Необхідність і значення державного регулювання страхової діяльності
Державне регулювання розвитку страхового бізнесу. Система законодавства та заходів прямого управління. Головні особливості реалізації державної політики у сфері страхування в Україні. Загальне поняття про страхові бюро, характеристика їх діяльності.
Рубрика | Банковское, биржевое дело и страхование |
Вид | реферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 07.04.2013 |
Размер файла | 24,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
[Введите текст]
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
Реферат з теми:
Необхідність і значення державного регулювання страхової діяльності
Київ 2013
1. Необхідність, мета та значення державного регулювання страхової діяльності
Страховий ринок як частина фінансової сфери є об'єктом державного регулювання і контролю. Державне регулювання страхового ринку - сукупність економічних, адміністративно-правових та організаційно-технологічних відносин між суб'єктами страхового ринку і державою під час цілеспрямованого комплексного впливу останньої на страховий ринок як єдину систему.
Основні чинники, що зумовлюють необхідність державного регулювання страхової діяльності, пов'язані з:
1) захистом страхувальника;
2) економічною політикою, що проводиться державою.
Головною метою державного регулювання страхової діяльності є забезпечення формування страховиками достатнього обсягу коштів, за рахунок яких вони зможуть виконати свої зобов'язання перед страхувальниками за будь-яких обставин, тобто забезпечення платоспроможності кожного конкретного страховика. Також державне регулювання спрямоване на забезпечення формування і розвитку ринку страхових послуг, який ефективно функціонує, створення в Україні необхідних умов для діяльності страховиків різноманітних організаційно-правових форм, недопущення на страховий ринок спекулятивних та фіктивних компаній, що можуть заподіяти шкоду як страховій справі, так і майновим інтересам страхувальників, та дотримання вимог законодавства України про страхування.
Державне регулювання розвитку страхового бізнесу здійснюється у таких напрямах:
- пряма участь держави у становленні системи страхового захисту майнових інтересів;
- законодавче регулювання (прийняття державою базових законів та нормативно-правових актів);
- здійснення спеціального нагляду за діяльністю відповідно до інтересів страхувальників та загальнодержавних потреб.
Цілісний механізм державного регулювання страхової діяльності включає прямі та непрямі методи впливу держави та її втручання у здійснення страхової діяльності та розвиток страхового ринку.
До ринкових, тобто непрямих методів державного регулювання відносяться проведення державою спеціальної податкової (фіскальної) політики, а також тарифної, цінової, кредитної, грошової та інвестиційної політики.
Пряме державне втручання в механізм функціонування страхового бізнесу здійснюється за допомогою: 1) законодавчої бази 2) нагляду за страховою діяльністю.
Надання страхових послуг передбачає індивідуальні конкретні страхові відносини між страховиком і страхувальником, реалізація яких потребує наявності системи правового регулювання страхової діяльності.
Система законодавства щодо регулювання страхової діяльності складається з:
- загального законодавства;
- спеціалізованого страхового законодавства;
- підзаконних актів.
Норми та принципи правового регулювання страхової діяльності визначені в Конституції України, міжнародними угодами, законами та постановами Верховної Ради України, указами та розпорядженнями Президента України, постановами та розпорядженнями Кабінету Міністрів України, інструкціями, методиками, наказами, листами міністерств і відомств, нормативними актами уповноваженого органу, що здійснює нагляд за страховою діяльністю.
Основою системи законодавчого регулювання страхового ринку є Конституція України та Закон України "Про страхування" в редакції від 4 жовтня 2001 р. Найбільш загальні принципи здійснення страхування викладені в Господарському кодексі України, який введений у дію з 1 січня 2004 р.
Закон визначає обов'язки та права суб'єктів страхового ринку, договірні відносини між сторонами, порядок та умови здійснення страхових виплат, страхового відшкодування, форми страхування, перелік добровільних та обов'язкових видів страхування, систему державного регулювання, повноваження органів державного регулювання, умови ліцензування страхової діяльності, вимоги до правил страхування, умови забезпечення платоспроможності страховика, вимоги до його статутного капіталу, формування страхових резервів, правила і напрями розміщення коштів страхових резервів тощо.
