Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство аграрної політики та продовольства України

Миколаївський Національний Аграрний Університет

Кафедра фінансів

Реферат з дисципліни "Облік в банках"

на тему:

"Організація і облік міжбанківських розрахунків через СЕП НБУ. Особливості обліку міжбанківських розрахунків за різними моделями коррахунків"

Виконала: студентка гр. Б 4/1

Олейніченко К.Р.

Перевірила: Чайка Т.О.

Миколаїв 2012

План

Вступ

1. Порядок здійснення міжбанківських розрахунків в Україні

2. Технологія реалізації міжбанківських розрахунків через систему електронних платежів (СЕП) НБУ

3. Облік міжбанківських розрахунків, що здійснюються через СЕП Національного банку

4. Моделі управління коррахунками комерційних банків в СЕП

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

У процесі здійснення банківських операцій установи банків виконують певні доручення один одного, вступаючи при цьому в кореспондентські відносини між собою.

Кореспондентські відносини - це договірні відносини між банківськими установами, метою яких є здійснення платежів, розрахунків та надання інших банківських послуг за дорученням один одного.

Кореспондентські відносини можуть виникати безпосередньо між двома комерційними банками, а також між комерційними банками і територіальними управліннями НБУ.

Для реалізації кореспондентських відносин між банками є необхідним відкриття комерційним банком кореспондентського рахунку в іншому комерційному банку або в територіальному управлінні Національного банку. Такі рахунки відкриваються на підставі укладання договору про встановлення кореспондентських відносин між двома комерційними банками або договору на розрахунково-касове обслуговування між комерційним банком і територіальним управлінням НБУ.

Кореспондентський рахунок - це рахунок, який відкривається комерційному банкові для здійснення розрахунків, що їх виконує один банк за дорученням і коштом іншого банку на підставі укладеного договору.

1. Порядок здійснення міжбанківських розрахунків в Україні

Міжбанківські розрахунки - це система безготівкових розрахунків за грошовими вимогами і зобов'язаннями, що виникають між банківськими установами чи клієнтами банків у процесі їхньої діяльності.

Необхідною умовою для проведення міжбанківських розрахунків є встановлення між банками кореспондентських відносин.

Порядок здійснення міжбанківських розрахунків в Україні регламентується Інструкцією про міжбанківські розрахунки в Україні, затвердженою постановою Правління НБУ від 27.12.2009 р. № 621 (зі змінами і доповненнями).

Міжбанківські розрахунки можуть здійснюватися:

* через систему електронних платежів (СЕП) НБУ за кореспондентськими рахунками комерційних банків у територіальних управліннях Національного банку;

* через банки-кореспонденти за кореспондентськими рахунками Лоро, Ностро.

Усі міжбанківські розрахунки в Україні здійснюються в електронній формі. Електронні міжбанківські розрахунки - це розрахунки із застосуванням електронних засобів передавання, оброблення, приймання та захисту інформації про рух коштів. Їх основою є електронний розрахунковий документ. Електронний розрахунковий документ - це документ на переказ, сформований банком на підставі розрахункових документів банку, клієнтів, документів на переказ готівки, доручень на договірне списання, та представлений у формі електронних даних, що містять відповідні реквізити документа, зокрема й електронний цифровий підпис.

Він формується засобами системи автоматизації банку (САБ) на основі платіжних документів, отриманих від клієнтів (у паперовій чи електронній формі), або на основі внутрішньобанківських первинних документів.

2. Технологія реалізації міжбанківських розрахунків через систему електронних платежів (СЕП) НБУ

Система електронних платежів Національного банку України - це загальнодержавна платіжна система, що забезпечує здійснення розрахунків в електронній формі між банківськими установами, органами державного казначейства на території України.

Міжбанківські розрахунки в СЕП реалізуються через мережу розрахункових палат України, яка має дворівневу структуру, представлену центральною розрахунковою палатою (ЦРП) - перший рівень та розрахунковими палатами (РП) - другий рівень.

