Особливості ліцензування банківської діяльності та її законодавче забезпечення в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВСТУП

Ліцензування - порядок надання дозволу на здійснення окремих чи всіх банківських операцій комерційному банку, який з моменту реєстрації Національним банком України набув статусу юридичної особи. Ліцензування банківської діяльності здійснюється з метою допущення на ринок банківських послуг України комерційних банків та банківських установ, умови діяльності яких відповідають встановленим Національним банком України обов'язковим вимогам та діяльність яких не загрожує інтересам їх клієнтів.

З метою підвищення надійності та стабільності банківської системи України, забезпечення інтересів кредиторів, вкладників комерційних банків і відповідно до ст. 17 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та Положення про порядок видачі банкам ліцензій на здійснення банківських операцій, затвердженого постановою Правління Національного банку України за № 181 від 6 травня 1998 p. Національний банк України надає ліцензії (дозволи) на здійснення банківських операцій. Положення регламентує порядок і умови надання ліцензії (дозволу) на здійснення банківських операцій комерційним банкам і їх установам, а також порядок і умови, за яких Національний банк України може відмовити в наданні ліцензії та відкликати її.

Створення нового банку регулюється загальним або спеціальним банківським законодавством, яке в більшості країн передбачає необхідність отримання спеціального дозволу (ліцензії) на відкриття банку. Ліцензування має за мету обмежити здійснення банківських операцій тільки тими юридичними особами, які мають дозвіл на їх проведення від уповноваженого органу.

Національний банк видає банку банківську ліцензію у разі дотримання ним таких обов'язкових умов:

-- на час звернення банку з клопотанням про видачу банківської ліцензії зареєстрований підписний капітал банку повинен бути повністю сплачений;

-- банк має бути забезпечений належним банківським обладнанням, комп'ютерною технікою, програмним забезпеченням та комунікаційними засобами, що відповідають вимогам нормативно-правових актів Національного банку, а також нормативно-правових актів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

-- наявність у банку приміщення (у тому числі касового вузла), технічний стан та організація охорони якого відповідають вимогам нормативно-правових актів Національного банку;

- наявність як мінімум трьох осіб, призначених членами правління (ради директорів) банку, які мають відповідну освіту та досвід, необхідний для управління банком, кандидатури яких відповідають кваліфікаційним вимогам.

Національний банк може відмовити у видачі банківської ліцензії, якщо зазначені умови не виконані банком протягом одного року з дати його державної реєстрації. У такому разі державна реєстрація банку скасовується і банк ліквідовується.

Мета написання курсової роботи полягає в дослідженні особливостей ліцензування банківської діяльності та її законодавчого забезпечення в Україні.

Актуальність обраної теми полягає в тому, що створення ринкової економіки вимагає переходу до економічних методів управління. Їх важливою складовою є фінансові важелі. Ринкова модель економіки передбачає створення розвинутих фінансових та валютних ринків. Значно посилюється роль банків, що потребує зміцнення банківської системи та створення ефективного механізму грошово-кредитного регулювання. Питання щодо ліцензування банківської діяльності потребує ретельного аналізу, з метою забезпечення надійного механізму впровадження їх в життя.

Предметом дослідження виступає банківська система України, а об'єктом дослідження є умови отримання банківської ліцензії.



ЗАДАЧА № 1

Провести аналіз діяльності комерційного банка згідно нормативів (положення НБУ № 368 від 28.08.2001 р.) див. додаток А) і визначити достатність капіталу на підставі даних, наведених в таблиці 1.

Таблиця 1 - Вихідні дані

№ п/п	Показники	Млн.грн.
1	Основний капітал	251,68
2	Регулятивний капітал	454,85
3	Активи	3420,41
4	Сума резервів	21 %
5	Кошти на кор. рахунку	505,4
6	Кошти в касі	230,88
7	Зобов'язання	3074,85
8	Активи первинної та другорядної ліквідності	3007,45
9	Залишки на поточних рахунках клієнтів	1702,9
10	Цінні папери в портфелі банка	145,6
11	Короткострокові зобов'язання	1505,92
12	Сукупна заборгованість на 1 позичальника	208
13	Сукупна заборгованість всіх позичальників	1664
14	Сукупна заборгованість на 1 інсайдера	10,4
15	Сукупна заборгованість всіх інсайдерів	52
16	Сума коштів, які інвестуються в цінні папери одного підприємства	52
17	Сума коштів, які інвестуються в цінні папери підприємств	208
18	Вкладення в капітал інших банків	25,17
19	Валютна позиція банка	104

Рішення.

Закон України «Про банки і банківську діяльність» передбачає необхідність дотримання комерційними банками економічних нормативів, що їх встановлює Національний банк України. Національний банк України як орган регулювання та нагляду за банківською діяльністю дотримується рекомендацій Базельського комітету з урахуванням національної специфіки розвитку банківської системи та економіки. Відповідно до чинного законодавства та інструкції «Про порядок регулювання діяльності банків в Україні», затвердженої постановою Правління НБУ від 28 серпня 2001 р. № 368, НБУ встановив ряд обов'язкових економічних нормативів, які за напрямом регулювання групують таким чином:

- група 1 -- нормативи капіталу;

- група 2 -- нормативи ліквідності;

- група 3 -- нормативи кредитного ризику;

- група 4 -- нормативи інвестування;

- група 5 -- нормативи відкритої валютної позиції.

До групи нормативів, що регулюють капітальну базу банків, включено три нормативи: норматив мінімального розміру регулятивного капіталу Н1, норматив адекватності регулятивного капіталу або норматив платоспроможності Н2 та норматив адекватності основного капіталу Н3.

Через норматив мінімального розміру регулятивного капіталу Н1 центральний банк реалізує вимоги до обсягу банківського капіталу на момент створення банку, а далі -- протягом усього періоду їх функціонування. Причому регулюванню підлягає не фінансовий капітал банку, який відображає залишковий інтерес банку в його активах за вирахуванням зобов'язань, а регулятивний. Призначення регулятивного капіталу -- покриття негативних наслідків різноманітних ризиків, забезпечення захисту інтересів вкладників, фінансової стійкості та стабільності діяльності банків. Саме тому при розрахунку регулятивного капіталу за установленою методикою враховують не всі позиції або неповну вартість фінансового капіталу банку. З цією метою банківський капітал залежно від стабільності вартості окремих його складових поділяють на дві частини: основний і додатковий.

