділяють увагу особливостям здійснення експортно-імпортних операцій в Україні, та пропонують систематизацію обліку та документального забезпечення зовнішньоекономічних операцій.

Хоча і деякі вчені, такі як В.Ю. Гордополов [4], саме приділяють увагу удосконаленню процесу управління бухгалтерського обліку, завдяки поліпшення планування, організації, мотивації контролю за зовнішньоекономічною діяльністю, однак це питання все ще недостатньо досліджені,

особливо в умовах необхідності розширення експортно -імпортних операцій в різних галузях національної економіки, що викликає потребу в розширенні і удосконаленні контрольно -облікового забезпечення експортно-імпортних операцій задля збільшуваних потреб управління

зовнішньоекономічною діяльністю та її ефективністю.

Мета і завдання статті. Метою статті є дослідження сучасних проблем обліково-контрольного забезпечення зовнішньоекономічної діяльності підприємства та удосконалення їх складових для поліпшення управління діяльністю підприємств. Виходячи із поставленої мети планується

виконання завдань щодо аналізу законодавчої бази, виявлення можливостей удосконалення обліково-контрольного процесу експортно-імпортних операцій, формування розширеного переліку субрахунків доходів і витрат для розрахунку ефективності здійснення експортно-імпортних операцій у розрізі окремих видів управлінського обліку.

Виклад основного матеріалу та обґрунтування отриманих результатів дослідження.

Найважливішим джерелом отримання інформації про результати діяльності підприємства є управлінська звітність, яка складається на основі накопичення сукупності різного роду показників фінансової та виробничо-господарської діяльності. Саме управлінська звітність дає можливість здійснювати аналіз та контроль окремих видів діяльності, в т.ч. зовнішньоекономічної діяльності підприємства.

Дослідження обліково-контрольне забезпечення експортно-імпортних операцій було здійснено в рамках діяльності підприємств аерокосмічної галузі, що дозволило виявити проблеми щодо формування управлінської звітності та ефективного використання інформації, що заходиться у цих формах. Саме тому пропонується переглянути алгоритм формування відповідних управлінських звітів та накопичувати окремо інформацію про доходи та витрати, що виникають при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.

Тож кожне підприємство загалом здійснює облік, контроль для виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємствa різним стейкхолдерам (внутрішнім і зовнішнім користувaчaм) для прийняття рішень на основі існуючої упрaвлінської звітності. В методичних рекомендаціях по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку зазначено [5], що формування аналітичних даних здійснюється групуванням однакових за економічним змістом даних первинних документів у відомостях, з яких підсумки переносяться до відповідних журналів. Деталізація аналітичної інформації у регістрах бухгалтерського обліку підприємства може розширюватися, змінюватися, виходячи із необхідності мати потрібні показники, їх аналітичну деталізацію за об'єктами обліку, в тому числі передбачається облік на окремих рахунках (запасів, витрат, доходів тощо). Безпосередньо забезпечити необхідну додаткову інформацію можливо зробити у потрібному аналітичному розрізі шляхом накопичення первинної інформації у допоміжних відомостях, розшифровках і т.п. А згідно Інструкції 291 (загальні положення) «Про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій» [6] є можливість використовувати субрахунки, виходячи з потреб управління, контролю, аналізу й звітності, що дозволять доповнювати існуючі рахунки, вводити нові субрахунки (другого і третього порядків) із збереженням кодів (номерів) субрахунків Плану рахунків. Тобто кожне підприємство може вести аналітичний облік, виходячи з нормативно-правових актів бухгалтерського обліку, а також здійснювати кореспонденцію рахунків, що встановлені підприємством для потреб управлінського обліку.

Якщо перейти до фінансових звітів, то дані, які там подаються, мають бути представлені в узагальненому вигляді, проте згідно п. 5 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» [7] будь-яке підприємство має право самостійно визначати порядок і спосіб реєстрації та узагальнення інформації в регістрах, з додержанням єдиних засад, урахуванням особливостей своєї діяльності та технології обробки облікових даних.

