Формування обліково-аналітичного забезпечення зовнішньоекономічної діяльності підприємств в розрізі її видів

Formation of accounting and analytical security foreign economic activities of enterprises by its types

Воскресенська Тетяна Ігорівна кандидат економічних наук, доцент, Національний Університет «Львівська політехніка»

Вінярський Богдан Іванович здобувач третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти, Національний університет «Львівська політехніка»

Voskresenska Теtiana, Viniarskyi Bohdan Lviv Polytechnic National University

Досліджено особливості формування облікового-аналітичного забезпечення зовнішньоекономічних операцій вітчизняними суб'єктами господарювання. Визначено, що обов'язковість ведення обліку зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД), її документального оформлення додатково зафіксовано в Законі України «Про зовнішньоекономічну діяльність». На основі проведеного дослідження визначено, що основним документом, яким визначаються базові умови ведення ЗЕД є договір (зовнішньоекономічний контракт). Зазначено, що при реалізації ЗЕД відповідно до її виду договір має свої особливості. Наведено підходи до методичного забезпечення формування обліково-аналітичної інформації суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності. Визначено основні бухгалтерські рахунки, які призначені для відображення зовнішньоекономічних операцій. Зроблено висновки про те, що логічним завершальним елементом узагальнення інформації обліково-аналітичного забезпечення ЗЕД належать дані наведені у фінансовій, податковій та статистичній формах звітності.

Ключові слова: обліково- аналітичне забезпечення зовнішньоекономічної діяльності, зовнішньоекономічна діяльність, документування ЗЕД, звітність суб'єктів ЗЕД.

The publication studies specific features of formation of accounting and analytical support of foreign economic operations by domestic economic entities. The relevance of the study is primarily due to the transformation of the types of activities of enterprises in the direction of foreign economic activity. As a significant number of domestic enterprises have lost all or part of the material and technical base necessary for the manufacture of products, performance of works, provision of services and some of the buyers in the market in the wartime. The implementation of the relevant types of foreign economic operations requires that a business entity must prepare the relevant accounting and analytical information confirming the fact of foreign economic operations. The author determines that the obligation to keep records of foreign economic activity (FEA) and its documentary registration is additionally enshrined in the Law of Ukraine "On Foreign Economic Activity". On the basis of the research, it is determined that the main document that determines the basic conditions for conducting FEA is a contract (foreign economic contract). It is noted that in the course of implementation of FEA, depending on its type, the contract has its own characteristics. However, each contract concluded between foreign economic operators has the main elements of which it consists: the rights and obligations of the parties. The paper presents approaches to methodological support of formation of accounting and analytical information by subjects of foreign economic activity. It identifies the main accounting accounts that are intended to reflect foreign economic operations. These include accounts for: accounting for goods - 28, cash in foreign currency - 312, customers - 362, suppliers - 632, 3772 - settlements with customs, 70, 71, 74 - income and 90, 92, 93, 94 - expenses. It is noted that analytical accounting of foreign economic operations by domestic enterprises is carried out in the context of: foreign economic activity contracts, counterparties, goods and types of currencies. It has been concluded that the logical final element of summarising the information of accounting and analytical support of foreign economic activity is the data provided in financial and tax reporting forms.

Keywords: accounting and analytical support of foreign economic activity, foreign economic activity, documentation of FEA, reporting of FEA subjects.

У воєнних умовах функціонування вітчизняної економічної системи, більшість суб'єктів господарювання переформатували свою діяльності, зокрема, частина з них, з метою забезпечення подальшої своєї діяльності, вимушено розпочала чи активізувала зовнішньоекономічну діяльність. Ведення вітчизняними суб'єктами господарювання зовнішньоекономічної діяльності, першочергово, зумовлене нестачею або відсутністю вітчизняних матеріалів для виробництва продукції, так як частину підприємств, які виготовляли сировину і матеріали для своїх покупців знищено; через мобілізацію чоловіків, окремі підприємства втратили фахових спеціалістів, роботу яких важко замінити іншими. Тобто активізація воєнних дій на території України зумовила суттєвий спад обсягу експортно- імпортних операцій, але водночас зумовила розвиток окремих видів зовнішньоекономічної діяльності (отримання міжнародної гуманітарної допомоги, міграцію окремих видів бізнесу). Динаміка торговельних експортно- імпортних операцій за 2019-2021 р.р. наведена на рис. 1.