Основний капітал, або капітал першого рівня, -- це найбільш стабільна частина фінансового капіталу банку, яка не підлягає передаванню, перерозподілу. Додатковий капітал, або капітал другого рівня, -- це та частина фінансового капіталу банку, обсяг якої, навпаки, піддається змінам.

У нашому випадку норматив Н1 становить 454,85 млн.грн. Мінімальний розмір регулятивного капіталу Н1 за Законом «Про банки і банківську діяльність» має перевищувати розмір статутного капіталу банку. Вимоги НБУ до мінімального розміру регулятивного капіталу комерційних банків України встановлено диференційовано, залежно від сектору ринку, який охоплює діяльність банку, а саме:

- 1 млн євро -- для місцевих кооперативних банків;

- 3 млн євро -- для регіональних банків;

- 5 млн євро -- для міжрегіональних банків.

Таким чином, якщо перевести регулятивний капітал банку в євро, то він становить 42,62 EUR, ця сумма відповідає вимогам НБУ, і навіть є вищою, це свідчить про те що банк взмозі покритти негативні наслідкі різноманітних ризиків, забезпечити захист інтересів вкладників, фінансової стійкості та стабільності своєї діяльності.

Норматив адекватності регулятивного капіталу відображає платоспроможність банку, яка залежить від якості його активів. Цей норматив установлено для запобігання надмірному перекладанню банком ризику неповернення його активів на вкладників, кредиторів та інвесторів. Адже несвоєчасне погашення активів прямо впливає на здатність банку виконувати свої зобов'язання. Саме тому при розрахунку Н2 активи та позабалансові зобов'язання банку за активними операціями зважуються на ризик, тобто кожна позиція активів перемножується на притаманний їй коефіцієнт ризику (коефіцієнт зважування). Класифікація банківських активів за рівнем їх ризику здійснюється за методикою НБУ, згідно з якою всі банківські активи поділено на п'ять груп. До першої групи входять активи із мінімальним ризиком їх несвоєчасного повернення чи повернення із втратою вартості. Це передусім грошові кошти; депозити розміщені на строк і до запитання в НБУ, а також вкладення в державні боргові цінні папери.

Норматив адекватності регулятивного капіталу (платоспроможності) Н2 розраховується за формулою:

Н2 = , (1.1)

де Ар -- активи та певні позабалансові зобов'язання банку, зважені за ступенем ризику за шкалою НБУ;

Резф -- фактично створені резерви за активними операціями.

Н2 = .

Отже, активи, зважені за ризиком і з урахуванням створених банком відповідних резервів на покриття збитків за ними, у 16,83 разів перевищують за обсягом регулятивний капітал діючого банку. Це свідчить про те, що діяльність банку дуже ризикована, це може бути повязано з тим, що він є новостровеним, тому протягом перших двох років його функціонування вимоги до платоспроможності є більш високими.

З метою визначення спроможності банку захистити інтереси вкладників, кредиторів та інвесторів від непередбачених збитків установлено норматив адекватності основного капіталу. Норматив адекватності основного капіталу Н3 розраховується за формулою:

НЗ=ОК/ЗА*100%, (1.2)

де ОК -- основний капітал;

ЗА -- загальна сума активів банку за балансом.

Рівень адекватності основного капіталу комерційного банку має бути не меншим 4 %, тобто загальна вартість активів, зменшених на величину фактично створених відповідних резервів для покриття збитків, повинна не більше ніж у 25 разів перевищувати вартість основного капіталу.



Н3 = .

Таким чином бачимо, що значення нормативу адекватності основного капіталу комерційного банку вище нормативного значення, а чим вище значення нормативу, тим більший ризик беруть на себе власники банку, тим більшою мірою захищені інтереси вкладників, кредиторів та інвесторів банку.

Ліквідність банку -- це здатність банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов'язань, яка визначається збалансованістю між строками і сумами погашення розміщених активів та строками і сумами виконання зобов'язань банку, а також строками та сумами інших джерел і напрямів використання коштів (надання кредитів, інші витрати). Ліквідними активами є кошти в касі та на коррахунках, які відкриті в Національному банку України та інших банках, а також активи, що можуть бути швидко проконвертовані в готівкові чи безготівкові кошти.

Ліквідність банківської системи регулюється центральними банками через механізми рефінансування, управління золотовалютними резервами, операції на відкритому ринку. Національний банк України на сьогодні регулює ліквідність комерційних банків за допомогою трьох нормативів: нормативу миттєвої ліквідності (Н4), нормативу поточної ліквідності (Н5) і нормативу короткострокової ліквідності (Н6).

Норматив миттєвої ліквідності (Н4) характеризує спроможність банку погашати свої зобов'язання за поточними рахунками за рахунок активів первинної ліквідності (грошових коштів у касі банку та на кореспондентських рахунках НОСТРО) і розраховується за формулою:

Н4= (1.3)

де К -- кошти в касі банку;

КР -- кошти на кореспондентських рахунках даного банку, відкритих в інших банках;

Зп.р -- зобов'язання банку, що обліковуються за поточними рахунками.

За вимогами НБУ граничне значення Н4 має бути не менше 20 %, тобто щонайменше п'ята частина всіх зобов'язань банку за поточними рахунками клієнтів має бути забезпечена активами первинної ліквідності.

Н4= .

Таким чином, бачимо, що п'ята частина всіх зобов'язань банку за поточними рахунками клієнтів повністтю забезпечена активами первинної ліквідності.

Норматив поточної ліквідності (Н5) характеризує спроможність банку погашати свої поточні зобов'язання за рахунок активів первинної та вторинної ліквідності, до яких, крім абсолютно ліквідних активів, відносять активи зі строками повернення до одного місяця. Цей норматив розраховується за формулою:

Н5= (1.4)

де Апот -- поточні активи -- всі активи первинної та вторинної ліквідності із кінцевим строком повернення до 30 днів;

Зал. пр - залишки на поточних рахунках клієнтів;

Зпр -- поточні зобов'язання банку з кінцевим строком повернення до 30 днів.

Оптимальне значення нормативу Н5 мас бути не менше ніж 30 %.



Н5= .

Таким чином бачимо, що норматив Н5 складає 62,9 %, це свідчить про те, що банк має достатньо вільних активів, його активи не перевищуюють поточну забовязання.

Норматив короткострокової ліквідності (Н6) характеризує спроможність банку погашати свої короткострокові зобов'язання за рахунок короткострокових активів. Короткостроковими вважаються активи та зобов'язання банку з кінцевим строком повернення до одного року. Розраховується норматив короткострокової ліквідності за формулою:

Н6= (1.5)

де Ал -- ліквідні активи;

Зкс -- короткострокові зобов'язання банку.