Загальні аспекти державного регулювання страхового ринку характеризують такі основні законодавчі акти:
1. Закон України "Про господарські товариства" від 19 вересня 1991 р.
2. Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг" від 12 липня 2001 р.
3. Концепції розвитку страхового ринку України до 2010 року: Розпорядження Кабінету Міністрів України "Про схвалення Концепції розвитку страхового ринку України до 2010 року" та ін.
Нормативні документи міністерств та відомств регулюють діяльність страхових посередників, механізм проведення операцій з перестрахування, особливості функціонування товариств взаємного страхування, діяльність аварійних комісарів тощо.
Система заходів прямого державного регулювання включає:
1) реєстрацію страхових компаній;
2) видачу ліцензій на проведення певних видів страхування;
3) здійснення контролю за діяльністю страховиків.
Порядок реєстрації страховиків визначений "Положенням про єдиний державний реєстр страховиків (перестраховиків) України".
Єдиний державний реєстр страховиків України - це система збору, обліку, нагромадження та зняття з реєстру даних, що стосуються ліцензування страхової діяльності та нагляду за страховою діяльністю страховиків. У Реєстр заносяться дані про страховиків, які одержали ліцензію на здійснення страхової діяльності. Ліцензія є обов'язковою. Вона видається на проведення конкретних видів страхування і перестрахування.
Порядок реєстрації, ліцензування та контролю за діяльністю страховиків визначений у Законі України "Про страхування" та в іншій нормативно-законодавчій базі зі страхування.
Від організації державного страхового нагляду, його функціонування залежить напрям розвитку страхової діяльності, її спрямованість на вирішення економічних проблем у державі, адже страхові компанії, збираючи та накопичуючи значні грошові кошти, живлять своїми вкладеннями банківську систему, надають страховий захист великій кількості фізичних та юридичних осіб, мають можливість широкого та довготривалого використання страхових коштів, тим самим вирішуючи інвестиційні потреби суб'єктів господарювання.
Державне регулювання також важливе для проведення послідовної політики стосовно форм, методів і масштабів участі іноземного капіталу в страховому бізнесі.
Взаємовідносини страховика й держави будуються на таких принципах:
- страховик не відповідає за зобов'язаннями держави, а держава - за зобов'язаннями страховика;
- не допускається, за винятком обов'язкових видів страхування, страхування життя, майна громадян, перестрахування, страхування експортно-імпортних поставок під гарантію держави та діяльності страхових посередників, будь-яке централізоване регулювання (уніфікація, обмеження, обов'язковість тощо) розмірів страхових платежів (тарифів) і страхових сум (страхового відшкодування), умов укладання страхових договорів, взаємовідносин страховика та страхувальника, якщо вони не суперечать законодавству України;
- держава гарантує дотримання й захист майнових та інших прав і законних інтересів страховиків, умов вільної конкуренції в здійсненні страхової діяльності;
- утручання в діяльність страховиків з боку державних та інших органів забороняється, якщо воно не пов'язано з повноваженнями органів, які здійснюють державний нагляд та контроль за діяльністю страховиків.
2. Реалізація державної політики у сфері страхування в Україні
Формування, подальший розвиток і вдосконалення державної політики в галузі страхування мають здійснюватися відповідно до сучасних потреб, з урахуванням наявних економічних можливостей і згідно з вимогами міжнародних угод та міжнародних організацій, до яких приєдналася й Україна. Держава має сприяти цивілізованим методам інтеграції страхового бізнесу у глобальний ринок страхових послуг.
З метою реалізації державної політики у сфері страхування через упровадження в Україні перевірених світовою практикою форм, видів страхування та здійснення відповідних заходів, в Україні було прийнято Програму розвитку страхового ринку України на 2001-2004 pp. № 98 від 2 лютого 2001 p., затверджену Постановою Кабінету Міністрів України, а пізніше Концепцію розвитку страхового ринку України до 2010 року, схвалену Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 369-р від 23 серпня 2005 р.