Тому, формуючи облікову політику внутрішньогосподарського обліку підприємства, важливо приймати до уваги, що для досягнення конкретних цілей підприємства та розробки стратегій майбутнього розвитку необхідна наявність достатньої і деталізованої інформації. Чим більш інформація буде деталізованою та конкретизованою, то вона стане в нагоді управлінському персоналу при вирішенні задач планування, аналізу, контролю, розробці рішень в рамках кожного сегмента здійснюваної діяльності підприємством. А значить при здійсненні підприємством експортно-імпортних операцій, безпосередньо, виникає необхідність у деталізації аналітичному обліку інформації про доходи та витрати підприємства щодо виробництва і реалізації продукції як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

Досліджуючи облік експортно-імпортних операцій на підприємствах аерокосмічної галузі, виявлено, розбіжність між Інструкцією 291 та П(С)БО 29 [6, 8] в частині ведення аналітичного обліку витрат та доходів за географічними та господарськими сегментами. Згідно Інструкції 291 аналітичний облік за рахунком 23 «Виробництво» ведеться за видами виробництв, статтями витрат і видами продукції, проте для контролю й аналізу ефективності експортно-імпортних операцій необхідна також деталізація витрат за іншими складовими та характеристиками. А згідно п. 21 П(С)БО 29 до складу витрат звітних сегментів не включаються: адміністративні витрати та витрати на збут, які пов'язані з діяльністю підприємства в цілому і не можуть бути віднесені до окремих сегментів. Тому відповідно до класифікації витрат зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД), пропонується вести аналітичний облік адміністративних витрат та витрат на збут за статтями, наведеними в п.18 та п.19 П(С)БО 16 «Витрати» [9], і окремо в розрізі за географічними та господарськими сегментами (табл. 1).

Вказані в табл. 1 статті витрат підприємство може доповнювати і змінювати самостійно, залежно від видів витрат в розрізі за звітними сегментами. Наприклад, облік витрат на збут можна організувати окремо за готовою продукцією, товарами і послугами, покупцями, сегментами збуту та статтями витрат.

Таблиця 1

Аналітичні рахунки, що формують додаткові витрати, пов'язані із зовнішньоекономічною діяльністю підприємства

Джерело: Розроблено авторами на основі [4]

Також відповідно п.7.2. П(С)БО 29 підприємство може самостійно визначати географічні збутові сегменти, в яких можна виокремлювати місце розташування основних ринків збуту та покупців продукції підприємства. А у відомості аналітичного обліку за субрахунком 932 «Витрати на збут експортної продукції» відображається аналітичний облік за видами основних покупців та в залежності від країни експорту (основні ринки збуту), тобто підприємство може самостійно деталізувати географічні регіони, виходячи з необхідності розкриття необхідної інформації. Відповідно вищесказаному можна запропонувати для проведення контролю і аналізу ефективності експортно-імпортних операцій, порівняння додаткових доходів та витрат введення окремих рахунків управлінського обліку, що накопичують інформацію про показники:

7011-12/1 (У) - Умовний дохід від реалізації експортної продукції на внутрішньому ринку;

7011-12/2(У) - Додатковий дохід від різниці в цінах (експортних та внутрішніх).

Де розряди у означених управлінських рахунків визначаються таким чином:

1-3 позиція - субрахунок 701;

позиція - вид продукції 7011;

позиція - замовник 7011-1;

позиція - сегмент (країна експорту) 7011-11;

позиція - рахунки управлінського обліку 7011- 12/1(У), 7011-12/2(У).

Відповідно до П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів» при здійсненні експортних операцій можуть виникати курсові різниці від зміни курсу валют, а інформація про доходи від курсових різниць має узагальнюватись на субрахунку 714 «Дохід від операційної курсової різниці». Тому для визначення фінансового результату за географічними сегментами рекомендовано до субрахунку 791 «Результат операційної діяльності» додати такі аналітичні рахунки:

Фінансовий результат від операційної діяльності на внутрішньому ринку;

Фінансовий результат від операційної діяльності на зовнішньому ринку;

7912-1(У) Додатковий фінансовий результат від ЗЕД.

За кожним аналітичним рахунком можна відкривати окремі відомості аналітичного обліку, а відображення інформації в таких аналітичних відомостях може здійснюватись комбінованим записом: в хронологічній послідовності та систематизовано. Облікові записи слід вести за однорідними економічними ознаками.

Дані, що можуть надходити з аналітичних відомостей, будуть основою для заповнення форм управлінської звітності, що містить необхідну інформацію для контролю ефективності експортно - імпортних операцій та розрахунку показників прибутковості. У табл. 2 представлений приклад обліку експортно-імпортних операцій завдяки створення додаткових рахунків.

Таблиця 2

Облік експортно-імпортних операцій за допомогою додаткових рахунків

Джерело: Власна розробка авторів

При розробці і затвердженні складу управлінської звітності підприємства також необхідно враховувати, що класифікатор статей має бути досить детальним для отримання корисної інформації про доходи та витрати підприємства при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності. Проте більша деталізація інформації та її виокремлення потребує й більшого часу та трудовитрат щодо складання управлінської звітності, але завдяки цьому можна отримати ґрунтовну аналітичну інформацію, що дозволить оперативно приймати необхідні управлінські рішення щодо контролю за здійсненням експортно-імпортних операцій.