Нормативне значення короткострокової ліквідності банку встановлено на рівні не менше 20 %, тобто короткострокові зобов'язання можуть не більше ніж у 5 разів перевищувати короткострокові активи.

Н6= .

Нормативне значення короткострокової ліквідності банку менше нормативного значення і становить 11,5 %, це свідчить про недостатність короткострокових активів погасити свої короткострокові забовязання.

Крім ризику незбалансованої ліквідності, діяльності будь-якої банківської установи притаманний кредитний ризик. Для банку найбільш уразливим є ризик несплати чи несвоєчасної або неповної сплати позичальником основного боргу та процентів за ним, які належать йому як кредитору. Центральні банки регулюють рівень допустимого кредитного ризику шляхом установлення граничних значень ряду нормативів кредитного ризику. Передусім регламентується максимальний розмір заборгованості одного позичальника перед банком (кредитний ризик на одного позичальника) і максимальний розмір великих кредитів, наданих банком усім категоріям позичальників (великі кредитні ризики). Установлення граничних значень для кредитного ризику спонукає банки диверсифікувати власний кредитний портфель.

НБУ регулює кредитні ризики банків другого рівня за допомогою чотирьох нормативів:

- норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7);

- норматив великих кредитних ризиків (Н8);

- норматив максимального розміру кредитів, гарантій, порук, виданих одному інсайдеру (Н9);

- норматив максимального сукупного розміру всіх кредитів, гарантій, порук, виданих інсайдерам (Н10).

Норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7) розраховується за формулою:

(1.6)

де З1к -- сукупна заборгованість за всіма виданими кредитними операціями щодо одного клієнта (включаючи враховані векселі, позабалансові зобов'язання та зобов'язання з кредитування) чи банку-контрагента (включаючи розміщені депозити), а також дебіторську заборгованість;

РК -- регулятивний капітал.

Нормативне значення Н7 не більше 25 %, тобто видача кредитів «в одні руки» не повинна перевищувати четвертої частини його регулятивного капіталу.

Н7= .

Норматив Н7 вище встановленного нормативу і становить 45,7 %, це свідчить про те, що кредит виданий банком «в одні руки» становить майже половину його регулятивного капіталу.

Заборгованість позичальника чи банку-контрагента, яка становить 10 % регулятивного капіталу банку-кредитора, за чинним законодавством вважається в Україні великим кредитним ризиком. Норматив великих кредитних ризиків (Н8) розраховується за формулою:

Н8 = (1.7)

де Звел. 1к -- сукупний розмір усіх зобов'язань, що складають великий кредитний ризик одного контрагента або групи пов'язаних контрагентів (із урахуванням забалансових зобов'язань).

За вимогами НБУ сукупний розмір великих кредитних ризиків не повинен більше ніж у 8 разів перевищувати регулятивний капітал банку, тобто нормативне значення Н8 має бути не більшим за 800 %.

Н8 = .

Нормативне значення Н8 становить 365,8 %, це свідчить про те, що кредитні ризики тільки в трьохкратному розмірі перевищують регулятивний капітал банку.

Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру(Н9) установлюється для обмеження ризику, який виникає під час здійснення операцій з інсайдерами, що може призвести до прямого та непрямого впливу на діяльність банку. Цей вплив зумовлює те, що банк проводить операції з інсайдерами на умовах, не вигідних для себе, що призводить до значних проблем, оскільки в таких випадках визначення платоспроможності контрагента не завжди здійснюється достатньо об'єктивно. Розраховується Н9 за формулою:

Н9 = (1.8)

де З1ін -- сукупний розмір кредитів, гарантій, порук, урахованих банком векселів і забалансових вимог щодо одного інсайдера.

Нормативне значення Н9 установлено на рівні не більше 5 %.

Н9 = .

Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру не перевищує нормативне значення і становить 2,3%, це свідчить про те, що банк не перевищує норму видачі внутрішнього кредиту « в одні руки».

Норматив максимального сукупного розміру всіх кредитів, гарантій, порук, виданих усім інсайдерам банку (Н10), обмежує загальний ризик за внутрішніми кредитами. Установлюється для обмеження сукупної суми всіх ризиків щодо інсайдерів. Надмірний обсяг сукупної суми всіх ризиків щодо інсайдерів призводить до концентрації ризиків і загрожує збереженню регулятивного капіталу банку. Розраховується Н10 за формулою:

Н10 = (1.9)

де Зін -- сукупний розмір кредитів, гарантій, порук, урахованих банком векселів і забалансових вимог щодо всіх інсайдерів банку.

Оптимальне значення нормативу Н10 не має перевищувати 40 %.

Н10 = .

Нормитевне значення максимального сукупного розміру всіх кредитів, гарантій, порук, виданих усім інсайдерам банку (Н10) не перевищує нормативне значення і становить 11,4%.

Банки, які є активними інвесторами, стають уразливими щодо інвестиційного ризику -- ризику несплати або несвоєчасної чи неповної сплати емітентом цінних паперів доходу та основного боргу за розміщеними цінними паперами власної емісії, які належать інвесторові. Іншими словами -- це кредитний ризик за інвестиційними операціями. Допустима міра такого ризику діяльності банків регулюється Національним банком України за допомогою двох нормативів:

- нормативу інвестування в цінні папери окремо за кожною установою (Н11);

- нормативу загальної суми інвестування (Н12).

Розраховується Н11 за формулою:

Н11 = (1.10)

де Кін 1уст -- кошти, які інвестовані на придбання акцій та інших цінних паперів з нефіксованим прибутком (часток, паїв) окремо за кожною установою в портфелі банку;

КВ -- кошти, вкладені банками у балансову вартість акцій та інших цінних паперів з нефіксованим прибутком, емітованих іншими банками, у портфелі даного банку, а також інвестиції в дочірні компанії та істотна участь у статутному капіталі інших установ;

ЦП - цінні папери в портфелі банку на продаж та на інвестування с врахуванням знецінення.

Нормативне значення Н11 встановлено на рівні не більше 15 %. Отже, комерційний банк може вкладати в цінні папери однієї окремо взятої установи не більше 15 % регулятивного капіталу.

Н11 =

Таким чином бачимо, що банк вкладає в цінні папери однієї окремо взятої установи 8,3% регулятивного капіталу.