Розрахункова палата - це структурний підрозділ територіального управління Національного банку України, який обслуговує в СЕП банки відповідного регіону. Центральна розрахункова палата - установа Національного банку України, яка забезпечує функціонування СЕП у цілому, а також здійснює функції РП для банківських установ м. Києва та Київської області, обслуговує інші віртуальні банківські регіони.

Усім комерційним банкам - учасникам СЕП одночасно з відкриттям кореспондентських рахунків у територіальних управліннях Національного банку відкриваються технічні кореспондентські рахунки у розрахункових палатах. Через ці рахунки безпосередньо забезпечується здійснення міжбанківських розрахунків.

Технічний рахунок банківської установи у СЕП - інформація в електронній формі, яка зберігається у програмно-технічному комплексі АРМ - 2 СЕП, поновлюється під час опрацювання розрахункових документів в електронному вигляді банківської установи і відображає стан кореспондентського рахунку цієї установи на певний час.

Наприкінці дня результати здійснених розрахунків відображаються за кореспондентським рахунком банку в територіальному управлінні НБУ

3. Облік міжбанківських розрахунків, що здійснюються через СЕП Національного банку

Зарахування чи списання коштів за кореспондентським рахунком комерційного банку - учасника СЕП здійснюється тільки після відкриття йому технічного рахунку в розрахунковій палаті або в центральній розрахунковій палаті. міжбанківський комерційний коррахунок нбу

Платежі за кореспондентським рахунком здійснюються в межах поточного залишку його технічного рахунку. Опрацювання розрахункових документів в електронному вигляді та службових повідомлень СЕП здійснюється в порядку черговості 'їх надходження до системи.

Кореспондентські рахунки, призначені для обліку міжбанківських розрахунків, що здійснюються через СЕП, відкриваються на балансі комерційних банків - учасників СЕП ріальних управлінь НБУ.

Для НБУ кошти комерційних банків на кореспондентських рахунках є його зобов'язаннями. Тож операції, що обліковуються за кореспондентськими рахунками в комерційних банках, знаходять дзеркальне відображення в обліку НБУ

Бухгалтерські проведення за кореспондентськими рахунками в комерційних банках (рахунки відкрито в територіальних управліннях НБУ) здійснюються за такою схемою:

У відповідних територіальних управліннях НБУ кошти за такою операцією буде списано з кореспондентського рахунка банку А і зараховано на кореспондентський рахунок банку Б.

Нижче наведено балансові рахунки, які служать для обліку міжбанківських розрахунків в установах Національного банку України.

№ рахунка	Назва рахунка
3206	Транзитний рахунок для сум, що не були підтверджені банком-одержува-чем коштів
4631	Транзитний рахунок для сум, які не були підтверджені одержувачем коштів - установою НБУ
4632	Транзитний рахунок регіону для непідтверджених сум
4633	Внутрішній транзитний рахунок АРМ-2 СЕП
4800	Рахунки територіальних управлінь НБУ для внутрішньобанківських розрахунків
8040	Технічні рахунки установ НБУ в Розрахунковій палаті (активно-пасивний)
8041	Технічний рахунок АРМ-2 (активно-пасивний)

Вказані рахунки використовуються тільки в разі здійснення проведень в автоматичному режимі під час оброблення згрупованої інформації за результатами роботи СЕП. Внутрішню схему бухгалтерського обліку міжбанківських розрахунків СЕП побудовано з використанням внутрішніх технологічних рахунків.