З наведеної інформації на рис. 1. видно, що обсяг окремих видів операцій у воєнних період в абсолютних показниках досягнув значень 2020 року. Однак, ця динаміка не повністю відображає динаміку зовнішньоекономічної діяльності у воєнний період, так як не враховані обсяг послуг, прямих інвестицій, обсяг наданої гуманітарної допомоги з-закордону. Це зумовлене відсутністю цих даних в офіційних статистичних публікаціях. Крім того ще доцільно врахувати, що значна частина підприємств в зоні ведення активних бойових дій на території України, яка займалася ЗЕД або перемістила свої потужності за кордон або припинила своє функціонування взагалі.

Також не на користь розвитку ЗЕД вітчизняних підприємств є повне скорочення авіаційних перевезень, перевезень річковим та морським транспортом. Зважаючи на це можна все ж таки відзначити зростання обсягів зовнішньоекономічної діяльності між вітчизняними та закордонними економічними суб'єктами.

Рис. 1. Динаміка товарних експортно-імпортних операцій за 2019-2023 р.р.*

*- дані за 2023 рік наведені з січня по листопад

Джерело: сформовано на основі офіційної статистичної інформації з [1]

Крім того, окремі вітчизняні суб'єкти господарювання взагалі радикально змінили місце своєї дислокації - перемістили виробничі потужності закордон, при цьому запропонували переїзд за кордон своїм найманим працівникам. Тобто зовнішньоекономічна діяльність у воєнний період характеризується масовими міграційними процесами та пожвавленням імпортно-експортних операцій окремих видів товарів, зокрема мілітаризацій- ного призначення.

Суб'єкти ЗЕД займаються різними видами цієї діяльності. Базовий перелік видів зовнішньоекономічної діяльності наведений в законі України «Про зовнішньоекономічну діяльність» [2]. Звичайно, для різних суб'єктів господарювання види зовнішньоекономічної діяльності є також неоднакові, це, першочергово, залежить від потреби її реалізувати конкретним підприємством. Крім того є підприємства, які орієнтовані виключно на імпорт продукції, інші - на експорт, а є й такі, які займаються експортно-імпортними операціями, є суб'єкти господарювання, які почали займатися перевезенням гуманітарної допомоги як військовим, так і населенню. Тобто спектр видів зовнішньоекономічної діяльності залежить від галузевих та індивідуальних потреб підприємства, шо визначальним чином впливає на формування обліково-аналітичного забезпечення діяльності підприємства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Особливостям зовнішньоекономічної діяльності у своїй комплексній праці приділили значну увагу О. Є. Кузьмін, О. Г. Мельник, В. О. Терлецька [3]. Науковці у своїй праці [3] детально розкрили особливості митного регулювання ЗЕД, зокрема і документації, яка при цьому оформляється.

Значний доробок в обліку міжнародних операцій належить вченим Я. Д. Крупці та І. Я. Назаровій. У своєму дослідженні [4] науковці розглянули загальні положення організації та обліку міжнародних операцій, регулювання зовнішньоекономічної діяльності в українському законодавстві, порядок укладання і контроль за виконанням міжнародних договорів.

В. Ю. Гордополов [5] розглянув особливості розвитку теоретико-методологічних засад та практичних рекомендацій з удосконалення бухгалтерського обліку та економічного аналізу ЗЕД підприємств.

О. Ю. Акименко [6] запропонувала механізм побудови цілісної теоретико обґрунтованої концепції, пов'язаної з формуванням та реалізацією інтегрованого механізму регулювання ЗЕД промислового виробництва України.

Джерело: сформовано на основі опрацювання [2; 3; 5; 8; 9]

Що стосується імпорту товарів і послуг з-за кордону, то зазвичай з боку іноземних партнерів спостерігається навіть сприяння у реалізації цього процесу. Однак, відносно експорту вітчизняної продукції, зокрема сировини, то тут бувають обмеження. Такі обмеження можна спостерігати у галузі сільського господарства, при експорті зернових приймаюча сторона на рівні держави вводить відповідні обмеження. Тому, в такому випадку має місце оформлення додаткових документів - ліцензій на ввезення за кордон зернових. На прикладі сільськогосподарських експортерів, ми мали намір продемонструвати, що мають місце додаткові обмеження стосовно експорту продукції, які можуть виникати в процесі реалізації ЗЕД і які визначаються галузевими обмеженнями, а тому потребують оформлення додаткового обліково-аналітичного забезпечення.

Важливим аспектом реалізації ЗЕД при формуванні підтверджуючих документів потрібно заповнювати відповідну кількість оригіналів документів. Наприклад, при імпорті чи експорті товарів необхідно заповнювати стільки примірників відповідних накладних (оригіналів) скількома видами транспорту перевозиться вантаж, якщо ж одним транспортом перевозиться декілька вантажів, то на кожен вид вантажу оформляється відповідна накладна. При здійсненні зовнішньоекономічних автомобільних транспортних відправник виписує CMR мінімум в чотирьох примірниках: для відправника, для отримувача, для перевізника і для розрахунків [9].

Крім документування ЗЕД при формуванні методичного забезпечення цієї діяльності важливим є організація і ведення синтетичного та аналітичного обліку ЗЕД суб'єктами господарювання. Планом рахунків бухгалтерського обліку визначено окремі рахунки, які призначені для обліку ЗЕД, рахунок 28 - для обліку товарів при реалізації експортно- імпортних операцій, аналітичний облік ведеться в розрізі видів товарів; рахунок 312 - ведеться облік грошових коштів в іноземній валюті - аналітичні рахунки відкриваються в розрізі валютних рахунків за видами валют. Рахунки 362, 632 призначені для ведення розрахункових операцій з покупцями та постачальниками відповідно, аналітичний облік ведеться у розрізі окремих покупців, постачальників (за місцем їх географічної локації). Рахунок 3772 використовується для розрахунків з митницею. Рахунки 70,71,74 призначені для обліку доходів одержаних від проведення ЗЕД, переважно при експорті продукції, виникненні позитивних курсових різниць тощо. Облік витрат при реалізації ЗЕД ведеться на рахунках 90, 92, 93, 94, зокрема відображається собівартість продукції призначеної для експорту, від'ємні курсові різниці, адміністративні витрати та витрати на збут (наприклад, облік витрат на закордонні відрядження).

Крім підтверджуючих первинних документів, які обов'язково оформляються при реалізації зовнішньоекономічної діяльності, відображені на рахунках бухгалтерського обліку вітчизняні підприємства також подають відповідні види звітності, які мають складати як суб'єкти ЗЕД. Зокрема підсумкова інформація про ЗЕД наводиться у публічній фінансовій звітності, зокрема у балансі в складі активів відображають: грошові кошти в іноземній валюті, товари, цінні папери; пасиві- кредити отримані закордоном, заборгованість перед іноземними постачальниками тощо. У звіті про фінансові результати (про прибутки та збитки) наводиться інформація про отриману виручку від реалізації ЗЕД і відповідні витрати. У примітках детально розшифровуються показники з балансу і звіту про фінансові результати, в яких відображаються операції пов'язані із ЗЕД.

Крім фінансової звітності при реалізації ЗЕД підприємства формуючи обліково-аналітичне забезпечення наводять відомості про зовнішньоекономічні операції у податковій звітності. Зокрема у декларації з ПДВ відображаються податкові зобов'язання, кредит, операції, які оподатковуються за 0% ставкою ПДВ, або звільненні від оподаткування ПДВ на основі митних документів (митних декларацій, СМР тощо). У декларації з податку на прибуток відображаються доходи отримані від ведення ЗЕД, які включаються у склад оподаткованих доходів. В акцизній декларації при здійснені зовнішньоекономічних операцій з підакцизними товарами суб'єкти господарювання повинні відображати відповідну інформацію.

Висновки і перспективи подальших досліджень

Таким чином обліково-аналітичне забезпечення ЗЕД підприємств має свої відмінності, які першочергово визначаються видами зовнішньоекономічної діяльності, які реалізує суб'єкт господарювання. Крім заповнення, притаманних веденню зовнішньоекономічної діяльності, первинних документів є особливості відображення інформації у відповідних формах звітної документації суб'єктів ЗЕД, що потребує додаткового дослідження в наступних публікаціях.