Норматив загальної суми інвестування (Н12) встановлюється для обмеження ризику, пов'язаного з операціями вкладання (прямого чи опосередкованого) коштів банку до статутних капіталів будь-яких юридичних осіб, що може призвести до втрати капіталу банку. Цей норматив характеризує використання капіталу банку для придбання акцій (паїв/часток) будь-якої юридичної особи.

Норматив загальної суми інвестування Н12 розраховується за формулою:

Н12= * 100% (1.11)

де Кін. у всі уст -- кошти, інвестовані в акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком у портфелі банку, що випущені банками, фінансовими установами та іншими емітентами;

Нормативне значення Н12 установлено на рівні не більше 60 %, тобто всі інвестиції банку не можуть перевищувати 60 % його регулятивного капіталу. Слід звернути увагу на те, що регулятивний капітал при розрахунку нормативів інвестування збільшується на вартість коштів, інвестованих банком в інші банківські установи, дочірні компанії та ті, що мають істотну участь. Оцінюючи ризикованість інвестицій, у розрахунок слід брати весь основний і додатковий капітал, у тому числі і ці високоризиковані позиції, які віднімались від основного і додаткового капіталу при розрахунку регулятивного капіталу.

Н12 = .

Таким чином, нормативне значення Н12 не перевищює нормативне значення і становить 33,2%, це свідчить про те, що банк використовує 33,2% свого капіталу для для придбання акцій (паїв/часток) будь-якої юридичної особи.

Валютний ризик впливає на діяльність банківських установ, які мають генеральну ліцензію і здійснюють операції з іноземною валютою чи банківськими металами. З метою мінімізації валютного ризику НБУ встановив для вітчизняних банків обов'язкові нормативи валютної позиції:

- норматив ризику загальної відкритої (довгої/короткої) валютної позиції (Н13);

- норматив загальної довгої відкритої валютної позиції (Н13/1);

- норматив загальної короткої відкритої валютної позиції (Н13/2).

Під валютною позицією розуміють співвідношення між сумою балансових та позабалансових вимог банку та сумою його балансових та позабалансових зобов'язань у певній іноземній валюті. Коли вимоги і зобов'язання в певній іноземній валюті збігаються за обсягом, валютну позицію називають закритою. Банк, який має закриту валютну позицію в певній валюті, не наражається на валютний ризик у цій валюті, оскільки незалежно від напряму зміни курсу цієї валюти обсяги вимог і зобов'язань однакові. Валютна позиція вважається відкритою, коли сума балансових та позабалансових вимог банку не збігається із сумою його балансових та позабалансових зобов'язань у певній іноземній валюті. Оскільки така ситуація можлива за двох умов, то розрізняють відкриту валютну позицію довгу і коротку. Валютна позиція є відкритою довгою, коли вимоги банку перевищують його зобов'язання в певній іноземній валюті. Коли ж зобов'язання в певній іноземній валюті перевищують вимоги банку у цій валюті, відкрита валютна позиція є короткою. При розрахунку відкрита довга валютна позиція позначається знаком «плюс», а коротка -- знаком «мінус».

Валютним операціям притаманний валютний ризик за умови наявності відкритої валютної позиції. Якщо у банку відкрита довга валютна позиція у певній валюті, то він зазнає збитків у разі падіння курсу цієї валюти щодо національної. Якщо ж наявна коротка відкрита валютна позиція у певній валюті, то банк зазнає втрат у разі підвищення курсу цієї валюти. Нормативи валютної позиції, встановлені НБУ, визначають верхню межу допустимого валютного ризику.

Норматив ризику загальної відкритої (довгої/короткої) валютної позиції (Н13) розраховується за формулою:

Н13 = (1.12)

де ВП -- загальна відкрита валютна позиція за всіма балансовими та позабалансовими активами і зобов'язаннями банку за всіма іноземними валютами у гривневому еквіваленті. Розраховується як алгебраїчна сума всіх довгих та коротких валютних позицій у гривневому еквіваленті без урахування знаку.

Нормативне значення величини допустимого ризику загальної відкритої валютної позиції не більше 35 %.

Н13 =

Норматив ризику загальної відкритої валютної позиції банку не перевищує нормативне, таким чином валютний ризик за умови наявності відкритої валютної позиції становить 22,9%.

Контроль за дотриманням економічних нормативів здійснюється територіальними управліннями НБУ та підрозділами департаменту банківського нагляду на щоденній, щодекадній та щомісячній основі.

Дотримання вимог за щоденними розрахунками оцінюється за нормативом Н1, за групою нормативів кредитного ризику Н7, Н8, Н9, Н10; за нормативами Н2, Н5, Н6 -- подекадно, за станом на 1-ше, 11-те та 21-ше число місяця, а за нормативами Н2, Н3, Н4, Н11, Н12, Н13 -- виходячи із середньоарифметичного значення за звітний місяць. За порушення вимог до банків-порушників застосовуються штрафні санкції. Розміри штрафів за порушення окремих нормативів диференційовані залежно від кількості допущених порушень протягом звітного періоду.

ЗАДАЧА №2

Визначити кредитоспроможність клієнта банку шляхом визначення інтегрального показника, користуючись довідковими даними (додатки Б, В, Г). Для визначення кредитоспроможності клієнта, котрому найкраще дати кредит, потрібно взяти баланс підприємства, на котрому проходили переддипломну практику, або баланс, наведений в додатку, з помноженням кожного показника балансу на особистий коефіцієнт.

Рішення.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності, який вказує на термінову спроможність підприємства сплатити по своїх поточних зобов'язанням визначається за формулою:

, (2.1)

де ГК - грошові кошти та їх еквіваленти;

ПІ - поточні фінансові інвестиції;

ПЗ - поточні зобов'язання.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності менше 1, кількість балів, для визначення кредитоспроможності позичальника дорівнює 0.

Коефіцієнт уточненої ліквідності, якій вказує на спроможність підприємства сплатити по своїх поточних зобов'язанням за рахунок очікуваних надходжень, визначається за формулою:

(2.2)

де ДЗ - дебіторська заборгованість за товари, послуги, у розрахунках та інша дебіторська заборгованість.

Коефіцієнт уточненої ліквідності менше 0,5, кількість балів, для визначення кредитоспроможності позичальника дорівнює 0.

Коефіцієнт загальної ліквідності (коефіцієнт покриття) вказує спроможність підприємства сплатити по своїх поточних зобов'язанням за рахунок усіх поточних (оборотних) активів і визначається за формулою:

(2.3)

де ПА - поточні активи.