Номер технологічного рахунка	Назва внутрішнього технологічного рахунку	Балансовий рахунок для дебетового залишку	Балансовий рахунок для кредитового залишку
[1]	Кореспондентський рахунок комерційного банку (філії)	1410.1	3200
[2]	Транзитний рахунок комерційного банку (філії) для непідтверджених сум	1410.2	3206
[З]	Технічний рахунок установи НБУ	8040	8040
[4]	Транзитний рахунок установи НБУ для непідтверджених сум	2631	4631
[5]	"Дзеркальне відображення" рахунка територіального управління в Головній установі НБУ	4800	2800
[6]	Транзитний рахунок регіону для непідтверджених сум	2632	4632
[7]	Технічний рахунок для АРМ-2 (територіального управління НБУ)	8041	8041
[8]	Внутрішній транзитний рахунок АРМ-2 (територіального управління НБУ)	2633	4633
[9]	Рахунок територіального управління в Головній установі НБУ	2800	4800

Бухгалтерські проведення за операціями, що здійснюються територіальними управліннями НБУ за міжрегіональними міжбан-ківськими розрахунками, у відповідних установах НБУ матимуть такий вигляд.

Територіальне управління НБУ, в якому відкрито рахунок банку-платника	Територіальне управління НБУ, в якому відкрито рахунок банку-одержувача	Пояснення
Дт 3200	КТ 8041	ДТ	КТ
				Отримання пакета початкових платежів від банківської установи - відправника
				Відправлення пакета міжрегіональних платежів у регіон банку-одержувача
4632	2800	2800	8041	Отримання пакета відповідних міжрегіональних платежів і підтвердження його квитанцією
				Надання підтвердження до територіального управління НБУ банку-платника про отримання пакету відповідних міжрегіональних платежів
		8041	3206	Відправлення пакета відповідних платежів банкові-одержувачу
		3206	3200	Надходження підтвердження від одержувача про отримання пакета відповідни

Надання підтвердження до територіального управління НБУ банку-платника про отримання пакету відповідних міжрегіональних платежів

8041 3206 Відправлення пакета відповідних платежів банкові-одержувачу

3206 3200 Надходження підтвердження від одержувача про отримання пакета відповідних.

4. Моделі управління коррахунками комерційних банків в СЕП

Модель обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку в СЕП - сукупність механізмів і правил роботи СЕП, комерційного банку та його філій, згідно з якими здійснюються міжбанківські розрахунки за консолідованим кореспондентським рахунком через платіжну систему. Міжбанківські розрахунки це безготівкові розрахунки між банками, що обумовлені виконанням платежів клієнтів або власними зобов'язаннями одного банку перед іншим.

У загальному випадку модель - це спосіб взаємодії в СЕП та форма обслуговування кореспондентського рахунку. Кореспондентський рахунок - це рахунок, що відкривається комерційному банку в обласному управлінні НБУ. Цей рахунок використовується для проведення міжбанківських розрахунків. Консолідований рахунок - це кореспондентський рахунок, на якому відображаються міжбанківські розрахунки декількох банків (головного та його філій) Консолідований рахунок відкривається головному банку в обласному управлінні НБУ Цей рахунок використовується для проведення міжбанківських розрахунків

В СЕП реалізовано два рівні обліку:

- на консолідованих кореспондентських рахунках в регіональних відділеннях НБУ;

- на технічному коррахунку що с прототипом консолідованого коррахунку і відкривається в РРП.

Технічний кореспондентський рахунок (ТКР) - це динамічний рахунок, на якому відображуються операції по кожному документу на консолідованому коррахунку облік ведеться загальними, агрегованими сумами підсумкових оборотів за день тому цей рахунок є статичним.

На початку кожного дня ОДБ НБУ передає файл, що вміщує інформацію про залишок коштів на консолідованому коррахунку. Ця інформація переписується в файл технічного коррахунку. На протязі дня всі платіжні документи відображуються на технічному рахунку. Підведені в кінці операційного дня підсумки по технічному рахунку передаються в ОДБ НБУ для виконання проведень по консолідованому коррахунку. Якщо на протязі дня, крім СЕП, не було інших джерел надходження коштів на коррахунок, то після виконання проведень залишок на технічному рахунку має дорівнювати залишку на коррахунку.