Обов'язковою умовою прийняття правильних рішень щодо здійснення зовнішньоекономічної діяльності є оцінювання її ефективності, що традиційно визначається зіставленням досягнутого економічного результату з витратами, які отримало підприємство в процесі експортно -імпортних операцій. Досить коректно оцінювати ефективність, як на стадії планування виходу на зовнішні ринки, що буде показувати ступінь корисності та зацікавленості виходу підприємства на конкретні ринки закупівлі або продажу певних товарів і послуг, так і на стадії безпосереднього ведення зовнішньоекономічної діяльності, де показники ефективності визначають позитивні чи негативні тенденції, які слугують індикаторами для прийняття певних управлінських рішень щодо необхідності її коригування, усунення чи відмови від такої діяльності.

У табл. 3 зазначено проєкт управлінського звіту про фінансові результати ЗЕД та показана логіка розрахунку показників на основі додаткових рахунків обліку.

Запропонована форма управлінської звітності дозволяє визначати суму додаткових доходів і додаткових витрат, а рекомендований склад звітності надає можливість визначити фінансовий результат від експортно-імпортної діяльності в розрізі визначених сегментів за звітний період. Також зазначена логіка розрахунку показників у табл. 3 відповідно до рекомендованого переліку субрахунків доходів та витрат від експортно-імпортних операцій за географічними та господарськими сегментами, дозволить виявити проблемні аспекти ведення не тільки зовнішньоекономічної, але фінансово-господарської діяльності в цілому.

Таблиця 3

Проект управлінського звіту про фінансові результати зовнішньоекономічної діяльності підприємства

Джерело: Власна розробка авторів

експортно-імпортних операцій пропонується розраховувати абсолютну

де: Дум.вн.р. - умовний дохід від реалізації експортної продукції на внутрішньому ринку - умовна величина, яка розраховується як добуток кількості реалізованої експортної продукції та її ціни на внутрішньому ринку на дату відвантаження;

Дд - додатковий дохід від різниці в цінах (експортних та внутрішніх);

Се - собівартість реалізованої продукції на експорт;

Вадм.е - адміністративні витрати зовнішнього ринку;

Взб.е - витрати на збут продукції на зовнішній ринок;

Він.е - інші операційні витрати на зовнішній ринок.

Зважаючи на те, що здійснення підприємством зовнішньоекономічної діяльності не обмежується виконанням окремої зовнішньоекономічної операції, а є комплексом різноманітних операцій, що мають свої умови й особливості, то рекомендовано розраховувати відносну ефективність зовнішньоекономічної діяльності за звітний період:

де Де.д. - додаткові доходи від здійснення експортної діяльності; Ве.д. - додаткові витрати на здійснення експортної діяльності.

Саме визначення відносної економічної ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства на основі додаткових доходів та витрат дає змогу, на відміну від існуючих підходів, визначати ефективність як фінансовий результат окремої господарської операції та оцінити ступінь впливу ЗЕД на загальну ефективність підприємства при наявних обсягах експорту.

Висновки і перспективи подальших досліджень

Проведене дослідження обліково- контрольного забезпечення експортно-імпортних операцій в рамках підприємств аерокосмічної галузі дозволило запропонувати додаткові рахунки обліку доходів і витрат та сформувати управлінський звіт про фінансові результати зовнішньоекономічної діяльності, що визначає практичну цінність та новизну отриманих результатів саме для підприємств, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність. Запропоновані додаткові рахунки, звіт та підходи до оцінювання ефективності експортно-імпортної діяльності підприємства дозволяють забезпечити необхідною інформацією процес прийняття управлінських рішень щодо вибору найбільш ефективних видів продукції при здійсненні операцій ЗЕД, виявляти чинники, що впливають на результати цієї діяльності, отримати інформацію щодо подальшого планування та прогнозування експорту й імпорту, проводити роботу по імпортозаміщенню та відновленню експорту до обсягів довоєнного часу. Тому подальші дослідження будуть спрямовані на забезпечення обліково -контрольної діяльності щодо відновлення експортного потенціалу підприємств та пошуку індикаторів для формування об'єктивних управлінських звітів відповідно угод щодо експорту та імпорту з країнами Європи в рамках набуття майбутнього членства у Євросоюзі.

Джерела та література

Жиглей, І. В., & Осіпчук, Д. С. Експорт товарів і послуг: спільні та відмінні риси обліку й оподаткування. Економіка, управління та адміністрування. 2020. №4(90). С. 148-154.