Коефіцієнт загальної ліквідності більше 0,35, кількість балів, для визначення кредитоспроможності позичальника дорівнює 100.

Коефіцієнт фінансової незалежності вказує в якій мірі діяльність підприємства фінансується за рахунок власних коштів.

(2.4)

де ВК - власний капітал підприємства,

Б - загальні джерела фінансування - баланс.

Коефіцієнт незалежності має негативне значення, кількість балів для визначення кредитоспроможності позичальника дорівнює 0.

Коефіцієнт співвідношення залучених та власних коштів, показує співвідношення залучених коштів до власного капіталу. Розраховується за формулою:

(2.5)

Коефіцієнт співвідношення залучених та власних коштів має негативне значення, кількість балів для визначення кредитоспроможності позичальника дорівнює 0.

Рентабельність обігу головної діяльності розраховується за формулою:

(2.6)

Рентабельність обігу головної діяльності більше 0,1, кількість балів, для визначення кредитоспроможності позичальника дорівнює 50.

Коефіцієнт залежності від довгострокових зобов'язань,дорівнює 0, так як підприємство не має довгострокових зобав'язань ні на початок, ні на кінець року.

Маневреність робочого капіталу розраховується як різниця між поточними активами та поточними зобов'язаннями.

М рк. на початок року = 1653,8 - 2453,8 = -800 тис.грн.;

М рк. на кінець року = 2271,8 - 3049,7 = -777,9 тис.грн.

Так як маневреність робочого капіталу на початок кварталу більше, ніж на кінець, то кількість балів для визначення кредитоспроможності позичальника дорівнює 0.

Коефіцієнт оборотності оборотних коштів розраховується відношенням чистого доходу до поточних активів.

К обр.об.кошт.на поч. року = 3062,7 / 1653,8= 1,85;

К обр.об.кошт.на кінець року= 1487,1 / 2271,8= 0,65

Так як коефіцієнт оборотності оборотних коштів на початок кварталу більше, ніж на кінець, то кількість балів для визначення кредитоспроможності позичальника дорівнює 0.

Час обігу капіталу розраховується як відношення виручки до власного капіталу. Так як власний капітал підприємства несе збитки ми не можемо розрахувати час обігу капіталу, тому і кількість балів для визначення кредитоспроможності позичальника дорівнюватиме 0.

Обіг по рахункам розраховується відношенням виручки до дебіторської заборгованості.

Обіг по рахункам = 3062,7 / 1359,9 = 2,25

Кількість балів для визначення кредитоспроможності позичальника у даному випадку дорівнює 0.

Достатність оборотів по рахункам розраховується як співвідношення середньомісячного обороту по всім рахункам клієнта до зобов'язань перед конкретним банком.

обр.

Таким чином бачимо, що достатність оборотів по рахункам становить 256,5 обр., кількість балів для визначення кредитоспроможності позичальника становить у даному випадку 100.

Достатність оборотів по рахункам в конкретному банку до зобов'яань в цьому банку таким чином становить 256,5 обр., кількість балів для визначення кредитоспроможності позичальника становить 100 балів.

Наявності рахунків у інших банків у підприємство не має, тому кількість балів для визначення кредитоспроможності позичальника у даному випадку дорівнює 20.

Кредит і відсотки погашалися своєчасно, кількість балів для визначення кредитоспроможності позичальника у даному випадку дорівнює 50. Підприємство має кредити у конкретному банку і вони погашаються по графіку - 10 балів.

Місцезнаходження підприємства у м. Алчевськ - 25 балів. Строк існування підприємства більше 5 років, у цьому випадку кількість балів для визначення кредитоспроможності позичальника становить 50.

До погашення кредиту залишився один місяць - 75 балів. Специфіка діяльності підприємства не сезонна - 0 балів. Підприємство має власну нерухомість - 25 балів. Контрагенти по кредитному договору у підприємства постійні, тому кількість балів для визначення кредитоспроможності позичальника складе 25. Підприємство не має постійної валютної виручки - 0 балів.

Після визначення всіх даних, необхідних для визначення кредитоспроможності позичальника можемо дати оцінку классу надійності позичальника за допомогою рейтингової шкали.

Склавши всі бали отримані в результаті розрахунків отримали 630 балів, підприємство попадає в категорію «надійного позичальника», підприємство може отримати стандартний кредит, його забеспечення становитиме 2 % від суми кредиту.



ВИСНОВОК

Закон України «Про банки і банківську діяльність» передбачає необхідність дотримання комерційними банками економічних нормативів, що їх встановлює Національний банк України. Національний банк України як орган регулювання та нагляду за банківською діяльністю дотримується рекомендацій Базельського комітету з урахуванням національної специфіки розвитку банківської системи та економіки. Відповідно до чинного законодавства та інструкції «Про порядок регулювання діяльності банків в Україні», затвердженої постановою Правління НБУ від 28 серпня 2001 р. № 368, НБУ встановив ряд обов'язкових економічних нормативів, які за напрямом регулювання групують таким чином: група 1 -- нормативи капіталу; група 2 -- нормативи ліквідності; група 3 -- нормативи кредитного ризику; група 4 -- нормативи інвестування; група 5 -- нормативи відкритої валютної позиції.

У нашому випадку норматив Н1 становить 454,85 млн.грн. Якщо перевести регулятивний капітал банку в євро, то він становить 42,62 EUR, ця сумма відповідає вимогам НБУ, і навіть є вищою, це свідчить про те що банк взмозі покритти негативні наслідкі різноманітних ризиків, забезпечити захист інтересів вкладників, фінансової стійкості та стабільності своєї діяльності. Активи, зважені за ризиком і з урахуванням створених банком відповідних резервів на покриття збитків за ними, у 16,83 разів перевищують за обсягом регулятивний капітал діючого банку. Це свідчить про те, що діяльність банку дуже ризикована, це може бути повязано з тим, що він є новостровеним, тому протягом перших двох років його функціонування вимоги до платоспроможності є більш високими. Значення нормативу адекватності основного капіталу комерційного банку вище нормативного значення, а чим вище значення нормативу, тим більший ризик беруть на себе власники банку, тим більшою мірою захищені інтереси вкладників, кредиторів та інвесторів банку.