На початок дня залишок коштів по ТКР фіналу приймається рівним нулю. Поточний залишок коштів на ТКР філіалу дорівнює:

ZP = ZD + SK + PD - PK - SD

де, ZP - поточний залишок на ТКР,

ZD - залишок на ТКР на початок банківського дня,

SK - зворотні кредитові платежі,

PD - початкові дебетові платежі,

РК - початкові кредитові платежі,

SD - зворотні дебетові платежі

Залишок на ТКР для головного банку - це значення консолідованого кореспондентського рахунку на початок дня плюс його залишки та залишки філіалів за даний банківський день. Якщо відсутні інші, крім системи електронних платежів, джерела попадання грошей на коррахунок банку, то технічний коррахунок співпадає з реальним значенням коррахунку.

При відкритті операційного дня в НБУ з ОДБ передається до РРП інформація про залишок коштів на консолідованих коррахунках комерційних банків і проводиться звірка із станом технічних коррахунків, а при необхідності здійснюється корегування ТКР. На протязі операційного дня всі документи що поступають або відправляються відображаються на технічному коррахунку. По закінченні операційного дня стан ТКР в РРП передається в ОДБ НБУ для звірки та виконання проводок по консолідованому коррахунку. При чіткій роботі залишки на ТКР та консолідованому коррахунку на початок наступного операційного дня мають співпадати.

Установи банку більш високих рівнів можуть керувати використанням технічного коррахунку підлеглих філій шляхом встановлення певних лімітів. Ліміт технічного рахунку - сума, що визначає мінімальний залишок коштів на технічному рахунку комерційного банку чи його філії. Ліміт початкових оборотів - сума, що визначає максимальний обсяг початкових платежів, які комерційний банк чи його філія може виконати за певний період.

Враховуючи ріст кількості транзакцій і потреби банків найбільш оперативно управляти своїми ресурсами в СЕП, НБУ реалізовано декілька моделей обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку. Вибір моделі завжди залишається за банківською установою в залежності від її потреб, можливостей та структури.

Вибір моделі залежить від таких факторів:

- в залежності від структури банку, тобто кількості рівнів підлеглості головного банку і його філій. Наприклад, дворівневий банк - головний банк та філіали, або трирівневий банк - головний банк, регіональні управління та філіали регіональних управлінь;

- способи і взаємодії головного банку з філіалами найближчого рівня. Наприклад банк має внутрішньобанківську платіжну систему (ВПС), тоді учасником СЕП є тільки головний банк або головний банк і філіали є окремими прямими учасниками СЕП.

Розрахунковий центр комерційного банку - структурний підрозділ банку, що обслуговує філії банку у ВПС та забезпечує взаємодію ВПС із СЕП, у тому числі з ІПС. Операційні правила - система бухгалтерських обмежень, що встановлюються комерційним банком на розрахункові операції філій у СЕП, а також на розрахункові та інші банківські операції філій в АБС комерційного банку чи його філії.

Розміщення головного банку і філій в адміністративних регіонах України Можливі варіанти в одному регіоні, більше ніж в одному регіоні та на всій території України Відповідно і організація за банківським чи віртуальним банківськім регіоном.

Характеристика нульової моделі СЕП НБУ. За нульовою моделлю всі установи банку (філії, регіональні управління, головний банк) є рівноправними учасниками СЕП НБУ і мають свої власні АРМ-НБУ. Всім як філіям так і регіональним управлінням, головному банку відкриваються самостійні коррахунки в НБУ, а в РРП відповідно технічні коррахунки Міжбанківські операції кожна установа може виконувати в межах наявних коштів на своїх власних коррахунках, незалежно одна від одної. Розпоряджатися коштами своїх підлеглих установ ні головний ні регіональний банк не може. У випадку, коли філії знаходяться в одному регіоні головний банк або регіональний може лише отримувати інформацію про кошти на коррахунках своїх філій. Розпоряджатися коштами на коррахунках своїх підлеглих установ ні головний банк, ні регіональний не може. Модель призначена для роботи на рівні банківського регіону.

На початок впровадження СЕП НБУ в 1994 році всі банківські установи починали саме з цієї моделі. Згодом були започатковані інші моделі і банки почали їх впроваджувати за своїм власним вибором. На початок 2006 року нульову модель використовують 219 банківських установ, що складає 13% від загальної кількості. З кожним роком кількість банків, що працюють за незалежним кореспондентським рахунком зменшується.