У нормативних документах враховано законодавче розмежування сфер діяльності страхування й загальнообов'язкового державного соціального страхування, передбачено шляхи реформування ринку страхування, визначено можливі напрями взаємодії та участі страховиків в обслуговуванні загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Концепцією встановлено стратегічні підходи, які повинні бути покладені в основу державної політики у сфері страхування, створення законодавчих та економічних умов для стимулювання розвитку страхового ринку, окреслено основну мету, завдання і напрями його розвитку на період до 2010 р. відповідно до головних стратегічних цілей розвитку країни, визначених у Програмі діяльності Кабінету Міністрів України "Назустріч людям", а саме:
1) створення привабливого й доступного для страхувальників ринку страхових послуг, перетворення страхування в ефективну складову частину соціального захисту населення;
2) усунення адміністративних бар'єрів для здійснення окремих видів страхування та створення однакових умов для всіх страховиків;
3) забезпечення через страхування реальної компенсації збитків, завданих стихійним лихом, катастрофами та аваріями природного й техногенного характеру, що дасть змогу зменшити навантаження на державний та місцеві бюджети;
4) збільшення інвестиційних можливостей страховиків, упровадження системи мотивацій їх інвестиційної діяльності, перетворення накопичувальних страхових резервів у надійне джерело інвестування національної економіки;
5) досягнення високої конкурентоспроможності українських страховиків, приведення вітчизняного страхового ринку у відповідність до світових стандартів.
Визначальними чинниками реформування страхового ринку України є:
- законодавчі засади, що регламентують функціонування фінансового та страхового ринків України;
- економічна програма, проголошена в щорічних Посланнях Президента України до Верховної Ради України;
- стратегія інтеграції України до Європейського Союзу та вступ до Світової організації торгівлі, прийняті Україною міжнародні зобов'язання, що визначають напрями та умови гармонізованого розвитку фінансового ринку в Україні;
- прийнятні для України світові аналоги розвитку страхової справи, що сприяють позитивному розв'язанню проблем у цій сфері;
- власний досвід розвитку й функціонування страхового ринку.
В основу розвитку страхового ринку України покладено такі принципи:
- вільний рух капіталів та страхових послуг на території України;
- захист прав споживачів страхових послуг, включаючи формування системи гарантування забезпечення виплат за договорами довгострокового страхування життя та за договорами страхування, передбаченими Законом України "Про недержавне пенсійне забезпечення";
- вільний вибір страховика;
- прозорість діяльності учасників страхового ринку;
- уніфікація процедур страхування;
- використання міжнародного досвіду;
- державне регулювання та нагляд у сфері страхування, а також формування системи запобіжного (пруденційного) нагляду, включаючи впровадження системи оцінки діяльності страховиків на основі застосування міжнародних стандартів обліку і фінансової звітності;
- невтручання органів державної влади в поточну діяльність учасників страхового ринку;
- рівність перед законом усіх учасників страхового ринку;
- функціонування страхового ринку на засадах вільної конкуренції.
Законодавче забезпечення страхової діяльності визначає правила й механізми функціонування та розвитку страхового ринку в Україні та потребує істотного вдосконалення щодо:
- приведення Закону України "Про страхування" у відповідність до законодавства Європейського Союзу й національних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності, забезпечення максимального захисту страхових резервів через упровадження спеціальних державних інвестиційних програм;
- розроблення проекту Закону України "Про договір страхування" з метою уніфікації форм страхових договорів;
- передбачення участі страховиків, які отримали ліцензію на здійснення страхування життя, у системі недержавного пенсійного забезпечення;
- розроблення та впровадження спеціалізованих програм страхування майнових та фінансових ризиків, відповідальності суб'єктів малого підприємництва та суб'єктів господарювання, які здійснюють експортно-імпортні операції.
3. Напрямки вдосконалення державної політики в галузі страхування
Основні засади вдосконалення державної політики в галузі страхування базуються на європейських підходах до контрольної діяльності держави, які формуються міжнародною організацією страхових наглядів та Комітетом зі страхування при Європарламенті. Їх можна визначити так:
подальша інтеграція України в міжнародні страхові структури;
розвиток законодавчої і нормативної бази;
розробка стандартів електронного обігу та обліку;
створення умов для взаємовигідної інтеграції страхової та банківської систем;
формування об'єднань страховиків з найважливіших проблем страхування;
створення оптимальної структури співвідношення між обов'язковим і добровільним страхуванням;
залучення страхового ринку до вирішення найважливіших питань соціального страхування;
створення комплексної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів.