П'ята частина всіх зобов'язань банку за поточними рахунками клієнтів повністтю забезпечена активами первинної ліквідності. Норматив Н5 складає 62,9 %, це свідчить про те, що банк має достатньо вільних активів, його активи не перевищуюють поточну забовязання. Нормативне значення короткострокової ліквідності банку менше нормативного значення і становить 11,5 %, це свідчить про недостатність короткострокових активів погасити свої короткострокові забовязання.

Норматив Н7 вище встановленного нормативу і становить 45,7 %, це свідчить про те, що кредит виданий банком «в одні руки» становить майже половину його регулятивного капіталу. Нормативне значення Н8 становить 365,8 %, це свідчить про те, що кредитні ризики тільки в трьохкратному розмірі перевищують регулятивний капітал банку. Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру не перевищує нормативне значення і становить 2,3%, це свідчить про те, що банк не перевищує норму видачі внутрішнього кредиту « в одні руки». Нормитевне значення максимального сукупного розміру всіх кредитів, гарантій, порук, виданих усім інсайдерам банку (Н10) не перевищує нормативне значення і становить 11,4%.

Банк вкладає в цінні папери однієї окремо взятої установи 8,3% регулятивного капіталу. Нормативне значення Н12 не перевищює нормативне значення і становить 33,2%, це свідчить про те, що банк використовує 33,2% свого капіталу для для придбання акцій (паїв/часток) будь-якої юридичної особи. Норматив ризику загальної відкритої валютної позиції банку не перевищує нормативне, таким чином валютний ризик за умови наявності відкритої валютної позиції становить 22,9%.

Контроль за дотриманням економічних нормативів здійснюється територіальними управліннями НБУ та підрозділами департаменту банківського нагляду на щоденній, щодекадній та щомісячній основі.

Дотримання вимог за щоденними розрахунками оцінюється за нормативом Н1, за групою нормативів кредитного ризику Н7, Н8, Н9, Н10; за нормативами Н2, Н5, Н6 -- подекадно, за станом на 1-ше, 11-те та 21-ше число місяця, а за нормативами Н2, Н3, Н4, Н11, Н12, Н13 -- виходячи із середньоарифметичного значення за звітний місяць. За порушення вимог до банків-порушників застосовуються штрафні санкції. Розміри штрафів за порушення окремих нормативів диференційовані залежно від кількості допущених порушень протягом звітного періоду.

У другому завданні визначили кредитоспроможність клієнта банку шляхом визначення інтегрального показника. Склавши всі бали отримані в результаті розрахунків отримали 630 балів, підприємство попадає в категорію «надійного позичальника», підприємство може отримати стандартний кредит, його забеспечення становитиме 2 % від суми кредиту.



СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.Закон України “Про національний банк України” // Законодавчі та нормативні акти з банківської діяльності.

2.Банковское дело /Под ред. Тавасиєва А.М. - М. : ЮНИТИ, 2001.

3.Галасюк В. Незалежна експертна оцінка, як засіб забезпечення необхідного рівня ліквідності об'єктів застави // 4.Вісник НБУ. - 1999. - №2. - с.51-54.

4.Закон України “Про національний банк України” // Законодавчі та нормативні акти з банківської діяльності.

5.Івасів Б., Клапків М. Економічний зміст та форми страхування кредитів. //Вісник НБУ. - 1998. - № 5. - с.41-47.

6.Гроші та грошово - кредитна політика: Навч.посібник. - К.: Основи, 1999.

7.Коваленко В.В. Особливості кредитування підприємств і організацій в сучасних умовах // Фінанси України. - 1998. - № 10. - с.27 - 30.

8.Костюченко В. Формування резервів для покриття кредитних ризиків.//Вісник НБУ. - 1999. - № 2. - с.43-46.

9.Методичні рекомендації щодо застосування комерційними банками Закону України “Про банкрутство”, лист НБУ 20.06.97., № 06-03/101.

10.Методичні рекомендації щодо застосування комерційними банками Закону України “Про заставу”.

11.Операції комерційних банків / Р.Коцовська, В.Ричаківська. Л.: Центр Європи, 2000. - 289 с.

12.Положення про проведення кредитної політики і фінансування капітальних вкладень в установах УСБ, затверджене Правлінням банку 16.06.95р.

13.Порядок проведення банками операцій з векселями. (із змінами та доповненнями, внесеними постановою Правління НБУ №171 від 02.06.97р. //Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. --1997. - 9. - с.1-30.

14. Закон України "Про банки і банківську діяльність". //Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 25. - с.220 - 252.

15.Закон України "Про заставу". //Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 42. - с. 201-242.

16.Про кредитування. Положення НБУ, затверджене Постановою Правління НБУ №246 від 28.09.95р. // Банківська справа. - 1996. - № 2. - с.58-61.

17.Про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків. Інструкція НБУ, затверджена Постановою Правління НБУ №141 від 14.04.98р.

18.Про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями комерційних банків. Положення НБУ, затверджене постановою Правління НБУ №122 від 27.03.98р.

19.Методические рекомендации для проведения анализа (экспертизы) кредитного проекта. ном 2-13/720 от 11.06.97г.

20.Журнал "Банковское дело"

21.Финансово-кредитный словарь. Том 2. / Гл.ред. В. Ф. Гарбузов, -М.: «Финансы и статистика», 1994.



ДОДАТОК А

Група нормативів комерційного банку

(Положення НБУ № 368 від 28.08.2001 р.)

Умовне позначення	Показник	Методика розрахунку	Нормативне значення
Н1	Норматив міні-мального роміру ре-гулятивного ка-піталу банку	РК = ОК+ДК-КВ
Н2	Норматив адек-ватності регуля-тивного капіталу (платоспроможності)	РК / (Ар - Рез ф) * 100%	не менш 8%
Н3	Норматив адек-ватності основного капіталу	ОК / (ЗА-Рез ф) * 100%	не менш 4%
Н4	Норматив миттєвої ліквідності	((К+КР) / Зпр ) * 100%	не менш 20%
Н5	Норматив поточної ліквідності	((Апот) / (Зпот)) * 100%	не менш 40%
Н6	Нормати коротко-строкової ліквіднос-ті	(Ак/с / Зк/с) * 100%	не менш 20%
Н7	Максимальний розмір кредитного ризику на одного контрагента	(З1к / РК )* 100%	не більше 25%
Н8	Норматив великих кредитних ризиків	(Звел1к / РК) * 100%	не більше 800%
Н9	Максимальний розмір кредитів, гарантій, поручи-тельств, виданих одному інсайдеру	(З1ін / РК) * 100%	не більше 5%
Н10	Максим. розмір кредитів, гарантій, поручи-тельств, виданих інсайдерам	(Зін / РК) * 100%	не більше 40%
Н11	Норматив інвесту-вання в цінні папери окремо за кожною установою	(Кін1уст / (РК+КВ-Рф цп)) * 100%	не більше 15%
Н12	Норматив загальної суми інвестування	(Кінувсіст / (РК+КВ-Рфцп)) * 100%	не більше 60%
Н13	Норматив ризику загальної відкритої валютної позиції	(ЗВВПгрн / РК) * 100%	не більше 35%
Н13/1	Норматив загальної довгої відкритої валютної позиції	(+ВВП / РК) * 100%	не більше 30%
Н13/2	Норматив загальної короткої відкритої валютної позиції	(-ВВП / РК) * 100%	не більше 5%



ДОДАТОК Б - «БАЛАНС ЗА 2009 РІК»

БАЛАНС

за 01.01 2009 р.