Характеристика першої моделі СЕП НБУ. За цією моделлю всі установи банку також є учасниками СЕП НБУ і мають свої власні АРМ-НБУ. В РРП відкривається єдиний коррахунок для головного банку та його підлеглих установ облік на якому ведеться загальними сумами без виділення вкладу кожної філії окремо Філіалам відкривається технічний коррахунок в РРП. Головний банк має можливість управляти розміром коштів на кореспондентському рахунку шляхом виділення лімітів для роботи кожній підлеглій установі. Виділені ліміти надаються файлом типу AL і філія може виконувати платежі в межах "величина ліміту філії" +" величина технічного коррахунку філії за операційний день".

Механізм розподілу лімітів дозволяє встановлювати заборону на роботу філій до отримання файлу лімітів, заборону на роботу філії взагалі при виділенні нульового ліміту, перерозподіл коштів між філіями на розгляд головного банку. Загалом механізм розподілу лімітів забезпечує:

- встановлення головним банком лімітів для філіалів на початок банківського дня на рівні значення лімітів минулого банківського дня,

- заборона роботи філіалів до отримання інформації з головного банку про встановлені ліміти на даний банківський день.

Звичайно це є часткова заборона, тому що філії можуть працювати в межах коштів на своєму технічному коррахунку, тобто якщо були вхідні платежі, встановлення значення ліміту рівного нулю, тобто обмеження платіжної спроможності філіалу розміром залишку на його технічному рахунку. Зміна значення ліміту філіалу на протязі банківського дня, що виконується головним банком шляхом відправлення в РРП файлу лімітів AL Зміна ліміту може виконуватись декілька разів на протязі банківського дня. Файл лімітів обробляється в РРП в момент його прийняття, і відразу ж змінюється ліміт філіалу. Головний банк отримує інформацію про роботу філій в файлах системи електронних платежів.

Модель призначена для роботи на рівні банківського регіону. Схема взаємодії банків за першою моделлю наведена на рис.7.4. Типовим представником першої моделі до недавнього часу був Приватбанк. Однак з розвитком мережі філій перейшов на третю модель. За станом на 01. 01. 2006 р за першою моделлю обслуговується 2% банківських установ.

Рис.7.4 Схема обслуговування банків за першою моделлю. моделлю регіонального управління коррахунком

Характеристика другої моделі СЕП НБУ. Друга модель є розвитком першої і також поширюється на банківський регіон. Схема взаємодії банків за другою моделлю наведена на рис.7.5.

Рис. 7.5 Схема взаємодії банків за другою моделлю

В кожній РРП регіональному банку відкривається єдиний коррахунок. За даною моделлю учасниками СЕП НБУ є регіональні банківські установи з власними АРМ-НБУ. Підлеглі філії не мають своїх коррахунків, технічних коррахунків і не є учасниками СЕП НБУ. Філії утворюють внутрішню платіжну систему для роботи якої в АБС регіональної установи відкриваються субкоррахунки для кожної філії.

Філіали є самостійними банківськими установами, мають свій МФО й знаходяться в списку учасників СЕП НБУ, але свого АРМ-НБУ не мають і самостійними учасниками СЕП не являються. За другою моделлю, в наш час, обслуговується Ощадбанк. Кількість банків, що обслуговуються за другою моделлю постійно зростає і за станом на початок 2006 року становить 26% від загальної кількості.

Характеристика третьої моделі. За третьою моделлю учасником СЕП НБУ є лише головний банк, що має АРМ-НБУ, єдиний коррахунок та технічний коррахунок в РРП і власну внутрішню платіжну систему. Модель є територіальним розширенням 2-ї моделі і поширюється на всю територію функціонування СЕП, тобто в межах України.

Схема роботи за третьою моделлю наведена на рис.7.6.