Подальший розвиток законодавчої та нормативної баз передбачає розробку й ухвалення низки законодавчих актів, які розвивають страхове законодавство України. Насамперед це стосується перестрахування, а також діяльності страхових посередників.
Потребує невідкладного впорядкування нормативна база у сфері обліку, статистичної і бухгалтерської звітності, аудиту. Не вирішено повністю, як саме в системі обліку слід ураховувати передання резервів перестраховикові або резерви в майбутніх виплатах після вирішення спірних питань тощо. Необхідна комплексна система фінансових показників та їх розшифрувань для страхової компанії (окремі форми звітності для податкових і статистичних органів, органів страхового нагляду, а також преси і страхувальників).
Важливо також законодавчо й нормативно вдосконалювати систему страхування життя, медичного та пенсійного страхування, страхування політичних ризиків, діяльності товариств взаємного страхування і т. ін.
Розвиток страхового ринку потребує вирішення багатьох актуальних питань через об'єднання страховиків, що спеціалізуються на найважливіших напрямках страхової діяльності.
В Україні набула поширення така форма, як страхові бюро. Членство в таких бюро, що створені відповідно до рішень Уряду України, є обов'язковим для всіх страховиків, котрі отримали ліцензію на певний вид діяльності. Першим таким бюро стало Моторне (транспортне) страхове бюро. Воно об'єднало страховиків, які здійснюють страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів. Далі згідно із законодавством України створено Морське та Авіаційне страхові бюро - об'єднання страховиків, які страхують морські та авіаційні ризики. Проектами відповідних актів законодавства передбачено також створення Ядерного й Космічного страхових бюро. А за планами найближчим часом можуть бути створені бюро страхування фінансових та експортних ризиків.
Особливістю бюро є те, що законодавче регулювання та нагляд з боку держави тут органічно поєднуються із саморегуляцією з боку страхового ринку. Фактично створюється орган, де страховики самостійно на демократичних засадах встановлюють загальні «правила гри», затверджують нормативні регуляційні документи щодо розвитку галузі, координують здійснення страхування, погоджуючи умови страхування, страхові тарифи, розмір комісійних і т. ін., а також проводять єдину міжнародну політику.
При цьому ніхто не повинен втручатися в нормальну конкурентну боротьбу за ринок і клієнтів. Держава здійснює свій нагляд через наглядові Ради, що є в кожному бюро. Крім того, загальні умови функціонування цих бюро також затверджуються державними органами.
У найближчій перспективі державне регулювання через обов'язкові пули - страхові бюро - може стати одним із основних напрямків державного впливу в галузі страхування.
Важливе значення має також подальша інтеграція України у світові структури, що визначають міжнародну політику в галузі страхування.
Україна лише з 1992 року почала активно залучатися до міжнародної інтеграції. Очевидно, що за час, який минув відтоді, наша країна ще не ввійшла в усі необхідні структури як на європейському, так і на світовому рівні. Проте вже є певні успіхи в цьому плані. Так, у 1997 році Україна першою з країн СНД стала асоційованим членом системи «Зелена картка».
Подальша інтеграція України в міжнародні структури дозволить вивірити державну політику щодо регулювання страхової діяльності згідно із застосовуваними у світі формами, методами та важелями. Розвинені країни - члени Європейського Союзу - мають максимально ідентифіковані методи державного регулювання, установлювані відповідними директивами цього Союзу. Наша країна, стаючи поступово повноправним членом найавторитетніших міжнародних організацій, оволодіває методами впливу держави на страховий ринок, що відповідають найвищим світовим стандартам.
Державна політика має також удосконалюватися через сприяння оптимізації співвідношення між обов'язковим та добровільним страхуванням.
Закон України «Про страхування» передбачає запровадження нових видів обов'язкового страхування тільки внесенням змін до цього Закону, тобто можливості запровадження такого страхування дуже обмежені і процедура досить складна.