Форма № 1	код за ДКУД	1801006

Актив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
І. Необоротні активи
Нематеріальні активи:
Залишкова вартість	010
Первісна вартість	011
Накопичена амортизація	012
Незавершене будівництво	020
Основні засоби:
Залишкова вартість	030	338,6	321,0
Первісна вартість	031	349,9	353,0
Знос	032	( 11,3)	(32,0)
Довгострокові фінансові інвестиції:
які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств	040
інші фінансові інвестиції	045
Довгострокова дебіторська заборгованість	050
Відстрочені податкові активи	060
Інші необоротні активи	070	9,6	9,9
Усього за розділом І	080	348,2	330,9
ІІ. Оборотні активи
Запаси:
виробничі запаси	100	28,3	28,4
тварини на вирощуванні та відгодівлі	110
незавершене виробництво	120
готова продукція	130	491,6	444,6
Товари	140
Векселі одержані	150
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:
чиста реалізаційна вартість	160	429,8	296,0
первісна вартість	161
резерв сумнівних боргів	162	( - )	( - )
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
з бюджетом	170	26,3	10,3
за виданими авансами	180
з нарахованих доходів	190
із внутрішніх розрахунків	200
Інша поточна дебіторська заборгованість	210	438,1	1053,6
Поточні фінансові інвестиції	220
Грошові кошти та їх еквіваленти:
в національній валюті	230	7,8	15,3
в іноземній валюті	240
Інші оборотні активи	250
Усього за розділом ІІ	260	1653,8	2271,8
ІІІ. Витрати майбутніх періодів	270	7.0	6,8
Баланс	280	2008,7	2609,5
Пасив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	2	3	4
І. Власний капітал
Статутний капітал	300	33,2	33,2
Пайовий капітал	310
Додатковий вкладений капітал	320
Інший додатковий капітал	330
Резервний капітал	340
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350	-478,3	-473,4
Неоплачений капітал	360	( )	( )
Вилучений капітал	370	( )	( )
Усього за розділом І	380	-445,1	-440,2
ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів
Забезпечення виплат персоналу	400
Інші забезпечення	410
	415	( )	( )
	416	( )	( )
Цільове фінансування	420
Усього за розділом ІІ	430
ІІІ. Довгострокові зобовязання
Довгострокові кредити банків	440
Довгострокові фінансові зобовязання	450
Відстрочені податкові зобовязання	460
Інші довгострокові зобовязання	470
Усього за розділом ІІІ.	480
ІV. Поточні зобовязання
Короткострокові кредити банків	500
Поточна заборгованість за довгостроковими зобовязаннями	510	204,8	128,4
Векселі видані	520
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530	2212,4	2862,0
Поточні зобовязання за розрахунками:
з одержаних авансів	540
з бюджетом	550	12	4
з позабюджетних платежів	560
зі страхування	570	3,7	6,2
з оплати праці	580	8,7	15,6
з учасниками	590
із внутрішніх розрахунків	600
Інші поточні зобовязання	610	12,2	33,5
Усього за розділом ІV	620	2453,8	3049,7
V. Доходи майбутніх періодів	630
Баланс	640	2008,7	2609,5

Керівник Лєвков С..

Головний бухгалтер Чулініна І..



ДОДАТОК В - «ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ ЗА 2009 РІК»

ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ

за 01.01 2009 р.

Форма № 2 Код за ДКУД	1801007

Стаття	Код рядка	За звітний період	За попередній період
1	2	3	4
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	010	1784,5	3675,2
Податок на додану вартість	015
Непрямі податки та інші вирахування з доходу	020	( 297,4 )	( 612,5 )
	025
Інші вирахування з доходу	030
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	035	1487,1	3062,7
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	040
Інші звичайні доходи	050	95,7	2,6
Надзвичайні доходи	060
Разом чисті доходи (030+040+050+060)	070	1582,3	3065,3
Збільшення (зменшення) залишків незавершеного виробництва і готової продукції	080
Матеріальні затрати	090	83,8	2776,3
Витрати на оплату праці	100	99,4	127,2
Відрахування на соціальні заходи	110	36	46,1
Амортизація	120	20,7	5,8
Інші операційні витрати	130	1218,7	236,2
У тому числі: єдиний податок 10%	131
Собівартість реалізованих товарів	140	72,6	171,4
Інші звичайні витрати	150	79	57,5
Надзвичайні витрати	160

курсовая работа "Особливості ліцензування банківської діяльності та її законодавче забезпечення в Україні" скачать

Подобные документы

• Система банківського нагляду та її забезпечення НБУ (на матеріалах ПАТ "ВТБ Банк")

  Економічна сутність, роль та методи банківського нагляду. Вимоги Базельського комітету з банківського нагляду. Особливості регулювання банківської діяльності. Проведення реєстрації та ліцензування банківської діяльності. Здійснення безвиїзного нагляду.
  
  дипломная работа [208,2 K], добавлен 14.05.2015
  

• Ліцензування банківської діяльності. Поняття кредитного ринку

  Вивчення порядку ліцензування окремих операцій і умов видачі банківських ліцензій для банків і банківських корпорацій. Характеристика спеціальних вимог до банків на здійснення певного виду діяльності. Вміст, поняття і функції сучасного кредитного ринку.
  
  контрольная работа [46,2 K], добавлен 14.03.2011
  

• Оцінка кредитоспроможності фізичних осіб

  Розробка кредитної політики банку та сутність, види, принципи банківського кредитування. Етапи кредитного процесу та методи оцінки кредитоспроможності позичальника. Заходи щодо мінімізації втрат від кредитного ризику. Контроль кредитної діяльності банку.
  