Рис.7.6 Схема обслуговування банків за третьою моделлю

Головний банк має всі засоби контролю над роботою філій і може виконувати початкові платежі від імені філіалів. Кошти зосереджені виключно на одному рахунку, що дає можливість ефективно управляти ними та проводити контроль. Модель потребує наявності власної ВПС із засобами захисту та зв'язку для забезпечення транспортного рівня. Перерахування коштів із філії свого банку в іншу філію теж свого банку, але другого регіону, проводиться лише засобами ВПС.

В межах своєї ВПС всім філіям та регіональним управлінням відкриваються субкоррахунки на яких відображається облік руху коштів. Сьогодні за третьою моделлю обслуговується Промінвестбанк та Укрсоцбанк, а з 2004 року і Приватбанк. Третя модель є лідером щодо використання комерційними банками, кількість її прихильників постійно зростає і на початок 2006 року складає 40% від загальної кількості банківських установ.

Характеристика четвертої моделі. Дана модель є територіальним розширенням першої і призначена для роботи в межах віртуального банківського регіону. Учасниками СЕП НБУ є всі установи банку і мають свої АРМ-НБУ та МФО.

Філії територіально можуть розміщуватись в різних регіонах незалежно від територіально-адміністративного поділу держави. Четверта модель дуже подібна до першої, але саме відмінність полягає у тому, що філіали банку можуть територіальне розміщуватись у різних регіонах.

Схема обслуговування за четвертою моделлю наведена на рис.7.7.

Рис. 7.7 Схема обслуговування банків за четвертою моделлю

За четвертою моделлю всім філіям відкриваються та ведуться єдиний кореспондентський рахунок і технічні кореспондентські рахунки. Кореспондентські рахунки всіх філій об'єднуються в один консолідований рахунок, який контролюється головним банком. Головний банк управляє роботою філій за допомогою механізму лімітів, тобто наданням лімітів файлами типу ЛЬ. Головний банк має можливість здійснювати контроль за роботою своїх філій на протязі банківського дня за консолідованою інформацією. Всі філії здійснюють обмін платіжними документами незалежно один від одного через АРМ-2, що обслуговує віртуальний банківський регіон.

Позитивними сторонами даної моделі можна виділити той факт, що головний банк може свої філії переводити в СЕТІ поступово, а не одночасно всі разом. До недоліків можна віднести те, що головний банк не може управляти кожною транзакцією окремо. Зокрема збільшення кількості філій ускладнює процес централізованого управління їх ресурсами. Тому четверту модель доцільно використовувати для невеликих та середніх банків з кількістю філій до 50. На початок 2006 року за офіційною статистикою НБУ четверту модель використовує 9% банківських установ.

Характеристика п'ятої моделі. П'ята модель поєднує елементи другої та четвертої моделей, орієнтована на трьохрівневу організаційну структуру банку та працює в межах віртуального банківського регіону рис.7.8.

Рис.7.8 Схема обслуговування банків за п'ятою моделлю

Головний банк та регіональні управління функціонують за четвертою моделлю, а регіональні управління та їх філії за другою моделлю. Головному банку (ГБ) та регіональним управлінням (РУ) на АРМ-2, що обслуговує віртуальний банківський регіон відкриваються технічні кореспондентські рахунки.

На початок банківського дня ТКР регіональних управлінь рівні 0, до того часу поки головний банк не надасть їм ліміти файлом типу ГБ. Регіональні управління разом зі своїми філіями створюють ВПС. Головний банк та регіональні управління здійснюють платежі від імені своїх філій без виділення внеску кожної філії. Головний банк взаємодіє з регіональними управліннями через СЕП і отримує підсумкову інформацію про роботу регіональних управлінь як за схемою першої моделі.

П'ята модель орієнтована на розгалужену мережу філій регіонального рівня з можливістю запровадження ВПС в межах лише регіону. До 2006 року п'ята модель банківськими установами не використовувалась.

Характеристика шостої моделі. Шоста модель є розвитком четвертої моделі і використовується банками, які мають, крім філіалів, регіональні управління. Взаємодія банків при розрахунках за шостою моделлю приведена на схемі рис.7.9.

Рис. 7.9 Схема обслуговування банків за шостою моделлю

Ця модель підходить для банків, які мають розгалужену мережу філіалів, за умови, що не має можливості розробити ВПС ні в межах регіону, ні по Україні в цілому. Робота організується через віртуальний банківський регіон.

Всі структурні одиниці, тобто головний банк, регіональний і філії є учасниками СЕП НБУ, мають свої АРМ-НБУ та МФО. Головний банк з регіональними управліннями і регіональні управління з філіалами взаємодіють виключно через СЕП. На АРМ-2, що обслуговує віртуальний банківський регіон відкриваються ТКР для головного банку, регіональних відділень і для філіалів. Управління розподілом лімітів здійснюється поетапно зверху вниз.

Робота регіональних управлінь з філіалами організується за принципами, схожими з першою моделлю. ТКР регіонального управління на початок дня приймається рівним нулю, а за день він вміщує всі обороти коштів відповідних філіалів.

Шоста модель підходить для банків, які мають від 50 до 200 філіалів. За даною моделлю обслуговується банк "Аваль". За станом на 01.01.2006 року 3% банківських установ обслуговуються за шостою моделлю.

Характеристика сьомої моделі. Сьома модель є симбіозом третьої та четвертої моделей і поширюється на віртуальний банківський регіон. Взаємодію учасників СЕП при розрахунках за сьомою моделлю зображено на рис.7.10.

Рис. 7.10 Схема обслуговування банків за сьомою моделлю

Всі установи системи є учасниками СЕП НБУ і мають свої АРМ-3. Всім установам банківської системи в РРП відкриваються свої ТКР, а головному банку ще й консолідований коррахунок. Модель реалізується консолідованим кореспондентським рахунком головного банку з ТКР філіалів зі змішаним способом їх ведення. Головний банк може виконувати початкові платежі від імені своїх філій, як у третій моделі.

Головний банк має можливість управляти ресурсами на рівні філіалів, надає самостійність філіям при проведенні масових платежів невеликими сумами і контролює платежі на великі суми. Управління філіями реалізовано з допомогою файлу типу ЛМ - бізнес-правил, що дозволяють:

> заборону виконання початкових платежів,

> заборону відкриття та закриття особових рахунків:

> обмеження сум конкретних платежів;

> повне блокування початкових кредитних платежів,

> обмеження на підсумковий обіг,

> блокування відкриття та закриття особових рахунків;

> обмеження суми обігу за операційний день;

> обмеження по заданому значенню залишку,

> обмеження на відправника або отримувача платежів

Файл бізнес-правил головним банком відправляється та має бути обов'язково сквитованим філією і тільки після цього можна посилати наступний набір бізнес правил.

Таблиця 7.1 Порівняльна характеристика моделей СЕП НБУ

Типовими представниками банків, що працюють за сьомою моделлю є Правексбанк та Індексбанк. За сьомою моделлю обслуговується 5% банківських установ за станом на 01.01.2006.

Підсумовуючи вище сказане щодо характеристики моделей СЕП НБУ, наведемо порівняльну характеристику моделей за основними показниками в таблиці 7.1.

Характеристика восьмої моделі. За восьмою моделлю обслуговуються комерційні банки, що є учасниками СТП НБУ. В СТП є два основних способи роботи головного банку з філіями щодо обслуговування єдиного коррахунку. За першим варіантом філії є незалежними учасниками СТП і відповідно мають свої власні АРМ-СТП, а за другим варіантом філії працюють з головним банком через внутрішню платіжну систему (ВПС) і не є учасниками СТП. Принциповим є обмеження, що якщо філіал працює в СЕП через ВПС, то він не може бути незалежним учасником СТП.