Таке положення цілком виправдане, оскільки введення того чи іншого виду обов'язкового страхування підвищує ступінь відповідальності держави. Тобто при розширенні поля обов'язкового страхування держава фактично змушує громадян або юридичних осіб до використання цієї послуги. А оскільки в умовах демократичного суспільства та ринкової економіки примушення з боку держави має бути мінімальним, відповідальність при запровадженні обов'язкового страхування набуває великої ваги.
У цьому плані сьогодні постають три головні завдання. Перше - перегляд щодо можливого зменшення діючих видів обов'язкового страхування. Друге - упорядкування умов та порядку здійснення зазначених видів. І третє - введення нових видів тільки в разі реальної потреби в цьому.
Деякі види обов'язкового страхування слід упорядковувати, удосконалюючи умови їх проведення, якомога чіткіше встановлюючи обов'язки страховика й визначаючи форми типових договорів. Завдання з упорядкування діючих видів обов'язкового страхування стосується насамперед таких його видів, як авіаційні ризики, втрата врожаю, нещасні випадки на транспорті.
У цілому сфера розширення поля обов'язкового страхування уже значною мірою вичерпана, і головне завдання полягає нині не у запровадженні нових видів, а у вдосконаленні діючих.
Зазначене завдання споріднене з таким: залучення страхового ринку до вирішення найважливіших питань соціального страхування.
Сьогодні держава не в змозі вирішувати такі важливі соціальні питання, як медичне обслуговування, виплата пенсій, надання допомоги з безробіття, відшкодування витрат при травматизмі на виробництві і т. ін. лише за рахунок державного бюджету. Отже, потрібно залучати кошти підприємств, роботодавців, працівників. Якщо таке залучення здійснювати напряму, то це фактично означатиме введення нових видів податків. Крім того, кошти, які залучаються, мають деякий час розміщуватися так, щоб приносити додатковий дохід.
Такі завдання може виконати страховий ринок. Відносини, які виникають при залученні страхового ринку до вирішення соціальних програм, якісно відрізняються від відносин, пов'язаних із прямим відчуженням коштів. Роботодавці, підприємства та працівники вступають у гарантійні цивільно-правові відносини, де страхова компанія бере зобов'язання отримати додатковий дохід завдяки розміщенню взятих коштів і здійснити ті виплати, під які взято зобов'язання (пенсії, допомога, компенсації тощо).
Тому найближчим часом необхідно законодавчо визначити поле, що його має посідати страховий ринок у соціальних програмах, і прийняти необхідні рішення щодо його входження в ці програми. Зауважимо, що страховий ринок не може повністю взяти на себе виконання функцій за соціальними програмами. Держава за рахунок своїх власних коштів має гарантувати мінімум соціальних благ за всіма напрямками.
Важливе значення для держави має нині створення комплексної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів у системі страхування.
Тепер головне завдання державної політики - налагодити дворівневу підготовку. Перший - базовий бакалаврський рівень - має забезпечувати оволодіння фундаментальними знаннями як у галузі страхування, так і в цілому з економіки, фінансів, основ математики і т. ін. Цей рівень повинен охоплювати здебільшого молодь після здобуття середньої освіти, а також молодь, що вже має деякий досвід роботи на страховому ринку.
Другий - рівень спеціаліста та магістра - повинен охоплювати передусім тих, хто має освіту бакалавра з економіки, а також тих, хто має досвід роботи на страховому ринку і раніше здобув вищу освіту за іншим профілем, осіб з досвідом керівної роботи на страховому ринку. При цьому слід розвивати базу спеціалізованої підготовки на рівні магістрів та спеціалістів.
Завдання держави - регулювати також систему короткотермінової перепідготовки кадрів з дуже вузьких питань, таких як актуальні проблеми, перестрахування тощо.
І, нарешті, серйозного значення набуває сьогодні посилення впливу держави на проведення інвестиційної політики з боку страховиків.
Література
страховий бізнес державний регулювання
1. Василенко А.В. Генезис державного регулювання страхового ринку України в контексті зарубіжного досвіду / А.В. Василенко // Актуальні проблеми економіки. - 2006. - № 82 (62). - С. 14-22.
2. Временко Л. Пруденційні режими регулювання страхової діяльності: цілі, задачі, інструменти / Л. Временко, О. Корват // Страхова справа. - 2009. - № 1(33). - С. 60-64.
3. Горбач Л.М. Ринок фінансових послуг: навчальний посібник / Л.М. Горбач, О.Б. Каун. - К.: Кондор, 2006. - 436 с.
4. Гребенщиков Э.С. В ответе за развитие страхового рынка / Э.С. Гребенщиков // Финансы. - 2006. - № 9. - С. 40-43.
5. Докторова Н.П. Механізми державного регулювання страхової діяльності Україні: Дис. ... канд. наук з держ. управління: 25.00.02 / Н.П. Докторова - Донецьк, 2007. - 188 с.
6. Дюжиков Е.Ф. Регулирование отдельных сторон страховой деятельности в некоторых странах СНГ / Е.Ф. Дюжиков // Финансы. - 2006. № 6. - С. 51-54.
7. Жабинець О.Й. Державне регулювання страхової діяльності у контексті глобалізації світового страхового простору / О.Й. Жабинець // Науковий вісник НЛТУ України. - 2008. - Вип. 18.10. - С. 187-194.
8. Залєтов О. Страховий рітейл в Україні в умовах економічної кризи / О. Залєтов // Страхова справа. - 2009. - № 4 (36). - 11 с.
9. Страхування / під наук. ред. С.С. Осадець. - К.: КНЕУ, 2002. - 599 с.
10. Страховий ринок в Україні: стан, проблеми, перспективи (Аналітична доповідь Центру Разумкова) // Національна безпека і оборона. - 2003. - № 6 (42). - С. 2-46.
11. Ручкіна В.М. Система страхування в країнах перехідної економіки: структура, механізм функціонування, тенденції: Автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.00.01 / В.М. Ручкіна. - Д., 2007. - 20 с.
12. Філонюк О.Ф. Проблеми впровадження державних механізмів регулювання страхуванням / О.Ф. Філонюк // Інвестиції: практика та досвід. - 2009. - № 24. - С. 92-96.
13. Філонюк О.Ф. Страховий ринок України як об'єкт державного регулювання / О.Ф. Філонюк // Інвестиції: практика та досвід. - 2009. - № 22. - С. 73-77.
14. Фурман В.М. Страховий ринок в Україні: проблеми становлення та стратегія розвитку: Автореф. дис. ... д-ра екон. наук: 08.04.01 / В.М. Фурман. - К., 2006. - 36 с.
15. International Association of Insurance Supervisors - [Електроний ресурс]. - Режим доступу: http: // www. iaisweb.org.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Постановка проблеми державного регулювання страхової діяльності. Правове забезпечення страхування. Завдання та функції органів державного нагляду за страховою діяльністю. Перспективи та напрямки вдосконалення державної політики в галузі страхування.
реферат [23,2 K], добавлен 11.05.2010Дослідження місця та ролі державних інститутів у формуванні та регулюванні страхового ринку України. Висвітлення особливостей державної страхової політики. Аналіз основних методів та інструментів державного регулювання вітчизняного страхового ринку.
курсовая работа [37,8 K], добавлен 05.10.2011Економічна сутність, зміст державного регулювання страхової діяльності. Обґрунтування необхідності управління страхуванням в сучасних умовах. Його інституційне та нормативно-правове забезпечення в Україні. Проблеми, шляхи вдосконалення цієї сфери.
курсовая работа [43,9 K], добавлен 21.03.2016Необхідність державного регулювання страхової діяльності. Державні органи нагляду за страховою діяльністю та їхні функції. Контроль за діяльністю страховиків. Перевірка укладених договорів страхування щодо надходження страхових платежів і виплат.
реферат [30,3 K], добавлен 19.04.2012Підходи в регулюванні страхування у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Сучасний стан правового регулювання діяльності суб’єктів ринку страхування в Україні та світі. Аналіз діяльності страхових посередників та ефективність їх державного регулювання.
автореферат [72,7 K], добавлен 10.04.2009Поняття страхового ринку, його види та загальна характеристика. Державне регулювання діяльності НАСК "Оранта". Шляхи розвитку страхування в Україні. Вдосконалення інноваційної політики страхових компаній. Основні інструменти регулювання страхового ринку.
курсовая работа [143,8 K], добавлен 14.02.2010Поняття страхової послуги. Необхідність та умови виникнення страхової послуги. Функції страхової послуги. Особливості реалізації страхової послуги. Страхові агенти і брокери, їх функції. Системи продажу страхових полісів. Стан страхового бізнесу в Україні
курсовая работа [84,2 K], добавлен 23.12.2002Структура та проблеми страхового ринку, його основні суб’єкти, особливості розвитку в Україні, державне регулювання. Класифікація та зобов’язання страхових компаній. Сутність посередницької діяльності. Характеристика товариств взаємного страхування.
реферат [32,2 K], добавлен 27.03.2011Характерні ознаки страхування, його призначення, функції та учасники. Система державного соціального забезпечення в Україні. Державне регулювання, роль та значення страхування. Нарахування єдиного внеску. Економічний механізм соціального страхування.
курсовая работа [44,5 K], добавлен 19.03.2013Страхування життя як економічна категорія. Організаційно-правові засади регулювання діяльності страховика в Україні. Характеристика показників діяльності суб’єктів вітчизняного ринку страхування життя. Динаміка доходів і витрат страхової діяльності.
дипломная работа [247,6 K], добавлен 03.12.2011Історія страхового законодавства в колишньому Радянському Союзі. Основа страхового законодавства України, етапи його становлення. Державний нагляд за страхуванням. Ліцензування страхової діяльності. Правила страхування, системи страхової відповідальності.
реферат [18,1 K], добавлен 11.05.2010Поняття "страховий супровід вантажоперевезень". Правове регулювання страхового супроводу вантажоперевезень в Україні. Аналіз показників страхової діяльності із страхування вантажів, що перевозяться автотранспортом на прикладі ПАТ "СГ "ТАС" (приватне)".
дипломная работа [7,1 M], добавлен 05.07.2011Страхування як складова системи безпеки в туризмі. Основні умови та можливості реалізації страхової діяльності в сфері туризму на території Україні, її нормативно-правова база. Види та форми страхування в туризмі, їх відмінні особливості та призначення.
контрольная работа [29,0 K], добавлен 04.10.2010Сутність, принципи і роль страхування. Страхові ризики і їх оцінка. Страхова послуга як продукт страхового ринку. Особисте, майнове страхування. Доходи, витрати і прибуток страховика. Фінансова надійність страхової компанії. Страхова відповідальність.
курс лекций [316,9 K], добавлен 12.12.2010Короткий екскурс в історію виникнення медичного страхування в Україні, етапи його розвитку. Особливості світового досвіду медичного страхування, аналіз сучасного стану і перспектив впровадження обов’язкового державного медичного страхування в Україні.
реферат [33,4 K], добавлен 05.02.2010Загальна характеристика інвестиційної діяльності. Економічна суть процесу інвестування та здійснення інвестиційної діяльності. Класифікація інвестицій. Страхування інвестиційної діяльності в Україні та за кордоном. Правове регулювання страхування.
курсовая работа [36,0 K], добавлен 18.01.2007Необхідність страхового захисту, сутність страхування, його функції та принципи. Страхові ризики, їх оцінка та розрахунки. Порядок створення страхової компанії, її діяльність та ліквідація. Сутність, методичні основи і структура майнового страхування.
курс лекций [139,5 K], добавлен 10.01.2011Обов’язкове страхування від нещасних випадків в Україні; окремі види, їх необхідність, значення, особливості та характеристика. Добровільне індивідуальне і колективне страхування. Майнові інтереси застрахованої особи як об'єкт страхового захисту.
контрольная работа [54,5 K], добавлен 16.02.2011Особливості страхування майна юридичних і фізичних осіб. Страхування транспортних засобів, а також їх страхові ризики, обсяг страхової відповідальності страховика, страхова сума й строк страхування. Основні принципи і зміст договорів страхування вантажів.
реферат [96,7 K], добавлен 19.11.2009Особисте страхування як галузь страхової діяльності, яка має на меті надання певних послуг як фізичним, так і юридичним особам, етапи його розповсюдження та сучасний стан на Україні. Проблеми та перспективи подальшого розвитку даного типу страхування.
курсовая работа [640,3 K], добавлен 21.12.2013