Коваль Л. В. Формування системи обліку окремих видів діяльності на рівні підприємства. Економіка, фінанси, менеджмент: актуальні питання науки і практики. 2020. № 4. С. 175-185.

Оляднічук Н. В. Облік експортно-імпортних операцій / Н. В. Оляднічук, О. Д. Підлубна // Облік і фінанси. 2017. № 1. С. 48-56.

Гордополов В. Ю. Комплексна модель трансформації теоретико-методологічних положень бухгалтерського обліку в забезпеченні управління зовнішньоекономічною діяльністю. Ефективна економіка. 2018. № 4. URL: http://www.economY.navka.com.ua/pdf74 2018/50.pdf

Про затвердження Методичних рекомендацій по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку : наказ Міністерства фінансів України від 29.12.2000 р. № 356. Дата оновлення: 21.07.2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/en/v0356201-00?lang=uk#Text (Дата звернення: 11.01.2024).

Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій : наказ Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291. Дата оновлення: 29.07.2021. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/z0893-99#Text (Дата звернення:.Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні : Закон України від 16.07.1999 р. № 996-

XIV. Дата оновлення: 01.01.24. URL: https://zakon. rada. gov.ua/laws/show/en/996- 14?lang=uk#T ext (Дата

звернення: 11.01.2024).

Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 29 «Фінансова

звітність за сегментами» від 19.05.2005 р. № 412. Дата оновлення: 03.01.2024. URL:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0621-05#Text (Дата звернення: 11.01.2024).

Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» від 31.12.1999 р. № 318. Дата оновлення: 03.11.2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0027-00#Text (Дата звернення: 11.01.2024)

Reference

Zhiglej, I. V., & Osipchuk, D. S. (2020). Eksport tovariv i poslug: spilni ta vidminni risi obliku j opodatkuvannya [Export of goods and services: common and distinctive features of accounting and taxation]. Ekonomika, upravlinnya ta administruvannya, 4(90), 148-154. [in Ukrainian].

Koval, L.V. (2020). Formuvannya sistemi obliku okremih vidiv diyalnosti na rivni pidpriyemstva [Formation of an accounting system for individual activities at the enterprise level]. Ekonomika, finansi, menedzhment: aktualni pitannya nauki i praktiki.. 4, 175-185. [in Ukrainian].

Olyadnichuk, N. V. (2017). Oblik eksportno-importnih operacij [Accounting of export-import transactions]. Oblik i finansi. 1, 48-56. [in Ukrainian].

Gordopolov, V. Yu. Kompleksna model transformaciyi teoretiko-metodologichnih polozhen buhgalterskogo obliku v zabezpechenni upravlinnya zovnishnoekonomichnoyu diyalnistyu [Complex model of transformation of theoretical and methodological provisions of accounting account in providing formation of foreign economic activity]. Efektivna ekonomika. 4. Retrieved from http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/4 2018/50.pdf [in Ukrainian].

Pro zatverdzhennya Metodichnih rekomendacij po zastosuvannyu registriv buhgalterskogo obliku : nakaz

Ministerstva finansiv Ukrayini vid 29.12.2000 r. № 356. Data onovlennya: 21.07.2021. URL:

https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/en/v0356201-00?lang=uk#Text (data zvernennia: 11.01.2024) [in Ukraine].

Instrukciya pro zastosuvannya Planu rahunkiv buhgalterskogo obliku aktiviv, kapitalu, zobov'yazan i gospodarskih operacij pidpriyemstv i organizacij : nakaz Ministerstva finansiv Ukrayini vid 30.11.1999 r. № 291. Data onovlennya: 29.07.2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0893-99#Text (data zvernennia: 11.01.2024) [in Ukraine].

Pro bukhhalterskyi oblik ta finansovu zvitnist v Ukraini [On accounting and financial reporting in Ukraine]: Zakon Ukrainy vid 16.07.1999 r. No 996-XIV. Data onovlennia 01.01.2024. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/en/996-14?lang=uk#Text (data zvernennia: 11.01.2024) [in Ukraine].

Pro zatverdzhennya Nacionalnogo polozhennya (standartu) buhgalterskogo obliku 29 «Finansova zvitnist za segmentami» vid 19.05.2005 r. № 412. Data onovlennya: 03.01.2024. URL:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0621-05#Text (data zvernennia: 11.01.2024) [in Ukraine].

Pro zatverdzhennya Nacionalnogo polozhennya (standartu) buhgalterskogo obliku 16 «Vitrati» vid 31.12.1999 r. № 318. Data onovlennya: 03.11.2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0027-00#Text (data zvernennia:

[in Ukraine].

Размещено на Allbest.ru/