У випадку роботи філії через ВПС початкові платежі оформляються від імені головного банку, тобто ідентифікатор транзакції формується з використанням ідентифікатора головного банка-відправника в СЕП. Однак МФО банка-відправника вказується конкретно і відповідає філії-відправнику. В МФО банка отримувача вказується конкретне МФО філії отримувача. Ідентифікатори ключів захисту містять інформацію головного банку, а сформовані пакети-запити на проведення транзакції від імені філіалу підписуються ключами операціоніста і бухгалтера головного банку.

У випадку роботи через ВПС відображення проводок за файлами $А, $S здійснюється лише від головного банку засобами СЕП. Так для 2 та 3 моделей СЕП - це буде головний банк, а для п'ятої моделі регіональна дирекція, яка в СТП представляється як один з філіалів-співвласників. Тому сума транзакції як початкової так і вхідної відображається по коррахунку регіонального банку.

В порівнянні з СЕП відсутня дворівнева підпорядкованість філій, тобто поняття "обласна дирекція" не актуальне. Це значить, що в СТП регіональний банк не може керувати підпорядкованими філіями, тому управління лімітами всіх своїх філій здійснює головний банк.

За восьмою моделлю обслуговується на 01.01.2006 року 13 банків, що складає 2% від загальної кількості банківських установ. В порівняні з 2004 роком їх кількість зросла майже вдвоє. Повільне зростання кількості банків в СТП свідчить про те, що СЕП цілком задовольняє швидкістю та надійністю користувачів.

Висновок

Банківська система України пройшла шлях від міжбанківських розрахунків поштовими та телеграфними авізо до розрахунків документами в електронному вигляді. З 1994 року в Україні впроваджено систему електронних платежів Національного банку (СЕП НБУ). Наявність власної платіжної системи в країні свідчить про певний розвиток ринкової економіки. СЕП НБУ - класична система брутто-розрахунків, що працює в режимі псевдореального часу та пакетної обробки, об 'єднує всю мережу комерційних банків України. Сьогодні СЕП НБУ є складовою частиною системи електронних міжбанківських переказів (СЕМП) НБУ, яка є мультивалютною та надає для банків вісім моделей автоматичного управління кореспондентськими рахунками філіалів. Наявність такої кількості моделей обслуговування консолідованого коррахунку банку забезпечує оптимальний вибір моделі в залежності від структури банку та завдань щодо управління коррахунками. В даній темі розкриваються питання організації розрахунків у системі електронних міжбанківських переказів (СЕМП) НБУ та характеристика моделей обслуговування коррахунків.

Сьогодні СЕМП НБУ задовольняє потреби банківської системи України. Однак проводяться роботи по створенню СЕП нового покоління, що заснована на сучасних програмних, технічних і технологічних рішеннях. Нова СЕП буде використовувати сучасну, професійну систему управління базами даних і згодом замінить нині діючу. СТП залишиться у складі СЕМП.

Список використаної літератури

1. Банківська система України: стан і проблеми розвитку // Фінанси України. - 2000. - № 8. - с. 114 - 118.

2. Банківські операції. Підручник / за ред. Мороза. - К.: КНЕУ, 2000. - 384 с.

3. Інструкція про міжбанківські розрахунки в Україні // Законод і нормат. Акти з банківської діяльності 2000. - вип. 3, тс. 3 - 87.

4. Кіндрацька А.М. Бухгалтерських облік в комерційних банках України: навч. пос-к. - К: КНЕУ, 1999 - 432 с.

5. Кіндрацька А.М. Бухгалтерських облік в комерційних банках України: навч. пос-к. - К: КНЕУ, 2000. - 404 с.

6. Облік та аудит у комерційних банках / За ред. д-ра ек. наук, проф. А.М. Герасимовича, Г.В. Кривовід, О.А. Мазур та ін; - Львів: в-во "Фенікс"; 1999 - с. 512.

7. Підсумки роботи СЕП у 2000 році // Вісник НБУ, - 2001. - №2. - с. 57 - 59.

8. Платіжні системи / В.А. Ющенко, А.С. Савченко, С.Л. Цокол та ін. - К., Либідь, 1998. - 486с.

Размещено на Allbest.ru

...