  курсовая работа [118,6 K], добавлен 09.07.2009
  

• Розрахунки обов’язкових економічних нормативів регулювання діяльності комерційних банків

  Розміри та порядок визначення економічних нормативів. Розмір регулятивного капіталу. Основні активи комерційного банку за групами ризику. Заходи впливу Національного банку за порушення економічних нормативів. Приклади розрахунку економічних нормативів.
  
  контрольная работа [75,0 K], добавлен 11.05.2010
  

• Економічні основи банківської діяльності

  Порядок реєстрації банківських установ. Створення дочірнього банку, філії чи представництва українського банку за кордоном. Операції банку за основними класифікаційними ознаками. Дослідження банківської системи України за видами банків, їх активами.
  
  курсовая работа [391,8 K], добавлен 07.07.2011
  

• Оцінка кредитоспроможності клієнта комерційного банку

  Опис процесу надання кредиту позичальнику-юридичній особі на прикладі ВАТ КБ "Надра". Методика визначення кредитоспроможності, оцінка фінансового стану позичальника в даному банку. Розробка заходів щодо удосконалення кредитування юридичних осіб.
  
  курсовая работа [57,1 K], добавлен 01.12.2010
  

• Міжнародні норми банківського регулювання та нагляду

  Банківське регулювання як одна із функцій Національного банку України. Виконання директив Ради ЄС. Визначення терміну "регулювання банківської діяльності". Сутність превентивних та протекційних заходів. Завдання банківського регулювання та нагляду.
  
  презентация [1,5 M], добавлен 05.11.2014
  

• Банківські гарантії як інструмент забезпечення платежів у зовнішньоекономічний діяльності підприємства

  Сутність, класифікація та значення банківської гарантії. Умови надання гарантії. Порядок оформлення та подання принципалом до банку-гаранта заяви про надання гарантії. Порядок надання гарантій банком-гарантом. Тарифи на надання банківських гарантій.
  
  контрольная работа [39,2 K], добавлен 17.08.2011
  

• Управління кредитними ризиками комерційного банку ВАТ "Мегабанк"

  Сутність та основні види банківських ризиків, причини їх виникнення та методи оцінки. Аналіз кредитоспроможності клієнта за показниками ліквідності, заборгованості та рентабельності. Шляхи удосконалення та оптимізації кредитних ризиків комерційного банку.
  
  дипломная работа [689,1 K], добавлен 15.06.2012
  

• Кредитування населення в комерційному банку "Аваль"

  Дослідження банківських операцій з кредитування населення в комерційному банку. Ризики банківського кредитування населення та засоби їх зменшення. Структура кредитних операцій АППБ "Аваль" з приватними особами. Основні форми кредитування приватних осіб.
  
  магистерская работа [2,7 M], добавлен 07.07.2010
  

• Управління роботою банківської установи

  Створення та організація діяльності комерційного банку. Нормативи ліквідності ПАТ "Банк Форум" за 2010-2012 рр. Коротка характеристика розрахунково-касових операцій. Головні принципи кредитування. Валютно-обмінні операції, надання банківських послуг.
  
  отчет по практике [52,4 K], добавлен 10.10.2013
  

• Організація кредитної роботи в комерційному банку

  Загальна характеристика організації кредитування в комерційному банку. Організація кредитування в комерційному банку. Удосконалення організації банківського кредитування. Способи захисту від кредитного ризику.
  
  курсовая работа [57,8 K], добавлен 18.09.2007
  

• Комерційні банки та їх види

  Сутність і призначення комерційного банку на сучасному етапі, контексти розгляду даної установи. Законодавче обґрунтування створення та діяльності комерційних банків в Україні, опис їх основних операцій та послуг, різновиди банків і напрямки діяльності.
  
  реферат [19,1 K], добавлен 20.10.2010
  

• Удосконалення механізму здійснення кредитних операцій

  Особливості організації кредитної діяльності в банку, сучасний стан і проблеми банківського кредитування в Україні. Показники кредитної діяльності комерційних банків, аналіз кредитоспроможності позичальника, оцінка кредитної роботи філії "ПриватБанку".
  
  дипломная работа [279,8 K], добавлен 25.01.2010
  

• Сучасний стан банківського кредитування в Україні

  Поняття кредитного ризику і кредитного процесу. Сутність та необхідність кредитної політики комерційного банку. Аналіз показників кредитування, структура зобов’язань Першого Українського Міжнародного банку. Шляхи вдосконалення кредитування в Україні.
  
  дипломная работа [527,0 K], добавлен 17.12.2011
  

• Порядок реєстрації та ліцензування структурних підрозділів банку

  Мінімальний розмір регулятивного капіталу банку. Формування резервів банку. Створення відокремлених структурних підрозділів. Наявність технічних та інших умов, потрібних для забезпечення функціонування філії або відділення. Реєстрація філій банків.
  
  дипломная работа [26,3 K], добавлен 20.11.2008
  

• Управління кредитним ризиком банку на рівні окремої позики

  Поняття, сутність та види кредитного ризику, порядок залучення кредитів. Структура та класифікація банківських ризиків. Оцінка кредитоспроможності позичальника і визначення її класу. Рівень забезпеченості кредиту. Напрямки вдосконалення кредитування.
  
  курсовая работа [247,0 K], добавлен 31.01.2009
  

• Аналіз та оцінка кредитоспроможності клієнтів банку

  Сутність теоретичних аспектів та методів оцінювання кредитоспроможності позичальників банку. Розробка заходів щодо удосконалення кредитування юридичних осіб. Опис процесу надання кредиту позичальнику-юридичній особі на прикладі АКБ "Укрсоцбанк".
  
  курсовая работа [566,1 K], добавлен 07.12.2013
  

• Комерційні банки: становлення та розвиток

  Сутність комерційного банку. Поняття банківської діяльності та банківського законодавства. Банківська система та її елементи. Характерні риси та особливості розвитку банківської системи України.
  
  курсовая работа [349,1 K], добавлен 04.09.2007
  

• Новітні технології в банківських послугах

  Система автоматизації банківської системи і її завдання в сфері коректного обліку операцій банку згідно з діючими нормативними документами. Роль мережі Internet і удосконалення інформаційних та банківських технологій. Поняття віртуального банку.
  
  реферат [21,9 K], добавлен 15.03.2009
  

Другие документы, подобные "Особливості ліцензування банківської діяльності та її законодавче забезпечення в Україні"

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам